В рамках двадцять другої хвилі проекту «Україна в умовах війни» Соціологічною групою «Рейтинг» 1-2 червня 2023 року було проведене чергове дослідження настроїв та економічного становища населення.    

Оцінка ситуації 

• За результатами дослідження 71% опитаних вважають, що справи в Україні рухаються у правильному напрямку, 13% – протилежної думки, ще 16% – не змогли оцінити. Як і влітку минулого року, наразі спостерігається невелике зменшення кількості тих, хто оцінює напрямок розвитку країни як правильний, й збільшується кількість тих, хто не визначився в оцінках. У всіх регіонах та серед всіх вікових груп продовжує домінувати оцінка напрямку як правильного. 

• Абсолютна більшість опитаних (95%) впевнена, що Україна зможе відбити напад росії. Як і у попередні місяці, близько 60% зазначили, що для перемоги у війні необхідний досить тривалий час: 25% вважають, що необхідно більше року, 37% - півроку-рік. Водночас, майже 20% оцінюють необхідний для перемоги час до кількох місяців, ще близько 20% наразі не можуть дати відповідь. Спостерігається зростання кількості тих, хто оцінює терміни для перемоги як тривалі (більше року).  Найбільше таких – серед наймолодших респондентів 18-35 років (38%).   

Економічна ситуація

• 59% відчули погіршення власного економічного становища за останні півроку, у 35% - воно не змінилось, лише 6% відчули покращення. Оцінки становища в Україні загалом гірші: 75% відчули погіршення, 14% - говорять про відсутність змін, 8% - про покращення. Попри це, говорячи про економіку країни у майбутньому, респонденти мають більше позитивних сподівань: 35% очікують покращення, 28% - думають, що нічого не зміниться, 26% очікують погіршення.  Щодо особистої ситуації – 31% сподіваються, що у наступний рік їхнє особисте економічне становище покращиться, 39% вважають, що воно не зміниться, 17% – мають песимістичні погляди щодо цього. 

• Хоча кількість тих, хто відчував покращення, у динаміці не збільшилась, однак порівняно з ситуацією рік тому негативні оцінки дещо зменшились (з 75% у липні 2022 до 59% зараз) за рахунок збільшення категорії тих, хто констатує відсутність змін. Так само знизились і негативні оцінки становища в Україні (з 36% до 26%) разом зі збільшенням кількості тих, хто не помітив змін. Також в питанні майбутніх очікувань і щодо себе, і щодо країни, спостерігається збільшення кількості тих, хто очікує стабільності та зменшення тих, хто очікує погіршення. 

• Кращі оцінки стану власного економічного становища спостерігаються серед мешканців заходу, молодших респондентів, тих, хто  працює, та особливо тих, хто знайшов нову роботу. Майже такі ж тенденції і щодо оцінки майбутнього. Натомість в оцінках економіки України не помітно особливих різниць в демографічних групах.

Оцінки можливостей 

• Щодо економічних можливостей дещо краще респонденти оцінили можливість досягти успіху (41%), хоча на відсутність таких можливостей вказали 26% опитаних. Також 36% високо оцінили можливість знайти роботу, 40% – оцінили це на середній рівень, і ще 23% - на низький. Можливість мати стабільний дохід та займатись підприємництвом оцінили дещо гірше: близько 30% оцінили позитивно, близько 35% - посередньо, і 26% - негативно. Найбільш песимістично оцінили можливість сьогодні в Україні зробити кар’єру – 33% вважають, що такої можливості немає або практично немає, хоча ще 28% - оцінили це посередньо, і 32% - позитивно.    

• За останній рік зросли оцінки можливостей зайнятися підприємництвом та знайти роботу. Оцінки щодо кар’єрних можливостей майже не змінились, щодо доходу та успіху – дещо погіршились за рахунок збільшення посередньої оцінки й зменшення позитивної. 

• Краще рівень всіх можливостей оцінюють чоловіки, молодь, а також ті, хто повноцінно працює. Пенсіонери не бачать економічних можливостей для себе в Україні сьогодні. Також щодо можливості мати стабільну зарплатню відчутно гіршими (і навіть гіршими ніж серед непрацюючих) є оцінки тих, хто працює частково – вони найбільше відчули зменшення доходу. 

Внутрішня міграція 

• Кількість респондентів, які були змушені покинути місце постійного проживання майже не змінилась – сьогодні це 18%. Найбільше переселенців серед вихідців з східного макрорегіону – більше 60% з них змінили місце проживання. 

• 75% серед переміщених осіб висловлюють намір повернутися додому: 12% – найближчим часом, 14% – хочуть повернутися, але ще почекають, 49% – повернуться, але після закінчення війни. Водночас 19% зазначили, що вже не повернуться додому, і цей відсоток в динаміці зростає: порівняно з літом минулого року тих, хто не планує повертатись, стало вдвічі більше. 

Робота 

• 41% з тих, хто працював до війни, працюють на своїх звичних робочих місцях, 14% – працюють частково, 13% – знайшли нове місце роботи. Попри це третина таких опитаних до цього часу не працює. У динаміці збільшилась кількість тих, хто знайшов нову роботу. Краща ситуація з роботою у чоловіків та людей середнього віку. Серед переселенців у динаміці суттєво зросла кількість тих, хто зміг працевлаштуватись на нове місце – кожен третій з них зміг знайти нову роботу, частка непрацюючих серед них зменшилась з половини до третини. 

Ставлення до переходу на новий церковний календар 

• 63% опитаних підтримують перехід на новий церковний календар, 18% - проти такої ідеї, і ще 17% говорять, що їм байдуже до цього. 

• Найбільше прихильників переходу серед мешканців заходу (78%) та особливо греко-католиків (92%). Серед прихожан ПЦУ/УПЦ (КП) також більше 60% підтримують цю ініціативу. Дещо меншою є підтримка переходу серед мешканців східних й південних областей, але і там близько половини це підтримують. Хоча серед прихожан УПЦ (МП) найбільше тих, хто проти цієї ініціативи (35%), однак і серед них більше 40% підтримують перехід. Молодших та невіруючих загалом це питання не хвилює.

• Підтримка переходу на новий церковний календар (що у тому числі передбачає і перенесення Різдва) є вищою, ніж була підтримка перенесення Різдва у грудні минулого року: так у грудні перенесення Різдва на 25 грудня підтримали 44% і не підтримали – 31%, тоді як зараз перехід на новий календар підтримують 63%, і 18% - не підтримують.  

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв'язок. Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3.1%. Терміни проведення: 1-2 червня 2023 р.