Новини та прес-релізи

• За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» 8-9 березня, 91% опитаних, думаючи про ситуацію в країні, відчувають надію. Лише 6% відчувають безвихідь. У всіх регіонах спостерігається максимальний рівень відчуття надії. 

• 57% вважають, що Україна зможе перемогти у війні з росією вже у найближчі тижні: 18% думають, що ми переможемо за тиждень, 39% - за кілька тижнів. Ще 18% вважають, що війна триватиме кілька місяців, лише 9% думають, що війна закінчиться за півроку-рік чи більше. Тих, хто взагалі не вірить в перемогу, практично немає. 16% не змогли відповісти на це питання. Найбільш оптимістично налаштовані мешканці західного регіону, але і в інших областях більшість вірить, що війна триватиме недовго. 

• 92% опитаних вірять у те, що Україна зможе відбити напад росії. Практично щодня цей показник зростає. Лише 6% сьогодні не мають такої впевненості. Віра у перемогу переважає в усіх регіонах країни.  

• Більше 80% відповіли, що якимось чином допомагають у захисті України: зокрема 39% опитаних зараз допомагають людям і армії як волонтери, 37% - допомагають фінансово. Також 18% беруть участь в інформаційному супротиві, 12% - продовжують працювати в критичній інфраструктурі. 10% українців зазначили, що є учасниками територіальної оборони. Тільки 19% відповіли, що не мають змоги допомагати зараз країні. Частіше – це старші люди. Однак і серед старших більшість сьогодні залучені до супротиву. 

• Абсолютна більшість (97%) опитаних планують залишатись в Україні найближчим часом.

• 63% підтримують ідею розриву зав’язків УПЦ московського патріархату з російською православною церквою. Не підтримують цю ідею – лише 10%. Ще 18% відповіли що їм байдуже, 9% - не змогли відповісти. Серед прихожан УПЦ московського патріархату також більше половини підтримують розірвання зв’язків з РПЦ, чверть кажуть що їм байдуже і лише 13% з них проти розриву. 

• 40% українців впевнені, що більшість росіян підтримують війну проти України. Ще чверть опитаних вважають, що в росії кожен другий підтримує війну, і чверть думають, що прихильники війни там в меншості. 

• 42% вважають, що про відновлення дружніх стосунків українців з росіянами взагалі не може бути мови. 22% думають, що це можливо за 20-30 років після війни, 18% - що за 10-15 років, і лише 12% вважать відновлення дружби можливим за пару років після війни. Трохи більше вірять у відновлення стосунків мешканці Півдня та Сходу, та ті, хто має родичів в росії. Але і серед них більше третини взагалі не вірять у повернення дружби між народами. 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,8%. Терміни проведення: 8-9 березня 2022 р.

• Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» 8-9 березня 2022 року, показали, що українці відносно достатніми вважають дипломатичну (48%) та гуманітарну (47%) підтримку України західними партнерами. 

• Швидше недостатніми вважають фінансову підтримку (достатня - 39%, не достатня – 45%) та економічні санкції проти росії (достатні – 32%, не достатні – 62%). 

• Найгірше опитані оцінили військову допомогу Україні: достатньою вважають лише 29%, недостатньою – 62% опитаних. У регіональному розрізі найгірше оцінюють різні напрями міжнародної підтримки на Півдні та Сході, відносно краще – На Заході та у Центрі.

• Військова допомога Україні – напрям міжнародної підтримки, якого найбільше очікують українці (63%). У цьому напрямку допомоги респонденти вимагають «закриття неба» (89%) та надання озброєння (47%). Крім того, чверть вважають необхідним військової медичної допомоги та іноземних добровольців, кожен п’ятий – обладнання (рації, тепловізори та інше), та захисні жилети, шоломи.

• І хоча більшість (50%) вірять у «закриття неба» над Україною, лише 19% вірять у те, що НАТО прийме таке рішення найближчим часом, а 31% думають, що це відбудеться пізніше. Не вірять у такий крок країн Заходу – 43%. 

• 79% вважають, що зволікання з «закриттям неба» країнами НАТО зумовлене страхом прямої війни з росією. Ще 12% вважають, що країни НАТО не хочуть псувати відносини з країною-окупантом. 

• Разом з тим, абсолютна більшість опитаних (90%) вважать, що Україна повинна продовжувати тиснути на НАТО з вимогами «закрити небо».

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,8%. Терміни проведення: 8- 9 березня 2022 р.

• За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», 55% опитаних вважають, що за війну проти України винна лише влада Росії. Ще 38% покладають відповідальність на владу та народ РФ. 

• Говорячи про Білорусь, 70% покладають вину за вторгнення виключно на білоруську владу, і лише 24% – на владу та народ Білорусі. 

• У регіональному розрізі у південних та східних регіонах відносно менше звинувачують народ та владу Росії у розв’язанні війни проти України, звинувачуючи у ній лише керівництво РФ. Щодо Білорусі, то в усіх макрорегіонах переважна більшість (від 60% на Заході до 80% на Сході) покладають провину за вторгнення лише на керівництво цієї держави. 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,8%. Терміни проведення: 1 березня 2022 р.

• За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» 1 березня, 90% опитаних, думаючи про ситуацію в країні, відчувають надію. Лише 5% відчувають розчарування. У порівнянні з довоєнними часами кількість тих, хто відчуває надію зросла утричі. Практично у всіх регіонах спостерігається максимальний рівень відчуття надії. 

• 88% опитаних вірять у те, що Україна зможе відбити напад Росії. Практично щодня цей показник зростає. Лише 10% сьогодні не мають такої впевненості. Віра у перемогу переважає в усіх регіонах країни.  

• 98% опитаних підтримують діяльність Збройних Сил України, 93% підтримують діяльність Президента Зеленського, 84% підтримують дії місцевих голів. 

• 80% опитаних зазначили, що готові захищати цілісність України зі зброєю у руках. У порівнянні із довоєнними часами цей показник значно зріс (у 2020 році – 59%). Найвищий рівень готовності спостерігається на Заході та у Центрі, дещо нижчий рівень готовності – на Півдні та Сході. Але навіть у південно-східних регіонах надзвичайно високий рівень готовності воювати за Батьківщину (на Півдні – майже 80%, на Сході – майже 60%). У гендерному розрізі готовність воювати зі зброєю за Україну висловили 90% чоловіків та 70% жінок. 

• Підтримка вступу України до Європейського Союзу та НАТО найвища за всю історію опитувань: 86% підтримують приєднання України до ЄС, 76% - за вступ в НАТО. У порівнянні з довоєнним періодом рівень підтримки вступу до ЄС та НАТО зріс більше ніж на 20 в.п. Позитивна динаміка відбулася за рахунок зростання підтримки вступу до західних структур серед населення Півдня та Сходу. У віковому розрізі в усіх категоріях спостерігається одностайна підтримка вступу України до ЄС та НАТО. 

• 61% вірять у те, що Україна стане членом Європейського Союзу найближчим часом (протягом 1-2 років). 13% вірять, що наша держава стане членом ЄС через 5 років, у ще довшій перспективі – 6%. Вагаються із оцінками 17%. Не вірять у те, що Україна стане членом ЄС – лише 4%. У порівнянні із минулим роком кількість тих, хто не вірить в європейську інтеграцію України значно зменшилася (у листопаді 2021 року таких було 26%). 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,8%. Терміни проведення: 1 березня 2022 р.

• За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», 70% опитаних впевнені, що Україна зможе відбити напад російських окупантів, 16% - не впевненні. Рівень віри у власні Збройні Сили за останній тиждень суттєво зріс. У жодному регіоні не спостерігається переважання песимістичних настроїв. Найвищий рівень впевненості у Збройних Силах - на Заході та у Центрі (75-78%). Відносно нижчий – На Півдні та Сході (64-66%). 

• 91% українців підтримують дії Президента Зеленського. Не підтримують – 6%, не змогли відповісти – 3%. Важливо, що з грудня 2021 року підтримка дій Президента України зросла втричі.

• У всіх регіонах країни спостерігається надзвичайно високий рівень підтримки Зеленського: на Заході та у Центрі (більше 90%), на Сході та Півдні –  понад 80%.

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,2%. Терміни проведення: 26-27 лютого 2022 р.

• За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» 11-18 лютого 2022 року, рейтинг довіри до політиків очолює Володимир Зеленський:  довіряють йому 41% опитаних, не довіряють – 57%. Володимиру Гройсману довіряють – 35%, не довіряють  – 55%, Віталію Кличку довіряють – 34%, не довіряють  – 57%, Дмитру Разумкову довіряють – 32%, не довіряють – 38%, не знають його – 25%. Петру Порошенку довіряють – 28%, не довіряють – 70%. Юлії Тимошенко довіряють – 26%, не довіряють – 72%. Арсенію Яценюку довіряють – 24%, не довіряють – 72%. Ігорю Смешку довіряють – 24%, не довіряють – 34%, не знають його – 37%. Юрію  Бойку довіряють – 22%, не довіряють – 62%. Арсену Авакову довіряють – 22%, не довіряють – 66%. Олегу Ляшку довіряють – 18%, не довіряють – 76%. 

• Рейтинг політичних сил очолює партія «Слуга народу», яку готові підтримати 19,6% серед тих, хто буде голосувати та визначився із вибором. За партію «Європейська солідарність» – 17,7%, «Батьківщина» – 11,5%, «Опозиційна платформа – За життя» – 9,5%. Партію «Сила і честь» готові підтримати 7,6%, партію Разумкова «Розумна політика» – 6,7%, партію Мураєва «Наші» – 5,4%, партію «Українська  стратегія Гройсмана» – 4,8%, Радикальну партію – 3,9%, ВО «Свобода» – 3,2%, Народний фронт (Яценюк, Аваков) – 3,2%, «УДАР Віталія Кличка» – 3,1%. 

• Лідером президентського рейтингу є В.Зеленський, якого готові підтримати 24,6% тих, хто визначився з вибором та мають намір голосувати. П.Порошенка підтримують 18,0%, Ю.Тимошенко – 9,5%, Ю.Бойка – 8,3%. За І.Смешка готові віддати свої голоси 7,5%, Д.Разумкова – 6,9%, Є.Мураєва – 5,9%, В.Гройсмана – 5,3%, О.Ляшка – 2,9%, А.Яценюка – 2,2%. Рейтинги інших кандидатів не перевищують 2%.

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність:  4800 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 1,4. Терміни проведення: 11-18 лютого 2022 року

• За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» 16-17 лютого 2022 року, 19% опитаних оцінюють ймовірність повномасштабного воєнного вторгнення Росії в Україну як високу, 33% – як середню, 20% – як низьку, тоді як 25% вважають, що немає жодної загрози. Кількість опитаних, які не вбачають загрози, суттєво різниться за регіонами: від 14% на Заході до 42% – на Сході країни.

• Разом з тим, більшість опитаних (64%) впевнені, що Україна зможе відбити напад, якщо вторгнення Росії відбудеться. Третина – не впевнені в цьому. Кількість опитаних, які вірять у власні Збройні сили, переважає у всіх регіонах країни (відносно більше на Заході і в Центрі, відносно менше – на Сході).

• Таким чином, за останні кілька днів оцінка ймовірності загрози як високої зменшилась з 28 до 19%. Водночас, з 58 до 64% зросла впевненість громадян, що Україна зможе відбити напад, якщо вторгнення Росії відбудеться. 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1722 респонденти. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,4%.  Терміни проведення: 16-17 лютого 2022 р.

 • According to a survey conducted by the 'Rating' Sociological Group on February 16-17, 2022, 62% support Ukraine's accession to NATO. 30% have a negative attitude toward this initiative. Over the last two months, the level of support for joining the North Atlantic Alliance has increased (at the end of 2021, 55-58% of respondents supported accession). This is the highest recorded level of positive perception of Ukraine's integration into NATO since observations began in 2014.

• Accession to the European Union is supported by 68% and not supported by 24%. As with NATO, the level of support for EU accession has increased over the last two months and reached the highest indicator in the history of research since 2013.

• The idea of Ukraine's integration into Western structures enjoys greater support among respondents in the West and Center, and less in the South. In the East, the number of NATO accession supporters is lower than the number of opponents. Regarding the EU, a parity between opponents and supporters is observed in the eastern regions. Over the last few years, there have been no significant differences in the assessment of Ukraine's foreign policy vector across age demographic groups. However, in electoral segments, the non-acceptance of Ukraine's accession to Western structures clearly prevails among voters of the 'Opposition Platform – For Life' party and Murayev's 'Nashi' party. Among the voters of other political forces, the vast majority express positive support for Ukraine's accession to both the EU and NATO.

• 55% of respondents believe that Ukraine should withdraw from the Minsk Agreements if Russia recognizes the so-called 'DNR' and 'LNR' as independent states. 24% are against it, and 21% are undecided on the matter. A relative majority of the population supports withdrawal from the Minsk Agreements under the aforementioned conditions, regardless of the region of residence and age. Only in the electoral breakdown is a difference noticeable in the assessment of such a development: a relative majority of surveyed voters of the 'Opposition Platform – For Life' and 'Nashi' parties are either against withdrawal from the Minsk Agreements or hesitate in their answer.

 • According to a survey conducted by the 'Rating' Sociological Group, 43% of Ukrainians believe that Ukraine's international policy is moving in the right direction, 46% believe it is moving in the wrong direction, and 11% were unable to answer. At the same time, regarding the general state of affairs in the country, 67% believe they are moving in the wrong direction, 25% in the right direction, and 7% are undecided.

• Half of Ukrainians are confident that the recent visits of international leaders to Ukraine benefit the country, while a quarter believe it has no impact. However, only 17% think such visits are more likely to harm Ukraine.

• About 60% of respondents believe that the US and Great Britain are defending Ukraine's interests in the Donbas negotiations, while a third consider these countries to have a neutral position.

• 55% of respondents believe that the OSCE maintains a neutral position in the negotiation process, 28% believe it defends Ukraine's interests, and 5% believe it defends Russia's interests.

• 58% of respondents believe that France maintains a neutral position, 26% believe it defends Ukraine's interests, and 8% believe it defends Russia's interests.

• 69% of respondents believe that Germany maintains a neutral position, 13% believe it defends Ukraine's interests, and 13% believe it defends Russia's interests.

• 67% of respondents stated they are superficially familiar with the content of the Minsk Agreements, and only 12% know their content very well. Every fifth person is completely unfamiliar with the content of the agreements, though this figure has decreased over the last 4 years from 39% to 21%. 

• The majority of respondents believe that Ukraine should review the Minsk Agreements and sign new ones (63%), and this figure is increasing dynamically. Only 11% believe that Ukraine must fulfill all demands, while 18% believe, conversely, that Ukraine should withdraw from the negotiation process altogether.

• The majority of surveyed Ukrainians believe that Russia is to blame for the Minsk Agreements not working (57%), another 10% place the blame on representatives of the so-called 'LNR, DNR,' and only 12% consider Ukraine to be at fault. 12% were unable to answer who is to blame.

• V. Zelenskyy is the leader of the presidential rating, whom 24.6% of those who have decided on their choice and intend to vote are ready to support. P. Poroshenko is supported by 16.8%, Y. Tymoshenko by 9.9%, and Y. Boyko by 8.3%. Y. Murayev is ready to receive 6.9% of the votes, I. Smeshko 6.6%, D. Razumkov 6.2%, V. Groysman 5.7%, and O. Lyashko 3.1%. The rating of other candidates does not exceed 3%. Compared to the previous month, support for Zelenskyy slightly increased, support for Y. Boyko slightly decreased, and the ratings of the others remained almost unchanged.

• The anti-rating of candidates continues to be led by P. Poroshenko: 43% of voters would not vote for him under any circumstances. Approximately 36% would not vote for Y. Boyko, 33% each for Y. Tymoshenko and V. Zelenskyy, 23% for O. Lyashko, 20% each for V. Klitschko and Y. Murayev, 15% each for A. Yatsenyuk and O. Tyahnybok, and 13% for V. Groysman.

• The 'Servant of the People' party is currently ready to be supported by 18.3% of those who will vote and have decided on their choice, and the 'European Solidarity' party by 17.1%. 'Batkivshchyna' is ready to receive 10.8% of the votes, and the 'Opposition Platform – For Life' party 9.7%. Razumkov's 'Smart Politics' party is supported by 5.9%, Murayev's 'Nashi' party by 5.5%. Pritula's '24 August' party is ready to receive 5.3% of the votes, 'Strength and Honor' 5.2%, the Radical Party 4.7%, the 'Ukrainian Strategy of Groysman' party 4.0%, Shariy's party 3.4%, and 'UDAR of Vitali Klitschko' and All-Ukrainian Union 'Svoboda' each 2.8%. The rating of other political forces is no more than 2%.

 • According to a survey conducted by the 'Rating' Sociological Group between January 21-23, 2022, 61% support the idea of creating a military-political alliance comprising Ukraine, Poland, and Great Britain. 21% have a negative attitude toward this initiative, and 12% are indifferent.

• In a regional context, the idea of creating such an alliance enjoys the greatest support among residents of the western and central regions, as well as Kyiv (support level ranging from 65% to 76%). Residents of the southern regions (51% support, 31% do not support) and eastern regions (40% support, 38% do not support) have a somewhat less favorable attitude toward this initiative.

• Among supporters of political parties, the explicit opponents of this initiative are sympathizers of the 'Opposition Platform – For Life' party (62% do not support), Shariy's party (67% do not support), and Murayev's party (68% do not support). Among the voters of other parties, the number of those who support the initiative significantly exceeds the number of its opponents. The idea of creating a military-political alliance comprising Ukraine, Poland, and Great Britain enjoys the greatest support among voters of the 'European Solidarity,' 'Svoboda,' and 'Strength and Honor' parties (support level over 80%).

 • Згідно з результатами опитування Соціологічної групи «Рейтинг», мешканці Чернігова значно краще оцінюють стан справ на місцевому, аніж на загальнодержавному рівнях. Так, лише 20% опитаних вважають, що справи у країні йдуть у правильному напрямку, 71% – протилежної думки. Щодо міста – 80% вважають, що справи у ньому рухаються у правильному напрямку, лише 13% – навпаки. 

• Абсолютна більшість (94%) вважають, що за час перебування Владислава Атрошенка на посаді міського голови ситуація у місті покращилася. Протилежної думки – лише 2% опитаних.  

• Діяльністю мера Чернігова Владислав Атрошенка задоволені майже 80%, не задоволені – 11%%. Діяльністю міської ради задоволені 70%, не задоволені – 18%.  

• Діяльністю комунальних служб міста задоволені 65%, не задоволені – 34%. Роботою освітніх закладів задоволені 56%, не задоволені – 23%, не змогли оцінити – 23%. Роботу громадського транспорту позитивно оцінили 52%, негативно – 36%. Роботу поліції позитивно оцінили 52%, негативно – 33%. Роботу медичних закладів позитивно оцінили – 48%, негативно – 45%.  

• У рейтингу кандидатів на міського голову однозначним фаворитом містян є Владислав Атрошенко (83,5% серед тих, хто визначився та має намір голосувати). Інших кандидатів підтримують не більше 4% респондентів.  

• Лідером серед партій на виборах до міської ради є партія «Рідний дім» (62,1% серед тих, хто визначився та має намір голосувати). Партію «Європейська солідарність» готові підтримати 7,7%, партію «Слуга народу» – 6,3%, «Опозиційна платформа – За життя» – 5,2%, «Батьківщина» – 5,1%, Радикальну партію – 4,9%, «Наш край» – 4,3%. Рейтинг інших політичних сил – менше 2%.  

• Серед місцевих політиків опитані найкраще ставляться до Владислава Атрошенка (88% – позитивно, 11% – негативно). До Олександра Ломако позитивно ставляться 50%, негативно – 14%, не знають його – 28%. До В’ячеслава Чауса позитивно ставляться 24%, негативно – 17%, не знають його – 44%. До Олександра Соколова позитивно ставляться 21%, негативно – 68%.  

• 67% чули про обшуки правоохоронців у підрозділах міської ради та комунальних підприємствах Чернігова (28% – багато чули, 39% – щось чули). Третина нічого про це не знають. 55% вважають, що такі дії правоохоронних органів є скоріше тиском на місцеву владу, 32% – вважають це боротьбою з корупцією. Серед тих, хто добре обізнаний про обшуки, дві третини переконані, що це тиск на місцеву владу.  

• Майже 80% зазначили, що їхнє ставлення до мера Владислава Атрошенка не змінилося після згаданих дій правоохоронних органів щодо комунальних підприємств та підрозділів міської ради Чернігова. Погіршилося ставлення лише у 4% опитаних.  

• 42% містян переконані, що між Президентом Володимиром Зеленським та мером Владиславом Атрошенком існує конфлікт. 37% думають, що його немає. Серед тих, хто вважає, що таке протистояння існує, 57% підтримують мера, 8% – Президента. Третина не підтримують нікого з них.  

Аудиторія: мешканці Чернігова від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю. Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing – телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження: не більше 3,1%. Терміни проведення:  23-24 cічня 2022 р.

 • За результатами підсумкового річного онлайн-опитування Соціологічної групи «Рейтинг», третина українців змогли реалізувати у 2021 році всі або більшість своїх планів. Ще половині вдалось частково реалізувати плани і тільки 13% сказали, що їм нічого не вдалось. 

Так само українці оцінили успішність цього року: для кожного третього рік був успішним, для половини посереднім, й лише для кожного десятого – зовсім не успішний. 

• Майже 40% українців говорять, що задоволені своїм життям, ще 30% – скоріше задоволені, близько 20% - не дуже задоволені й 11% - незадоволені зовсім. Дещо частіше про те, що вони задоволені життям, говорили молодші опитані й чоловіки. Також чим вище опитані оцінюють свій дохід, тим успішнішим на їх погляд був їх рік.  

Водночас, понад 40% опитаних в цьому році часто відчували стрес. Ще 29% – іноді були в стресі, 22% – рідко або дуже рідко й всього 7% – ніколи. Частіше про відчуття стресу говорили люди з нижчими доходами та жінки.  

• Цікаво, що у 2021 році українці відчували любов до інших помітно частіше, ніж любов до себе. Відносно часто також відчували радість, сум та гнів. Ще рідше – здивування, а найрідше – страх.  

В цілому чим частіше люди відчували емоції радості й любові, тим більш успішним вони оцінюють свій рік, задоволені своїм життя й менше переживали стресу.  

Як виявилось, жінки помітно емоційніші, а тому вони відчували всі емоції частіше, ніж чоловіки.  Молодь також більш емоційніша. 

Емоції радості та любові до себе найбільше корелюються із задоволення від життя загалом. Тоді як страх, сум і гнів корелюються зі стресами та низькими оцінками успішності року.

• Найпопулярнішим видом дозвілля у цьому році був перегляд фільмів та серіалів, а також приготування улюблених страв. Також популярним видом дозвілля було читання чи прослуховування книг та відвідування гостей.  

• Близько 40% відносно часто споживали алкоголь (20% не робили цього). Третина займалися фізичними тренуваннями, фітнесом (стільки ж не робили цього), натомість йогою займалися лише 4% і це найменш популярне хобі серед опитаних. При цьому чверть часто переглядали спортивні матчі чи поєдинки, ще близько 5% – робили ставки на спорт.  

• Близько 40% опитаних цього року грали в різні ігри, найчастіше – в ігри на телефоні, дещо менше в комп’ютерні й настільні ігри. Менше 5% грали в боулінг чи більярд. 

• Третина опитаних відносно часто займалися  шопінгом чи їздили на природу і пікніки. Близько 30% цьогоріч часто або іноді ходили в кав’ярні, займались фотографією, робили косметичні процедури. Чверть – займалися рукоділлям й духовними практиками. Третина відносно часто відвідували церкву. Кожен десятий цікавився тренінгами особистісного розвитку. 

• Попри карантин відносно часто цього року українці ходили і до ресторанів – близько 20%.  

• За рік кожен десятий був у туристичних походах, подорожував Україною або виїжджав за кордон.  

• 12-15% в цьому році ходили по гриби чи збирали ягоди, 11% – на рибалку, 2% – на полювання.  

• Близько 20% займалися малюванням, 12% – ходили на танці, співи / грали на інструментах. 

• Значно рідше українці відвідували концерти чи фестивалі, кінотеатри, нічні клуби – менше 10%. Відвідували театр, музеї чи виставки – близько 5%.  

• Чим вищий дохід респондентів, тим різноманітніші у них види дозвілля та їх частота. Молодь частіше грає в ігри, займається спортом, ходить в кафе і ресторани. Водночас, читають та ходять до церкви частіше старші. 

• Загалом жінки активніше за чоловіків цього року займались кулінарією, робили косметичні процедури, займалися фото, рукоділлям й творчістю загалом, а також шопінгом. Також жінки відносно частіше дивились фільми, серіали, займались музикою, духовними практиками, читали книги, ходили в церкву. Водночас, чоловіки частіше дивились спортивні матчі та поєдинки, грали в комп’ютерні ігри, рибалили, ходили в туристичні походи, робили ставки на спорт та споживали алкоголь.  

• Майже 60% опитаних в цьому році збирали врожай овочів, фруктів чи робили закрутки. Навіть серед наймолодших таких близько половини. А серед тих, хто живе у приватному будинку, таких абсолютна більшість (близько 80%).  

• Результати опитування свідчать, що активне дозвілля та хобі впродовж року підвищують позитивні емоції та відчуття успішності року. Особливо це розваги, які були менш доступні у минулому році через пандемію: концерти, дискотеки, подорожі закордон.  

• На емоцію любові до себе найбільш позитивно впливають такі хобі як фотографія, косметичні процедури, танці й музика, відвідування кінотеатрів, а на любов до інших – концерти й подорожі Україною.  Водночас, ігри (комп’ютерні чи на телефоні), алкоголь, перегляд серіалів чи спортивних подій найменше корелюють як з відчуттям любові до себе, так і до інших. 

• Цікаво, що дозвілля «на виїзд» більше впливає на задоволеність життям та радість, ніж такі ж активності вдома: наприклад, похід в кіно більше приносить радості, ніж просто фільми й серіали; ресторани, кафе й шашлики більше радують ніж кулінарія; заняття спортом – більше ніж перегляд матчів.  

• Домашні творчі хобі, наприклад, малювання, рукоділля, книги, приносять більше позитивних емоцій ніж комп’ютерні/ мобільні ігри, фільми, серіали, які в цілому найменше приносять задоволення, відчуття успішності чи любові. 

• З усіх активностей відвідування церкви найменше приносило опитаним радості у цьому році, і помітно менше ніж тим, хто займався просто духовними практиками.   

• Скоріше негативний вплив на позитивні емоції має алкоголь:  ті, хто часто споживали алкоголь більше відчували у цьому році гнів і страх та найменше – любов до інших. Натомість чим частіше люди ходили в гості цього року, тим більше вони відчували позитивні емоції.  

• Цікаво, що якщо збір врожаю (гриби, фрукти, картопля) позитивно впливає на показник успішності й задоволеності, то ось традиція робити закрутки навпаки – люди, які робили це цього року, задоволені своїм життям помітно менше. І якщо до збирання молодь залучена активно, то роблять закрутки вже переважно старші. 

• В цілому ж ті, хто займався будь-якими активностями мають вище відчуття успішності й позитивності 2021 року. Тому і рибалка, і збір грибів і духовні практики, тренінги розвитку, шопінг, книги й походи також приносили в цьому році переважно позитивні емоції людям. 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1600 респондентів. Інтернет-опитування методом Computer-Assisted Self Interviewing (CASI) здійснено на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,4%. Терміни проведення: 4-7 грудня 2021 р.

 • Згідно результатів дослідження Соціологічної групи Рейтинг, найулюбленішими новорічними святами українців є Різдво (49%) і Новий рік (37%). День Святого Миколая обрали 6%, Старий Новий рік – 4%. Жодне з цих новорічних свят не люблять 2%. 

Протягом останніх 10-ти років з кожним роком зменшується кількість прихильників Нового року, натомість Різдва – збільшується. В результаті цього року кількість прихильників Різдва перевищила. 

Святкування Нового року відносно більш улюблене для жителів Сходу і Півдня, молоді і чоловіків. Різдво значно частіше обирали на Заході, люди середнього і старшого віку, жінки, а також віруючі ПЦУ та греко-католики. Однаковою мірою улюблені ці два свята для мешканців Центру і Києва. 

• Лише 4% святкують Різдво сам е 25 грудня, тоді як більшість опитаних (71%) – 7 січня. Водночас, 18% українців святкують Різдво двічі (25 грудня і 7 січня) і їх кількість за рік дещо зросла. Частіше про подвійне святкування Різдва говорили мешканці Заходу, Києва та греко-католики. Лише 6% не святкують Різдво взагалі (найбільше таких серед молоді та мешканців Півдня, Сходу).  

• Чверть опитаних підтримують ідею перенесення святкування Різдва з 7 січня на 25 грудня. 58% респондентів проти такої ідеї. Ще 15% зазначили, що їм байдуже це питання і 1% - не змогли відповісти.  

У динаміці за останні 5 років зменшилася кількість тих, хто проти перенесення дати святкування Різдва (з 69  до 58%) і дещо зросла кількість прихильників (з 15 до 26%). 

• Найбільше прихильників ідеї перенесення Різдва на Заході і в Києві: близько 40% підтримують і майже стільки ж не підтримують. Дещо більше підтримують цю ініціативу опитані середнього й старшого віку, а також греко-католики.

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність:  2000 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,2%. Терміни проведення: 20-22 грудня 2021 року

• За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», топ три досягнення України в 2021 році на думку опитаних це перемога боксера Олександра Усика (35%), успіх українських паралімпійців в Токіо (32%) та програма «Велике будівництво» (31%). 

• Також близько 20% назвали головними перемогами розширення послуг додатку ДІЯ, масову вакцинацію та вихід збірної по футболу до чвертьфіналу Євро 2020. 

• Ще по 15% обрали основними перемогами виступ українських спортсменів на Літніх Олімпійських іграх та реалізацію норми обслуговування українською мовою. 13-14% вважають основним досягненням ухвалення закону «Про олігархів» та санкції проти Медведчука, ще 7-9% обрали досягненням старт ринку земель й договір про відкрите небо з ЄС, 4-5% - «Кримську платформу й успіх «Go A» на Євробаченні. Лише 2% сказали, що жодних досягнень в цьому році не було

• 14% відповіли, що їх відчуття впевненості у майбутньому покращилось за останній рік, для 30% - воно не змінилось і для 53% – погіршилося. На думку більшості політична та економічна ситуація в Україні погіршилась за останній рік: так відповіли 63% і 70% відповідно. Близько 20% вважають, що ситуація не змінилась, для 12% - покращилась політична ситуація, для 8% - економічна. 

• Матеріальне становище родини для 40% не змінилось за рік, для 50% - погіршилось, лише для 9% - покращилось. Попри скептичні відповіді, порівняно з груднем 2018 року оцінки політичного й економічного становища дещо покращились. Найбільш оптимістично оцінюють зміни у всіх цих сферах мешканці столиці та наймолодші опитані. 

• Дороги та цифрові технології – сфери, де українці побачили найбільше покращення протягом останнього року. Більше 60% опитаних відзначили покращення протягом останнього року стану доріг. Позитивні зрушення у цифрових технологіях в державній сфері (додаток ДІЯ) відзначили майже половина опитаних (28% не змогли оцінити). 

• Щодо міжнародного іміджу України покращення побачили 20% (28% – відсутність змін, 40% – погіршення), у безпеці на дорогах – 19% (34% – відсутність змін, 41% – погіршення), якості медичного обслуговування – 17% (31% – відсутність змін, 45% – погіршення), якості освіти – 12% (28% – відсутність змін, 40% – погіршення).

• Близько половини опитаних не побачили змін за рік у боротьбі з корупцією (37% зазначили про погіршення) та вирішенні питання війни на Донбасі (34% зазначили про погіршення). 

• Також більшість вказали на відсутність змін в таких сферах як стабільність курсу гривні та свобода слова і демократія.  

• При цьому більшість відчули погіршення в ситуації з тарифами на комунальні послуги (80%) та з цінами на основні товари і ліки (90%). 

• Близько половини опитаних побачили погіршення у можливості знайти роботу (29% – відсутність змін, 11% – покращення) та якості житлово-комунальних послуг (37% – відсутність змін, 9% – покращення).

• Якби найближчим часом відбулися вибори Президента, то 24,2% проголосували б за В.Зеленського (серед тих, хто голосуватиме та визначився з вибором). 13,7% підтримали б П.Порошенка, 9,6% – Ю.Тимошенко, 9,2% – Ю.Бойка, 6,9% – Є.Мураєва, 6,8% – Д.Разумкова, 6,7% – І.Смешка, 6,2% – В.Гройсмана, 3,1% – О.Ляшка. Рейтинги інших кандидатів – менше 3%.

• Рейтинг партій очолює партія «Слуга народу», яку готові підтримати 19,2% серед тих, хто буде голосувати та визначився із вибором. За партію «Європейська солідарність» – 14,1%, «Батьківщина» – 11,1%, «Опозиційна платформа – За життя» – 10,5%. Партію «Українська  стратегія Гройсмана» підтримують 6,8%, партію «Сила і честь» – 6,5%, партію Разумкова «Розумна політика» – 6,0%, партію Мураєва «Наші» – 5,7%, Радикальну партію – 4,2%, «УДАР Віталія Кличка» – 4,0%, ВО «Свобода» – 3,5%, партію Шарія – 2,6%, партію «Голос» - 2,2%. Рейтинг інших політичних сил – менше 2%.
 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,0%. Терміни проведення: 16-18 грудня 2021 р.

 Опитування проводилося Соціологічною групою «Рейтинг» від імені Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту по всій Україні (крім окупованих територій Криму та Донбасу) у період з 6 по 15 листопада 2021 року. 

Методологія ґрунтувалася на особистих інтерв'ю за місцем проживання респондентів із загальним обсягом вибірки 2 400 жителів у віці 18 років і старше.  Результати були зважені за регіонами, віком і гендерним розподілом на основі даних Державного комітету статистики України станом на 1 січня 2019 року.  Межа похибки при 95-процентному рівні довіри не перевищує 2%.  Коефіцієнт досяжності становить 53%. 

Опитування було проведено за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).  

 • За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», 31% українців вважають, що прийдешній 2022 буде кращим ніж попередній. Ще третина думають, що нічого не зміниться, стільки ж вважають, що наступний рік буде гіршим, ніж 2021. Минулого року очікування були оптимістичніші: тоді 52% чекали, що 2021 рік буде кращим за 2020-ий. В цілому молодші опитані (до 40 років) очікують, що прийдешній рік скоріше буде кращим, натомість старші -  думають, що нічого не зміниться або буде гірше. 

• Загалом 67% українців вважають, що країна рухається у неправильному напрямку, 24% – у правильному. 9% – не визначилися.  

• Найважливішими проблемами в країни є корупція (55%) і війна на Донбасі (51%). Крім того, економічна криза (32%), некомпетентність влади (31%), епідемія коронавірусу (27%), вплив олігархів на політику (24%) та неякісна медицина (24%). 

• Рейтинг довіри до політиків очолює Володимир Зеленський, якому довіряють 38% опитаних, не довіряють – 61%. Наступний за рівнем довіри – Володимир Гройсман, якому 32% довіряють, і 60% - не довіряють. Дмитру Разумкову довіряють 30%, а 41% - не довіряють і ще чверть не знають його. Юлії Тимошенко довіряють 25%, не довіряють – 73%. Петру Порошенку  довіряють 25%, не довіряють – 75%. Юрію Бойку довіряють 22%, не довіряють – 61%, не знають його – 15%.  

• Більшість опитаних підтримують розпуск Верховної Ради та Кабінету міністрів: 63% і 58% відповідно. Водночас відставку й перевибори Президента підтримують дещо менше: 43% за відставку, 54% - проти.  

• Чверть опитаних вважають сьогодні РНБО сильним органом, третина – слабким, ще третина – ні сильним, ані слабким. Президента сильним вважають 16%, 40% – слабким, ще 43% – ні сильним, ані слабким. Прем’єр-міністра сильним вважають 8%, 42% – слабким, ще 42% – ні сильним, ані слабким. Парламент сильним вважають 6%, 61% – слабким, ще 31% – ні сильним, ані слабким.  

• Опозицію в парламенті сильною вважають 15%, 43% – слабкою, ще 35% – ні сильною, ані слабкою. Коаліцію сильною вважають 11%, 44% – слабкою, ще 33% – ні сильною, ані слабкою.  

• Рейтинг партій очолює партія «Слуга народу», яку готові підтримати 19,1% серед тих, хто буде голосувати та визначився із вибором. За партію «Європейська солідарність» – 13,5%, «Батьківщина» – 11,2%, «Опозиційна платформа – За життя» – 10,5%. Партію «Сила і честь» підтримують 7,3%, партію Разумкова «Розумна політика» – 6,2%, партію «Українська  стратегія Гройсмана» – 6,0%, партію Мураєва «Наші» – 5,6%, Радикальну партію – 4,2%, «УДАР Віталія Кличка» – 3,8%, партію Шарія – 3,4%, ВО «Свобода» – 3,0%. Рейтинг інших політичних сил – менше 2%.  

• На умовних «виборах Прем’єр-міністра» 14% опитаних обрали б В.Гройсмана, 12% – Ю.Тимошенко, 11% – Ю.Бойка, 10% – Д.Разумкова, 9% – А.Яценюка. Є.Мураєва обрали 7%, І.Смєшка і П.Порошенка – по 6%, О.Ляшка – 5%. Діючого Прем’єр-міністра Д.Шмигаля обрали 3%, О.Гончарука – 2%. Іншого кандидата обрали б 5%. 

• Водночас, третина вважає, що серед прем’єр-міністрів, найкраще покращити теперішню економічну ситуацію міг би В.Гройсман. Чверть вважають, що Ю.Тимошенко або А.Яценюк, кожен п’ятий такої думки щодо М.Азарова, кожен шостий – щодо В.Ющенка. В.Януковича, Д.Шмигаля і А.Кінаха обрали по 8%, Ю.Єханурова – 7%, О.Гончарука – 5%. Жодного з кандидатів не обрали 8%.

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,2%.  Терміни проведення: 14-16 грудня 2021 р.

 • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 10-12 грудня 2021 року серед мешканців Києва методом телефонного опитування, продемонстрували, що жителі міста відносно добре оцінюють місцевий стан справ. Так, 46% вважають, Київ  рухається у правильному напрямку, стільки ж  – протилежної думки. За останній квартал зросла кількість тих, котрі вважають, що столиця рухається у правильному напрямку. 

• Віталію Кличку довіряють 51% опитаних, не довіряють – 48%. В.Зеленському довіряють 39%, не довіряють – 59%. П.Порошенку довіряють 33%, не довіряють – 66%.  Д.Разумкову довіряють  31%, не довіряють – 44%, не знають його – 19%. С.Притулі довіряють 31%, не довіряють – 49%, не знають його 10%, вагалися із відповіддю – 10%.  

• У рейтингу партій до міської ради лідирує УДАР Віталія Кличка (19,1%). За Європейську солідарність - 17,0%, партію «Слуга народу» – 13,3%, партію Д.Разумкова «Розумна політика» – 9,4%, партію Сергія Притули – 7,5%, «Батьківщина» – 5,4%, «Сила і честь» – 4,9%, «Опозиційна платформа – за життя» – 4,8%, «Українська стратегія Гройсмана» – 3,7%, партію Шарія – 3,4%, ВО «Свобода» – 3,2%. Рейтинг інших політичних сил – менше 3%.  

• 65% підтримують ідею запровадження районних рад у Києві. 23% – проти такої ініціативи. 

• 59% знають про те, що готується закон про столицю, який розділяє повноваження міського голови Києва і голови Київської міської державної адміністрації (37% – багато чули, 32% – щось чули). 41% – нічого про це не знають. Не підтримують таку ініціативу 43%, підтримують – 33%. Серед тих, хто добре обізнаний про цю ідею, не підтримують її – 65%.   

• 64% не підтримують ідею призначення центральною владою на посаду голови Київської міської державної адміністрації іншої особи, аніж діючий міський голова, 30% - підтримують. За останній квартал кількість тих, хто проти цієї ініціативи, зросла (у липні таких було 54%). 

• 62% киян вважають, існує конфлікт між Президентом Зеленським та мером Києва Кличком. 24% – так не думають, ще 14% – вагалися із відповіддю. Серед тих, хто вважають реальним конфлікт між Президентом та очільником столиці, 39% підтримують у ньому Віталія Кличка, 15% – Володимира Зеленського, 45% – нікого з них. 68% таких опитаних вважають, що це протистояння в першу чергу зумовлено намаганням Глави держави усунути політичного конкурента. 23% думають, що причиною цього є спроба В.Зеленського навести порядок у столиці.  

Аудиторія: мешканці Києва  віком від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing --телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,2%. Терміни проведення: 10-12 грудня 2021 р.

• Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 6-8 грудня 2021 року, демонструють, що дві третини респондентів поверхнево знайомі зі змістом Мінських угод, чверть взагалі не знають про них. Про те, що добре знайомі з суттю цих домовленостей, зазначили лише 11% опитаних.

• Попри це, більшість (54%) вважає, що Мінські угоди потрібно переглянути і підписати нові. 21% вважають, що взагалі потрібно вийти з переговорного процесу та приймати рішення без участі міжнародних посередників. Лише 12% переконані, що Україна має повністю виконати Мінські угоди. 

• Серед варіантів формату переговорів щодо врегулювання конфлікту на Донбасі відносна більшість (45%) підтримують ідею розширення «нормандського», із залученням до нього США та Великобританії. 21% виступають за прямі переговори з Росією, 12% за переговори з представниками т.зв. ДНР та ЛНР. Лише 11% - за те, щоб «нормандський» формат у своєму звичайному складі (Україна, Росія, Франція, Німеччина») був майданчиком для переговорів про врегулювання конфлікту на Донбасі. 

• За прямі переговори з Росією (як безальтернативне рішення) виступають 56%, 41% – проти. 

• 46% підтримують залучення Туреччини до переговорів щодо врегулювання конфлікту на Донбасі, стільки ж – проти. 

• За два роки зросла кількість прихильників ідеї запровадження віз з Російською Федерацією: сьогодні підтримують цю ідею 52%, проти – 44%. 

• Найбільшими союзниками України опитані вважають Канаду, Литву, Польщу та Великобританія, а також США та Туреччину. Дещо менше вважають союзниками Францію, Німеччину та Китай, останню вважають швидше нейтральною країною. 

• Білорусь українці здебільшого вважать ворожою країною щодо України, при цьому за останні рік кількість таких респондентів зросла більш, ніж вдвічі (з 22 до 48%). Більшість опитаних (72%) вважають Росію ворожою країною, тільки 12% - союзною. 

• За останній рік відчутно в кращий бік змінилося ставлення до Туреччини та Великобританії і погіршилося щодо Білорусі. 

• Якби найближчим часом відбулися вибори Президента, то 23,5% проголосували б за В.Зеленського (серед тих, хто голосуватиме та визначився з вибором). 13,4% підтримали б П.Порошенка, 9,9% – Ю.Тимошенко, 9,3% – Ю.Бойка, 7,5% – Д.Разумкова, 6,7% – І.Смешка, 6,5% – Є.Мураєва, 5,5% – В.Гройсмана, 3,2% – О.Ляшка, 3,1% – А.Яценюка. Рейтинги інших кандидатів – менше 3%. 

• Антирейтинг очолює П.Порошенко: 47% не проголосували б за нього за жодних обставин. 37% не проголосували б за Ю.Тимошенко, 35% – Ю.Бойка, 33% –В.Зеленського, 22% – О.Ляшка. Кожен шостий-сьомий не проголосував б за жодних обставин за А.Яценюка, В.Кличка, Є.Мураєва, В.Гройсмана та О.Тягнибока. 

• Рейтинг партій очолює партія «Слуга народу», яку готові підтримати 18,0% серед тих, хто буде голосувати та визначився із вибором. За партію «Європейська солідарність» – 13,7%, «Опозиційна платформа – За життя» – 11,4%, «Батьківщина» – 11,4%. Партію Разумкова «Розумна політика» підтримують 7,5%, партію «Українська  стратегія Гройсмана» – 6,2%, «Сила і честь» – 6,0%, партію Мураєва «Наші» – 5,2%, «УДАР Віталія Кличка» – 4,2%, Радикальну партію – 4,0%,  партію Шарія – 3,1%, ВО «Свобода» – 3,0%. Рейтинг інших політичних сил – менше 3%. 

• Щорічне Звернення Президента до Верховної Ради 1 грудня повністю чули (бачили) 14% опитаних. Окремі фрагменти – 34%. Нічого про це не знають – 52%. 

• Водночас, про ініціативу запровадження економічного паспорту українця респонденти поінформовані значно краще (32% добре обізнані про ідею, 40% – щось чули про це. 28% – нічого не відомо про цю ініціативу). При цьому, більшість (53%) позитивно ставляться до такого починання, 28% – нейтрально, 16% – негативно. Серед тих, хто добре поінформовані про ініціативу, підтримка становить 62%, чверть – не підтримують.

• Ідею запровадження в Україні подвійного громадянства, як і минулі опитування, підтримують близько половини опитаних (47%). Приблизно стільки ж проти цього (50%).
 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність:  2500 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,0. Терміни проведення: 6-8 грудня 2021 року

 • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» на початку грудня показали, що 70% українців вважають, що країна рухається у неправильному напрямку, 22% – у правильному, 8% – не визначилися. 

• Найбільш ймовірним вважають зростання тарифів на газ і тепло (72%) та загострення економічної кризи (67%). Майже половина опитаних очікують загострення захворюваності на коронавірус (кожен п’ятий вважає це малоймовірним). Загострення війни на Сході вважають ймовірним 46% (23% - малоймовірне), масові протести і заворушення допускають 44% (для 30% - малоймовірні). Найменш ймовірним оцінили втягування України у міграційну кризу на польсько-білоруському кордоні (35%) та масове відключення електроенергії для населення (32%). За останні півтора роки дещо зросло очікування масових заворушень і протестів, а також загострення війни. 

• Основними причинами, через які може відбутись економічна криза в Україні, – називають некомпетентність влади (31%) та корупцію у владі (22%). Війну на Донбасі як причину кризи назвали 16%, коронавірус – 13%, лише 8% - світовий вплив та 5% - енергетичну кризу. Про некомпетентність та корупцію частіше говорили старші респонденти, а вплив війни та вірусу – молодші. 

• 40% добре поінформовані про те, що енергетична криза може спричинити віялові відключення електроенергії, майже стільки ж – щось чули про це, і ще близько 20% нічого про це не знають.  

• Водночас 50% вірять, що Україна може уникнути відключень електроенергії й опалення, 39% - не вірять, ще 12% не змогли відповісти. Скоріше не вірять у можливість запобігти відключень на Сході: 40% - вірять, 48% - ні.  

• На думку населення найбільшу відповідальність за справедливі тарифи несе Президент та Кабінет Міністрів – 27% та 24% відповідно. При цьому у динаміці оцінок відповідальність Уряду зменшується, а Президента – зростає. Ще 15% перекладають відповідальність на Верховну Раду, 12% - на компанії-постачальники, 10% - місцеву владу.  

• Відповідальність на Президента за тарифи найбільше покладають люди старшого віку та мешканці Сходу, водночас, молодь, відносно частіше покладає відповідальність на Верховну Раду. Кабінет міністрів і місцеві органи влади вважають відповідальними на Півдні і Сході, компанії-постачальними послуг – на Заході.

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,2%. Терміни проведення: 1-7 грудня 2021 р.

 • Згідно результатів опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», 68% громадян зазначили, що добре знають про те, що в останню суботу листопада відзначається День пам’яті жертв голодоморів в Україні. Ще 24% зазначили, що щось чули про це, 8% – взагалі не знають. Вищий рівень обізнаності серед мешканців Заходу, старшого покоління виборців партій ВО «Свобода», «Батьківщина», «Європейська солідарність», «Сила і честь», «Українська стратегія». 

• 85% зазначили, що погоджуються з твердженням, що Голодомор 1932-1933 років був геноцидом Українського народу. 13% – заперечують це. Останніх найбільше на Сходу та Півдні (кожен четвертий-п’ятий опитаний у цих макрорегіонах), серед виборців партій «Опозиційна платформа – За життя», партії Мураєва «Наші», партії Шарія.  

• Найчастіше опитані вважають винним в організації Голодомору особисто Й.Сталіна – 44% (у 2018 році таких було 47%, 2008 – 43%) та загалом центральне керівництво СРСР – 41% (у 2018 – 39%, 2008 – 38%). Ще 17% (у 2018 – 28%, 2008 – 23%) покладають вину за геноцид на каральнi органи СРСР (НКВС, ГПУ), 12% (у 2018 – 23%, 2008 – 17%) – на вище керівництво Радянської України. Лише 3% зазначили, що у Голодоморі винні українські селяни (куркулі), які відмовлялися добровільно віддавати врожай. Тези про те, що Голодомор був зумовлений природними причинами, дотримуються 10% (у 2018 – 5%, у 2008 році – 11%). Про особисту провину Й.Сталіна та вищого керівництва СРСР у організації Голодомору в Україні, частіше зазначали мешканці західних та центральних областей. Натомість щодо природніх причин Голодомору частіше висловлювалися мешканці Півдня та Сходу. Твердження про природні причини найбільш поширене серед аудиторії, що заперечує геноцид.  

• За останні роки зростає рівень підтримки ідеї проведення суду над винуватцями Голодомору 1932-33 рр.: у 2008 – 37%, 2018 – 48%, 2021 – 61%. Також позитивну динаміку має рівень підтримки ініціативи щодо надання компенсацій постраждалим від геноциду та їх сім’ям: у 2008 – 46%, 2018 – 63%, 2021 – 78%. Ініціатива щодо проведення суду над винуватцями геноциду користуються більшою підтримкою на Заході та у Центрі. Натомість ідея щодо виплати компенсацій родинам, що зазнали страждань від Голодомору користується приблизно однаковою підтримкою у всіх регіонах країни.  

• 3 31% до 43% зросла кількість тих, хто вважає, що виплачувати компенсацiї громадянам України, якi постраждали вiд Голодомору 1932-33 рр., та членам їх сiмей, має Росія (у 2018 – 31%, у 2018 – 43%). Також зросла і кількість тих, хто вважає, що фінансові зобов’язання перед родинами потерпілих мають нести держава Україна (2018 – 10%, 2021 – 18%), або Організація об’єднаних націй (2018 – 12%, 2021 – 17%). Тих, хто вважає, що виплачувати компенсації має Росія найбільше на Заході, серед старшого покоління, виборців партій «Європейська солідарність» та ВО «Свобода». Натомість на Півдні та Сході покладають ці можливі фінансові зобов’язання як на Росію, так і ООН, та державу Україна. Кожен четвертий-п’ятий у південно-східних регіонах вагався з відповіддю на це питання. 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1600 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing – телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,4%. Терміни проведення: 19-21 листопада 2021 р.