• Соціологічною групою «Рейтинг» в рамках проекту «Портрети регіонів» з 16 листопада по 4 грудня 2018 року було проведено опитування серед мешканців Івано-Франківської області. Загалом у дослідженні, здійсненому за методом особистого інтерв’ю, взяло участь 1600 респондентів. Вибірка сформована з урахуванням вікової й гендерної структури області з урахуванням типу поселення. Похибка становить не більше 2,4%. 

• Аналіз результатів дослідження показав, що ситуацію загалом по країні мешканці області оцінюють значно гірше, аніж на місцях.

• Лише 3% оцінили політичну ситуацію в країні як спокійну, тоді як в рідній області спокійною ситуацію бачать 35%, а у своєму місті/селі – половина опитаних. Напруженою ситуацію в країні бачать дві третини опитаних, критичною – 27%. На місцях оцінки стану справ дещо кращі: напруженою ситуацію бачать від 39% до 51% опитаних, критичною – лише 6-9%.

• Аналогічно, правильність напрямку руху країни респонденти оцінюють гірше (13%), ніж області (25%) чи свого міста/села (32%). Особливо критичними є оцінки напряму розвитку країни та області серед сільського населення, тоді як ставлення до напрямку розвитку власного міста/села майже однаково критичне як серед мешканців невеликих міст, так і серед селян. В розрізі вікових категорій оцінки майже рівні, але дещо більше негативу висловлюють особи середнього віку. 

• Водночас, незважаючи на негативні оцінки стану справ, загальні очікування серед мешканців області швидше позитивно-нейтральні. Лише 10-13% опитаних вважають, що стан справ як в Україні, так і на місцях погіршиться наступного року. Більше половини вважають, що він не зміниться, а кожен п’ятий взагалі має оптимістичні сподівання щодо майбутнього. 

• Військовий конфлікт на Сході України (68%) та хабарництво й корупція у владі (43%) – дві основні загальнодержавні проблеми за оцінками мешканців області. При цьому на особистісному рівні опитаних швидше хвилюють низький рівень зарплат та пенсій (50%), а також підвищення тарифів на комунальні послуги (46%). Соціально-економічні проблеми, такі як низькі зарплати і пенсії, підвищення цін та тарифів більш гостро відчуваються в обласному центрі, тоді як проблеми корупції та безробіття – в малих містах та селах.  

• Лідерами президентського рейтингу є Ю.Тимошенко, яку готові підтримати 22,5% тих, хто визначився і буде брати участь у виборах, та О.Шевченко, якого підтримують 21,8%. За А.Гриценка готові проголосувати 11,9%, П.Порошенка – 11,6%, С.Вакарчука – 8,7%, В.Зеленського – 7,6%, А.Садового – 4,4%. Рейтинг інших кандидатів – менше 3%. Водночас, 22,9% мешканців області не визначилися з вибором кандидата.

• Кожен п’ятий опитаний області вірить, що на президентських виборах переможе Ю.Тимошенко. За останній рік кількість тих, хто переконаний в її перемозі зросла на третину. У перемозі П.Порошенка впевнені 13%, що майже відповідає показнику минулого року (11%). О.Шевченко в якості переможця бачать  9%, В.Зеленського та А.Гриценка – по 4%. В позитивний результат інших кандидатів вірять менше 2% опитаних. Найбільшу впевненість у своїх фаворитах демонструють прихильники Ю.Тимошенко та П.Порошенка. 

• Антирейтинг очолює П.Порошенко. За нього не проголосували б у жодному випадку більше 40% опитаних. 

• У рейтингу партій лідирує Батьківщина, яку підтримують 23% тих, хто визначився та візьме участь у виборах. За партію УКРОП готові віддати свої голоси 19,6%, Громадянську позицію – 10,5%, «Слугу народу» – 9,3%, БПП Солідарність – 9%, ВО Свобода та Самопоміч – 8,8% і 8,2% відповідно. Рейтинг інших партій – менше 3%. Водночас, кожен п’ятий мешканець області не визначився з вибором партії, кожен сьомий – не має наміру голосувати.

• Орієнтація кандидата на тіснішу співпрацю з Європейським Союзом (90%) – мотив, який має найбільш визначальний вплив на президентський вибір респондентів. Для двох третин значущими є особисті лідерські якості кандидата. Для 59% важливим є спроможність кандидата забезпечити радикальні зміни у країні, тоді як 36% зазначили, що їм важливіше забезпечення стабільності. По 58% обирають соціально-економічну програму кандидата та його орієнтацію на вирішення проблем країни загалом, тоді як для 35-37% більш важливими є ідеологічні погляди кандидата та його орієнтація на вирішення проблем країни та регіону. Вибір між досвідом у державній політиці та належністю до генерації «нових» політиків складає 56% проти 37%. Останній мотив є домінуючим  серед симпатиків В.Зеленського, С.Вакарчука та О.Шевченка. 

• Майже третина опитаних очікує, що ситуація в Україні в результаті  майбутніх виборів президента покращиться. Трохи більша кількість респондентів (35%) вважає, що ситуація не зміниться, тоді як 15% стверджують, що вона лише погіршиться. Позитивних змін більше за інших очікують прихильники Ю.Тимошенко, В.Зеленського та П.Порошенка. Відносно менше позитивних змін очікують респонденти, які не визначились з вибором або не мають намірів голосувати. Майже половина останніх очікують на погіршення ситуації в результаті виборів.

• На думку респондентів, ймовірність фальсифікацій на виборах президента на загальноукраїнському рівні (49%) вища, ніж на місцевому (32%). Ще близько 40% допускають незначні фальсифікації на всіх рівнях. 

• Кожен десятий опитаний позитивно ставиться до ситуації, коли під час виборів деякі політики матеріально допомагають виборцям. 17% займають нейтральну позицію у цьому питанні. 70% проти такого виду агітації. Більш прихильно до роздачі допомоги кандидатами ставляться в обласному центрі. 

• Мешканці області оцінюють діяльність місцевої влади значно краще, ніж центральної. Так, лише 13% опитаних задоволені діяльністю Президента П.Порошенка, майже стільки ж задоволені діяльністю Прем’єр-міністра В.Гройсмана і тільки 5% – Верховної Ради. Водночас, понад 80% висловили незадоволеність діяльністю центральної влади. Дещо менш критичні оцінки у малих містах. 

• Протягом року рівень задоволеності діяльністю обласної державної адміністрації дещо зменшився (з 27% до 23%), тоді як рівень задоволеності діяльністю міського/сільського голови, навпаки, дещо зріс (з 41% до 46%). Найбільше задоволені діяльністю місцевого очільника мешканці обласного центру – їх кількість перевищує 60%. 

• Зростання рівня корупції респонденти більше помічають загалом по Україні, аніж в області чи за місцем проживання. Близько половини опитаних вважають, що ситуація з хабарництвом не змінилася ані на центральному, ані на місцевому рівнях. Про зменшення рівня корупції говорили лише від 5% до 9% опитаних. 

• Переважна більшість опитаних незадоволені станом справ у різних сферах та послугах. Відносно кращі оцінки стосовно безпечності життя та боротьби зі злочинністю, шкільною освітою, станом доріг. У річній динаміці за більшістю критеріїв спостерігається негативна динаміка (найбільше у шкільній освіті та у боротьбі із хабарництвом) або відсутність змін. Винятком є розвиток сільського господарства – оцінка у цій сфері покращилися. Найгірше на даний час опитані висловлюються про стан екології, збереження лісів.

• Серед можливостей в області опитані найкраще оцінили можливість відпочивати та проводити дозвілля, а також жити у безпеці. Найгірше – займатися підприємництвом. Можливості відпочинку, досягнення успіху, пошуку роботи та підприємництва відносно вище оцінюються мешканцями обласного центру. Найнижче рівень усіх можливостей оцінюють найстарші та найбідніші респонденти. 

• Кожен десятий опитаний бачить високий економічний потенціал розвитку України, області та свого міста чи села у найближчі 5-10 років. Близько 40% оцінюють його на середньому рівні. Лише близько третини бачать низький потенціал, а 5-6% взагалі не бачать жодних перспектив для економічного зростання як в Україні в цілому, так і на місцях зокрема. Менш критично оцінюють потенціал росту мешканці обласного центру та молодь. 

• Абсолютна більшість опитаних (86-87%) відчувають гордість за те, що вони є громадянами України та мешканцями своєї області та свого міста/села.  Найчастіше предметом гордості за свій регіон опитані обирали традиції, природу та історію свого регіону (близько 50%). Культурою та мистецтвом свого краю пишаються майже третина опитаних. Кулінарними традиціями та місцевими мешканцями пишається кожен п’ятий, ще 13% – визначними людьми регіону.

• 80% вважають себе однозначно або скоріше щасливими людьми. Водночас 14% – протилежної думки. Відносно частіше про особисте щастя говорили молодші та заможніші опитані. З іншого боку, кожна п’ята особа старшого віку, а також кожна третя з низьким рівнем доходу вважає себе нещасливою.  

• Більше половини опитаних мешканців області відмітили культурно-історичну близькість до жителів Львівської області, близько третини – до Тернопільської. Серед сусідніх країн жителі регіону вважають себе найбільш близькими до Польщі. 

• Третина опитаних висловили бажання зайнятися власною справою. 7% повідомили, що вже є підприємцями. Більше таких зафіксовано у малих містах, серед представників середнього віку та більш заможних респондентів. Так, серед останніх кожен п’ятий заявив, що вже займається власним бізнесом. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу, 32% хотіли б займатися торгівлею. Ще 17% не проти зайнятися туристичним бізнесом, по 11% – готельним бізнесом та бізнесом в індустрії краси та здоров’я, по 10% - у сфері будівництва, а також розваг та відпочинку. 

• За останній рік майже не змінилася кількість тих, хто висловив бажання працювати за кордоном (з 44% до 46%), при цьому половина з них у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні (35% - не готові). Вищий рівень міграційних настроїв спостерігається серед молоді та осіб середнього віку (63% та 57% відповідно), мешканців малих міст (51%) та опитаних з високим та середнім рівнем достатку (близько 50%). 

• Абсолютна більшість (94%) вважає, що українська мова повинна бути єдиною державною. За аналогією, така ж сама кількість опитаних вважає Росію країною-агресором по відношенню до України. 

• За останній рік дещо зменшилася кількість тих, хто підтримує вступ України до Європейського Союзу (з 89% до 87%), та значно впала підтримка інтеграції до НАТО (з 87% до 78%). Серед різних напрямів зовнішньоекономічної інтеграції лідирує проєвропейський вектор. При цьому динаміка тут негативна (з 89% до 80%). Зросла кількість тих, хто не може визначитися у цьому питанні. Кожен десятий надалі підтримує рівновіддаленість України від Росії та Заходу. Лише 1% – за вступ до Митного Союзу.