Прес-релізи

Thank you! Your submission has been received!
Oops! Something went wrong while submitting the form.
Україна і ЄС: що стоїть за підтримкою та сумнівами? Результати Rating Insight Session
All
All
2026
19.11.2026

22 вересня 2026 року Rating Group провела інсайт-сесію «Україна і ЄС: що стоїть за підтримкою та сумнівами» за новітнім методом Rating Insight Sessions. Це цифрова групова дискусія в живому онлайн-чаті під наглядом модератора, яка за 40 хвилин дає і цифри (закриті питання), і пояснення (відкриті питання та дослівні цитати). У сесії взяли участь 159 осіб, яким поставили 37 питань, з них 20 відкритих.

Учасників рекрутували за квотою на ставлення до вступу України до ЄС, щоб у розмові були представлені обидва табори: 116 осіб підтримують вступ, ще 43 – проти або вагаються. Тому абсолютні частки не відображають настроїв усіх українців.

Натомість цінність дослідження – у порівнянні двох груп і поясненнях, що стоять за їхніми позиціями

Контекст: що ми знаємо з попередніх досліджень?

Підтримка вступу України до ЄС
% респондентів, жовтень 2026
Якби референдум про вступ України до ЄС відбувся сьогодні, як би ви проголосували?
70
17
3
9
ЗаНе голосував биНе знаюПроти
Динаміка
З червня 2026 року зберігається високий рівень підтримки вступу до ЄС – 70%
Після спаду до 64% у квітні 2026 року підтримка відновилася до 70% у червні й залишилася на цьому рівні в жовтні. Найвищі показники – 87% у 2022–2023 роках.
Підтримка вступу до ЄС, 2021–2026, % «за»
40 50 60 70 80 90 100 58 64 62 61 65 68 86 87 86 87 85 78 75 75 69 64 70 70 04'21 07'21 11'21 12'21 01'22 02'22 03'22 06'22 10'22 01'23 07'23 11'23 04'24 07'25 09'25 04'26 06'26 10'26
Джерело: національне репрезентативне опитування в Україні, жовтень 2026. Відстані між точками не відповідають інтервалам між опитуваннями.
Україна і ЄС: що показали «Спільні контури»
% респондентів, Україна, квітень 2026
72%
вважають, що Україна отримала б користь від членства в ЄС
51%
відчувають емоційну близькість до Європейського Союзу
Які цінності найкраще представляють ЄС?
Кілька відповідей
УкраїнаСереднє по ЄС
Мир
42%
41%
Демократія
29%
33%
Повага до прав, верховенства права та демократії
22%
28%
Верховенство права
23%
20%
Повага до людського життя
39%
15%
Солідарність, підтримка інших
12%
23%
Джерело: Rating Group, «Спільні контури. Підсумковий звіт #1». Дані для України – квітень 2026, середнє по ЄС – Standard Eurobarometer 103 (березень–квітень 2025).
Ці цифри показують високий рівень підтримки вступу до ЄС, але не відповідають на питання «чому»: що саме люди очікують від вступу, чого бояться і чи однаково бачать Європу ті, хто «за», і ті, хто «проти» або вагаються.

Відповіді на ці питання – у результатах інсайт-сесії, де цифри підкріплені поясненнями учасників їхніми словами.

Результати Rating Insight Session

Результати нижче демонструють позиції учасників сесії (N = 159 осіб). Важливо, що ці дані не репрезентують загальне населення Українці, а показують, як респонденти висловлюються про ті чи інші питання.

Від вступу в ЄС чекають кращого життя

Пояснюючи, чому українці підтримують вступ, учасники найчастіше говорили про краще життя. Дотримання законів і подолання корупції згадували також, але вдвічі рідше. Людям важливо бачити, що зміниться для їхньої родини: у доходах, роботі, навчанні дітей.

  • Кращий рівень життя як причину підтримки назвали 33% учасників, верховенство права – 16%.
  • Ще 17% пояснюють підтримку власним досвідом Європи та обізнаністю.
Чому, на думку учасників, українці підтримують вступ
33%
учасників пояснюють підтримку вступу кращим рівнем життя
16%
пояснюють її верховенством права
Як це звучить
«
Європейський рівень життя. Дотримання законів. Рівність усіх перед законом
чоловік, 26 років, Рівненська область
за вступ
«
Хочуть кращого майбутнього для дітей
жінка, 77 років, Сумська область
за вступ
«
Хочуть краще жити економічно і, звичайно, їздити без кордонів
жінка, 55 років, Рівненська область
проти вступу
Джерело: Rating Group, Rating Insight Sessions, 22 вересня 2026, питання 12, n=123: % усіх учасників, які відповіли. Цитати – відповіді на відкриті питання, дослівно.

Прихильники вступу готові переконувати інших, але їм не завжди вистачає чіткіших аргументів

Більше 70% учасників готові переконувати інших підтримати їхню позицію щодо ЄС. Але пояснення користі часто залишаються загальними – «краще життя», «допомога», «розвиток», – а про конкретні політики чи переваги люди поінформовані мало.

  • Серед прихильників вступу переконувати інших готові 88%.
  • Опір щодо вступу з боку інших українців прихильники вступу пояснюють передусім необізнаністю (31%) і російською пропагандою (14%). У групі «проти та вагаються» цих мотивів не назвав жоден учасник: там говорять про недовіру до ЄС (36%) і загрозу суверенітету (17%).
Чому інші не підтримують вступ: два діагнози
Найпоширеніші пояснення опору в кожній групі
Прихильники вступу кажуть: опір – це
необізнаність
російська пропаганда
«Це хіба що москалі можуть бути проти [вступу в ЄС]»
чоловік, 39 років, Львівська область за вступ
Ті, хто проти або вагається, кажуть: опір – це
недовіра до ЄС
загроза суверенітету
«ЄС може негативно вплинути на Україну, використати нас як державу, яка має багато корисних копалин!»
чоловік, 35 років, Рівненська область проти вступу
А так противники пояснюють чужу підтримку
«
Неосвічені і думають, що великі багаті дядьки вирішать наші проблеми (дадуть грошей) просто так. Або ж хочуть легше поїхати мити туалети європейцям.
чоловік, 36 років, Харківська область
проти вступу
Джерело: Rating Group, Rating Insight Sessions, 22 вересня 2026, питання 11, n=119. Пояснення впорядковано за поширеністю в групі. Цитати – відповіді на відкриті питання, дослівно.

В уявленні прихильників нас із європейцями найбільше об’єднують демократичні та європейські цінності

Скептики нашу схожість описують фізично або побутово («один материк, одна раса»), тоді як прихильники говорять насамперед про спільні цінності, культуру й традиції, ставлення до людини, її прав і свобод, менталітет і спосіб життя.

  • Спільні цінності серед того, що нас єднає з європейцями, назвали 27% прихильників і жоден учасник групи «проти та вагаються».
  • Європейську ідентичність прихильники оцінюють у середньому на 3,78 за п’ятибальною шкалою, а ті, хто проти або вагається, – на 2,14.
Що нас єднає з європейцями
Прихильники вступу називають спільні цінності – культуру, традиції, права і свободи
«
Ми, по суті, історія і майбутнє Європи
чоловік, 56 років, Вінницька область за вступ
Ті, хто проти або вагається, спільних цінностей не назвали – схожість описують побутово або не бачать її зовсім
«
…Європі ми не потрібні. Європа нас не прийме ніколи, ми дуже різні
жінка, 50 років, Миколаївська область проти вступу
«
Бо ми ЄВРОПА. Подалі від москви – безпека.
жінка, 75 років, Рівненська область
за вступ
«
Ми всі прагнемо кращого своїм країнам.
жінка, 57 років, Дніпропетровська область
проти вступу
Джерело: Rating Group, Rating Insight Sessions, 22 вересня 2026, питання 14. Цитати – відповіді на відкриті питання, дослівно. Цитату жінки, 50 років, перекладено з російської.

Ядро претензій до ЄС – не цінності, а війна

Ті, хто проти вступу або вагається, переважно говорять про недовіру до ЄС, зокрема через недостатню підтримку України у війні. Також це розчарування, зневіра у вступі й «другосортність» України, загроза втрати самостійності.

  • Усередині категорії недовіри переважають не скепсис щодо ЛГБТ і не бюрократія, а слабка, повільна й половинчаста підтримка України та відчуття, що Україну використовують як щит.
  • Недовіру до ЄС як причину опору називають 21% учасників, а в групі «проти та вагаються» – 36%. Ціннісні заперечення – лише 6%.
Недовіра до ЄС – головне пояснення опору
21%
усіх учасників пояснюють опір вступу недовірою до ЄС
«
Нас там не ждуть
жінка, 62 роки, Дніпропетровська область
проти вступу
36%
серед тих, хто проти або вагається, пояснюють опір недовірою до ЄС
«
…ЄС використовує Україну як живий щит
чоловік, 32 роки, Полтавська область проти вступу
«
Партнери не показали достатньо підтримки та відкритості, конкуренти їм зайві
жінка, 55 років, Дніпропетровська область
проти вступу
«
…Україна потрібна Європі як полігон для випробувань зброї та як щит від Росії
жінка, 57 років, Дніпропетровська область
проти вступу
Джерело: Rating Group, Rating Insight Sessions, 22 вересня 2026, питання 11, n=119. Цитати – відповіді на відкриті питання, дослівно. Цитату жінки, 57 років, частково перекладено з російської.

Чи складно українцям буде звикнути до правил ЄС?

У поясненнях згадують звичку обходити закони, небажання контролю та сплати податків. Але є й інша претензія: до швидких українських цифрових послуг уже звикли, а європейська бюрократія здається складнішою. Люди цінують те, що в Україні вже працює зручно.

  • «Дуже складно» відповіли 47% тих, хто проти або вагається, і 16% прихильників.
  • Водночас половина вважає, що європейцям буде легко звикнути до нас. Пояснюють це не спільністю цінностей, а тим, що адаптуватися доведеться саме нам, і – окремою лінією – порівнянням з іншими мігрантами: «звикли до [мігрантів з інших країн], звикнуть і до нас», «ми не [мігранти з інших регіонів]». Аргументи «складно» очолює інший менталітет і спосіб життя.
Чи буде складно звикнути до правил ЄС
Позиції груп і відповіді учасників у чаті
Хто частіше відповідав, що українцям буде «дуже складно» приймати правила ЄС
прихильники вступу
ті, хто проти або вагається
Відносне порівняння: смужки показують, у якій із груп позиція звучала частіше.
Чат інсайт-сесії · онлайн-обговорення
М
Запитання модератора
Чи буде українцям складно приймати правила ЄС? Чому?
…бюрократія в Україні дістала, а європейська в рази важча
жінка, 41 рік, Вінницька область проти вступу
Наші люди не звикли до правил
жінка, 41 рік, Кіровоградська область проти вступу
В Україні теж достатньо багато бюрократії. Нам не звикати до цього.
жінка, 30 років, Черкаська область за вступ
Ми все одно їх на «Дію» згодом переведем))
жінка, 31 рік, Київська область за вступ
М
Запитання модератора
Чи буде європейцям легко звикнути до нас? Чому?
Вони звикли до [мігрантів з інших країн], звикнуть і до нас
чоловік, 38 років, Харківська область за вступ
…коли наші їдуть в Європу, без проблем асимілюються
чоловік, 34 роки, Львівська область за вступ
Ми пристосовуємося до всього
чоловік, 33 роки, Івано-Франківська область за вступ
Джерело: Rating Group, Rating Insight Sessions, 22 вересня 2026, питання 18–20. Цитати – відповіді на відкриті питання, дослівно.

«Українці не тримаються правил, а я - тримаюся»

Більшість учасників, які сказали, що українці не тримаються правил так, як у ЄС, водночас кажуть, що самі їх дотримуються. Тобто заклик «нам треба змінитися, щоб бути в ЄС» адресований не тому, хто його чує: слухач уже вважає, що змінюватися має хтось інший. І це пояснює відчуття себе європейцем.

  • 38% українців кажуть, що українці цінують правила, 80% відповіли, що це притаманно мешканцями ЄС, а себе особисто так оцінюють 77%.
  • Серед 69 учасників, які сказали, що українці правил не тримаються, абсолютна більшість сказали, що самі їх дотримуються.
Українці, європейці і я особисто
«Дотримуються правил, цінують порядок»: кого так описують учасники
% учасників, які обрали цю характеристику для українців, громадян ЄС і себе особисто
Українці
38%
Громадяни ЄС
80%
Я особисто
77%
70%
із 69 учасників, які сказали, що українці не обтяжують себе правилами, водночас кажуть, що самі їх цінують
«
Якщо чесно, то [українці і європейці] майже однакові. Тільки ми більш анархічні. Жила в 4 країнах. Українці нормально вписувалися
жінка, 60 років, Миколаївська область
за вступ
Джерело: Rating Group, Rating Insight Sessions, 22 вересня 2026, питання 15–17, n=117–119. Цитати – відповіді на відкриті питання, дослівно.

Зміни підтримують із застереженнями

74% готові виконати більшість або всі вимоги ЄС, але лише 35% – усі без винятку. Водночас про те, які це вимоги і що вони передбачають, учасники поінформовані мало. Серед того, чого Україна не має приймати заради вступу, найчастіше називали податки, тарифи й економічні обмеження та поступки національними інтересами. Побоювання стосуються передусім добробуту та права самим вирішувати важливі питання.

  • Податки, тарифи й економічні обмеження як червону лінію називають 20% прихильників і 24% тих, хто проти або вагається; суверенітет і національні інтереси – 22% і 16%.
  • Найрізкіше групи розходяться щодо політик у контексті ЛГБТ і гендерної політики (як про застереження про це кажуть 5% прихильників вступу і 20% скептиків) й умов закінчення війни (3% порівняно з 16%).
Червоні лінії
«
Думаю, що реформування буде досить болючим. Ну і податки доведеться платити. Ми до цього не звикли.
жінка, 60 років, Миколаївська область
за вступ
«
…підіймуть податки для ФОП і завантажать їх паперами
чоловік, 24 роки, м. Київ
проти вступу
Що Україна не має приймати заради вступу до ЄС?
Яка група частіше називала кожну червону лінію
прихильники вступуті, хто проти або вагається
Податки, тарифи й економічні обмеження
Суверенітет і національні інтереси
ЛГБТ, гендерна політика і ліва ідеологія
Умови закінчення війни й території
Продаж землі й природних ресурсів іноземцям
Відносне порівняння: смужки показують, у якій із груп позиція звучала частіше. Вибірка квотна, тож точні частки не наводимо.
Джерело: Rating Group, Rating Insight Sessions, 22 вересня 2026, питання 25, n=112. Цитати – відповіді на відкриті питання, дослівно.

Сільське господарство й інші сектори: виграють чи програють?

Учасники називали сільське господарство і галуззю, яка виграє від вступу, і такою, що може програти. Виграш згадували частіше – як очікування нових ринків і грошей на розвиток. Інші бояться конкуренції. Щодо промисловості думки поділилися майже порівну.

  • Сільське господарство й агропромисловий комплекс серед галузей, які виграють, назвали 37%, серед тих, що програють, – 20%. Промисловість – 21% і 23%.
  • Назвати програші важче, ніж переможців: частка «не знаю» зростає з 10% до 26%, а в групі «проти та вагаються» сягає 38%.
Агросектор – у двох списках одночасно
37%
учасників назвали сільське господарство й агропромисловий комплекс серед галузей, які виграють від вступу
«
Ми зможемо завозити свою продукцію без квот, в повному обсязі
чоловік, 46 років, Дніпропетровська область за вступ
20%
назвали його серед галузей, які програють
«
…простий народ і економіка програють, виграють тільки чиновники, бо отримають доступ до європейського корита
чоловік, 56 років, Львівська область проти вступу
«
Аграрка – проблемна, забагато конкурентів, а от все інше може виграти
жінка, 60 років, Миколаївська область
за вступ
Джерело: Rating Group, Rating Insight Sessions, 22 вересня 2026, питання 27 (n=121) і 29 (n=113): % усіх учасників, які відповіли. Цитати – відповіді на відкриті питання, дослівно.

Від вступу до ЄС як перевагу очікують зменшення корупції

Корупцію та беззаконня називали основною причиною затримки вступу. Водночас, частина людей очікує, що саме членство допоможе позбутися корупційних схем і захищених владою монополій. Тому «програш» тіньової та корумпованої економіки у відповідях звучить як користь для країни.

  • Корупцію як причину затримки вступу називають 31% прихильників і 40% тих, хто проти або вагається.
  • Тіньову економіку й корупцію частіше називають серед тих явищ, які "програють" від вступу (12%), ніж серед тих, що виграють
Корупція – спільний діагноз обох груп
Корупцію як причину затримки вступу називають обидві групи
прихильники вступу
ті, хто проти або вагається
Відносне порівняння: смужки показують, у якій із груп позиція звучала частіше.
«
Українці люблять боротися з бюрократією, побутовою корупцією та кумівством
чоловік, 26 років, Рівненська область
за вступ
«
…у нас страшна корупція, ми їх знищимо. Нам туди поки що зась
жінка, 55 років, Рівненська область
проти вступу
«
…ми прекрасно можемо справитись без Європи, якщо перестануть красти у Верховній Раді
жінка, 35 років, Івано-Франківська область
проти вступу
Джерело: Rating Group, Rating Insight Sessions, 22 вересня 2026, питання 23. Цитати – відповіді на відкриті питання, дослівно.

Більше виграє Україна, але ЄС теж отримає людей і ресурси

62% вважають, що від вступу більше виграє Україна. Але користь для ЄС описують конкретно: працівники – 23%, земля, надра й енергетика – 19%, армія та бойовий досвід – теж 19%. Одні бачать у цьому взаємну вигоду, інші бояться, що українцями й ресурсами країни скористаються. У відповідях про захист ресурсів пропонують заборони продажу іноземцям і надійні законодавчі гарантії.

  • «Більше виграє ЄС» відповіли 68% тих, хто проти або вагається, і 28% прихильників.
  • Робочу силу згадують обидві групи, але прихильники кажуть про «доступ до кваліфікованої робочої сили», а скептики – про «дешеву робочу силу» і «рабсилу».
  • Землю серед вимог ЄС, які не варто приймати, назвали лише 4%, але коли питання поставили прямо, розгорнуті відповіді дали 114 учасників. Серед моделей захисту згадують польську й хорватську.
Хто більше виграє від вступу – Україна чи ЄС?
Хто частіше вважає, що від вступу України більше виграє ЄС
прихильники вступу
ті, хто проти або вагається
Відносне порівняння: смужки показують, у якій із груп позиція звучала частіше.
«
Коли ти сідаєш в літак, хто виграє більше – пілот чи ти? Так і з Україною та ЄС
чоловік, 63 роки, Сумська область за вступ
«
По-перше, сусід трошки попуститься, по-друге, технологій побільше
чоловік, 53 роки, Одеська область
за вступ
«
…ми і так пахаємо в Європі, а тепер ще більше вони будуть нами користуватися
жінка, 35 років, Івано-Франківська область
проти вступу
«
…з нас здиратимуть три шкури
жінка, 35 років, Закарпатська область
проти вступу
Джерело: Rating Group, Rating Insight Sessions, 22 вересня 2026, питання 31, n=116. Цитати – відповіді на відкриті питання, дослівно.

Менша самостійність, але більший вплив на міжнародному рівні

Більшість очікує повної або часткової втрати самостійності через вступ до ЄС, але водночас прогнозують зростання міжнародного впливу України. Тобто для них участь у спільних рішеннях може дати країні більше ваги, навіть якщо не все вона вирішуватиме повністю сама.

  • 54% учасників очікують повної або часткової втрати самостійності, а 68% – зростання міжнародного впливу України.
  • Навіть серед тих, хто визнав втрату самостійності, 63% очікують, що вага країни зросте.
  • Серед прихильників 58% вважають, що самостійність не постраждає. У групі «проти та вагаються» повну втрату прогнозують 44%, але й там 39% очікують зростання міжнародної ваги.
Самостійність і міжнародна вага
Чи втратить Україна самостійність внаслідок вступу до ЄС?
% учасників, n=112
46
43
12
Не втратитьЧастковоПовністю
Як зміниться міжнародна субʼєктність України?
% учасників, n=117
68
22
9
ЗростеНе змінитьсяЗменшиться
63%
тих, хто визнав повну або часткову втрату самостійності, водночас очікують, що міжнародна вага України зросте
Більшість прихильників вступу вважає, що самостійність не постраждає
«
Разом легше розвиватися.
чоловік, 52 роки, Полтавська область за вступ
Ті, хто проти або вагається, значно частіше прогнозують повну втрату самостійності
«
Нам треба зміцнюватись спочатку, а потім десь вступати. Бо слабкими користуються, не дивлячись на наші інтереси.
жінка, 57 років, Дніпропетровська область проти вступу
Джерело: Rating Group, Rating Insight Sessions, 22 вересня 2026, питання 37 (n=112) і 38 (n=117); 63% – серед 60 учасників, які визнали втрату самостійності. Сума може не дорівнювати 100% через округлення. Цитати – відповіді на відкриті питання, дослівно.

‍

Rating Group – одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Довіра, реформи та інтеграція в ЄС: що думають українці у 2026 році. Спільне дослідження EUAM Ukraine і Rating Group
All
All
2026
12.11.2026

Rating Group на замовлення Консультативної місії Європейського Союзу (КМЄС) в Україні провела щорічне загальнонаціональне опитування громадської думки про довіру до інституцій, пріоритети реформ та ставлення українців до інтеграції в Європейський Союз. Це вже третє щорічне дослідження в межах співпраці КМЄС в Україні та Rating Group.

Результати презентували 11 листопада 2026 у Києві за участі Олексія Антиповича, директора Rating Group, Корнелії Тейлор, голови КМЄС в Україні, Катаріни Матернової, посла Європейського Союзу в Україні, та Катерини Павліченко, заступниці Міністра внутрішніх справ України.

Щорічне опитування громадської думки КМЄС в Україні проводиться, щоб краще розуміти очікування українського суспільства та враховувати їх під час планування підтримки українських партнерів. Місія організовує це дослідження з 2015 року.

Результати також доступні на сайті КМЄС.

Ключові знахідки

  • Європейський Союз залишається міжнародною інституцією з найбільшим рівнем довіри (59%), хоча й порівняно з 2025 роком довіра до нього знизилася (з 63%), а до НАТО – з 55% до 44%.
  • Серед українських інституцій з переліку найвище довіряють Державній службі з надзвичайних ситуацій (96%) та Національній гвардії (83%).
  • Майже дві третини (63%) вважають, що Україна спроможна провести реформи, необхідні для вступу до ЄС.
  • Боротьба з корупцією залишається головним пріоритетом реформ (78%), а 74% вважають, що нинішніх зусиль влади недостатньо. Водночас, молодші респонденти віком 18-29 років налаштована відносно менш критично (третина позитивно оцінює зусилля).
  • Головними перевагами від вступу до ЄС українці вважають фінансову підтримку (35%) й економічне співробітництво (33%), співробітництво у сфері безпеки й оборони (32%), боротьбу з корупцією (32%) та гарантії безпеки (27%).
  • Більшість (68%) оцінюють рівень російських гібридних загроз як високий.

Довіра до міжнародних організацій

  • Найвищий рівень довіри має Європейський Союз (59%), за ним ідуть Міжнародний валютний фонд (56%) та Рада Європи (49%).
  • Найнижчий рівень довіри – до Організації з безпеки і співробітництва в Європі (38%), Організації Об’єднаних Націй (43%) та НАТО (44%).
  • Порівняно з 2025 роком довіра знизилася до НАТО (з 55% до 44%), Ради Європи (з 53% до 49%) та ЄС (з 63% до 59%).

Довіра до українських інституцій

  • Найвищий рівень довіри мають Державна служба з надзвичайних ситуацій (96%) та Національна гвардія (83%), далі йдуть Служба безпеки України (73%) та Державна прикордонна служба (62%).
  • Довіра до Національної гвардії зросла з 50% у 2021 році до 83% і з 2024 року стабільно перевищує 80%.
  • Найнижчий рівень довіри – до Офісу Генерального прокурора (19%) та судової влади (27%): їм не довіряють 76% і 70% відповідно. Національній поліції довіряють 42%.
  • Порівняно з 2025 роком довіра знизилася щодо Офісу Генерального прокурора (з 28%) та поліції (з 48%), тоді як довіра до НАБУ зросла з 48% до 52%.

Вступ до ЄС: чого очікують українці та яку підтримку вважають ефективною?

  • З березня 2022 року частка тих, хто очікує вступу протягом одного-двох років, стабільно зменшується (з 61% до 6%), а тих, хто називає термін від п’яти до десяти років, зростає (з 4% до 32%).
  • 43% вважають, що ЄС зацікавлений у вступі України (у 2025 році – 50%), тоді як 54% переконані, що не зацікавлений.
  • Серед найбільших запитів на підтримку з боку ЄС респонденти називають боротьбу з корупцією (46%), допомогу деокупованим територіям та підтримку притягнення до відповідальності за воєнні злочини (по 36%).
  • Найефективнішою серед напрямів підтримки визнали стратегічну комунікацію (55%).

Яких реформ очікують українці?

  • Після боротьби з корупцією (78%) головними пріоритетами називають реформу судової системи та прокуратури (46%) і реформу поліції (19%).
  • Найбільше респонденти задоволені прогресом у цифровій трансформації (68%) та впровадженні гендерної рівності (51%), проте щодо гендерної рівності задоволеність знизилася порівняно з 2025 роком (з 60%), як і щодо реформування поліції (з 34% до 30%).
  • Найбільше невдоволення викликають боротьба з корупцією (83%) та реформування судової системи й прокуратури (71%).

Російські гібридні загрози та дезінформація

  • Окрім високої оцінки рівня загроз (68%), 57% вважають, що їхня інтенсивність зростає. Найбільше занепокоєння викликає вербування людей в інтернеті російськими спецслужбами для вчинення злочинів (44%).
  • Telegram-канали є найпоширенішим джерелом інформації про події в Україні (52%), а трансляції та сюжети блогерів у YouTube (30%) – на 5 в. п. частіше, ніж у 2025 році. Основними каналами дезінформації опитані вважають новини в соціальних мережах (59%) та групи в месенджерах (46%).
  • Серед тих, хто спростовує фейкову інформацію, найвищу довіру мають незалежні журналісти (47%).

Підтримка ветеранів

  • Серед головних проблем ветеранів респонденти називають посттравматичний стресовий розлад і стрес (63%), інвалідність (62%) та проблеми зі здоров’ям (53%). Найбільше змінилася частка тих, хто називає інвалідність: у 2025 році – 54%.
  • Найбільш бажаними видами підтримки, на думку українців (можна було обрати до двох варіантів), є реабілітація (62%), а також працевлаштування та медична допомога (по 44%). Про підтримку спільнот ветеранів кажуть 30%, про освіту й навчання - 5%.

Rating Group – одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

ШІ в державних органах: де українці підтримують його використання?
All
All
2026
10.11.2026
Найчастіше українці підтримують використання штучного інтелекту державними органами для захисту цифрової інфраструктури та кібербезпеки (40%), боротьби з корупцією (36%) і надання адміністративних послуг (33%)

Такі дані отримано в межах всеукраїнського опитування «Громадська думка в умовах війни: політичні вподобання, довіра та ідеологічні орієнтації українців», яке Rating Group провела 16–23 серпня 2026 року для Westminster Foundation for Democracy (WFD).

Респондентам пропонували позначити сфери, у яких вони насамперед підтримують використання штучного інтелекту державними органами України. Можна було обрати довільну кількість варіантів.

Використання ШІ в державних органах

У яких сферах українці насамперед підтримують використання штучного інтелекту державними органами
% респондентів, можна було обрати довільну кількість відповідей
Захист цифрової інфраструктури та кібербезпека
40%
Боротьба з корупцією
36%
Надання адміністративних послуг
33%
Моніторинг державних закупівель та бюджетних витрат
32%
Аналіз звернень громадян
32%
Оцінка руйнувань та планування відбудови
27%
Боротьба з дезінформацією
25%
Аналіз та експертиза законопроєктів
21%
Інше
1%
Не підтримую використання ШІ у держуправлінні
7%
Важко відповісти
11%
Джерело: опитування «Громадська думка в умовах війни: політичні вподобання, довіра та ідеологічні орієнтації українців», Rating Group для Westminster Foundation for Democracy (WFD), 16–23 серпня 2026, CATI, n = 2100
  • Найчастіше громадяни бачать місце для ШІ у захисті цифрової інфраструктури та кібербезпеці (40%) і в боротьбі з корупцією (36%).
  • Приблизно третина підтримує його використання для надання адміністративних послуг (33%), моніторингу державних закупівель і бюджетних витрат (32%) та аналізу звернень громадян (32%).
  • Кожен четвертий – для оцінки руйнувань і планування відбудови (27%) та боротьби з дезінформацією (25%), кожен п’ятий – для аналізу та експертизи законопроєктів (21%).
  • Не підтримують використання ШІ в держуправлінні 7%, ще 11% не змогли визначитися з відповіддю.

Гліб Кузьменко, PhD, експерт з досліджень і керівник комунікацій Rating Group / Rating Lab коментує:

"Українці більшою мірою "за" ШІ в тих процесах державних органів, де ШІ може зменшити негативний людський фактор. Тим самим - дати більшу впевненість у налагодженості, законності, надійності. Це боротьба з корупцією, процедури закупівель, адмінпослуги тощо. Більш глибинно, я б сказав, це про бажання позитивної передбачуваності процесів і певних гарантій, що все важливе відбудеться "правильно" й ефективно. Що стосується законотворчості, ухвалення концепцій, рішень, то тут поки що дещо менша підтримка. Утім, потрібно досліджувати далі, щоб зрозуміти більш конкретні мотиватори та бар'єри"

Хто більш відкритий до ШІ в державних органах?

  • Вік. Молодші респонденти відносно більш відкриті до використання ШІ для аналізу звернення громадян, законопроєктів, оцінки руйнувань та планування відбудови.
  • Дохід. Респонденти з вищим доходом загалом більш відкриті до використання ШІ в різних напрямах роботи держорганів, натомість серед менш забезпечних категорій суттєва частка тих, хто обирає "важко відповісти".
  • Регіони. У Києві підтримка вища майже в усіх сферах: зокрема, моніторинг закупівель називають 42% проти 29–34% в інших макрорегіонах, аналіз законопроєктів – 30% проти 18–21%, боротьбу з корупцією – 44% проти 33–39%.
  • Боротьба з корупцією – сфера, щодо якої респонденти мають найбільше згоди в контексті використання ШІ.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Громадська думка в умовах війни: політичні вподобання, довіра та ідеологічні орієнтації українців (серпень 2026). Опитування Rating Group і Westminster Foundation for Democracy
All
All
2026
28.10.2026

16–23 серпня 2026 року Rating Group на замовлення Westminster Foundation for Democracy (WFD) провела загальнонаціональне опитування «Громадська думка в умовах війни: політичні вподобання, довіра та ідеологічні орієнтації українців».

Дослідження охоплює політичні вподобання українців, довіру до державних і суспільних інституцій, ідеологічні орієнтації й інші суспільно-політичні питання.

Дані актуальні станом на серпень 2026 року.

Rating Group – одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Суспільно-політичні настрої українців (3-5 жовтня 2026)
All
All
2026
08.10.2026

3-5 жовтня Rating Group провела всеукраїнське опитування на актуальні соціально-політичні питання. 

Очікування від зими

  • Третина українців вважає, що цієї зими ситуація на фронті покращиться (33%), а ще близько третини (30%) відповіли, що ситуація не зміниться. Натомість погіршення на фронті очікують 22% респондентів, ще 15% обрали варіант “важко відповісти”.
  • Більшість очікує на погіршення в економіці (71%) й енергетиці (63%).
  • Що стосується ситуації в Україні загалом, то понад половина (55%) очікує на погіршення. Натомість на покращення сподіваються 12%, а кожен четвертий (25%) відповідає, що загальна ситуація не зміниться.

Ми також окремо попросили українців зробити припущення, якою буде ситуація з енергопостачанням.

  • Відносна більшість (47%) вважає, що стан справ не зміниться порівняно з минулим роком. Про покращення сказали 9%, про очікування гіршої ситуації – 39%. 
  • Рік тому очікування щодо енергопостачання взимку розподілялися приблизно так само.

Ставлення до можливих перемовин

Більшість українців готова до припинення вогню та підтримує перемовини як сам спосіб досягнення миру. Проте, не йдеться про мир за будь-яких умов
  • Абсолютна більшість вважає, що зараз у війні не перемагає ані Україна, ані росія (62%). Чверть каже про перевагу України (26%), 6% - рф.
  • Половина респондентів відповідає, що мир важливіший за будь-яку перемогу (50%), натомість 41% обрали варіант, що перемога важливіша за будь-який мир. Ще 9% – «важко відповісти». Загалом на тлі посилення обстрілів протягом останніх місяців зросла частка респондентів, які вважають, що перемога важливіша.
  • Більшість респондентів підтримує припинення бойових дій і пошук компромісу на переговорах (57%). Натомість 13% підтримують сценарій продовження бойових дій до повернення до ліній контролю станом на 23 лютого 2022, а 21% – до повернення територій Донбасу та Криму.
  • Абсолютна більшість вважає реальним шляхом завершення війни перемовини (57% вважають таким шляхом пошук компромісу з залученням інших країн до перемовин, 26% - на прямих перемовинах). 
Територіальні поступки допускають, але за умови гарантій безпеки, і рішення має ухвалюватися на всеукраїнському референдумі
  • Третина опитаних (35%) виступає проти територіальних поступок як кроку для довготривалого миру. 
  • Натомість 56% кажуть, що задля довготривалого миру можна піти на територіальні поступки, але за умови гарантій безпеки від США та європейських партнерів, що включатимуть фінансування Сил оборони та зброї. Лише 3% кажуть про поступки без попередніх умов, а 6% відповіли «важко відповісти».
  • Якщо уявляти територіальні поступки як умову миру, то більшість респондентів вважає, що остаточне рішення про це мав би приймати народ на референдумі (68%). 17% відповіли, що рішення має прийняти президент, 9% – що Верховна Рада. Ця позиція залишається практично незмінною за останній рік.

Довіра до політиків, посадовців, діячів

  • Валерій Залужний: довіряють – 64%, ні – 25%
  • Володимир Зеленський: довіряють – 53%, ні – 40% 
  • Кирило Буданов: довіряють – 53%, ні – 31%
  • Михайло Федоров: довіряють – 38%, ні – 25% (ще 29% не чули про нього)
  • Євгеній Хмара: відносна більшість не чула про нього (43%), довіряють – 29%, ні – 16%
  • Петро Порошенко: довіряють – 24%, ні – 70%
  • Андрій Сибіга: відносна більшість не чула (48%), довіряють – 24%, ні – 18%

Електоральні настрої

Ми запитали респондентів, за кого вони голосували б у першому турі гіпотетичних виборів президента України.

  • До двійки лідерів за електоральними симпатіями входять Володимир Зеленський (22,9%) і Валерій Залужний (20,2%) 
  • Далі йдуть Петро Порошенко (7,6%), Михайло Федоров (7,6%) і Кирило Буданов (6,7%).
  • Андрій Білецький – 5,4%, Дмитро Разумков – 5,1%, Сергій Притула – 2,4%, Юлія Тимошенко – 1,9%, Юрій Бойко – 1,4%.
  • Водночас, 4,5% опитаних голосували б за іншого кандидата, 5,2% не брали б участі в голосуванні, а решта (9,2%) відповіли "важко відповісти".

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating CATI Center.

Опитування українських біженців у Польщі (серпень 2026)
All
All
2026
11.09.2026

21-25 серпня 2026 Rating Group провела опитування українських біженців у Польщі на тему проживання за кордоном.

Знання польської мови

Опитування українських біженців, які проживають у Польщі, свідчить про доволі високий рівень мовної інтеграції.

  • 60% респондентів відповіли, що володіють польською мовою на середньому чи високому рівні.
  • Базовий рівень – 26%, початковий – 12%.
  • Зовсім не знають польської лише 2% опитаних.

‍Адаптація до життя за кордоном

Своїм рівнем соціальної адаптації задоволені 57% респондентів, не задоволені – 37%.
  • Водночас, життя за кордоном супроводжується широким колом проблем. Найчастіше біженців турбує негативний вплив засобів масової інформації – його назвали 45%.
  • Проблеми психічного здоров’я відзначили 29%, складний доступ до якісних медичних послуг – 28%, загальні проблеми зі здоров’ям – 24%, брак можливостей для самореалізації – 23%. Недостатня соціальна адаптованість, дефіцит вільного часу та житлові труднощі непокоять по 22%, фізична безпека – 21%.
  • Високе навантаження та брак грошей назвали по 19%, труднощі з працевлаштуванням або втратою актуальності професії – 17%, втрату чи руйнування житла через війну – 14%, складнощі у вибору майбутньої професії – 12%.
Психологічний стан також залишається помітною проблемою

26% часто або дуже часто відчували надмірну тривогу чи паніку, з якою не могли впоратися. Ще 31% переживали такі стани інколи, тоді як 40% стикалися з ними рідко або ніколи.

Соціальні зв'язки

Ставлення самих українських біженців до місцевого населення переважно нейтральне (44%) або тепле (50%). Ставлення поляків до себе біженці сприймають стриманіше: 30% характеризують його як тепле, 46% – як нейтральне, 22% – як холодне.
  • Найближче коло спілкування у 45% складається здебільшого з українців, у 34% – одночасно з українців і місцевих жителів. Переважно з поляками спілкуються лише 8%, а 13% заявили, що взагалі не мають кола спілкування.
  • Впродовж останніх 12 місяців,  31% опитаних українських біженців стикалися з дискримінацією через національну або етнічну належність, 22% – зазнали упередженого ставлення через використання української мови.
  • Про негативне ставлення до себе через російську мову повідомили 6%, через вік – 5%, через стать – 3%. Водночас, майже половина респондентів (49%) не стикалася з дискримінацією за переліченими в опитуванні ознаками.

Оцінка різних аспектів проживання в Польщі

  • Найкраще українські біженці оцінюють доступність якісного дозвілля у Польщі: позитивні оцінки становлять 57%, негативні – 10%.
  • Можливість комфортно жити добре оцінюють 41%, погано – 14%. Доступність дошкільної та шкільної освіти позитивно сприймають 39%, негативно – 5%, однак 37% не змогли її оцінити.
  • Можливості для відкриття власної справи отримали 29% позитивних і 13% негативних оцінок, тоді як 32% не визначилися.
  • Перспективи досягти успіху позитивно оцінюють 29%, негативно – 20%. 28% добре оцінюють доступність вищої освіти і 9% – погано, проте 40% не змогли відповісти.
  • В оцінках захисту прав і свобод позитивні та негативні настрої майже зрівнялися – 27% проти 28%. Подібна картина спостерігається щодо роботи з достатнім рівнем оплати – 26% позитивних оцінок проти 27% негативних.
  • Доступність якісної медицини добре оцінюють 26%, погано – 32%, оренди житла – відповідно 25% і 28%. Соціальну підтримку позитивно оцінює 20%, негативно – 29%, а 27% не мають визначеної думки.
  • Найскладнішою залишається купівля власного житла: лише 16% оцінюють її доступність позитивно, тоді як 44% – негативно.

‍Плани щодо проживання за кордоном

  • Залишитися на постійне проживання за кордоном хотіли б 44% опитаних, не хотіли б – 43%. Серед тих, хто хочуть проживати за кордоном, 40% обирають Польщу, 17% – іншу європейську країну, 6% – державу за межами Європи. Водночас 37% не змогли назвати країну.
  • Найбажанішою допомогою для полегшення життя у Польщі респонденти назвали отримання польського громадянства – 35%.
  • Курси польської мови потрібні 17%, визнання українських дипломів – 16%, фінансова підтримка – 14%, допомога із соціальною адаптацією – 13%, доступ до медицини – 12%, психологічна допомога – 11%. Допомоги у працевлаштуванні потребують 9%, безкоштовного навчання та сприяння в пошуку житла – по 6%.
  • Можливість отримання польського громадянства розглядають 34% біженців, включно з тими, хто вже подав документи. Не планують цього 46%, ще 20% не визначилися.

Повернення до України

Повернутися в Україну мають намір 51% опитаних біженців у Польщі, однак більшість відкладає цей крок до завершення війни.
  • Найближчим часом готові повернутися 8%, після війни – 43%. Не планують повернення 26%, а 23% не можуть дати визначеної відповіді.
  • Ключовою умовою, яка сприятиме поверненню є безпека та стабільність в Україні – її назвали 71% респондентів.
  • Розвиток економіки важливий для 36%, перспективи працевлаштування – 26%, відсутність внутрішніх мовних, релігійних та інших конфліктів – 21%. Розвиток соціальної інфраструктури й можливість впливати на суспільні зміни назвали по 12%, участь у відбудові країни та погіршення умов життя за кордоном – по 11%.

Матеріальне становище, робота

73% українських біженців у Польщі відповіли, що мають роботу, з них 87% працюють безпосередньо в Польщі
  • Матеріальне становище українських біженців протягом останнього року частіше покращувалося, ніж погіршувалося. Про позитивні зміни повідомили 36%, про негативні – 20%, ще 41% не відчули змін.
  • У майбутнє респонденти дивляться дещо оптимістичніше: покращення протягом наступного року очікують 38%, погіршення – 12%, незмінної ситуації – 31%. Ще 20% не змогли спрогнозувати свій матеріальний стан.
  • Серед працевлаштованих 87% працюють у Польщі, 4% – в Україні, 5% – у декількох країнах.
  • Житло орендує 81% біженців, власне помешкання мають лише 7%. Для 3% житло забезпечує роботодавець, по 2% живуть у польських родинах або в українських друзів і знайомих, 1% користується соціальним житлом.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating CATI Center.

Ставлення українців до деяких світових лідерів і країн
All
All
2026
26.08.2026

4-9 серпня 2026 Rating Group провела загальнонаціональне репрезентативне опитування про ставлення до деяких світових лідерів і країн.

Ключові теми:

  • Як українці ставляться до низки лідерів країн світу?
  • Які країни вважають дружніми та ворожими відносно України?
  • Як сприймають мешканців країн-сусідів?

Ставлення до деяких лідерів

Серед наведених світових лідерів опитані найбільш позитивно ставляться до президента Франції Емануеля Макрона (79%), канцлера Німеччини Фрідріха Мерца (64%) та до президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана (61%)
  • Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск: переважає позитивно ставлення (45%), натомість третина ставиться негативно (35%).
  • Новопризначений прем’єр-міністр Великобританії Енді Бернем: 45% - позитивне, 7% - негативне. Варто зауважити, що третина українців відповіли, що не знають про Бернема (35%), а 12% обрали "важко відповісти".
  • Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр: розподіл думок доволі рівномірний, позитивно ставиться третина (33%) опитаних, негативно - теж третина (34%). Також кожен п'ятий відповів, що не знає про Мадяра, а 12% - "важко відповісти".
  • Президент Польщі Кароль Навроцький: позитивно - 20%, негативно - 62%.
  • Президент США Дональд Трамп: позитивно - 16%, негативно - 77%.
  • Найгірше ставлення - до владіміра путіна (97% негативу), Олександра Лукашенка (90% негативу).

У динаміці помітні такі зміни:

  • Рівень позитивного ставлення до Еммануеля Макрона та Реджепа Таїпа Ердогана зріс у порівнянні з 2024 роком.
  • Фрідріха Мерца сприймають позитивніше за попередніх канцлерів Німеччини. Якщо Мерца позитивно оцінюють 64% станом на серпень 2026, то до Олафа Шольца станом на лютий 2025 позитивного ставилися 57%.
  • Попереднього президента Польщі Анджея Дуду в лютому 2025 позитивно оцінювали 72% респондентів, проте після обрання Кароля Навроцького ставлення до президента Польщі погіршилося (20% - позитивне, 62% - негативне).
  • Прем’єр-міністра Угорщини Петера Мадяра оцінюють суттєво позитивніше, ніж його попередника Віктора Орбана (74% негативу).

‍Уявлення про ставлення країн до України

Ми попросили респондентів оцінити, наскільки дружніми чи ворожими є певні країни щодо України.

  • Найбільш дружні країни, на думку респондентів,- це Велика Британія (80%, зокрема 40% - однозначно дружнє ставлення), Литва (77%), Франція (81%, зокрема 27% - однозначно дружнє ставлення), Німеччина (77%), Молдова (68%).
  • Абсолютна більшість українців також вважає дружніми країнами Румунію (56%), США (54%), Польщу (50%; водночас, 21% оцінюють ставлення Польщі як вороже).
  • Близько половини оцінюють ставлення Туреччини як дружнє (48%), ще 41% відповіли, що воно нейтральне.
  • Неоднозначне ставлення українці відчувають з боку Угорщини (23% - дружнє, 36% - нейтральне, 35% - вороже).
  • Щодо позиції Китаю українці мають переважно негативне уявлення (53% сказали, що ставлення Китаю вороже).
  • Найбільш вороже ставлення українці відчувають з боку росії (97% негативу) і Білорусі (83% негативу).
  • Порівняно з минулими роками уявлення стало більш позитивним щодо позиції Франції, Німеччини, Туреччини та Угорщини. Дещо погіршилися оцінки ставлення Польщі до України.

Ставлення до мешканців країн-сусідів

Більшість українців ставиться до мешканців сусідніх країн тепло або нейтрально. Виняток - мешканці росії та Білорусі, до яких з 2022 року ставлення тільки погіршилося.
  • Серед країн-сусідів найбільш тепле ставлення українці висловлюють до мешканців Молдови (55% - тепле, 39% - нейтральне), Туреччини (45% - тепле, 48% - нейтральне) та Болгарії (43% - тепле, 48% - нейтральне).
  • До мешканців Румунії тепло ставляться 36% опитаних, ще 53% - нейтрально. До мешканців Словаччини 31% - тепло, 55% - нейтрально.
  • До мешканців Польщі українці найчастіше мають тепле (36%) або нейтральне ставлення (39%). Водночас, помітна частина (24%) має холодне сприйняття.
  • Подібну ситуацію бачимо щодо мешканців Угорщини: 55% мають нейтральне бачення, 19% висловлюють тепле ставлення, 22% - холодне.
  • Найхолоднішим є ставлення до мешканців росії (91%) та білорусі (70%). З 2022 року ставлення до них лише погіршилося: наприклад, чотири роки тому до мешканців росії дуже холодно ставилися 56% українців, ще 25% - холодно. Наразі ж дуже холодно до росіян ставляться 81% українців, ще 10% - просто холодно.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating CATI Center.

Суспільно-політичні погляди українців: ідентичність, патріотизм, історія (4-9 серпня 2026)
All
All
2026
22.08.2026

4-9 серпня 2026 Rating Group провела всеукраїнське опитування на тему ідентичності, патріотизму, історичних і політичних питань.

Національна ідентичність українців

Абсолютна більшість опитаних (90%) зазначили, що для них особисто важливо бути громадянином України.

На думку респондентів, найважливішим аспектом для того, щоб вважатися українцем, є власна самоідентифікація (95%)
  • Також серед інших важливих ознак переважають відчуття відповідальності за ситуацію в країні (92%), повага до законів та політичного устрою (89%), а також перебування в контексті українського культурного простору (88%).
  • Спілкування українською мовою відзначили 80%, тривале проживання в Україні – 74%, приналежність до української національності – 69%, факт народження в Україні – 67%.
  • Найменш важливою ознакою є належність до християнської релігії (48%).

Громадянська, локальна, європейська ідентичність

Найбільше респонденти ідентифікують себе як громадяни України (середнє значення - 9,1 / 10 можливих балів)
  • Дещо менш виражена локальна (8,1) і європейська ідентичність (5,0).
  • Громадянська ідентичність залишається на стабільно високому рівні, хоч і зазнала зниження порівняно з піком у квітні 2022 року (9,7).
  • Показник локальної ідентичності після падіння з 9,4 бала у 2022 році стабілізувався на позначці 8,1 бала.
  • Показник європейської ідентичності також знизився з 6,4 бала у квітні 2022 року до 5,0, проте все ще лишається вищим за довоєнний рівень серпня 2021 року (3,6).

Уявлення про патріотизм

  • Найчастіше ознаками патріотизму респонденти називали дотримання законів (39%), відстоювання демократії, прав і свобод людини (36%), а також збереження української культури (33%), використання української мови і служба у війську (по 24%).
  • Серед інших важливих ознак патріотизму були названі волонтерство і допомога людям (19%), шанування історії України (18%), активна участь у громадському житті (17%), проживання в Україні (15%).
  • Рідше за інші ознаки називали сплату податків (13%), підтримку українських виробників (10%), турботу про екологію, природу (9%), представлення інтересів України за кордоном (5%).

Сприйняття історичних постатей

Ми попросили респондентів назвати трьох найвидатніших українців усіх часів (відкрите запитання).

  • Більше 60% опитаних назвали Тараса Шевченка.
  • Лесю Українку назвали 28,4%, Богдана Хмельницького – 15,9%, Степана Бандеру – 11%, Володимира Зеленського – 10,4%, Івана Мазепу – 9,9%, Михайла Грушевського – 9,8%, Григорія Сковороду – 9,1%, В’ячеслава Чорновола – 8,9%.
  • Також серед видатних українців згадали Валерія Залужного – 4%, Василя Стуса – 3,9%, Ліну Костенко – 2,8%, Олександра Усика – 2,7%, Петра Порошенка – 2,5%, Ярослава Мудрого – 2,4%, Сергія Корольова – 2,3%, Володимира Великого – 2,1%, Романа Шухевича – 2%.
  • Менше 2% вказали Андрія Кузьменка (Скрябін), Андрія Шевченка, Павла Скоропадського, Івана Котляревського, Симона Петлюру, Петра Конашевича-Сагайдачного, Пилипа Орлика, Івана Сірка. Близько 1% назвали Богдана Ступку, Ігоря Сікорського та Віктора Ющенка.

В іншому блоці запитань ми дали респондентам перелік з деякими історичними постатями та попросили респондентам оцінити їх.

  • Серед запропонованих постатей найбільш позитивно респонденти ставляться до Богдана Хмельницького (90%), Михайла Грушевського (84%), Івана Мазепи (82%) та Степана Бандери (74%).
  • Помірно позитивним є ставлення до Павла Скоропадського (63%), Симона Петлюри (59%), Романа Шухевича (56%).
  • Достатньо суперечливим є сприйняття Нестора Махна: до нього позитивно ставляться 45%, а негативно - 22% (найвищий показник негативу серед усіх).
  • Переважно позитивним є ставлення до Володимира Винниченка (40%), Євгена Коновальця (39%) та Андрія Мельника (25%). Водночас респонденти найменше обізнані про ці історичні постаті (від 44% до 65% опитаних вказали «не знаю такого»).
  • Ставлення до Симона Петлюри та Івана Мазепи у 2026 році помітно покращилося порівняно з 2022 роком (зросло з 49% до 59% та з 74% до 82%, відповідно). Ставлення до Степана Бандери й Михайла Грушевського закріпилося на стабільно високому рівні (74% і 84%, відповідно).

С‍прийняття воїнів різних часів

  • Абсолютна більшість опитаних позитивно ставиться до воїнів сучасної Української армії (98%), воїнів Радянської армії, які воювали з фашизмом (87%), воїнів УПА (74%).
  • Оцінка воїнів УНР та ЗУНР є переважно позитивною (64%), однак відзначається найбільшою часткою тих, хто не може відповісти на це питання (26%).
  • Ідею визнання ОУН-УПА учасниками боротьби за державну Незалежність України підтримує більшість респондентів 82%, тоді як проти виступають 10% респондентів, а 8% вагаються з відповіддю.
  • Рівень підтримки визнання ОУН-УПА борцями за Незалежність України у 2026 році утримується на позначці 82%, що фактично повторює показник 2022 року (81%) та демонструє значне зростання порівняно з 2019 роком (з 45% до 82%).

Історичні питання, історичний спадок

  • 45% респондентів підтримують ідею заборони лише тих російських та радянських культурних продуктів, які містять пряму антиукраїнську пропаганду.
  • 33% виступають за його повне вилучення і заборону із публічного простору в Україні. 20% підтримують надання права самостійно вирішувати, який культурний продукт споживати.
  • 50% опитаних визначили роль Радянського Союзу як тоталітарного режиму, який здійснював репресії та нищив українську ідентичність, 45% відзначили і позитивні, і негативні сторони. 4% вважають, що Радянський Союз дав Україні розвиток, промисловість та соціальні гарантії.
  • 60% опитаних оцінюють Революцію Гідності як боротьбу громадян за свої права, свободу та європейський вибір, 25% - як неоднозначну подію, наслідки якої ще не можливо оцінити сьогодні, 13% - як державний переворот, який призвів до втрати території та війни.
  • 43% респондентів зазначають, що питання історії та майбутнього зараз не на часі через необхідність вижити і зберегти державу. 38% опитаних орієнтовані на побудову майбутнього і надання йому пріоритету порівняно із суперечливим минулим, 16% відзначили важливість відновлювати історію та пам’ять.
  • 65% респондентів висловили підтримку створенню Українського національного пантеону, 8% не підтримують створення меморіального комплексу, 25% нічого не знають про цю ініціативу.
  • 64% опитаних вважають, що головною метою створення Українського національного пантеону є поєднання вшанування історичних постатей та сучасних героїв.
  • 16% вбачають як головну мету поховання та вшанування героїв сучасної російсько-української війни, 3% - вшанування та перепоховання видатних історичних постатей минулого. 13% вважають, що загалом такий пантеон не потрібен.

Бачення загальної ситуації, майбутнього України

  • 43% респондентів вважає, що справи в Україні йдуть у неправильному напрямку, тоді як 39% називають напрямок правильним, а 18% вагаються з відповіддю.
  • Станом на серпень 2026 року, респонденти називають головним чинником для збереження незалежності перемогу у війні (54%).
  • Порівняно з липнем 2025 р. зросла важливість відсутності корупції (з 35% до 40%) та єдності суспільства (з 30% до 37%). Розвиток економіки назвали 15%, посилення обороноздатності – 14%, справедливість влади – 11%, вступ до НАТО та ЄС по 4%, розвиток української культури та міжнародну підтримку – 3-4% опитаних.
  • 38% опитаних бачать майбутнє України після війни як самодостатньої держави-«фортеці», що спирається лише на власні сили (без союзів), 29% - як члена ЄС і НАТО, європейської демократії, 21% - як лідера регіонального союзу з сусідніми країнами (Польща, Литва, інші), 7% - як нейтральну позаблокову державу, 1% - як члена нового союзу з Білоруссю та «демократизованою» росією.
  • 51% опитаних вважають, що нинішня війна для України є визвольною війною за існування та незалежність держави. 35% визначають її як геополітичний конфлікт великих держав, у якому Україна є заручником, 11% - як виснажливу та саморуйнівну війну, де втрати переважають здобутки.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating CATI Center.

Оцінка стану готовності громад до реінтеграції ветеранів
All
All
2026
20.08.2026

Rating Group у співпраці з Міжнародною організацією з міграції (МОМ) та Міністерством у справах ветеранів України провела дослідження готовності громад до реінтеграції ветеранів. Дослідження реалізоване в межах проєкту «Соціальне згуртування та реінтеграція ветеранів в Україні», що впроваджується МОМ за фінансової підтримки Європейського Союзу.

У дослідженні оцінювали, наскільки громади готові до повернення ветеранів у цивільне життя – від суспільного прийняття та безконфліктної взаємодії до працевлаштування, доступу до медичних і психологічних послуг, інклюзивності, умов для ведення бізнесу й участі ветеранів у житті громад.

Ключові результати і висновки

Загальна оцінка готовності громад до реінтеграції ветеранів становить 3,2 бала з 5 серед населення громад і 3,1 бала серед членів ветеранських родин та ветеранів, які проживають із ними. Найсильнішими сторонами громад є соціальна підтримка ветеранів і переважно безконфліктна взаємодія, тоді як найслабшими – інклюзивність просторів, працевлаштування та умови для ведення бізнесу.
  • Головною силою громад є підтримка ветеранів (4,2 бала серед населення та 4,1 – серед родин) і переважно безконфліктна побутова взаємодія (4,1 та 3,9 бала).
  • Найслабшими сферами залишаються безбар’єрність (2,5/2,4 бала), працевлаштування (2,6/2,5) та умови для бізнесу (2,5/2,6).
  • Ветерани та їхні родини критично оцінюють підтримку місцевої влади (2,7), залученість до прийняття рішень (2,7) та реалізацію державної ветеранської політики (2,6).
  • Готовність громад до реінтеграції ветеранів залежить від регіону: на Заході оцінки вищі, у прикордонних і прифронтових областях – значно нижчі.
  • Обласні центри краще забезпечують працевлаштування, інклюзію, медицину та дозвілля, тоді як сільські громади мають сприятливіший соціально-психологічний клімат.
  • Заможніші респонденти вище оцінюють послуги та можливості громад, а менш забезпечені гостріше відчувають системні дефіцити.
  • Найкритичнішими оцінювачами процесу реінтеграції є місцеві підприємці, тоді як пенсіонери та наймані працівники налаштовані оптимістичніше.
  • Найвразливішою групою залишаються члени ветеранських родин, переважно дружини, які через щоденний супровід гостріше відчувають проблеми медицини, інклюзії та працевлаштування.

Суспільне сприйняття ветеранів

У громадах переважають повага і вдячність до ветеранів, однак трапляються байдужість, зневага та агресія. Попри декларовану готовність до взаємодії, її ускладнюють взаємне нерозуміння між військовими й цивільними, самоізоляція ветеранів та стереотипи про їхню нестабільність, агресивність, залежності й меркантильні мотиви служби.

Психоемоційний стан і повернення в родину

Після повернення ветерани часто стикаються з емоційною закритістю, дратівливістю, вразливістю, апатією, депресивними станами та втратою мотивації. Родини відчувають напругу, пов’язану з порушеннями сну, тривожністю та можливим ПТСР. Водночас зберігається недовіра до психологічної і психіатричної допомоги.

Економічна інтеграція

Стан економіки громад оцінюють як задовільний, проте кадровий дефіцит, особливо у робітничих професіях, залишається гострим. Розвиток бізнесу стримують інфляція, підвищення тарифів, податкове навантаження та непередбачуваність умов. Влада і роботодавці готові працевлаштовувати ветеранів, але цьому перешкоджають непристосовані робочі місця, стан здоров’я ветеранів, їхнє небажання працювати на важких робітничих посадах, низькі зарплати порівняно з військовими виплатами та потреба у перекваліфікації.

Інфраструктура, іклюзія та доступ до послуг

Первинна медична допомога загалом доступна, але бракує реабілітологів, травматологів і стоматологів-протезистів, а безкоштовні КТ та МРТ супроводжуються тривалими чергами. Спеціалізована медицина, реабілітація та якісна психологічна підтримка доступні лише у половині досліджених громад. Частина ветеранських центрів існує лише «на папері». Попри поступове покращення безбар’єрності, дороги та громадський транспорт переважно не пристосовані для маломобільних людей.

Ветеранська політика та роль влади

Місцева влада намагається підтримувати ветеранів у межах своїх ресурсів, однак родини часто стикаються з формальним ставленням, бюрократією, перекладанням відповідальності та браком індивідуального супроводу. Місцеві програми охоплюють основні напрями підтримки, проте фінансуються лише з бюджетів громад. Відсутність державних субвенцій поглиблює нерівність між заможними та бідними громадами.

Необхідна проактивна міжсекторальна політика: підтримка сімей, пом’якшення фінансового переходу до цивільного життя, стимулювання роботодавців, державне співфінансування громад, дестигматизація ветеранів і їх залучення до управління громадами.

Рекомендації

  • Продовжувати освітні кампанії проти стереотипів про «нестабільність» ветеранів. Проводити спільні заходи ветеранів та цивільних у громадах.
  • Запровадити обов’язкові тренінги з безконфліктного спілкування, реінтеграційної етики та деескалації для працівників транспорту, ЦНАПів, держустанов і торгівлі.
  • Посилити взаємодію соціальних служб і поліції у ветеранських родинах, передбачивши кризову та сімейну психотерапію.
  • Поширити психологічний супровід на родини ветеранів, зокрема забезпечити профілактику вигорання та послуги «перепочинку».
  • Залучати профільних фахівців у сільські й віддалені громади через цільове житло та муніципальні доплати.
  • Гарантувати належне фінансування ветеранських хабів і центрів життєстійкості, забезпечивши їх реальними фахівцями.
  • Провести аудит доступності громад, закуповувати низькопідлоговий транспорт і адаптувати ключові маршрути для людей із порушеннями руху та зору.
  • Запровадити на 6–12 місяців компенсації ветеранам, які після демобілізації переходять на нижче оплачувану цивільну роботу.
  • Активніше інформувати бізнес про компенсації за облаштування робочих місць і надати податкові пільги за створення інклюзивного середовища.
  • Оновити програми перекваліфікації та збільшити фінансування навчання технологічним і фізично неважким професіям.
  • Забезпечити державне співфінансування місцевих ветеранських програм та однаковий кошик послуг у всіх громадах.
  • Запровадити в ЦНАПах єдиний алгоритм супроводу ветерана до повного вирішення запиту з мінімумом бюрократії.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating CATI Center.

Health Tracker ВООЗ в Україні, хвиля 2 (березень-квітень 2026)
All
All
2026
19.08.2026

З 2020 року Rating Group допомагає партнерам з ВООЗ моніторити потреби та стан справ дорослого населення України у сфері охорони здоров'я.

Health Tracker survey (Опитування "Трекер здоров'я") – оновлений моніторинг потреб дорослого населення України у сфері охорони здоров’я від ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров'я, WHO), друга хвиля проведена у березні-квітні 2026 року. Health Tracker є наступником попереднього моніторингу «Оцінювання потреб дорослого населення України у сфері охорони здоров’я» (з 2022). Це серійне кількісне дослідження з модульною анкетою, що дозволяє відстежувати зміни в умовах війни. Аналіз проводить ВООЗ на основі даних, зібраних командою Rating Group.

Психічне здоров’я

Три чверті респондентів (76%) повідомили про труднощі з ментальним здоров’ям протягом останніх 12 місяців
  • Часто йшлося про тривожність, постійне занепокоєння або труднощі з розслабленням (67%), знижений настрій, порушення сну, апетиту чи концентрації (65%) і високий рівень стресу (58%).
  • Серед тих, хто відчував труднощі з ментальним здоров’ям, більше половини (52%) зазначили, що ці труднощі заважали звичній діяльності вдома, на роботі або взаємодії з іншими людьми.
  • ВПО частіше повідомляли про труднощі з психічним здоров’ям, ніж інші респонденти (80% проти 75%). Серед ВПО також частіше фіксується стрес (64% проти 57%), поганий настрій (70% проти 65%) і тривожність (73% проти 66%).
  • Серед тих, хто відчував виклики для ментального здоров'я, по допомогу до сімейного лікаря звернулися 13%, до фахівця з психічного здоров’я – 15%, до немедичного спеціаліста – 9%.
  • Більшість респондентів, які зверталися по психологічну допомогу до фахівців, змогли її отримати (87% серед тих, хто зверталися до сімейного лікаря, 91% у фахівців з ментального здоров'я і 83% - у немедичних спеціалістів).
  • Третина респондентів, які стикнулися з проблемами ментального здоров'я, приймали ліки для подолання цих проблем.

Сімейний лікар і первинна допомога

  • Майже всі респонденти мають доступ до сімейного лікаря (96%) і підписану декларацію з сімейним лікарем (92%). Особисто звернутися до нього можуть 88% респондентів, телефоном – 81%, через онлайн-повідомлення – 34%, через онлайн-дзвінки – 24%.
  • 73% відвідували сімейного лікаря протягом останніх 12 місяців.
Третина респондентів потребувала послуг первинної медичної допомоги, з них 86% - звернулися по неї
  • Серед тих, хто потребував первинної медичної допомоги та звертався по неї, 74% отримали всі потрібні послуги, ще 23% – частково. Крім того, 67% серед тих, хто потребував допомогу та звернувся по неї, сказали, що були певні проблеми з доступом.
  • Найчастішими проблемами доступу до первинної допомоги респонденти, які зверталися до первинної ланки, називають вартість ліків (48%), вартість лікування (28%), транспортні витрати (22%) та час, необхідний для отримання послуг (20%).

Спеціалізована допомога та реабілітація

Понад третина респондентів (37%) повідомили, що потребували спеціалізованої медичної допомоги, серед них 84% зверталися по такі послуги
  • Більшість респондентів, які зверталися по ці послуги (66%), отримала всі необхідні послуги, 28% – частково, 6% - не змогли їх отримати.
  • Послуг для лікування діабету потребували 9% респондентів. Серед тих, хто звертався по таку допомогу, 70% отримали всі потрібні послуги, 23% – частково, 4% не змогли їх отримати.
  • Реабілітаційних послуг потребували 13% респондентів. Серед тих, хто звертався по реабілітацію, 61% отримали всі потрібні послуги, 28% – частково, 11% не змогли їх отримати.
  • Серед тих, хто звертався по реабілітацію, 70% стикалися з проблемами доступу. Найчастіше згадували вартість ліків (41%), вартість лікування (37%), транспортні витрати (27%) та час, необхідний для отримання послуг (27%).

Ліки, програма «Доступні ліки»

Понад дві третини респондентів (69%) потребували ліків. Серед них 89% стикалися з проблемами при їх отриманні, а 11% не змогли отримати потрібні препарати.
  • Найпоширенішою проблемою було зростання цін на ліки (81%). Також респонденти називали нестачу коштів на їх придбання (36%), відсутність потрібних препаратів в аптеці (24%) та відсутність аптеки поблизу (20%).
  • Більшість тих, хто потребував ліків, знають про програму «Доступні ліки» (68%). Серед тих, хто знає про програму, 28% отримували ліки в її межах, 7% намагалися, але не змогли, а 60% не мали такої потреби.
  • Серед тих, хто не зміг отримати ліки за програмою, причиною найчастіше називали відсутність потрібного препарату у переліку програми (43%).

Витрати та відкладене лікування

Понад чверть респондентів (27%) відкладала звернення по медичну допомогу
  • Серед тих, хто відкладав лікування, найчастіше говорили, що вже знали, як лікуватися з попереднього досвіду (83%) або очікували, що стан мине самостійно (69%).
  • Майже двоє з п’яти (39%) називали надто високу вартість послуг, ліків чи транспорту, 37% – довгі черги в лікарнях.
  • Третина домогосподарств (33%) мали витрати, пов’язані з медичними послугами, протягом останнього місяця.
  • Серед домогосподарств із доходом 34% повідомили, що витрати на медичні послуги та ліки становили менше 10% доходу, 26% – від 10% до 25%, 14% – від 26% до 50%.

Вплив зимових умов

Окремий тематичний блок другої хвилі стосувався впливу зимових умов на повсякденне життя, здоров’я та доступ до медичної допомоги.

  • Понад чотири з п’яти домогосподарств (82%) повідомили, що зимові умови вплинули на їхнє повсякденне життя.
  • Найчастіше йшлося про перебої з електропостачанням (87%), зростання витрат на опалення, електроенергію чи паливо (77%) та труднощі з підтриманням тепла вдома (52%).
  • Понад третина респондентів (35%) повідомили, що зимові умови призвели до проблем зі здоров’ям. Серед таких проблем найчастіше згадували респіраторні або пов’язані з холодом захворювання (92%), загострення хронічних хвороб (55%) та психічний стрес або тривожність (51%).
  • Кожен десятий респондент (10%) повідомив, що не міг отримати медичну допомогу через зимові умови.

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating CATI Center.

Суспільно-політичні настрої українців (5-6 серпня 2026)
All
All
2026
07.08.2026

Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) 5-6 серпня 2026 провела репрезентативне опитування населення України щодо суспільно-політичних питань.

Довіра до політиків, посадовців, діячів

  • За останній місяць ми не спостерігаємо суттєвих змін у рівні довіри до Валерія Залужного (довіряють 68%, ні – 21%), Кирила Буданова (62% довіряють, 21% – ні), Володимира Зеленського (59% довіряють, 38% – ні).
  • Михайлу Федорову станом на початок серпня довіряють 58%, не довіряють – 17%. За останні тижні відбулися корекції в рівні довіри: до середини липня (а саме до початку протестів) Федорову довіряли 35% респондентів, у другій половині липня – дві третини (65-68%).
  • Новопризначеному головнокомандувачу ЗСУ Михайлу Драпатому довіряють 56%, не довіряють – 12%. Ще 23% відповіли, що не чули про нього, 9% – “важко відповісти”.
  • Більшість респондентів (70%) відповіла, що не чули про Сергія Корецького, новопризначеного прем’єр-міністра України, ще 8% обрали “важко відповісти”. Йому довіряють 10%, не довіряють – 12%.

Електоральні настрої

Ми запитали респондентів, за кого вони голосували б у першому турі гіпотетичних виборів президента України.

  • До трійки лідерів за електоральними симпатіями входять Володимир Зеленський (25,2%), Валерій Залужний (16,7%) і Михайло Федоров (12,5%). 
  • Далі йдуть Кирило Буданов (7,9%), Петро Порошенко (5,6%).
  • Дмитро Разумков – 2,8%, Юлія Тимошенко – 2,4%, Андрій Білецький – 2,2%, Сергій Притула - 1,7%, Юрій Бойко – 1,7%.
  • Водночас, 3,9% опитаних голосували б за іншого кандидата, 5,5% не брали б участі в голосуванні, а решта (11,9%) відповіли "важко відповісти".

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating CATI Center.

Суспільно-політичні настрої українців (20-21 липня 2026)
All
All
2026
22.07.2026

Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) 20-21 липня 2026 провела репрезентативне опитування населення України щодо актуальних суспільно-політичних питань:

  • довіра до посадовців, громадських і політичних діячів;
  • актуальні посадові питання (Михайло Федоров, Олександр Сирський);
  • електоральні настрої.

Примітка: опитування було завершене ще до появи в медіа інформації про відставку Олександра Сирського з посади Головнокомандувача ЗСУ.

Довіра до політиків, посадовців, громадських діячів

Ми попросили респондентів оцінити, чи довіряють вони певним посадовцям, політичним і громадським діячам.

  • Найбільше довіряють Валерію Залужному (70%), Михайлу Федорову (65%), Кирилу Буданову (62%) і Володимиру Зеленському (59%).
  • Олександру Усику висловили довіру 54% українців, тоді як Олександру Сирському - 23%, Петру Порошенку – 21%.
  • За останній тиждень рівень довіри до Михайла Федорова зріс з 35% до 65%, а довіра до Олександра Сирського знизилася з 39% до 23%.

Посадові питання: Михайло Федоров і Олександр Сирський

  • 72% українців не підтримали звільнення Михайла Федорова з посади Міністра оборони, 5% - підтримали. Ще 17% – відповіли, що їм байдуже, а 6% обрали варіант "важко відповісти".
  • Відставку Олександра Сирського з посади Головнокомандувача ЗСУ підтримала понад половина опитаних (55%), проти звільнення виступили 15%. Ще 19% відповіли, що ставляться байдуже до цього питання, а решта (11%) обрали варіант "важко відповісти".

Електоральні настрої

Ми запитали респондентів, за кого вони голосували б у першому турі гіпотетичних виборів президента України.

  • До трійки лідерів за електоральними симпатіями входять Володимир Зеленський (22,3%), Валерій Залужний (14,9%) і Михайло Федоров (13,4%).
  • Далі йдуть Кирило Буданов (7,2%), Олександр Усик (5,9%), Петро Порошенко (4,6%), Ігор Терехов (4,3%), Дмитро Разумков (3,7%) й Андрій Білецький (2,3%).
  • Юлія Тимошенко - 1,7%, Сергій Притула - 0,8%, Віталій Кличко - 0,3%.
  • Водночас, 4% опитаних голосували б за іншого кандидата, 2,6% не брали б участі в голосуванні, а решта (11,9%) відповіли "важко відповісти".

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating CATI Center.

Жінки у бізнесі: економіка та тренди підприємництва в Україні
All
All
2026
13.07.2026

"Жінки у бізнесі: економіка та тренди підприємництва в Україні" - спільне аналітичне дослідження агенції візуальних комунікацій Top Lead і Rating Group (Соціологічної групи "Рейтинг") у співпраці з Міністерством економіки України та YouControl.

Rating Group виступила Генеральним партнером та профінансувала опитування, яке увійшло в основу дослідження. У березні 2026 ми дізналися думки, плани, бачення 602 жінок-підприємиць і 300 потенційних підприємиць в Україні.

Нижче пропонуємо основні інсайти з опитування. Повний звіт дослідження доступний у докріплених файлах, а також на платформі від Top Lead.

При публікації (передруку) матеріалів посилання на сайти Rating Group і Top Lead обов'язкове.

Бізнес - це свобода

Для жінок бізнес – це свобода можливість бути самостійною, реалізовувати власні ідеї та мати більше контролю над своїм життям
  • Більшість респонденток описують власний бізнес як можливість: 67% серед діючих підприємиць і 70% серед потенційних. Необхідним кроком власний бізнес називають 18% діючих підприємиць і кожна четверта потенційна підприємиця.
  • Найчастіше респондентки вважають, що бізнес - це ще більшою мірою можливість мати більше свободи, ніж заробляти. Особливо ця різниця видна у відповідях діючих підприємиць, де 48% відзначили свободу, а 36% - можливість більше заробляти.
  • Для жінок бізнес пов’язаний не лише з базовою фінансовою безпекою, а й із потребами вищих рівнів. Найчастіше респондентки вважають, що бізнес поліпшує самореалізацію та особистий розвиток (88% серед чинних, 95% серед потенційних), самоповагу (87% і 93%), визнання й повагу з боку інших (78% і 79%).
  • Навіть за однакового доходу від бізнесу та найманої роботи абсолютна більшість жінок (~80% і серед чинних, і серед потенційних підприємиць) обрали б власну справу. Проте чинні підприємиці ще сильніше переконані, що це правильний вибір: серед них понад половина (54%) однозначно вибрала б власну справу (серед потенційних підприємиць таких 41%).

Цінності чинних і потенційних підприємиць

  • Чинні та потенційні підприємиці загалом мають подібні ціннісні профілі: в обох групах домінують креативність та орієнтація на самореалізацію.
  • Водночас, діючі підприємиці рідше вважають традиційність (у сенсі скромності та стриманості) притаманними собі рисами. Про твердження "Цій людині важливо бути скромною та стриманою. Вона намагається не привертати до себе уваги" кожна п'ята потенційна підприємиця (21%) сказала, що це скоріше чи повністю про неї, а серед чинних підприємиць так відповіли 12%.

Ресурси та бар’єри на старті

  • Основним ресурсом для старту чинні підприємиці назвали власні кошти та заощадження. Водночас, потенційні підприємиці значно частіше, ніж діючі, розраховують на гранти та зовнішнє фінансування.
  • Серед діючих підприємиць перше місце посідає відсутність знань і досвіду ведення бізнесу (34%). Нестачу коштів назвали 29%, страх ризику – 25%, невпевненість щодо попиту – 20%.
  • Серед потенційних підприємиць найскладнішим бар’єром на старті є нестача коштів – 56%. Також часто згадують відсутність знань і досвіду ведення бізнесу – 36%, страх ризику й невдачі – 35%, невпевненість щодо попиту – 26%.
  • 21% діючих підприємиць зазначили, що не стикалися із суттєвими бар’єрами на старті. Серед потенційних підприємиць таких лише 3%.
  • Для подолання бар’єрів діючі підприємиці насамперед називають особисту мотивацію (58%), підтримку близьких –(42%), ще кожна четверта п'ята підприємиця позначила готовність ризикувати і наявність команди або партнерів.

Запит на знання й підтримку

Потенційним підприємицям потрібні базові знання для запуску, а діючим – інструменти для розвитку, масштабування та просування бізнесу
  • Діючі підприємиці відносно більше, ніж потенційні, фокусуються на маркетингу й просуванні (44%), масштабуванні бізнесу (33%).
  • Потенційні підприємиці відносно частіше хочуть посилити знання у фінансовому плануванні та обліку (41%), продажах (38%), юридичних питаннях і податках (35%), пошуку постачальників або партнерів (20%).
  • Для обох груп значним викликом є фінансування: його для реалізації планів бракує 60% діючих підприємиць і 66% потенційних.

Стан бізнесу, війна і повсякденні труднощі

Діючі підприємиці оцінюють стан бізнесу оптимістичніше, ніж потенційні, але водночас нерідко кажуть про труднощі, як-от невизначеність і психологічне виснаження
  • Діючі підприємиці значно позитивніше оцінюють стан власного бізнесу, ніж потенційні підприємці оцінюють стан бізнесу в Україні загалом. Серед діючих 54% вважають, що їхній бізнес процвітає, 25% називають його стабільним, 22% – таким, що занепадає.
  • Натомість серед потенційних підприємиць більше половини – 65% – вважають, що бізнес в Україні занепадає, 16% оцінюють його як стабільний, 19% – як такий, що процвітає.
  • Головними зовнішніми перешкодами для бізнесу є зменшення купівельної спроможності населення, проблеми з енергопостачанням, високе податкове навантаження, зростання цін на сировину та компоненти.
  • На особистому рівні найбільшими труднощами діючі підприємиці називають невизначеність щодо майбутнього (65%), втому й вигоряння (42%), страх втрати доходу (35%), брак часу для себе (24%).

Упереджене ставлення, сексизм і баланс між бізнесом і сім’єю

47% діючих підприємиць стикалися у бізнесі з упередженим ставленням за гендерною ознакою, сексизмом
  • 50% не мали такого досвіду.
  • Найчастіше упереджене ставлення траплялося в комунікації з наявними клієнтами (32%), всередині команди (21%), у переговорах із потенційними клієнтами або під час участі в тендерах (21%).
  • Потенційні підприємиці дещо оптимістичніше оцінюють можливість поєднувати бізнес і особисте життя: 44% вважають, що це легко (порівняно з 39% серед діючих підприємиць).
  • Серед діючих підприємиць 21% оцінюють поєднання бізнесу й особистого життя як помірну складність, 41% – як складне.

Плани на майбутнє

  • Серед діючих підприємиць найпоширеніший план на найближчі три роки – збереження поточного рівня діяльності: його назвали 37%.
  • Близько третини мають плани розвитку: 29% планують відкрити новий напрям або запустити нові продукти чи послуги, 28% – масштабувати бізнес.
  • Серед потенційних підприємиць 44% лише розглядають можливість започаткувати власну справу у віддаленій перспективі, 32% мають ідею, але без конкретних строків.
  • До більш практичних кроків перейшла менша частка: 7% планують запуск у найближчий рік, 4% активно готуються до запуску найближчим часом, 2% вже розпочали підготовчі дії.

Рекомендації чинних підприємиць

Ми попросили підприємиць дати пораду тим жінками, які ще не мають власної справи, але хочуть її розпочати.

Сміливі завжди мають щастя

Підприємиці найчастіше говорили про те, що варто бути сміливими: "Вір у себе", "Гори своєю ідеєю", "Не здавайся при перших невдачах", "Не бійся", "Починай і роби"

Але варто підійти до справи ґрунтовно

Чинні підприємці все ж радять гарно підготуватися та розібратися: "Будь готовою до труднощів", "Прорахуй ризики",  "Май чіткий план і фінансову подушку", "Постійно навчайся"

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Бездомність в Україні в умовах війни: оцінка ситуації та суспільні настрої
All
All
2026
09.07.2026
Для 46% бездомних осіб основною причиною втрати житла стали військові дії або окупація

Про це свідчать результати дослідження, проведеного Соціологічною групою "Рейтинг" (Rating Group) у співпраці з благодійним фондом «ДЕПОЛЬ УКРАЇНА» й Інститутом демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України та за фінансової підтримки CAFOD.

Дослідження включало чотири етапи:

  1. Оцінка масштабу бездомності - обстеження 1090 бездомних осіб (Київ, Одеса, Харків, Львів)
  2. Опитування бездомних - 260 респондентів (Київ, Одеса, Харків, Львів)
  3. Експертне опитування - 10 експертних інтерв'ю
  4. Загальне репрезентативне опитування населення України щодо бездомності

Ключові знахідки

  • ВПО та ветерани — нові категорії ризику: Серед бездомних 40% становлять внутрішньо переміщені особи, а кількість звернень від ветеранів постійно зростає. Як зазначають експерти, ветерани стикаються із проблемою реінтеграції до мирного життя і опиняються на вулиці.
  • Бездомними часто стають люди, які зовні не відрізняються від решти населення. Хоча 70% українців пов'язують бездомність із залежностями, результати опитування показують, що 63% бездомних ніколи не стикалися з алкогольною залежністю, а 92% — з наркотичною. Часто залежність є не причиною, а наслідком життя на вулиці.
  • Готовність до змін: 86% бездомних заявляють, що хочуть отримати допомогу для повернення до стабільного життя. 58% готові дотримуватися жорстких умов (сплата оренди, працевлаштування, контроль соцслужб) заради отримання соціального житла.
  • Запит населення: 89% населення вважають бездомних повноправними членами суспільства, а 68% позитивно ставляться до відкриття притулку поруч зі своїм будинком. Хоча 84% громадян надавали бездомним допомогу протягом останнього року, основну відповідальність за вирішення проблеми населення покладає на місцеву – 39% та центральну владу – 38%.
  • Прихований масштаб катастрофи: 76% українців констатують погіршення ситуації з бездомністю внаслідок повномасштабної війни. При цьому офіційна статистика може відставати від реальності: держава фіксує лише 12,5 тисяч осіб, тоді як кількість відвідувачів центрів допомоги для бездомних сягає 57–121 тис. осіб. А загальна кількість бездомних, з урахуванням тих, хто не звертається до закладів, за оцінкою експертів, може перевищувати мільйон.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Ставлення та залученість батьків і опікунів до дошкільної освіти та розвитку дітей в Україні - спільне дослідження Rating Group, МОН і UNICEF
All
All
2026
01.07.2026

Як батьки й опікуни дітей віком до 6 років сприймають дитячі садочки та що від них очікують?

Про це йдеться в результатах дослідження «Ставлення та залученість батьків і опікунів у дошкільну освіту і розвиток дітей в Україні», яке в лютому 2026 провела Rating Group на замовлення UNICEF Ukraine (ЮНІСЕФ Україна) у співпраці з Міністерством освіти і науки України (МОН).

Відвідування дитячих садочків

Дитячий садочок відвідує більш як половина дітей віком до 6 років
  • 55% батьків і опікунів дітей віком до 6 років зазначили, що їхня дитина зараз відвідує дитячий садок. 36% повідомили, що дитина не відвідує садок, ще 2% – що дитина записана, але наразі не ходить.
  • Найвища частка відвідування зафіксована на Заході – 66%, найнижча на Сході – 37%.
  • В обласних центрах садок відвідують 60% дітей, в інших містах – 57%, у селах – 47%.
  • Серед тих, чиї діти записані або відвідують садок, 59% не очікували в черзі взагалі. 15% чекали менше одного місяця, 6% – 1–2 місяці, 4% – 3–5 місяців, 5% – від 6 до 12 місяців. Ще 9% чекали більше року.
  • Електронною чергою при зарахуванні дитини до садочка користувалися 37% батьків і опікунів, 62% - не користувалися.
  • Найчастіше електронну чергу використовували в обласних центрах – 59%. В інших містах цей показник становить 31%, у селах – 16%.

Чому батьки записують дітей до садочка

Дитячий садок сприймається передусім як середовище для соціалізації та раннього розвитку
  • Головні причини запису дитини до садочка – можливість взаємодії дитини з однолітками (це вказали 77% батьків і опікунів, чиї діти записані або відвідують садок) і сприяння ранньому розвитку дитини (49%).
  • Кожен четвертий респондент, чия дитина записана до садочку чи відвідує його, називає підготовку до структури та режиму школи (29%), перебування дитини в безпечному та розвивальному середовищі, коли батьки на роботі (28%), і те, що садок дає можливість батькам або опікунам продовжити працювати чи повернутися на роботу (28%).
  • 22% говорять про ознайомлення дитини з академічними основами, а 21% – про розвиток незалежності, впевненості та особистісного зростання.

Чому частина дітей не відвідують садочок

  • Серед тих респондентів, чиї діти не відвідують дитячий садок, 46% пояснюють це тим, що дитина ще не досягла відповідного віку.
  • 21% зазначили, що немає змоги відвідувати садок через безпекову ситуацію. 10% вказали на відсутність садка в населеному пункті, 8% – на відсутність бомбосховища.
  • Інші причини згадувалися рідше: недовіра до безпеки дитини з іншими людьми – 6%, відсутність групи для відповідної вікової категорії – 6%, транспортні труднощі – 5%, нестача коштів для оплати витрат, пов’язаних із садком, – 4%.

Досвід відвідування садочка

Більшість батьків і опікунів помічають позитивні зміни після початку відвідування садочка
  • 76% респондентів зазначили, що після початку відвідування садочка помітили переважно позитивні зміни у своїй дитині.
  • 16% говорять і про позитивні, і про негативні зміни. Лише 2% вказали на переважно негативні зміни, 4% не помітили змін.
  • Найвищі оцінки задоволеності отримують базові сфери взаємодії та догляду: турбота про дітей, взаємодія з батьками, склад вихователів і працівників, розвиток комунікативних здібностей.
  • Дещо нижче оцінюють розвиток навичок читання та математики, харчування, фінансову прозорість і підзвітність закладу, а також матеріально-технічне оснащення.

Які навички батьки вважають найважливішими

‍Ми попросили батьків обрати до трьох навичок, які вони вважають найважливішими для розвитку дитини.

Головними навичками для розвитку дитини батьки найчастіше вважають комунікацію та вміння виражати свою особистість
  • Найчастіше батьки й опікуни називали взаємодію з дітьми – 40%, уміння виражати та відстоювати власну думку – 36%, взаємодію з дорослими – 32%.
  • Кожен четвертий респондент (26%) позначив відповідальність і вміння робити вибір.
  • Майже кожен п'ятий називає самообслуговування, безпечну поведінку, сенсорний розвиток і здоровий спосіб життя.
  • Академічні та цифрові навички згадувалися значно рідше: математику назвали 5%, цифрову грамотність – 4%, громадянську свідомість – 2%, екосвідомість – 1%.

Яких послуг очікують від садочків

Серед батьків бачимо значний запит на сучасні, цікаві ресурси для розвитку дитини
  • Найчастіше респонденти згадують побажання, щоб у садочку були сучасні та цікаві ігрові майданчики з різноманітним обладнанням – 59%.
  • Серед інших питань матеріального забезпечення часто вказують оновлені технології в класі, сенсорні кімнати або простори для релаксації та стимуляції, інтерактивні підлоги або столи з навчальними технологіями (приблизно по 40%).
  • Часто згадуються також можливості й активності, як-от логопедична терапія (45%), басейн і зайняття з іноземних мов (44%). Ще третина позначила екскурсії та поїздки, музичні й театральній програми та STEM-активності.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Всеукраїнське опитування IRI (червень 2026)
All
All
2026
01.07.2026

Опитування IRI показує, що українці залишаються оптимістично налаштованими щодо майбутнього України. Результати також демонструють переважну підтримку вступу України до членства в Європейському Союзі.

Київ, Україна – Загальнонаціональне опитування, проведене Rating Group для Центру аналітичних досліджень (CISR) Міжнародного республіканського інституту (IRI), показує, що 78 відсотків українців бачать майбутнє своєї країни обнадійливим, а 85% вважають, що Україна вийде переможцем у війні з Росією.

«Навіть після чотирьох років війни український народ залишається непохитним перед обличчям несправедливого вторгнення Росії», – сказав Стівен Нікс, старший директор IRI з питань Європи та Євразії.

На запитання про вступ до членства в Європейському Союзі (ЄС) 79 відсотків українців заявили про свою підтримку.

«Очевидно, що українці прагнуть європейського майбутнього для своєї країни», – заявив Нікс.
Спільні контури. Підсумковий звіт #1 (березень-червень 2026)
All
All
2026
24.06.2026

Це перший підсумковий звіт дослідницького проєкту “Спільні контури” від Rating Group. Ключові теми цього випуску:

  • Наскільки українці цікавляться політикою Європи в порівнянні з громадян інших європейських країн? 
  • Скільки українців проголосували б за вступ до ЄС і НАТО?
  • Хто найбільше підтримує ідею вступу до ЄС?
  • Як українці оцінюють стан демократії в країні?

Повний звіт також включає дані з попередніх релізів "Спільних контурів" між березнем і червнем 2026.

"Спільні контури" - це опитування про Україну в європейському контексті, де ми віддзеркалюємо запитання та співставляємо дані власних опитувань українців з даними інших опитувань у країнах ЄС, країнах-кандидатах й інших країнах Європи. У цьому випуску порівнюємо дані власного дослідження з даними Eurobarometer – серії офіційних опитувань ЄС від Європейської Комісії та Європейського Парламенту. Дані Eurobarometer належать безпосередньо ЄС, і ми дякуємо за відкритий доступ до них. 

Наскільки українці цікавляться політикою місцевого рівня, України, Європи?

(на основі даних від квітня 2026)

Більшість українців обговорює з друзями як місцеву політику (80%) й політичні питання України (73%), так і політичні питання Європи загалом (59%). Це свідчить про значну зацікавленість політикою різного рівня. 
  • Зацікавленість українців європейськими політичними питаннями не надто сильно відрізняється від середніх показників у країнах ЄС (там у середньому 70% принаймні інколи обговорюють політику Європи).
  • Як і в середньому в країнах ЄС, кожен 7-й українець (16%) часто обговорює європейські політичні питання.
  • Українці говорять про політику Європи дещо частіше, ніж респонденти у Франції (51%), Португалії чи Іспанії (по 56%)
  • Якщо порівнювати з країнами Європи, які не входять до ЄС, то показники України подібні до відповідей у Великій Британії (63% обговорюють європейську політику), Албанії (61%), Туреччини (59%). 
Зазвичай українці, які цікавляться політикою країни, цікавляться й політичними питаннями Європи
  • Наприклад, серед респондентів, які часто обговорюють політичні питання України, 49% також часто обговорюють і політичні питання Європи, ще 45% – інколи.
  • Натомість респонденти, які не цікавляться політикою України, майже ніколи не цікавляться і європейськими політичними питаннями (90%).

Підтримка вступу до ЄС і НАТО

Станом на кінець червня 2026 абсолютна більшість українців підтримує вступ до Європейського Союзу (70%) і НАТО (63%)
  • Вступ до ЄС підтримують 70% українців. 
  • Проти вступу до ЄС висловлюються 9%, ще 18% відповіли, що не брали б участь у референдумі, а 3% не визначилися.‍
  • Вступ до НАТО підтримують 63% українців.‍
  • 10% виступають проти, ще кожен п’ятий каже, що не голосував би, а 6% – не визначилися.

Як змінювалася підтримка вступу до ЄС і НАТО за останні роки

Загалом підтримка вступу до ЄС і до НАТО зменшувалася впродовж трьох років, найнижча точка – квітень 2026. Але в червні 2026 спостерігаємо суттєве підвищення підтримки.
  • Наприклад, у липні 2023 вступ до ЄС підтримували 85%, у липні 2025 – 75%, а у квітні 2026 – 64%. Однак у червні 2026 знову спостерігаємо підвищення підтримки (70%).
  • Так само в липні 2023 вступ до НАТО підтримували 83%, у липні 2025 – 70%, а у квітні 2026 – 54%. Утім підтримка вступу до НАТО стрімко зросла до 63% у червні 2026.
У червні 2026 скоротився й розрив у підтримці між ЄС і НАТО
  • Історично між підтримкою ЄС і НАТО тримався розрив на приблизно 10 відсоткових пунктів (на користь ЄС). 
  • Він скоротився до близько 5 відсоткових пунктів напередодні повномасштабного вторгнення, а потім знову збільшився до 10 відсоткових пунктів у перші місяці повномасштабної війни.
  • З кінця 2022 року, коли ЗСУ вже звільнили значну частину окупованих територій, а від союзників з НАТО почала надходити суттєвіша військова допомога, підтримка вступу до НАТО та ЄС практично синхронізувалася (близько 85% були за вступ до обох союзів). 
  • З літа 2023 року розрив знову збільшувався та складав близько 10 відсоткових пунктів станом на квітень 2026.
  • У червні 2026 розрив між підтримкою ЄС і НАТО скоротився до 7 відсоткових пунктів.

Коментар Гліба Кузьменка, експерта з досліджень і керівника відділу комунікацій Rating Group:

“Між вереснем 2025 і квітнем 2026 підтримка вступу до ЄС і НАТО зменшилася до найнижчих показників з початку повномасштабного вторгнення. Також виріс розрив у рівні підтримки вступу до ЄС і НАТО. Якщо говорити про інформаційний фон у березні та квітні, то українці, імовірно, звернули увагу на відсутність єдиної позиції в НАТО і ЄС щодо війни в Ірані, критичні заяви представників США про спроможність НАТО, натяки на можливий вихід з альянсу тощо. Простіше кажучи, в українців могли посилитися сумніви щодо реальної спроможності НАТО й узагальненого Заходу в сфері безпеки.

У червні 2026 інформаційно-емоційний фон уже зовсім інший, і настрій щодо вступу до ЄС і НАТО покращився. По-перше, зараз українці практично щодня бачать ефективні удари Сил оборони по російських цілях і суттєві успіхи на фронті. Це, безумовно, додає віри в загальні перспективи України, зокрема й геополітичні. По-друге, Європейський Союз офіційно почав переговори про вступ України і відкрив перший кластер переговорів щодо вступу України. Це суттєве просування. Також надходять й інші позитивні сигнали щодо військово-економічної підтримки України від союзників з G7, НАТО й інших партнерів” 

З чим пов’язана підтримка вступу до ЄС?

На основі даних від квітня 2026 ми виявили декілька тенденцій у тому, з якими поглядами респонденти більш схильні підтримувати вступ до ЄС.

Емоційний зв’язок з Європейським Союзом і відчуття, що вступ принесе користь країні, – важливі підвалини підтримки вступу України до ЄС
  • Респонденти, які відчувають емоційний зв’язок з ЄС, майже завжди висловлюються за вступ до ЄС (92% серед тих, хто дуже відчуває зв’язок і 81% серед тих, хто скоріше відчуває).
  • Натомість серед респондентів, які зовсім не відчувають емоційного зв’язку з ЄС, лише чверть підтримала б вступ України.
  • Відчуття користі для країни також є важливим індикатором підтримки вступу. 81% респондентів, які вірять, що від вступу до ЄС Україна матиме користь, голосували б за вступ на референдумі. 
  • І навпаки: найчастіше респонденти, які не бачать користі для України від вступу до ЄС, голосували б проти (44%) або не голосували б узагалі (39%). Серед них лише 15% підтримали б вступ до ЄС.
Респонденти, які цікавляться європейською політикою, більше підтримують євроінтеграцію України
  • Три чверті респондентів, які часто обговорюють з друзями європейські політичні питання, і 70% тих, хто робить це принаймні інколи, виступають за вступ України до ЄС.
  • Серед тих, хто ніколи не обговорює політику Європи, вступ підтримують значно менше – 48%. Ще близько третини (30%) голосували б проти, а ще 42% серед них кажуть, що не голосували б на референдумі.
Респонденти, які дуже чи скоріше задоволені тим, як функціонує демократія в Україні, переважно виступають за вступ до ЄС (81%)
  • Респонденти з найбільш критичною оцінкою стану демократії в країні (зовсім не задоволені) підтримують вступ практично удвічі рідше: за виступають 44%.
  • Кожен п’ятий респондент, який не задоволений функціонуванням демократії, виступає проти вступу до ЄС. Ще третина каже, що не будуть брати участь у голосуванні.

Сприйняття демократії, захищеності прав, комунікації в країні

Більшість українців не задоволена тим, як функціонує демократія в країні (64%)
  • Ще третина (33%) українців каже, що задоволені тим, як працює демократія в країні, а 3% не визначилися.
  • Значно частіше не задоволені станом демократії ті українці, які проти вступу до ЄС (82% порівняно з 57% серед прихильників вступу)
  • На тлі середнього показника в країнах ЄС (58% задоволені, 40% – ні) українці дають більш критичну оцінку функціонуванню демократії у своїй країні. 
  • Порівняно схожу ситуацію мають й інші країни Європи, де частка незадоволених станом демократії переважає над часткою задоволених. Це низка країн Східної (Румунія, Болгарія, Угорщина) та Південної (Греція, Кіпр, Хорватія, Іспанія) Європи, а також Франція.
Більш як половина українців (53%) не погоджується з думкою, що в країні належно захищені основні цінності ЄС, як-от основоположні права, демократія та верховенство права
  • Натомість 44% усе ж вважають, що ці цінності захищені.
  • За цим показником українці також висловлюються більш критично, ніж мешканці Європейського Союзу: там у середньому дві третини (66%) респондентів підтверджують, що в їхній країні ключові цінності ЄС захищені.
  • Існує значна різниця у відповідях між прихильниками й противниками вступу до ЄС. Серед прихильників вступу України ЄС думки ціляться умовно порівну: 50% все ж вважають, що в Україні захищені цінності ЄС, а 48% – не згодні.
  • Водночас, серед противників вступу України до ЄС незгоду з твердженням висловлюють три чверті (75%).
Більшість українців хвилюють загрози для свободи слова, незалежності ЗМІ, а також питання дезінформації. Показники подібні до країн ЄС
  • Щодо незалежності ЗМІ дуже стурбована більш як половина українців (у середньому в ЄС – 56%)
  • Дезінформація дуже хвилює 59% українців і в середньому 69% респондентів у ЄС.
  • Щодо свободи слова дуже переживають 59% в Україні та в середньому 67% у ЄС.

‍

Команда дослідження

  • Ігор Тищенко, засновник і CEO Rating Group
  • Тетяна Скрипченко, заступниця директора Rating Group

Аналітики‍

  • Гліб Кузьменко, координатор проєкту «Спільні контури», експерт з досліджень, керівник комунікацій Rating Group
  • Євген Кротевич, керівник відділу аналітики Rating Group
  • Артем Шевченко, аналітик Rating Group
  • Дарина Нарольська, аналітикиня Rating Group
  • Ліна Мухіна, аналітикиня Rating Group

Збір й обробка даних

  • Богдан Сулятицький, директор кол-центру
  • Віталій Стрельченко, керівник відділу проєктів CATI/CAWI
  • Дмитро Поночовний, спеціаліст з обробки даних

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Спільні контури #6. Емоційний зв'язок українців з Європою
All
All
2026
18.06.2026
Українське суспільство поєднує відчуття близькості до країни з близькістю до ширшого, європейського простору

Про це йдеться в випуску #6 дослідження “Спільні контури” від Rating Group (Соціологічної групи "Рейтинг").

Нагадуємо, що "Спільні контури" - це опитування про Україну в європейському контексті, де ми віддзеркалюємо запитання та співставляємо дані власних опитувань українців з даними інших опитувань у країнах ЄС, країнах-кандидатах й інших країнах Європи. У цьому випуску порівнюємо дані власного дослідження з даними Eurobarometer – серії офіційних опитувань ЄС від Європейської Комісії та Європейського Парламенту. Дані Eurobarometer належать безпосередньо ЄС, і ми дякуємо за відкритий доступ до них.

Емоційний зв’язок з країною та містом / селом

  • 93% респондентів відчувають емоційний зв’язок з Україною.
  • Проте інтенсивність зв’язку українців з країною вища, ніж у середньому в країнах ЄС: якщо в Україні 69% мають виражено сильний емоційний зв’язок з країною, то в країнах ЄС – 52%.
  • 84% українців відчувають близькість з містом / селом. 
  • Подібне налаштування щодо рідного населеного пункту мають респонденти у країнах Північної Європи (83-84%), Естонії (84%), Франції (85%).

Емоційний зв’язок з ЄС, Європою

Хоча Україна ще не входить до ЄС, більшість громадян відчуває емоційну близькість до ЄС і Європи загалом. Показники співмірні з країнами-членами ЄС
  • Більш як половина українців відчуває емоційний зв’язок з ЄС (51%) і Європою загалом (56%).
  • Для порівняння: у середньому в країнах Європейського Союзу емоційний зв’язок з ЄС відчувають 62%. 
  • Рівень емоційного зв’язку з ЄС в Україні схожий на показники респондентів на Кіпрі (52%), в Австрії (54%), Естонії (54%), Фінляндії (56%), Нідерландах (56%) і дещо вищий, ніж у Чехії (44%) і Греції (38%). 
  • Відносно сильніше близькість з ЄС відчувають старші респонденти, респонденти з вищим рівнем доходів та освіти, мешканці Києва, західних областей.
  • Логічно, що серед прихильників вступу до ЄС більшість відчуває емоційний зв’язок з Європейським Союзом (67%).
Україна належить до країн-кандидатів з найсильнішим емоційним зв’язком з ЄС
  • Серед країн-кандидатів вищий рівень емоційного зв’язку з ЄС мають мешканці Албанії (70%), Чорногорії (68%), Північної Македонії (55%), України (51%), дещо менше – Молдови (49%).
  • Для порівняння: близькість з ЄС відчувають 42% – у Великій Британії, а також Боснії та Герцеговині, третина – у Туреччині, лише 25% – у Сербії, 20% – у Грузії.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Освітні потреби ветеранів і ветеранок: дослідження Rating Group й Українського ветеранського фонду
All
All
2026
17.06.2026

Які освітні потреби мають українські ветерани? Що спонукає їх здобувати освіту після служби та які формати освіти їх цікавлять найбільше?

Про це йдеться в результатах опитування, що провели Rating Group (Соціологічна група "Рейтинг") й Український ветеранський фонд Міністерства у справах ветеранів в грудні 2025.

Потреба в освіті

  • Чверть ветеранів вказала про потребу в освіті пілся звільнення зі служби.
  • Натомість більшість повідомляє, що такої потреба нема.

‍Рішення, мотивація щодо освіти

  • Основною метою здобуття освіти після служби респонденти, які мали потребу в освіті, найчастіше вказували саморозвиток і особистісне зростання (60%).
  • Третина опитаних (33%) як причину зазначили зміну роду занять порівняно з діяльністю до військової служби. Підвищення конкурентоспроможності на ринку праці обрали 22% респондентів. По 17% говорили про швидкий вихід на ринок праці та отримання нових знайомств (соціалізацію).
  • Більше половини респондентів (57%), які мали потребу в освіті, не долучалися до освітніх програм для ветеранів. Завершили освітню програму 28% опитаних. Ще 15% повідомили, що розпочали навчання, але не завершили його.
  • Серед тих, хто мав потребу та користувався освітніми можливостями, 65% обрали формальну освіту (вищу, фахову передвищу або професійно-технічну). Курси професійної підготовки та перепідготовки пройшли 42% респондентів. Неформальною освітою (тренінги, семінари, консультації, онлайн-курси) користувалися 27%. Гранти та фінансову підтримку для навчання зазначили 19%.
  • Респонденти, які мали потребу але не долучилися до навчання, основною причиною такого рішення назвали відсутність часу (32%). Нестачу коштів назвали 26%, бюрократичні перепони та проблеми зі здоров’ям обрали по 21%. Про відсутність інформації щодо освітніх можливостей зазначили 18%. Непристосованість освітнього простору для людей з інвалідністю та вже реалізовану потребу відмітили по 9%.

Сприйняття освітніх можливостей

  • Говорячи про фактори, що підвищують привабливість освітніх можливостей, про підтримку у подальшому працевлаштуванні зазначили 28% ветеранів. Доступну вартість або безкоштовне навчання та можливість поєднувати навчання з роботою обрали по 25%.
  • Можливість навчання онлайн зазначили 19%. Отримання сертифікату обрали 14%, практичний формат навчання (проєкти, кейси, стажування) та гнучкий асинхронний графік – по 11%. Менторську підтримку зазначили 8%, репутацію організації або викладачів – 7%. Жоден із перелічених факторів не обрали 27%.
  • Про підтримку у подальшому працевлаштуванні як фактор привабливості освітніх можливостей частіше говорили опитані з прифронтових територій, молодші опитані (21-35 років), жінки – ветеранки, малозабезпечені. Про доступну вартість навчання – опитані з центральних областей, молодші опитані, жінки – ветеранки, середньо та достатньо забезпечені. Про можливість поєднувати навчання з роботою дещо частіше згадували опитані з західних та центральних регіонів, жінки – ветеранки, середньо та достатньо забезпечені, особи з вищою освітою.

Бажані формати освіти

  • Як найбільш привабливий формат освіти формальну освіту обрали 34% респондентів. Курси професійної підготовки та перепідготовки – 27%. Неформальну освіту обрали 23%. Варіант «жоден» обрали 18%.
  • Формальна освіта більш приваблива для мешканців прифронтових територій, молодших опитаних (21-35 років). Курси професійної підготовки частіше обирали ветерани з західних та центральних областей, жінки ветеранки, ті, особи, котрі не мають інвалідності.
  • Про неформальні курси дещо частіше говорили ветерани з центральних областей, мало- та середньозабезпечені респонденти.
  • Щодо оптимальної тривалості освітніх програм думки респондентів розділилися наступних чином: оптимальною тривалістю 3-6 місяців вважають 20% респондентів, таку ж частку (20%) становлять ті, хто обрав тривалість більше року. Період 1–3 місяці зазначили 18%, 6-12 місяців – 15%. Тривалість менше одного місяця обрали 4%. Не змогли визначитися –  23%.

Сприйняття надавачів освітніх послуг

  • Найбільш привабливі надавачі освітніх послуг, на думку опитаних, – державні заклади освіти (45%).
  • Приватні освітні компанії та ресурси, а також освітні програми від громадських організацій і донорів приваблюють по 18% респондентів. Освітні програми від бізнесу обрали 15%. Не змогли визначитися у цьому питанні 19% опитаних ветеранів війни.
  • Державні заклади освіти частіше обирали респонденти з прифронтових областей, молодші опитані (21-35 років), жінки – ветеранки, малозабезпечені опитані, особи з вищою освітою.
  • Освітні програми від громадських орагнізацій є більш привабливими для ветеранів з центральних областей, старших опитаних (46+ років).
  • Приватні освітні компанії/ресурси відносно частіше приваблюють опитаних з прифронтових регіонів, молодших опитаних, жінок – ветеранок, забезпечених опитаних.

Тематичні напрями освіти

  • Серед освітніх можливостей за напрямами інтересу найчастіше опитані ветерани війни зазначали інформаційні технології та цифрові професії (17%) і будівництво, архітектуру та дизайн (17%). Інженерію, виробництво та промисловість обрали 16%. Військову справу, безпеку та оборонно-промисловий комплекс зазначили 14%.
  • Транспорт, логістику та авіацію/морську справу – 13%, право, державне управління та політику – 12%, економіку, фінанси та підприємництво – 11%.
  • Освіту, культуру та гуманітарні науки обирали 10%, медицину, фармацію та соціальні послуги – 9%, агросектор та харчову промисловість – 8%, сферу послуг, готельно-ресторанний бізнес і туризм, а також комунікації та медіа – по 6%.
  • Цікавими є результати розподілів за віковою та гендерною ознаками. Так, інформаційні технології та цифрові професії, військову справу, безпеку та оборонно-промисловий комплекс, економіку, фінанси, підприємництво та бізнес-адміністрування обирали молодші опитані (21-35 років). Транспорт, логістику та авіацію/морську справу – старші опитані (46+ років). Будівництво, архітектуру та дизайн обирали частіше чоловіки – ветерани, а військову справу, безпеку та оборонно-промисловий комплекс, право, державне управління та політику, освіту, культуру та гуманітарні науки та особливо медицину, фармацію та соціальні послуги – жінки – ветеранки.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Оцінка релігійної ситуації в Одеській області (травень 2026)
All
All
2026
17.06.2026

4-12 травня 2026 року Rating Group (Соціологічна група "Рейтинг") опитала 1100 мешканців Одеської області щодо оцінки релігійної ситуації в Україні. Нижче - ключові знахідки дослідження.

Ставлення до різних конфесій

  • Недовіра до людей інших релігійних конфесій є меншою (31%) порівняно з недовірою до людей інших політичних поглядів (36%) або іншої національності (59%).
  • Серед лідерів релігійних конфесій найбільшу довіру опитані висловлюють до митрополита Епіфанія, Предстоятеля Православної Церкви України (41%), найменшу - Патріарха Російської Православної Церкви Кирила (6%).
  • На думку опитаних, відносини між вірянами різних церков і релігій є більш дружніми або спокійними у місцевості, де вони проживають (78%), ніж загалом в Україні (47%).

Релігійна приналежність

  • 32% мешканців Одеської області називають себе православними, проте не відносять себе до жодної конфесії, 17% відносять себе до Православної Церкви України (митрополит Епіфаній), 16% - до невіруючих, атеїстів, 15% - до віруючих, що не відносять себе до жодної конфесії, 11% - до вірян Української Православної Церкви (митрополит Онуфрій). 50% православних зазначили вплив на визначення своєї конфесії сімейними традиціями та вихованням, 37% - усвідомленим вибором у дорослому віці, 25% - культурною та національною ідентичністю.
  • Серед тих, хто не відносить себе до жодної православної конфесії, 35% називають вважають релігію особистою справою, 22% ніколи не замислювалися над питанням визначення конфесії, 16% не довіряють церковним інституціям загалом, ще 16% зазначають суперечності та конфлікти між православними конфесіями.
  • 91% опитаних святкують Різдво, з них 32% - 25 грудня, інші 32% - 7 січня, 27% двічі – 25 грудня і 7 січня.

Релігійні вірування та практики

Більшість респондентів в Одеській області (74%) вірять у Бога, а ще 14% не вірять в Бога, але вірять у вищі сили
  • Ще 11% не вірять в існування Бога та вищих сил.
  • За словами 54% опитаних, їхні релігійні погляди і конфесійна приналежність не змінились з початку повномасштабного вторгнення, у 15% посилилися, у 7% послабилися. 23% не були релігійними і не стали на цей момент.
  • Серед релігійних практик мешканці Одеської області найчастіше носять релігійні символи (41%), моляться вдома (33%), читають або слухають релігійні тексти (14%), відвідують богослужіння – 10%. Спілкуються з духовними наставниками 8%, дотримуються посту – 6%, займаються духовними практиками – 5%.
  • У виборі церкви опитані частіше керуються територіальною близькістю (40%), особистістю священника (32%), атмосферою (23%), належністю до конфесії (18%), мовою богослужіння (17%).

Оцінка релігійної ситуації в Україні

  • Більшість мешканців Одеської області (65%) оцінюють ступінь свободи віросповідання в Україні як високий, 31% - як низький. Абсолютна більшість (89%) не зазначали утисків через релігійні переконання ані щодо себе, ані щодо своїх близьких.
  • 55% респондентів вважають, що богослужіння має вестись українською мовою, 39% - мовою, традиційною для конфесії.
  • Більше половини (55%) вважають, що краще, коли люди в суспільстві мають різні вірування, 39% - якщо вірування є однаковими.
  • 60% вважають, що Церква в Україні має бути відокремлена від держави, натомість 35% не погоджуються з цим.
  • 78% опитаних погоджуються із тим, що держава має регулювати релігійні організації, якщо вони порушують законодавство або загрожують суверенітету України.

Створення ПЦУ

  • 55% респондентів позитивно оцінюють створення Єдиної Помісної Церкви – Православної Церкви України, більше третини байдуже ставляться до цієї події.
  • 50% мешканців Одеської області підтримують ідею об’єднання православних церков – Православної Церкви України та Української Православної Церкви в єдину Православну Церкву України
  • Ідею об’єднання усіх православних церков, зокрема Православної Церкви України, Української Православної Церкви і Української Греко-католицької Церкви в єдину Православну Церкву України підтримують 39% респондентів.

Питання зв'язку релігійних організацій в Україні з російською церквою

  • 73% опитаних підтримують ідею розриву зв’язків Української Православної Церкви з Російською Православною Церквою через російську агресію проти України.
  • 56% підтримують закон, який забороняє діяльність релігійних організацій, пов’язаних з державою-агресором росією.
  • 48% підтримують ідею заборонити діяльність Української Православної Церкви під керівництвом митрополита Онуфрія через зв’язки з Російською Православною Церквою. Також 55% опитаних підтримують введення санкцій щодо митрополита Онуфрія через його зв’язки з Російською Православною Церквою.

Національна приналежність

  • 86% опитаних мешканців Одеської області вважають себе українцями за національністю, тільки 4% - росіянами.
  • Ще 3% вказали приналежність до болгар, а 1% - до гагаузів.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.