Це перший підсумковий звіт дослідницького проєкту “Спільні контури” від Rating Group. Ключові теми цього випуску:

• Наскільки українці цікавляться політикою Європи в порівнянні з громадян інших європейських країн? 
• Скільки українців проголосували б за вступ до ЄС і НАТО?
• Хто найбільше підтримує ідею вступу до ЄС?
• Як українці оцінюють стан демократії в країні?

Повний звіт також включає дані з попередніх релізів "Спільних контурів" між березнем і червнем 2026.

"Спільні контури" - це опитування про Україну в європейському контексті, де ми віддзеркалюємо запитання та співставляємо дані власних опитувань українців з даними інших опитувань у країнах ЄС, країнах-кандидатах й інших країнах Європи. У цьому випуску порівнюємо дані власного дослідження з даними Eurobarometer – серії офіційних опитувань ЄС від Європейської Комісії та Європейського Парламенту. Дані Eurobarometer належать безпосередньо ЄС, і ми дякуємо за відкритий доступ до них. 

Наскільки українці цікавляться політикою місцевого рівня, України, Європи?

(на основі даних від квітня 2026)

Більшість українців обговорює з друзями як місцеву політику (80%) й політичні питання України (73%), так і політичні питання Європи загалом (59%). Це свідчить про значну зацікавленість політикою різного рівня. 

• Зацікавленість українців європейськими політичними питаннями не надто сильно відрізняється від середніх показників у країнах ЄС (там у середньому 70% принаймні інколи обговорюють політику Європи).
• Як і в середньому в країнах ЄС, кожен 7-й українець (16%) часто обговорює європейські політичні питання.
• Українці говорять про політику Європи дещо частіше, ніж респонденти у Франції (51%), Португалії чи Іспанії (по 56%)
• Якщо порівнювати з країнами Європи, які не входять до ЄС, то показники України подібні до відповідей у Великій Британії (63% обговорюють європейську політику), Албанії (61%), Туреччини (59%). 

Зазвичай українці, які цікавляться політикою країни, цікавляться й політичними питаннями Європи

• Наприклад, серед респондентів, які часто обговорюють політичні питання України, 49% також часто обговорюють і політичні питання Європи, ще 45% – інколи.
• Натомість респонденти, які не цікавляться політикою України, майже ніколи не цікавляться і європейськими політичними питаннями (90%).

Підтримка вступу до ЄС і НАТО

Станом на кінець червня 2026 абсолютна більшість українців підтримує вступ до Європейського Союзу (70%) і НАТО (63%)

• Вступ до ЄС підтримують 70% українців. 
• Проти вступу до ЄС висловлюються 9%, ще 18% відповіли, що не брали б участь у референдумі, а 3% не визначилися.‍
• Вступ до НАТО підтримують 63% українців.‍
• 10% виступають проти, ще кожен п’ятий каже, що не голосував би, а 6% – не визначилися.

Як змінювалася підтримка вступу до ЄС і НАТО за останні роки

Загалом підтримка вступу до ЄС і до НАТО зменшувалася впродовж трьох років, найнижча точка – квітень 2026. Але в червні 2026 спостерігаємо суттєве підвищення підтримки.

• Наприклад, у липні 2023 вступ до ЄС підтримували 85%, у липні 2025 – 75%, а у квітні 2026 – 64%. Однак у червні 2026 знову спостерігаємо підвищення підтримки (70%).
• Так само в липні 2023 вступ до НАТО підтримували 83%, у липні 2025 – 70%, а у квітні 2026 – 54%. Утім підтримка вступу до НАТО стрімко зросла до 63% у червні 2026.

У червні 2026 скоротився й розрив у підтримці між ЄС і НАТО

• Історично між підтримкою ЄС і НАТО тримався розрив на приблизно 10 відсоткових пунктів (на користь ЄС). 
• Він скоротився до близько 5 відсоткових пунктів напередодні повномасштабного вторгнення, а потім знову збільшився до 10 відсоткових пунктів у перші місяці повномасштабної війни.
• З кінця 2022 року, коли ЗСУ вже звільнили значну частину окупованих територій, а від союзників з НАТО почала надходити суттєвіша військова допомога, підтримка вступу до НАТО та ЄС практично синхронізувалася (близько 85% були за вступ до обох союзів). 
• З літа 2023 року розрив знову збільшувався та складав близько 10 відсоткових пунктів станом на квітень 2026.
• У червні 2026 розрив між підтримкою ЄС і НАТО скоротився до 7 відсоткових пунктів.

Коментар Гліба Кузьменка, експерта з досліджень і керівника відділу комунікацій Rating Group:

“Між вереснем 2025 і квітнем 2026 підтримка вступу до ЄС і НАТО зменшилася до найнижчих показників з початку повномасштабного вторгнення. Також виріс розрив у рівні підтримки вступу до ЄС і НАТО. Якщо говорити про інформаційний фон у березні та квітні, то українці, імовірно, звернули увагу на відсутність єдиної позиції в НАТО і ЄС щодо війни в Ірані, критичні заяви представників США про спроможність НАТО, натяки на можливий вихід з альянсу тощо. Простіше кажучи, в українців могли посилитися сумніви щодо реальної спроможності НАТО й узагальненого Заходу в сфері безпеки.

У червні 2026 інформаційно-емоційний фон уже зовсім інший, і настрій щодо вступу до ЄС і НАТО покращився. По-перше, зараз українці практично щодня бачать ефективні удари Сил оборони по російських цілях і суттєві успіхи на фронті. Це, безумовно, додає віри в загальні перспективи України, зокрема й геополітичні. По-друге, Європейський Союз офіційно почав переговори про вступ України і відкрив перший кластер переговорів щодо вступу України. Це суттєве просування. Також надходять й інші позитивні сигнали щодо військово-економічної підтримки України від союзників з G7, НАТО й інших партнерів” 

З чим пов’язана підтримка вступу до ЄС?

На основі даних від квітня 2026 ми виявили декілька тенденцій у тому, з якими поглядами респонденти більш схильні підтримувати вступ до ЄС.

Емоційний зв’язок з Європейським Союзом і відчуття, що вступ принесе користь країні, – важливі підвалини підтримки вступу України до ЄС

• Респонденти, які відчувають емоційний зв’язок з ЄС, майже завжди висловлюються за вступ до ЄС (92% серед тих, хто дуже відчуває зв’язок і 81% серед тих, хто скоріше відчуває).
• Натомість серед респондентів, які зовсім не відчувають емоційного зв’язку з ЄС, лише чверть підтримала б вступ України.
• Відчуття користі для країни також є важливим індикатором підтримки вступу. 81% респондентів, які вірять, що від вступу до ЄС Україна матиме користь, голосували б за вступ на референдумі. 
• І навпаки: найчастіше респонденти, які не бачать користі для України від вступу до ЄС, голосували б проти (44%) або не голосували б узагалі (39%). Серед них лише 15% підтримали б вступ до ЄС.

Респонденти, які цікавляться європейською політикою, більше підтримують євроінтеграцію України

• Три чверті респондентів, які часто обговорюють з друзями європейські політичні питання, і 70% тих, хто робить це принаймні інколи, виступають за вступ України до ЄС.
• Серед тих, хто ніколи не обговорює політику Європи, вступ підтримують значно менше – 48%. Ще близько третини (30%) голосували б проти, а ще 42% серед них кажуть, що не голосували б на референдумі.

Респонденти, які дуже чи скоріше задоволені тим, як функціонує демократія в Україні, переважно виступають за вступ до ЄС (81%)

• Респонденти з найбільш критичною оцінкою стану демократії в країні (зовсім не задоволені) підтримують вступ практично удвічі рідше: за виступають 44%.
• Кожен п’ятий респондент, який не задоволений функціонуванням демократії, виступає проти вступу до ЄС. Ще третина каже, що не будуть брати участь у голосуванні.

Сприйняття демократії, захищеності прав, комунікації в країні

Більшість українців не задоволена тим, як функціонує демократія в країні (64%)

• Ще третина (33%) українців каже, що задоволені тим, як працює демократія в країні, а 3% не визначилися.
• Значно частіше не задоволені станом демократії ті українці, які проти вступу до ЄС (82% порівняно з 57% серед прихильників вступу)
• На тлі середнього показника в країнах ЄС (58% задоволені, 40% – ні) українці дають більш критичну оцінку функціонуванню демократії у своїй країні. 
• Порівняно схожу ситуацію мають й інші країни Європи, де частка незадоволених станом демократії переважає над часткою задоволених. Це низка країн Східної (Румунія, Болгарія, Угорщина) та Південної (Греція, Кіпр, Хорватія, Іспанія) Європи, а також Франція.

Більш як половина українців (53%) не погоджується з думкою, що в країні належно захищені основні цінності ЄС, як-от основоположні права, демократія та верховенство права

• Натомість 44% усе ж вважають, що ці цінності захищені.
• За цим показником українці також висловлюються більш критично, ніж мешканці Європейського Союзу: там у середньому дві третини (66%) респондентів підтверджують, що в їхній країні ключові цінності ЄС захищені.
• Існує значна різниця у відповідях між прихильниками й противниками вступу до ЄС. Серед прихильників вступу України ЄС думки ціляться умовно порівну: 50% все ж вважають, що в Україні захищені цінності ЄС, а 48% – не згодні.
• Водночас, серед противників вступу України до ЄС незгоду з твердженням висловлюють три чверті (75%).

Більшість українців хвилюють загрози для свободи слова, незалежності ЗМІ, а також питання дезінформації. Показники подібні до країн ЄС

• Щодо незалежності ЗМІ дуже стурбована більш як половина українців (у середньому в ЄС – 56%)
• Дезінформація дуже хвилює 59% українців і в середньому 69% респондентів у ЄС.
• Щодо свободи слова дуже переживають 59% в Україні та в середньому 67% у ЄС.

‍

Команда дослідження

• Ігор Тищенко, засновник і CEO Rating Group
• Тетяна Скрипченко, заступниця директора Rating Group

Аналітики‍

• Гліб Кузьменко, координатор проєкту «Спільні контури», експерт з досліджень, керівник комунікацій Rating Group
• Євген Кротевич, керівник відділу аналітики Rating Group
• Артем Шевченко, аналітик Rating Group
• Дарина Нарольська, аналітикиня Rating Group
• Ліна Мухіна, аналітикиня Rating Group

Збір й обробка даних

• Богдан Сулятицький, директор кол-центру
• Віталій Стрельченко, керівник відділу проєктів CATI/CAWI
• Дмитро Поночовний, спеціаліст з обробки даних

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.