Дослідження передбачало оцінку рівня доброчесності держслужбовців за шкалою від 0 (відсутня культура доброчесності)  до 10 (дуже високий рівень культури доброчесності). Найвищі оцінки отримали Президент України та сфера освіти (6,0), сфера медицини (5,4) та органи місцевого самоврядування (5,1).

 Образ державного діяча

Серед рис та характеристик, якими має володіти держслужбовець, перше місце посідає порядність - її вважають важливою 60% опитаних українців. Найчастіше її називають мешканці міст і старші опитані. 

Близько половини респондентів серед необхідних рис вбачають досвід і компетентність, 46% - розум, освіченість. Непідкупність та патріотизм є важливими для 36-37%, при цьому молодь зазначає про непідкупність частіше. Простота, близькість до людей є важливою для 30%, частіше цю рису називали респонденти з сільської місцевості. 

Майже кожен п’ятий респондент зазначав про важливість володіння рисами працьовитості, принциповості та лідерських якостей. Якість працьовитості частіше обирали мешканці сільської місцевості, а лідерства - містяни та молодь. 

Гнучкість, активність та сміливість є важливими характеристиками для 15%; ораторські здібності, комунікабельність - для 10%. Найменше опитані обирали характеристики впливовості, хитрості, молодості, харизми та почуття гумору - до 5%. 

Порівняно із замірами червня 2019, більша частка опитаних зазначила про важливість якостей непідкупності, патріотизму та досвіду; дещо зменшилась частка тих, хто обрав якості сміливості, лідерства, працьовитості.

Оцінка доброчесності 

Дослідження передбачало оцінку рівня доброчесності за шкалою від 0 (відсутня культура доброчесності)  до 10 (дуже високий рівень культури доброчесності). Найвищі оцінки отримали Президент України та сфера освіти (6,0), сфера медицини (5,4) та органи місцевого самоврядування (5,1).

Доброчесність державних служб загалом опитані українці оцінили у 4,9 бали, поліції - у 4,3; судів - у 3,7 бали. Найнижчі оцінки рівня доброчесності отримали Кабінет міністрів (3,3) та Верховна рада України. Молодь та мешканці сіл загалом вище оцінюють рівень доброчесності у більшості сфер.

Половина опитаних вважає, що одним з основних принципів, якими мають керуватись держслужбовці є чесність. Дещо частіше таку позицію мають жителі невеликих міст та сіл та старші опитані. 38% висловили думку, що основними принципами має бути відповідальність, ще 34% вказали професіоналізм, про який частіше вказували мешканці міст. Кожен четверний опитаний зазначив про необхідність держслужбовців керуватися принципом прозорості у роботі. Респонденти з великих міст, молодь та опитані середнього віку зазначали про нього частіше. Вміння ефективно комунікувати з громадянами відзначили 16%, необхідність регулярного звітування про результати діяльності – 12%, швидкість прийняття рішень – 7%, відкритість до критики – 4%. 

На думку 45% респондентів, держслужбовці у прийнятті рішень переважно керуються особистою вигодою, ще близько 20% вважають, що службовими інструкціями. Третина опитаних вважає, що державні службовці керуються як особистими інтересами, так і службовими інструкціями.  

На думку більшості опитаних (77%), зростанню доброчесності державних службовців може сприяти жорсткість покарань за корупцію. Заборона займатись державною службою, у випадку викриття корупційного правопорушення, сприятиме зростанню доброчесності на думку третьої частини опитаних. Суворість покарань тих, хто дає хабарі вбачають дієвою 20%.  Збільшення регулярності перевірок, спрямованих на виявлення корупції вважають ефективним 16%, підвищення прозорості звітності, диджиталізацію процесів ухвалення рішень – 14%, підняття заробітної плати державним службовцям – 8%, запровадження принципу анонімності та колегіальності при ухваленні рішень – 2% і 4% відповідно. 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв'язок. Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України. Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing – телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,1%. Терміни проведення: 20-23 вересня 2024 р.