Як покарання та жорсткі виховні методи впливають на стрес дитини та її емоційний зв'язок з батьками? Наскільки прийнятними батьки вважають такі методи? Чи успадковується насилля крізь покоління? Про це дивіться в шостому матеріалі з дослідження “Зміни в ментальному здоров’ї та благополуччі дітей” від Rating Group/Rating Lab.

Нагадуємо, що жовтні 2025 Rating Group/Rating Lab опитали понад 1.5 тисячі підлітків віком 10-18 років і їхніх батьків за унікальною технологією сімейних досліджень Family 360°. У кожній публікації ми розповідаємо про ментальне здоров’я підлітків і різні аспекти їхнього життя: гаджети та ШІ, розпізнавання емоцій батьками, мрії, домашні обов'язки та стрес, виховання і покарання в родині, булінг. Попередні результати досліджень з серії можна подивитися за посиланням.

Ми також підготували повний звіт дослідження “Зміни в ментальному здоров’ї та благополуччі дітей”. Він докріплений до матеріалу, а також доступний за посиланням.

Примітка для колег і партнерів:

Понад два роки команда Rating Group/Rating Lab вивчає, як почуваються українські діти, підлітки та сім’ї. Завдяки унікальній технології сімейних досліджень Family 360° бачимо не лише виклики, а й шляхи їх подолання. Власними ресурсами ми цю тему не розкриємо, а дослідження потрібно розширювати та продовжувати в динаміці. Тому відкриті до співпраці з відповідними організаціями. З питань співпраці: info@ratinggroup.ua

Припустимість жорстких виховних практик

Ми запитали в батьків дітей віком 10-18: якщо дитина поводиться неналежним чином, наскільки допустимі певні виховні дії?

• Найбільше батьки не схвалюють фізичні покарання (89% вважають недопустимим),  ігнорування (87%), вживання неприємних слів у розмові (79%). Тут є майже повний консенсус.
• Можливість пригрозити суворим покаранням схвалює майже третина батьків (30%), 55% – проти, 16% – вагаються.
• Забирати телефон, гаджети вважають допустимим більш як третина (36%) батьків, недопустимим – 50%, ще 15% вагаються.
• Щодо підвищення голосу, крику думки батьків розділилися більш рівномірно: 35% – за, 42% – проти, 23% вагаються. 

Чи успадковуються жорсткі виховні дії та насилля?

Ми також запитали батьків підлітків: як їх самих у дитинстві виховували їхні батьки? Так ми хотіли зрозуміти, чи впливає досвід, пережитий у дитинстві, на розуміння “меж допустимого” в виховних діях щодо власних дітей.

Чим частіше до батьків у їхньому дитинстві застосовували певні виховні практики й покарання, тим більш допустимими вони їх вважають.

• Особливо це стосується крику та погроз. Серед тих батьків, які в дитинстві часто стикалися з криком, майже половина (48%) вважає, що це допустимий метод. Тоді як серед тих, на кого в дитинстві кричали рідко або ніколи не кричали, допустимим цей метод вважають 14%.
• Також серед тих, кому часто погрожували суворим покаранням, 46% вважають це прийнятним.

Також ми попросили дітей (підлітків 10-18 років) розповісти, як реагують батьки на їхню неналежну поведінку.

• Найменш поширені практики – це легкі фізичні покарання й ігнорування. Про те, що батьки відносно часто користуються такими методами, згадали 5% і 7% дітей відповідно.
• Кожна шоста дитина відносно часто стикається з неприємними словами в розмові, погрозами суворим покаранням і вилученням гаджетів.
• Підвищення голосу – найпоширеніша практика з переліку. З нею стикаються відносно часто близько третини дітей (34%). 

Водночас, існує тривожна тенденція: жорсткі практики виховання, покарання та насилля в родині успадковуються крізь покоління

Як уже зазначали, чим частіше батьки відчували на собі певні виховні дії в дитинстві, тим більше прийнятними вони вважають такі методи. А далі працює прямий зв’язок між сприйняттям і діями на практиці: чим більш прийнятна практика (з точки зору батьків), тим імовірніше вони можуть застосувати це щодо своєї дитини. Іншими словами, батьки, на яких у дитинстві кричали, з більшою ймовірністю будуть кричати на власних дітей. Це підтверджують відповіді самих дітей.

51% батьків, які вважають крик радше прийнятним, таки підвищують голос на своїх дітей. Це також робить понад третина (37%) батьків, які “вагаються” щодо припустимості крику. Крім того, 42% батьків, які вважають допустимим вживання неприємних слів, вживають їх у розмові з власними дітьми.

Як такі методи впливають на дітей?

Жорсткі виховні дії та покарання шкодять психологічному стану дитини

Чим частіше до дітей застосовують жорсткі методи виховання, тим більший в них стрес. Наприклад, майже дві третини дітей, яких карають фізично (62%) або яким кажуть неприємні слова в розмові (63%), мають значний (умовно “червоний”) рівень стресу. Такий же рівень стресу має більш як половина дітей, яких часто ігнорують (58%), яким погрожують суворим покаранням (57% або на яких часто кричать (55%). У цих дітей “червоний” рівень стресу трапляється вдвічі-втричі частіші, ніж в однолітків, яких ніколи не карають у такі способи. 

Жорсткі виховні дії та покарання руйнують емоційний зв’язок дитини з батьками

Чим частіше батьки використовують жорсткі виховні практики, тим слабший зв’язок з батьками відчуває дитина. Наприклад, міцний зв’язок з батьками відчуває всього трохи більше половини (55%) дітей, на яких батьки часто кричать. Натомість серед їхніх однолітків, на  яких батьки ніколи не кричать, міцний зв’язок відчувають майже 80%.

‍

Про технологію Family 360°

Не варто робити висновки про дітей-підлітків, не запитавши їхньої думки. Тому команда Rating Group започаткувала технологію Family 360° для сімейних опитувань, де в центрі – дитина, яка проходить власне опитування, а також опитування проходять батьки, члени родини, в окремих випадках – вчителі, лікарі, психологи тощо. Співставлення відповідей дітей і їхніх батьків дає змогу зрозуміти взаємозв’язки та зміни в родині. Раніше ми успішно використали цей підхід разом із партнерами з UNICEF, KSE, Ти Як?, коли досліджували мінну просвіту, ментальне здоров’я, освіту та профорієнтацію.

Про дослідження

Вперше тематику ментального здоров’я у площині “батьки-діти” ми досліджували в жовтні 2024 року. Цього року ми вирішили продовжити, розширивши тематику, і використати техніку лонгітюдного дослідження, щоби краще розуміти динаміку. У жовтні 2025 це опитування охопило понад 1,5 тисячі дітей/підлітків віком 10-18 та їхніх батьків.

‍Авторки ідеї цього дослідження: Світлана Ройз, дитяча та сімейна психологиня, мама двох дітей; Маріанна Ткалич, CEO Rating Lab, доктор психологічних наук, мама Маші (17 років); Тетяна Скрипченко, заступниця директора Rating Group, мама Соломії (8 місяців).

Команда Rating Group дякує експертці Катерині Тімакіній (клінічна психологиня, менеджерка в сфері психічного здоровʼя, магістр психології) за участь у методологічній розробці блоку про виховання та покарання.