Прес-релізи

•    За результатами опитування Соціологічної групи Рейтинг, проведеного 6-8 лютого 2021 року, 49% часто слідкують за новинами про коронавірус, 24% роблять це інколи, 16% – рідко. 11% взагалі не цікавляться такими новинами. Динаміка свідчить, що поступово суспільний інтерес до цієї інформації зменшується, а частіше інших відслідковують такі новини люди старшого віку та жінки.

•    57% опитаних вважають оптимальними заходи, запроваджені владою щодо боротьби із коронавірусом. 21% вважають їх надто м’якими (найбільше серед старшого покоління), 9% – навпаки надто жорсткими (молодь та середній вік). За останні кілька місяців спостерігається зростання кількості тих, хто оцінює заходи по боротьбі з епідемією як оптимальні.

•    47% оцінили свій емоційний стан за останній тиждень як спокійний, 23% – як напружений. Порівняно з листопадом минулого року показники напруженості зменшилися. Вищий рівень тривожності, як і у попередніх дослідженнях, фіксується серед жінок, старших людей, а також тих, хто частіше відслідковують новини про коронавірус.

•    Порівняно з листопадом минулого року, частота користування засобами індивідуального захисту дещо впала. Так, 78% опитаних стверджують, що часто одягають захисну маску, 18% – інколи або рідко, 4% – майже ніколи. 63% часто дезінфікують руки, 28% – інколи або рідко, 8% – майже ніколи. Лише 10% часто використовують захисні рукавиці, 31% – інколи або рідко, 59% – майже ніколи.

•    За останні кілька місяців рівень задоволеності роботою органів влади у сфері боротьби з епідемією  підвищився. 39% опитаних задоволені діяльністю Президента у боротьбі з епідемією коронавірусу (57% – не задоволені). Діяльністю Міністерства охорони здоров’я задоволені 33%, не задоволені – 65%. Діяльністю Міністерства внутрішніх справ задоволені 29%, не задоволені – 61%. Діяльністю Кабінету Міністрів задоволені 25%, не задоволені – 69%. Роботою Верховної Ради задоволені 20%, не задоволені – 75%.

•    Рейтинг довіри до політиків очолює Володимир Зеленський, якому довіряють 38% опитаних, не довіряють – 58%.

•    Віталію Кличку довіряють 34%, не довіряють – 54%, Володимиру Гройсману довіряють 32%, не довіряють – 58%. Дмитру Разумкову довіряють 26% і не довіряють – 37%, ще 33% не знають його. Юлії Тимошенко довіряють 25%, не довіряють – 72%. Юрію Бойку довіряють 24%, не довіряють – 56%. Петру Порошенку  довіряють 23%, не довіряють – 74%. Арсену Авакову довіряють 21%, не довіряють – 66%. Арсенію Яценюку довіряють 20%, не довіряють – 74%. Максиму Степанову довіряють 12%, не довіряють – 33% (не знають такого – 51%). Денису Шмигалю довіряють 12%, не довіряють – 54%, третина не чули про такого.

•    78% знають про те, що президент Зеленський ввів у дію рішення РНБО про застосування санкцій проти телеканалів "112 ", NewsOne, ZIK, 21% – не знають.

•    49% підтримують рішення припинити мовлення телеканалів "112 ", NewsOne, ZIK, 41% – не підтримують. З моменту введення санкцій рівень підтримки цього рішення зріс з 42 до 49%, натомість кількість критиків зменшилась з 47 до 41%.

•    Важливо, що серед опитаних, які знають про рішення, рівень його підтримки ще вищий (57%), а кількість критиків менша (37%).

•    При цьому, 72% опитаних підтримують запровадження державою санкцій проти фізичних та юридичних осіб України якщо їхня діяльність шкодить інтересам держави (46% однозначно підтримують, 26% – скоріше підтримують). Натомість, у разі наявності доказів причетності цих осіб до терористичної діяльності або сепаратизму,  рівень підтримки  санкцій проти них зростає до 85% (67% – однозначно підтримують, 18% – скоріш підтримують).

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing -телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,0%. Терміни проведення: 6-8 лютого 2021 р.

 • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» показали, що 73% українців вважають, що країна рухається у неправильному напрямку, 17% – у правильному. 10% – не визначилися. 

• Третина опитаних українців (30%) очікують, що 2021 рік буде кращим за попередній. Стільки ж вважають, що він буде гіршим (31%). 34% респондентів не чекають змін у новому році. З початку січня очікування стали більш песимістичними (у перші дні січня тих, хто очікував, що рік буде кращим, було 52%). Відносно краще оцінюють ситуацію та мають добрі очікування молодь, виборці партій «Слуга народу» і «Голос».  

• Президентський рейтинг очолює В.Зеленський. Якби вибори відбулися найближчим часом то його підтримали б 21,2% тих, хто має намір голосувати та визначився із вибором. За Ю.Бойка  проголосували б 17,1%, П.Порошенка – 16,4%, Ю.Тимошенко –12,3%. І.Смешка підтримують 7,5%, В.Гройсмана – 4,3%, О.Ляшка – 4,0%, Д.Разумкова – 3,2%, С.Притулу – 3,1%, О.Тягнибока – 2,1%, В.Кличка – 1,1%. 

• Моделювання другого туру президентських виборів дало наступні результати: В.Зеленський тримає першість у парі з усіма основними опонентами: з П.Порошенком – 56% проти 44%. У парі з Ю.Бойко – 60% проти 40%, з Ю.Тимошенко 55% проти 45%. У можливій парі Ю.Бойко та П.Порошенко – паритет: 51% на 49%. 

• У парламентському рейтингу лідирують «Опозиційна платформа – За життя» (18,9%) та «Слуга народу» (18,6%). За  партію «Європейська солідарність» – 15,2%, партію «Батьківщина» – 12,2%, партію «Українська стратегія Гройсмана» – 4,8%, Радикальну партію – 4,7%, партію «Сила і честь» – 4,5%, «За майбутнє» – 4,4%, партію «Голос» – 3,5%, партію Шарія – 3,4%, партію «Свобода» – 3,1%, партію УДАР Віталія Кличка – 2,4%, «Наш край» – 1,4%.  

• Ідею розпуску Парламенту та дострокові перевибори підтримують 63%, не підтримують – 30%. Відставку Уряду і призначення нового Кабміну підтримують 62% опитаних, не підтримують – 29%. Ідею відставки Президента та призначення дострокових виборів Глави держави підтримують 50%, не підтримують 46%. Протягом останніх двох місяців підтримка дострокових парламентських виборів зросла з 58 до 63%, президентських – з 39 до 50%, обрання нового КМУ – з 60 до 62%.

• Прийняття Закону України «Про Всеукраїнський референдум» підтримують 58% опитаних, не підтримують – 28%, не визначилися – 14%. 

• Ініціативу з надання громадянам України законодавчого права на приватне володіння вогнепальною зброєю підтримують 23%, не підтримують – 75%. 

• 89% підтримують акції протестів з вимогою зниження тарифів. 10% – проти. При цьому, 36% опитаних вважають, що найбільшу відповідальність за підвищення тарифів несе Кабінет міністрів України. 29% покладають відповідальність на Верховну Раду, 24% – на Президента. 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод опитування: CATI (computer-assistedtelephoneinterviews -телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,2%. Терміни проведення: 2-3 лютого 2021 р.

 • Результати опитування проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» зафіксували в респондентів зниження рівня ознак депресії, тривожності, та втоми. Відносно стабільними залишаються рівень паніки (показники були достатньо низькими від початку моніторингу) та розладів сну. 

• В цілому, ступінь негативних емоційних станів українців на початку 2021 року та їх динаміка не викликає занепокоєння. Зниження рівня депресії, тривожності та втоми пояснюється періодом опитування (зимовий цикл свят), коли увага суспільства перемикається на більш оптимістичну та позитивну атмосферу (відпустки, зустрічі з близьким та рідними, надії та плани на 2021 рік), а також адаптацією до способу життя під час пандемії. 

• Вік: Як і у попередніх хвилях дослідження, спостерігається поступове погіршення психоемоційних станів з віком. Водночас слід зауважити, що рівень тривожності є відносно високим серед усіх вікових груп.  

• У групі 60+ яскраво виражені ознаки депресії, розладів сну та втоми. Причинами є особливості вікової фізіології, страхом за власне здоров’я, а також сприйняттям ними навколишньої ситуації, особливо в час  пандемії. Натомість у молодих негативні стани виражені менше через їх здатність швидше адаптуватися до змін, гнучкість поведінки та кращий стан здоров’я.  

• У динаміці у порівнянні із весною 2020 року помітно зниження рівня усіх негативних емоційних станів серед молодої вікової категорії (18-39 років). Також знизилися показники депресії, втоми та тривоги серед респондентів середньої та старшої вікових категорій (40-59 років). Водночас серед найстарших незначне покращення спостерігається лише за показником втоми. Натомість інші негативні емоційні стани у цій віковій групі надалі залишаються на відносно високому рівні, що, як зазначалося вище, пояснюється складністю до прийняття змін та ризиками щодо їхнього здоров’я та життя.  

• Гендер: Жінки, як і у попередніх дослідженнях, демонструють вищий рівень усіх емоційних  показників, аніж чоловіки. В останніх спостерігається зниження індексів щодо тривоги, втоми, депресії та розладів сну. У жінок – зниження рівня втоми, тривоги та депресії при стабільних показниках розладів сну та паніки. Найбільші відмінності між чоловіками та жінками спостерігаються у групі 51+ , найменші – у середньому віці (36-50).

• Рівень міжособистісної комунікації з родичами та іншими близькими людьми є високим. Так, 78% опитаних зазначили, що часто або ж постійно спілкуються з родиною (48% роблять це постійно, 30% – часто). Кожен п’ятий респондент робить це іноді, або ж рідко. Лише 1% опитаних ніколи не спілкується зі своїми найближчими. Відносно високий рівень комунікації з родичами спостерігається серед усіх вікових категорій. Цікаво, що чим старший вік, тим частіше опитані зазначали, що вони постійно спілкуються зі своїми рідними. У цьому віці людина змінює свій соціальний статус, втрачає професійні зв’язки, звужуючи коло спілкування до родини. Також з родичами відносно частіше комунікують жінки аніж чоловіки, таким чином реалізовуючи стосунковий життєвий сценарій. Крім того відповідно до структури гендерних ролей, жінки займаються «емоційною роботою», відповідають за спілкування та взаємодію в родині, її внутрішній клімат.  

• Респонденти також часто спілкуються зі своїми друзями/колегами (32% постійно, 29% – часто). Відносно менше зі своїми друзями/колегами спілкуються люди старшого віку. Водночас до початку пенсійного віку (60+) рівень постійної комунікації з друзями та колегами з віком лише зростає. Чоловіки частіше спілкуються зі своїми друзями та колегами, аніж жінки, на відміну від родинного спілкування, де частота спілкування більша у жінок. 

• Серед тих, хто частіше комунікує зі своїми близькими, – рівень негативних емоційних станів нижчий. Спілкування та взаємодія з іншими – це соціальний капітал кожної людини, який є суттєвою підтримкою та ресурсом у житті, позитивно впливає на настрій, емоційну сферу і є певним «запобіжником» у розвитку депресії та тривоги.

• Більшість опитаних вважають себе скоріше щасливими, аніж нещасливими: дуже щасливими себе вважають 29% населення (цей показник у порівнянні з весною 2020 року зріс: з 19%), швидше щасливими – 50%, не дуже щасливими – 17% і лише 2% - абсолютно нещасливі. Чим молодший вік, – тим щасливішими себе відчувають опитані, оскільки в цьому віці позитивна налаштованість на життя, впевненість у своїх силах, рівень активності та плани на майбутнє зазвичай кращі.  

• 64% вважають, що щастя людини залежить в першу чергу від внутрішнього стану людини (у квітні 2020 – 70%). Це зниження вірогідно можна пояснити тим, що зовнішні обставини (ситуація з пандемією) залишаються несприятливими і ми не можемо на них ніяк вплинути. Водночас, 27% переконані, що чи щаслива людина чи ні, – це залежить від зовнішніх обставин. Жінки більше схильні вважати, що щастя – це в першу чергу результат внутрішнього стану людини. Взагалі чим щасливіша людина, тим більше вона погоджується з такою ж думкою. Майже половина нещасливих респондентів переконані, що щастя залежить від зовнішніх обставин. 

• Рівень щастя обернено корелюється з психоемоційними станами: чим вищий рівень щастя у опитаних, тим нижчий рівень негативних емоційних станів вони переживають. В даному випадку відчуття щастя є «запобіжником» у формуванні негативних емоційних станів.  До того ж щастя характеризується позитивними емоціями, активністю, задоволеністю життям, що формує імунітет до негативних станів. Також менше піддаються негативним переживанням ті, хто покладають забезпечення свого щастя на самих себе, а не на зовнішні обставини. Такі респонденти вірогідно, мають вищий рівень саморегуляції емоцій та емоційну стабільність і впевненість у власних ресурсах та можливостях, за допомогою яких можна бути щасливими. 

• COVID-2019. Ті, хто частіше дивляться новини про коронавірус, мають вищі рівні негативних емоційний станів, ніж ті хто дивиться їх рідко або не цікавиться зовсім. Візуалізація дійсності та можливого майбутнього підвищують тривогу та страхи. Людина більше думає та обговорює це, «заражається» негативом, пов’язаним із хворобою. 

• Серед тих, хто вважає, що вже перехворів, спостерігається вищий рівень негативних емоційних станів, особливо щодо втоми, розладів сну та тривоги. Також негативні психоемоційні стани яскраво виражені серед тих, хто боїться захворіти особисто, або ж переживає за здоров’я родичів. Страх – це не лише емоція, але і когнітивна негативна картина (сценарій),  пов’язаний  з тривогою і є одним з її проявів. Чим більше людина боїться, тим більше в неї проявляються всі емоційні стани, особливо паніка.  Серед тих, хто підтримує вакцинацію рівень негативних емоцій дещо вищий, оскільки серед них, більше тих, хто боїться захворіти. Серед тих, хто підтримує локдаун, спостерігається відносно вищий рівень розладів сну, паніки та втоми. У цьому розрізі значимим є віковий фактор, оскільки серед прихильників карантину переважають старші, серед яких страх захворіти вищий. 

Вибіркова сукупність: 1600 респондентів віком від 18 років і старше. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,4%. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Терміни проведення: 14-16 січня 2021 року.

 • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 14-16 січня 2021 року, продемонстрували, що 51% респондентів часто цікавляться новинами про коронавірус, 26% цікавляться ними інколи, 12% - рідко. Взагалі не цікавляться цією інформацією 10% опитаних. Більше інтересу до таких новин виявляють люди старших вікових груп. У динаміці актуальність новин про коронавірус поступово знижується.

• У порівнянні з попередніми хвилями опитувань знизився рівень хвилювання через те, що респонденти особисто, чи їх близькі захворіють на коронавірус. Так, через те, що на COVID-19 захворіють особисто хвилюються близько 40% (у листопаді 2020 – 57%). Щодо можливого захворювання близьких та рідних хвилюються 78% (у листопаді – 87%). Більше висловлюють занепокоєння стосовно можливого захворювання старші опитані та жінки. 

• 16% респондентів вважають, що вже перехворіли або хворіють на COVID-19. 80% респондентів думають, що не хворіли. 4% не змогли відповісти на питання. Відносно більше тих, хто зазначив, що перехворів, зафіксовано у містах та у середній віковій групі (30-59 років). 

• Запровадження локдауну з 8 по 24 січня 2021 року підтримують 51%, протилежної думки – 46%. Підтримка цієї ініціативи серед населення знизилась (у грудні підтримували 56%). 40% вважають, що це запровадження карантину зменшить рівень захворюваності (у грудні – 52%). 55% – протилежної думки. Навіть серед тих, хто підтримує локдаун, третина не вважає його ефективним. Більше висловлюються на користь цієї ініціативи старші, жінки та ті, хто боїться захворіти.  

• Готові вакцинуватись від коронавірусу, якщо вакцина буде доступна в аптеках, – 39%, не готові – 56%. За умови, якщо щеплення буде безкоштовним, готові вакцинуватись – 43% (не готові – 52%). Підтримка безкоштовної вакцинації у динаміці впала (у листопаді безкоштовне щеплення підтримували 55%). Натомість кількість тих, хто готовий прищепитися платною вакциною дещо зросла.  Противників вакцинації відносно більше серед представників середньої вікової групи (30-49 років), жінок, мешканців малих міст та тих, хто не боїться захворіти.  

Вибіркова сукупність: 1600 респондентів віком від 18 років і старше. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,4%. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Терміни проведення: 14-16 січня 2021 року.

•    Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» показали, що більше половини опитаних українців (52%) опитаних очікують, що 2021 рік буде кращим за попередній. 27% респондентів не чекають змін у новому році, водночас 18% вважають, що 2021 рік буде гіршим за 2020. Найкращі очікування у молоді та жінок.

•    Більшість українців (74%) дивляться у новий 2021 рік з оптимізмом, і лише 18% – з песимізмом. Більш оптимістичними в своїх очікуваннях є мешканці Києва, та західних областей, молодь, виборці партій «Слуга народу», «За майбутнє», «Українська стратегія», «Голос».

•    Рейтинг довіри серед національних політиків очолює Президент Зеленський, якому довіряють 41%, а не довіряють – 54%.

•    29% опитаних довіряють Д.Разумкову, 37% – не довіряють (29% – його не знають). Ю.Бойку  довіряють – 27%, не довіряють – 55%, ще 12% його не знають. Ю.Тимошенко довіряють – 26%, не довіряють – 69%. П.Порошенку – 23% і 73% відповідно, Прем’єр-міністру Д.Шмигалю довіряють 14%, більше чверті не знають його і більше половини – йому не довіряють.

•    Президентський рейтинг очолює В.Зеленський. Якби вибори відбулися найближчим часом то його підтримали б 26,2% тих, хто має намір голосувати та визначився із вибором. За Ю.Бойка  проголосували б 16,6%, П.Порошенка – 13,3%, Ю.Тимошенко – 10,5%, І.Смешка – 6,4%, В.Гройсмана – 6,1%, О.Ляшка – 4,7%, С.Притулу – 4,1%, О.Тягнибока – 2,6%, В.Кличка – 2,3%.

•    У парламентському рейтингу лідером є партія «Слуга народу», яку готову підтримати 21,6% серед тих, хто готовий голосувати і визначився з вибором. За партію «Опозиційна платформа – За життя» готові проголосувати 17,4%, партію «Європейська солідарність» – 14,5%, партію «Батьківщина» – 10,9%. За партію «Українська стратегія Гройсмана» віддали б свої голоси 5,7%, Радикальну партію – 5,6%, партію «За майбутнє» – 3,7%, партію «Свобода» – 3,2%, партію УДАР Віталія Кличка – 3,1%, партію Шарія – 2,9%, партії «Голос» та «Сила і честь» – по 2,8%, партію «Наш край» – 2,2%.

•    70% опитаних бачили новорічне привітання Президента Зеленського. З них 43% оцінили його позитивно, 35% – нейтрально, 21% – негативно. Останніх найбільше серед жителів Сходу, старших опитаних, виборців партій Шарія, «Опозиційна платформа», «Європейська солідарність» та «Свобода».

•    77% опитаних зазначили, що святкують Різдво 7 січня. 15% сказали, що відзначають це свято двічі, як за юліанським календарем (7 січня), так і за григоріанським (25 грудня). Лише 3%  відзначають Різдво лише 25 грудня. Водночас, 5% взагалі Різдво не святкують. Найбільше тих, хто святкує Різдво у дві дати, або ж за новим стилем – у західних регіонах та у Києві.

•    56% респондентів зазначили, що найулюбленішим серед новорічних свят для них є Різдво. 28% сказали, що це Новий рік, 6% – День Святого Миколая, 3% – Старий Новий Рік.

•    Дві третини опитаних зазначили, що вірять в Святого Миколая, 35% – не вірять. В Діда Мороза вірять менше – 31%, не вірять – 65%. За останній рік зросла кількість тих, хто вірить в Святого Миколая, натомість кількість тих, хто вірить в Діда Мороза не змінилась.

•    Вподобання щодо новорічного персонажа та улюбленого свята мають чіткі регіональні залежності: найбільше тих, хто вірить в святого Миколая та вважає найулюбленішим святом Різдво на Заході, натомість відносно більше вірять в Діда Мороза та вважають улюбленим святом Новий Рік – на Півдні та Сході. Попри це навіть в південно-східних областях все одно кількість тих, хто вірить в Діда Мороза є меншою за тих, хто вірить в Святого Миколая, а Різдво є найулюбленішим святом поряд з Новим роком. 


Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Метод опитування: CATI (computer-assistedtelephoneinterviews -телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,0%
Терміни проведення: 2-4 січня 2021 р.

 • За результатами опитування Соціологічної групи Рейтинг проведеного 16-20 грудня, 18% вважають, що в цілому справи в Україні ідуть у правильному напрямку, водночас, більшість (71%) – протилежної думки.

• Більше 70% вважають, що економічне становище в Україні погіршилось за останні півроку, 17% думають, що воно не змінилося, і лише 7% помітили покращення. Щодо фінансової ситуації в родині: 56% відчули погіршення, 37% – відсутність змін, лише 7% – покращення. Настрої щодо майбутнього також не є надто оптимістичними: лише 16% вважають, що в найближчі 6 місяців економічна ситуація в Україні покращиться, 32% вважають, що вона не зміниться, і 47% - очікують погіршення.  

• Серед населення переважають емоції розчарування (42%) та надії (32%).  

• Ключовими загальнонаціональними проблемами громадяни вважають корупцію, війну на Донбасі, економічну кризу, некомпетентність влади та епідемію коронавірусу. При цьому на особистісному рівні до перелічених проблем додається ще й низька якість медицини, а проблема економічної кризи вже очолює «рейтинг проблем». 

• Загалом причину можливої економічної кризи більшість опитаних бачать у некомпетентності влади (63%), хоча чверть вважає, що економічний занепад настане через коронавірус. Ще 9% бачать причиною війну на Донбасі. При цьому кількість тих,  хто пояснює ситуацію в економіці некомпетентністю влади, за останні півроку зросла з 53 до 63%.  

• Діяльністю Президента Зеленського задоволені 32% опитаних, не задоволені – 65%. Роботою голови Верховної Ради Разумкова задоволені 30%, не задоволені – 51%, не змогли оцінити – 19%. Діяльністю Прем’єр-міністра задоволені 16%, не задоволені – 65%, не змогли оцінити – 18%. Роботою Уряду та Парламенту громадяни задоволені найменше – майже 80% дали негативні оцінки, і лише близько 12% – позитивні.  

• 46% опитаних зазначили, що у новій владі їм найбільше подобається бажання змін, 17% – порядність, 13% – незалежність від олігархів. Оцінюючи ознаки, які їм не подобаються у владі, респонденти були більш визначеними: 40% сказали, що їм не подобається некомпетентність, 36% – залежність від олігархів, по 28% – корумпованість та хаотичність, 14% – неефективність. При цьому, за останні півроку зменшились оцінки неефективності, натомість зросли – некомпетентності, корумпованості і хаотичності. 

• Ідею відставки Президента та призначення дострокових виборів Глави держави респонденти більше не підтримують (58%), ніж підтримують (39%). З іншого боку, ідею розпуску Парламенту та дострокові перевибори підтримують більше (58%), ніж не підтримують (39%). Ініціативу відставки Уряду підтримують 60% опитаних, не підтримують – 35%.  

• Рейтинг довіри серед національних політиків очолює Президент Зеленський, якому довіряють 41%, а не довіряють – 56%.  

• 30% опитаних довіряють В.Кличку, водночас 58% - йому не довіряють. В.Гройсману довіряють – 29%, не довіряють - 61%. Д.Разумкову – 27% і 30% відповідно (ще 27% - його не знають). Ю.Тимошенко – довіряють 25%, не довіряють – 73%. Ю.Бойку – 24% та 55% відповідно (17% – його не знають).  П.Порошенку – 23% і 74%, В.Медведчуку – 19% та 66% (12% – не знають). Чинному Прем’єр-міністру Д.Шмигалю довіряють 16%, чверть не знають його і більше половини – йому не довіряють.  

• Найкращий баланс довіри/недовіри мають Президент Зеленський (-15%) та голова Парламенту Разумков (-13%). У В.Кличка різниця становить -28%, Ю.Бойка – -31%, В.Гройсмана – -32%, Д.Шмигаля – -38%. Найгірші показники у В.Рабіновича (-46%), В.Медведчука (-47%), Ю.Тимошенко (-48%) та П.Порошенка (-51%).  

• Президентський рейтинг очолює В.Зеленський. Якби вибори відбулися найближчим часом, то його підтримали б 26,5% тих, хто має намір голосувати та визначився із вибором. За П.Порошенка  проголосували б 14,3%, Ю.Бойка – 10,1%, Ю.Тимошенко – 9,8%. В.Медведчука – 7,7%, В.Гройсмана – 6,4%, І.Смешка – 6,0%, Д.Разумкова – 4,1%, О.Ляшка – 3,6%. Рейтинг інших кандидатів не більше 3%.  

• У парламентському рейтингу лідером є партія «Слуга народу», яку готову підтримати 21,1% серед готових голосувати і визначився з вибором. За партію «Опозиційна платформа – За життя» готові проголосувати 17,3%, партію «Європейська солідарність» - 15,2%, партію «Батьківщина» - 10,9%. По 4,8% підтримали б Радикальну партію та партію «Українська стратегія Гройсмана», 4,3% – партію «За майбутнє», 3,8% – партію «Сила і честь», 3,5% – «Голос», по 3,4% – партію Шарія та ВО «Свобода», 3,3% – УДАР Віталія Кличка. Рейтинг інших політичних сил – менше 2%. 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод опитування: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%.  Терміни проведення дослідження: 16-20 грудня 2020 р.

•    За результатами опитування Соціологічної групи Рейтинг, проведеного 12-14 грудня 2020 року, 59% часто слідкують за новинами про коронавірус, 21% роблять це інколи, 11% – рідко. 8% взагалі не цікавляться такими новинами. Частіше відслідковують новини про коронавірус люди старшого віку та жінки. Порівняно за початком листопада, кількість респондентів, які активно слідкують за новинами про коронавірус скоротилась з 65 до 59%, також це менше, ніж було у квітні, під час першого карантину.

•    49% опитаних вважають заходи, запроваджені владою щодо боротьби із коронавірусом, оптимальними. 29% вважають їх надто м’якими, 9% – навпаки надто жорсткими. 

•    82% вважають, що зараз Україні більше не вистачає порядку, навіть якщо це обмежить певні свободи. 10% - що не вистачає більше свобод, навіть якщо це зменшить порядок. За останні 3 роки запит на порядок досить зріс (з 63 до 82%).

•    45% переконані, що офіційна статистика щодо масштабів коронавірусу у країні применшена. 31% навпаки вважають, що ця інформація є перебільшеною, і лише 15% переконані, що вона об’єктивна. Порівняно з березнем кількість тих, хто вважає статистику щодо короновірусу перебільшеною, зросла втричі (з 11 до 31%). Частіше вважають статистику перебільшеною молодь, а також ті, хто рідко відслідковують новини про коронавірус.

•    36% опитаних задоволені діяльністю Президента Зеленського у боротьбі з епідемією коронавірусу, 60% – не задоволені. Діяльністю Міністерства охорони здоров’я у боротьбі з епідемією задоволені 29%, не задоволені – 67%. Роботою Міністерства внутрішніх справ задоволені 28%, не задоволені – 61%, не змогли оцінити – 12%. Найбільше серед органів центральної влади опитані не задоволені роботою Кабінету міністрів (71%) та Верховної ради (77%).

•    76% опитаних добре обізнані, що Уряд прийняв рішення запровадити жорсткий карантин (локдаун) з 8 по 24 січня 2021 року, 20% - щось чули про це, 4% - не знають.

•    56% підтримують рішення Уряду запровадити жорсткий карантин з 8 січня, 41% - проти цього. 52% вважають, що поширення коронавірусу внаслідок локдауну зменшиться, 45% - мають протилежну думку.

•    63% підтримують заборону мітингів, демонстрацій під час дії жорсткого карантину, 35% - не підтримують.

•    Більше 70% опитаних підтримують закриття в рамкам жорсткого карантину спортзалів, кінотеатрів, а також ресторанів і кафе (чверть проти цього). За закриття шкіл виступають 54% (43% проти), дитсадків – 48% (47% проти). Найменше підтримують закриття продовольчих ринків (31% – за, 67% – проти), міжміського громадського транспорту (23% – за, 75% – проти) і громадського транспорту (18% – за, 80% – проти).

•    Рейтинг довіри до політиків очолює Володимир Зеленський, якому довіряють 43% опитаних, 54% – не довіряють. Віталію Кличку довіряють 32%, Володимиру Гройсману – 29%.
•    Дмитру Разумкову довіряють 26%, Юлії Тимошенко – 25%. Юрію Бойку – 24%. Петру Порошенку  – 22%, Денису Шмигалю – 15%.

•    Серед основних досягнень 2020 року респонденти відмітили оголошення режиму «тиші», припинення вогню на Донбасі (51%) і будівництво доріг (43%) та звільнення Віталія Марківа з ув’язнення в Італії (21%).
•    Угоду про політичну і економічну співпрацю між Україною та Британією – 17%, програму «Доступні кредити 5-7-9%» – 14%, запуск  додатку «ДІЯ» (цифровий паспорт, водійське посвідчення) – 13%. Легалізацію грального бізнесу, проведення місцевих виборів, відкриття ринку землі обрали 5-9%.
•    13% респондентів вважають, що нема жодних досягнень у 2020 році.

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing -телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,0%. Терміни проведення: 12-14 грудня 2020 р.

• Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» показали, що серед ключових медичних інституцій респонденти найбільше довіряють Всесвітній організації охорони здоров’я (47%). Не довіряють цій установі – 32%. Міністерству охорони здоров’я України довіряють 33%, не довіряють – 54%. Національній службі здоров’я довіряють 24%, не довіряють – 40%, нічого не знають про її діяльність – 29%. Центру громадського здоров’я довіряють 21%, не довіряють – 38%, нічого не знають про його діяльність – 34%. Комітету Верховної Ради з питань здоров`я нації, медичної допомоги та медичного страхування довіряють 15%, не довіряють – 54%, нічого не знають про його діяльність – 24%. В динаміці за останні кілька місяців спостерігається зростання рівня довіри до державних управлінських інституцій у сфері медицини. 

• Міністру охорони здоров’я Максиму Степанову довіряють 19%, не довіряють – 34%, не знають такого – 37%. Екс-міністру Уляні Супрун довіряють 15%, не довіряють – 67%, не знають її – 12%. Колишніх міністрів Іллю Ємця та Зоряну Скалецьку не знають майже половина опитаних. Довіряють їм близько 8-10%, не довіряють – близько третини. 

• Дитячому лікарю, телеведучому Євгену Комаровському довіряють 66%, не довіряють – 20%. Директору інституту серця Борису Тодурову довіряють 32%, не довіряють – 16%, не знають його – 48%. Головному санітарному лікарю Віктору Ляшку довіряють 32%, не довіряють – 39%, не знають його – 20%. Ользі Голубовській (відомий інфекціоніст, доктор медичних наук) довіряють 20%, не довіряють – 11%, не знають її – 64%. Аллі Щербинській (директор центру профілактики та боротьби зі СНІДом) довіряють 11%, не довіряють – 11%, не знають її – 75%. Михайлу Радуцькому (голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я) довіряють 8%, не довіряють – 26%, не знають його – 60%. Ігорю Кузіну (директор Центру громадського здоров’я) довіряють 8%, не довіряють – 12%, не знають його – 77%.

• 70% опитаних вважають реальною загрозу коронавірусу особисто для себе та родини. 35% постійно носять маски, 63% – носять їх лише у місцях великого скупчення людей (транспорт, магазини, ринки тощо). Лише 2% нехтують носінням масок. 

• 50% оцінюючи кризу коронавірусу більше бояться її економічних наслідків (50%). 34% бояться більше самого захворювання, аніж фінансових труднощів. Останніх більше серед старшого населення, жінок, мешканців сіл. 

• Близько 40% опитаних вважають, що успіх у боротьбі з коронавірусом в більшій мірі залежить від Президента та Міністерства охорони здоров’я. 32% вважають, що це залежить від Міністра охорони здоров’я Степанова. 17-18% – покладають надії на Парламент та Уряд, 13% – на Прем’єр-міністра. 

• 79% опитаних підтримують ідею масового тестування населення та обов’язкову ізоляцію виявлених хворих як засію боротьби із коронавірусом. Протилежної думки – 17%. В ефективність такого заходу вірять 73%, не вірять – 19%. 

• Основними джерелами з яких респонденти отримують інформацію про коронавірус є національне телебачення (особливо серед старших) та Інтернет-сайти (особливо серед молоді) - по 56% від усіх респондентів. Ще близько чверті отримують інформацію з Facebook або від родичів знайомих, по 10-11% з Youtube, Instagram, радіо, по 8-9% з преси та груп у вайбері і телеграмі (Коронавірус-інфо), і 6% - з офіційного сайту Міністерства охорони здоров‘я.

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,8%. Терміни проведення: 27 листопада – 1 грудня 2020 р.

•    За результатами опитування Соціологічної групи Рейтинг, проведеного 28-30 листопада 2020 року, 59% часто слідкують за новинами про коронавірус, 21% роблять це інколи, 11% – рідко. 8% взагалі не цікавляться такими новинами. Частіше відслідковують новини про коронавірус люди старшого віку та жінки.

•    45% опитаних вважають оптимальними заходи, запроваджені владою щодо боротьби із коронавірусом. 30% вважають їх надто м’якими, 11% – навпаки надто жорсткими. За два тижні дещо зросла кількість тих, хто вважає дії влади надто м’якими.

•    36% оцінили свій емоційний стан за останній тиждень як спокійний, 33% – як напружений. За останні два тижні показники напруженості дещо зросли. Вищий рівень тривожності фіксується серед жінок, старших людей, а також тих, хто частіше відслідковують новини про коронавірус.
•    34% опитаних задоволені діяльністю Президента Зеленського у боротьбі з епідемією коронавірусу, 62% – не задоволені. Діяльністю Міністерства охорони здоров’я у боротьбі з епідемією задоволені 28%, не задоволені – 68%. Роботою Міністерства внутрішніх справ задоволені 28%, не задоволені – 60%, не змогли оцінити – 12%. Найбільше серед органів центральної влади опитані не задоволені роботою Кабінету міністрів (72%) та Верховної ради (78%).

•    Протягом останніх двох тижнів рівень підтримки «карантину вихідного дня» зменшився з 49 до 44% (кількість противників зросла з 49 до 54%). Лише 34% очікують, що внаслідок його запровадження поширення коронавірусу зменшиться, натомість 64% – не погоджуються з цим.

•    Водночас, підтримка запровадження «жорсткого карантину» (локдауну) зросла з 36 до 42%. (кількість противників зменшилась з 61 до 55%). Аналогічно, зросла кількість респондентів (з 55 до 58%), які вважають, що поширення коронавірусу внаслідок локдауну зменшиться. При цьому, 58% підтримують введення локдауну на новорічні свята (40% - проти цього).

•    75% опитаних підтримують введення штрафів за перебування у громадських місцях і транспорті без масок, 25% - проти цього. За останні два тижні ставлення українців до запровадження штрафів за перебування у громадських місцях і транспорті без масок на змінилась.
 
•    60% підтримують введення штрафів за для закладів, які працюють всупереч «карантину вихідного дня», 37% - не підтримують.

•    55% готові особисто зробити щеплення від коронавірусу, якщо вакцина буде безкоштовною (40% - не готові). Водночас, якщо вакцина буде платною, охочих зробити щеплення менше – 35%, а 57% не будуть робити її у такому випадку. Прихильників безкоштовного вакцинування від коронавірусу більше серед осіб старшого віку, мешканців сіл, а платного – серед молоді і жителів Києва.

•    Рейтинг довіри до політиків очолює Володимир Зеленський, якому довіряють 44% опитаних, 53% – не довіряють. Віталію Кличку довіряють 33%, Володимиру Гройсману – 31%.

•    Дмитру Разумкову довіряють 27%, Юлії Тимошенко – 26%. Юрію Бойку – 24%. Петру Порошенку  – 23%. Арсену Авакову – 22%.

•    Арсенію Яценюку довіряють 15%, Денису Шмигалю – 15%, Андрію Єрмаку – 9%. 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing -телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,0%. Терміни проведення: 28-30 листопада 2020 р.

Агрегований рейтинг партій на місцевих виборах - сума результатів партій на виборах в обласні ради, у Києві – в міську раду, в Донецькій та Луганській областях – в районні ради.
Джерело: дані територіальних виборчих комісій та моніторингові опитувань Соціологічної групи «Рейтинг» (вересень-жовтень 2020)


•    Аналіз результатів місцевих виборів продемонстрував, що активність виборців у західних регіонах була вищою, аніж у південно-східних. Наприклад, якщо у Тернопільській та Львівській областях активність виборців 25 жовтня становила близько 44%, то у південно-східних прийшли на вибори лише близько третини. В результаті питома вага західних областей у загальному масиві виборців зросла з 27 до 31%.

•    Згідно агрегованого рейтингу партій на місцевих виборах умовний 5% бар’єр подолали «Слуга народу» (14,5%), «Європейська солідарність» (13,7%), «Опозиційна платформа – За життя» (12,5%), «За майбутнє» (8,6%) та «Батьківщина» (8,5%).  Відсотки розраховані від загальної кількості голосів виборців, які підтримали партії.

•    «Наш край» загалом підтримали 3,9%, ВО «Свобода» – 3,3%, Радикальну партію Ляшка – 2,4%, партію «Сила і честь» – 2,4%, партію «Пропозиція» – 2,2%, «УДАР Віталія Кличка» – 2,0%, «Голос» – 1,7%, партію Шарія – 1,4%, «Перемога Пальчевського» – 0,8%.

•    Сумарний рейтинг інших (переважно місцевих) партій становить близько 22%.

•    Сукупна підтримка п’яти парламентських партій на цих виборах становила 51% (на виборах до Верховної ради 2019 року вони отримали 78%). При цьому, в областях, де не були представлені потужні місцеві партії, парламентські партії отримали значно більшу підтримку на місцевих виборах.

•    Порівняльний аналіз результатів опитувань групи Рейтинг з результатами виборів засвідчив досить високу точність прогнозів (середнє відхилення по результатам партій становить 0,7%), а незначні відхилення пояснюються: зміщенням реальної явки у бік західних областей та відносно низькою питомою вагою молоді у структурі тих, хто реально голосував на виборах 25 жовтня.

•    Партія «Слуга народу» зайняла лідерські позиції (1-3 місця) у Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Київській, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій та Чернігівській областях.

•    «Опозиційна платформа – За життя» отримала високі результати в регіонах Півдня та Сходу, а також у Сумській області.

•    «Європейська солідарність» зайняла вищі сходинки рейтингу в регіонах Галичини, Житомирській, Київській, Рівненській, Чернівецькій областях та Києві.

•    Партія «За майбутнє» зафіксувала лідерські позиції на Волині, а також в Івано-Франківській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській та Полтавській областях.

•    «Батьківщина» отримала високі результати в Кіровоградській, Івано-Франківській, на Закарпатті, Полтавській та Чернівецькій областях.

•    Партія «Наш край» зайняла високі позиції в Луганській, Житомирській, Чернігівській та Миколаївській областях, ВО «Свобода» – в Івано-Франківській та Тернопільській, Радикальна партія Ляшка –  Чернігівській, «УДАР» – у Києві, «Пропозиція» – у Дніпропетровській.

•    Місцеві партії стали переможцями у Вінницькій («Українська стратегія Гройсмана»), Закарпатській («Рідне Закарпаття»), Полтавській («Довіра»), Харківській («Блок Кернеса – Успішний Харків!»), Хмельницькій («Команда Симчишина»), Черкаській (ВО «Черкащани») та Чернігівській («Рідний дім») областях. Також на лідерських позиціях – у Херсонській («Нам тут жити!»), Хмельницькій («За конкретні справи») та Чернівецькій («Єдина Альтернатива») областях.

•    За результатами опитування Соціологічної групи Рейтинг, проведеного 15-17 листопада 2020 року, 62% часто слідкують за новинами про коронавірус, 20% роблять це інколи, 11% – рідко. 7% взагалі не цікавляться такими новинами. Частіше відслідковують новини про коронавірус люди старшого віку та жінки.

•    48% опитаних вважають оптимальними заходи, запроваджені владою щодо боротьби із коронавірусом. 24% вважають їх надто м’якими, 11% – навпаки надто жорсткими.

•    Майже 70% опитаних дуже хвилюються через те, що хтось з їхніх близьких захворіє коронавірусом. Водночас, про своє власне здоров’я хвилюються майже двічі менше. З березня дещо зросла кількість тих, хто дуже хвилюється через можливе захворювання. Більше таких серед мешканців сіл, людей старшого віку і жінок.

•    41% оцінили свій емоційний стан за останній тиждень як спокійний, 29% – як напружений. Порівняно з березнем показники напруженості дещо зросли. Вищий рівень тривожності фіксується серед жінок, старших людей, а також тих, хто частіше відслідковують новини про коронавірус і бояться захворіти.

•    35% опитаних задоволені діяльністю Президента Зеленського у боротьбі з епідемією коронавірусу, 60% – не задоволені. Діяльністю Голови Верховної Ради Разумкова задоволені 33%, не задоволені – 48%, не змогли оцінити – 18%. Роботою Прем’єр-міністра Шмигаля задоволені 23%, не задоволені – 60%, не змогли оцінити – 18%. Найбільше серед органів центральної влади опитані не задоволені роботою Кабінету міністрів (67%) та Верховної ради (72%). Діяльністю Міністра охорони здоров’я Степанова задоволені 32%, 55% – не задоволені, Діяльністю поліції задоволені 36%, 51% – не задоволені.

•    75% опитаних підтримують введення штрафів за перебування у громадських місцях і транспорті без масок, 24% - проти цього. Частіше штрафи підтримують жінки і старші люди, найвища підтримка у Києві, найменше – на Півдні.

•    83% опитаних вважають, що часто одягають захисну маску, 14% – інколи або рідко, 3% – майже ніколи. 70% часто дезінфікують руки, 23% – інколи або рідко, 6% – майже ніколи. Лише 14% часто використовують захисні рукавиці, 33% – інколи або рідко, 53% – майже ніколи. Порівняно з березнем, часте користування масками значно зросло (з 58 до 83%), а захисними рукавицями – суттєво знизилося (з 38 до 14%).

•    85% знають про те, що Уряд запровадив «карантин вихідного дня», 15% – щось чули або взагалі чують вперше про це.

•    Ставлення до введення «карантину вихідного дня» полярне: половина опитаних підтримують, стільки ж проти. Водночас, лише 35% очікують, що внаслідок його запровадження поширення коронавірусу зменшиться, натомість 62% – не погоджуються з цим.

•    Натомість, 61% вважають недоцільним запровадження «жорсткого карантину» (локдауну), (36% підтримують). При цьому, його ефективність оцінюють значно вище, ніж «карантину вихідного дня»: 55% вважають, що поширення коронавірусу внаслідок локдауну зменшиться, 42% – мають протилежну думку.

•    Абсолютна більшість опитаних вважають потрібним першочергово направити кошти зі спеціального фонду боротьби з коронавірусом на закупівлю засобів захисту для лікарів, облаштування лікарняних ліжок медичним киснем, закупівлю ліків і обладнання для лікарень, доплати лікарям і залученим особам до боротьби з коронавірусом, збільшення тестування на коронавірус.

•    Виділення коштів фонду на будівництво мобільних госпіталів вважають потрібним 81%, (15% не потрібним), компенсації підприємцям за вимушений простій через карантинні обмеження – 81% (17% не потрібним).

•    Найменше опитані підтримують використання коштів спеціального фонду боротьби з коронавірусом на будівництво доріг (тут думки розділились: 48% підтримують виділення коштів на це з фонду, а 50% – не підтримують). 

•    Рейтинг довіри до політиків очолює Володимир Зеленський, якому довіряють 46% опитаних, 51% - не довіряють.

•    Дмитру Разумкову довіряють 32% і 36% - не довіряють, ще 26% не знають його. Юлії Тимошенко довіряють 25%, 72% - не довіряють. Юрію Бойку довіряють 24%, 52% - не довіряють. Петру Порошенку  довіряють 23%, 74% - не довіряють. Арсену Авакову довіряють 22%, 67% - не довіряють.

•    Денису Шмигалю довіряють 18%, 54% - не довіряють, майже чверть не чули про такого. Максиму Степанову довіряють 19%, 36% - не довіряють (41% не знають такого), Андрію Єрмаку довіряють 12%, 43% - не довіряють (40% не знають такого), Ірині Венедиктовій довіряють 9%, не довіряють – 38% (майже 50% не чули про неї).

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 3000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing -телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 1,8%. Терміни проведення: 15-17 листопада 2020 р.

Выборочная совокупность: 3000 респондентов

  • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» на початку листопада показали, що у парламентському рейтингу лідером є партія «Слуга народу», яку готову підтримати 22,7% тих, хто має намір голосувати і визначився з вибором. За партію «Опозиційну платформа – За життя» готові віддати голоси 17,1%, партію «Європейська солідарність» – 15,4%, «Батьківщина» - 8,0%, «За майбутнє» – 4,5%, партію «Сила і честь» – 4,3%, Радикальну партію Ляшка – 4,3%, УДАР Віталія Кличка – 3,7%, «Голос» – 3,6%, партію «Свобода» – 3,5%, партію Шарія – 3,4%, партію «Українська стратегія Гройсмана» – 3,1%. Рейтинг інших політичних сил – менше 3%. 

• Партія «Слуга народу» зберігає сильні позиції в південних регіонах. «Опозиційна платформа – За життя» має перевагу у південно-східних, «Батьківщина» – центрально-західних, «Європейська солідарність» у західних та у Києві, «За майбутнє» – у західних. 

• За партії «Опозиційна платформа – За життя», «Європейська солідарність», «Голос» та партію Шарія частіше голосують мешканці міст. Водночас, партії «Батьківщина», «За майбутнє», Радикальна партія Ляшка мають вищу підтримку серед мешканців сільських територій. У партії «Слуга народу» електорат відносно рівномірно розподілений за типом поселення. 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%. Терміни проведення: 2-3 листопада 2020 р.

 • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» на початку листопада показали, що у парламентському рейтингу лідером є партія «Слуга народу», яку готову підтримати 22,7% тих, хто має намір голосувати і визначився з вибором. За партію «Опозиційну платформа – За життя» готові віддати голоси 17,1%, партію «Європейська солідарність» – 15,4%, «Батьківщина» - 8,0%, «За майбутнє» – 4,5%, партію «Сила і честь» – 4,3%, Радикальну партію Ляшка – 4,3%, УДАР Віталія Кличка – 3,7%, «Голос» – 3,6%, партію «Свобода» – 3,5%, партію Шарія – 3,4%, партію «Українська стратегія Гройсмана» – 3,1%. Рейтинг інших політичних сил – менше 3%. 

• Партія «Слуга народу» зберігає сильні позиції в південних регіонах. «Опозиційна платформа – За життя» має перевагу у південно-східних, «Батьківщина» – центрально-західних, «Європейська солідарність» у західних та у Києві, «За майбутнє» – у західних. 

• За партії «Опозиційна платформа – За життя», «Європейська солідарність», «Голос» та партію Шарія частіше голосують мешканці міст. Водночас, партії «Батьківщина», «За майбутнє», Радикальна партія Ляшка мають вищу підтримку серед мешканців сільських територій. У партії «Слуга народу» електорат відносно рівномірно розподілений за типом поселення. 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%. Терміни проведення: 2-3 листопада 2020 р.

 • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» показали, що 80% учасників опитування переконані, що видача фіскального чеку захищає права споживача. 16% – іншої думки. Останніх відносно більше серед підприємців. 

• 48% опитаних переконані: гарантувати безпеку та якість при покупці товарів та послуг в Україні повинен в першу чергу підприємець, що продає товар, чи надає послуги. 44% натомість вважають, що це мають бути державні органи з захисту прав споживачів. Останніх відносно більше серед старших та бідніших категорій опитаних. 

• 53% вважають, що розширення кількості галузей, які мають обов’язково видавати фіскальні чеки призведе до наведення порядку в збиранні податків, 33% натомість вважають, що це ускладнить ведення бізнесу. Останніх найбільше серед тих, хто має власну справу (55%). 

• Переважна більшість споживачів не готова купувати товари групи ризику без отримання фіскального чеку (більше 60%). Особливо це стосується складних побутових приладів та електроніки, де тих, хто не готовий купувати їх без чеку більше 80%. Також більше 70% не підтримують ініціативу відміну фіскальних чеків при покупці ризикових видів товарів. 

• Майже 70% не готові звертатися зі скаргою до Державної податкової служби, у випадку якщо продавець не видав фіскальний чек на товар, та отримати грошову винагороду у розмірі 100% вартості товару. 28% зазначили, що могли б так вчинити у випадку неотримання чеку. У порівнянні із минулим роком кількість останніх респондентів дещо збільшилася (у жовтні 2019 – 20%). Відносна більшість опитаних, що могли б звернутися в фіскальні органи з такою скаргою, спостерігається серед молодших опитаних, тих, хто висловили бажання мати власну справу, але ще її не мають, та не стикалися за останній рік з ситуацією невидачі чеку. 

• 66% підтримують законотворчі ініціативи влади, що викорінюють схеми ухилення бізнесу від сплати податків. Чверть – проти таких нововведень. Останніх відносно більше серед тих, хто має власну справу, або ж хоче її відкрити (близько третини). 

• 51% вважають, що розширення застосування касових апаратів (РРО) – це скоріше наведення порядку у сфері сплати податків. Натомість 37% переконані, що це швидше утиски малого підприємництва. Особливо ця думка поширена серед тих, хто має власну справу (63%).

• Дві третини погоджуються із твердженням, що посилення контролю за дiяльнiстю  бiзнесу з боку держави покращує якiсть товарiв та послуг. Третина – протилежної думки. Близько половини (54%) згодні, що якiснi товари та послуги можуть надавати тiльки тi продавцi, якi чесно сплачують податки. 

• Переважна кількість опитаних (від 55% до 60%) підтримують наступні ініціативи: створення додатку на зразок Приват24 чи Монобанк, який дозволить пiдприємцям видавати касовi чеки в електронному форматi, можливiсть отримувати електронний чек замiсть паперового при здiйсненнi покупок, розширення сфери застосування касових апаратiв (РРО) – 56%, повернення коштiв покупцю (кешбек) у розмiрi 100%, якщо продавець не видав фiскальний чек на това (55%)р. Проти таких нововведень кожен третій-п’ятий опитаний. Запровадження великих штрафiв для бiзнесу, якщо товар буде продаватись без чеку, підтримала відносна більшість опитаних українців (47%), але й значна частина проти такого нововведення (37%). Особливо критично це сприймається серед підприємців. 

• Опитані не сприйняли  такі ініціативи влади, як додаткові податки при покупцi смартфонiв, телевiзорiв, планшетiв з метою пiдвищення вiдрахування авторам пiсень, музики, фiльмiв та iншої iнтелектуальної продукцiї та запровадження одноразового декларування (за ставкою 9-10%) громадянами наявного у них майна та коштiв, з якого не сплачено податки. (близько 50-60%).

• Одним із головних мотивів при покупці товарів груп ризику (ліків та медпрепаратів, складних побутових приладів, електроніки та автозапчастин) є вартість товару. Особливо чутливим – при придбанні медикаментів. Для автозапчастин та електротехніки вагомими також є можливість гарантійної підтримки та повернення товару. Для останньої групи товарів певне значення при покупці також відіграє відомість/марка магазину. 

• 47% опитаних здійснювали покупки товарів та послуг у вітчизняних компаній в Інтернеті за останній рік. 53% не мали такого досвіду. Серед інформації, якою найчастіше цікавилися ті, хто робив онлайн-покупки, був номер телефону (78%). Половина опитаних цікавилися адресою підприємства (фактичною та юридичною), юридичною назвою, наявністю ліцензії, адресою електронної пошти. Попри це для близько 40% таких споживачів згадана інформація не була цікавою. Найменше споживачі  цікавилися формою підприємницької діяльності продавця та його ідентифікаційним номером/кодом ЄДРПОУ, що ідентифікує підприємця як субєкта підприємницької діяльності При цьому 54 % підтверджують тезу, що можливiсть отримання повної iнформацiї про продавця є гарантiєю високої якостi товарiв та послуг.

• 14% зазначили, що мають встановлений додаток «ДІЯ» на своєму смартфоні. Ще 11% хотіли б планують встановити. 51% не мають, і не планують встановлювати, 24% не мають смартфонів. Серед тих, хто має додаток, або ж хоче його встановити, 68% не проти мати у застосунку сторінку «Споживач+» із електронними чеками, гарантіями на товар та списком продавців, що мають ідентифікацію як суб’єкти господарської діяльності та не приховують її при зверненні споживачів за поверненням/обміном/гарантійнім ремонтом товару.

• Більшість (54%) не підтримують запровадження загального декларування доходів для всіх категорій громадян з обов’язковою подачею щорічної податкової декларації. 38% – підтримують таку ініціативу. Відносно більше їх серед мешканців Заходу, молодших опитаних та більш забезпечених респондентів. 

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%. Терміни проведення: 29 жовтня - 2 листопада 2020 р.

•    Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», показали, що оцінюючи зміни у сфері боротьби з корупцією протягом останнього року, 47% опитаних не побачили зрушень, 34% – вважають, що ситуація погіршилася, 14% – побачили позитивні зміни. Індекс змін у сфері боротьби з корупцією значно вищий, ніж у 2018 році, але дещо погіршився порівняно з 2019.

•    39% опитаних добре обізнані щодо рішення Конституційного суду, яким скасували електронне декларування та систему доступу до інформації про активи та доходи високопосадовців, 36% – щось чули про це, водночас, 25% – вперше чують. Найбільш обізнані люди старшого віку і мешканці столиці.

•    Лише 11% опитаних позитивно ставляться до рішення Конституційного суду, 25% - нейтрально, водночас більшість (59%) – негативно. При цьому, серед респондентів, які добре знайомі зі змістом рішення, негатив до нього становить 83%. Найбільш негативно до рішення Конституційного суду ставляться люди старшого віку, мешканці столиці, Західної і Центральної України, прихильники Європейської солідарності, Голосу і партії Сила і честь.

•    Більшість опитаних (60%) не довіряють Конституційному суду. При цьому серед респондентів, які добре знайомі зі змістом рішення про скасування електронного декларування для високопосадовців, недовіра до інституції становить майже 80%. Найбільш не довіряють Конституційному суду прихильники Європейської солідарності, Голосу, Батьківщини, партій Шарія, Сила і честь та Слуги народу.

•    Майже 60% опитаних підтримують проект закону президента, яким пропонується припинити повноваження діючого складу Конституційного Суду. 27% – не підтримують, 16% – не визначились.

•    Більшість (55%) опитаних негативно ставляться до можливого скасування безвізу з Європейським союзом, лише 11% – позитивно і 31% – нейтрально. Найбільш негативно ставляться до можливого скасування безвізу молодь, мешканці столиці та Заходу, прихильники Європейської солідарності, Свободи, Голосу і партії Слуга народу.

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing -телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,2%
Терміни проведення: 2-3 листопада 2020 р.
 

•    Згідно з результатами Електорально-поведінкового дослідження Соціологічної групи Рейтинг в день виборів (25 жовтня) більш активними на місцевих виборах 2020 були старші виборці – 56% з тих, хто прийшли на вибори, були люди старше 50 років, при тому, що в загальній структурі виборців їх частка становить 45%.

•    Водночас, молодь була менш активною – лише 11% з тих, хто прийшли на вибори, були люди у віці 18-29 років, при тому, що в загальній структурі виборців їх частка становить 18%.

•    Найбільший перекіс у бік старшого електорату відбувся здебільшого у містах, частіше серед чоловіків. У регіональному розрізі – частіше на Сході і Півдні країни, де частка виборців старше 50 років становила 60%.

•    Аналіз відповідей респондентів, які не голосували 25 жовтня показав, що серед жінок найпоширенішою причиною не йти голосувати були стан здоров’я і загроза коронавірусу, натомість, у чоловіків – це зайнятість в день виборів, відсутність інтересу до виборів і їх результатів.

•    У віковому розрізі для старших респондентів основною причиною не йти на вибори була стан здоров’я, натомість, для молоді – це зайнятість в день виборів і проживання не за місцем реєстрації (особливо актуально для Києва). Для людей середнього віку – додалась ще загроза коронавірусу.

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибіркова сукупність: 8747 респондентів, які ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ВИБОРАХ, на виході з 140 виборчих дільниць, відібраних випадковим чином із дотриманням принципу рівномірності. Для випадкового відбору респондентів була застосована методика сталого кроку. Помилка репрезентативності: не більше 1,4%

Выборочная совокупность: 8747 респондентов, принявших участие в выборах

•    За даними електорально-поведінкового дослідження Соціологічної групи Рейтинг в день виборів 25 жовтня 2020 року, серед тих, хто голосував на місцевих виборах 40% відповіли, що їм було складно розібратися з бюлетенями: 13% дуже складно і 27% трохи складно. Водночас 35% виборців сказали, що це було зробити досить легко, і 25% - що дуже легко.

•    Серед тих, хто голосував більшість вважають, що місцеві вибори важливі для країни (79%). Водночас серед тих, хто на вибори не ходив - так вважають лише половина. Так само виборці оптимістичніше налаштовані щодо майбутнього ніж ті, хто не голосував: 47% виборців вважають, що ситуація у їхньому місті/селі в результаті цих виборів покращиться, 38% вважають, що не зміниться, а серед неголосуючих лише 20% вважають, що ситуація покращиться, водночас більшість (58%) – що не зміниться, 13% - що погіршиться.

•    Також серед тих, хто не ходив на вибори відносна більшість відчуває розчарування щодо ситуації в країні – це 63%, а 32% серед них відчувають надію. Ті, хто голосував, неоднозначно відповідають на питання: 44% відчувають надію, 51% - розчарування щодо країни.

•    Загалом серед усіх емоцій у голосуючих переважає надія (51%) та зацікавлення (24%), водночас, у тих, хто не голосував – розчарування (35%).

•    Серед дільниць, які охопило дослідження групи «Рейтинг», на 69% дільниць проводилось опитування Президента. На тих дільницях, де опитування Президента не проводилось - більшість відповіла, що  взяли б участь у ньому, якби воно проводилось (67%).  Загалом в опитуванні Президента найбільше брали участь виборці партії «Слуга народу» (63% - брали, 37% - ні), а найменше виборці партії «Європейська солідарність» (27% - брали участь, 73% - ні).

•    На п’ять запитань від Президента респонденти дали наступні відповіді:

•    Право України на використання гарантій безпеки визначених Будапештським меморандумом  підтримують 78% тих, хто брав участь у виборах і в опитуванні, 10% - не підтримують, 12% - не змогли відповісти. Водночас, серед тих, хто брав участь у виборах, але не брали участь в опитуванні Президента – 56% підтримують її, 13% - не підтримують, 31% - не змогли відповісти.

•    Легалізацію канабісу в медичних цілях для полегшення болю важкохворих  підтримують 70% тих, хто брав участь у виборах і в опитуванні, 24% - не підтримують.  Серед тих, хто брав участь у виборах, але не брали участь в опитуванні Президента – 52% підтримують її, 28% - не підтримують, 20% - не змогли відповісти.

•    Ідею довічного ув’язнення за корупцію в особливо великих розмірах підтримують 81% тих, хто брав участь у виборах і в опитуванні, 16% - не підтримують. Серед тих, хто брав участь у виборах, але не брали участь в опитуванні Президента – 63% підтримують її, 21% - не підтримують, 16% - не визначилися.

•    Ідею створення вільної економічної зони на території Донецької і Луганської областей підтримують 45% тих, хто брав участь у виборах і в опитуванні, 43% - не підтримують, 12% - не визначилися. Серед тих, хто брав участь у виборах, але не брали участь в опитуванні Президента – 33% підтримують її, 39% - не підтримують, 28% - не визначилися.

•    Ідею скорочення кількості народних депутатів до 300 підтримують 95% тих, хто брав участь у виборах і в опитуванні, 4% - не підтримують. Серед тих, хто брав участь у виборах,  але не брали участь в опитуванні Президента – 81% підтримують її, 7% - не підтримують, 13% - не визначилися.

•    Право України на використання гарантій безпеки визначених Будапештським меморандумом  підтримують 78% тих, хто брав участь у виборах і в опитуванні, 10% - не підтримують, 12% - не змогли відповісти. Серед тих, хто брав участь у виборах, але не брали участь в опитуванні – 56% підтримують її, 13% - не підтримують, 31% - не змогли відповісти.

•    20% з тих, хто не голосував на виборах головною причиною назвали стан здоров’я, 19% - через те, що не проживають за місцем прописки, 15% - зайняті в день виборів, 14% - не знали, за кого голосувати. Для 12% - вибори нецікаві, 10% - через епідемію коронавірусу. У 4% немає виборів у їхньому місті/селі, ще 4% - відсутні у списках.

•    Якби була можливість голосувати електронно, з дому, то 46% з тих, не голосував на місцевих виборах, таки проголосували б сьогодні, 13% - 50/50, 14% - можливо і 25% - не голосували б.


Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибіркова сукупність: 9947 респондентів:
у т.ч. 1200 респондентів методом опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів – опитування тих, хто НЕ ГОЛОСУВАВ на виборах.
Помилка репрезентативності: не більше 2,8%

у т.ч. 8747 респондентів, які ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ВИБОРАХ, на виході з 140 виборчих дільниць, відібраних випадковим чином із дотриманням принципу рівномірності. Для випадкового відбору респондентів була застосована методика сталого кроку.
Помилка репрезентативності: не більше 1,4%