4-9 серпня 2026 Rating Group провела всеукраїнське опитування на тему ідентичності, патріотизму, історичних і політичних питань.

Національна ідентичність українців

За даними опитування Rating Group, абсолютна більшість опитаних (90%) зазначили, що для них особисто важливо бути громадянином України

На думку респондентів, найважливішим аспектом для того, щоб вважатися українцем є власна самоідентифікація як українця (95%)

• Також серед інших важливих ознак переважають відчуття відповідальності за ситуацію в країні (92%), повага до законів та політичного устрою (89%), а також перебування в контексті українського культурного простору (88%).
• Спілкування українською мовою відзначили 80%, тривале проживання в Україні – 74%, приналежність до української національності – 69%, факт народження в Україні – 67%.
• Найменш важливою ознакою є належність до християнської релігії (48%).

Громадянська, локальна, європейська ідентичність

Найбільше респонденти ідентифікують себе як громадяни України (середнє значення - 9,1 / 10 можливих балів)

• Дещо менш виражена локальна (8,1) і європейська ідентичність (5,0).
• Громадянська ідентичність залишається на стабільно високому рівні, хоч і зазнала зниження порівняно з піком у квітні 2022 року (9,7).
• Показник локальної ідентичності після падіння з 9,4 бала у 2022 році стабілізувався на позначці 8,1 бала.
• Показник європейської ідентичності також знизився з 6,4 бала у квітні 2022 року до 5,0, проте все ще лишається вищим за довоєнний рівень серпня 2021 року (3,6).

Уявлення про патріотизм

• Найчастіше ознаками патріотизму респонденти називали дотримання законів (39%), відстоювання демократії, прав і свобод людини (36%), а також збереження української культури (33%), використання української мови і служба у війську (по 24%).
• Серед інших важливих ознак патріотизму були названі волонтерство і допомога людям (19%), шанування історії України (18%), активна участь у громадському житті (17%), проживання в Україні (15%).
• Рідше за інші ознаки називали сплату податків (13%), підтримку українських виробників (10%), турботу про екологію, природу (9%), представлення інтересів України за кордоном (5%).

Сприйняття історичних постатей

Ми попросили респондентів назвати трьох найвидатніших українців усіх часів (відкрите запитання).

• Більше 60% опитаних назвали Тараса Шевченка.
• Лесю Українку назвали 28,4%, Богдана Хмельницького – 15,9%, Степана Бандеру – 11%, Володимира Зеленського – 10,4%, Івана Мазепу – 9,9%, Михайла Грушевського – 9,8%, Григорія Сковороду – 9,1%, В’ячеслава Чорновола – 8,9%.
• Також серед видатних українців згадали Валерія Залужного – 4%, Василя Стуса – 3,9%, Ліну Костенко – 2,8%, Олександра Усика – 2,7%, Петра Порошенка – 2,5%, Ярослава Мудрого – 2,4%, Сергія Корольова – 2,3%, Володимира Великого – 2,1%, Романа Шухевича – 2%.
• Менше 2% вказали Андрія Кузьменка (Скрябін), Андрія Шевченка, Павла Скоропадського, Івана Котляревського, Симона Петлюру, Петра Конашевича-Сагайдачного, Пилипа Орлика, Івана Сірка. Близько 1% назвали Богдана Ступку, Ігоря Сікорського та Віктора Ющенка.

В іншому блоці запитань ми дали респондентам перелік з деякими історичними постатями та попросили респондентам оцінити їх.

• Серед запропонованих постатей найбільш позитивно респонденти ставляться до Богдана Хмельницького (90%), Михайла Грушевського (84%), Івана Мазепи (82%) та Степана Бандери (74%).
• Помірно позитивним є ставлення до Павла Скоропадського (63%), Симона Петлюри (59%), Романа Шухевича (56%).
• Достатньо суперечливим є сприйняття Нестора Махна: до нього позитивно ставляться 45%, а негативно - 22% (найвищий показник негативу серед усіх).
• Переважно позитивним є ставлення до Володимира Винниченка (40%), Євгена Коновальця (39%) та Андрія Мельника (25%). Водночас респонденти найменше обізнані про ці історичні постаті (від 44% до 65% опитаних вказали «не знаю такого»).
• Ставлення до Симона Петлюри та Івана Мазепи у 2026 році помітно покращилося порівняно з 2022 роком (зросло з 49% до 59% та з 74% до 82%, відповідно). Ставлення до Степана Бандери й Михайла Грушевського закріпилося на стабільно високому рівні (74% і 84%, відповідно).

С‍прийняття воїнів різних часів

• Абсолютна більшість опитаних позитивно ставиться до воїнів сучасної Української армії (98%), воїнів Радянської армії, які воювали з фашизмом (87%), воїнів УПА (74%).
• Оцінка воїнів УНР та ЗУНР є переважно позитивною (64%), однак відзначається найбільшою часткою тих, хто не може відповісти на це питання (26%).
• Ідею визнання ОУН-УПА учасниками боротьби за державну Незалежність України підтримує більшість респондентів 82%, тоді як проти виступають 10% респондентів, а 8% вагаються з відповіддю.
• Рівень підтримки визнання ОУН-УПА борцями за Незалежність України у 2026 році утримується на позначці 82%, що фактично повторює показник 2022 року (81%) та демонструє значне зростання порівняно з 2019 роком (з 45% до 82%).

Історичні питання, історичний спадок

• 45% респондентів підтримують ідею заборони лише тих російських та радянських культурних продуктів, які містять пряму антиукраїнську пропаганду.
• 33% виступають за його повне вилучення і заборону із публічного простору в Україні. 20% підтримують надання права самостійно вирішувати, який культурний продукт споживати.
• 50% опитаних визначили роль Радянського Союзу як тоталітарного режиму, який здійснював репресії та нищив українську ідентичність, 45% відзначили і позитивні, і негативні сторони. 4% вважають, що Радянський Союз дав Україні розвиток, промисловість та соціальні гарантії.
• 60% опитаних оцінюють Революцію Гідності як боротьбу громадян за свої права, свободу та європейський вибір, 25% - як неоднозначну подію, наслідки якої ще не можливо оцінити сьогодні, 13% - як державний переворот, який призвів до втрати території та війни.
• 43% респондентів зазначають, що питання історії та майбутнього зараз не на часі через необхідність вижити і зберегти державу. 38% опитаних орієнтовані на побудову майбутнього і надання йому пріоритету порівняно із суперечливим минулим, 16% відзначили важливість відновлювати історію та пам’ять.
• 65% респондентів висловили підтримку створенню Українського національного пантеону, 8% не підтримують створення меморіального комплексу, 25% нічого не знають про цю ініціативу.
• 64% опитаних вважають, що головною метою створення Українського національного пантеону є поєднання вшанування історичних постатей та сучасних героїв.
• 16% вбачають як головну мету поховання та вшанування героїв сучасної російсько-української війни, 3% - вшанування та перепоховання видатних історичних постатей минулого. 13% вважають, що загалом такий пантеон не потрібен.

Бачення загальної ситуації, майбутнього України

• 43% респондентів вважає, що справи в Україні йдуть у неправильному напрямку, тоді як 39% називають напрямок правильним, а 18% вагаються з відповіддю.
• Станом на серпень 2026 року, респонденти називають головним чинником для збереження незалежності перемогу у війні (54%).
• Порівняно з липнем 2025 р. зросла важливість відсутності корупції (з 35% до 40%) та єдності суспільства (з 30% до 37%). Розвиток економіки назвали 15%, посилення обороноздатності – 14%, справедливість влади – 11%, вступ до НАТО та ЄС по 4%, розвиток української культури та міжнародну підтримку – 3-4% опитаних.
• 38% опитаних бачать майбутнє України після війни як самодостатньої держави-«фортеці», що спирається лише на власні сили (без союзів), 29% - як члена ЄС і НАТО, європейської демократії, 21% - як лідера регіонального союзу з сусідніми країнами (Польща, Литва, інші), 7% - як нейтральну позаблокову державу, 1% - як члена нового союзу з Білоруссю та «демократизованою» росією.
• 51% опитаних вважають, що нинішня війна для України є визвольною війною за існування та незалежність держави. 35% визначають її як геополітичний конфлікт великих держав, у якому Україна є заручником, 11% - як виснажливу та саморуйнівну війну, де втрати переважають здобутки.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating CATI Center.