Дослідження проведено на замовлення Незалежної антикорупційної комісії – НАКО, за підтримки «Українського ветеранського фонду» Міністерства у справах ветеранів України. Цей документ було створено в рамках проекту,який фінансується SDA Великобританії. Відповідальність за зміст публікації несе Незалежна антикорупційна комісія. Публікація не може вважатися такою, що відображає позицію уряду Великої Британії. У звіті також використані дані загальнонаціональних опитувань Соціологічної групи «Рейтинг» «Україна під час війни. Образ ветеранів в українському суспільстві» (І хвиля – 6-7 серпня 2022,ІІ хвиля – 14-16 січня 2023).

• Загалом у суспільстві спостерігається позитивне ставлення до усіх категорій осіб, які сьогодні служать у Збройних силах України. Однак найбільш вразливою групою до дискримінації залишаються представники ЛГБТ,тоді як щодо жінок і колишніх засуджених існує помірний ризик, а національні меншини майже не стикаються з упередженням.

ЖІНОЧА СЛУЖБА

• Служба жінок у ЗСУ відображає поступові зміни в суспільстві — зростає підтримка гендерної рівності, зникає стереотип про неспроможність до керівних ролей, однак понад 40% все ще вважають головним завданням жінки материнство, тоді як молодь 18–29 років найбільш рішуче заперечує такі уявлення.
• Побутові проблеми під час служби залишаються актуальними. Попри певні покращення завдяки волонтерам, жінки стикаються з труднощами у забезпеченні формою, амуніцією та медичною допомогою, відсутністю належних умов проживання, а також обмеженими можливостями для кар’єрного зростання й підвищення кваліфікації, що посилюється залежністю від ставлення командування.
• Чоловіки загалом менше помічають дискримінацію в ЗСУ, а носії «традиційних» цінностей частіше підтримують стереотипи, відводячи жінкам «жіночі» ролі. Водночас вирішальними у зміні ситуації залишаються кількість жінок у війську, зростання гендерної рівності всуспільстві та позиція командирів, які задають корпоративну культуру і можуть сприяти еголітарним підходам.

СЛУЖБА  ПРЕДСТАВНИКІВ ЛГБТ У ЗСУ

• Ставлення до ЛГБТ у ЗСУ поступово поліпшується, особливо після 2022 року, проте понад 40% опитаних визнають існування дискримінації. Формальних обмежень щодо зарплат чи кар’єри немає, але поширені жарти, упереджене ставлення та булінг, а відкритість (камінг-аут) можлива лише за сприятливого командування, від якого й залежить рівень прийняття та захисту.
• Дискримінація ЛГБТ у ЗСУ з погляду чоловіків поступово зменшується, однак у чоловічому середовищі зберігається гомофобія, токсична маскулінність і страх «втрати мужності». Рядові частіше демонструють толерантність, тоді як серед командирів трапляються відверті гомофоби, хоча й визнають професіоналізм важливішим за орієнтацію. Більшість підтримує право партнерів ЛГБТ-військових на отримання тіла загиблого.

ДИСКРИМІНАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН У ЗСУ

• Дискримінація національних меншин у ЗСУ майже нефіксується. Ставлення до військових інших національностей здебільшого позитивне або нейтральне, навіть до росіян, які служать у лавах ЗСУ. Поодинокі сумніви виникають щодо можливості командування українцями представниками меншин, однак загальна позиція — «хто воює за Україну, той свій».

ДИСКРИМІНАЦІЯ ЗАСУДЖЕНИХ ВЕТЕРАНІВ ТА ВЕТЕРАНОК У ЗСУ

• Дискримінація засуджених ветеранів та ветераноку ЗСУ проявляється слабше, ніж очікувалося. Попри загалом упереджене ставленнядо колишніх ув’язнених, більшість позитивно сприймає тих, хто був помилуваний і служить після 24 лютого 2022 року, допускаючи лише обмеження для осіб із тяжкими злочинами та необхідність ретельної перевірки їхньої поведінки.

СОЦІАЛЬНІ ПИТАННЯ

• Соціальні питання залишаються проблемними через бюрократію, черги та хаос у системі оформлення допомоги й довідок, особливо для поранених військових. Тоді як ключовими рішеннями бачать електронний документообіг на зразок «Дії», скорочення паперових процедур, реформу медичних комісій та кращу підготовку персоналу для роботи з військовими.

ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА‍

• Психологічна допомога є однією з головних потреб військових і ветеранів. Служба часто руйнує сімейні стосунки, особливо ужінок-військових із цивільними чоловіками, створює високий рівень стресу, ПТСРі депресії. Тоді як система психологічної підтримки в ЗСУ малоефективна черезнестачу фахівців і низьку кваліфікацію, що підсилює потребу у реформуванніслужби та розширенні допомоги як військовим, так і їхнім родинам.‍

ОЧІКУВАННЯ ВІД ПОВЕРНЕННЯ ДО МИРНОГО ЖИТТЯ. ПРОБЛЕМИ

• Очікування від повернення до мирного життяпов’язані з ризиками конфліктів у сім’ях, безробіття, проблем зі здоров’ям,алкоголізму та психологічних розладів; ключовими викликами стануть соціальна йпсихологічна адаптація, працевлаштування та реабілітація, і саме держава разоміз суспільством, фондами та міжнародними організаціями повинна забезпечитикомплексну підтримку ветеранів.