Культурні практики та потреби для відновлення населення
у деокупованих та прифронтових громадах
Від виклику до рішення
«Змінилася, повністю змінилася наша культура, змінились наші пісні, змінилась наша філософія. Все по-іншому, ми стали інші. Ми тепер більше за свою країну, ми – українці, ми духом українці. Ми повинні бути сильні, культура наша повинна розвиватися на нашій стороні» – Респондент, Херсонська область
«З'явилася цінність часу. Бо ти не знаєш, скільки тобі залишилося і хочеться зробити те, що ти відкладав» – Респондент, Чернігівська область
Улітку 2025 аналітики Rating Group побачили нову державну Стратегії розвитку культури в Україні й усміхнулися. Деякі тези були доволі ж таки знайомі.
Ми взялися за це дослідження у 2023 році й не підозрювали, як часто будемо його згадувати. Тоді в Міністерстві культури за підтримки проєкту «Зміцнення громадської довіри (UCBI)» від USAID хотіли розібратися: що відбувається в культурному житті деокупованих і прифронтових громад? Але була й практична потреба – розробити стратегію підтримки української ідентичності на основі реальних даних про сферу культури.
Досліджувати культурні практики – це завжди виклик. Урешті, це масштабне явище, воно живе в мільйонах людей і проявляється в тисячах способів. Тому Rating Group не обирали між кількісними чи якісними методами – ми обрали синергію статистики та глибини.
Методологія
Rating Group обрали комбіновані інструменти, тобто поєднання кількісних і якісних методів.
Спершу ми опитали понад 3 тисячі мешканців прифронтових областей (Чернігівської, Сумської, Харківської, Дніпропетровської, Запорізької, Одеської, Миколаївської та Херсонської).
Тут знадобився класичний метод особистого інтерв’ювання (CAPI). Він людиноцентричний і помічний, коли треба показати узагальнену ситуацію в громадах.
Далі провели 24 фокус-групи з молоддю віком 16-24 роки та дорослим населенням цільових областей. Так Rating Group дізналася про спільний досвід мешканців громад і спектр думок про культурне життя.
Для ведення грамотної культурної політики важливо чути різних стейкхолдерів. Тож ми провели 120 глибинних інтерв’ю з представниками місцевої влади та культурними менеджерами, представниками активної громадськості, власниками бізнесу, матерями з дітьми до 6 років, демобілізованими військовослужбовцями й представниками інших категорій.
Інсайти: як виживає культура під час війни?
Війна дуже ускладнила культурне життя в прифронтових громадах, зараз менше різноманіття культурних послуг і заходів.
Люди усвідомлюють, що безпека – найвищий пріоритет. Вони готові почекати з повним відновленням інфраструктури, пошкоджених культурних локацій тощо.
Але це не означає, що культурне життя зупинилося. Культурна інфраструктура є цінністю громад: вона поступово відновлюється й адаптується. Є запит на облаштування укриттів, де можна проводити заходи.
Офлайн-взаємодія, спільне дозвілля, культурні практики та спілкування – це вкрай важливо. Особливо – щоби такі можливості були в дітей.
Культурна інфраструктура – це ще й важливий фактор єднання громад, підтримки регіональної та національної ідентичності.
Часто проводяться заходи саме патріотичного характеру, зокрема й зі зборами на ЗСУ тощо. Для респондентів це вагома причина долучатися.
Ефект для Міністерства культури
Дані дослідження – це ресурс для доказової державної політики у сфері культури.
Розуміння різноманіття досвіду деокупованих/прифронтових громад.
Бачення, які приватний і державний сектор можуть співпрацювати для відновлення культурної інфраструктури.
Можливість почути різних стейхолдерів: громадськості, родин військових, менеджерів культурної сфери, місцевої влади тощо.
У березні 2025 уряд схвалив нову Стратегію розвитку культури в Україні на період до 2030 року й операційний план на найближчі роки. Багато тез співзвучні з результатами дослідження.
Презентація дослідження спільно з Мінкультом
Результати дослідження «Культурні практики та потреби для відновлення населення у деокупованих та прифронтових громадах» презентували 29 січня 2024 р. у прес-центрі «Інтерфакс-Україна». Спікерами від Rating Group були заступник директора Любомир Мисів й експертка з якісних досліджень Ольга Духніч. Від Мікульту виступив заступник міністра культури та інформаційної політики України з питань європейської інтеграції Тарас Шевченко.
Відеозапис можна переглянути за посиланням.
