Новини та прес-релізи

За два останні місяці найбільше зросла підтримка лідера Партії регіонів В.Януковича (з 20,1 до 25,3%). Підтримка лідера БЮТ Ю.Тимошенко навпаки зменшилась (з 16,8 до 15,9%).

Дещо зросла також підтримка А.Яценюка (з 12,2 до 13,2%).

Підтримка діючого Президента В.Ющенка коливається на рівні 3-4%, Голови Верховної Ради В.Литвина – 6-7%, лідера комуністів – 4-5%.

Проти всіх виступають 15,8%, не визначились – 9,6%.

Якби вибори Верховної Ради України відбулися наступної неділі то до парламенту потрапили б п’ять політичних сил: Партія регіонів (24,9%), БЮТ (15,2%), Блок Яценюка (10,4%), Блок Литвина (6,1%), та КПУ (5,4%).

Близькі до подолання 3% бар’єру Наша Україна (2,8%), та ВО Свобода (2,4%). Проти всіх виступають 13,4%, не визначились – 11,3%.

54% опитаних згодні з тим, що парламент повинен відправити у відставку Міністра внутрішніх справ Ю.Луценка, не згодні – 34,3%.

Третина опитаних вважають, що профспілкові організації в Україні найбільше відстоюють інтереси керівників підприємств, кожен п’ятий – інтереси політиків. Лише 15% громадян думають, що профспілки відстоюють інтереси рядових працівників, 16,6% - не відстоюють жодних інтересів, 14,6% - не змогли дати відповідь на це питання.

Відповідно лише 16,8% респондентів оцінили позитивно діяльність профспілкових організацій в Україні за останні півроку, 28,5% - оцінили негативно. Тоді як 37,2% опитаних думають, що профспілки в Україні не відіграють жодної ролі. 17,5% - не визначились із відповіддю.

Дата опитування: 21-29 травня 2009

Кількість опитаних: 2011

Вік опитаних: понад 18 років

Регіони: усі регіони України

Похибка: до 3,3%

 Якщо у вересні 2007 року на аналогічне питання респонденти більше схилялись до відповіді, що країні найбільше не вистачає законності, то у травні 2009 року – саме порядку (ріст з 41,4 до 45,3%). Також зросло сприйняття браку стабільності (з 21,8 до 25,1%), лідера (з 20,1 до 23,6%), мудрості (з 8,9 до 11,3%), грошей (з 5,4 до 8,1%) та віри (з 2,8 до 5,3%). Дещо зменшилось або не змінилось сприйняття браку чесності, справедливості, рішучості та патріотизму.

Майже 90% респондентів відчули на собі наслідки економічної кризи.

Для того, щоб зменшити вплив кризи 47,2% громадян економлять на продуктах харчування, 43,2% - відмовились від запланованих покупок техніки. Майже кожен десятий обмежив себе у всьому. Також 28,7% респондентів звернулись по допомогу до родичів і близьких, 17,1% - відмовились від літнього відпочинку, 14,3% - перевели усі заощадження в долари.

Лише 1,7% опитаних звернулись по допомогу до держави.

Разом з тим 7,5% респондентів нічого не робили для того зменшити вплив економічної кризи.

Дата опитування: 21-29 травня 2009

Кількість опитаних: 2011

Вік опитаних: понад 18 років

Регіони: усі регіони України

Похибка: до 3,3%

 І. Сприйняття львів’янами кандидатів на посаду президента України

Отже, якою є динаміка електоральних настроїв львів’ян у 2009 році. Давайте, почнемо з очікувань жителів Львова стосовно наступних президентських виборів.

Ми порівнюємо дані дослідження, проведеного у квітні 2009 року з даними дослідження, проведеного наприкінці грудня минулого року. Протягом цих чотирьох місяців Арсеній Яценюк очолив список кандидатів на президентську посаду. Зрештою, для нас зростання підтримки Яценюка було очікуваною тенденцією і я впевнений, що першу позицію він зайняв ще у січні-лютому ц. р., а ми це підтвердили тільки у квітні. Динаміка його рейтингу була позитивною увесь час, починаючи з жовтня, коли про Яценюка активно заговорили як про кандидата в президенти. Він має наразі майже 23,5%.

Щодо інших кандидатів, то, звичайно, найбільше втратила Юлія Тимошенко. У неї тільки 19,5%. Вона найбільше втратила, порівнюючи з кінцем минулого року, цілих 5%. Це багато, особливо, зважаючи на те, що ті 5% стали прихильниками її прямого конкурента на теренах Львова – Арсенія Яценюка. Тут маємо однозначну тенденцію: Тимошенко – вниз, Яценюк – вгору.

На даний момент моя версія є такою: ріст рейтингу Яценюка та, відповідно, падіння рейтингу Тимошенко, зупинилися. Я думаю, що найближчий місяць-другий, а може, навіть до осені, приблизно такі позиції вони мали би зберігати.

Найближче до цих двох лідерів наразі підійшов Олег Тягнибок. На даний момент його рейтинг становить трохи більше ніж 10%. Треба сказати, що за 4 місяці він дещо втратив свої позиції. Але це пов’язане, вірогідно, не стільки з його особистими можливостями, а радше з тим, що в перелік останнього квітневого дослідження ми включили Анатолія Гриценка, який розглядається як певна альтернатива основним політикам. Це нове обличчя. І він був відносно бойовим міністром оборони, також позиціонує себе як «сильна рука».

Ви вважаєте, що від Тягнибока перейшли до Гриценка, бо у них подібний імідж таких собі вольових лідерів диктаторського типу, здатних «навести порядок»?

Гриценко людьми в основному так і сприймається. Тому ці 2-2,5% пониження рейтингу Тягнибока, я вважаю відбулися за рахунок виходу на президентську дистанцію Анатолія Гриценка, якого ми вперше внесли у даний перелік. Щодо Віктора Ющенка, то його рейтинг є стабільним, він за чотири місяці не пішов ні вгору, ні вниз. У даний момент він становить близько 7%. І потрібно сказати, що це теж є певною точкою, на якій його рейтинг затримається досить довго. Такі основні позиції.

А як щодо Януковича?

Віктор Янукович у Львові традиційно сприймається радше негативно. На даний момент за нього готові проголосувати 4% львів’ян. З одного боку – це дуже мало, але з іншого – це дещо більше, ніж було рік-два тому.

А якою є динаміка протягом останніх 4-х місяців?

Його рейтинг стабільний. Нікуди не хитнувся. Тобто, ті люди, які потихеньку розчаровувалися в нині діючій владі все-таки не обрали Януковича як альтернативу. Як не крути, але його не сприймають у Західній Україні, зокрема. У Львові

Тобто, можна сказати, що у Львові прихильники цих основних політичних діячів уже визначилися і картина в основному стабілізувалася. Чи можуть бути ще якісь несподіванки?

Я думаю, що несподіванок не слід очікувати. Навіть попри те, що близько 10% львів’ян не визначилися зі своїм вибором. Бо практика показує, що визначатимуться ці 10% фактично між чотирма кандидатами – Яценюком, Тягнибоком, Тимошенко і Ющенком. А люди прагнуть голосувати за тих, хто є лідерами, хто може перемогти. Тому фактично треба говорити про те, що сааме Яценюк і Тимошенко будуть боротися за ті 10% львів’ян, які наразі ще не визначилися.

Також скажу, що у нашому дослідженні близько 10% готові проголосувати «проти всіх» на виборах президента, а трохи менше 5% взагалі не хочуть брати участі у цих виборах. Цю категорію людей можна вважати незначною, з одного боку, проте, з іншого, ці цифри є вищими, ніж минулого року чи позаторік. Люди розчарувалися. Ви знаєте, що тих, хто голосує «проти всіх» зазвичай буває максимум 2-3%. А у наших опитуваннях ця цифра наразі становить аж 10%. Це втричі чи навіть у чотири рази більше, ніж зазвичай. Але думаю, що з наближенням виборів, активною фазою кампанії, значна частина цих людей визначаться і проголосують.

Ми зараз рахуємо рейтинги у відсотках, а чи могли б Ви перевести ці відсотки в абсолютні цифри?

Я зараз не готовий абсолютними цифрами оперувати, але спробуємо приблизно підрахувати. Якщо у Львові маємо близько 530 тисяч виборців, то виходить, що за Тимошенко готовий проголосувати кожен п’ятий, тобто сто з чимось тисяч чи 15%. За Яценюка – 23,3%, тобто кожен четвертий, це 120 тисяч. Це абсолютна цифра від усіх виборців. Але на вибори прийде до 70% виборців. Президентські вибори для людей більш актуальні, на них зазвичай приходить більше людей. Можливо, на президентські вибори у Львові прийде 75%. Це становитиме десь 420 тисяч виборців. Відштовхуючись від цієї цифри і треба вести підрахунок.

Цікаво було б зобразити електоральну карту України з точки зору різних політиків. На ній Львів, наприклад, з погляду Яценюка був би 120-тисячним містом, а для Януковича – 15-тисячним містом…

Погоджуюся. Цікаво би було порівняти Львів з іншими містами-мільйонниками. І тоді ще треба говорити про відсоткове значення, про рейтинг, Але також і про питому вагу населення в цілому. Адже львівські 20% можуть за абсолютним значенням дорівнювати тільки 5% донецьких. І тут є за що боротися, зрештою. Для Януковича, звичайно, про Львів не так цікаво говорити. Але все одно – чим більше місто, тим більшою є його вага в національній вибірці.

А чи можна скласти груповий портрет виборця-львів’янина, який є прихильником того чи іншого кандидата?

Можна говорити про тих кандидатів, які користуються значною підтримкою населення Львова, а це Яценюк, Тимошенко і Тягнибок, який набирає у 2 рази більше, ніж Ющенко. Тому я би зупинився на цих 3-х типових електоратах.

Прихильники Юлії Тимошенко, які років 4 тому вважалися протестним електоратом, тобто виступали проти влади і прагне змін, на даний момент, коли Тимошенко є при владі, стали найменш протестними. Це не одзначає, що електорат змінився, що 4 роки тому за Тимошенко голосували одні, а тепер інші. Це ті самі люди, вони просто змінили ставлення до свого лідера. І завдяки тому, що Тимошенко є прем’єр-міністром, перебуває при владі, вони змінюють і своє ставлення до політики в державі. Відповідно, на даний момент вони не готові йти на дострокові вибори, вони не готові йти на якісь протестні акції.

Прихильники Тимошенко це переважно жінки чи чоловіки, який їх вік?

60% електорату Тимошенко - жінки, 40% - чоловіки, для Литвина, наприклад, картина діаметрально протилежна – 65% його прихильників є чоловіками. Так само як у Тягнибока 60% прихильників теж є чоловіками.

Якщо продовжувати малювати такого собі усередненого львівського прихильника Тимошенко, то це жінка віком до 30 років і одна з найменш заможних, що і виливається у соціалістичні і популістичні настрої, притаманні цьому електорату. Ми вже згадували, що порівняно з річною давністю, рейтинг Юлії Тимошенко значно знизився, приблизно на 10 відсотків і відповідно, певні електоральні втрати вона відчула, зокрема, у Львові. Але ті 20%, які сьогодні готові голосувати за Юлію Тимошенко, є найбільш впевненими у своєму виборі. Тобто, вони можуть бути розчарованими у самій Юлії Тимошенко, в економічній кризі, в українській владі, у виборчому процесі, але вони не бачать іншого варіанту та іншого політика, за якого вони могли би проголосувати. Тому у неї залишився стійкий виборець. І я на початку казав, що напевно її рейтинги не будуть сипатися далі. Тобто, у неї є стійкий електорат.

А щодо виборців Яценюка?

Дуже різні люди є його прихильниками. Це пов’язано передусім тим, що це нове прізвище серед кандидатів на посаду президента і він представляє відносно нову політичну силу. Але, фактично, основна частина цього виборця утворилася з тих людей, які ще рік тому були прихильниками НУ, або Віктора Ющенка, тобто, це був правоцентристський електорат. І саме за рахунок прихильників Віктора Ющенка почав зростати рейтинг Яценюка. Але тільки почав. Бо наступне зростання, скажімо, ті 5%, які він отримав цього року – це вже відбулося за рахунок рейтингу Юлії Тимошенко. Рейтинг Віктора Ющенка вже впав на дно – 6- 7%, і далі навряд чи опуститься. І на даний момент Яценюк уже почав набирати за рахунок блоку Юлії Тимошенко.

Зрозуміло, якщо електорат Яценюка поповнюється за рахунок прихильників різних політиків, то він отримав досить різношерсту компанію. Його електорат не є чіткий. Але можна говорити про те, що майже половина прихильників Яценюка – це люди до сорока років. Це переважно молоді активні люди. Вони готові брати участь у протестних акціях, тобто, вони більш активні, ніж решта, навіть в політичному сенсі. Ми говоримо, що вони одні з найзаможніших, але в сенсі не найбагатші, а найменше відчули економічну кризу. Тобто, це люди, які дають собі раду навіть в таких складних умовах, в яких ми зараз перебуваємо. Разом з тим, вони декларативно прагнуть стабільності. Коли ми запитуємо людей, чи вони хочуть кардинальних змін, чи стабільності, прихильники Яценюка в переважній більшості вибирають стабільність. Напевно, це люди, які займаються бізнесом, які залежать від економічної чи політичної ситуації в державі, відповідно, для них найкращою є стабільність, їм нічого особливо міняти не хочеться, вони хочуть жити, як жили, набирати оберти, але потихеньку, без революції, без падінь.

Такі цікаві люди, які готові піти на революцію для того, щоб була стабільність.

Такий парадокс. Тому вони вибирають Яценюка як людину, яка начебто є прагматиком, начебто є прихильником європейського вибору і не асоціюється з якимись кардинальними і непередбачуваними рішеннями, як, скажімо, Юлія Тимошенко.

Основна перевага Яценюка є та, що його вважають новим обличчям в політиці, людиною, яка не заангажована в корупційних діях і тому львів’яни готові дати йому шанс на наступних президентських виборах проявити себе.

Тягнибок, напевно, також має виразний електорат?

Справді Тягнибок має дуже чіткий, визначений електорат. І він, і його політична сила дуже давно декларують ті самі тези, вони є чітко визначеними в ідеологічному сенсі. Переважна більшість прихильників Тягнибока є його прихильниками з давніх давен. Ми бачимо, що ті його 10% на президентську посаду чи 17,5-18% ВО «Свобода» у Верховну Раду, набиралися поступово, крок за кроком. Немає різких стрибків цього рейтингу, він є поступово зростаючим. Ще у 2006 році за ВО «Свобода» у Львівській області до ВРУ проголосувало близько 3% населення. На сьогодні за нашими дослідженнями за «Свободу» до ВРУ у Львові готові проголосувати майже 18%. Це значне зростання, але воно відбулося за 4 повні роки. Відповідно, таке поступове зростання їхніх рейтингів є дуже добре для цього політика і цієї політичної сили. Бо ці люди приходять усвідомлено і завтра вони не перейдуть до іншої політичної сили.

Опишіть, будь ласка, портрет виборця, який голосуватиме за Олега Тягнибока.

Я вже казав, що більшість прихильників Тягнибока – чоловіки і майже 2/3 їх –старші 40 років. Це люди визначені. Вони переходять до «Свободи» не завдяки якимсь акціям чи політичній ситуації, вони приходять усвідомлено, всерйоз і надовго і, можливо навіть, з ідейних переконань. Можемо говорити про те, що половина прихильників «Свободи» між економікою й ідеєю вибирають ідею. Для України це дуже високий показник. Всі, хто голосує за Тягнибока, усі йому довіряють, але далеко не усі, хто голосує за ВО «Свободу», готові проголосувати за Тгнибока як за кандидата в президенти. Тобто, вони не вірять в те, що Тягнибок може перемогти і тому не бачать сенсу за нього голосувати. Частково вони голосуватимуть за Яценюка і дуже незначна їх частина – за Тимошенко. І прихильники Яценюка, і прихильники Тягнибока виступають за проведення перевиборів на усіх рівнях – і президента, і ВРУ, і місцевих рад. Це зрозуміло, бо ці політичні сили не представлені і хочуть своїх представників у владі. Натомість БЮТ і прихильники Тимошенко категорично проти будь-яких дострокових виборів.

А хто є виборцем Януковича?

Можна ствердно говорити тільки одне: в переважній більшості це російськомовні люди, переважно пенсійного віку і з вищою освітою. Янукович, як і ПР, у Львові забрав голоси тих, хто завжди голосував за соціалістів і комуністів. Фактично такий російський вектор був заданий Януковичу у тих двох політичних силах. Сам він тут нічого не заробив і не створив.

У другу чергу можна говорити ще про якісь 0,5% рейтингу Януковича – це люди, які голосують за нього, аби показати свою незгоду з помаранчевими політиками. Це просто єдиний політик з іншого, не помаранчевого табору, якого почали підтримувати в Західній Україні. Бо навіть Олександр Мороз ще у грудні набирав у Львові 1%, а у квітні уже нуль, Симоненко – 0,1% .

Можна сказати що певною альтернативою львів’яни ще могли би розглядати Литвина, але ті 3%, які він набирає – це прихильники Литвина як такого. Тобто, люди які його позитивно сприймають. Звичайно, у другому турі вони за когось проголосують. А може навіть не прийдуть. Скажімо, між Януковичем і Тимошенко вони взагалі можуть не вибирати, а між Тимошенко і Яценюком, вони би могли вибрати Яценюка, бо це все-таки певна альтернатива. У 2006 році уся кампанія Литвина будувалася на тому, що потрібна альтернатива, потрібна об’єднуюча сила. І за такого Яценюка прихильники Литвина у другому турі проголосували би.

Тобто, Яценюк у місті Львові має найбільші перспективи росту?

Так. бо він сприймається як новий політик. І на фоні того, що останні 1-2 роки постійно понижувався рейтинг Тимошенко, я не можу говорити про те, що її рейтинг зараз чомусь раптом почне зростати. Звичайно, зростання може бути за рахунок активної кампанії, за рахунок приїздів Тимошенко, агітації. Але не думаю, що це значно вплине. Може, зупиниться падіння. Зараз є зупинка рейтингу Тимошенко і під час кампанії якісь1-2% додасться, бо люди визначаться більше. Але вона навряд чи вийде на першу позицію у Львові чи у Львівській області.

 ІІ Сприйняття львів’янами кандидатів на виборах до Верховної Ради

Щодо рейтингів політичних сил до Верховної Ради, то вони відповідають ситуації з президентськими рейтингами, тільки мають дещо інші відсоткові значення. Скажімо, блок Яценюка за ці 4 місяці вийшов в лідери – з 14% на більш як 21%. Блок Юлії Тимошенко з першої опустився на другу позицію, з 28% до 19%. І ВО «Свобода» потихеньку набирає свій 1% кожних 3-4 місяці і на сьогодні має 16,5%, при тому, що у грудні мала 15,5%

Але ж Блоку Яценюка реально не існує. Немає ні програми, ні конкретних людей і тим не менше, рейтинг цієї міфічної політсили зростає. Про що це свідчить? Про бажання львів’ян перекласти відповідальність на когось, хто прийде і все зробить?

Насамперед це свідчить про велику потребу, не тільки серед львів’ян, а серед виборців загалом, в альтернативних кандидатах на виборах усіх рівнів – президентських, у ВРУ, до місцевих рад. Люди не мають вибору і шукають когось нового, але на даний момент не можуть знайти нікого, окрім Яценюка. Але це тільки одна причина. Ще одна, можливо, вагоміша і глибша –те, що як львів’яни, так і переважна більшість українців не хочуть бачити політичні сили або окремих політиків, які би планомірно працювали, як, наприклад, ВО «Свобода». Вона набирає по одному відсотку і просувається, вона ідейна, щось робить. Натомість віртуальний блок Яценюка, якого побачили, який сподобався і якому сказали: «Ну давай, ще ти попробуй».

А чи не означає це, що як тільки Яценюк оприлюднить програму і покаже конкретних людей, які увійдуть у виборчі списки його політичної сили, то рейтинги можуть впасти? Бо кожен зараз розуміє блок Яценюка по-своєму.

Погоджуюся. Люди думаючі, люди, які аналізують, які цікавляться політикою глибше ніж просто подивитися новини, звичайно, будуть робити вибір усвідомлено. І зрозуміло, що якби так робила більшість виборців, то відбулось би падіння рейтингу блоку після того представлення його списків на національному і на місцевому рівнях. Але є один момент, який дозволяє говорити про те, що такого пониження чи падіння рейтингу може і не статися. Люди у нас наразі все-таки вибирають якогось месію, який би мав вирішувати усі їхні проблеми. Ми це бачили у 2004 році, у 2006 році на виборах у ВРУ, коли голосували за іменні блоки – БЮТ Блок Литвина і т.д. Зараз напевно знову будуть за Блок Ющенка, Блок Яценюка, БЮТ. Незважаючи на те, що всі прекрасно розуміють, що державою не може управляти одна людина, але якщо якась людина подобається – то за неї голосують.. На жаль, це проблема людей, які не хочуть думати й не хочуть вибирати усвідомлено, розуміючи різницю між чимось і чимось і несучи відповідальність за свій вибір. А у нас вибирають навмання, а потому нарікають не на себе, а на тих політиків, яких самі ж і вибирали за нераціональними критеріями.

Це ж ми говоримо про Львівський електорат, громадян, які живуть у великому культурному центрі...

Абсолютно. В селі буде ще гірше. Досить довго було таке ставлення – «Юля хотіла, а вони не дали зробити». Зараз вважають, що «Юля брехуха і їй не можна вірити». Там люди кидаються від однієї крайності в іншу. Щодо місцевих виборів, є звичайно, різниця, але вона якраз продиктована тим, про що ми почали говорити - про місцеву команду. Якщо говорити про ВО «Свобода», то за цю політичну силу готові проголосувати на 3-4% більше львів’ян у міську раду, аніж у Верховну Раду. Бо ця політична сила має на місці своїх політиків, своїх депутатів, своїх держслужбовців і вона в першу чергу асоціюється з чимось львівським. Тому за неї, як за місцеву, готові проголосувати більше.

Це результат ефективної роботи конкретних представників Свободи» у міській раді чи віра в те, що «Свобода» на місцевому рівні ще щось таки зможе зробити, а до парламенту вона може і не потрапити. А якщо й потрапить, то буде там в меншості, тобто, буде малозначимою?

Скажімо так: колись, років 2-3 тому я би підтвердив тезу про те, що виборці вірять, що в місті вона щось зробить, а до ВРУ може не потрапити, а якщо потрапить, то буде у меншості. Але сьогодні я вважаю, що за «Свободу» у Львові і у Львівську міську раду голосують тільки тому, що інші політичні сили взагалі не мають своїх яскравих чи просто відомих представників, які би щось робили для міста і не були дуже замазані в корупційних діях. Громадська думка схильна вважати, що «Свобода» гіпотетично як така. Що вона менше краде і здатна щось змінити. На даний момент за неї до Львівської міської ради готові проголосувати майже 20%. Це на кілька відсотків більше, ніж до Верховної Ради. У ВРУ, звичайно, крім Тягнибока, нікого більше не бачать і, відповідно, залишається менше причин вибору.

ІІІ. Рейтинги політичних партій на виборах до Львівської міської ради

На найближчих виборах до Львівської міськради «Свобода» є №1?

Так. З цифрою 19,3%. Порівнюючи з груднем минулого року, ми можемо говорити про пониження на 1-2%. Але це питання похибки, а також наслідок того, що у квітні ми вперше внесли в анкети Анатолія Гриценка і Блок Грищенка. А оскільки є певна подібність між Тягнибоком і Гриценком, тут забирається отой відсоток. Тому я би сказав, що «Свобода» має стабільну підтримку на рівні 20%.

Далі з цифрою 19% прихильників йде Блок Яценюка, який ще у грудні, коли ми задали питання щодо голосування до Львівської міської ради і поставили Блок Яценюка, на наше велике здивування, виявилося, що у Львівську міську раду за політичну силу з прізвищем національного політика але без жодного представника у місті на той момент готові проголосувати 9%. Це було нашим відкриттям. Це був запит на нові обличчя. За чотири місяці маємо зростання на 10%. Знову ж таки, наразі немає у Львівській області команди Фронту змін, окрім одного чи кількох представників. І тут ми повертаємося до того, що якщо за «Свободу» голосують як за місцевих представників, які тут є добре відомі і діють, то за Блок Яценюка голосують не як за місцевих політиків, а тільки завдяки лідеру блоку.

Третьою йде Юлія Тимошенко. Ми бачимо, що якщо в рейтингах електоральних симпатій львів’ян щодо виборів до ВРУ БЮТ був на другій позиції, причому досить близько до Блоку Яценюка, то зараз він займає третю позицію з відсотком 17% і падіння на 6% за чотири місяці. Як і в кожного іменного блоку, тут чітко зашифровано, чому ми голосуємо за БЮТ. Тому що ми підтримуємо лідера цієї політичної сили на національному рівні. За блок Юлії Тимошенко голосують як за Тимошенко. Навіть до Львівської міської ради.

Тому тільки щодо «Свободи» можна говорити, що місцеві політики роблять їй рейтинг.

А як щодо інших політичних сил, які зараз є представленими у міській раді?

Найбільш разючим, звичайно, є 5% Нашої України. Ця політична сила на даний момент залишається при владі в регіоні, і, я думаю, і надалі її представники будуть при владі. Але як політичну силу НУ зараз підтримує лише 5% львів’ян. І ця цифра була і в грудні, оскільки обвал її рейтингу відбувся ще раніше. Тому вже навіть не доводиться говорити про якийсь аналіз її електорату. Це просто ті люди, які однозначно підтримують Ющенка, а у випадку НУ – міську раду, відомих представників цієї сили, які є при владі у Львові. Я би сказав, що це ті люди, які голосують за владу.

ПР має близько 3% і на наступних виборах може пройти у Львівську міську раду. Це той твердий електорат, який дає 3% за Януковича, за представників ПР у ВРУ і також і за міську раду. Це та категорія, яка просто не є помаранчевою по своїй суті. І тому вона завжди буде голосувати проти них. Про решту практично нема що говорити. Партій у нас дуже багато. Ми включаємо практично усі, але всі вони не користуються хоч якоюсь помітною підтримкою жителів Львова.

Що Ви можете сказати про тих, котрі сьогодні є представленими у міській раді – УНП, ПРП і ПОРА?

ГП «Пора» мала підтримку близько 5% львів’ян у грудні. На сьогодні має підтримку близько 2,5%. Можна говорити про падіння, але, знову ж таки, це падіння не завдяки партії «Пора», а завдяки зростанню рейтингу Блоку Яценюка, як певної альтернативи усім іншим, хто вже представлений у Львівській міській раді. Блок Гриценка включений гіпотетично і навіть до Львівської міської ради вже має ті ж 2,5%. Блок Литвина мав і має 1,5-2%. І це, знову ж таки, голоси не за місцевих представників, а за прізвище Литвина у назві цієї політичної сили. Щодо Народної Самооборони, то є коливання 2%-1%. Такі партії як НРУ чи УНП мають менше як 1%. Зокрема, УНП має до 0,5%, НРУ до 1%. Ці партії вже давно не набирають голосів. І традиційно близько 10% львів’ян готові голосувати проти всіх на всіх рівнях.

ІV. Рейтинги кандидатів на посаду мера Львова

Андрій Садовий протягом кількох років після обрання фактично залишається лідером у всіх наших опитуваннях. Щоправда протягом останніх двох років його рейтинг суттєво знизився. На даний момент за Андрія Садового готові проголосувати 28% львів’ян. Ще рік тому ця цифра становила близько 35%. При цьому довіряють Андрію Садовому майже 40% львів’ян, але відсоток довіри також понижується. Половина електорату Садового є переконаними його симпатиками і голосуватимуть за нього у будь-якому випадку. А інша половина голосує через відсутність альтернативи, але немає жодного кандидата, якого львів’яни могли би ідентифікувати як альтернативу.

Ви ж когось пропонуєте у своїх опитуваннях?

Ми в кожному дослідженні даємо великий перелік кандидатів. Скажімо, в останньому грудневому дослідженні окрім прізвища Василя Куйбіди і колишнього мера, який набрав зараз 14% прихильників, решта не можна сказати, що вони на щось можуть претендувати, зокрема, Петро Писарчук має тільки 6%. На минулих виборах Писарчук був третій з 16%. На даний момент, я впевнений, що на виборах мера Писарчук набере 10%, може 12%, але того результату, який він мав попереднього разу, він не досягне.

Чому?

Тому що у нього дуже специфічна ситуація. Він є представником ПР.

Минулого разу він також був представником ПР, але набрав 16%. В чому ж, на вашу думку, справа цього разу?

Погляньмо на економічну ситуацію і спроектуємо це до ринку Південний. Минулого разу було економічне піднесення і зростання споживчих інтересів львів’ян й українців загалом. Тоді було зростання і середнього та малого бізнесу, який перебуває і на Південному, зокрема. І усі львів’яни, які користуються послугами Південного оцінювали це позитивно, Це був виборець. Крім того, були ще малі підприємці, які торгували на Південному і також підтримували свого власника, який дав їм можливість там працювати. На даний момент маємо економічну кризу, спад в усьому – в зарплатах, в торгівлі, в обсягах. Львів’яни набагато менше їздять на Південний, а багато підприємців закривають ятки і зменшують обсяги. Стає менше зацікавлених у підтримці свого власника. Я думаю, що цей відсоток буде десь на третину меншим, аніж він був у 2006 році. Членство у ПР тоді не так сильно било по Писарчуку, а на даний момент, я думаю, все-таки буде в дечому його обмежувати. Якби він вийшов з партії, то йому, можливо, було би легше боротися за крісло мера.

Хіба люди зараз будуть звертати на це більше уваги?

Люди будуть звертати менше уваги, але конкуренти будуть використовувати це набагато більше, як на мене.

14% на даний момент має Василь Куйбіда. Знову ж таки, ми його раз ставимо, раз не ставимо, бо не знаємо, чи буде він балотуватися на мера, чи не буде. Але класично, ті 14% чи навіть 16% Куйбіда постійно набирає.

Ці відсотки ви розцінюєте як голоси подані за хоч якусь вірогідну альтернативу Садовому, чи все-таки це люди, які хочуть бачити мером якраз Василя Куйбіду?

Я думаю, що це голоси якраз за Куйбіду. А альтернативу мали би становити ті 60%, які не голосують за Садового та Куйбіду.

40% людей довіряють Садовому. А скільки не довіряє?

Не довіряють 50%.

Але якщо хтось хоче реально поборотися за крісло з нинішнім мером, то він повинен би якось консолідувати тих 50%. Наскільки це вірогідно?

Оці 50%, які не сприймають Садового, можливо, й інших, це є великий ресурс. Але такий кандидат, який би задовольнив усіх, навряд чи появиться. Поки що немає жодної альтернативи серед усіх тих прізвищ, які ми включаємо у свої анкети. Хіба би появився якийсь політик, який би на політичних гаслах зібрав ті настрої проти Садового. Але це малоймовірно. І я, як і два роки тому, кажу, що на сьогодні альтернативи Садовому у Львові немає. І через рік, якщо Євро залишилося у Львові, Садовий наразі має усі шанси вигравати другий термін. Хоча всі ці роки ми спостерігаємо за пониженням його особистої довіри, його особистого рейтингу і за зростанням запиту на іншого кандидата. А оскільки немає іншого кандидата, то ситуація не змінюється.I. Восприятие львовянами кандидатов на должность Президента Украины

Итак, каковой является динамика электоральных настроений львовян в 2009 году. Давайте, начнем с ожиданий жителей Львова относительно следующих президентских выборов.

Мы сравниваем данные исследования, проведенного в апреле 2009 года с данными исследования, проведенного в конце декабря прошлого года. В течение этих четырех месяцев Арсений Яценюк возглавил список кандидатов на президентскую должность. В принципе, для нас рост поддержки Яценюка был ожидаемой тенденцией и я уверен, что первую позицию он занял еще в январе-феврале этого года, а мы это подтвердили только в апреле. Динамика его рейтинга была позитивной все время, начиная с октября, когда о Яценюке активно заговорили как о кандидате в президенты. Он имеет теперь почти 23,5%.

Относительно других кандидатов, то, конечно, больше всего потеряла Юлия Тимошенко. У нее только 19,5%. Она больше всего потеряла, сравнивая с концом прошлого года, целых 5%. Это много, особенно, ввиду того, что те 5% стали сторонниками ее прямого конкурента на поприщах Львова – Арсения Яценюка. Здесь имеем однозначную тенденцию: Тимошенко – вниз, Яценюк – вверх.

На данный момент моя версия является такой: рост рейтинга Яценюка и, соответственно, падение рейтинга Тимошенко остановились. Я думаю, что ближайший месяц-второй, а может, даже до осени, приблизительно такие позиции они должны были бы сохранить.

Ближе всех к этим двум лидерам теперь подошел Олег Тягнибок. На данный момент его рейтинг составляет немного больше чем 10%. Нужно сказать, что за 4 месяца он немного потерял свои позиции. Но это связано, возможно, не столько с его личными возможностями, а скорее с тем, что в перечень последнего апрельского исследования мы включили Анатолия Гриценко, который рассматривается как определенная альтернатива основным политикам. Это новое лицо. И он был относительно боевым министром обороны, также позиционирует себя как «сильная рука».

Вы считаете, что от Тягнибока перешли к Гриценко, потому что у них подобный имидж таких себе волевых лидеров диктаторского типа, способных «навести порядок»?

Гриценко людьми в основном та

 Навесні 2009 року для львів’ян все більш болючими стають зростання цін і девальвація гривні

51,4% вважають, що ситуація в Україні погіршується, 40,3% – не змінюється. Покращення ситуації в країні відчувають лише 2,1% опитаних.

Лише 7,5% опитаних не відчули на собі наслідків фінансово-економічної кризи в Україні. 47,3% відчули наслідки кризи дуже серйозно, ще 42,9% – певною мірою.

85,6% опитаних найбільше хвилює зростання цін (у грудні – 73,4%), 40,3% – зниження курсу гривні (у грудні – 33,9%). Натомість з 48 до 29,1% зменшилася гострота проблеми втрати роботи, з 20,1 до 12,5% – затримки із виплатою зарплат.

58% опитаних особисто готові брати участь у різних акціях протесту, у т.ч. через:

невиплату зарплат / пенсій – 44,5%, погіршення власного матеріального становища – 41,4%, зростання цін / тарифів на комунальні послуги – 40%, напружену політичну ситуацію в державі – 33,6%. За гроші, винагороду готові протестувати 22%.

11,9% готові брати участь в усіх перелічених акціях протесту.

33,4% упевнені, що не будуть брати участь у жодній з цих акцій протесту.

Львів’яни хочуть обирати насамперед депутатів, а не партії. 

49% проти запровадження в Україні двопалатного Парламенту

Запровадження двопалатного Парламенту готові підтримати 26,3% респондентів. 24,6% вагаються із відповіддю.

Мешканці Львова переважно проти дострокових виборів. Зокрема, 47,6% не підтримують проведення дострокових виборів до Верховної Ради (за – 45,5%), 52,3% – проти дострокових виборів Президента України (за – 40,9%).

Показово, що і ті, і інші дострокові вибори підтримують 37,9%. Натомість ані дострокових президентських, ані парламентських виборів не підтримують 43,9%.

Львів’яни не підтримують проведення виборів за існуючою пропорційною виборчою системою із закритими списками. Це стосується як виборів до Верховної Ради (тільки 10,4% назвали її оптимальною), так і місцевих рад (кращою вважають її 10%).

Найбільш прихильно опитані ставляться до мажоритарної виборчої системи. 33,6% вважають її найкращою на парламентських виборах, 36,6% – на місцевих.

20,3% думають, що оптимальною на виборах до Верховної Ради є пропорційна система із відкритими списками, 17,5% – вважають її кращою на виборах до місцевих рад.

22% вважають кращою виборчою системою змішану (між пропорційною і мажоритарною).

У Львові лідером електоральних симпатій на парламентських виборах став Блок Яценюка. 

3%-ий бар’єр долає Блок Гриценка

З початку року підтримка Блоку Яценюка зросла з 13,6 до 21,4%, за рахунок чого він обійшов БЮТ, у якого 19,1%. Третя – ВО «Свобода» із 16,5%. Понад 3% набрали «Наша Україна» (5,3%), Партія регіонів (4,4%) і Блок Гриценка (3,4%).

Мотиви виборців у підтримці політичних сил різні. 40% прихильників БЮТ довший час підтримують цю силу і не розчарувалися у ній, ще стільки ж розчарувалися, однак вважають її кращою з інших. Натомість 82% прихильників Блоку Яценюка і 48% – ВО«Свобода» недавно почали підтримувати ці сили, бо розчарувалися в інших.

Цікаво, що 22% прихильників Блоку Гриценка підтримують його «на зло» іншій силі.

У Львові продовжує знижуватися довіра до Ющенка і Тимошенко

За останній рік довіра до В.Ющенка у Львові знизилася з 77,3 до 22,8%, до Ю.Тимошенко – з 85,4 до 37,4%. Недовіра до Президента становить – 66,9%, до Прем’єра – 57,1%.

Водночас з початку року знизилася довіра до всіх національних лідерів, найбільше до О.Тягнибока (з 56,6 до 42,6%) і Ю.Луценка (з 39,3 до 28,9%). Виняток – А.Яценюк, показник довіри до якого не змінився з початку року.

Найбільшою довірою львів’ян користуються Яценюк (63,3%), Тягнибок (42,6%) і Тимошенко (37,4%).

Позитивний баланс довіри лише у А.Яценюка (+ 35,3%). Найбільше опитані вагалися із ставленням до А.Гриценка (18,3%).

Найбільше не довіряють у Львові традиційно В.Януковичу (89,3%).

На виборах Президента у Львові лідирує Яценюк з 23,3%. Друга – Тимошенко (19,5%), третій – Тягнибок (10,4%)

Рейтинг В.Ющенка стабілізувався (6,9%). П’ятий – А.Гриценко з 5,5% .

10,8% опитаних не проголосували б за жодного з кандидатів. Ще 9,5% не визначилися із вибором.

Цікаво, що у львівському електораті Ю.Тимошенко 59% складають жінки, тоді як серед виборців В.Литвина – 65% чоловіків.

Найбільше виборців із вищою освітою у В.Януковича і А.Гриценка.

Дата опитування: 6-12 квітня 2009

Кількість опитаних: 800

Вік опитаних: понад 18 років

Регіони: м. Львів

Похибка: до 3%

 Дві третини львів’ян впевнені, що Львів має віддавати у державний бюджет не більше 30% своїх коштів

На думку 41,1%, ситуація у Львові погіршується. 43,9% вважають, що ситуація у Львові не змінюється, 10% – покращується.

З початку року укріплюється теза про те, що Львів сьогодні потребує насамперед кардинальних змін. Кількість прихильників цієї тези зросла з 53,4 до 57,9%. 36,4% вважають, що Львову на даний момент більше потрібна стабільність.

Довіра до А.Садового з початку року знизилася з 44,3% до 39,3%. Не довіряють меру 49%, хоча у грудні таких було 46%.

24,9% довіряють М.Кмітю, 49,4% – не довіряють голові Львівської облдержадміністрації. Довіра до голови облради М.Сеника становить 14,4%, недовіра – 61,4%.

21,1% опитаних впевнені, що Львів не повинен віддавати коштів у держбюджет. Ще 22,6% думають, що він має віддавати лише 10%, 23,6% – частку в 30%. Лише 11,9% вважають, що місто має віддавати у держказну половину коштів, ще 7,1% – 70%.

В умовах кризи 21% мешканців Львова зовсім не хвилює проблема підготовки міста до «Євро-2012». У грудні 2008р. таких було 16,3%

Тих, кого дуже хвилює підготовка до «Євро-2012», тепер 32% (було 29,4%). 42,5% сьогодні трохи хвилює підготовка до Чемпіонату Європи з футболу.

44,3% львів’ян не вірять у те, що екс-суддю Зварича буде засуджено за корупційні дії

Вірять у те, що І.Зварич буде засуджений 32% опитаних. 16,9% опитаних вагаються із відповіддю на це запитання.

На думку 20,8% опитаних, екс-суддю І.Зварича доцільніше було б звільнити взамін на оголошення ним прізвищ високопосадовців, задіяних в корупційній діяльності. Натомість 61,5% переконані, що його потрібно засудити. 17,8% не змогли відповісти на це питання.

На виборах до Львівської міськради лідирує ВО «Свобода» з 19,3%

У трійці лідерів також Блок Яценюка (19%) і БЮТ, підтримка якого з грудня 2008р. знизилася з 23,1 до 16,9%.

Такі тенденції пояснюються переважно запитом на нові сили. Зокрема, 43,3% опитаних львів’ян очікують появи у Львові якісно нової політичної сили, яка б дійсно представляла інтереси львів’ян. 32% не очікують появи такої політичної сили.

Близькі до проходження у міськраду «Наша Україна» (5,3%), Партія регіонів (3,6%) і ГП «Пора» (2,6%).

Кількість тих, які мають намір голосувати проти всіх, зросла за 4 місяці з 8,6 до 12,8%, тоді як тих, які вагаються із вибором, поменшало з 10,8 до 7,4%.

92,6% львів’ян ходять на Великдень до церкви святити паску, 45,9% дотримуються умов Великоднього Посту

97,8% мешканців міста святкують Великдень. Не святкують – лише 1,9%.

Тільки 5,1% не святять паску на Великдень. Майже дві третини з них чоловіки, майже половина мають вищу або незакінчену вищу освіту.

40,4% опитаних не дотримуються умов Великоднього Посту, причому майже однаковою мірою і чоловіки, і жінки. 13,8% вагались із відповіддю на це питання.

Дата опитування: 6-12 квітня 2009

Кількість опитаних: 800

Вік опитаних: понад 18 років

Регіони: м. Львів

Похибка: до 3%

  Алексей Антипович для "Эксперт Украина"  

Выборы депутатов Тернопольского областного совета дали сенсационные результаты. Они показали, что политик, делающий ставку на кулуарные договоренности, может потерять доверие избирателей в течение месяца.

Прошло всего четыре дня после выборов, и 19 марта депутаты нового созыва Тернопольского областного совета собрались на сессию. Она состоялась вопреки решению Окружного административного суда Киева от 18 марта о запрете официально публиковать результаты выборов. Кроме того, Блок Юлии Тимошенко отозвал своих депутатов из областного совета и обратился в прокуратуру с требованием обеспечить соблюдение законности.

В новом облсовете бютовцев оказалось неожиданно мало — лишь 12 депутатов. Больше всего мест получило Всеукраинское объединение «Свобода» (50 депутатов). Партия «Единый центр» добилась 20 мандатов, Партия регионов — 14. Еще 11 депутатов представляют блок Украинской народной партии, восемь — «Нашу Украину» и пятеро — Блок Литвина.

Несмотря на сумбурность избирательного процесса (за 12 дней до даты голосования выборы успели отменить, а за день до голосования — вновь разрешить) и сенсационность результатов, итоги этих местных выборов являются показательными в масштабе всей страны.

Хотя парламент решил отменить выборы, а БЮТ пытался сорвать голосование, они состоялись. Политикам это должно послужить уроком: вопрос о власти необходимо решать на избирательных участках, а не в судах или кулуарах парламента. А если депутаты решили бойкотировать выборы, то такую кампанию нужно проводить как минимум за три недели до дня голосования при соответствующей информационной поддержке. Усилия бютовцев по срыву выборов оказались относительно успешными только в областном центре, где явка была рекордно низкой. Многие жители области так и не узнали о том, что выборы пытаются отменить, и пришли на избирательные участки в назначенный день. Лидеры БЮТ заявляют, что одной из причин высокой активности на сельских избирательных участках были случаи фальсификации со стороны областной администрации. Большинство жителей Тернопольской области считают иначе. На вопрос: «Происходили ли фальсификации на выборах?» — 26% избирателей ответили, что нет, 41% заявили о наличии мелких нарушений, которые не могли серьезно повлиять на результаты избирательной кампании. И только 20% сказали, что было много случаев фальсификации, хотя две трети из них в выборах не участвовали и поэтому не могли быть свидетелями нарушений. При этом три четверти респондентов в нашем опросе указывают, что воспринимают судебные иски БЮТ как попытку упразднить невыгодные результаты голосования.

Три галицких поражения Тимошенко

Избирательная кампания в Тернополе прошла быстро — всего за три месяца, и очень динамично. Блок Тимошенко, который был фаворитом и собирался бороться за монопольную власть в области, потерпел сокрушительное поражение. Битва за Тернополь может стать определяющей в выборе стратегии президентской кампании как для Юлии Тимошенко, так и для ее оппонентов. Снижение рейтинга Виктора Ющенко и «Нашей Украины», которое началось с 2006 года, никого не удивляет. Охлаждение симпатий к БЮТ тоже не новость. А падение персонального рейтинга Тимошенко — это действительно новая тенденция. Еще в январе уровень доверия избирателей области к премьер-министру в полтора раза превышал рейтинг БЮТ. В феврале рейтинг Юлии Тимошенко снизился с 24 до 17% и сравнялся с партийным.

Причин такого падения несколько. Одна из них — влияние экономического кризиса. Социологические опросы, проведенные в феврале группой «Рейтинг», свидетельствуют: 58% жителей области убеждены в неспособности Тимошенко как главы правительства преодолеть экономический кризис, а 40% считают, что она даже не пытается этого делать. Вторая причина в том, что на Галичине устали от противостояния Ющенко—Тимошенко: за последний год у двух третей избирателей ухудшилось отношение и к премьеру, и к президенту. Таким образом, почти разрушен образ трудолюбивой Юлии Тимошенко, которой мешает работать глава государства. (Интересно, что 55% респондентов убеждены: если бы Ющенко не был президентом, а Тимошенко оставалась бы премьером, то она нашла бы других виновников своих ошибок.) И, наконец, третий, очень весомый для жителей Западной Украины, аргумент: пророссийская внешняя политика главы правительства. Почти две трети опрошенных избирателей верят, что украинский премьер на протяжении последних шести месяцев шла на сближение с руководством России. При этом большинство (69%) уверены, что от взаимных договоренностей Юлии Тимошенко и Владимира Путина выигрывает последний, и только 18% — что украинский премьер.

Эти выборы еще долго будут ассоциироваться с поражением Тимошенко: за несколько дней до них БЮТ умудрился наказать сам себя. Его верные избиратели были дезориентированы призывом бойкотировать избирательную кампанию, однако при этом бютовцы не смогли ни сорвать выборы, ни убрать свой блок из избирательных бюллетеней. Тем самым БЮТ уменьшил собственный результат как минимум вдвое.

Теперь для Юлии Тимошенко настало время принимать жесткие кадровые решения. Ведь местные партийцы были основными инициаторами этих выборов, поскольку стремились положить конец власти представителей секретариата президента в регионе. В итоге они оказались неспособными осуществить кампанию, хотя в свое время собирались провести одновременно еще и досрочные выборы мэра Тернополя, но их вовремя остановили в Киеве.

Тернопольские уроки

Для «Свободы» эти выборы могут открыть путь в Верховную Раду. Теперь всем стало очевидно: заручившись аналогичной поддержкой избирателей и в других областях Галичины, эта сила сможет преодолеть избирательный барьер (если, конечно, его вдруг не поднимут до пяти-семи процентов). Как ни странно это звучит, но победа «Свободы» на руку Партии регионов и коммунистам, которые на парламентских гонках будут вовсю эксплуатировать тезис об угрозе радикального украинского национализма. Это прибавит им голосов на юго-востоке.

«Единому центру» (ЕЦ) эти выборы могут и не принести особых дивидендов, но сторонники главы секретариата президента Виктора Балоги явно не в числе проигравших. Кампания показала, что админресурс работает, как работает и ставка на внеидеологических региональных лидеров, имеющих высокую степень доверия у избирателей. Следовательно, изменение избирательного законодательства с пропорционального на мажоритарное или в качестве компромисса переход на выборы по открытым спискам — приоритетное задание для «Единого центра». Это его единственный путь в парламент. По большому счету, высокий результат ЕЦ является не заслугой Виктора Балоги или Игоря Криля, а прежде всего показателем доверия жителей области к конкретным депутатам из списка партии. Кстати, на прошлой неделе Криль зарегистрировал в парламенте проект Избирательного кодекса, где эта модель и заложена.

Результат Партии регионов — почти десять процентов — неожиданный и является скорее следствием применения сетевых избирательных технологий, чем партийной агитации. Высокий результат в северных районах Тернопольщины (как и на предыдущих выборах 2007 года) регионалам обеспечили избиратели, ориентированные на Украинскую православную церковь Московского патриархата. На территории области находится Почаевская лавра, а местные церковные служители имеют авторитет среди жителей окрестных сел и не скрывают своего позитивного отношения к Партии регионов. Вряд ли на парламентских выборах регионалы смогут повторить тернопольский результат по всей Западной Украине, хотя традиционный здешний рейтинг два-три процента они могут увеличить вдвое.

Самый важный урок из этих выборов должна извлечь Юлия Тимошенко. Если премьер не изменит своего отношения к России, не сменит риторику в адрес Виктора Ющенко и не пересмотрит политику правительства, когда делается множество заявлений, которые впоследствии не подкрепляются конкретными решениями, то она может навсегда потерять доверие избирателей западных областей Украины.

Хотя «Свобода» оказалась первой в партийной гонке на Тернопольщине, ее лидер Олег Тягнибок — не самый популярный политик в области. Им остается Арсений Яценюк, его рейтинг составляет около 30%. По уровню доверия он вдвое обходит и Юлию Тимошенко, и Виктора Ющенко, не говоря уже о Викторе Януковиче.

Участие в тернопольских выборах политической силы, которую прямо поддерживал бы бывший спикер, могло серьезно повлиять на их результат. Не исключено, что эта сила даже выиграла бы выборы, поскольку именно на западе страны находится потенциальное электоральное ядро Арсения Яценюка. В нем, так же как и в Тягнибоке, избиратели видят альтернативу действующим политикам. Но лидер «Фронта перемен» в тернопольский бой не ринулся.

Мартовская избирательная кампания на Тернопольщине стала вызовом не только для политиков, но и для демократии в целом. Ее результаты во многом эмоциональны и уже вскоре будут переосмыслены как избирателями, так и политиками, что скажется на общенациональных рейтингах. Эти выборы подчеркнули растущий спрос на новые лица в украинской политике и подтвердили, что кампанию нужно вести именно в регионах. Они доказали: выиграет тот, кто поставит на авторитетных местных лидеров.

Тільки 16,9% думають, що судові позови матимуть на меті відстоювання законних прав громадян

Загалом 71,5% очікують, що політичні сили будуть оскаржувати результати виборів у судах, 22,3% – не мають таких очікувань

Водночас, 66,6% переконані, що рішення суду про відновлення виборів до Тернопільської облради було справедливим

68% переконані, що страх програти був ключовою причиною рішення БЮТ відмовитися в останній день від участі у виборах

Лише 10,9% думають, що БЮТ у такий спосіб хотів зекономити кошти держбюджету, ще 12,9% – БЮТ протестував проти незаконного характеру цих виборів 

67,3% вважають, що рішення Верховної Ради від 3 березня про скасування тернопільських виборів, ухвалене голосами фракції БЮТ і Партії регіонів, було незаконним. 20,4% впевнені у його легітимності 

58,3% опитаних думають, що політичні сили, які наполягали на скасуванні цих виборів, посягали на конституційне право громадянина на вибір. 30,5% не згодні з цим

58,3% всіх опитаних у Тернополі впевнені, що вибори пройшли чесно і демократично

З-поміж тих, хто 15 березня прийшли на виборчі дільниці, 71,1% переконані, що вибори були чесними і демократичними 

25,9% впевнені, що фальсифікацій на виборах не було, 40,8% – були дрібні порушення, які не могли суттєво вплинути на результати виборів 

З-поміж тих 19,9%, які думають, що на виборах до облради були значні фальсифікації, дві третини не брали участь у виборах

10,2% опитаних мали намір проголосувати на виборах до облради, проте їх переконали, що вибори скасовані

33% сказали, що проголосували 15 березня. 17% хотіли прийти на вибори, але не змогли знайти часу

Лише 36% не мали наміру брати участь у дострокових виборах

38,3% респондентів знали, за кого будуть голосувати, ще задовго до виборів, 22,6% – вирішили протягом кількох останніх тижнів, 15,1% – вирішили на останньому тижні, а 22,9% – у день виборів 

Найважливішою причиною свого вибору політичної сили 36% опитаних назвали те, що ця сила найбільше відстоює українські інтереси, 19,4% вибирали партію за принципом «краща з гірших», 14,9% – тому що цю силу представляють професіонали-господарники, які довели здатність ефективно господарювати в області, 14,3% таким чином висловили протест проти іншої політичної сили і/чи політика, 8,3% таким чином підтримали лідера цієї сили на національному рівні

Дата опитування:16-18 березня 2009

Кількість опитаних: 800

Вік опитаних: понад 18 років

Регіони: м. Тернопіль

Похибка: до 3%

 7,2% респондентів думають, що економічна криза в Україні буде подолана вже у найближчі півроку, ще 19,2% – у найближчий рік, 38,7% – через 2-3 роки. З іншого боку 13,9% вважають, що подолання економічної кризи відбудеться не раніше, ніж через 4-5 років. 5,2% переконані, що економічна криза в нашій країні не буде подолана взагалі. 15,7% не змогли відповісти на це запитання.

32,7% думають, що сьогодні в Україні найбільш відчутна більше економічна криза, ніж політична (16,4%). Водночас 41,8% опитаних вважають, сьогодні в Україні є і політична, економічна криза. Лише 1,3% не відчувають жодної кризи. 7,8% не змогли дати відповідь на це питання.

У подоланні економічної кризи в Україні 63,4% опитаних покладаються на самих себе, 18,5% – на вітчизняний бізнес, 7,6% – на допомогу інших країн і тільки 6,1% – на владу. 4,4% не змогли відповісти на це питання.

56,5% думають, що в умовах кризи владі найбільше бракує розуміння проблем простих громадян, 54,4% – дотримання закону, 45,4% – згуртованості, 35,2% – здорового глузду. Третина вважають, що владі не вистачає професіоналізму, 27,1% – рішучості.

Дата опитування: 4-14 березня 2009

Кількість опитаних: 2016

Вік опитаних: понад 18 років

Регіони: усі регіони України

Похибка: до 3,3%

На запитання «За яких умов Ви готові особисто взяти участь в акціях протесту?» 37,8% опитаних відповіли, що не готові брати участь в акціях протесту за будь-яких умов. 16,2% не змогли відповісти на це запитання. 

Водночас 35,6% (найбільше) опитаних готові взяти участь в акціях протесту, якщо будуть затримки з виплатами зарплат / пенсій, 27,1% – якщо їх (членів їх сім’ї) звільнять з роботи, 22,2% – у випадку утиску їх прав і свобод. Тільки 15,4% готові брати участь в акціях протесту у разі призначення дострокових виборів до Верховної Ради і 4,3% – у разі призначення дострокових виборів Президента України. 

61,3% не погодилися б взяти участь в акції протесту проти нинішньої влади, навіть якщо б їм запропонували за це грошову винагороду. 19,1% – готові брати участь в акції протесту проти влади за гроші. 19,6% вагалися із відповіддю на це запитання. 

Дата опитування:

4-14 березня 2009

Кількість опитаних:

2016

Вік опитаних:

понад 18 років

Регіони:

усі регіони України

Похибка:

до 3,3%

 48,9% опитаних думають, що питання реформування Конституції України у цьому році не на часі, і лише 23,8% переконані в його актуальності у цьому році. 27,3% не змогли відповісти на це запитання. 

Поряд з тим 63,4% впевнені, що затверджувати зміни до Конституції України потрібно лише загальнонаціональним референдумом, 12,1% – голосуванням у Верховній Раді, 2,9% – підписом Президента, 1,2% – підписом Голови Верховної Ради. 18,7% вагались із відповіддю на це питання. 

47,3% опитаних не підтримують призначення дострокових виборів до Верховної Ради, 36,3% – підтримують, 16,4% – вагаються із відповіддю. 

Водночас 52,7% підтримують призначення дострокових виборів Президента, тоді як 35,6% – не підтримують. 11,7% – вагаються із відповіддю. 

Найбільш позитивно опитані оцінюють роботу В.Литвина на посаді Голови Верховної Ради (25,1%), найменш позитивно – В.Стельмаха на посаді Голови НБУ (6,8%). 

72,7% опитаних негативно оцінюють роботу В.Ющенка як Президента, 68,8% - негативно оцінюють роботу Ю.Тимошенко як Прем’єр-міністра. Дещо більше опитаних позитивно оцінюють роботу В.Ющенка як Головнокомандувача Збройних сил (15,4%), ніж як Президента України (12,3%). 

Чверті опитаних нічого не відомо про діяльність Р.Богатирьової на посаді Секретаря РНБО. Разом з тим її роботу позитивно оцінюють 12,2%, негативно – 42,8%. 

9,7% позитивно оцінюють роботу О.Медведька на посаді Генпрокурора, 62,3% – негативно. 

Дата опитування:

4-14 березня 2009

Кількість опитаних:

2016

Вік опитаних:

понад 18 років

Регіони:

усі регіони України

Похибка:

до 3,3%

 У березні найбільше зросли рейтинги Партії регіонів і Блоку Литвина.

Порівняно з лютим рейтинги лідера перегонів - Партії регіонів дещо зросли (з 19,4 до 21,2%) та Блоку Литвина – з 5,5 до 7,4% (5-е місце). Другий за рівнем підтримки є БЮТ (18,5%). Блок Яценюка третій (9,4%) і випереджає КПУ (8,1%). 

Рівень підтримки «Нашої України» та ВО «Свобода» близький до 3% бар’єру. 

Частка респондентів, які не підтримують жодну партію, а також не визначились із вибором у березні зменшилася відповідно до 14,8% та 9,6%. 

На виборах Президента продовжують лідирувати Янукович, Тимошенко і Яценюк

Першим у рейтингу залишається В.Янукович (20,1%). У трійці лідерів також Ю.Тимошенко з 16,8% та А.Яценюк з 12,2%, рейтинги яких залишилися відносно незмінними. За останній місяць дещо укріпилися позиції В.Литвина (7,1%), який посідає четверте місце. Рейтинги решти кандидатів менше 5%.

Дата опитування:

4-14 березня 2009

Кількість опитаних:

2016

Вік опитаних:

понад 18 років

Регіони:

усі регіони України

Похибка:

до 3,3%

Олексій Антипович, Соціологічна група "Рейтинг"

Наприкінці лютого 78% опитаних були переконані, що дострокові вибори на Тернопільщині відбудуться вчасно – 15 березня. Майже 68% - висловили готовність взяти в них участь. Мешканці Тернопільщині не вірили, що намагання скасувати місцеві вибори пов’язано з бажанням зекономити кошти в період кризи – так вважали лише 19% опитаних. Водночас 68% переконані, що такі намагання викликані страхом програти вибори. 

Результати виборів могли бути симптоматичними в масштабах цілої країни. Останні соціологічні дослідження засвідчують кілька визначальних тенденцій. 

В період кампанії найстрімкіший ріст симпатій демонстрували ВО «Свобода» (з грудня рейтинги зросли з 13,2 до 26,4%) та ЄЦ (з 2,5 до 6,4%). Колишні ж лідери електоральних симпатій - на маргінесі. 

Падінням рейтингів НСНУ, яке розпочалося ще у 2006р., вже нікого не здивуєш. Охолодження симпатій до БЮТ теж не новина. А от, що ми бачимо зараз справді нового – це падіння персонального рейтингу Ю.Тимошенко. Ще в січні довіра та прихильність особисто до прем’єра на третину перевищувала рівень прихильності до БЮТ. Тепер же ці показники однакові низькі – 17%. Втрата Ю.Тимошенко електоральної потуги - це та друга тенденція, до якої пропоную придивитися. Якщо дострокові вибори у Києві називались Сталінградом для Тимошенко, то тернопільські вибори могли бути своєрідною Курською дугою для БЮТ. 

Вже очевидно, що головування в Уряді пішло не на користь колишній галицькій улюблениці (на минулих парламентських виборах за БЮТ тут проголосувало більше 50% виборців). 68% тернопільчан негативно оцінюють її діяльність в ролі прем’єра. При цьому, найпопулярніша відповідь на запитання «Що чи Хто перешкоджає Ю.Тимошенко ефективно урядувати?» - це «неспроможність самої Ю.Тимошенко організувати роботу» та «непрофесійність членів уряду» (28% і 13% опитаних відповідно), ще 15% - звинувачують президента і 21% - його секретаріат. 

Респонденти здебільшого не вважають обґрунтованими нарікання Ю.Тимошенко на В.Ющенка. 55% переконані, що якби В.Ющенко не був президентом, а Ю.Тимошенко була б прем’єром, вона б і далі робила помилки, але знайшла б інших винуватців. 59% вважають Тимошенко персонально винною у економічній кризі (стільки ж як і Ющенка). Практично стільки ж (58%) переконані, що вона, як глава Уряду не здатна цю кризу подолати, а 40% думають, що вона навіть не намагається цього зробити. 

Майже дві третини опитаних вірять, що Ю.Тимошенко упродовж останніх півроку пішла на зближення з керівництвом Росії. З цим погодилися більшість прихильників усіх партій, у т.ч. половина (!) прихильників БЮТ. Разом з тим на Заході поширена думка, що якщо Ю.Тимошенко заручиться підтримкою В.Путіна на президентських виборах-2010, це їй лише зашкодить перемогти на них; 69% впевнені, що від взаємних домовленостей Ю.Тимошенко і В.Путіна виграє саме останній. Дивлячись на безперспективність такої співпраці для самої прем’єрки та згубність для країни, виборці поступово втрачають інтерес до Тимошенко, як майбутнього кандидата в президенти України. 

Значна частина виборців, готових віддати голоси за БЮТ тільки й чекає появи когось іншого. У випадку виборів до Тернопільської облради це мала бути ВО «Свобода». Кого ж народить політичний процес у загальноукраїнському вимірі – час покаже. 

Опитування проводилося 21 – 28.02.2009р. соціологічною групою "Рейтинг"; вибірка – 1000 респондентів; максимальна похибка опитування – до 3.1%.

Наприкінці лютого 78% мешканців Тернопільщини вірили, що дострокові вибори до облради відбудуться вчасно – 15.03.2009р. 

Тільки 15% не вірили у проведення дострокових виборів до облради 15 березня. 

68% респондентів висловили готовність взяти участь у цих виборах. 

68% мешканців Тернопільщині переконані, що намагання окремих політичних силами зірвати місцеві вибори викликані страхом їх програти.

Мешканці Тернопільщині не повірили, що намагання окремими політичними силами зірвати місцеві вибори пов’язано з бажанням зекономити в період кризи кошти з Держбюджету – таких лише 19%.

Підтримка БЮТ на виборах до Тернопільської облради з грудня 2008р. зменшилася на третину, а з часу виборів 2006р. – більше ніж удвічі. Лідирує ВО «Свобода». Далі БЮТ і «Наша Україна», підтримка яких найбільше похитнулася у другій половині 2008 року.

У період виборчої кампанії найстрімкіший ріст симпатій продемонстрували ВО«Свобода» (з грудня рейтинги зросли з 13,2 до 26,4%) та «Єдиний центр» (з 2,5 до 6,4%). Щодо останнього варто зазначити, що відносно високий рівень довіри до лідера списку – голови ОДА Ю.Чижмаря (16%) дозволяв розраховувати ЄЦ на більші електоральні дивіденди від кампанії. 

Замикає прохідну частину Блок Литвина. Шанси поборотися за представництво в облраді мали також УНП, «Пора» та «Партія регіонів», рейтинг яких близький до прохідного бар’єру. 

Головна причина росту рейтингу ВО «Свободи» – розчарування в традиційних лідерах електоральних симпатій (БЮТ та «Наша Україна»). Зокрема, лише за останній місяць особистий рейтинг Тимошенко (на президентських виборах) зменшився з 25 до 17%. Спадна траєкторія рейтингу Ю.Тимошенко внаслідок кризи повторює динаміку підтримки БЮТ. 

Водночас опитані, які у грудні-січні не підтримували жодну політичну силу, у лютому мали намір проголосувати переважно за ВО «Свободу». 

Дата опитування:

21-28 лютого 2009

Кількість опитаних:

1000

Вік опитаних:

понад 18 років

Регіони:

Тернопільська область

Похибка:

до 3%

 42% опитаних хотіли отримати компенсації за вкладами Ощадбанку, але не отримали їх. Лише 32% хотіли і отримали компенсації Ощадбанку. 22% не хотіли отримувати кошти за втраченими вкладами. 4% не визначилися із відповіддю.

Лише 19% опитаних все ще очікують від Тимошенко виконання її передвиборчої обіцянки щодо повернення вкладів Ощадбанку. 81% (у т.ч. 80% прихильників БЮТ) не очікують від Ю.Тимошенко повернення вкладів. 

На думку 36% респондентів, головну відповідальність за зупинення виплат компенсації за втраченими вкладами Ощадбанку несе Ю.Тимошенко

Ще 22% покладають головну відповідальність на В.Ющенка, 31% – на Ю.Тимошенко і В.Ющенка рівною мірою. 5% не вважають винними жодного з них. Лише 1% опитаних не відчув зупинення виплат по втрачених вкладах Ощадбанку. 5% вагаються із відповіддю.

Майже половина опитаних - 46% - відповідаючи на запитання «Як вплинуло на економічну ситуацію намагання Ю.Тимошенко виконати обіцянку щодо компенсації за вкладами Ощадбанку?», сказали, що негативно, через те, що люди отримали додаткові кошти, зросли ціни.

Водночас стільки ж респондентів (46%) відзначили позитивний вплив на економічну ситуацію виплат компенсацій за втраченими вкладами Ощадбанку, оскільки люди отримали додаткові кошти

 Олексій Антипович для газети "Експрес" (№24)

Зниження рейтингiв «Нашої України» та В. Ющенка перестало бути новиною.

Сьогоднi траєкторію падiння рейтингiв повторює БЮТ, особливо на Заходi. Достроковi вибори до Тернопiльської облради, призначенi на 15 березня, можуть зафiксувати цю поразку: будь-який результат на перевиборах нижче 50%, якi зiбрав БЮТ на минулих виборах, не може вважатися перемогою.

Соцiологiчнi дослiдження показують, що з часу дострокових виборiв-2007 рейтинги БЮТ на Тернопiльщинi знизились майже вдвiчi. 

Головним поштовхом до розчарування стала політика конфронтацiї мiж двома ключовими помаранчевими полiтиками.

Обвалилася ситуацiя iз настанням економiчної кризи. Люди незадоволенi владою: цiлком позитивно оцiнили роботу прем’єр-мiнiстра у 2008 р. лише 1,7%. виборцiв Тернопiльщини, скорiше позитивно — 21%, натомiсть 73,1% оцiнили роботу Ю. Тимошенко негативно. Навiть серед прихильникiв БЮТ критично налаштованих щодо дiяльностi прем’єра бiльше половини — 53%. За цими результатами – потенцiйне зниження рейтингу Ю. Тимошенко ще вдвiчi. 

Можна припустити, що виборцi визначаються на користь Ю.Тимошенко лише через вiдсутнiсть реального альтернативного кандидата.

Окрiм складної економiчної ситуацiї, основною причиною негативної динамiки рейтингу БЮТ є нездатнiсть лiдера блоку налагодити конструктивну спiвпрацю iз Президентом, якої очiкує 65% її виборцiв (стiльки ж прихильникiв Ющенка теж сподiваються на це). Якщо ранiше покладали вiдповiдальнiсть за конфлiкт на Президента i його оточення бiльшiсть, то тепер – лише 18% мешканців областi.

Дорiкають Ю. Тимошенко i не виконанням ключових передвиборних зобов’язань, як от нескасування вiйськового призову (64,7% виборців) та призупинення виплат втрачених заощаджень в Ощадбанку (66,7%). 

Також не залишилися непомiченими економiчнi прорахунки уряду. На Ю.Тимошенко покладають вину за зростання цiн 73,7% виборцiв.

Не менш чутливо вiдреагував виборець i на полiтичнi кульбiти лiдера БЮТ.

Зближення Тимошенко з В. Путiним не пiдтримують 67,9% виборцiв.

Особливо зашкодили рейтингам БЮТ на Тернопiльщинi спiльнi голосування iз Партiєю регiонiв, бо тiльки 18,4% повiрили, що потрiбно це було для наведення порядку в країнi. Решта ж розцiнили таку поведiнку, як намагання вгодити Росiї або помститися Президентовi. Спiльне голосування за фактичний офіційний статус росiйської мови в Українi схвалили лише 3,6% тернопiльчан, тодi як 56% вважають, що БЮТ або виконував вимоги Партiї регiонiв, або ж для Ю.Тимошенко мовне питання не важливе.

Людям особливо дошкуляють проблеми, з якими вони стикаються на місцевому рiвнi. В цих питаннях практично жоднiй з представлених у тернопільській владі партiй хвалитися нема чим. Але як завжди найбiльшу вiдповiдальнiсть несуть лiдери на центральному рiвнi.

На запитання: представники якої з полiтичних сил найбiльше заробляють на оборудках iз землею? — 31,7% (найбiльше!) виборцiв назвали БЮТ,

Стільки ж вважають представникiв БЮТ у виконавчiй владi винними у розкраданнi коштів на лiквiдацiю наслiдкiв повенi. 

Та найбiльше вражає те, що такої думки притримується 30% виборцiв Тимошенко. Це фактично означає, що БЮТ втрачає пiдтримку навiть серед своїх симпатикiв.

У цiлому можна також вiдзначити змiну портрету виборцiв Ю. Тимошенко. Якщо ранiше за нинiшнього прем’єра голосували найбiльш патрiотично налаштованi громадяни, то тепер це люди, нейтральнi до нацiональної iдеї або навiть орієнтовані проросiйськи.

Падiння БЮТ є найбiльш вражаючим, але й iншi полiтичнi гравцi розчаровують своїх виборцiв. Через це автоматичного перетоку симпатiй не спостерiгається. Скорiше ми бачимо тотальне розчарування з подальшою вiдмовою вiд участi у голосуваннях.

Виборча кампанiя в Тернополi змушує задуматися полiтикiв. Тому не варто дивуватися, що з’явилося так багато бажаючих цi вибори вiдмiнити.

Порівняно з груднем минулого року (опитування проводилося 8-15.12.2008) рейтинги Партії регіонів знизилися з 25,4 до 19,4%, Нашої України – з 4 до 2,4%. Натомість зросли рейтинги Блоку Яценюка з 7,5 до 10,1% та комуністів – з 7,4 до 9,2%. 

Майже не змінилися рейтинги БЮТ та Блоку Литвина. 

Крім того, збільшилась кількість респондентів, які не підтримують жодну партію, а також не визначились із вибором. 

Порівняно з груднем минулого року найбільше знизився рейтинг В.Януковича з 25,1 до 18,9%. Найбільше зріс рейтинг А.Яценюка з 8,1% до 12,9%. Рейтинги Ю.Тимошенко, В.Литвина, В.Ющенка, П.Симоненка майже не змінилися. 

Крім того, збільшилась кількість респондентів, які не підтримують жодну партію, а також не визначились із вибором. 

Дата опитування:

6-16 лютого 2009

Кількість опитаних:

2020

Вік опитаних:

понад 18 років

Регіони:

усі регіони України

Похибка:

до 3,3%

52% опитаних вважають несвоєчасною вимогу фракції Партії регіонів поставити 5 лютого 2009 року на голосування у Верховній Раді України питання про відставку уряду. Водночас 36% респондентів вважають цю вимогу своєчасною. 12% - не змогли дати відповідь на це питання. 

Тільки 11% опитаних оцінили шанси опозиції відправити у відставку уряд 5 лютого 2009 року як значні, тоді як майже половина (47%) визнали їх незначними, ще 25% респондентів оцінили шанси як «50 на 50». При цьому 17% - вагалися із відповіддю на це питання. 

60% респондентів думають, що постановка питання про відставку уряду Тимошенко на голосування у Верховній Раді України була більш вигідна коаліції, тільки 24% – опозиції. 16% - вагаються із відповіддю. 

Дата опитування:

6-16 лютого 2009

Кількість опитаних:

2020

Вік опитаних:

понад 18 років

Регіони:

усі регіони України

Похибка:

до 3,3%

Зниження рейтингів «Нашої України» та Президента Віктора Ющенка, яке почалося ще у 2006 році, і зараз досягло, здається, своєї нижньої межі, давно перестало бути новиною. Сьогодні предметом уваги не тільки політиків і журналістів, але і громадян є динаміка рейтингів БЮТ, особливо по Західній Україні де Юлія Тимошенко та її політична сила серйозно втрачають симпатії. І дострокові вибори до Тернопільської облради, що призначені на 15 березня 2009 року, можуть зафіксувати цю поразку, оскільки будь-який результат на тернопільських перевиборах нижче 50% голосів, які зібрав БЮТ на минулих виборах, не може вважатися перемогою. 

Соціологічні дослідження, що були проведені на Тернопільщині показують, що з часу дострокових виборів 2007 року рейтинги БЮТ зменшились більш ніж вдвічі. З жовтня 2008 року особистий рейтинг Ю.Тимошенко знизився на 10%. Щодо дострокових виборів до Тернопільської обласної ради тут ситуація виглядає ще гіршою: БЮТ на місцевих виборах має підтримку меншу, ніж на національних. В результаті лідером симпатій в області став А.Яценюк. Падіння довіри до Ю.Тимошенко зафіксовано і на Львівщині: якщо у березні 2008 року 85% довіряли Ю.Тимошенко і 77% В.Ющенку, то у жовтні 2008 року лише 53% і 39% відповідно. І це недивно. Так, на Заході втомились бути заручниками відносин Тимошенко і Ющенка. Ключовим поштовхом для розчарування стала остання політична криза, точніше політика постійної конфронтації між двома ключовими політиками. До цього додалась економічна криза, яка зачепила практично кожну українську родину. Люди незадоволені діями влади, яку на місцях і в центрі представляють здебільшого БЮТ і «Наша Україна». І хоча 42% мешканців Львівської області позитивно оцінюють антикризову роботу уряду, все ж 45% оцінюють її негативно. Якщо такі негативні тенденції продовжуватимуться й надалі, це може спровокувати хвилю місцевих перевиборів в інших куточках нашої нестабільної країни. 

На дострокових виборах до Верховної Ради у 2007р. 

БЮТ показав рекордні результати і головне зафіксував 

свої перемоги над конкурентами у стратегічних регіонах

Найбільш зацікавленим у цьому має бути А.Яценюк, адже він найбільше претендує на «вільні» голоси розчарованих прихильників «Нашої України» та БЮТ. А також ВО «Свобода», рейтинги якої на Тернопільщині за рік зросли з 3 до 13%. 

Проте спроби А.Яценюка закріпитися на Західній Україні виглядають досить млявими. На разі, публічно презентовано керівників місцевих осередків «Фронту змін» лише в Івано-Франківській, Львівській та Чернівецькій областях. В інших регіонах вони не відомі для громадськості. 

 Отже, конкурентам А.Яценюка вигідно, якщо вже і погоджуватись на дострокові вибори, то за умови неготовності до них А.Яценюка.

Згідно з останніми роз’ясненнями ЦВК, чергові місцеві вибори відбудуться в Україні у 2010 році. А от чергові парламентські вибори – «?».Практично усім зрозуміло, що вибори до Верховної Ради будуть достроковими, невідомо лише відбудуться вони разом з президентськими, чи ні.

 Якщо після Тернополя дострокові вибори будуть оголошені і в інших регіонах України, БЮТ ризикує втратити лідерство по всьому Заходу, або щонайменше зафіксувати свої низькі рейтинги. З іншого боку, у разі якщо дострокові місцеві вибори будуть проводитися одночасно з парламентськими, БЮТ має шанси «виїхати» на персональному рейтингу Тимошенко, оскільки саме вона буде стрижнем загальної виборчої кампанії. 

Сьогодні залишається відкритим питання чи відбудуться дострокові вибори до Тернопільської облради чи ні? Незважаючи на те, що виборча кампанія почалась 15 січня 2009 року не виключені спроби заблокувати самі вибори, які призначені на 15 березня 2009 року.

Перший сигнал вже є: 16 січня 2009 року 237 народних депутатів від БЮТ, «Нашої України» та Блоку Литвина проголосувати про перенесення розгляду питання щодо звіту Тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань розслідування діяльності Тернопільської міськради. Варто нагадати, що комісію, яку очолив народний депутат Іван Денькович (БЮТ), було створено ще в червні минулого року, після того, як депутати від БЮТ звинуватили владу Тернополя в незаконній передачі земель. Очікувалось, що результатом роботи комісії стане рішення про переобрання міського голови Тернополя та міської ради, проект якого зареєстрували у ВРУ депутати від БЮТ і КПУ. «У міськраді є ряд депутатів, зокрема від БЮТ, які одержали землю, і тепер їм все до лампочки. А ми хочемо навести порядок», - пояснив тоді один з ініціаторів перевиборів, народний депутат Олександр Буджерак (БЮТ). Проте, в БЮТ схоже передумали. Можливо, надто болісними був програш на перевиборах у Києві, або «місцева еліта» просто переконала київське керівництво БЮТ не приймати «поспішних» рішень? 

Згідно з результатами опитування, що було проведене у грудні 2008 року, більше половини мешканців Тернопільщини (54%) переконані, що зараз більш за все область потребує кардинальних змін. Відповідно на дострокових виборах до Тернопільської облради очікується значна явка: 40% заявили, що обов’язково проголосують 15 березня 2009 року, 35% - напевно, що проголосують, 20% - точно (або швидше за все) не проголосують і ще 5% - не визначились. Отже ці вибори актуальні для громадян.

Якщо будь-яка політична сила зірве тернопільські перевибори, тобто піде з поля політичного бою, це лише погіршить її рейтинги. Теж саме стосується усіх інших, у т.ч. А.Яценюка, з яким виборці пов’язують великі (можливо дещо завищені) надії. Чергове розчарування на тлі кризи лише підсилить зневіру громадян у політиках. Сьогодні політичним силам, замість того, щоб вести кулуарні перемовини між собою, потрібно терміново повертати довіру людей у регіонах. 

 І нехай Тернопільська область не така вже й велика, значення цих виборів не варто недооцінювати. Тому лідери усіх політичних сил - і Тимошенко, і Яценюк, і Литвин, і Янукович, і В.Кириленко - мають чесно та публічно заявити свою позицію: будуть такі вибори чи ні? Чи будуть дострокові місцеві вибори в інших регіонах? Протягом лише минулого року лунали ініціативи з переобрання мерів Кіровограда, Вінниці, Львова, Харкова… Людям важливо знати правду для того, щоб розуміти, що насправді відбувається у їхніх регіонах?!

Переважна більшість мешканців (70%) Тернопільщини довіряють Арсенію Яценюку. Майже половина опитаних також довіряють Юлії Тимошенко (46%) та Олегу Тягнибоку (40%). 

Найвищий рейтинг на президентських виборах серед мешканців Тернопільщини має А. Яценюк. Натомість особистий рейтинг Ю.Тимошенко знизився на 10% у порівнянні з дослідженням, яке було проведене у жовтні 2008 року. Також у порівнянні з жовтнем незначно зріс рейтинг Олега Тягнибока та практично не змінився рейтинг Віктора Ющенка

Дата опитування:

24-30 грудня 2008

Кількість опитаних:

1000

Вік опитаних:

понад 18 років

Регіони:

Тернопільська область

Похибка:

до 3%

Саме ці політичні сили мають шанс отримати найбільше місць у новій обласній раді. Також мають високі шанси потрапити до обласної ради Блок Литвина, Народна Самооборона та партія «Єдиний Центр». 

БЮТ на місцевих виборах має підтримку меншу, ніж на національних.

На Тернопільщині більше незадоволені, ані ж задоволені діяльністю місцевої влади.

Попри те, що більше половини місцевих мешканців (54%) переконані, що зараз більш за все область потребує кардинальних змін (40% - стабільності), рішення про проведення дострокових виборів до Тернопільської облради підтримали лише 40%.

Такий низький рівень підтримки можна пояснити негативним ставленням до такого явища як «перевибори», що склалось після оголошення дострокових виборів Верховної Ради України у жовтні минулого року і супроводжувалось активною критикою з боку окремих політичних сил.

Тим не менше на дострокових виборах до Тернопільської облради очікується значна явка: 40% заявили, що обов’язково проголосують 15 березня 2009 року, 35% - напевно, що проголосують, 20% - точно (або швидше за все) не проголосують і ще 5% - не визначились.

Дата опитування:

24-30 грудня 2008

Кількість опитаних:

1000

Вік опитаних:

понад 18 років

Регіони:

Тернопільська область

Похибка:

до 3%