Дослідження обізнаності з мінної безпеки та практики безпечної поведінки серед батьків та дітей 10–17 років

Від виклику до рішення
На момент початку проєкту в Україні (і в світі) не існувало готової методики, яка б дозволяла якісно дослідити поведінку дітей у контексті мінної небезпеки. Особливо — під час повномасштабної війни. Команда Rating Lab вирішила розробити все з нуля.
Загалом у дослідженні взяли участь 25 500 респондентів, з них 12 750 — діти віком 10–17 років з 27 мінно забруднених районів. Це перше в Україні поведінкове дослідження такого масштабу, що охопило реальних дітей у прифронтових громадах.

Методологія дослідження
Створили перший в Україні авторський тест, що оцінює не лише знання, а й поведінкові патерни
Зробили його інтерактивним, щоб утримати увагу дитини та додати освітній компонент
Провели претест та валідизацію за участі дитячих психологів
Змоделювали карту мінно забруднених районів, зіставивши дані ДСНС з межами ОТГ
Забезпечили контроль достовірності (чи справді дитина проходила тест), а також динамічну подачу результатів

Інсайти щодо безпечної поведінки

Edutainment працює: діти, які отримували інформацію з коміксів і мультфільмів ЮНІСЕФ, мали кращі показники безпечної поведінки.
Регулярні розмови з батьками про мінну безпеку суттєво знижують ризики.
Небезпечні міфи: серед дітей поширені небезпечні міфи: наприклад, що міну можна обережно підняти або що з часом вона стає безпечною.
Ефект для ЮНІСЕФ
Повне розуміння поведінкових патернів у групах ризику
Чіткі портрети цільових аудиторій, зокрема найбільш уразливої — хлопців 14–17 років
Інсайти щодо того, які канали, формати та меседжі справді працюють
Обґрунтовану базу для створення нових кампаній з навчання через гру
Дані для формування внутрішніх тренінгів та освітніх програм
Фактичну карту мінно небезпечних громад і поведінкову модель, яку можна масштабувати
Презентація дослідження разом з UNICEF
ЮНІСЕФ більше не гадає, як і про що говорити з дітьми. Вони мають систему, засновану на реальних даних, протестовану в польових умовах і верифіковану соціологічно.
Це дослідження стало не просто аналітикою. Воно дало команді ЮНІСЕФ і партнерам точну модель ризиків, перевірені інструменти впливу і можливість ефективно діяти в темі, де кожна помилка може коштувати життя.
Цей кейс — приклад того, як наукова точність і глибоке розуміння соціального контексту можуть дати прикладні рішення для гуманітарних програм. І головне — це рішення вже рятує дітей.