Новини та прес-релізи

 Опитування проводилося Соціологічною групою «Рейтинг» від імені Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту по всій Україні (крім окупованих територій Криму та Донбасу) у період з 6 по 15 листопада 2021 року. 

Методологія ґрунтувалася на особистих інтерв'ю за місцем проживання респондентів із загальним обсягом вибірки 2 400 жителів у віці 18 років і старше.  Результати були зважені за регіонами, віком і гендерним розподілом на основі даних Державного комітету статистики України станом на 1 січня 2019 року.  Межа похибки при 95-процентному рівні довіри не перевищує 2%.  Коефіцієнт досяжності становить 53%. 

Опитування було проведено за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).  

 • За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», 31% українців вважають, що прийдешній 2022 буде кращим ніж попередній. Ще третина думають, що нічого не зміниться, стільки ж вважають, що наступний рік буде гіршим, ніж 2021. Минулого року очікування були оптимістичніші: тоді 52% чекали, що 2021 рік буде кращим за 2020-ий. В цілому молодші опитані (до 40 років) очікують, що прийдешній рік скоріше буде кращим, натомість старші -  думають, що нічого не зміниться або буде гірше. 

• Загалом 67% українців вважають, що країна рухається у неправильному напрямку, 24% – у правильному. 9% – не визначилися.  

• Найважливішими проблемами в країни є корупція (55%) і війна на Донбасі (51%). Крім того, економічна криза (32%), некомпетентність влади (31%), епідемія коронавірусу (27%), вплив олігархів на політику (24%) та неякісна медицина (24%). 

• Рейтинг довіри до політиків очолює Володимир Зеленський, якому довіряють 38% опитаних, не довіряють – 61%. Наступний за рівнем довіри – Володимир Гройсман, якому 32% довіряють, і 60% - не довіряють. Дмитру Разумкову довіряють 30%, а 41% - не довіряють і ще чверть не знають його. Юлії Тимошенко довіряють 25%, не довіряють – 73%. Петру Порошенку  довіряють 25%, не довіряють – 75%. Юрію Бойку довіряють 22%, не довіряють – 61%, не знають його – 15%.  

• Більшість опитаних підтримують розпуск Верховної Ради та Кабінету міністрів: 63% і 58% відповідно. Водночас відставку й перевибори Президента підтримують дещо менше: 43% за відставку, 54% - проти.  

• Чверть опитаних вважають сьогодні РНБО сильним органом, третина – слабким, ще третина – ні сильним, ані слабким. Президента сильним вважають 16%, 40% – слабким, ще 43% – ні сильним, ані слабким. Прем’єр-міністра сильним вважають 8%, 42% – слабким, ще 42% – ні сильним, ані слабким. Парламент сильним вважають 6%, 61% – слабким, ще 31% – ні сильним, ані слабким.  

• Опозицію в парламенті сильною вважають 15%, 43% – слабкою, ще 35% – ні сильною, ані слабкою. Коаліцію сильною вважають 11%, 44% – слабкою, ще 33% – ні сильною, ані слабкою.  

• Рейтинг партій очолює партія «Слуга народу», яку готові підтримати 19,1% серед тих, хто буде голосувати та визначився із вибором. За партію «Європейська солідарність» – 13,5%, «Батьківщина» – 11,2%, «Опозиційна платформа – За життя» – 10,5%. Партію «Сила і честь» підтримують 7,3%, партію Разумкова «Розумна політика» – 6,2%, партію «Українська  стратегія Гройсмана» – 6,0%, партію Мураєва «Наші» – 5,6%, Радикальну партію – 4,2%, «УДАР Віталія Кличка» – 3,8%, партію Шарія – 3,4%, ВО «Свобода» – 3,0%. Рейтинг інших політичних сил – менше 2%.  

• На умовних «виборах Прем’єр-міністра» 14% опитаних обрали б В.Гройсмана, 12% – Ю.Тимошенко, 11% – Ю.Бойка, 10% – Д.Разумкова, 9% – А.Яценюка. Є.Мураєва обрали 7%, І.Смєшка і П.Порошенка – по 6%, О.Ляшка – 5%. Діючого Прем’єр-міністра Д.Шмигаля обрали 3%, О.Гончарука – 2%. Іншого кандидата обрали б 5%. 

• Водночас, третина вважає, що серед прем’єр-міністрів, найкраще покращити теперішню економічну ситуацію міг би В.Гройсман. Чверть вважають, що Ю.Тимошенко або А.Яценюк, кожен п’ятий такої думки щодо М.Азарова, кожен шостий – щодо В.Ющенка. В.Януковича, Д.Шмигаля і А.Кінаха обрали по 8%, Ю.Єханурова – 7%, О.Гончарука – 5%. Жодного з кандидатів не обрали 8%.

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,2%.  Терміни проведення: 14-16 грудня 2021 р.

 • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 10-12 грудня 2021 року серед мешканців Києва методом телефонного опитування, продемонстрували, що жителі міста відносно добре оцінюють місцевий стан справ. Так, 46% вважають, Київ  рухається у правильному напрямку, стільки ж  – протилежної думки. За останній квартал зросла кількість тих, котрі вважають, що столиця рухається у правильному напрямку. 

• Віталію Кличку довіряють 51% опитаних, не довіряють – 48%. В.Зеленському довіряють 39%, не довіряють – 59%. П.Порошенку довіряють 33%, не довіряють – 66%.  Д.Разумкову довіряють  31%, не довіряють – 44%, не знають його – 19%. С.Притулі довіряють 31%, не довіряють – 49%, не знають його 10%, вагалися із відповіддю – 10%.  

• У рейтингу партій до міської ради лідирує УДАР Віталія Кличка (19,1%). За Європейську солідарність - 17,0%, партію «Слуга народу» – 13,3%, партію Д.Разумкова «Розумна політика» – 9,4%, партію Сергія Притули – 7,5%, «Батьківщина» – 5,4%, «Сила і честь» – 4,9%, «Опозиційна платформа – за життя» – 4,8%, «Українська стратегія Гройсмана» – 3,7%, партію Шарія – 3,4%, ВО «Свобода» – 3,2%. Рейтинг інших політичних сил – менше 3%.  

• 65% підтримують ідею запровадження районних рад у Києві. 23% – проти такої ініціативи. 

• 59% знають про те, що готується закон про столицю, який розділяє повноваження міського голови Києва і голови Київської міської державної адміністрації (37% – багато чули, 32% – щось чули). 41% – нічого про це не знають. Не підтримують таку ініціативу 43%, підтримують – 33%. Серед тих, хто добре обізнаний про цю ідею, не підтримують її – 65%.   

• 64% не підтримують ідею призначення центральною владою на посаду голови Київської міської державної адміністрації іншої особи, аніж діючий міський голова, 30% - підтримують. За останній квартал кількість тих, хто проти цієї ініціативи, зросла (у липні таких було 54%). 

• 62% киян вважають, існує конфлікт між Президентом Зеленським та мером Києва Кличком. 24% – так не думають, ще 14% – вагалися із відповіддю. Серед тих, хто вважають реальним конфлікт між Президентом та очільником столиці, 39% підтримують у ньому Віталія Кличка, 15% – Володимира Зеленського, 45% – нікого з них. 68% таких опитаних вважають, що це протистояння в першу чергу зумовлено намаганням Глави держави усунути політичного конкурента. 23% думають, що причиною цього є спроба В.Зеленського навести порядок у столиці.  

Аудиторія: мешканці Києва  віком від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing --телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,2%. Терміни проведення: 10-12 грудня 2021 р.

• Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 6-8 грудня 2021 року, демонструють, що дві третини респондентів поверхнево знайомі зі змістом Мінських угод, чверть взагалі не знають про них. Про те, що добре знайомі з суттю цих домовленостей, зазначили лише 11% опитаних.

• Попри це, більшість (54%) вважає, що Мінські угоди потрібно переглянути і підписати нові. 21% вважають, що взагалі потрібно вийти з переговорного процесу та приймати рішення без участі міжнародних посередників. Лише 12% переконані, що Україна має повністю виконати Мінські угоди. 

• Серед варіантів формату переговорів щодо врегулювання конфлікту на Донбасі відносна більшість (45%) підтримують ідею розширення «нормандського», із залученням до нього США та Великобританії. 21% виступають за прямі переговори з Росією, 12% за переговори з представниками т.зв. ДНР та ЛНР. Лише 11% - за те, щоб «нормандський» формат у своєму звичайному складі (Україна, Росія, Франція, Німеччина») був майданчиком для переговорів про врегулювання конфлікту на Донбасі. 

• За прямі переговори з Росією (як безальтернативне рішення) виступають 56%, 41% – проти. 

• 46% підтримують залучення Туреччини до переговорів щодо врегулювання конфлікту на Донбасі, стільки ж – проти. 

• За два роки зросла кількість прихильників ідеї запровадження віз з Російською Федерацією: сьогодні підтримують цю ідею 52%, проти – 44%. 

• Найбільшими союзниками України опитані вважають Канаду, Литву, Польщу та Великобританія, а також США та Туреччину. Дещо менше вважають союзниками Францію, Німеччину та Китай, останню вважають швидше нейтральною країною. 

• Білорусь українці здебільшого вважать ворожою країною щодо України, при цьому за останні рік кількість таких респондентів зросла більш, ніж вдвічі (з 22 до 48%). Більшість опитаних (72%) вважають Росію ворожою країною, тільки 12% - союзною. 

• За останній рік відчутно в кращий бік змінилося ставлення до Туреччини та Великобританії і погіршилося щодо Білорусі. 

• Якби найближчим часом відбулися вибори Президента, то 23,5% проголосували б за В.Зеленського (серед тих, хто голосуватиме та визначився з вибором). 13,4% підтримали б П.Порошенка, 9,9% – Ю.Тимошенко, 9,3% – Ю.Бойка, 7,5% – Д.Разумкова, 6,7% – І.Смешка, 6,5% – Є.Мураєва, 5,5% – В.Гройсмана, 3,2% – О.Ляшка, 3,1% – А.Яценюка. Рейтинги інших кандидатів – менше 3%. 

• Антирейтинг очолює П.Порошенко: 47% не проголосували б за нього за жодних обставин. 37% не проголосували б за Ю.Тимошенко, 35% – Ю.Бойка, 33% –В.Зеленського, 22% – О.Ляшка. Кожен шостий-сьомий не проголосував б за жодних обставин за А.Яценюка, В.Кличка, Є.Мураєва, В.Гройсмана та О.Тягнибока. 

• Рейтинг партій очолює партія «Слуга народу», яку готові підтримати 18,0% серед тих, хто буде голосувати та визначився із вибором. За партію «Європейська солідарність» – 13,7%, «Опозиційна платформа – За життя» – 11,4%, «Батьківщина» – 11,4%. Партію Разумкова «Розумна політика» підтримують 7,5%, партію «Українська  стратегія Гройсмана» – 6,2%, «Сила і честь» – 6,0%, партію Мураєва «Наші» – 5,2%, «УДАР Віталія Кличка» – 4,2%, Радикальну партію – 4,0%,  партію Шарія – 3,1%, ВО «Свобода» – 3,0%. Рейтинг інших політичних сил – менше 3%. 

• Щорічне Звернення Президента до Верховної Ради 1 грудня повністю чули (бачили) 14% опитаних. Окремі фрагменти – 34%. Нічого про це не знають – 52%. 

• Водночас, про ініціативу запровадження економічного паспорту українця респонденти поінформовані значно краще (32% добре обізнані про ідею, 40% – щось чули про це. 28% – нічого не відомо про цю ініціативу). При цьому, більшість (53%) позитивно ставляться до такого починання, 28% – нейтрально, 16% – негативно. Серед тих, хто добре поінформовані про ініціативу, підтримка становить 62%, чверть – не підтримують.

• Ідею запровадження в Україні подвійного громадянства, як і минулі опитування, підтримують близько половини опитаних (47%). Приблизно стільки ж проти цього (50%).
 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність:  2500 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,0. Терміни проведення: 6-8 грудня 2021 року

 • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» на початку грудня показали, що 70% українців вважають, що країна рухається у неправильному напрямку, 22% – у правильному, 8% – не визначилися. 

• Найбільш ймовірним вважають зростання тарифів на газ і тепло (72%) та загострення економічної кризи (67%). Майже половина опитаних очікують загострення захворюваності на коронавірус (кожен п’ятий вважає це малоймовірним). Загострення війни на Сході вважають ймовірним 46% (23% - малоймовірне), масові протести і заворушення допускають 44% (для 30% - малоймовірні). Найменш ймовірним оцінили втягування України у міграційну кризу на польсько-білоруському кордоні (35%) та масове відключення електроенергії для населення (32%). За останні півтора роки дещо зросло очікування масових заворушень і протестів, а також загострення війни. 

• Основними причинами, через які може відбутись економічна криза в Україні, – називають некомпетентність влади (31%) та корупцію у владі (22%). Війну на Донбасі як причину кризи назвали 16%, коронавірус – 13%, лише 8% - світовий вплив та 5% - енергетичну кризу. Про некомпетентність та корупцію частіше говорили старші респонденти, а вплив війни та вірусу – молодші. 

• 40% добре поінформовані про те, що енергетична криза може спричинити віялові відключення електроенергії, майже стільки ж – щось чули про це, і ще близько 20% нічого про це не знають.  

• Водночас 50% вірять, що Україна може уникнути відключень електроенергії й опалення, 39% - не вірять, ще 12% не змогли відповісти. Скоріше не вірять у можливість запобігти відключень на Сході: 40% - вірять, 48% - ні.  

• На думку населення найбільшу відповідальність за справедливі тарифи несе Президент та Кабінет Міністрів – 27% та 24% відповідно. При цьому у динаміці оцінок відповідальність Уряду зменшується, а Президента – зростає. Ще 15% перекладають відповідальність на Верховну Раду, 12% - на компанії-постачальники, 10% - місцеву владу.  

• Відповідальність на Президента за тарифи найбільше покладають люди старшого віку та мешканці Сходу, водночас, молодь, відносно частіше покладає відповідальність на Верховну Раду. Кабінет міністрів і місцеві органи влади вважають відповідальними на Півдні і Сході, компанії-постачальними послуг – на Заході.

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,2%. Терміни проведення: 1-7 грудня 2021 р.

 • Згідно результатів опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», 68% громадян зазначили, що добре знають про те, що в останню суботу листопада відзначається День пам’яті жертв голодоморів в Україні. Ще 24% зазначили, що щось чули про це, 8% – взагалі не знають. Вищий рівень обізнаності серед мешканців Заходу, старшого покоління виборців партій ВО «Свобода», «Батьківщина», «Європейська солідарність», «Сила і честь», «Українська стратегія». 

• 85% зазначили, що погоджуються з твердженням, що Голодомор 1932-1933 років був геноцидом Українського народу. 13% – заперечують це. Останніх найбільше на Сходу та Півдні (кожен четвертий-п’ятий опитаний у цих макрорегіонах), серед виборців партій «Опозиційна платформа – За життя», партії Мураєва «Наші», партії Шарія.  

• Найчастіше опитані вважають винним в організації Голодомору особисто Й.Сталіна – 44% (у 2018 році таких було 47%, 2008 – 43%) та загалом центральне керівництво СРСР – 41% (у 2018 – 39%, 2008 – 38%). Ще 17% (у 2018 – 28%, 2008 – 23%) покладають вину за геноцид на каральнi органи СРСР (НКВС, ГПУ), 12% (у 2018 – 23%, 2008 – 17%) – на вище керівництво Радянської України. Лише 3% зазначили, що у Голодоморі винні українські селяни (куркулі), які відмовлялися добровільно віддавати врожай. Тези про те, що Голодомор був зумовлений природними причинами, дотримуються 10% (у 2018 – 5%, у 2008 році – 11%). Про особисту провину Й.Сталіна та вищого керівництва СРСР у організації Голодомору в Україні, частіше зазначали мешканці західних та центральних областей. Натомість щодо природніх причин Голодомору частіше висловлювалися мешканці Півдня та Сходу. Твердження про природні причини найбільш поширене серед аудиторії, що заперечує геноцид.  

• За останні роки зростає рівень підтримки ідеї проведення суду над винуватцями Голодомору 1932-33 рр.: у 2008 – 37%, 2018 – 48%, 2021 – 61%. Також позитивну динаміку має рівень підтримки ініціативи щодо надання компенсацій постраждалим від геноциду та їх сім’ям: у 2008 – 46%, 2018 – 63%, 2021 – 78%. Ініціатива щодо проведення суду над винуватцями геноциду користуються більшою підтримкою на Заході та у Центрі. Натомість ідея щодо виплати компенсацій родинам, що зазнали страждань від Голодомору користується приблизно однаковою підтримкою у всіх регіонах країни.  

• 3 31% до 43% зросла кількість тих, хто вважає, що виплачувати компенсацiї громадянам України, якi постраждали вiд Голодомору 1932-33 рр., та членам їх сiмей, має Росія (у 2018 – 31%, у 2018 – 43%). Також зросла і кількість тих, хто вважає, що фінансові зобов’язання перед родинами потерпілих мають нести держава Україна (2018 – 10%, 2021 – 18%), або Організація об’єднаних націй (2018 – 12%, 2021 – 17%). Тих, хто вважає, що виплачувати компенсації має Росія найбільше на Заході, серед старшого покоління, виборців партій «Європейська солідарність» та ВО «Свобода». Натомість на Півдні та Сході покладають ці можливі фінансові зобов’язання як на Росію, так і ООН, та державу Україна. Кожен четвертий-п’ятий у південно-східних регіонах вагався з відповіддю на це питання. 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1600 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing – телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,4%. Терміни проведення: 19-21 листопада 2021 р.

  • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 10-13 листопада 2021 року, демонструють, що напрям руху країни як правильний оцінюють чверть опитаних (23%), як неправильний – 69%, не змогли відповісти – 8%. За останні два місяці тих, котрі вважають напрям розвитку країни неправильним, побільшало (на початку вересня – 58%). Відносно більше тих, хто оцінює напрям розвитку країни як правильний, серед молоді та виборців партії «Слуга народу».

• Рейтинг довіри до політиків очолює Володимир Зеленський, якому довіряють 38% опитаних, не довіряють – 59%. Юлії Тимошенко довіряють 27%, не довіряють – 71%. Петру Порошенку  довіряють 25%, не довіряють – 73%. Юрію Бойку довіряють 24%, не довіряють – 59%, не знають його – 12%.  

• Якби найближчим часом відбулися вибори Президента, то 23,1% проголосували б за В.Зеленського (серед тих, хто голосуватиме та визначився з вибором). 13,3% підтримали б П.Порошенка, 10,7% – Ю.Тимошенко, 9,2% – Ю.Бойка, 8,3% – Д.Разумкова, 7,0% – Є.Мураєва, 6,9% – І.Смешка, 6,1% – В.Гройсмана, 3,3% – О.Ляшка. Рейтинги інших кандидатів – менше 3%.  

• Антирейтинг очолює П.Порошенко: 44% не проголосували б за нього за жодних обставин. 35% не проголосували б за Ю.Бойка, 34% – Ю.Тимошенко, 32% –В.Зеленського, 26% – А.Яценюка, 22% – О.Ляшка, 21% – В.Кличка. Кожен шостий-сьомий не проголосував б за жодних обставин за Є.Мураєва та В.Гройсмана.  

• Моделювання другого туру президентських виборів дало наступні результати. Президент Зеленський перемагає у всіх можливих варіантах з найближчими опонентами. Так, у парі Зеленський-Порошенко результат 59% проти 41% (серед тих, хто має намір голосувати і  визначився з вибором). У парі Зеленський-Тимошенко – 59% проти 41%, у парі Зеленський-Бойко – 62% проти 38%.  

• Рейтинг партій очолює партія «Слуга народу», яку готові підтримати 18,0% серед тих, хто буде голосувати та визначився із вибором. За партію «Європейська солідарність» – 13,9%, «Опозиційна платформа – За життя» – 10,7%, «Батьківщина» – 10,1%. Рейтинг інших політичних сил дещо нижчий. Так, партію Разумкова «Розумна політика» підтримують 7,9%, «Сила і честь» – 6,4%, партію Мураєва «Наші» – 5,5%, партію «Українська  стратегія Гройсмана» – 5,0%, Радикальну партію – 4,5%, «УДАР Віталія Кличка» – 3,7%, партію Шарія – 3,1%, ВО «Свобода» – 2,1%. Рейтинг інших політичних сил – менше 2%.  

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність:  2500 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,0. Терміни проведення: 10-13 листопада 2021 року

 • За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» 10-13 листопада 2021 року, 46% опитаних зазначили, що вже вакцинувалися (перше, або ж друге щеплення). 16% вказали, що готові вакцинуватися, 36% – не готові. Важливо розуміти, що опитування відбувалося лише серед дорослого населення України, тоді як офіційна статистика кількості вакцинованих виводиться серед усього населення. За останній місяць зросла кількість тих, хто зробив щеплення (з 36 до 46%). Відносно більше тих, хто не бажає вакцинуватися, серед молодих респондентів. 

• 55% підтримують обов’язкову вакцинацію представників певних сфер (вчителі, медики, державні службовці), 35% - проти цього. Заборону відвідувати громадські заклади без COVID-сертифікату або тесту підтримують майже 40%, проти – 53%. Заборону користуватися громадським транспортом підтримують майже 30%, натомість не підтримують – 65%. 

• Загалом обов’язкову вакцинацію представників певних сфер,  а також перебування у громадських місцях лише з COVID-сертифікатом або тестом більше підтримують старші опитані, мешканці Києва і Центру, а також ті, хто мають щеплення або лояльні до вакцинації. 

• Майже три чверті опитаних (71%) вважають порушенням прав запровадження обмежень щодо невакцинованих людей. 26% – протилежної думки. Найбільше останніх у Києві, серед найстарших опитаних та тих, хто вже вакцинувався. При цьому 49% не підтримують політиків, які не вакцинувалися проти коронавірусу. 35% респондентів байдуже щодо цього. 14% – підтримують таких діячів. Найбільше противників політиків-антивакцинаторів серед жителів столиці, найстарших та тих, хто вже вакцинувався, або ж хоче зробити щеплення.  

• Дві третини респондентів (61%) вірять в те, що Україна здатна розробити власну вакцину від коронавірусу. 37% – не вірять. Найбільше тих, хто оптимістично оцінює можливості нашої держави щодо розробки вакцини, серед найстарших.  

• 40% респондентів вважають, що ніхто не винен у зростанні захворюваності на коронавірус. Натомість кожен п’ятий (21%) звинувачує у погіршенні епідеміологічної ситуації людей, які відмовилися вакцинуватися. 15% звинувачують Міністерство охорони здоров’я. Президента, Кабінет Міністрів вважають винними 7-8%, місцеву владу – 2%. У самовільні причини зростання захворюваності частіше вірять ті, хто не хоче вакцинуватися. Натомість вакциновані та ті, хто мають намір це зробити, частіше звинувачують у зростанні епідемії тих, хто не має наміру щепитися від коронавірусу.  

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність:  2500 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,0%. Терміни проведення: 10-13 листопада 2021 року

 • За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 4-9 листопада 2021 року, якби найближчим часом відбулися вибори Президента, то 21,8% проголосували б за В.Зеленського (серед тих, хто голосуватиме та визначився з вибором). 14,5% підтримали б П.Порошенка, 11,0% – Ю.Бойка, 10,8% – Ю.Тимошенко, 8,8% – Д.Разумкова, 6,4% – Є.Мураєва, 6,2% – І.Смешка, 5,7% – В.Гройсмана, 4,0% – О.Ляшка, 2,6% – А.Садового, 2,4% – О.Тягнибока, 1,7% – В.Кличка.

• Рейтинг партій очолює партія «Слуга народу», яку готові підтримати 17,3% серед тих, хто буде голосувати та визначився із вибором. За партію «Європейська солідарність» – 14,0%, «Батьківщина» – 12,2%, «Опозиційна платформа – За життя» – 11,0%. Рейтинг інших політичних сил дещо нижчий. Так, партію Дмитра Разумкова підтримують 6,8%, партію «Сила і честь» – 5,8%, партію «Українська  стратегія Гройсмана» – 5,2%, партію Мураєва «Наші» – 4,9%, Радикальну партію – 4,8%, ВО «Свобода» – 3,3%, партію Шарія – 3,2%,«УДАР Віталія Кличка» – 3,1%, «За майбутнє» – 2,1%, партію «Самопоміч» – 1,7%, партію «Голос» – 1,4%, партію «Наш край» – 1,1%. 
 

• 33% опитаних задоволені діяльністю Президента В.Зеленського, 65% – не задоволені. Діяльністю Офісу Президента задоволені 22%, не задоволені – 72%. Роботою Прем’єр-міністра Шмигаля задоволені 18%, не задоволені – 68%, не змогли оцінити – 14%. Найбільше серед органів центральної влади опитані не задоволені роботою Кабінету міністрів (80%) та Верховної ради (83%).  

• Ідею розпуску Парламенту та призначення нових виборів підтримують 58%, не підтримують – 38%. Відставку Уряду і призначення нового Кабміну підтримують 55% опитаних, не підтримують – 39%. Ідею відставки Президента та призначення дострокових виборів Глави держави підтримують 40%, не підтримують 58%.  

• 37% опитаних вважають, що їхня область зараз економічно занепадає, 33% що вона економічно розвивається. 26% вважають, що нічого не відбувається. Про економічний розвиток більше зазначили на Заході і в Києві, про занепад – на Сході і Півдні.   

• Найбільше винними у проблемах регіону вважають центральну (35%) і місцеву (34%) владу. Ще 19% - самих мешканців. Здатними вирішити ці проблеми вбачають центральну (32%) і місцеву (28%) владу, а також мешканців міст – 24%.  

Центральну владу більше звинувачують на Сході і в Києві, старші опитані, а також прихильники партій Шарія, Мураєва та Опозиційної платформи. Місцеву владу – на Заході та серед виборців партій Сила і честь, Радикальної партії, Української стратегії, Свободи і Слуги народу.Здатними вирішити проблеми регіону самими мешканцями більше вважають у Києві і на Заході, молодь, а також виборці партій Свобода і УДАР. 

• Близько 40% вважають, що їхня область стане однією з найбільш розвинених в Україні за наступні 5-10 років. Ще 22% очікують розвитку у наступні 10-20 років, а 16% - кажуть, що їх область ніколи не буде економічно розвиненою. Водночас ще 16% заявили, що їхня область уже одна з найрозвиненіших. Частіше це кияни та люди, які зараз бачать свій регіон як економічно розвинений. 

• Майже половина українців не будують ніяких планів на майбутнє. Чверть планує своє життя на кілька років вперед, близько 15% - на півроку чи рік, 13% - на кілька місяців. Будувати плани на майбутнє легше молодшим, заможнішим та мешканцям столиці.   

• Для 55% населення основне джерело доходу – зарплата, для 30% - пенсія. Ще 13% отримують дохід від бізнесу, 6% - соціальні виплати.  

• Свій поточний рівень доходу більшість оцінили як низький (36%) або нижче середнього (36%). Як середній – 31%. Лише 8% оцінили свій дохід вище середнього чи як високий. 

• Чверть зазначили, що їх задовільнив би щомісячний дохід до 10 тисяч гривень. Водночас стільки ж (22%) відповіли, що потребують дохід більше 30 тисяч на місяць. Решта озвучили проміжні суми: 14% - назвали 11-15 тисяч, 18% - 16-20 тисяч, 8% - 21-25 тисяч, 11% - 26-30 тисяч. Чим нижчий дохід, тим меншу суму називають бажаною.  

Помітно менший бажаний дохід називали жінки. Зокрема найнижчі запити у старших жінок – з них більшість влаштувала б сума до 10 тисяч. А найвищі запити до заробітку у чоловіків середнього й молодшого віку,  а також мешканців столиці. 

• 62% опитаних підтримали б вступ України в Європейський союз, якби сьогодні проводився такий референдум (32% - не підтримали). 58% - підтримали б вступ в НАТО (35% - проти вступу).

Найбільш лояльні до євроінтеграції жителі західних та центральних областей, найменш прихильні – мешканці східних регіонів, де менше половини підтримують вступ в ЄС та НАТО. Найбільш скептичні щодо приєднання до союзів виборці Опозиційної платформи, партій Шарія і Мураєва.  

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність:  5000 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 1,5%. Терміни проведення: 4-9 листопада 2021 року

 • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 21-23 жовтня 2021 року, рейтинг довіри до політиків очолює Володимир Зеленський, якому довіряють 39% опитаних, не довіряють – 59%. Юлії Тимошенко довіряють 26%, не довіряють – 72%. Петру Порошенку  довіряють 25%, не довіряють – 73%. Юрію Бойку довіряють 24%, не довіряють – 57%, не знають його – 16%. 

• Якби найближчим часом відбулися вибори Президента, то 25,1% проголосували б за В.Зеленського (серед тих, хто голосуватиме та визначився з вибором). 14,1% підтримали б П.Порошенка, 10,1% – Ю.Тимошенко, 9,5% – Ю.Бойка, 7,3% – Д.Разумкова, 7,1% – І.Смешка, 6,0% – Є.Мураєва, 5,1% – В.Гройсмана, 4,3% – А.Гриценка, 3,9% – О.Ляшка. 2,0% – О.Тягнибока, 1,5% – А.Садового.  

• Рейтинг партій очолює партія «Слуга народу», яку готові підтримати 20,4% серед тих, хто буде голосувати та визначився із вибором. За партію «Європейська солідарність» – 15,8%, «Опозиційна платформа – За життя» – 12,0%, «Батьківщина» – 10,9%. Рейтинг інших політичних сил дещо нижчий. Так, партію «Сила і честь» підтримують 6,4%, партію Мураєва «Наші» – 6,3%, партію «Українська  стратегія Гройсмана» – 5,3%, Радикальну партію – 4,8%, «УДАР Віталія Кличка» – 4,2%, партію Шарія – 3,8%, ВО «Свобода» – 2,9%, партію «Голос» – 2,2%, партію «Самопоміч» – 1,9%.  

• 41% висловили хвилювання через можливість особисто захворіти на коронавірус, 57% – не мають таких побоювань. Щодо здоров’я своїх близьких та рідних хвилюються 77%, не хвилюються – 23%. З весни цього року рівень тривожності щодо стану свого здоров’я в умовах пандемії дещо знизився. Найвищі показники хвилювання, як і у минулі рази, фіксують у старшій віковій групі та серед жінок. Також ті, хто вже вакцинувався, менше бояться захворіти, аніж ті, хто лише хоче зробити щеплення від COVID-19.  

• 36% опитаних зазначили, що вже вакцинувалися (перше, або ж друге щеплення). 18% зазначили, що готові вакцинуватися, 43% – не готові. Важливо розуміти, що опитування відбувалося лише серед дорослого населення України, тоді як офіційна статистика кількості вакцинованих виводиться серед усього населення. У порівнянні із липнем цього року, лояльність до вакцинації зросла. Відносно більше тих, хто не має бажання робити щеплення, серед молодих респондентів.  

• 37% опитаних покладають відповідальність за вакцинацію населення на Міністра охорони здоров’я. 18% говорять, що за цю ініціативу має нести відповідальність Президент, 13% – Головний санітарний лікар, 10% – Верховна Рада, 3% – Прем’єр-міністр.  

• У порівнянні з весняними дослідженнями, кількість прихильників «жорсткого карантину» дещо зменшилася. Так, підтримують запровадження локдауну 54% (у квітні – 65%), не підтримують – 44%. Останніх відносно більше серед мешканців Сходу, населення середнього віку, та тих, хто не боїться захворіти.  

• 84% знають про рекордне зростання цін на природний газ у Європі (49% – добре знають, 35% – щось чули про це). 16% зазначили, що їм про це невідомо. Попри це, більшість (59%) заявили, що за умови зростання цін на газ у Європі, тарифи в Україні не повинні зростати, 33% – зазначили, що вони можуть незначно зрости, але держава має частково компенсувати різницю. Лише 5% заявили, що тарифи мають встановлюватися відповідно до ринкових цін на енергоресурси. 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність:  2500 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,0. Терміни проведення: 21-23 жовтня 2021 року

 • Згідно з результатами опитування Соціологічної групи «Рейтинг», мешканці Тернополя значно краще оцінюють стан справ на місцевому рівні, ніж на загальнодержавному. Так, лише 27% опитаних вважають, що справи у країні йдуть у правильному напрямку, 60% – протилежної думки. Щодо Тернополя – 57% вважають, що справи у ньому рухаються у правильному напрямку, 30% – навпаки. 

• Майже дві третини (59%) вважають, що за останній рік ситуація у місті покращилася. 30% – не побачили змін, лише 8% – побачили погіршення.  

• Абсолютна більшість (90%) вважають Тернопіль комфортним для життя. Протилежної думки лише 8% респондентів.  

• Роботою Президента України В.Зеленського задоволені 33%, не задоволені – 59%. Діяльністю Прем’єр-міністра Д.Шмигаля задоволені 18%, не задоволені – 58%. Роботою Верховної ради задоволені 16%, не задоволені – 74% респондентів.  

• Діяльністю мера Тернополя Сергія Надала задоволені 72%, не задоволені – 24%. Діяльністю міської ради задоволені 59%, не задоволені – 27%. Роботою голови Тернопільської обласної ради Михайла Головка задоволені 36%, не задоволені – 27%, не змогли оцінити – 38%. Роботою голови Тернопільської обласної державної адміністрації Володимира Труша задоволені 33%, не задоволені – 27%, не змогли оцінити – 40%.  

• Діяльністю освітніх закладів задоволені 50%, не задоволені – 29%, не змогли оцінити – 22%. Роботою комунальних служб міста задоволені 43%, не задоволені – 53%. Поліцією задоволені 43%, не задоволені – 32%, не змогли оцінити – 25%. Роботу громадського транспорту позитивно оцінили 38%, негативно – 49%. Роботу медичних служб оцінили позитивно – 38%, негативно – 53%.  

• Лідерами у рейтингу довіри є Сергій Притула (довіряють – 37%, не довіряють – 52%), Володимир Зеленський (довіряють – 33%, не довіряють – 61%), Петро Порошенко (довіряють – 30%, не довіряють – 62%) та Володимир Гройсман (довіряють – 30%, не довіряють – 60%) . Віталію Кличку довіряють 24%, не довіряють – 64%. Дмитру Разумкову довіряють 21%, не довіряють – 59%, не знають такого – 10%.  Юлії Тимошенко довіряють 16%, не довіряють – 77%. %. Юрію Бойку довіряють 9%, не довіряють – 69%, не знають такого – 14%.   

• Жителі Тернополя декларують відносно високу електоральну мобілізацію: 65% однозначно готові взяти участь у парламентських виборах. 15% – вагаються (50/50), 4% – можливо б взяли участь, 14% – малоймовірно прийшли б на дільниці. 

• У парламентському рейтингу лідерами є партії «Європейська солідарність»,  яку готові підтримати 23,0% тих, хто визначився і має намір проголосувати, «Слуга народу» – 20,7%, ВО «Свобода» – 20,0%. За партію «Батьківщина» – 10,5%, партію «Сила і честь» – 4,8%,  партію «Голос» – 4,3%. Рейтинг інших політичних сил – нижче 3%. Тих, хто не визначився, – близько 20%.  

• Лідером серед партій на виборах до міської ради є ВО «Свобода» (32,5% серед тих, хто визначився та має намір голосувати). Партію «Європейська солідарність» готові підтримати 15,8%, партію «Слуга народу» – 15,1%, «Батьківщина» – 8,8%, «Голос» – 4,2%, «Сила людей» – 3,5%, «За майбутнє» – 3,0%. Рейтинг інших політичних сил – менше 3%. Тих, хто не визначився, – близько 18%.  

• На виборах мера Тернополя перемогу здобув би Сергій Надал, за якого готові проголосувати 71,8% тих, хто визначився і має намір проголосувати. Рівень підтримки інших кандидатів суттєво нижчий. Так, за Івана Сорокаліта і Леоніда Бицюру готові проголосувати близько 5%, за Віктора Овчарука, Тараса Демкуру і Михайла Ратушняка – близько 3%. Рівень підтримки інших кандидатів – 1-2%. Тих, хто не визначився, – близько 10%.  

• Головними сферами, яким міська влада має надавати найбільше значення, респонденти визначили боротьбу з незаконними забудовами (37%) та вирішення питання дорожніх заторів (30%). Також до пріоритетних проблем містяни віднесли якість комунальних послуг (23%), якість медичного обслуговування (23%), збільшення місць для паркування (22%), створення робочих місць (21%), розвиток громадського транспорту (20%), збір та утилізацію сміття (20%), ремонт та будівництво доріг (20%).  

• Ключовими сферами, де міський голова досяг найбільших успіхів тернополяни вважають ремонт та будівництво доріг (49%), облаштування дворів та прибудинкових територій (40%), реконструкція парків та скверів (34%).  

• 35% дорослих опитаних зазначили, що вже зробили щеплення від COVID-19 (перша, або друга доза). 19% – готові вакцинуватися, натомість 41% – не мають таких намірів. Останніх відносно більше серед молодих до 35 років та найбідніших.  

• 38% зазначили, що особисто хворіли на коронавірус, 57% – не хворіли. Відносно більше тих, хто заявив, що переніс COVID-19, серед представників середньої вікової групи (36-50 років) та жінок.  

Аудиторія: мешканці Тернополя від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю. Вибіркова сукупність: 800 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 3,5%. Терміни проведення: 23-26 жовтня 2021 р.

 • Згідно з результатами опитування Соціологічної групи «Рейтинг», основними джерелами отримання інформації про події в Україні для львів’ян є соціальні мережі (63%), новинні інтернет-сайти (57%) та телебачення (46%). З груп і каналів у месенджерах отримують новини 17%, від родичів та знайомих – 16%, з радіо – 13%, з преси – 6%. Інтернет ресурси (соцмережі та сайти) як джерела інформації частіше використовують молодші опитані, телебачення – старші.

• 39% респондентів зазначили, що дивляться телебачення кожного дня. Попри це чверть опитаних взагалі не дивиться ТБ. 1-2 рази на тиждень, або є рідше переглядають телепрограми 36% опитаних, дещо частіше – 12%. Найбільше тих, хто часто дивиться телебачення серед найстаршої вікової групи та жінок.  

• Телеканал «1+1» – лідер серед частоти переглядів серед львів’ян у загальнодержавному сегменті телебачення (41%). Телеканали СТБ, ICTV, «Україна» за останній місяць дивилися близько третини опитаних, «Новий канал» – чверть, «24-й канал», «Інтер», «5-й канал», «Прямий», «Україна-24» – кожен п’ятий-сьомий опитаний. «UA: Перший», «Espresso TV» – по 12%, телеканал «Наш» – 7%. 

• Місцеві телеканали переглядають значно рідше. 32% тих, хто взагалі дивиться телебачення, не переглядають місцеві телеканали. Кожен п’ятий-шостий львів’янин дивиться такі канали як «Правда ТУТ: Львів», «UA: Львів», «NTA», «Західний».  

• Серед програм телебачення львів’яни частіше дивляться новини (48%). Фільми на телебаченні дивляться 39%, документально-пізнавальні програми – 34%, серіали – 27%, розважальні передачі – 24%, політичні ток-шоу – 20%, мультфільми та програми розслідування – по 11%, програми на соціально-економічну тематику – 8%.  

• Майже 80% опитаних львів’ян щодня користуються Інтернетом. Лише 11% – не використовують його взагалі (переважно найстарше населення). Лідером серед соціальних мереж є Facebook (61%). Відвідують Youtube – 53%, Instagram – 35%, Tik-Tok – 10%. Якщо Youtube та Facebook мають доволі велику аудиторію серед представників старшого покоління (близько 40%), то Instagram та TikTok – серед наймолодших.  

• Серед месенджерів найпоширенішим є Viber (користуються – 67%). Facebook месенджер використовують 58%, Telegram – 39%, WhatsApp – 21%, Skype – 15%. 

Аудиторія: мешканці Львова  від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю. Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,8%. Терміни проведення: 1-11 жовтня 2021 р.

 • Згідно з результатами опитування Соціологічної групи «Рейтинг», мешканці Чернівців майже однаково оцінюють стан справ на місцевому та загальнодержавному рівнях. Так, лише 25% опитаних вважають, що справи у місті йдуть у правильному напрямку, 56% – протилежної думки. Щодо країни – 27% вважають, що справи у ній рухаються у правильному напрямку, 64% – навпаки. 

• Лише 21% вважають, що за останній рік ситуація у місті покращилася. 37% – побачили погіршення, 38% – відсутність змін.  

• Діяльністю мера Чернівців Романа Клічука задоволені 31%, не задоволені – 54%. Діяльністю міської ради задоволені 22%, не задоволені – 62%.  

• Діяльністю освітніх закладів задоволені 45%, не задоволені – 29%, не змогли оцінити – 27%. Роботою медичних закладів задоволені 41%, не задоволені – 48%. Поліцією задоволені 39%, не задоволені – 34%, не змогли оцінити – 27%. Роботу громадського транспорту позитивно оцінили 31%, негативно – 48%. Роботу комунальних служб оцінили найгірше: позитивно – 27%, негативно – 68%.  

• Лідерами у рейтингу довіри серед місцевих політиків є Віталій Михайлішин (довіряють – 33%, не довіряють – 57%), Олексій Каспрук (довіряють – 33%, не довіряють – 57%) та Роман Клічук (довіряють – 29%, не довіряють – 59%). Сергію Осачуку довіряють 17%, не довіряють – 46%, не знають його – 31%.    

• Жителі Чернівців декларують відносно високу електоральну мобілізацію: 60% однозначно готові взяти участь у виборах міської ради та міського голови. 14% – вагаються (50/50), 5% – можливо б взяли участь, 20% – малоймовірно прийшли б на дільниці. Відносно вищий рівень готовності взяти участь голосуванні у старшій віковій групі.  

• Лідерами серед партій на виборах до міської ради є партії «Єдина альтернатива» (19,1% серед тих, хто визначився та має намір голосувати), та партія «Команда Михайлішина» (18,4%). Партію «Слуга народу» готові підтримати 13,6%, партію «Європейська солідарність» – 8,6%, «Батьківщина» – 8,2%, «Пропозиція» – 7,7%. Рейтинг інших політичних сил – менше 3%. Тих, хто не визначився, – близько 16%.  

• У рейтингу кандидатів на міського голову лідерами є Віталій Михайлішин (28,5% серед тих, хто визначився та має намір голосувати) та Роман Клічук (27%). За Олексій Каспрука готові проголосувати 20,1%, за Олену Лис – 6,1%. Рейтинги інших кандидатів – менше 3%. Тих, хто не визначився, – близько 15%.  

• У парламентському рейтингу лідером є партія «Слуга народу», яку готові підтримати 31,2% тих, хто визначився і має намір проголосувати. За партію «Європейська солідарність» – 16,2%, партію «Батьківщина» – 16,1%, партію «Опозиційна платформа – За життя» – 7,2%, партію «Сила і честь» – 5,2%, партію «УДАР Віталія Кличка» – 3,5%, «Голос» – 3,3%, «Українська стратегія Гройсмана» – 3,1%. Рейтинг інших політичних сил – нижче 3%. Тих, хто не визначився, – близько 14%.  

• У президентському рейтингу лідером є Володимир Зеленський, якого готові підтримати 37,9% тих, хто визначився і має намір проголосувати. За П.Порошенка – 14,1%, Ю.Тимошенко – 11,5%, Ю.Бойка – 7,4%, В.Гройсмана – 6,1%, І.Смешка – 6,0%, Д.Разумкова – 4,6%. Рейтинг інших кандидатів – менше 3%.  Не визначилися – близько 9%.

Аудиторія: мешканці Чернівців від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю. Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 3,1%. Терміни проведення: 2-6 жовтня 2021 р.

 • Згідно з результатами опитування Соціологічної групи «Рейтинг», мешканці Олександрії значно краще оцінюють стан справ на місцевому рівні, аніж на загальнодержавному. Так, 47% опитаних вважають, що справи у місті йдуть у правильному напрямку, 38% – протилежної думки. Щодо країни – лише 20% вважають, що справи у ній рухаються у правильному напрямку, 66% – навпаки. За останній рік зросла кількість тих, хто вважає, що місто та країна рухаються у правильному напрямку. 

• Лідером у рейтингу ставлення серед місцевих політиків є Сергій Кузьменко. Позитивно ставляться до нього 71% опитаних, нейтрально – 19%, негативно лише – 9%.  До Андрія Коломійцева позитивно ставляться 28%, нейтрально – 22%, негативно – 9%, не знають його – 41%. До Володимира Дожджаника позитивно ставляться 25%, нейтрально – 29%, негативно – 19%, не знають його – 26%. До Олександра Кіяшка позитивно ставляться 20%, нейтрально – 27%, негативно – 24%, не знають його – 29%.  До Сергія Коваленка позитивно ставляться 18%, нейтрально – 20%, негативно – 9%, не знають його – 53%.  До Людмили Давиденко позитивно ставляться 16%, нейтрально – 27%, негативно – 33%, не знають її – 25%.  До Віталія Журавльова позитивно ставляться 13%, нейтрально – 27%, негативно – 17%, не знають його – 44%.  До Сергія Гриценка позитивно ставляться 12%, нейтрально – 29%, негативно – 15%, не знають його – 45%. До Юрія Шклярука позитивно ставляться 11%, нейтрально – 19%, негативно – 8%, не знають його – 61%.    

• Партія «Слуга народу» – лідер серед політичних сил у рейтингу на виборах до Верховної Ради. Її готові підтримати 27,3% тих, хто визначився і має намір голосувати. 14,4% таких опитаних підтримують партію «Опозиційна платформа – За життя», 13,2%  – партію «Батьківщина», 12,7% – партію «Європейська солідарність», 7,3% – партію «Сила і честь», 5,7% – партію «Наші» Є.Мураєва, 4,2% – Радикальну партію Олега Ляшка. Рейтинг інших партій – менше 4%. Тих, хто не визначився, – близько 11%.  

• Моделювання виборів міського голови з такими ж кандидатами як у жовтні 2020 року, показало, що за Сергія Кузьменка проголосувало б сьогодні 75,2% тих, хто визначився і прийшов би на дільниці. За Степана Цапюка віддали б свої голоси – 22,5%, за Володимира Трофименка – 0,1%. У порівнянні із минулим роком рейтинг Сергія Кузьменка зріс майже на 20 в.п. 

• 77% задоволені діяльністю мера Олександрії С.Кузьменка, 15% – не задоволені. Діяльністю міської ради задоволені 56%, не задоволені – 23%, не змогли оцінити – 22%.  

• Діяльністю освітніх закладів задоволені 61%, не задоволені – 17%, не змогли оцінити – 22%. Роботою громадського транспорту задоволені 58%, не задоволені – 22%, не змогли оцінити – 21%. Поліцією задоволені 36%, не задоволені – 34%, не змогли оцінити – 30%. Швидше не задоволені, аніж задоволені містяни роботою комунальних підприємств та медичних закладів. Так, діяльність останніх позитивно оцінили 42%, негативно – 50%. Роботу комунальних підприємств позитивно оцінили 44%, негативно – 47%. За останній рік зріс рівень  задоволеності діяльності міських інституцій.  

• 53% вважають, що період нинішньої каденції мера Олександрії Сергія Кузьменка ситуація у місті в цілому покращилася. 36% – не побачили змін. Про погіршення говорили лише 3% опитаних.  

• Проекти міського голови Сергія Кузьменка такі як капітальний ремонт міської лікарні, ремонт доріг, реставрація Олександрійського театру, реконструкція парку імені Т.Шевченка, закупівля нових комунальних автобусів та будівництво критого мультифункціонального спортивного комплексу позитивно оцінили абсолютна більшість опитаних містян (близько 90%). 

• Вартість комунальних послуг (78%) та наркоманія і алкоголізм (59%) – дві ключові проблеми, які найбільше турбують жителів міста. Безпритульні тварини на вулицях турбують 39% опитаних, проблеми збору та утилізації сміття – 30%, поганий стан тротуарів та пішохідних доріжок – 23%. Поганий стан доріг міста, корупція у міській владі, низький фаховий рівень медиків та поганий стан прибудинкових територій та дворів хвилюють по 16-18%. Ріст злочинності та вартість проїзду у транспорті – по 13%.  

• Інтернет сторінки (60%), національне телебачення (54%), соціальні мережі (52%) та місцеве телебачення (38%) – основні джерела отримання суспільно-політичних новин в Олександрії. З каналів у менеджерах новини отримують 18%, від близьких та знайомих – 12% опитаних, з місцевої преси – 6%, радіо – 5%, з національної преси – лише 2%.  

Аудиторія: мешканці Олександрійської громади від 18 років і старші.. Вибірка репрезентативна за віком, статтю. Метод опитування: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Вибіркова сукупність: 800 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,5%. Терміни проведення: 1-10 жовтня 2021 року

 • Згідно з результатами опитування Соціологічної групи «Рейтинг», мешканці Харкова значно краще оцінюють стан справ на місцевому рівні, аніж на загальнодержавному. Так, 51% опитаних вважають, що справи у місті йдуть у правильному напрямку, 31% – протилежної думки. Щодо країни – лише 19% вважають, що справи у ній рухаються у правильному напрямку, 66% – навпаки. 

• Абсолютна більшість опитаних (93%) вважають Харків комфортним для життя (37% вважають його дуже комфортним, 56% – скоріше комфортним). Іншої думки – лише 6%.  

• Робота медичних установ, вартість та якість комунальних  послуг, а також боротьба з корупцією – ключові пріоритети розвитку міста, на думку харків’ян. Чверть опитаних вважать пріоритетними напрямами для діяльності міської влади соціальний захист малозабезпечених, якість доріг, боротьбу із злочинністю, діяльність освітніх установ.  

• 59% задоволені діяльністю в.о. мера Харкова І.Терехова, 29% – не задоволені. Діяльністю міської ради задоволені 40%, не задоволені – 34%, не змогли оцінити – 27%.  

• Лідером довіри серед місцевих політиків є Ігор Терехов. Йому довіряють 53% опитаних, не довіряють – 37%. Олександру Ярославському довіряють 37%, не довіряють – 32%, не знають його – 22%. Михайлу Добкіну довіряють 33%, не довіряють – 59%. Олександру Фельдману довіряють – 31%, не довіряють – 57%. Євгенію Мураєву довіряють 30%, не довіряють – 37%, не знають його – 29%. Арсену Авакову довіряють – 11%, не довіряють – 78%. Таких особистостей як Кирило Кернес та Тетяна Єгорова-Луценко не знають більшість опитаних. К.Кернесу довіряють 13%, не довіряють – 30%, Т.Єгоровій-Луценко довіряють – лише 1%, не довіряють – 18% опитаних.  

• 60% опитаних висловили однозначну готовність взяти участь у виборах міського голови. 71% вважають, що передвиборча кампанія з виборів мера Харкова проходить спокійно. Напруженість на виборах фіксують 22% респондентів.  

• Лідером електоральних симпатій серед кандидатів на міського голову Харкова серед містян є Ігор Терехов. За нього готові віддати свої голоси 57,6% тих, хто визначився і має намір прийти на дільниці. 27,6% опитаних підтримують Михайла Добкіна. Рейтинг інших кандидатів – менше 4%. Тих, хто не визначився, – близько 14%.  

• 63% респондентів переконані, що переможе на виборах мера Харкова І.Терехов, 14% – впевнені у перемозі М.Добкіна. В перемогу інших кандидатів вірять менше 2%. 

Аудиторія: мешканці Харкова від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю. Метод опитування: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,8%. Терміни проведення: 2-7 жовтня 2021 року 

 • Згідно з результатами опитування Соціологічної групи «Рейтинг», 82% респондентів помітили покращення стану доріг та збільшення їх ремонту протягом останнього року (у 2020 році таких було 76%, 2018-2019 – близько 60%). 17% – протилежної думки. 

• Найбільшу заслугу у тому, що в Україні покращуються дороги респонденти віддають Президенту (36%). 33% вважають, що це заслуга місцевої влади, 8% – Міністерства інфраструктури/Укравтодору, по 1% – Прем’єр-міністра, 2% – Верховної Ради. За останній рік зросла кількість тих, хто вважає, що покращення доріг заслуга Президента, і зменшилася тих, хто вважає, що це заслуга місцевої влади. 
 

• 64% задоволені діяльністю Укравтодору в Україні, 29% – протилежної думки. За останній рік рівень задоволеності цією інституцією серед українців зріс.  

• 61% опитаних вважають, що за Зеленського ремонтують доріг більше, ніж за Порошенка (6%).19% вважають, що будувалось однаково. Оцінюючи якість доріг за обох каденцій, 45% вважають, що дороги є якіснішими за Зеленського, 24% – за обох, 4% – за Порошенка. 

• Порівнюючи всіх президентів, 41% вважають, що найбільше дороги ремонтувати за Зеленського. 9% – вважають, що це було в часи каденції Порошенка, 7% – Януковича, 7% – Кучми, 2% – Кравчука, і 1% – Ющенка. 10% вважають, що за всіх очільників держави було однаково. 9% – стверджують, що за жодного президента не ремонтували дороги. 12% - не змогли визначитися з цього питання. 

• Серед сфер інфраструктури, де останнім часом відбувається модернізація, українці найкраще оцінили стан доріг.  

• Третина побачили покращення в сфері туристичних подорожей Україною. Покращення щодо будівництва соціальної інфраструктури – 29%, щодо безпеки на дорогах – 25%.  Натомість щодо якості медичного забезпечення та якості освіти респонденти значно частіше говорили про погіршення. Так, щодо освіти негативні оцінки поставили 38%, медичного забезпечення – 46%. Покращення у цих сферах побачили від 16% до 20% опитаних, відсутність змін – 27-28%.  

• У динаміці за останні три роки помітно поступове зростання оцінок стану доріг та безпеки на них. Також є позитивне зростання щодо якості медичного забезпечення. Водночас щодо якості освіти фіксується незначне погіршення, починаючи з 2020 року. 

• Дороги (50%) та залізниця (42%) – інфраструктурні галузі, які, на думку опитаних, потребують найбільшої підтримки держави. По 18% вважають такими галузями пошту та туризм, 13% – річкові порти, 9% – аеропорти.  

• Найбільшу відповідальність за розвиток та модернізацію інфраструктури в Україні респонденти покладають на Міністерство інфраструктури (24%), Президента (23%) та місцеву владу (23%). На Парламент таку відповідальність покладають лише 12%, Прем’єр-міністра – 9%.  

• 32% зазначили, що за останні два роки подорожували Україною з метою туризму. 68% – не мали такого досвіду. Відносно більше тих, хто подорожував, серед мешканців Києва, молодих респондентів, більш заможних та тих, то має та часто водить авто.  

• Найпопулярнішими напрямами для подорожей є Карпати (55%) та морські курорти Півдня (48%). До природних пам’яток подорожували 37%, цікавих міст України – 26%, місць історичних подій, битв – 17%.  

• Більшість власників авто (77%) готові користуватися платними автомагістралями якщо вони будуть якісніші, безпечніші та матимуть обмеження швидкості 130 км/год.  

• 69% опитаних не користувалися приміськими потягами за останній рік. Часто їздили електричками – 8%, рідко – 23%. 74% опитаних не користувалися міжрегіональними потягами за цей період. Часто їздили– лише 4%, рідко – 22%. Близько 70% з тих, хто користується цими видами транспорту, готові платити більше за проїзд за умови зростання якості послуг. Близько третини – не готові.  

• 46% позитивно ставляться до ініціативи створення державної програми іпотеки на житло під 7% на 20 років. 40% – нейтрально, лише 11% – негативно. Водночас скористатися цією програмою хочуть 28%, не мають такого бажання – 69%. Більше тих, хто має намір скористатися державною іпотекою під 7%, серед респондентів, котрі позитивно оцінюють цю ініціативу.  

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність:  3000 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 1,8%. 

Терміни проведення: 10-13 вересня 2021 року

Опитування було проведено Соціологічною групою «Рейтинг» від імені Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту. 

Це щорічне опитування дає всесторонній аналіз ставлення громадян до органів місцевого самоврядування та надання комунальних послуг. 

Опитування проводилось у 24 обласних центрах України, що не перебувають під контролем російських чи проросійських сил, включаючи Маріуполь та Сєвєродонецьк на Донбасі. Опитування проведено на основі вибірки, яка включала 19196 респондентів.  

Статистична похибка для кожного міста не перевищує ±3,5%. Досяжність респондентів у середньому склала 65%.

Рейтинги міст України: сьоме муніципальне опитування IRI from Ratinggroup

 • Згідно з результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 2- 4 вересня 2021 року, за останні п’ять місяців кількість тих, поінформований про дипломатичну ініціативу «Кримська платформа», зросла у півтори рази (з 45% у квітні до 66% у вересні).  

• Також зросла і кількість тих, хто позитивно оцінює цю ініціативу (з 38% – у квітні, до 50% – у вересні). Серед тих, хто добре поінформований про зміст «Кримської платформи», позитивно ставляться до неї майже 80%.  

• Опитані добре обізнані про будівництво газогону «Північний потік - 2» з Росії до Німеччини в обхід України: 50% знають про це, 31% – щось чули і лише 18% – нічого не знають). 41% вважають, що Україна не мала жодних можливостей зупинити будівництво згаданого газогону. Натомість 20% покладають відповідальність за це на Порошенка,  3% – на Зеленського, ще чверть – на обох президентів.   

• Серед ключових світових лідерів найкраще українці ставляться до Канцлера Німеччини Ангели Меркель (73% – позитивно, 19% – негативно) та Президента США Джозефа Байдена (64% - позитивно, 19% – негативно). При цьому в динаміці за останні кілька місяців ставлення до Президента США дещо покращилось, до Канцлера Німеччини – дещо погіршилось. 

• Президента Франції Емануеля Макрона позитивно оцінили 57%, негативно – 19%, не змогли оцінити або не знаю такого – 23%. Президента Польщі Анджея Дуди позитивно оцінили 54%, негативно – 10%, не змогли оцінити або не знаю такого – 37%.  

• Натомість ставлення до очільників Білорусі та Росії серед українців переважно негативне. Так, до Олександра Лукашенка негативно ставляться 59% опитаних, позитивно – 34%. При цьому, за останній рік ставлення до президента Білорусі погіршилося з 45 до 34%, а за останні два роки – вдвічі (з 67 до 34%). 

• До Володимира Путіна негативно ставляться 81%, позитивно – лише 15%.  

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність:  2500 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,0%. Терміни проведення: 2-4 вересня 2021 року

 • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 2- 4 вересня 2021 року, демонструють, що напрям руху країни як правильний оцінюють третина опитаних (34%), як неправильний – 58%, не змогли відповісти – 8%. За останній місяць кількість тих, хто вважає напрям розвитку країни правильним, зросла (у липні 2021 – 26%). Відносно більше тих, хто оцінює напрям розвитку країни як правильний, серед молоді, а також мешканців Заходу та Центру.

• Рейтинг довіри до політиків очолює Володимир Зеленський, якому довіряють 50% опитаних, не довіряють – 48%, таким чином політик повернув позитивний баланс довіри, який мав на протязі першого року правління.  

• Д.Разумкову довіряють 29% не довіряють – 32%, не знають його – 33%. Петру Порошенку  довіряють 26%, не довіряють – 71%. Юлії Тимошенко довіряють 26%, не довіряють – 72%. Юрію Бойку довіряють 23%, не довіряють – 58%, не знають його – 16%. Денису Шмигалю довіряють 17%, не довіряють – 46%,  не чули про такого – 30%. Віктору Медведчуку довіряють 15%, не довіряють – 71%.  

• Якби найближчим часом відбулися вибори Президента, то 31,1% проголосували б за В.Зеленського (серед тих, хто голосуватиме та визначився з вибором), порівняно з початком серпня його рейтинг зріс за 27 до 31%. 13,3% підтримали б П.Порошенка, 10,9% – Ю.Бойка, 9,2% – Ю.Тимошенко, 6,1% – І.Смешка, 5,7% – В.Гройсмана, 5,7% – Є.Мураєва, 4,1% – О.Ляшка. 3,7% – Д.Разумкова, 3,1% – А.Яценюка. Підтримка інших кандидатів нижче 2%.  

• Антирейтинг очолює П.Порошенко: 45% не проголосували б за нього за жодних обставин. 38% не проголосували б за Ю.Тимошенко, 35% – Ю.Бойка, 25% – О.Ляшка, 24% – В.Зеленського, кожен шостий-сьомий не проголосував б за жодних обставин за А.Яценюка, О.Тягнибока та Є.Мураєва.  

• Парламентський рейтинг очолює партія «Слуга народу», яку готові підтримати 25,8% серед тих, хто буде голосувати та визначився із вибором. За партію «Європейська солідарність» – 14,1%, «Опозиційна платформа – За життя» – 12,4%, «Батьківщина» – 10,6%. Рейтинг інших політичних сил значно нижчий. Так, партію «Сила і честь» підтримують 4,9%, партію Мураєва «Наші» – 4,7%, партію «Українська  стратегія Гройсмана» – 4,5%, Радикальну партію О.Ляшка – 4,2%, партію Шарія – 3,6%, «УДАР Віталія Кличка» – 3,4%, умовну партію Притули – 3,2%. Рейтинг інших партій – до 3%.   

• Серед офіційних заходів до Дня Незалежності, опитані найкраще оцінили військовий парад у Києві (44% – позитивно). Міні-фільм «ДНК України» позитивно оцінили 38%, виступ президента Зеленського на параді – 36%, святковий концерт на стадіоні «Олімпійський» у Києві – 29%. Серед респондентів, котрі бачили ці заходи, найкращі оцінки отримав міні-фільм «ДНК України» (67%). 

• 48% опитаних оцінюють як успішний візит президента Зеленського до Сполучених штатів Америки. 28% – вважають його неуспішним, 17% – нічого не знають про це, або ж вагалися з оцінками.   

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність:  2500 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,0%. Терміни проведення: 2-4 вересня 2021 року

 • За 30 років Незалежності України зросло покоління людей, яке за своїми поглядами, ідеями, цінностями та мріями помітно вирізняється серед інших демографічних груп. У соціологічних замірах за останні кілька років  ідеологічні та регіональні відмінності стають менш вагомими, поступаючись віковому фактору. Молодь, яка народилася і зростала в нових умовах глобального світу та не знала бар’єрів радянського часу, сьогодні задає нові тренди життя, ламає стереотипи, традиції, формує нові запити. Це – Покоління Незалежності. 

• До 30-ліття Незалежності України Соціологічна група «Рейтинг» провела перше масштабне соціологічне дослідження з загальною вибіркою в 20 тисяч респондентів, метою якого було вивчити особливості мислення та стилю життя нового покоління українців, їхнього ціннісного світу, мотивацій, оцінки самих себе та України. Результати представлені у вікових, гендерних, регіональних (по областях), майнових, психологічних розрізах. Дослідження проводилося з 20 липня по 9 серпня 2021 року методом телефонного інтерв’ю. Опитано 20 тисяч респондентів в усіх областях країни, окрім тимчасово окупованих територій Крим та Донбасу. 

ІДЕНТИЧНІСТЬ 

• Проголошення Незалежності України сьогодні загалом підтримали б 80% опитаних. Не підтримали б – лише 15%, вагалися з відповіддю – 5%. Найвищий рівень підтримки Незалежності України серед покоління, яке народилося після 1991 року (87%). Також більше тих, хто підтримав би Незалежність, серед мешканців західних та центральних регіонів та більш заможних. Попри розбіжності, не менше двох третин у кожній із демографічних груп підтримали б сьогодні проголошення Незалежності України.  

• Громадянами України ідентифікують себе 75% опитаних (11% не відчувають себе такими), натомість європейцями – 26%, «радянською людиною» - 21%. Серед представників Покоління Незалежності ідентифікують себе як громадяни України 86%, як європейці – 40%. Старші менше вважають себе європейцями, але частіше ніж інші ідентифікують себе як «радянську людину». У регіональному розрізі західні області більше відчувають себе європейцями, ніж радянськими людьми, так само як Київ. Східні, – навпаки, більше ідентифікують себе з вихідцями з СРСР, ніж з Європи. Мандрівники, які частіше подорожують всередині держави, більше відчувають себе громадянами України. 

САМООЦІНКА 

• Власне положення українці оцінюють на середньому рівні, а країну – дещо нижче середнього. Оцінюючи власне соціальне становище за шкалою, де перше місце означає найнижче положення, а сьоме - найвище, 22% опитаних поставили себе на дві найнижчі сходинки,  66% – на середні (з третьої по п’яту), і лише 9% на найвищі – шосту та сьому. Власні перспективи через 10 років найгірше оцінили лише 18%, посередньо – 31%. Натомість до найвищих сходинок себе віднесли 32% опитаних.  

• Становище сьогоднішньої України оцінили наступним чином: 36% поставили на останні дві сходинки, 55% – не середні (з третьої по п’яту, при цьому на третю – 27%). І лише 4% –  на найвищі шосту і сьому. На відміну від оцінки сучасної України, оцінка майбутнього країни більш оптимістична: 44% сподіваються, що Україна буде на найвищих сходинках, 34% – на середніх (при цьому більше половини з них на п’яту), і лише 18% – мало вірять у майбутнє країни. Чим молодші респонденти, тим вищі оцінки власного соціального положення і положення України. Також краще оцінюють своє соціальне положення чоловіки, натомість жінки краще оцінюють положення країни у майбутньому. Найвищу самооцінку та оцінку країни мають виборці Зеленського. Особливо це стосується бачення України у майбутньому, яке у них навіть більш позитивне, ніж бачення власного становища через 10 років. Досить високі оцінки себе та України мають ще прихильники Порошенка та Гройсмана. А найбільш песимістично і щодо себе, і щодо держави налаштовані електорати Бойка та Мураєва. Також краще себе й Україну оцінюють західні й центральні регіони, тоді як східні й південні мають нижчу оцінку зараз, і від майбутнього чекають менше позитивного, як для себе, так і для країни. 

ЕМОЦІЇ 

• Основні дві емоції, які відчувають, думаючи про Україну  – сум (37%) і гордість (34%). Зацікавленість відчувають 20%, радість і сором – по 18%, страх – 16%, байдужість і гнів – лише по 5%. Відносно себе, 37% опитаних відчувають зацікавленість, 34% - радість, 22-24% - сум і гордість, 14% - страх, 6% - сором, 3-4% - гнів і байдужість. Майже половина молоді відчуває гордість та зацікавленість думаючи про країну, третина – радість. Вони  більш позитивні у ставленні як до себе, так і до країни, аніж старші. За регіонами: від гордості на Заході емоційний фон поступово рухається в бік негативного спектру – до суму на Сході. Найбільше відчувають гордість за країну виборці Зеленського та Порошенка. Представники цих двох груп значно менше відчувають сором за себе і за країну. Їхні уявлення і про себе, і про країну значно оптимістичніші, ніж у виборців інших кандидатів. Натомість тих, хто негативно сприймає і себе, і країну, багато серед виборців Бойка та особливо Мураєва. У цих групах переважають безрадісні емоції, вони майже не відчувають гордості щодо себе, а щодо країни – переважно сум, або навіть сором. 

ЦІННОСТІ ТА МОТИВАЦІЇ 

• У ціннісному спектрі українців домінують універсалізм, доброта, конформізм та безпека. Найнижчі показники мають багатство і стимуляція. Самостійність, гедонізм та досягнення утримуються на середньому рівні.  У віковому розподілі молодша група найбільш зміщена у бік гедонізму, самостійності та стимуляції. Молодь і люди середнього віку також сходяться у визнанні досягнень. Натомість старші більше тяжіють до традиційності, серед них також найменша цінність багатства. Особливо виділяється група 16-24 років, які найбільш відкриті до змін та прагнуть самоствердження. Вони єдині, хто більше відкриті до змін, ніж консервативні. Жінки в усіх вікових групах більше, ніж чоловіки тяжіють до самовизначення (доброта й універсалізм). Аналіз за доходами показав, що цінність багатства для бідних майже не має значення.  

В електоральних симпатіях вимальовуються три умовні групи виборців – умовно позитивні та відкриті до змін (виборці Зеленського, Порошенка); усереднені за емоційним ставленням до країни та цінностями консерватизму (виборці Тимошенко, Ляшка, Гройсмана, Смешка); та крайні консерватори (виборці Мураєва та Бойка). 

• Відносна більшість опитаних (57%) зазначили, що загалом задоволені своїм життям, 21% – не задоволені, 23% дали посередню оцінку. Чим молодший вік та чим вищі доходи, тим кращий показник задоволеності життям. Цікаво, що серед молоді 16-24 років навіть у бідніших майнових групах рівень задоволеності життям є відносно високим. 

• Мотивації ділять суспільство майже навпіл: половина (49%) хочуть жити не гірше інших, трохи менше половини – хочуть жити краще інших і досягати успіху (45%). Мотиваційний принцип «жити краще за інших» відносно частіше спостерігається у Покоління Незалежності та середній вікових групах. Натомість у старших (51+) переважає зворотній принцип: «жити, не гірше за інших». Прагнуть кращого життя найчастіше мешканці Києва, більш заможні опитані та жінки. При цьому серед останніх надвисокий рівень мотивації за принципом «жити краще за інших» спостерігається в наймолодшій віковій групі (16-24 років).  

• У випадку різкого скорочення доходів 60% опитаних скоріше будуть шукати додаткові джерела прибутку, а 36% - скорочувати свої витрати. Чим молодші, більш забезпечені, а також чим вища цінність багатства, тим більше респонденти готові до пошуку додаткових джерел доходу. Покоління Незалежності (особливо 16-24 роки) прагнуть використовувати можливості, з них понад 80% не готові скорочувати свої доходи, а за потреби шукатимуть додаткові джерела.  

• 61% сказали, що можуть впливати на свої доходи, натомість 38% вважають, що це не залежить від них. Молодші, більш забезпечені, а також задоволені життям і мотивовані на успіх краще оцінюють свій вплив на доходи.  

• 41% відчувають, що їхні найкращі роки ще попереду, 24% переживають їх зараз, а 31% сказали, що їхній найкращий час уже позаду. В цілому лише третина у віці 25-50 стверджують, що переживають зараз найкращі роки. Найбільше з оптимізмом дивляться в майбутнє молодь і представники середнього віку, більш забезпечені. Серед найстарших більше 70% вважають, що їхні найкращі роки вже позаду. 

• При виборі бажаної роботи найважливішими критеріями є заробітна плата (75%), вже потім соціальні гарантії (31%), взаємини у колективі (26%), графік роботи (22%). Найменш важливими є кар’єра (14%) і престижність, соціальний статус (10%). Покоління Незалежності єдине з усіх вікових груп, кому цікавіша кар’єра. Графік роботи важливий молодшим до 40 років, домогосподаркам, безробітним і студентам. Людям у віці 40-60 років графік та кар’єра вже не так важливі. Пенсіонерам важливі лише зарплата і соціальні гарантії. Лише зарплата важлива також для фізичних робітників. А ось офісним працівникам важливо, яка атмосфера буде у офісі. З ростом доходів зростає вимогливість до роботодавця: забезпеченим важливі майже всі пункти від гарантій до кар'єрного зростання, тоді як бідним – лише зарплата, щоб задовольнити базові потреби. 

ТОЛЕРАНТНІСТЬ 

• Як показує аналіз цінностей, українці охоче декларують важливість універсалізму та доброти, однак вони не дуже виявили терпимості у блоці дослідження толерантності.  47% негативно ставляться до ЛГБТ спільноти, 42% - до чайлдфрі (люди, які вирішили не мати дітей), близько половини ставляться до них нейтрально, 7-8% - позитивно. Ставлення до людей, які не вірять у Бога більш толерантне: лише 28% їх не сприймають, а 63% загалом ставляться нейтрально, 8% - позитивно.

Молоді жінки 16-24 років створили окремий тренд за рівнем високої толерантності – з них третина ставиться позитивно до ЛГБТ та чайлдфрі, при тому що в серед хлопців цього ж віку таких втричі менше.  

В цілому Покоління Незалежності виявилося найтолерантнішим, особливо 16-24 роки. До усіх трьох категорій їх ставлення скоріше нейтральне (60-70%), ще близько 20% ставляться до цих категорій позитивно, до 20% – негативно. Водночас, рівень толерантності з віком знижується і досягає найнижчого рівня у найстаршому віці (61+), і серед них до людей, які не хочуть мати дітей, переважає негативне ставлення (66%), так само як і до ЛГБТ (65%). 

Серед регіонів найбільш толерантний Київ. А от Схід і Захід схожі в своєму консерватизмі, різниця лише в тому, що релігійний Захід менш толерантний до невіруючих, а Донбас – до ЛГБТ-спільноти. Найбільше не сприймають прозахідні цінності виборці Бойка та Мураєва. Водночас, виборці Зеленського разом з виборцями Порошенка відносно толерантніші до усіх категорій (серед них переважає нейтральне ставлення).  

• Загалом 60% населення вірять в існування Бога і не сумніваються в ньому. Ще 17% вірять в Бога, але сумніваються у ньому, а у вищі сили вірять 14%. Атеїстів лише 7%. Віра в Бога зростає з віком і після 50 років має найвищі показники (більше 60%). Показники релігійності високі на Галичині й Заході в цілому. А ось у Києві та серед наймолодших (16-24) – віруючих менше половини. Серед тих, хто вірить в існування Бога і не сумніваються в ньому 40% негативно ставляться до атеїстів. Також вони є менш толерантними до ЛГБТ - 55% ставляться негативно, до чайлдфрі - 49%.  

• 51% опитаних підтримують ідею відновлення смертної кари в Україні, 45% - проти цього. Найбільше підтримують це старші, бідніші, з нижчим рівнем освіти, чоловіки, а також ті, хто відчуває негативні емоції до себе (сором, гнів, сум, байдужість і страх).

ЕЛЕКТОРАЛЬНІ СИМПАТІЇ 

• Президентський рейтинг очолює В.Зеленський, за якого проголосували б у випадку проведення виборів найближчим часом 27,2% (серед голосуючих і визначених). На другій позицій П.Порошенко – 14,9%, далі – Ю.Бойко з результатом 10,5%, Ю.Тимошенко – 9,7%, І.Смешко – 6,6%, Є.Мураєв – 5,6%, В.Гройсман – 5,1%, інші – не більше 4%.  

• В.Зеленський лідирує в 17 областях. У Києві, Тернопільській та Івано-Франківській областях він поділяє першість з П.Порошенком, у Харківській – з Ю.Бойком. Лише у Львівській на перше місце виходить П.Порошенко,  Вінницькій – В.Гройсман, Донецькій та Луганській – Ю.Бойко.  

• Серед Покоління Незалежності кожен другий з голосуючих та визначених обирає В.Зеленського. Серед них його результат більш ніж в 4 рази вищий, ніж у П.Порошенка. Високий рейтинг у В.Зеленського серед найменших, які ще не голосують (16-17 років): більше 50% обирають його в цілому і майже 70% з тих, хто б голосував і визначився. 

ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ ВЕКТОРИ 

• Домінуючим зовнішньополітичним вектором в Україні є європейська та євроатлантична інтеграція. В усіх питаннях, що стосувалися поглядів щодо майбутнього України на міжнародній арені, не менше половини опитаних підтвердили свої прозахідні прагнення. Так, за вступ в ЄС виступають 64%, у НАТО – 54%.  

Найбільше тих, хто підтримує європейське майбутнє України, серед наймолодших (16-24 роки): 66% за вступ в НАТО, 75% за вступ в ЄС. Але навіть і в найстарших категоріях не менше половини респондентів за рух України у західному напрямку.

Питання вступу до Євросоюзу хоча і має регіональні відмінності (підтримка зменшується у напрямку з Заходу на Схід), але не так критично «розділяє» суспільство, як питання вступу до НАТО. 

Загалом серед наймолодших (16-24), на відміну від старших, простежується тенденція до консолідації навколо проєвропейської ідеї України. Навіть на Сході, де більшість проти вступу в ЄС, серед молоді – більшість  за (58%). 

• Однак, стійкою альтернативою європейської інтеграції є не стільки проросійський вектор, як запит на рівновіддаленість від Заходу та Росії – такий варіант обрали 35%. Серед противників вступу до ЄС лише чверть висловлюються за рух у напрямку Росії. Інші – за самостійний розвиток. У віковому розрізі найбільшими прихильниками рівновіддаленості є середнє покоління (25-50 років). В східних областях запит на рівновіддаленість домінує над проєвропейським напрямком, а в західних - над проросійським напрямами.  

Цікаво, що такий погляд на майбутній розвиток України не має різких регіональних залежностей. За виключенням Галичини (де прихильників рівновіддаленості близько 20%), в усіх інших регіонах рівень підтримки такого вектору коливається від 30 до 45%. 

НОСТАЛЬГІЯ ЗА СРСР 

• 61% опитаних не жалкують зараз про розпад Радянського Союзу, натомість 32% –жалкують. Найбільше таких на південному сході країни, серед представників старшого покоління, менш забезпечених. Ностальгують за Радянським союзом також ті, хто не підтримав би проголошення Незалежності, а також люди, які вважають свої найкращі часи вже в минулому. Відмінності у ставленні до радянського минулого серед населення Росії та України є діаметрально протилежними.  Якщо за останні десять років рівень ностальгії за радянським минулим в Україні поступово знижується, то в Росії – зростає.  

• Вплив радянського періоду на розвиток України 52% оцінили як нейтральний, 23% - як негативний, 18% - позитивний. Полярні оцінки (і негативні, і позитивні) дають представники старшого покоління. Серед наймолодших домінує нейтральна позиція, оскільки для них період СРСР – це інформація з підручника історії, а не реальний досвід.  

• Свобода слова (77%) та умови для самореалізації (64%) – сфери які, на думку опитаних, краще розвинені в сучасній Україні, у порівнянні з радянським періодом. Натомість, оцінки рівня життя розділилися порівну: по 43% вважають, що він був кращий як за часів Радянського союзу, так і в сучасній Україні. Молодші вважають, що сьогодні краще, старші – навпаки. За оцінкою рівня медицини та освіти сучасна Україна поки «поступається» радянському минулому. Лише ті, хто народився в Незалежній Україні, вважають, що рівень медичних та освітніх послуг сьогодні кращий. Старші ж, навпаки, оцінюють сучасну медицину та освіту значно гірше.  

• Попри те, що порівняння рівня життя в сучасній Україні та СРСР має полярні оцінки, повернення до планової економіки підтримують лише 27% опитаних. Дві третини виступають за ринкові відносини. Цікаво, що у віковому розподілі відмінностей значно менше, аніж у майновому: чим багатші опитані, тим частіше вони висловлюються за вільний ринок. 

МІГРАЦІЙНІ НАСТРОЇ 

• 32% хотіли б працювати за кордоном, 65% - не хотіли б. Найбільше охочих поїхати на заробітки серед наймолодших – це 54%, а найменше серед 61+ (лише 18%). На Донбасі  бажаючих виїхати на роботу закордон вдвічі менше, ніж у західних областях (20-23% проти 40%).  

• Основними причинами чому хочуть працювати за кордоном, обрали вищу зарплату (71%) та кращі умови життя (57%). Ще по 20% обрали кращі умови праці й можливості самореалізації. Однак для Покоління Незалежності можливість самореалізації більш важлива, ніж для представників старших вікових груп.  

УЯВЛЕННЯ ПРО МОЛОДЬ 

• В очах більшості, сучасна українська молодь патріотична та моральна – близько 60% так відповіли, і ще третина – мають протилежну думку. (Важливо: в дослідженні вік молоді не встановлювався – кожен респондент сам вирішував, що він розуміє під молоддю) 

• Відносна більшість (56%) вважають сучасну молодь малоосвіченою, лише 38% - високоосвіченою. У інших питаннях думки розділилися навпіл: 50% - говорять, що молодь працьовита, 45% - лінива, 45% - думають вона відповідальна, а 50% - безвідповідальна.  

Для самої молоді – вони більш патріотичні та моральні, ніж для інших груп, особливо ніж для покоління їх умовних батьків – кому 31-50 років. При цьому рівень працьовитості молоді вище інших оцінюють старші респонденти. 

Жінки оцінюють молодь краще за чоловіків. Також, краще молодь оцінюють забезпечені. Коли йдеться про молодь, люди часто розуміють ту молодь, яку бачать навколо себе, тому тут є регіональні відмінності. На Заході, Галичині, в Центрі та в Києві молодь, за оцінками опитаних, більш патріотична, відповідальна, працьовита. На Донбасі, Півдні, Сході оцінки молоді негативніші: вона менш патріотична, неосвічена, лінива, безвідповідальна, менш моральна. Також існує прямий зв'язок зі ставленням до країни – чим більше респонденти відчувають гордість і радість за країну, тим більш позитивно вони оцінюють сучасну українську молодь. 

Виборці Зеленського і Порошенка найбільш позитивні в оцінках сучасної української молоді – з них близько 70% сказали що вона патріотична і моральна, 50-60% - відповідальна й працьовита. Найбільше негативних оцінок у ставленні до молоді серед виборців Мураєва, які оцінили освіченість, патріотичність й відповідальність молоді дуже низько. 

Попри деякі негативні оцінки молоді, більшість українців вважає, що розвиток молоді має бути пріоритетом. Вікових відмінностей майже немає – старші так само як Покоління Незалежності бачать пріоритет у розвитку молоді.

СТИЛЬ ЖИТТЯ 

• Подорожі, спорт, здоровий спосіб життя, музика та саморозвиток найбільш цікаві сфери українцям сьогодні: їх обрали від чверті до третини респондентів.  Найменше українців цікавить мода (всього 3%), не дуже привертають увагу – релігія, історія, політика (8-9%). Помірний рівень цікавості щодо екології, кулінарії, технологій, економіки та кіно (12-19%). 

Покоління Незалежності найбільше цікавить спорт, подорожі, музика та саморозвиток. Характерно, що музика найбільш цікава для молоді 16-24 років. З віком зростає важливість здорового способу життя: серед тих, кому від 40 років, його обирали близько 40%. Найстаршим (61+) також цікавіша політика та економіка (18%), що майже зовсім не цікавлять наймолодших (всього 4-10%). Також після 50 років у сферу інтересів частково входить релігія (12%). Ще з віком зростає цікавість до екології – як сферу інтересів її обирають 20-26% з тих, кому за 50 років. Натомість після 50 років втрачається інтерес до технологій. 

Подорожами цікавляться майже всі, окрім найстарших. Спорт і саморозвиток втрачають позиції після 40 років: з найстарших спорт обрали лише 21%, тоді як у віці 16-24 –  це 50%.  

Чоловікам більш цікавий спорт (48%), жінкам – подорожі (39%), кулінарія (26%) і здоровий спосіб життя (36%). Можна сказати, що жінки більше піклуються про своє здоров’я, адже у питанні медичних профоглядів вони відрізняються: частіше проходять медогляд, ніж чоловіки (найчастіше це роблять жінки у віці 23-30 років). Але в цілому половина українців відповіли, що не ходять на медогляди, а звертаються до лікаря лише коли щось турбує.  

• 16% українців ніколи не виїжджали зі свого населеного пункту за останні п’ять років. Це більшою мірою бідні, старші та мешканці сіл. Третина були у іншому місті/селі України один чи декілька разів, половина – їздять часто Україною.  

За останні п’ять років у країнах Європи побувало вдвічі більше українців аніж на курортах Єгипту, Туреччини й т.п.: 9% їздили до Європи багато разів, 21% - декілька, 70% – ніколи; тоді як на курорти: 3%, 13% і 84% відповідно. В країни СНД також їздять рідко – 87% там не були ніколи.  

Найчастіше подорожує Покоління Незалежності: наприклад, у Європі побували половина з тих, кому 25-30 років, і більше третини з тих, кому 16-24. Також з Покоління Незалежності часто їздять по Україні – більше 60%. Однак навіть серед них більше 70% ніколи не були на курортах, та більше 80% - в країнах СНД.  

Мешканці столиці частіше їздять і до Європи, і на курорти, і до країн СНД.  Також часто до Європи їздять мешканці західних областей, особливо закарпатці – 62% з яких сказали, що їздили в країни ЄС. А до країн СНД найчастіше мандрують одесити та мешканці прикордонних з Росією областей – Луганська, Харківська, Сумська.  

• Лише 15% українців у цифрову еру смартфонів більше пишуть, ніж розмовляють по телефону. Але Покоління Незалежності в спілкуванні телефоном все більше переходить на повідомлення, серед респондентів у віці 16-17 таких взагалі більшість (майже 70%).  

МРІЇ 

• Українці мріють про міцне здоров’я (58%). Хороший фізичний стан – це одна з базових потреб людини. Пандемія, яка є загрозою здоров’ю, також могла вплинути на актуалізацію цього показника. На другому місці -  підвищення зарплат та пенсій (41%). Для бідних це мрія № 1, для них вона навіть дещо важливіша ніж здоров’я. Мрія про дітей та онуків – на третьому місці (40%). Вона актуальна однаково для всіх, менше лише для наймолодших (до 24 років). Стереотип, що народження дітей важливіше для жінок, не підтвердився:  у мрії про дітей і онуків немає суттєвих різниць за статтю. 

Про великий будинок і подорожі мріють 16-17%. Як і у сферах інтересів, подорожувати частіше мріють жінки, зокрема до 40 років. Також мрія про великий будинок більш важлива жінкам, аніж чоловікам. 

Лише 10% українців мріють про кар’єру. Найбільше таких серед молодих жінок 16-24 років – 45%. У 25-30 років таких жінок вполовину меншає (21%), бо з’являється ще мрія про дітей і родину. Молоді хлопці в 16-24 роки більше зорієнтовані на власну справу (38%), ніж на кар’єру, і ніж жінки їхнього віку (28%).  

Про щасливе кохання мріють 14% опитаних, при цьому для чоловіків воно більш важливе: наприклад, у віці 25-40 років з жінок лише 14% мріють про кохання, а серед чоловіків таких 22-24%. Навіть після 60 років, кожен десятий з чоловіків ще мріє про щасливе кохання, тоді як серед жінок цього віку майже ніхто про це вже не мріє.  

Мрія про міцне здоров’я популярніша серед жінок, аніж чоловіків: з 25 років 60% жінок актуалізують цю мрію. Для з чоловіків вона стає значимою після 50 років.  

З тих, хто хоче працювати закордоном, лише кожен десятий мріє про переїзд туди. При цьому вони більше мріють про подорожі, кар'єру, власну справу.  

Аудиторія: населення України віком від 16 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність:  20000 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: по Україні – не більше 1,0%, по області – не більше 4%. Терміни проведення: 20 липня – 9 серпня 2021 року