Які освітні потреби мають українські ветерани? Що спонукає їх здобувати освіту після служби та які формати освіти їх цікавлять найбільше?

Про це йдеться в результатах опитування, що провели Rating Group (Соціологічна група "Рейтинг") й Український ветеранський фонд Міністерства у справах ветеранів в грудні 2025.

Потреба в освіті

• Чверть ветеранів вказала про потребу в освіті пілся звільнення зі служби.
• Натомість більшість повідомляє, що такої потреба нема.

‍Рішення, мотивація щодо освіти

• Основною метою здобуття освіти після служби респонденти, які мали потребу в освіті, найчастіше вказували саморозвиток і особистісне зростання (60%).
• Третина опитаних (33%) як причину зазначили зміну роду занять порівняно з діяльністю до військової служби. Підвищення конкурентоспроможності на ринку праці обрали 22% респондентів. По 17% говорили про швидкий вихід на ринок праці та отримання нових знайомств (соціалізацію).
• Більше половини респондентів (57%), які мали потребу в освіті, не долучалися до освітніх програм для ветеранів. Завершили освітню програму 28% опитаних. Ще 15% повідомили, що розпочали навчання, але не завершили його.
• Серед тих, хто мав потребу та користувався освітніми можливостями, 65% обрали формальну освіту (вищу, фахову передвищу або професійно-технічну). Курси професійної підготовки та перепідготовки пройшли 42% респондентів. Неформальною освітою (тренінги, семінари, консультації, онлайн-курси) користувалися 27%. Гранти та фінансову підтримку для навчання зазначили 19%.
• Респонденти, які мали потребу але не долучилися до навчання, основною причиною такого рішення назвали відсутність часу (32%). Нестачу коштів назвали 26%, бюрократичні перепони та проблеми зі здоров’ям обрали по 21%. Про відсутність інформації щодо освітніх можливостей зазначили 18%. Непристосованість освітнього простору для людей з інвалідністю та вже реалізовану потребу відмітили по 9%.

Сприйняття освітніх можливостей

• Говорячи про фактори, що підвищують привабливість освітніх можливостей, про підтримку у подальшому працевлаштуванні зазначили 28% ветеранів. Доступну вартість або безкоштовне навчання та можливість поєднувати навчання з роботою обрали по 25%.
• Можливість навчання онлайн зазначили 19%. Отримання сертифікату обрали 14%, практичний формат навчання (проєкти, кейси, стажування) та гнучкий асинхронний графік – по 11%. Менторську підтримку зазначили 8%, репутацію організації або викладачів – 7%. Жоден із перелічених факторів не обрали 27%.
• Про підтримку у подальшому працевлаштуванні як фактор привабливості освітніх можливостей частіше говорили опитані з прифронтових територій, молодші опитані (21-35 років), жінки – ветеранки, малозабезпечені. Про доступну вартість навчання – опитані з центральних областей, молодші опитані, жінки – ветеранки, середньо та достатньо забезпечені. Про можливість поєднувати навчання з роботою дещо частіше згадували опитані з західних та центральних регіонів, жінки – ветеранки, середньо та достатньо забезпечені, особи з вищою освітою.

Бажані формати освіти

• Як найбільш привабливий формат освіти формальну освіту обрали 34% респондентів. Курси професійної підготовки та перепідготовки – 27%. Неформальну освіту обрали 23%. Варіант «жоден» обрали 18%.
• Формальна освіта більш приваблива для мешканців прифронтових територій, молодших опитаних (21-35 років). Курси професійної підготовки частіше обирали ветерани з західних та центральних областей, жінки ветеранки, ті, особи, котрі не мають інвалідності.
• Про неформальні курси дещо частіше говорили ветерани з центральних областей, мало- та середньозабезпечені респонденти.
• Щодо оптимальної тривалості освітніх програм думки респондентів розділилися наступних чином: оптимальною тривалістю 3-6 місяців вважають 20% респондентів, таку ж частку (20%) становлять ті, хто обрав тривалість більше року. Період 1–3 місяці зазначили 18%, 6-12 місяців – 15%. Тривалість менше одного місяця обрали 4%. Не змогли визначитися –  23%.

Сприйняття надавачів освітніх послуг

• Найбільш привабливі надавачі освітніх послуг, на думку опитаних, – державні заклади освіти (45%).
• Приватні освітні компанії та ресурси, а також освітні програми від громадських організацій і донорів приваблюють по 18% респондентів. Освітні програми від бізнесу обрали 15%. Не змогли визначитися у цьому питанні 19% опитаних ветеранів війни.
• Державні заклади освіти частіше обирали респонденти з прифронтових областей, молодші опитані (21-35 років), жінки – ветеранки, малозабезпечені опитані, особи з вищою освітою.
• Освітні програми від громадських орагнізацій є більш привабливими для ветеранів з центральних областей, старших опитаних (46+ років).
• Приватні освітні компанії/ресурси відносно частіше приваблюють опитаних з прифронтових регіонів, молодших опитаних, жінок – ветеранок, забезпечених опитаних.

Тематичні напрями освіти

• Серед освітніх можливостей за напрямами інтересу найчастіше опитані ветерани війни зазначали інформаційні технології та цифрові професії (17%) і будівництво, архітектуру та дизайн (17%). Інженерію, виробництво та промисловість обрали 16%. Військову справу, безпеку та оборонно-промисловий комплекс зазначили 14%.
• Транспорт, логістику та авіацію/морську справу – 13%, право, державне управління та політику – 12%, економіку, фінанси та підприємництво – 11%.
• Освіту, культуру та гуманітарні науки обирали 10%, медицину, фармацію та соціальні послуги – 9%, агросектор та харчову промисловість – 8%, сферу послуг, готельно-ресторанний бізнес і туризм, а також комунікації та медіа – по 6%.
• Цікавими є результати розподілів за віковою та гендерною ознаками. Так, інформаційні технології та цифрові професії, військову справу, безпеку та оборонно-промисловий комплекс, економіку, фінанси, підприємництво та бізнес-адміністрування обирали молодші опитані (21-35 років). Транспорт, логістику та авіацію/морську справу – старші опитані (46+ років). Будівництво, архітектуру та дизайн обирали частіше чоловіки – ветерани, а військову справу, безпеку та оборонно-промисловий комплекс, право, державне управління та політику, освіту, культуру та гуманітарні науки та особливо медицину, фармацію та соціальні послуги – жінки – ветеранки.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.