13.12.2018
«ПОРТРЕТИ РЕГІОНІВ». Черкаська область
• Соціологічною групою «Рейтинг» в рамках проекту «Портрети регіонів» з 16 листопада по 7 грудня 2018 року було проведено опитування серед мешканців Черкаської області. Загалом у дослідженні, здійсненого за методом особистого інтерв’ю, взяло участь 1600 респондентів. Вибірка сформована з урахуванням вікової й гендерної структури області з урахуванням типу поселення. Похибка становить не більше 2,4%.
• Аналіз результатів дослідження показав, що ситуацію загалом по країні мешканці області оцінюють гірше, аніж на місцях.
• Лише 3% оцінили політичну ситуацію в країні як спокійну, тоді як в області спокійною ситуацію бачать 18%, а у своєму місті/селі – 49%. Напруженою ситуацію в країні бачать 57% опитаних, критичною – 34%. В області напруженою ситуацію бачать 61% опитаних, у своєму місті – 36%, критичною ситуацію на місцевості вважають лише 5%.
• Правильність напрямку руху країни (13%) та області (15%) респонденти оцінюють гірше ніж свого міста/села (29%). Оптимістичнішими щодо оцінок справ в своєму населеному пункті є мешканці сільських поселень, а також найстарші опитані.
• Попри негативні оцінки стану справ, загальні очікування серед мешканців області швидше нейтрально-позитивні. Близько 19% вважають, що стан справ в Україні покращиться наступного року, 13% такої думки про область, а 16% про свій населений пункт. Переважна більшість думають, що ситуація не зміниться. 11-15% вважають, що вона погіршиться. Більш оптимістичною у своїх оцінках є молодь та мешканці менших поселень.
• Військовий конфлікт на Сході України (87%) та корупція у владі (64%) - дві найбільші проблеми загальнодержавного рівня за оцінками мешканців області. При цьому на особистісному рівні опитаних швидше хвилює підвищення тарифів на комунальні послуги (64%), низький дохід (61%) та інфляція (55%). На рівні особистих проблем соціально-економічні проблеми (як безробіття, інфляція, високі тарифи та проблема низького доходу) більш гостро відчуваються у селах, а проблеми корупції та соціального захисту дещо більше турбують мешканців обласного центру.
• Лідером президентського рейтингу є Ю.Тимошенко, яку готові підтримати 20,6% тих, хто визначився і буде голосувати. За В.Зеленського – 12,6%, А.Гриценка – 12,1%, П.Порошенка – 9,4%, С.Вакарчука – 5,9%, Р.Кошулинського – 5,8%, О.Ляшка – 5,6%, Ю.Бойка – 4,2%, О.Шевченка – 4,1%, А.Садового – 2,7%. Рейтинг інших кандидатів – менше 2,5%. Кожен десятий мешканець області не визначився з вибором кандидата.
• 21,3% опитаних вірять, що на президентських виборах переможе Ю.Тимошенко. За останній рік кількість тих, хто переконаний в її перемозі зросла удвічі. У перемозі П.Порошенка впевнені 9% (у 2017 – 14%). Перемогу В.Зеленського бачать вірогідною близько 6%, А.Гриценка – 4,5%, Р.Кошулинського і Ю.Бойка – по 3%, О.Ляшка – 2%. У перемогу інших кандидатів вірять менше 2%. У своїх фаворитах впевнені в основному прихильники Ю.Тимошенко, Ю.Бойка, П.Порошенка та Р.Кошулинського.
• Антирейтинг очолює П.Порошенко. За нього не проголосували б у жодному випадку більше 60% опитаних.
• У рейтингу партій лідирує Батьківщина, яку підтримують 21,0% тих, хто визначився та візьме участь у виборах. За партію «Слуга народу» готові віддати голос 14,1%, за Громадянську позицію – 12,9%, за БПП Солідарність – 8,8%, Свободу – 6,0%, Радикальну партію – 5,2%, Опозиційний блок – 4,7%, УКРОП – 4,2%. Рейтинг інших партій менше 4%. Водночас, 11% не визначилися з вибором.
• Спрямованість кандидата на вирішення проблем країни (68%), його особисті лідерські якості (67%), соціально-економічна програма (60%) та орієнтація на тіснішу співпрацю з ЄС (59%) – мотиви, які значно впливають на президентський вибір респондентів. Попри це, 30% схильні орієнтуватись також і на ідеологічні погляди політика, а не його програму, 28% орієнтуються на сильну команду кандидата, ще для 22% важлива увага кандидата до їх регіону. Для 56% важливим є досвід кандидата в політиці, а 40% зазначили, що їм важливіше його приналежність до «нових політиків» (найактуальніше це для молодших виборців і прихильників Р.Кошулинського, В.Зеленського, С.Вакарчука). У виборі між радикальними змінами та забезпеченням стабільності - 54% обирають перше (особливо симпатики Р.Кошулинського), а 36% - прагнуть сталості.
• 35% опитаних очікують, що ситуація в Україні у результаті майбутніх виборів президента покращиться, стільки ж вважають, що ситуація не зміниться. Лише 8% стверджують, що вона погіршиться. Частіше інших про позитивні зміни зауважують прихильники Ю.Тимошенко. Значно менше позитивних змін очікують респонденти, які не мають наміру голосувати.
• На думку респондентів, ймовірність фальсифікацій на виборах президента на загальноукраїнському рівні (61%) вища, ніж в області (42%) чи їх місті/селі (28%). Ще близько третини опитаних допускають можливість незначних фальсифікацій. 21% вважає, що у їх населеному пункті фальсифікацій не буде.
• При цьому 17% респондентів позитивно ставляться до ситуації, коли під час виборів деякі політики допомагають матеріально виборцям. 23% займають нейтральну позицію, а 54% проти такого виду агітації. Більш прихильно до роздачі допомоги ставляться мешканці сіл, а також найбідніші опитані.
• Мешканці області оцінюють діяльність місцевої влади краще, ніж центральної. Так, 11% опитаних задоволені діяльністю Президента П.Порошенка, 13% – діяльністю Прем’єр-міністра В.Гройсмана і тільки 7% – Верховної Ради. Водночас, понад 80% висловили незадоволеність діяльністю центральної влади.
• Протягом року рівень задоволеності діяльністю обласної державної адміністрації знизився (з 23% до 17%), рівень задоволеністю роботою міського/сільського голови майже не змінився (46-47%). Рівень задоволеності місцевими головами значно вищий серед мешканців сіл.
• Респонденти частіше бачать зростання рівня корупції загалом по Україні (52%), аніж в області (35%) чи за місцем проживання (21%). 37% вважають, що ситуація з хабарництвом не змінилася на центральному рівні, 43-49% - такої думки про свою місцевість. Про зменшення рівня корупції говорили лише 1-4%.
• Переважна більшість опитаних незадоволені станом справ у різних сферах та послугах. Відносно краще оцінюють стан у шкільній освіті, безпеки життя та розвитку сільського господарства. У останній сфері за рік найкраща динаміка у схваленні. Натомість оцінки шкільної освіти, екології, соціального захисту та боротьби з корупцією – знизилися. Останню сферу опитані оцінили найгірше.
• Серед можливостей в області опитані найкраще оцінили можливість відпочивати та проводити дозвілля. Найгірше – досягати успіху. Більшість сфер можливостей (крім дозвілля) оцінюються вище заможнішими респондентами. Молодь та жителі сіл краще оцінюють відпочинок і безпеку, молодші також краще оцінюють сферу досягнення успіху. Мешканці обласного центру вище оцінюють можливість знайти роботу.
• Лише 2-3% бачать високий економічний потенціал розвитку як України, так і області й свого міста/ села (у найближчі 5-10 років). 20-30% оцінюють потенціал на середньому рівні. Близько 40-45% бачать низький потенціал. 12-14% взагалі не бачать жодних можливостей для економічного зростання в Україні і області, 24% - не бачать його у своєму місті/селі. Трохи краще оцінюють потенціал росту країни і області мешканці малих міст.
• 73-74% відчувають гордість за те, що вони є громадянами України, мешканцями області та свого міста/села. Трохи більше гордість відчувають особи старшого покоління. Найчастіше предметом гордості за свій регіон є природа (48%) та історія (44%). Культурою і традиціями свого краю пишаються по 31%, визначними людьми регіону – 28%, пам’ятками і місцевими мешканцями – 18-19%, кухнею та кулінарними традиціями – 13%, спортивними досягненнями та природніми ресурсами – 10-11%.
• Близько 70% вважають себе однозначно або скоріше щасливими людьми. 17% – протилежної думки. Частіше про особисте щастя зазначали молодші та заможніші опитані. Водночас кожен п’ятий з представників старшого покоління і кожен третій з найбіднішого прошарку – вважають себе нещасливими.
• Мешканці області найбільше зазначали про культурно-історичну близькість до жителів Київської, Полтавської та Кіровоградської областей. Серед сусідніх країн жителі регіону вважають себе близькими до Білорусі, дещо менше до Польщі, а також частково до Росії.
• 27% висловили бажання зайнятися власною справою. Водночас 47% не мають такого бажання. 18% не визначилися. 8% опитаних зазначили, що вже є підприємцями. Вищий рівень бажання відкрити власну справу спостерігається серед мешканців менших міст і сіл, серед молодших респондентів, та більш заможних. При цьому серед останніх 28% заявили, що вже займаються бізнесом. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу 31% зазначили, що хотіли б займатися торгівлею.
• За останній рік кількість тих, хто висловив бажання працювати за кордоном знизилась (з 39% до 34%), 40% з них у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні, 30% - не готові. Вищий рівень міграційних настроїв спостерігається серед молоді (62%).
• Абсолютна більшість (85%) вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною. 8% - підтримують надання російській мові статусу офіційної в окремих регіонах, 4% - за надання російській статусу державної.
• 81% вважають Росію країною-агресором стосовно України. При цьому лише 9% – протилежної думки, а 10% - не змогли дати відповіді.
• Підтримка вступу України до Європейського Союзу трохи зменшилась (з 64% до 61%). Підтримка вступу до НАТО – майже не змінилась (47-48%), проте зменшилась кількість тих, хто проти – з 24% до 20%. Серед різних напрямів зовнішньоекономічної інтеграції лідирує проєвропейський вектор - 50% (у 2017 – 59%). Вступ до Митного союзу підтримує лише 2%. У динаміці збільшилась кількість тих, хто виступає за рівновіддаленість України від РФ та Заходу (з 20% до 33%).
Методологія