Новини та прес-релізи

Чи помічають українці нерівність між чоловіками та жінками? Які гендерні стереотипи все ще поширені, а які – вже віджили своє? Чи є українці сьогодні прихильниками традиційного розподілу гендерних ролей у сім’ї, парі? 

Урешті, як у цьому контексті змінилося українське суспільство за останні 10+ років?

Щоби дізнатися це, наприкінці лютого 2026 Rating Group і дослідницька лабораторія Rating Lab опитали українців щодо питань гендерної (не)рівності, стереотипів і бачення стосунків в сімʼї та парі. Результати показуються в динаміці, для цього ми порівнюємо дані з аналогічними дослідженнями, які ми проводили у 2015 і 2021 роках.

"Наше дослідження в динаміці свідчить про поступову трансформацію гендерних уявлень в Україні: гендерна рівність відчувається більше, традиційні стереотипи слабшають, а партнерські моделі стають більш прийнятними, особливо серед молоді, яка є більш прогресивною та егалітарною" - підсумовує Маріанна Ткалич, CEO Rating Lab, проф., доктор психологічних наук

Сприйняття нерівності

Більшість вважає нерівність рідкісним явищем в Україні, але особливих змін за останні 10+ років опитування не зафіксувало.  

• 60% респондентів кажуть, що нерівність між чоловіками й жінками – це загалом рідкісне явище в Україні. Протилежної думки – третина респондентів, ще 7% – вагаються.
• Значних коливань у сприйнятті цього питання за останнє десятиліття ми не фіксуємо. 
• Проте, песимізм помітно виріс у молодих чоловіків віком 18-35. Якщо в 2021 році про розповсюдженість нерівності казали 30%, то нині – 41%.
• Натомість серед жінок 18-35 навпаки зріс оптимізм: у 2021 році 42% респонденток з цієї категорії вважали, що нерівність є розповсюдженою, а зараз – близько третини.

Гендерні стереотипи

В українському суспільстві поступово зменшуються упередження щодо чоловіків і жінок. Молодь більше відмовляється від усталених стереотипів.

Ми запропонували респондентам висловити згоду/незгоду стосовно гендерних стереотипів, які були раніше широко розповсюджені.

Більшість респондентів відкидає майже всі ці стереотипи. Виняток – уявлення, що чоловік має повністю забезпечувати свою сім’ю (підтримують 69%).

У динаміці ж бачимо, що за останні п’ять років усі ці стереотипи стали менш поширеними. Особливо стрімко зменшилася підтримка тез, що успішна кар’єра важливіша чоловікам і що жінка має слухатися чоловіка.

“Чоловік має повністю забезпечувати свою сім’ю”

• Це єдиний стереотип, з яким погоджується більшість – наскрізно в усіх статево-вікових категоріях.
• Відносно менше з цим згодні молоді жінки (60% порівняно з 66% серед старших жінок і 72-74% серед чоловіків загалом).
• Підтримка цієї ідеї поступово зменшується з роками: якщо в 2015 середній індекс за шкалою від 1 («зовсім не погоджуюся») до 4 («цілком погоджуюся») становив 3,3, то зараз – 2,9.

“Головне покликання жінки – народити дітей", “Успішна кар’єра важливіша чоловіку, ніж жінці”

• Більшість ці стереотипи не підтримує. Проти першого – 57%, проти другого – 65%. ‍
• У цьому контексті особливо вирізняється молодь – як чоловіки, так і жінки. Наприклад, тезу про те, що народження дитини є головним покликанням жінки, не підтримують 75% молодих чоловіків і 85% молодих жінок віком 18-35.
• Для порівняння: більшість жінок (54%) і чоловіків (59%) віком 51+ таки підтримують цю ідею. 

“Для чоловіків секс важливіший ніж для жінок”

• У цьому питанні думки респондентів розподілилися більш рівномірно. Більшість не підтримує цю тезу (52%), але все ж значна частина погоджується (40%). Ще 9% вагаються.
• Тут знову ж таки вирізняється молодь: стереотип не підтримують дві третини чоловіків віком 18-35 і 60% жінок цієї ж вікової категорії.

“Жінка повинна слухатися чоловіка", “Жінка несе відповідальність за небажану вагітність більше, ніж чоловік”

• Ці стереотипи не підтримують 69% респондентів.
• Динаміка щодо цих питань також стрімка. Наприклад, якщо в 2015 році показник, що жінка має слухатися чоловіка, складав 2,8 балів, то у 2026 – 2,0 бали.
• Також у 2015 році показник тези “Жінка несе відповідальність за небажану вагітність більше, ніж чоловік” був 2,4, а зараз – 2,0.

Ролі в сім’ї, парі

В українських сімʼях і парах частково залишається традиційний розподіл ролей, коли жінки готують (60%) і беруть на себе хатні справи (48%), а чоловіки – більше заробляють (68%)

Про розподіл ролей ми розпитали в українців, які мають або раніше мали пару.

• ‍Найчастіше порівну розподіляється розпоряджання бюджетом (61%), ініціювання сексуальних стосунків (56%), керування родиною (55%), обов’язки з виховання дітей (48%) й організація відпочинку (46%).
• Водночас, якщо порівнювати, хто все ж таки більш відповідальний – чоловік чи жінка, – то на жінок відносно більше покладають приготування їжі, хатні справи, виховання дітей, організацію сімейного відпочинку, розпорядження сімейним бюджетом. На чоловіків відносно більше покладають, окрім заробітку, головування в родині, ініціювання сексуальних стосунків.
• У динаміці бачимо, що приготування їжі, виховання дітей і головування в сім’ї – це ролі, які поступово рухаються до партнерського формату, тобто поділу порівну. Утім, роль заробітку і надалі делегується більшою мірою чоловікам.
• Молодь значно менш схильна підтримувати традиційні моделі, натомість їм більше до вподоби егалітарний (рівний) розподіл ролей. Винятком є знову ж таки питання заробітку. На чоловіків це покладають 80% самих чоловіків віком 18-35, серед жінок цього віку такої думки дотримуються 74%.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Сьогодні нашій лабораторії соціальних досліджень Rating Lab виповнюється 5 років! 🎂

Коли ти науковець, часом хочеться вийти за межі академічної бульбашки.А коли працюєш у практичній соціології, часом хочеш зрозуміти світ глибше.

Тому в 2021 році засновник Rating Group Ігор Тищенко та професор, доктор психологічних наук Маріанна Ткалич заснували дослідницьку лабораторію, яка буде поєднувати "найкраще з двох світів" і підсилить українську науку:

💙 швидкість і ресурси практичних соціологічних досліджень Rating Group

💙 академічну глибину й експертизу соціальних наук.

Rating Lab стала драйвером цілої серії сміливих соціальних досліджень і розробок:

• Унікальна технологією сімейних досліджень Family 360°, де порівнюються відповіді дитини та батьків
• Комплексне дослідження добробуту та ментального здоров'я підлітків і їхніх батьків - за участі провідної дитячої та сімейної психологині Світлана Ройз
• Унікальне дослідження мінної безпеки серед підлітків і їхніх батьків для UNICEF Ukraine, результати якого були враховані під час розробки просвітньої реклами від ДСНС України та розробників S.T.A.L.K.E.R. 2
• "Mind Frames" - дослідження ментального здоров'я та резильєнтності підлітків, батьків і молоді з UNICEF і Ти Як?
• Рейтинг регіонів за індексом місцевого благополуччя 2023 і 2024
• Дослідження сприйняття гендерних стереотипів і моделей сім'ї, яке вийде вже зовсім скоро

А ще - пара унікальних розробок щодо сегментації аудиторій українського суспільства, про які ми поки що не розповідаємо публічно. Часто найцікавіше, звісно, лишається за кадром.

Сьогодні ми пишаємося цією командою та синергією Academia x Business!Вітаємо колег і дякуємо всім, хто з нами!

Більшість українців не святкуватимуть 8 березня у 2026 році, популярність свята знизилася

Як свідчать дані нового всеукраїнського опитування Rating Group, цього року святкувати 8 березня висловили намір 45% респондентів. Натомість понад половина опитаних (52%) кажуть, що не будуть відзначати.

Для порівняння: п'ять років тому (у лютому 2021) 8 березня відзначала абсолютна більшість - 68%.

‍Популярність 8 березня знизилася наскрізно серед різних соціально-демографічних категорій населення.

Відносно частіше про святкування кажуть респонденти зі Сходу (61%) і Півдня (51%), а також чоловіки середньої вікової категорії 36-50 років (58%). Водночас, жінки цієї ж вікової категорії зазначають про святкування рідше (42%).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Більшість українців виступає проти блокування Telegram в Україні, але підтримує активніший контроль з боку правоохоронних органів

Про це свідчать результати нового всеукраїнського опитування Соціологічної групи Рейтинг (Rating Group).

Нещодавно в публічному просторі поновилася дискусія щодо блокування (обмеження) роботи месенджера Telegram. Тож наприкінці лютого 2026 Rating Group запитала в українців, що вони думають з цього приводу.

Користування Telegram

• Загалом 67% українців є більш-менш активними користувачами Telegram.
• Частіше ним користуються молодші респонденти, мешканці Києва й обласних центрів, громадяни з вищим рівнем доходів.

‍Оцінка безпечності месенджера

‍Більшість не бачить загрози для себе особисто, але відносно частіше визнають про ризики для національної безпеки

• Абсолютна більшість респондентів (72%) вважає, що Telegram ніяк не впливає на їхню особисту безпеку. Лише 8% вважають, що користування месенджером негативно впливає на особисту безпеку, а 15% - що позитивно.
• Щодо впливу на національну безпеку думки респондентів розходяться. Близько третини висловлюють думку, що ніякого впливу нема, а ще чверть вагається з відповіддю.
• Водночас, кожен 4-й респондент (28%) вважає, що Telegram негативно впливає на національну безпеку.

Ставлення до обмеження Telegram

• 76% респондентів виступають проти повного блокування Telegram в Україні. Натомість підтримують таку ідею 16%.
• З іншого боку, більшість опитаних підтримують посилення контролю правоохоронних органів над месенджером, а 41% проти цього.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Українці здебільшого вважають переїзд громадян за кордон проблемою для країни, а от до приїзду іноземців ставляться відносно позитивно

У випуску №3 дослідження End of Year Survey розповідаємо більше про те, як українці ставляться до міграції, і порівнюємо це з суспільними поглядами в інших країнах Європи.

End of Year Survey (EoY) - це глобальне щорічне опитування міжнародної соціологічної асоціації Gallup International про майбутнє, щастя й очікування населення різних країн. У 2025 році опитано 64,097 респондентів у 61 країні світу. В Україні опитування EoY вже третій рік поспіль проводить Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group).

Ставлення до виїзду з країни

• Абсолютна більшість українців (63%) вважають, що переїзд громадян за кордон шкодить Україні, тоді як лише 11% бачать у цьому користь.
• Відносно менш критично налаштовані молодші респонденти віком 18-35.
• Загалом Україна входить до топ-10 країн Європи з найбільш негативним сприйняттям еміграції.

Ставлення до приїзду людей з інших країн

Українці помірно позитивно ставляться до приїзду людей з інших країн

• Найчастіше (37%) респонденти вважають, що це приносить Україні користь, тоді як 27% говорять про шкоду. Також значна частина (28%) займає нейтральну позицію.
• Більш позитивне ставлення мають молодші респонденти, молоді жінки - ще частіше (59%), ніж молоді чоловіки (41%). Серед регіонів найбільш позитивним ставленням вирізняється Київ - там 50% говорять про користь від імміграції до України.
• Ставлення українців до імміграції є співставним або навіть дещо позитивнішим, ніж у багатьох інших країнах Європи.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

На початку лютого 2025 Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) дізналася про те, як українці сприймають сервіси поштових посилок і міжнародної пошти, як ними користуються та що думають про можливе підвищення податків на міжнародні посилки.

Головне

• Абсолютна більшість респондентів (82%) не підтримує введення ПДВ 20% на усі міжнародні посилки.
• Приблизно половина українців активно користуються посилками по Україні, а міжнародні посилки за останній рік отримувала третина.
• Дві третини українців відзначають важливість міжнародних посилок під час війни.

Користування сервісами посилок

• Майже третина українців (29%) за останній рік отримувала міжнародні посилки. Здебільшого (68%) вартість посилки складала до 50 євро, і це найчастіший варіант як серед заможніших громадян, так і громадян з меншим рівнем забезпеченості.
• Водночас, близько половини українців активно користуються послугами поштової доставки посилок в межах України, тобто отримують або передають посилки принаймні раз на кілька місяців. З них більш як третина робить це кілька разів на місяць.
• Серед тих, хто отримував товари з-за кордону, майже третина (29%) замовляла товари, які були важливими для подолання наслідків енергетичної кризи.
• Загалом найпопулярнішими товарами, які отримували через міжнародну пошту, є одяг і взуття (45%), а також павербанки, акумулятори, зарядні пристрої (26%).

Оцінка важливості міжнародних посилок

• Більшість українців відзначають важливість міжнародних поштових посилок під час війни (64%), зокрема чверть вважає їх критично важливими.
• Абсолютна більшість переконана, що подорожчання міжнародних посилок може негативно впливати на волонтерську діяльність й оборону (79%).
• Ще більше українці переконані, що на ці сфери можуть негативно вплинути затримки міжнародних посилок (85%).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Як українське суспільство ставиться до Папи Римського Лева XIV? Розповідаємо в випуску №2.2 дослідження End of Year Survey.

End of Year Survey (EoY) - це глобальне щорічне опитування міжнародної соціологічної асоціації Gallup International про майбутнє, щастя й очікування населення різних країн. У 2025 році опитано 64,097 респондентів у 61 країні світу. В Україні опитування EoY вже третій рік поспіль проводить Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group).

Ключові знахідки

• Позитивно до Папи ставляться 56% респондентів в Україні. Це більше, ніж в середньому в 58 країнах світу (49%).
• Зокрема, в Україні 11% респондентів сприймають Лева XIV дуже позитивно й 45% - скоріше позитивно. Ще 22% мають до нього негативне ставлення, а 23% - вагаються. Тобто загалом ідеться про помірно позитивне ставлення.
• Тепліше ставлення до Папи Лева XIV у західних областях України (67% мають добре ставлення)
• ‍Найкраще до Папи ставляться в Кенії, Хорватії, Азербайджані, Перу, Еквадорі, Угорщині, Словацькій Республіці, Португалії, Ірландії, Польщі.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

У випуску №2.1 дослідження End of Year Survey розбираємо, що українці розповіли про ставлення до очільників США, Китаю та росії в кінці 2025 року.

End of Year Survey (EoY) - це глобальне щорічне опитування міжнародної соціологічної асоціації Gallup International про майбутнє, щастя й очікування населення різних країн. У 2025 році опитано 64,097 респондентів у 61 країні світу. В Україні опитування EoY вже третій рік поспіль проводить Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group).

Президент США Дональд Трамп

• ‍До президента США Дональда Трампа українці ставляться помірно негативно.
• Найчастіше (47%) респонденти мають до президента США скоріше негативне ставлення, ще 25% ставляться дуже негативно. Загалом позитивне ставлення - у 22%.
• Відносно краще ставлення до Трампа мають молоді чоловіки 18-35 років (35%).

Президент КНР Сі Цзіньпін

• До президента КНР Сі Цзіньпіна в Україні переважає негативне ставлення.
• 80% українців ставляться до лідера Китаю негативно (40% - дуже негативно, 40% - скоріше негативно).
• Кожен десятий респондент має позитивне ставлення, а ще кожен десятий вагається.

‍Президент росії владімір путін

• До очільника рф владміра путіна українське суспільство ставиться вкрай негативно.
• Загалом негативно до очільника росії ставляться 99% респондентів в Україні.
• У світі він сприймається також переважно негативно - так думають у середньому близько двох третин респондентів у 58 країнах. Найбільш негативно путіна оцінюють у країнах Північної Європи, Естонії, Республіці Корея (Південній Кореї), Нідерландах, Польщі, Японії, Іспанії.
• Позитивніше ставлення до путіна мають респонденти в Сербії, Індії, Азербайджані, Південній Африці, Таїланді, Вірменії, Кенії, Мексиці, Малайзії, Еквадорі.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) опублікувала перші результати опитування End of Year Survey 2025 у рамках глобального проєкту Gallup International!

End of Year Survey (EoY) - це глобальне щорічне опитування міжнародної соціологічної асоціації Gallup International про майбутнє, щастя й очікування населення різних країн. У 2025 році опитано 59 636 респондентів у 60 країнах світу. В Україні End of Year Survey вже третій рік поспіль проводить Rating Group.

Для цього в листопаді 2025 команда запитала 1000 громадян про їхнє бачення загальної ситуації, очікування щодо економічного розвитку, миру в світі, нагальних питань і тенденцій.

Чому це важливо?

Проведення EoY означає представлення України в престижних міжнародних дослідженнях. Gallup International Association була заснована в 1947 році Джорджем Геллапом, одним з батьків сучасних наукових опитувань громадської думки, й об'єднує поважні дослідницькі організації з усього світу.

У свою чергу, "End of Year" - флагманське щорічне дослідження Асоціації. Це одне з найбільших міжнародно скоординованих досліджень громадських настроїв у світі.

Коли будуть публікації?

За традицією, міжнародні дані EoY розбиваються на декілька тематичних блоків і виходять поступово протягом року.

Перший випуск уже з серії EoY уже вийшов. Його тема - загальні очікування українців від наступного року.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

End of Year Survey (EoY) - це глобальне щорічне опитування міжнародної соціологічної асоціації Gallup International про майбутнє, щастя й очікування населення різних країн. У 2025 році опитано 59 636 респондентів у 60 країнах світу. В Україні опитування EoY вже третій рік поспіль проводить Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group).

Це перший випуск публікації з серії EoY. Його тема - загальні очікування українців від наступного року. Для цього в листопаді 2025 ми запитали 1000 громадян про їхнє бачення загальної ситуації, очікування щодо економічного розвитку та миру в світі.

Загальні очікування щодо 2026 року

Відносна більшість українців загалом оптимістично дивляться на 2026 рік. Але тенденція - на зниження позитивних настроїв і збільшення скепсису щодо змін.

• У 2023 році половина (51%) українців вважала, що наступний рік буде кращим, а зараз таку думку мають 39%. Тим не менш, це все ще відносно частіший погляд на ситуацію.
• ‍Відсоток тих, хто вважає, що нічого не зміниться, складає 27% (порівняно з 20% у 2024 році). Також практично не змінилася частка "песимістів": як і в 2024 році, зараз кожен четвертий респондент вважає, що наступний рік буде гіршим.
• Більш оптимістично на ситуацію дивляться мешканці сіл, а також старші люди віком 51+. Натомість найбільше песимізму - серед молодших чоловіків, особливо віком 18-35.
• Загалом у Західній і Східній Європі переважають настрої стагнації та погіршення. На цьому тлі українці є радше оптимістами.

Економічні очікування

Як і рік тому, українці готуються до економічних труднощів. Це вписується в загальноєвропейський і світовий тренд економічного песимізму

• Уявлення про економічні перспективи майже не змінилися за рік: близько двох третин респондентів вважають, що 2026 буде роком економічних труднощів, кожен десятий очікує, що буде процвітання, а кожен п'ятий - що нічого не зміниться. У 2023 частка економічного песимізму була дещо нижчою (52%), але ось уже другий рік тримається на рівні 63-64%.
• ‍Трохи оптимістичніше економічні очікування мають мешканці Заходу, сіл. І знову ж таки більш негативне бачення мають молоді чоловіки.
• Загалом економічний песимізм є глобальним трендом, особливо в Західній і Східній Європі. У свою чергу, Україна входить у топ-5 країн з найбільшим економічним песимізмом разом з Бельгією, Францією, Латвією та Німеччиною.

‍Очікування щодо миру в світі

У суспільстві зростають сподівання на мир у світі

• Сценарії щодо миру в світі розбилися приблизно порівну: одна третина українців вважає, що рік буде мирнішим, друга - що таким самим, третя - що більш неспокійним.
• Однак бачимо тенденцію зростання надії на мирніший світ: якщо зараз таке уявлення має третина українців, то ще в листопаді 2023 було 26%.
• ‍В абсолютній більшості країн, де проводилося опитування, домінує переживання, що світ буде більш неспокійним. Наприклад, у Західній Європі так вважають 55%, а в Східній - 42%. Таким чином, українці мають дещо більше сподівань на покращення безпекової ситуації в світі.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) і Міжнародна організація з міграції (МОМ Україна) / Internetional Organization of Migration (IOM Ukraine) опублікували результати спільного дослідження соціальні послуги для ветеранів в Україні. Дослідження проводилося за підтримки Європейського Союзу та в співпраці з Міністерством у справах ветеранів України.

Завдання дослідження - визначити чинники, які сприяють або перешкоджають соціальній інтеграції ветеранів війни, а також дізнатися оцінку взаємодії з системою отримання соціальних послуг, зокрема через ЦНАП як індикаторів стану впровадження Стратегії ветеранської політики в Україні.

Опитування охопило ветеранів війни різних демографічних груп, у тому числі осіб з інвалідністю, а також працівників ЦНАП з усіх регіонів України, підконтрольних Уряду. Крім того, було проведено глибинні інтерв’ю з ветеранами війни, фахівцями з супроводу, представниками громадських організацій та лідерами думок, діяльність яких безпосередньо пов’язана з формуванням ветеранської політики. Отримані дані дозволяють проаналізувати, наскільки чинна інфраструктура, механізми надання послуг і державні гарантії відповідають цілям Стратегії ветеранської політики.

Ключові знахідки

Основні труднощі при поверненні ветеранів війни до цивільного життя пов’язані з нерозумінням суспільства, складнощами з оформленням соціальних виплат, працевлаштуванням та доступом до медичної й психологічної підтримки.

• Стан впровадження державної політики у сфері ветеранських пільг та послуг загалом оцінюється низько через бюрократію, недостатнє фінансування та слабку координацію між органами влади.
• Медичні послуги, зокрема первинна допомога, отримують позитивні оцінки, а психологічна підтримка та соціальні сервіси, зокрема допомога сім’ям і розвиток ветеранського бізнесу, залишаються слабкими.
• Ветерани війни активно користуються послугами ЦНАПів, відзначаючи професійність працівників, але бюрократичні процедури та складність документів ускладнюють доступ до пільг.
• Житлові програми та юридична підтримка обмежені ресурсами та складністю процедур, що потребує їхнього спрощення та уніфікації.
• Попри це, спостерігається позитивна динаміка у доступності медичних послуг, розвитку ветеранських хабів, програм реабілітації та грантових ініціатив.
• Основні запити ветеранів війни стосуються медичної допомоги, психологічної підтримки, житлового забезпечення, правової допомоги та можливостей працевлаштування і навчання.
• Рекомендовано спростити систему пільг, автоматизувати процеси, підвищити компетентність і емпатію працівників, а також змістити фокус з виплат на розвиток ініціатив та самореалізацію ветеранів війни.
• У перспективі очікується покращення доступності та якості послуг, розширення житлових і соціальних програм та інтеграція всіх сервісів для ветеранів війни в одному середовищі.
• Важливим фактором ефективності впровадження ветеранської політики є активна участь самих ветеранів війни у спільнотах і громадських ініціативах, що сприяє їхній соціальній інтеграції та розвитку потенціалу

‍

Автори звіту: Любомир Мисів, Наталія Халімоненко, Роман Борисов, Анна Константінова

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) продовжує досліджувати ветеранську тематику та сприяти доказовій державній політиці у ветеранській сфері.

23 грудня 2025 разом з Українським ветеранський фонд Міністерства ветеранів України ми презентували результати нового спільного спільного дослідження "Проблеми ветеранів війни в Україні" (частина проєкту "Портрет ветерана 2025"). Це продовження нашої історії ефективної співпраці з УВФ, яка триває з 2022 року.

У грудні дослідники Rating Group опитали 240 Захисників і Захисниць України їхні потреби, програми підтримки та виклики. Як розповів CEO компанії Олексій Антипович під час презентації, найбільший запит українські ветерани мають на матеріальну та медичну підтримку. За даними опитування, їх позначили 50% і 43% ветеранів відповідно.

Водночас, третина ветеранів відчувають, що суспільство не надає ветеранам належної поваги, а значна частина також сумнівається в ефективності державної підтримки. Тож Олексій Антипович наголошує:

"Наші Захисники та Захисниці - люди, які ризикують своїм життям і здоров'я заради всіх, і важливо, щоби з боку суспільства відчувалася вдячність. Такі дослідження допомагають нам зрозуміти, яку підтримку реально очікують ветерани. Наприклад, часто українці думають, що ветеранам передусім потрібна безкоштовна психологічна допомога. І беззаперечно, ментальне здоров'я - це вкрай важливо. Але наше опитування показує, що у ветеранів також є величезний запит на матеріальну підтримку різного формату"

Міністерка у справах ветеранів України Наталія Калмикова відзначила важливість соціологічних досліджень у формуванні державної ветеранської політики, оскільки вони показують реальні потреби ветеранів і ветеранок.

"Зокрема, через [...] Український ветеранський фонд Мінветеранів ми реалізуємо [ветеранську] політику — підтримуємо ветеранський бізнес і громадські ініціативи,  а також проводимо системні дослідження. Надалі ми посилюватимемо цю роботу, розширюючи інструменти підтримки та спираючись на дані й реальні потреби ветеранів і ветеранок", — Міністерка у справах ветеранів України Наталія Калмикова про дослідження Rating Group/УВФ

​​Це підтвердила й Каріна Дорошенко, виконавча директорка УВФ:

"Саме на основі досліджень ми формуємо нашу роботу. Зокрема, в 2025 році в межах програми “Варто” Український ветеранський фонд підтримав 336 проєктів [...] Для нас важливо, щоб кожна цифра в нашому звіті відповідала реальним потребам ветеранів і ветеранок", - виконавча директорка УВФ Каріна Дорошенко про дослідження Rating Group/УВФ

Команда Rating Group дякує за співпрацю партнерам з Українського ветеранського фонду і Міністерства в справах ветеранів і можливість допомагати висвітлювати потреби Захисників і Захисниць.

‍

Результати дослідження доступні за посиланням.

Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) опитала 240 Захисників і Захисниць України в рамках дослідження "Проблеми ветеранів війни в Україні". Опитування проводилося з ініціативи Українського ветеранського фонду Міністерства в справах ветеранів України та є частиною проєкту "Портрет ветерана 2025".

Так команда дослідників дізналася про основні виклики в житті ветеранів при поверненні до цивільного простору, їхні потреби й уявлення про ефективність програм підтримки.

Виклики в цивільному житті

Третина українських ветеранів відчуває, що сьогодні суспільство не поважає їх

• Водночас, 60% опитаних ветеранів відповіли, що суспільство все ж поважає ветеранів. Також більшість респондентів (58%) вважає, що суспільство не поінформоване про потреби та проблеми ветеранів у цивільному житті.
• Психоемоційна нестабільність (84%), зловживання алкоголем чи наркотиками (79%), нерозуміння суспільства (76%), проблеми з фізичним здоров’ям та труднощі з отриманням медичної допомоги (75%), відсутність роботи (73%), відсутність інклюзивного простору та адаптованого робочого місця для осіб з інвалідністю (72%), конфлікти у сім’ї, родині (71%) – негативні явища, які, на думку ветеранів, можуть імовірно виникнути в їхньому житті після повернення з війни.
• Про невідповідність військового досвіду для цивільного життя говорили 60%, проблеми з оформленням соціальних пільг – 58%, ризик порушення законів, участь в злочинності – 51%, самогубства – 48%.

Забезпеченість потреб ветеранів

Ми попросили ветеранів оцінити, наскільки забезпечені різні їхні потреби за 5-бальною шкалою (1 – зовсім не забезпечено, 5 - повністю забезпечено). Респонденти також могли вказати, що такої потреби в узагалі них нема.

• Найкраще оцінюють можливість пільгового проїзду (4,3 бала у середньому).
• Умовно середні оцінки отримали медичне забезпечення (3,3), фізична реабілітація та/або протезування (3,3), працевлаштування (3,2), психологічна підтримка (3,1), освітні потреби/перекваліфікація (3,1 бала), інформаційно-консультаційна підтримка (3,1), розвиток власної справи/бізнесу (3,0) і матеріальна підтримка родини (3,0).
• Найгірше опитані оцінили юридичну підтримку (2,7) та забезпеченість житлом (2,6).

Яка підтримка потрібна ветеранам?

Матеріальна (50%) та медична (43%) підтримка – основні запити ветеранів.

• Близько чверті опитаних позначили психологічну підтримку (28%) і допомогу з житлом (26%), кожен п’ятий (22%) - юридичну підтримку.
• Лише кожен десятий зазначив, що не потребує жодної підтримки сьогодні.

Користування пільгами та програмами підтримки

• Найчастіше ветерани користуються субсидіями на оплату комунальних послуг (69%), безоплатним проїзд (52%), медичним обслуговуванням (41%), пенсією (33%).
• Про грошову допомогу згадували 21%,  психологічну реабілітацію – 14%, пільги на навчання – 12%, освітні послуги та пільги – 10%.
• Лише 8% опитаних зазначили, що не користуюся жодними із згаданих пільг, чи програм.

Ефективність програм підтримки ветеранів

• Оцінки щодо загальної ефективності державних ветеранських програм розділилися: 51% вважають, що вони є ефективними, а 40% опитаних ставлять їх ефективність під сумнів.
• Державні програми з реабілітації та протезування для осіб з інвалідністю ефективними вважають 59% опитаних, 27% опитаних мають протилежну думку, а 15% не змогли оцінити.
• Оцінки щодо доступності (інклюзивності) для осіб з інвалідністю громадського простору також розділилися: 47% вважають, що вони є цілком або скоріше доступними, 47% опитаних ставлять їх доступність під сумнів, ще 7% – не змогли оцінити.
• Натомість ефективність програм неурядових організацій (громадські організації, благодійні фонди, волонтерські об’єднання) з підтримки ветеранів та ветеранок оцінюється респондентами значно краще. 75% опитаних вважають їх цілком або скоріше ефективними, 17% – протилежної думки.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Наскільки українці толерантні до людей з інвалідністю? Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) і Project HOPE Ukraine з'ясували це в в межах проєкту Rehab4U.

Для цього Rating Group провела опитування дорослого населення в шістьох областях України (Дніпропетровська, Житомирська, Івано-Франківська, Одеська, Рівненська, Черкаська).

Рівень упередженості

Індекс стигматизації становить 30 балів, тобто в шести українських регіонах зафіксовано помірний рівень упередженості щодо людей з інвалідністю

Цей помірний рівень стигматизації формується передусім через співчуття-милосердя та сприйняття людей з інвалідністю як тягаря. Тож існує ризик патерналістського ставлення: люди з інвалідністю сприймаються як об'єкти допомоги, а не повноцінні суб'єкти.

Видимість людей з інвалідністю

• 70% респондентів бачать людей з інвалідністю часто або щодня.
• Серед тих, хто бачить людей з інвалідністю, найбільше це відбувається на вулицях (82%), у магазинах (59%), транспорті (48%).

Декларативна толерантність VS приховані упередження

• Близько 90% респондентів декларують готовність прийняти людей з інвалідністю як сусідів, друзів, знайомих, 86% – як колег, 75% – як партнерів.
• Водночас поширена думка про нейтральне ставлення до людей з інвалідністю в українському суспільстві загалом. Така розбіжність може свідчити про латентні упередження, які маскуються соціально бажаними відповідями.
• Емоційне сприйняття ветеранів з інвалідністю є інакшим, ніж цивільних з інвалідністю: до перших відчувають вдячність (64%), співчуття (47%), гордість (37%), до других – насамперед співчуття (73%), а також жаль (36%), сум і печаль.

Cтруктурні бар'єри та відповідальність

• Ми попросили респондентів оцінити різні можливості в Україні загалом і конкретно для людей з інвалідністю за шкалою від 1 (немає жодних можливостей) до 5 ( є всі можливості) і розрахували середнє значення. Це дозволяє порівняти стан справ для різних категорій громадян.
• Найбільші відмінності є в оцінці можливостей займатися спортом (4,0 в Україні загалом і 3,4 для людей з інвалідністю), проводити дозвілля (3,8 в Україні і 3,5 для людей з інвалідністю) і знайти роботу (3,1 і 2,5).
• Ми також попросили оцінити стан певних ініціатив/сфер інфраструктури в населеному пункті респондента за шкалою від 1 (жахливо) до 5 (відмінно) і розрахували середні бали.
• Особливо критичною є ситуація з транспортом для людей з кріслами колісними й адаптованістю сайтів органів влади для незрячих – респонденти оцінили ці сфери на 2 бали з 5.
• Передусім респонденти вважають, що питаннями людей з інвалідністю має займатися місцева влада (83%). Також відповідальність часто покладають на центральну владу (39%).

Rating Group й Інститут соціології НАН України офіційно запускають ISSP Ukraine!

У 2025 Україна стала 45-ю країною-учасницею ISSP (International Social Survey Programme). Це одна з найстарших і найбільших соціологічних програм у світі. Rating Group й Інститут соціології НАН України є офіційними представниками України в ISSP. Фінансування, збір й аналіз даних здійснює Rating Group, а науковий супровід - ІС НАН. Також вперше для українських дослідників відкрито спеціальний сайт: ISSP Ukraine.

Навесні 2025 ми реалізували перший дослідницький модуль "Цифрове суспільство", і ось 4 грудня представники ISSP офіційно підтвердили:

Дані Rating Group відповідають міжнародним стандартам якості та будуть опубліковані в межах ISSP - Методологічний комітет ISSP

Також команда ISSP визнала нашу експериментальну авторську методологію збору даних та дала зелене світло на реалізацію другого модуля - "Трудові орієнтації", який плануємо виконати в першій половині 2026 року.

Керівником і координатором проєкту від Rating Group є Євген Кротевич, керівник відділу аналітики (департамент експериментальних досліджень). Ми завдячуємо Євгену успіх цього проєкту - від амбітної ініціативи представлення України в спільноті ISSP, організації збору й підготовки даних до комунікації з Методологічним комітетом ISSP щодо затвердження методики Rating Group.

Про яку методику йдеться?

Rating Group запропонувала Методологічному комітету ISSP експериментальне застосування комбінованого підходу CATI та CAWI для опитування за модулем «Цифрове суспільство» в Україні.

Особливістю запропонованої методології є поділ опитування на два етапи: CATI та CAWI.

На етапі CATI опитування розпочинається з генерації випадкового телефонного номера для контакту з потенційним респондентом. Після встановлення контакту оператори знайомлять респондента з темою опитування, ставлять кілька соціально-демографічних запитань, а також запитують його згоду на участь у другому етапі — CAWI-опитуванні. Далі можливі два сценарії:

1. Респонденти, які не мають смартфона або не користуються Інтернетом, отримують пропозицію пройти опитування телефоном. У разі згоди інтерв’юер продовжує опитування в межах CATI.
2. Респонденти, які мають смартфон і погодилися пройти опитування онлайн, отримують SMS або повідомлення у месенджері з індивідуальним посиланням на опитування на онлайн-платформі Rating Online. Перехід за посиланням відкриває доступ до CAWI-етапу (самостійне заповнення анкети у зручний для респондента час і в будь-якому місці).

Це дозволяє забезпечити випадковий відбір респондентів та запропонувати їм максимально зручний спосіб участі в опитуванні.

Коли можна буде користуватися масивом даних?

Масив з даними модулю "Цифрові суспільства" має з'явитися у відкритому доступі навесні 2026 (попередньо). Ним зможуть користуватися всі охочі дослідники, студенти, викладачі й інші зацікавлені. Про це ми повідомимо окремо.

‍

Rating Group дякує за співпрацю координаторкам проєкту від Iнституту соціології НАН України Олені Симончук (докторка соціологічних наук, завідувачка відділу соціальних структур) і Світлані Оксамитній (докторка соціологічних наук, провідна наукова співробітниця відділу соціальних структур ІС НАН)!

‍

Довідково: 21 листопада команда ISSP Ukraine попередньо презентувала перші результати ISSP 2024 в Україні й анонсували запуск сайту проєкту.

Як покарання та жорсткі виховні методи впливають на стрес дитини та її емоційний зв'язок з батьками? Наскільки прийнятними батьки вважають такі методи? Чи успадковується насилля крізь покоління? Про це дивіться в шостому матеріалі з дослідження “Зміни в ментальному здоров’ї та благополуччі дітей” від Rating Group/Rating Lab.

Нагадуємо, що жовтні 2025 Rating Group/Rating Lab опитали понад 1.5 тисячі підлітків віком 10-18 років і їхніх батьків за унікальною технологією сімейних досліджень Family 360°. У кожній публікації ми розповідаємо про ментальне здоров’я підлітків і різні аспекти їхнього життя: гаджети та ШІ, розпізнавання емоцій батьками, мрії, домашні обов'язки та стрес, виховання і покарання в родині, булінг. Попередні результати досліджень з серії можна подивитися за посиланням.

Ми також підготували повний звіт дослідження “Зміни в ментальному здоров’ї та благополуччі дітей”. Він докріплений до матеріалу, а також доступний за посиланням.

Примітка для колег і партнерів:

Понад два роки команда Rating Group/Rating Lab вивчає, як почуваються українські діти, підлітки та сім’ї. Завдяки унікальній технології сімейних досліджень Family 360° бачимо не лише виклики, а й шляхи їх подолання. Власними ресурсами ми цю тему не розкриємо, а дослідження потрібно розширювати та продовжувати в динаміці. Тому відкриті до співпраці з відповідними організаціями. З питань співпраці: info@ratinggroup.ua

Припустимість жорстких виховних практик

Ми запитали в батьків дітей віком 10-18: якщо дитина поводиться неналежним чином, наскільки допустимі певні виховні дії?

• Найбільше батьки не схвалюють фізичні покарання (89% вважають недопустимим),  ігнорування (87%), вживання неприємних слів у розмові (79%). Тут є майже повний консенсус.
• Можливість пригрозити суворим покаранням схвалює майже третина батьків (30%), 55% – проти, 16% – вагаються.
• Забирати телефон, гаджети вважають допустимим більш як третина (36%) батьків, недопустимим – 50%, ще 15% вагаються.
• Щодо підвищення голосу, крику думки батьків розділилися більш рівномірно: 35% – за, 42% – проти, 23% вагаються. 

Чи успадковуються жорсткі виховні дії та насилля?

Ми також запитали батьків підлітків: як їх самих у дитинстві виховували їхні батьки? Так ми хотіли зрозуміти, чи впливає досвід, пережитий у дитинстві, на розуміння “меж допустимого” в виховних діях щодо власних дітей.

Чим частіше до батьків у їхньому дитинстві застосовували певні виховні практики й покарання, тим більш допустимими вони їх вважають.

• Особливо це стосується крику та погроз. Серед тих батьків, які в дитинстві часто стикалися з криком, майже половина (48%) вважає, що це допустимий метод. Тоді як серед тих, на кого в дитинстві кричали рідко або ніколи не кричали, допустимим цей метод вважають 14%.
• Також серед тих, кому часто погрожували суворим покаранням, 46% вважають це прийнятним.

Також ми попросили дітей (підлітків 10-18 років) розповісти, як реагують батьки на їхню неналежну поведінку.

• Найменш поширені практики – це легкі фізичні покарання й ігнорування. Про те, що батьки відносно часто користуються такими методами, згадали 5% і 7% дітей відповідно.
• Кожна шоста дитина відносно часто стикається з неприємними словами в розмові, погрозами суворим покаранням і вилученням гаджетів.
• Підвищення голосу – найпоширеніша практика з переліку. З нею стикаються відносно часто близько третини дітей (34%). 

Водночас, існує тривожна тенденція: жорсткі практики виховання, покарання та насилля в родині успадковуються крізь покоління

Як уже зазначали, чим частіше батьки відчували на собі певні виховні дії в дитинстві, тим більше прийнятними вони вважають такі методи. А далі працює прямий зв’язок між сприйняттям і діями на практиці: чим більш прийнятна практика (з точки зору батьків), тим імовірніше вони можуть застосувати це щодо своєї дитини. Іншими словами, батьки, на яких у дитинстві кричали, з більшою ймовірністю будуть кричати на власних дітей. Це підтверджують відповіді самих дітей.

51% батьків, які вважають крик радше прийнятним, таки підвищують голос на своїх дітей. Це також робить понад третина (37%) батьків, які “вагаються” щодо припустимості крику. Крім того, 42% батьків, які вважають допустимим вживання неприємних слів, вживають їх у розмові з власними дітьми.

Як такі методи впливають на дітей?

Жорсткі виховні дії та покарання шкодять психологічному стану дитини

Чим частіше до дітей застосовують жорсткі методи виховання, тим більший в них стрес. Наприклад, майже дві третини дітей, яких карають фізично (62%) або яким кажуть неприємні слова в розмові (63%), мають значний (умовно “червоний”) рівень стресу. Такий же рівень стресу має більш як половина дітей, яких часто ігнорують (58%), яким погрожують суворим покаранням (57% або на яких часто кричать (55%). У цих дітей “червоний” рівень стресу трапляється вдвічі-втричі частіші, ніж в однолітків, яких ніколи не карають у такі способи. 

Жорсткі виховні дії та покарання руйнують емоційний зв’язок дитини з батьками

Чим частіше батьки використовують жорсткі виховні практики, тим слабший зв’язок з батьками відчуває дитина. Наприклад, міцний зв’язок з батьками відчуває всього трохи більше половини (55%) дітей, на яких батьки часто кричать. Натомість серед їхніх однолітків, на  яких батьки ніколи не кричать, міцний зв’язок відчувають майже 80%.

‍

Про технологію Family 360°

Не варто робити висновки про дітей-підлітків, не запитавши їхньої думки. Тому команда Rating Group започаткувала технологію Family 360° для сімейних опитувань, де в центрі – дитина, яка проходить власне опитування, а також опитування проходять батьки, члени родини, в окремих випадках – вчителі, лікарі, психологи тощо. Співставлення відповідей дітей і їхніх батьків дає змогу зрозуміти взаємозв’язки та зміни в родині. Раніше ми успішно використали цей підхід разом із партнерами з UNICEF, KSE, Ти Як?, коли досліджували мінну просвіту, ментальне здоров’я, освіту та профорієнтацію.

Про дослідження

Вперше тематику ментального здоров’я у площині “батьки-діти” ми досліджували в жовтні 2024 року. Цього року ми вирішили продовжити, розширивши тематику, і використати техніку лонгітюдного дослідження, щоби краще розуміти динаміку. У жовтні 2025 це опитування охопило понад 1,5 тисячі дітей/підлітків віком 10-18 та їхніх батьків.

‍Авторки ідеї цього дослідження: Світлана Ройз, дитяча та сімейна психологиня, мама двох дітей; Маріанна Ткалич, CEO Rating Lab, доктор психологічних наук, мама Маші (17 років); Тетяна Скрипченко, заступниця директора Rating Group, мама Соломії (8 місяців).

Команда Rating Group дякує експертці Катерині Тімакіній (клінічна психологиня, менеджерка в сфері психічного здоровʼя, магістр психології) за участь у методологічній розробці блоку про виховання та покарання.

CEO Rating Group Олексій Антипович долучився до Всеукраїнського форуму «Українська ідентичність» у Дніпрі 27 листопада 2025!

Це щорічний захід, який об'єднує зусилля органів державної влади, місцевого самоврядування й громадянського суспільства у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності. Організатори події - Міністерство молоді та спорту України, Управління утвердження української національної та громадянської ідентичності Мінмолоді та спорту, Всеукраїнська Асоціація об'єднаних територіальних громад, Дніпропетровська обласна державна адміністрація.

У рамках першої панелі заходу Олексій Антипович представив результати репрезентативного соціологічного дослідження у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності разом з Наталією Гонтаренко, в.о. начальника управління утвердження української національної та громадянської ідентичності Мінмолоді та спорту. Нагадуємо, що це опитування у вересні 2025 провела Rating Group на замовлення Міністерства молоді та спорту.

Ключові результати:

• Переважна більшість українців (99%) насамперед відчувають себе громадянами України, 87% - представниками свого етносу, 75% - членами місцевої громади.
• На думку українців для того, щоб вважатися українцем, найбільш важливим є відчуття себе ним (94%). Наступні за популярністю відповіді - це повага до українських законів та політичного устрою (89%), українське громадянство (86%) й відчуття відповідальності за ситуацію в країні (84%).
• 73% вважають, що національність людини визначає її самоусвідомлення, а не етнічне походження батьків.
• Вшанування пам’яті про війну стало частиною культурної звички: 72% українців регулярно приєднуються до загальнонаціональної хвилини мовчання, а ще 18% роблять це час від часу.
• Найчастіше відвідувані форми культурної пам’яті - кінопокази документальних та художніх фільмів про Україну, фестивалі, присвячені українській культурі, музеї, меморіальні комплекси.

Більше результатів - у докріпленій презентації та звіті.

Засновники Rating Group Ігор Тищенко й Олексій Антипович разом із командою долучилися до V Конгресу Соціологічної асоціації України 20–21 листопада 2025 в Харківському національному університеті імені Каразіна!

Це одна з найбільших конференцій з соціальних наук в Україні, яка відбувається кожні п'ять років і де провідні українські дослідники діляться новими розробками. Цьогорічна тема заходу - «Суспільство та соціологія в експоненційному світі: дослідницькі виклики, можливості, перспективи». Rating Group є постійним членом Соціологічної асоціації України, а CEO компанії Олексій Антипович входить до складу правління.

Міжнародне дослідження ISSP в Україні - перші результати

21 листопада Rating Group й Інститут соціології НАН України презентували перші результати міжнародного опитування International Social Survey Programme (ISSP) 2025 в Україні. Дослідження представляли Олена Симончук (докторка соціологічних наук, завідувачка відділу соціальних структур Iнституту соціології НАН України), Ігор Тищенко (засновник і CEO Rating Group) і Євген Кротевич, керівник відділу аналітики Rating Group (департамент експериментальних досліджень).

Rating Group й Інститут соціології НАН України є офіційними представниками ISSP в Україні. Фактично, вперше за роки ISSP репрезентоване на такому інституційному рівні. Комплексний науковий супровід проєкту здійснює ІС НАН, а фінансування, збір й аналіз даних - Rating Group. Першим реалізованим модулем стало "Цифрове суспільство".

Крім того, команда анонсувала запуск проєкту й сайту ISSP Ukraine. ISSP Ukraine — це проєкт, який відкриває Україні двері у світ порівняльних соціологічних досліджень за програмою ISSP. Завдяки суворо узгодженим міжнародним стандартам, результати українських опитувань тепер інтегруються у світові порівняння та глобальні аналітики.

У чому феномен української резильєнтності?

20 листопада CEO Rating group Олексій Антипович і віцепрезидентка САУ Наталія Черниш (докторка соціологічних наук, професорка кафедри соціології Львівського національного університету імені Івана Франка) модерували секцію "Феномен української резильєнтності".

Також Олексій Антипович і Наталія Черниш презентували результати спільного дослідження "Проблеми соціальної згуртованості в Україні". Його теми - самоідентифікація українців, довіра одне до одного, рівень соціальної стійкості, готовність допомагати іншим й інші індикатори соціальної згуртованості.

Сусідню секцію "Резильєнтність освіти у цифрову епоху: структурні зрушення і соціальні дилеми" модерував Роман Борисов, керівник відділу аналітики Rating Group (департамент стратегічних досліджень), кандидат соціологічних наук, доцент кафедри соціології Навчально-наукового інституту соціології та медіакомунікацій ХНУ ім. Каразіна разом із Валентиною Чепак, докторклю соціологічних наук, деканкою факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Роман Борисов також виступив з доповіддю "Сприйняття української вищої освіти батьками (майбутніх) абітурієнтів".

Як українська соціологія продовжує працювати в умовах війни?

21 листопада Олексій Антипович виступив на другому пленарному засідання Конгресу. Його доповідь "Соціологічні опитування в умовах війни: можливості та обмеження" підсумувала виклики, які стоять перед українською соціології в реаліях війни, і найкращі практики в цих умовах.

Майже дві третини підлітків віком 10-18 років стикалися хоча б з одним проявом булінгу за останні пів року. Діти, які часто стикалися з булінгом, мають вдвічі вищий рівень стресу - дані Rating Group/Rating Lab

Булінг — це не “дитяча сварка”, не “норма розвитку” в підлітковому віці. Це форма насильства, що впливає на психологічне благополуччя не лише жертви булінгу, а й усієї школи, спортивної секції, будь-якої підліткової спільноти. Наслідки булінгу можуть бути серйозними й довготривалими, торкаючись ментального здоров’я, соціального розвитку та навіть фізичної безпеки підлітків.

20 листопада - в річницю ухвалення Конвенції ООН про права дитини - світ відзначає День захисту дітей. До цієї дати команда Rating Group/Rating Lab підготувала п'ятий матеріал з дослідження “Зміни в ментальному здоров’ї та благополуччі дітей”. Тож нижче дізнайтеся:

• Наскільки поширені різні форми булінгу серед підлітків?
• Як булінг пов'язаний з відносинами дітей і батьків?
• Який вплив тут мають вчителі?
• Як допомогти запобігати булінгу?

Нагадуємо, що жовтні 2025 Rating Group/Rating Lab опитали понад 1.5 тисячі підлітків віком 10-18 років і їхніх батьків за унікальною технологією сімейних досліджень Family 360°. У кожній публікації ми розповідаємо про ментальне здоров’я підлітків і різні аспекти їхнього життя: гаджети та ШІ, розпізнавання емоцій батьками, мрії, домашні обов'язки та стрес, виховання і покарання в родині, булінг. Попередні результати досліджень з серії можна подивитися за посиланням.

Примітка для колег і партнерів:

Понад два роки команда Rating Group/Rating Lab вивчає, як почуваються українські діти, підлітки та сім’ї. Завдяки унікальній технології сімейних досліджень Family 360° бачимо не лише виклики, а й шляхи їх подолання. Власними ресурсами ми цю тему не розкриємо, а дослідження потрібно розширювати та продовжувати в динаміці. Тому відкриті до співпраці з відповідними організаціями. З питань співпраці: info@ratinggroup.ua

Форми булінгу: як саме цькують підлітків?

Кожен підліток може стикатися з кількома видами цькування водночас. Зазвичай булінг – це не якась одна дія, а цілий комплекс образливої та/або насильницької поведінки.

• Ігнорування: з ним стикалася більшість підлітків (61%) за останні пів року. Цей вид булінгу також не варто недооцінювати: систематичне ігнорування може спричинити те, що в психології називають "травмою розвитку", яка в подальшому бути сигналом щодо деяких психічних розладів.
• Практично половина підлітків (49%) також відчуває на собі насмішки, знущання.
• Близько третини (30%) стикаються з погрозами та залякуванням.
• Також кожен четвертий підліток є жертвою фізичного насилля, тобто коли навмисне б’ють, штовхають, щипають, роблять боляче (28%), і знущання в інтернеті (27%), тобто кібербулінгу.

Батьки недооцінюють масштаби булінгу щодо своїх же дітей

Найбільше це стосується погроз, залякування та кібербулінгу: щонайменше половина батьків, чиї діти стикалися з булінгом, не знають про це. 

Хто стикається з булінгом більше?

• Хлопці частіше, ніж дівчата, стикаються з булінгом. 
• Винятком є ігнорування, яке поширене серед дівчат і хлопців приблизно однаково. 
• Підлітки, які мають друзів, стикаються з булінгом рідше. Особливо це стосується ігнорування, насмішок і кібербулінгу.

Що булінг робить з дитиною?

Погрози й залякування найбільше викликають стрес

Булінг створює додаткові виклики для стосунків дітей і батьків

Діти, які стикаються з булінгом, рідше говорять з батьками про свої переживання. Ми не можемо стверджувати, чи це діти закриваються від батьків, чи навпаки – батьки не готові обговорювати цю тему. Це потребує додаткових досліджень. Разом з тим, дані показали, що:

• 60% дітей, які не зазнавали булінгу, часто обговорюють з батьками свої почуття. А от серед тих, хто були об’єктами булінгу – таких менше половини (46%).
• Найчастіше замовчуються теми ігнорування, погроз і знущання в інтернеті. 
• Діти, які стикалися з булінгом, відчувають значно слабший емоційний зв’язок з батьками. Передусім ідеться знову ж таки про ігнорування та погрози.

Раніше ми довели, що частота спілкування з батьками впливає на рівень стресу. Тобто діти, які закриваються, недоотримують теплого, щирого контакту з батьками, який допомагає боротися зі стресом.

Булінг породжує страх булінгу

Діти фактично бояться повторного цькування.

• Більш як третина (36%) підлітків, які вже відчували на собі булінг, прямо зізнаються в страху опинитися в ситуації цькування. 
• Серед дітей, які не стикалися з булінгом, ця частка помітно менше – 22%. 
• Загалом дівчата переживають щодо булінгу більше, ніж хлопці: 40% дівчат і 24% хлопців бояться потрапити в такі обставини.

Як булінг впливає на поведінку в таких ситуаціях?

Ми запропонували підліткам уявити ситуацію: “На перерві група дітей насміхається з іншої дитини, дражнить її. Твої дії?”. 

• 40% покликали б дорослого/вчителя.
• 30% сказали б дітям зупинитися.
• Близько 10% просто подивилися б і пішли далі або навіть сміялися б разом з іншими.
• Важливо, що кожен шостий підліток не зміг відповісти.

Варто зауважити, що підлітки, які стикалися з булінгом, менше готові кликати дорослих (вчителя):

• Лише 38% серед них готові покликати вчителя, натомість до цього готова майже половина (47%) підлітків, які не стикалися з булінгом. 
• Старші підлітки віком 14-18 загалом не так схильні кликати на допомогу вчителя (28% проти 33%).
• Серед молодших – 47% проти 66%.

Водночас, підлітки, які опинилися в ситуації булінгу, вдвічі частіше уникають відповіді на це запитання (16% порівняно з 8% серед однолітків, які не стикалися з булінгом).

Яка роль вчителів?

Те, як вчителі реагують у школах дійсно є дуже важливим у контексті запобігання булінгу.

• У школах, де вчителі часто готові втручатися  в ситуації можливого булінгу, булінг трапляється рідше.
• У свою чергу, підлітки в цих школах більш готові кликати дорослих/вчителів на допомогу.

Підсумки: що допомагає запобігати булінгу?

Булінг не є неминучим. Він з’являється там, де бракує уваги, підтримки, поваги та чітких правил. Але зникає там, де є друзі, близькі, відповідальні дорослі поряд і відповідальність загалом. То що допоможе дітям протистояти булінгу?

• Довірливі стосунки та комунікація з близькими.
• Культура взаємоповаги.
• Несприйняття цькування інших, готовність втрутитися та розголос. Це стосується як дітей, так і дорослих, вчителів.

Створюючи для дітей такі умови, ми не просто запобігаємо булінгу — ми формуємо спільноти, у яких вони можуть почуватися у безпеці.

‍

Про технологію Family 360°

Не варто робити висновки про дітей-підлітків, не запитавши їхньої думки. Тому команда Rating Group започаткувала технологію Family 360° для сімейних опитувань, де в центрі – дитина, яка проходить власне опитування, а також опитування проходять батьки, члени родини, в окремих випадках – вчителі, лікарі, психологи тощо. Співставлення відповідей дітей і їхніх батьків дає змогу зрозуміти взаємозв’язки та зміни в родині. Раніше ми успішно використали цей підхід разом із партнерами з UNICEF, KSE, Ти Як?, коли досліджували мінну просвіту, ментальне здоров’я, освіту та профорієнтацію.

Про дослідження

Вперше тематику ментального здоров’я у площині “батьки-діти” ми досліджували в жовтні 2024 року. Цього року ми вирішили продовжити, розширивши тематику, і використати техніку лонгітюдного дослідження, щоби краще розуміти динаміку. У жовтні 2025 це опитування охопило понад 1,5 тисячі дітей/підлітків віком 10-18 та їхніх батьків.

‍Авторки ідеї цього дослідження: Світлана Ройз, дитяча та сімейна психологиня, мама двох дітей; Маріанна Ткалич, CEO Rating Lab, доктор психологічних наук, мама Маші (17 років); Тетяна Скрипченко, заступниця директора Rating Group, мама Соломії (8 місяців).

Як допомогти дітям подолати стрес? CEO дослідницької лабораторії Rating Lab і доктор психологічних наук Маріанна Ткалич у колонці для NV ділиться простими, але важливими порадами для батьків. В основі - результати дослідження "Зміни в ментальному здоров’ї та благополуччі дітей", для якого в жовтні 2025 Rating Group/Rating Lab опитали понад 1.5 тисячі підлітків віком 10-18 років і їхніх батьків за унікальною технологією сімейних досліджень Family 360°.

Нижче - декілька тез з авторської статті.

Про важливість піклування про ментальне здоров'я під час війни

"В умовах тривалої війни, соціальної нестабільності та постійних викликів тема ментального здоров’я перестала бути другорядною. Люди все частіше замислюються не лише про фізичне виживання, а й про психологічну стійкість [...] Але щоб ефективно допомагати — собі, дітям, близьким, спільноті — потрібна не інтуїція, а факти, отримані з наукових досліджень"

Про зростання стресу в підлітків

"Частка дітей (10−18 років) із високим або підвищеним рівнем стресу збільшилася з 27% (у 2024 році) до 37% (у 2025 році). Особливо зросли показники серед дівчат 10−13 років. Молодші підлітки — дуже вразлива категорія з багатьох причин: вони входять в пубертат, відбуваються гормональні зміни, психологічне дорослішання, розширюються їх соціальні можливості, разом з тим, вони ще діти, яким потрібні захист, піклування, дорослі та відповідальні люди поряд."

Про важливість спілкування

"77% дітей, які регулярно говорять із батьками про свої почуття, мають вищу стресостійкість. Рівень стресу в таких дітей удвічі нижчий, ніж у тих, хто спілкується рідко"

Про гаджети, ШІ та боротьбу зі стресом

"Гаджети є найменш корисним способом впоратися зі стресом. Тривожний факт: кожен 10-й підліток питає поради про свій стан у Штучного Інтелекту (ШІ). ШІ не замінить людського тепла; контролюйте час і зміст онлайн"

‍

Про технологію Family 360°

Не варто робити висновки про дітей-підлітків, не запитавши їхньої думки. Тому команда Rating Group започаткувала технологію Family 360° для сімейних опитувань, де в центрі – дитина, яка проходить власне опитування, а також опитування проходять батьки, члени родини, в окремих випадках – вчителі, лікарі, психологи тощо. Співставлення відповідей дітей і їхніх батьків дає змогу зрозуміти взаємозв’язки та зміни в родині. Раніше ми успішно використали цей підхід разом із партнерами з UNICEF, KSE, Ти Як?, коли досліджували мінну просвіту, ментальне здоров’я, освіту та профорієнтацію.

Про дослідження

Вперше тематику ментального здоров’я у площині “батьки-діти” ми досліджували в жовтні 2024 року. Цього року ми вирішили продовжити, розширивши тематику, і використати техніку лонгітюдного дослідження, щоби краще розуміти динаміку. У жовтні 2025 це опитування охопило понад 1,5 тисячі дітей/підлітків віком 10-18 та їхніх батьків.

‍Авторки ідеї цього дослідження: Світлана Ройз, дитяча та сімейна психологиня, мама двох дітей; Маріанна Ткалич, CEO Rating Lab, доктор психологічних наук, мама Маші (17 років); Тетяна Скрипченко, заступниця директора Rating Group, мама Соломії (8 місяців).