•    За результатами опитування Соціологічної групи «Рейтинг», за останній рік в області покращився рівень суспільного оптимізму. Так, 44% опитаних вважають що справи в Україні йдуть у правильному напрямку (17% – у 2018), 40% позитивно говорять про стан справ в області (20% – у 2018) та 43% – про стан справ в своєму місті /селі (27% – у 2018).

•    Близько половини опитаних (53%) не задоволені державними медичними послугами за останні п’ять років. У свою чергу кількість тих, хто задоволений державними медичними послугами, становить 35%. За останній рік кількість задоволених станом державної медицини дещо зросла (23% – у 2018). Як і у попередніх дослідженнях рівень задоволеності послугами державної медицини є дещо вищим серед тих, хто частіше звертається до лікарів.

•    Майже третина респондентів (29%) вважають, що за останні два роки загальна якість державних медичних послуг в області покращилася; 25% відзначили покращення загальної якості медичних послуг, отриманих ними особисто. У порівнянні із минулим роком зросла кількість тих, хто побачив позитивні зміни у цій сфері як і на державному, так, і на особистісному рівнях. Частота відвідування лікарів корелюється з позитивною оцінкою послуг.

•    За рік відбулося значне зростання кількості тих, хто позитивно оцінив роботу державних медичних закладів: 47% опитаних оцінюють позитивно якість послуг, 28% – негативно. Краще за інших роботу цих установ оцінили молодші та більш заможніші опитані, а також ті, хто частіше звертаються до лікарів.

•    У той же час, як і у попередніх дослідженнях якість медичного обслуговування у приватних лікувальних закладах майже половина опитаних не змогли оцінити взагалі, 42% опитаних оцінюють позитивно, 9% – негативно. Опитані молодшої вікової категорії, більш забезпечені, містяни, а також ті, хто частіше звертаються до лікарів більш схильні оцінювати приватну медицину позитивно.

•    Зросла кількість тих, хто зазначив, що був свідком реконструкції або ремонту лікарень за останні два роки (з 46% до 56%), 31% заявили протилежне. Про позитивні зміни зазначали однаково часто як в містах, так і селах.

•    Як і минулого року про зміни в якості отриманих медичних послуг зазначила чверть опитаних (37% відповіли, що вони не змінилися). Частіше про зміни якості говорили в сільській місцевості. Оцінюючи різні критерії якості медичних послуг, про покращення умов, в яких надається медична допомога, зазначили 62% (у 2018 – 44%). Ставлення до пацієнтів з боку лікарів, професіоналізм і компетентність лікарів, ефективність лікування  покращилося на думку 50-60% (у 2018 – 34-39%).

•    Близько 40% опитаних побачили зміни у вартості отриманих послуг (27% вважають, що вони не змінилися). Кількість негативних оцінок за різними критеріями за рік зменшилася: вартість консультацій, обстежень, лікувальних процедур погіршилися на думку більше 47% опитаних (у 2018 – 71%). При цьому 17% – вважають, що ситуація тут покращилася (у 2018% – лише 5%). Про погіршення вартості медичних послуг з використанням спеціального обладнання та консультацій говорили 50% (у 2018 – 72%). Покращення побачили 16% (у 2018 – 6%). 74% зазначили про погіршення цін на ліки, виписаних лікарем (у 2018 – 88%). 10% вважають, що ситуація покращилася (у 2018 – 5%).

•    Для 19% змінилася територіальна і часова доступність до медзакладів (58% не побачили таких змін). Частіше про зміни говорили мешканці міст та ті, хто частіше звертається до лікарів. 58% опитаних помітили покращення у можливості вибору лікаря (у 2018 – 54%). 55% позитивно оцінили зміни у можливості запису на прийом до лікаря заздалегідь на потрібний час (у 2018 – 35%). 47-48% зазначили про зрушення у тривалості очікування або графіку прийому лікаря (у 2018 – 31-33%), 43% – у територіальній зручності розташування медичного закладу (у 2018 – 38%).

•    7% опитаних добре знають про зміни, які пропонуються медичною реформою. 42% заявили, що щось чули про це, 29% - знають дуже мало про це. 20% нічого не знають про суть реформи. Вищий рівень обізнаності серед жінок та осіб з вищою освітою. За рік кількість тих, хто щось знає про медичну реформу не змінилася.

•    39% вважають, що медична реформа принесла покращення у медичній сфері області. 37% зазначили, що не побачили жодних змін, і лише 7% говорили про погіршення. Частіше про позитивні зрушення говорили молодші опитані та ті, хто краще знають про реформу.

•    49% впевнені, що зміна влади в країні позитивно вплине на стан проведення медичної реформи в Україні. 27% переконані, що жодних змін не відбудеться, лише 6% говорять про можливе погіршення. Більш оптимістичними в прогнозах є молодші опитані та ті, хто вважають, що країна розвивається в правильному напрямку.

•    Різко зросла кількість тих, хто підтримують впровадження медичної реформи в Україні (з 35% до 65%). 17% висловили протилежну думку. 18% не змогли дати жодних власних оцінок цій ініціативі. Вищий, аніж у інших, рівень підтримки впровадження медичної реформи серед молоді, мешканців сіл, тих, хто знає про її впровадження, а також позитивно оцінює напрям розвитку ситуації в країні.

•    На відміну від минулого року, коли лише 17% були впевнені, що ситуація у системі охорони здоров’я внаслідок реформи покращиться у наступні два роки, цьогоріч про можливе покращення говорили 51% респондентів. Лише 6% вважають, що вона погіршиться, 26%, – що не зміниться. Краще на розвиток ситуації дивляться молодші, ті, хто підтримують реформу та оптимістично бачать ситуацію в країні. Також зросла кількість тих, хто бачить покращення ситуації внаслідок реформи у далекій перспективі (5-10 років): 62% вважають, що вона покращиться (у 2018 таких було 52%, у 2017 – 35%), 4% – погіршиться, 14% – не зміниться, 21% нічого не змогли про це сказати. Як і у попередньому разі, найбільшими оптимістами у цьому випадку були молоді люди та особи з вищою освітою. Майже половина тих, хто вважав, що ситуація не зміниться у наступні 1-2 роки, позитивно оцінюють її у більш далекій перспективі.

•    32% опитаних консультуються з лікарем або медичним спеціалістом із приводу стану свого здоров'я чи надання будь-яких рекомендацій щодо стану свого здоров'я рідше, ніж раз на рік, 17-18% – кожен рік або півроку, 16% – принаймні раз на 3 місяці і лише 13% користуються такою послугою щомісяця.

•    Зросла кількість тих, котрі знають, хто є їхнім сімейним лікарем. (з 75% до 85%). Рівень обізнаності дещо вищий серед жінок та тих, хто частіше користується послугами лікарів. 84% вже обрали свого сімейного лікаря і підписали з ним декларацію. 16% ще цього не зробили.

•    75% усіх опитаних повністю або частково довіряють своєму сімейному лікарю (у 2018 – 69%). При цьому жінки, мешканці сіл, ті, хто частіше звертаються до лікарів, демонструють більшу довіру лікареві. Важливо, що серед тих, хто обрав свого сімейного лікаря, довіряють йому майже 90%.

•    Переважна більшість опитаних (84%) довіряє медичним рекомендаціям медпрацівників, 62% – аптекарів та фармацевтів, 58% – близьких та знайомих. Медичним рекомендаціям в Інтернеті довіряють – 27%, на телебаченні та в пресі – 17-18%. 13% опитаних довіряють подібній інформації, отриманій від народних цілителів та ворожбитів. Лише 12% довіряють подібній інформації на радіо. Молодь більше за інших схильна довіряти інформації від медичних працівників, з Інтернету та від близьких, старші – з телебачення, преси, радіо та цілителів.

•    Під час вибору лікувального закладу 44% найбільше звертають увагу на довіру до лікарів у цьому закладі, 41% – на професіоналізм та досвід лікарів. На хороше ставлення з боку лікарів та персоналу до пацієнтів звертають увагу 27%, на наявність сучасного медичного обладнання – 18%, швидкість обслуговування – 17%, комфортні умови лікування – 9%, можливість отримання пільгових послуг (консультацій, ліків) – 6%. Цікаво, що цього року значно зросли запити стосовно комунікації та швидкості обслуговування і різко впав запит на пільгові послуги. Більше уваги на довіру до лікарів, хороше ставлення, наявність сучасного медичного обладнання та швидкість обслуговування частіше звертають мешканці сіл та особи молодшого віку. Вищий запит на професіоналізм лікарів – серед містян та більш заможніших.

•    62% респондентів зазначили, що отримують медичну інформацію від лікарів, 21% – від друзів та сім’ї, 20% – з інтернету, 13% – з телебачення, 6% – від аптекаря або фармацевта. Від 4% і менше – з інших джерел.

•    Третина респондентів зізналася, що жодного разу не мала проблем з артеріальним тиском, 24% – мають такі проблеми кілька разів на місяць, 7% і 12% – кожні 3-6 місяців, 8% – рідше 1 разу на рік, в той час як 10% – щодня. Проблеми з артеріальним тиском частіше виникають у жінок і людей старшого віку. Чим бідніші люди та чим частіше вони відчувають стрес, тим регулярніше стикаються з проблемами з артеріальним тиском.

•    20% респондентів вимірюють артеріальний тиск щодня, 28% – кілька разів на місяць, по 8-10% кожні 3 та 6 місяців, 8% – раз на рік, 22% – рідше ніж раз на рік.

•    Вагу свого тіла щоденно вимірюють 9% опитаних, 24% – кілька разів на місяць, 9 і 13% – кожні 3 та 6 місяців, 16% – раз на рік, 21% – рідше ніж раз на рік. Молодь та жінки частіше вимірюють вагу свого тіла порівняно зі старшими людьми та чоловіками.

•    Більше 40% респондентів заявили, що роблять електрокардіограму рідше 1 разу на рік, 32% – кожен рік, 9% – кожні 6 місяців, лише 3-4% – кожні 3 місяці або кілька разів на місяць відповідно. Ті, хто часто звертається до лікаря або має проблеми із тиском, частіше роблять електрокардіограму.

•    42% опитаних перевіряють рівень цукру в крові рідше ніж раз на рік, 20% – кожен рік, 8% – кожні 6 місяців, 5% – кожні 3 місяці, 2-5% – кілька разів на місяць або кожен день відповідно.

•    45% респондентів перевіряють рівень холестерину у крові рідше 1 разу на рік, 17% – кожен рік, 8% – кожні 6 місяців, 4% – принаймні кожні 3 місяці, 3% – кілька разів на місяць. Ті, хто часто звертається до лікаря або має проблеми із тиском, частіше роблять аналізи на рівень цукру або холестерину.

•    Половина опитаних заявила, що, коли востаннє вони перевіряли свій тиск, він був у нормі, третина, – що він був вище норми, 13% – нижче норми. 62% стверджували, що коли вимірювали вагу свого тіла, вона була у нормі, 24% – вище норми, лише 4% – нижче норми. Майже дві третини опитаних заявили, що при останньому вимірюванні рівня цукру, він був у межах норми, 34% нічого не змогли сказати про це, 6% заявили про підвищений рівень. Рівень холестерину був у нормі у 45% опитаних, 47% - не дали відповіді, 7% зазначили, що він був підвищений.

•    47% опитаних заявили, що ніколи не зверталася за медичним обслуговуванням, пов’язаним із серцево-судинними захворюваннями. 14% мали подібний досвід кілька років тому, 12% – рік тому і більше, 16% – кілька місяців тому, 5% – кілька тижнів тому і 4% – нещодавно. Серед тих, хто звертався за подібними послугами протягом останніх місяців, дещо більше жінок, старших та бідніших осіб.

•    Майже 60% опитаних не вживають ліки для нормалізації артеріального тиску, 38% – вживають. 87% не приймають ліки для нормалізації рівня цукру та холестерину у крові. Серед тих, хто має проблеми з артеріальним тиском принаймні раз на півроку, 66% вживають ліки для нормалізації тиску, по 9% – для нормалізації рівня цукру і холестерину у крові відповідно.

•    При виявленні проблем із артеріальним тиском більше чверті опитаних приймають ліки, виходячи  із власних знань та досвіду, стільки ж приймають препарати, рекомендовані лікарем. По 9-10% – користуються засобами народної медицини або відразу звертаються до лікаря. 5% взагалі нічого не роблять у даній ситуації. Приймають ліки, рекомендовані лікарем, або виходячи із власного досвіду частіше за інших старші особи та жінки.

•    86% має звичку прогулюватися на свіжому повітрі щодня, 8% – кілька разів на тиждень, 2-3% – кілька разів або раз на місяць відповідно. Дещо більше часу на свіжому повітрі проводять сільські мешканці.

•    61% респондентів зазначили, що вживають свіжі фрукти та овочі щодня, 30% – кілька разів на тиждень, 5% – кілька разів на місяць, 3% – раз на місяць або рідше.

•    42% опитаних вказали, що вживають м’ясо щодня, 41% – кілька разів на тиждень, 10% – кілька разів на місяць, 5% – раз на місяць або рідше, 1% – не вживають ніколи. Закономірно, кількість чоловіків, які вживають м’ясні продукти щоденно є дещо більшою у порівнянні з жінками. У свою чергу, молодь споживає м’ясо частіше за старших людей.

•    Майже 30% респондентів щоденно споживають кондитерські вироби та випічку (серед них більше молоді та осіб середнього віку), 39% – кілька разів на тиждень, 15% – кілька разів на місяць, 12% – раз на місяць або рідше, 4% – ніколи.

•    22% опитаних зізналися у щоденному вживанні смаженої, жирної їжі, 39% – кілька разів на тиждень, 17% – кілька разів на місяць, 15% – раз на місяць або рідше, 7% – не вживають ніколи. Серед тих, хто її вживає щодня, чоловіків більше, ніж жінок. Молодь та особи середнього віку також більш схильні вживати таку їжу щодня, аніж старші. Відносно частіше споживають смажене мешканці сіл, аніж містяни.

•    15% заявили про щоденне вживання безалкогольних газованих напоїв, 22% – кілька разів на тиждень, по 13% – кілька разів на місяць, 18% – раз на місяць або рідше, 31% – не вживають таких напоїв взагалі. Серед останніх переважно більше жінок та старших людей.

•    Майже 40% респондентів відзначили, що вживають алкогольні напої раз на місяць або рідше, 20% – кілька разів на місяць, 6% – кілька разів на тиждень, 3% – щодня. Третина опитаних не споживають спиртного взагалі – серед них дещо більше жінок, аніж чоловіків, майже вдвічі більше старших людей, аніж молоді. Також частіше не вживають алкоголь мешканці міст, аніж селяни.

•    Щодня фізичними вправами та спортом займаються лише 15% респондентів, 22% – кілька разів на тиждень, 12% – кілька разів на місяць, 9% – раз на місяць або рідше. 27% опитаних взагалі не займаються спортом – таких більше серед осіб середнього і старшого віку, жінок та селян.

•    74% опитаних не палять: з них 65% – ніколи не палили і 9% – кинули. З тих, хто палять, 5% випалюють 1-5 сигарет в день, 7% – 6-12  сигарет, 9% – 13-20, 4% – більше 20. Серед молоді і осіб середнього віку таких, що палять майже вдвічі більше у порівнянні з людьми віком 51 і старше, серед чоловіків таких в шестеро більше, ніж серед жінок. Менше палять люди з невисокими доходами та ті, хто мають проблеми з тиском.

•    Стрес або подібні відчуття щоденно відчували 20% опитаних, 19% – кілька разів на тиждень, 31% – кілька разів на місяць; 30% респондентів не відчувають стресу ніколи. Жінки і міське населення дещо частіше схильні перебувати у стресовому стані порівняно з чоловіками і сільськими мешканцями. Також стрес частіше відчувають і ті, хто мають проблеми з тиском принаймні раз на півроку.

•    74% обізнані про симптоми при підвищеному артеріальному тиску, 67% – знають про методи лікування у такому випадку (при пониженому артеріальному тиску – 67% і 59% відповідно).

•    23% отримували інформацію про профілактику хвороб серцево-судинної системи та кровообігу останнім часом від сімейного лікаря, 11% - з телебачення або радіо, 9% - з Інтернету, 8% - з оголошень в медичних закладах, 4% - від друзів та знайомих, 3% - з газет і журналів. У порівнянні з минулим роком значно зменшилася кількість тих, хто отримував подібну інформацію з оголошень та від близьких. 55% - взагалі не отримували подібної інформації останнім часом: серед них більше молоді.

•    31% опитаних дають позитивні оцінки якості медичного обслуговування, пов’язаного із серцево-судинними захворюваннями, у власному населеному пункті, 11% – оцінюють якість обслуговування негативно. При цьому 48% респондентів взагалі не зверталися до відповідних закладів. У порівнянні із минулим роком позитивна оцінка залишилася практично на попередньому рівні (у 2018 – 29%). Кращі оцінки дають старші респонденти, бідніші та ті, хто частіше за інших звертається до лікаря.

•    Якість лікування серцево-судинних захворювань на обласному рівні 26% опитаних оцінює позитивно, 6% – негативно; при цьому тих, що не зверталися по лікування – 59%. Серед тих, хто позитивно оцінює даний аспект, знову ж таки більше тих, хто частіше за інших звертається до лікаря. 71% опитаних не зверталися по даний вид послуг в інших містах України. 12% оцінюють якість таких послуг позитивно, 4% − негативно. Загалом за рік зросла кількість позитивних оцінок медобслуговування як на обласному рівні, так і в інших містах країни.

•    26% респондентів у випадку виникнення проблем із серцево-судинною системою звертаються до мiської/районної лiкарні, поліклініки, 20% – до сімейного лікаря (лікарської амбулаторії), 9% - до Рівненської обласної клiнiчної лiкарні, по 4-5% - до обласного клінічного лікувально-діагностичного центру ім. В.Поліщука або фельдшерсько-акушерського пункту, по 2% - до швидкої медичної допомоги, чи до приватних медичних закладів. 45% заявили, що у них немає проблем із тиском. За рік дещо побільшало тих, хто у разі виникнення проблем проблем із серцево-судинною системою частіше звертається до сімейного лікаря.

•    Кращі оцінки респондентів з огляду на якість медичного обслуговування у кардіологічних відділах отримали сімейні лікарі – 33%. У міських/районних лікарнях відмінно та добре оцінили якість обслуговування – 30%, Рівненській обласній клінічній лікарні – 17%, у обласному клінічному лікувально-діагностичному центрі ім. В.Поліщука та швидкій медичній допомозі – по 14%, у ФАПах – 13%, приватних закладах – 9%.

•    37% опитаних вважають, що у їхньому населеному пункті достатньо закладів, що займаються лікуванням серцево-судинних захворювань, 45% – недостатньо. Останню тезу поділяє 53% опитаного сільського населення.

•    Як і минулого року, більшість респондентів (80%) нічого не знають про те, що Рівненська область є учасником спільного проекту Світового Банку та Міністерства охорони здоров’я України «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», який передбачає підвищення ефективності лікування та профілактику хвороб системи кровообігу. 13% – щось чули про це і лише 6% – знають. При цьому переважна більшість (83%) опитаних вважають запровадження даного проекту важливим. Лише 4% з цим не погоджуються. Серед тих, хто знає про проект, вважають його дуже важливим більше 90%.

•    Попри низький рівень обізнаності про проект «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» у Рівненській області, 36% опитаних зустрічали у ЗМІ інформацію про передачу автомобілів швидкої допомоги районним лікарням, по 21% респондентів знають про закупку кардіологічного обладнання та ремонт чи будівництво лікарських амбулаторій в області, 11-16% чули про закупку комп’ютерного обладнання для сімейних лікарів, проведення додаткових навчань лікарів та підвищення їх кваліфікації або відкриття сучасного кардіологічного центру для лікування інфарктів у обласній лікарні. 9% знають про заплановане відкриття серцево-судинного центру у Сарнах, 7% – про початок проведення операцій по лікуванню аритмій у Рівненському серцево-судинному центрі.

•    На думку 70% респондентів, із запровадженням даного проекту загальна ситуація із серцево-судинними захворюваннями в області покращиться, 10% – думають, що ситуація не зміниться, 4% -  що вона погіршиться. 16% нічого не змогли відповісти на це питання. Серед тих, хто знає про проект, 78% вважають, що ситуація покращиться.

Аудиторія: мешканці Рівненської області від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 800 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 3,5%. Терміни проведення: 27 листопада – 9 грудня 2019 р.