22-24 лютого 2025 року Соціологічна Група "Рейтинг" провела опитування українців на тему сприйняття проблематики цивільного полону. Дослідження проведене на запит ГО “НУН” у межах гранту від Проєкту ЄС "Право-Justice", що імплементується Expertise France.

Ключові знахідки

• 78% респондентів загалом добре знають або щось чули про проблему цивільного полону.
• Переважна більшість (84%) знає або щось чула про Женевські конвенції та те, що не можна брати цивільних у полон.
• 16% респондентів мають серед друзів чи знайомих тих, хто перебували або перебувають у цивільному полоні.
• Найчастіше інформація про цивільний полон, з якою стикаються респонденти, які знають про цивільний полон, стосується звільнення чи обміну полоненими (55%).
• Найбільш поширеними джерелами такої інформації є канали в месенджерах (45%) та соціальні мережі (45%), телебачення (41%) та інтернет-медіа      (35%).
• Переважна більшість респондентів покладає відповідальність за вирішення питання повернення цивільних заручників на державні органи влади.
• 14% респондентів знають громадські організації, які займаються питанням повернення цивільних заручників.

Обізнаність про проблему цивільного полону

• 27% респондентів зазначили, що добре знають про практику незаконного затримання цивільних (не військових) українців на тимчасово окупованих територіях або в росії – цивільний полон. Близько половини (51%) опитаних щось чули про це, 22% відповіли, що нічого не знають.
• Найбільш обізнані респонденти – ті, які проживають у центральних областях (33%), опитані молодшого і середнього віку (34% і 32%, відповідно), а також ВПО (38%).
• Серед тих респондентів, які знають про цивільний полон, 55% чули інформацію про звільнення чи обмін полоненими, 48% – про окремі несистемні повідомлення про існування такого явища, без конкретики, 21% - про кількість полонених цивільних українців, 17% – про діяльність чи ініціативи українських органів влади щодо цієї проблеми, 14% - про діяльність чи ініціативи міжнародних органів влади.
• 42% українців добре знають про існування Женевських конвенцій та про те, що не можна брати цивільних у полон, інші 42%  щось чули про це. Непоінформовані про це питання 15% респондентів. Найбільш обізнаними респондентами є мешканці центральних областей (46%), опитані молодшого і середнього віку (53% і 49% відповідно), чоловіки (48%), ВПО, які повернулися (47%), а також респонденти, які добре знають про явище цивільного полону (74%).
• 16% українців мають серед друзів чи знайомих тих, хто перебували чи перебувають у цивільному полоні, 83% не мають таких друзів чи знайомих. Частіше такі друзі чи знайомі є у ВПО (25%).

Джерела інформації про цивільний полон

• Серед найбільш поширених джерел інформації про обміни полоненими респонденти частіше називають канали в месенджерах Telegram або Viber (45%), соціальні мережі (Facebook, Instagram, Youtube та інші) (45%), телебачення (41%) та інтернет-медіа (35%).
• Серед інших джерел опитані згадують близьких та знайомих (17%), радіо (12%), а також особистий досвід (4%).
• Загальна тенденція відповідей на це питання серед різних соціально-демографічних груп зберігається. Водночас, у західних областях респонденти частіше дізнаються про обміни полоненими через соціальні мережі, в інших областях України – через канали в месенджерах Telegram або Viber. Молодь частіше за інші вікові групи дізнається про обміни полоненими з каналів у месенджерах Telegram або Viber, а також від близьких та знайомих, опитані старшого віку (від 51 року і старші) – з телебачення та радіо.
• Ті респонденти, які мають близьких полонених, порівняно частіше дізнаються про обміни з інтернет-медіа, від близьких, знайомих та з особистого досвіду, опитані, які не мають близьких полонених, – з телебачення.

Повернення цивільних полонених

• На думку 88% респондентів, вирішувати питання щодо повернення цивільних заручників мають державні органи влади України. Серед інших відповідей називають іноземні організації (37%), українські благодійні фонди, волонтерів (27%), сім’ї і родичів полонених (21%), органи місцевої влади (19%).
• Загальна тенденція відповідей серед різних соціально-демографічних груп зберігається – респонденти покладають відповідальність за вирішення цього питання передусім на державні органи влади. Але мешканці західних і центральних областей порівняно частіше вказують, що ці питання мають вирішувати іноземні організації і українські благодійні фонди, волонтери. Молодь порівняно частіше вважає, що питання повернення цивільних заручників мають вирішувати органи місцевої влади, опитані середнього віку – сім’ї, родичі полонених і органи місцевої влади.
• Респонденти, які мають близьких полонених, частіше за інших вважають, що вирішувати це питання мають також іноземні організації.
• 14% опитаних знають громадські організації, що займаються питанням повернення цивільних заручників, 79% не знають такі організації. Порівняно більш обізнаними є опитані, які мають близьких полонених (23%), а також молодь (19%).
• У відкритому питанні про обізнаність про такі громадські оргнаізації,      респонденти, які, взагалі щось про них знають, найчастіше згадували Червоний Хрест (32%), Повернись живим (21%), омбудсмана (7%), волонтерів (5%), ООН (5%), ГУР (4%), Фонд Золкіна (3%), Білі янголи (3%). Серед поодиноких згадок були названі 43 громадські організації.

Методологія

• Терміни проведення: 22-24 лютого 2025 р.
• Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing – телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера).
• Розмір вибірки: 1000 респондентів  
• Формат вибірки: випадкова вибірка мобільних телефонних номерів (населення України віком від 18 років і старше в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв'язок). Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України.
• Репрезентативність: вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення (помилка - не більш 3,1% з довірчою ймовірністю 0,95)

‍