Rating Group і UNICEF Україна опублікували результати спільного масштабного дослідження про психічне здоров'я українців. "Mind frames" - це унікальний проєкт у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» (ініціатива Першої леді Олени Зеленської).

Лабораторія Rating Lab виконала дослідницьку частину - розробили спеціальну методологію, опитали близько 12 тисяч українців і дізналися про таке:

• наскільки психологічно стійкі українці;
• що допомагає їм бути адаптованими до стресу;
• як українці ставляться до психологічної підтримки.

У фокусі дослідження були одразу п'ять цільових аудиторій: батьки дітей віком 0-9; діти віком 10-17 і їхні батьки; молодь віком 18-25 й інші дорослі віком 25+. Спеціальна методологія і метод опитування дозволяє безпосередньо співставляти відповіді батьків та їхніх дітей.

Стрес і його тригери

• Майже половина українців (47%) має високий або підвищений рівень стресу. Водночас, 73% українців є загалом резильєнтними (стійкими до стресу). Це допомагає адаптуватися до постійно діючих стресових умов життя.
• Головними тригерами стресу в дорослих віком 18+ є фінансові труднощі, сирена та гучні звуки, новини та сварки з близькими (29%). Молодь 18-25 також часто згадує про відчуття ігнорування й насмішки, знущання.
• Для дітей віком 10-17 тригерами значною мірою є екзамени, контрольні й іспити, сварки з батьками/близькими, ігнорування й уникання (28%), насмішки та знущання (28%), сирена й гучні/різкі звуки.

Адаптованість до стресу

Адаптовність - це експериментальний показник про взаємодію стресу та резильєнтності. Він показує, чи ефективно людина реагує на стресові умови та ситуації.

• Менше половини українців (45%) є адаптованими до стресу, тобто мають одночасно низький стрес і високу резильєнтність.
• Ще 35% є частково адаптованими, а 20% – неадаптовані.

Батьки, діти, сім'я

• 52% тих, хто має партнера, дітей і проживають разом (тобто власну сім’ю) — адаптовані, серед них і найменше неадаптованих (18%). Серед тих, хто не мають дітей та партнера, навпаки лише 39% адаптованих і 23% неадаптованих.
• Уявлення батьків про емоції своїх дітей помітно відрізняються від саморефлексії дітей: діти набагато частіше відчувають радість, ніж про це кажуть батьки.
• Спілкування в сім'ї дуже важливе. Чим частіше діти віком 10-17 спілкуються з батьками, тим більш адаптовані діти до стресу. Батьки дуже допомагають дитині, коли при стресовій події розмовляють з нею про почуття, діляться своїм досвідом, пояснюють, що відбувається, обіймають.
• Наявність спільного хобі допомагає адаптованості як дітям, так і батькам. 57% дітей, які мають спільне хобі з батьками, є адаптованими до стресу. На батьків це впливає ще сильніше: 64% батьків зі спільним хобі з дітьми є адаптованими до стресу.

Які хобі допомагають бути стійкішими?

• Наявність хобі є важливим фактором адаптованості до стресу. Вони дозволяють«перезавантажитися», напрацювати механізми резильєнтності в відповідь на виклики життя в часи війни.
• У всіх вікових категоріях ті, хто не мають хобі, є менш адаптованими до стресу.
• Найбільш ресурсні заняття - це ті, де є фізична активність.
• Найменш ресурсні хобі - ті, що пов'язані з пристроями, гаджетами (комп’ютер,телефон). Саме при цих заняттях часто бачимо найнижчу резильєнтність.

Прихильність до психологічної допомоги

• Понад половина українців позитивно ставиться до психологічної допомоги (57%), решта 43% ставляться критично.
• Найбільш позитивне ставлення - у жінок віком 18-29.

‍

Дослідження проводилося в співпраці з Українським інститутом соціальних досліджень ім. Олександра Яременка, Інститутом поведінкових досліджень при American University Kyiv.