Ю.Тимошенко вважають швидше винною у «газовій справі», ніж не винною. Разом з тим, переважна більшість опитаних схиляється до думки, що справа Тимошенко – це політичне переслідування і відповідно наполягають на її закритті або пом’якшенні вироку.

46% опитаних вважають, що Ю.Тимошенко швидше винна у злочинах, в яких її звинувачує прокуратура, а саме у перевищенні влади або службових повноважень під час підписання газових угод 2009 року з Росією.

34% – вважають Ю.Тимошенко швидше не винною. 20% – не визначились з цього питання.

Швидше винною, ніж не винною Ю.Тимошенко вважають на Сході, Донбасі і Півдні України. Водночас на Заході дотримуються протилежної думки, де вважають екс-прем’єра швидше не винною, ніж винною. На Півночі і Центрі України думки розділились майже навпіл.

На вині екс-прем’єра наполягають понад 70% прихильників Партії регіонів, КПУ та Народної партії. А також майже половина прихильників партії УДАР.  Водночас майже половина прихильників Свободи, Фронту змін, Громадянської позиції та майже 95% прихильників Батьківщини вважають Ю.Тимошенко не винною у злочинах, в яких її звинувачує прокуратура.

Разом з тим лише 26% опитаних вважають, що кримінальна справа проти Ю.Тимошенко це скоріше дотримання законності, натомість більшість (54%) наполягає, що це політичні переслідування владою. Ще 20% не визначились з даного питання.

Порівняно з січнем 2011 року кількість опитаних, які вважали кримінальну справу Тимошенко швидше дотриманням законності зменшилась з 36 до 26%, натомість тих,  які трактують її як політичні переслідування – зросла з 46 до 54%.

Думка про політичні переслідування домінує в усіх регіонах, окрім Донбасу, де думки розділись на майже рівні частини і найбільше невизначених з цього питання. Чверть прихильників Партії регіонів, майже 40% КПУ, УДАРу та Народної партії погодились з тим, що справа Тимошенко – це політичні переслідування. Серед прихильників Свободи, Фронту змін та Громадянської позиції таких майже 80%. Такої ж думки притримуються половина з так званих «проти всіх».

Лише 28% опитаних вважають, що підписуючи газові угоди 2009 року з Росією, Ю.Тимошенко діяла скоріше в інтересах України.  4% опитаних вважають, що Ю.Тимошенко діяла скоріше в інтересах Росії і 44% – в своїх особистих інтересах. Ще чверть не визначились з даного питання.

Третина прихильників Свободи, Фронту змін та Громадянської позиції вважають, що підписуючи газові угоди Ю.Тимошенко діяла скоріше в інтересах України, стільки ж вважають, що екс-прем’єр діяла швидше у власних інтересах.  Цікаво, що найбільше прихильників версії, що Ю.Тимошенко діяла швидше в інтересах Росії, серед прихильників Свободи (так вважає щонайменше кожен десятий).

Тільки на Заході і в Центрі України кількість респондентів, які вважають, що підписуючи газові угоди Ю.Тимошенко діяла скоріше в інтересах України перевищує кількість тих, які  дотримуються версії про власні інтереси екс-прем’єра.

Лише 24% респондентів вважають, що вирок у справі Ю.Тимошенко щодо газових угод 2009 року повинен бути позбавлення волі за рішенням суду. 11% – підтримують умовний вирок або амністію після рішення суду про позбавлення  волі.

Натомість 22% опитаних вважають, що потрібно визнати, що газові угоди 2009 року не вигідні для України, але кримінальну відповідальність з Тимошенко потрібно зняти, ще 20% – зняти усі обвинувачення з екс-прем’єра.

Таким чином більшість опитаних наполягають на закритті кримінальної справи (42%) або на пом’якшенні вибору (11%).

22% опитаних не визначились з даного питання.

Лише 39% опитаних на Донбасі,  близько 30% – на Півдні та Сході, кожен п’ятий – на Півночі, близько 10% в Центрі та на Заході підтримують позбавлення волі Ю.Тимошенко.  На закритті кримінальної справи найбільше наполягають на Заході і Півночі України (понад половина).

Лише 13% опитаних готові особисто вийти на акції протесту з вимогою звільнення Ю.Тимошенко з СІЗО / в’язниці. Натомість 78% - не готові підтримувати такі протести. Ще 9% - не визначились з цього питання.

Найбільше протести з вимогою звільнення Тимошенко  можуть підтримати власне прихильники Батьківщини (60%) та Свободи (30%). За регіонами – чверть на Заході, майже 20% на Півночі і більше 10% в Центрі.

Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face). Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,2%, для значень близьких до 30% - не більше 2%, для значень близьких до 10% - не більше 1,3%, для значень близьких до 5% - не більше 1%. Терміни проведення дослідження: 17 – 27 вересня 2011 р.

Розподіл областей:

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька
Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська
Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська
Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь
Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська
Донбас: Донецька, Луганська