Новини та прес-релізи

У випуску #5 дослідження End of Year Survey розповідаємо про те, наскільки українці переживають, що їхню роботу замінить ШІ.

Дані порівнюємо з суспільними поглядами в інших країнах Європи.

End of Year Survey (EoY) - це глобальне щорічне опитування міжнародної соціологічної асоціації Gallup International про майбутнє, щастя й очікування населення різних країн. У 2025 році опитано понад 60 тисяч респондентів у 61 країні світу. В Україні опитування EoY вже третій рік поспіль проводить Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group).

‍

Майже третина (30%) працівників в Україні стурбовані, що штучний інтелект замінить їхню роботу

• Водночас, ще 69% працюючих зазначили, що не переживають з цього приводу.
• Громадяни, які працюють за наймом, відносно частіше турбуються, що ШІ замінить їхню роботу, аніж самозайняті (32% порівняно з 19%).
• Самозайняті громадяни почуваються значно спокійніше: 78% загалом не переживають, зокрема 60% відповіли, що їх це абсолютно не турбує.

• Найбільше (40%) турбуються, що ШІ замінить їхню роботу, громадяни, які зараз тимчасово не працюють (безробітні / у декреті / займаються домогосподарством*).
• Україна належить до топ-10 європейських країн з найспокійнішим уявленням щодо сценарію, що ШІ замінить роботу респондента (якщо розглядати баланс між часткою тих працюючих респондентів, які переживають і які не переживають). До топ-10 країн за цим показником також входять країни Північної Європи, Естонія, Латвія, Хорватія, Німеччина та Нідерланди.

‍
*у контексті опитування розглядається праця в сенсі "професійна зайнятість", тобто сюди не включається неоплачувана репродуктивна праця, як-от догляд за домом, дитиною тощо

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

До Дня Матері 2026 (10 травня) команда Соціологічної групи Рейтинг (Rating Group) дізналася в українських мам, що для них означає бути мамою, з якими викликами вони зіштовхуються, чи мають час для себе та чи допомагає їм хтось.

Бути мамою - це …

Ми попросили респонденток сказати своїми словами, що для них особисто означає бути мамою.

Для мам материнство - це передусім любов, турбота, ніжність і тепло, а також відчуття щастя. А ще багато хто згадує, що це означає бути опорою та другом для дитини

А що ж найважче в материнстві?

Мами кажуть, що найважче – це переживання за дитину та її здоров’я, відповідальність,  брак часу на себе, втома та виснаження від роботи мамою 24/7. А подекуди – відсутність підтримки

Що відчувають мами?

Ми попросили респонденток оцінити емоційний стан за останній місяць

Найчастіше відчуття українських мам – це відчуття хвилювання (43%). Ще 8% кажуть про страх.

• Загалом чим старша дитина – тим частіше мами відчувають хвилювання: 46% – серед мам, у яких діти дорослі, порівняно з 29% серед мам наймолодших діток (до 5 років).
• Сум відчувають 13% мам, у той час як радість як основну емоцію – лише 5%. Відносно частіше про радість кажуть мами діток до 5 років (10%).
• Спокій же відчувають 13% мам. Мами діток віком до 5 років почуваються спокійно відносно частіше: 20% (порівняно з 9-13% серед мам дітей іншого віку).

Час на себе: що (не)встигають мами?

Більшість мам дітей до 5 років не мають змоги нормально харчуватися, відпочивати і робити щоденні справи впродовж дня:

• Близько 65% серед них не щодня мають змогу поснідати й пообідати. 57% - спокійно повечеряти.
• 64% серед них не завжди, коли потрібно, можуть прийняти душ/помити голову.
• 44% - не завжди можуть навіть спокійно піти в туалет за потреби.

А як з часом на відпочинок?

• Відносно стабільно можливість для відпочинку мають близько 35% мам маленьких дітей, 54-60% мам дітей шкільного віку та 72% мам, чиї діти – дорослі. Решта – не мають такої можливості.
• Серед мам дошкільнят кожна четверта взагалі ніколи або майже ніколи не має змогу відпочити впродовж дня (почитати книгу, подивитися фільм, випити кави, просто полежати). Лише 7% з них щодня мають можливість відпочити.
• Також рідко вдається відпочити мамам трьох чи більше дітей.

У якому віці дітей мами починають висипатися?

• Лише близько 10-15% мам дітей віком до 18 років висипаються щодня чи майже щодня, тоді як серед мам дорослих дітей це вже 30%.
• Важливо, що серед мам дошкільнят майже 28% майже кожен день не висипаються, і більшість з них сплять не більше 2-3-4 годин поспіль.
• Серед мам дітей шкільного віку також близько 40% погано сплять, однак серед них порівняно більший відсоток тих, які мають триваліший сон біля 5-8 годин без пробуджень.

Допомога з дитиною

• Кожній другій мамі ніхто не допомагає з дитиною/дітьми як впродовж дня так і ввечері. Кожній третій ніхто не допомагає навіть на вихідних.
• Загалом на вихідних дещо частіше мама отримує підтримку, ніж у будні дні: переважно від партнера/чоловіка (50%).
• Чим молодша дитина – тим більше мами отримують підтримку від партнера, своїх батьків. Однак все одно і серед мам дітей до 5 років третина не має жодної допомоги навіть ввечері.
• Важливо, що мами малюків, яким ніхто не допомагає з дітьми - значно рідше мають змогу нормально харчуватися і робити щоденні справи, особливо щодо простих речей як прийом душу, похід в туалет. 
• Також ті мами, яким ніхто не допомагає, частіше інших відчувають хвилювання, сум, байдужість і при цьому відчувають менше радості.

Відновлення 

• Важливо, що проблема це також непростий процес відновлення після пологів: майже кожній другій мамі потрібно було більше 1-2 років щоб відновитись фізично. 
• Дещо швидше вдається моральне відновлення (від місяця до півроку), але не для всіх, мінімум третині теж знадобився рік і більше щоб відновитись морально, психологічно.  
• Водночас, з кожною наступною дитиною (для мам у яких це другі, треті пологи) відновлення проходить трохи швидше, принаймні психологічне.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

‍До Дня Європи 2026 (9 травня) Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) підготувала 4-й випуск дослідження "Спільні контури". Цього разу порівнюємо:

• як в Україні й інших країнах-кандидатах до ЄС сприймають членство в Європейському Союзі;
• як в Україні та в країнах-членах ЄС бачать головні цінності ЄС.

Нагадуємо, що "Спільні контури" - це опитування про Україну в європейському контексті, де ми віддзеркалюємо запитання та співставляємо дані власних опитувань українців з даними інших опитувань у країнах ЄС, країнах-кандидатах й інших країнах Європи. У цьому випуску порівнюємо дані власного дослідження з даними Eurobarometer – серії офіційних опитувань ЄС від Європейської Комісії та Європейського Парламенту.

Примітка: дані Eurobarometer належать безпосередньо ЄС, і ми дякуємо за відкритий доступ до них.

Членство в ЄС - добре чи погано?

‍Абсолютна більшість українців вважає, що вступ України в ЄС - це було б добре. Ми належимо до країн-кандидатів з найпозитивнішим уявленням щодо членства в ЄС.

• Так, 59% респондентів в Україні сприймають членство в ЄС позитивно, 29% кажуть, що це ні добре, ні погано. Негативну оцінку дають лише 6%.
• ‍В усіх макрорегіонах найчастіше висловлюють позитивне ставлення, найбільше - в Києві (70%).
• ‍Серед країн-кандидатів до ЄС найбільш позитивне ставлення до вступу мають Албанія (80% відповіли, що членство в ЄС - це добре) і власне Україна (59%).
• Водночас, серед країн-кандидатів в Україні найменше бачимо пряму негативну оцінку членства в ЄС. Якщо в Україні цей показник становить 6%, то це 16% в Албанії, 52% в Чорногорії, 33% у Молдові.

‍Чи отримала б країна користь від членства в ЄС?

72% українців переконані, що від членства в ЄС країна отримала б користь

• Ще 18% сказали, що користі не було б, а 10% відповіли, що не знають.
• Цікаво, що навіть серед противників вступу до ЄС практично кожен 5-й визнає, що від членства в Євросоюзі була б користь.
• Відносно частіше про користь від членства кажуть мешканці Києва (80%) та Заходу (77%), проте співмірно високий показник бачимо й серед мешканців інших регіонів (Центр - 71%, Схід - 68%, Південь - 67%).
• С‍еред країн-кандидатів Україна належить до найбільших оптимістів щодо користі від членства в ЄС разом із Албанією (85%), Північною Македонією (77%) і Грузією (72%).

Уявлення про цінності ЄС

‍Ми попросили респондентів обрати з переліку цінності, які, на їхню думку, найкраще представляють Європейський Союз.

Для українців цінності Європейського Союзу - це передусім мир, повага до людського життя, демократія, повага до прав і верховенство права. Загальні уявлення українців про цінності ЄС значно схожі з поглядами в самих країнах ЄС.

• Найчастіше українці говорять про мир (42%) і повагу до людського життя (39%) як про ключові цінності ЄС.
• Українців і громадян країн ЄС об'єднують уявлення про ЄС як середовища цінностей миру (42% в Україні та 41% - у середньому в ЄС), демократії (29% і 33%), поваги до прав (22% і 28%) і верховенства права (23% і 20%).
• Варто зауважити, що в умовах повномасштабного вторгнення українці значно частіше згадують про повагу до людського життя (39%), ніж у середньому в країнах ЄС (15%).
• На тлі інших ключових цінностей українці відносно рідше позначали в переліку солідарність і підтримку інших (12% порівняно з 23%).

Нижче розгляньмо, як виглядають деякі з цих очікувань на мапі.

Демократія

• ‍Практично третина українців (29%) позначили демократію серед цінностей, які найкраще представляють ЄС.
• За цим показником думка українців входить скоріше в середній європейський тренд, а особливо тренд країн Східної Європи. Подібна частка обрання цього варіанту відповіді - у Латвії (29%), Естонії (29%), Словаччині (28%), Болгарії (28%). Але також - у низці країн Західної, Центральної та Південної Європи (Франція - 28%, Чехія - 29%, Іспанія - 31%).

‍Повага до людського життя - очікування від європейського майбутнього України?

• ‍Україна значно вирізняється на тлі країн ЄС за частотою обрання поваги до людського життя в переліку головних цінностей ЄС.
• В умовах війни це вказує радше про прагнення мирного та європейського майбутнього та безпеки.

‍Верховенство права

• Щодо цієї цінності українці та громадяни ЄС мають дуже схожу думку: 23% в Україні та 20% у ЄС вважають, що верховенство права найкраще представляє ЄС.
• Погляди українців тут передусім схожі з думками респондентів держав Центральної Європи.
• Українці частіше говорять про верховенство права як про цінність ЄС, ніж наші сусіди в Польщі (11%), Румунії (13%) чи Словаччині (15%).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

30 квітня 2026 у Києві відбулася церемонія урочистого випуску ІІ набору «Школи відновлення громад» - освітньої ініціативи, спрямованої на підсилення спроможності громад у процесі відновлення України.

У межах заходу CEO Rating Group Олексій Антипович представив аналітичний блок, присвячений міграційним настроям та викликам збереження людського капіталу. Він прокоментував, що можна зробити для збереження людського капіталу в Україні, на основі результатів опитувань Rating Group.

"Головними мотивами виїзду за кордон є питання економічного добробуту й оплати праці, також вищі стандарти життя за кордоном. Отже, економічний розвиток громад і створення можливостей для особистого розвитку будуть тими чинниками, які зможуть зберегти людський капітал в Україні", - зазначив Олексій Антипович

Аналітичний внесок Rating Group став частиною ширшої дискусії про стратегії відновлення в Україні. Подія об’єднала представників уряду, парламенту, місцевого самоврядування, міжнародних організацій та аналітичних центрів.

Участь Rating Group у заході підкреслює роль аналітичних досліджень у процесі відновлення України, зокрема у частині розуміння суспільних настроїв, міграційних процесів та факторів, що впливають на збереження людського потенціалу.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Абсолютна більшість українців (82%) вірить, що Україна переможе у війні

Про це свідчать результати нового опитування, яке Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) провела в березні 2026 для Центру аналізу та соціологічних досліджень (CISR) Міжнародного республіканського інституту (IRI) в Україні.

Теми опитування:

• Оцінка загальної ситуації
• Відбудова України
• Пристосування до воєнного часу
• Ставлення до виборів під час війни
• Уявлення щодо завершення війни
• Інше

Результати опитування доступні в інтерактивному дашборді на сайті IRI, а також у докріпленому звіті.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

КИЇВ, УКРАЇНА - 28 квітня 2026 Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) спільно з НАЗК та за підтримки Програми підтримки ОБСЄ для України презентувала результати дослідження «Корупція в Україні 2025: погляд та оцінки експертів».

Дослідження охоплює оцінки експертного середовища щодо поширеності корупції в Україні загалом та в окремих сферах, а також сприйняття ефективності антикорупційної політики держави.

За словами CEO Rating Group Олексія Антиповича, результати дослідження є важливим інструментом для розуміння того, як експертне середовище оцінює антикорупційну політику та як змінюється ситуація з часом.

"Ми запитали, як змінився за останні 12 місяців рівень корупції в Україні. 33% експертів відповіли, що вона зросла, 41%, – що вона не змінилася, 20%, – що зменшилася. Серед населення оцінка значно песимістичніша: зростання корупції відзначають 66% опитаних українців. Це свідчить про медійність теми корупції: чим більше про неї говорять, тим вищим здається її рівень" - Олексій Антипович, CEO Rating Group

У презентації та обговоренні взяли участь представники НАЗК, ОБСЄ, експертного середовища та громадського сектору. Зокрема, до обговорення долучилися також Голова НАЗК Віктор Павлущик, заступник Голови НАЗК Дмитро Калмиков, політолог Микола Давидюк, заступниця виконавчого директора TI Ukraine Анастасія Мазурок. Модерував захід журналіст і редактор Андрій Куликов.

Важливо, що дослідження виконане Rating Group відповідно до затверджених рекомендацій НАЗК. Це дозволяє використовувати його результати як частину державного моніторингу ефективності антикорупційної політики.

Більше матеріалів:

• Відеозапис презентації дослідження
• ‍Прес-реліз дослідження

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

У рамках нового опитування Соціологічна група “Рейтинг” (Rating Group) і дослідницька лабораторія Rating Lab дізналися, як змінився емоційний стан українців після складної зими 2026 року.

Моніторингове дослідження емоційного стану проводиться з 2020 року з ініціативи Rating Lab

Загальні знахідки

Емоційний стан українців відновлюється після складної зими

• У квітні 2026 спостерігаємо покращення стану: частка тих, хто відчувають напруження, зменшилася до 39% (порівняно з 51% у лютому).
• Ще 24% зазначили, що почуваються скоріше спокійно, а 36% вагаються.
• Відносно частіше про напруження говорять менш забезпечені респонденти, мешканці Сходу. Серед жінок краще себе почуває молодь, а найбільш напружено – старші жінки віком 51+. Серед чоловіків не фіксуємо однозначної тенденції.

Як змінювався емоційний стан українців з 2020?

• До повномасштабного вторгнення. У 2020-2021 роках емоційний стан українців коливався. На початку пандемії COVID-19 українці все ще відносно частіше відчували спокій (44%), аніж напруження (23%). Пізніше у 2020 році напруження відчувалося помітно більше (33%). Водночас, станом на березень 2021 року емоційний стан дещо відновився: відносна більшість відчувала спокій (43%).
• З початку повномасштабного вторгнення. У цей час емоційний стан різко погіршився. Близько 50% українців прямо зазначали про значне напруження у квітні 2022. 
• Після успіхів ЗСУ на фронті, звільнення частини територій емоційний стан почав помірно покращуватися. Станом на лютий 2023 – за рік з початку повномасштабної війни – третина українців вказала, що відчуває напруження, третина – що спокій.
• Зима 2026. Під час складної зими 2026 року в умовах масованих атак росії на критичну інфраструктуру, постійних відключень світла, тепла українці відчували пік емоційного напруження з 2020 року (51%). Ця частка перевищила навіть показник квітня 2022 року (перші місяці повномасштабного вторгнення).
• Весна 2026. У квітні 2026 – з настанням весни та поліпшенням ситуації в енергосистемі – емоційний стан українців стрімко покращився. Частка тих, хто відчуває значне напруження, зменшилася на 12 відсоткових пунктів. 

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Rating Group разом з партнерами з National Agency on Corruption Prevention (НАЗК) та OSCE провела експертне опитування «Корупція в Україні 2025: погляд та оцінки експертів». Дослідження є частиною проєкту «Підтримка розробки ефективних інструментів для запобігання корупції та посилення антикорупційного комплаєнсу в Україні», який реалізується Програмою підтримки ОБСЄ для України у співпраці з НАЗК.

Було опитано 369 експертів:‍

• ‍«Теоретики» – аналітики, незалежні експерти/активісти, представники ГО, медіа, міжнародних організацій, науковці‍
• «Практики» – представники антикорупційних органів, судової влади, Верховної Ради / парламентського контролю, міністерств та інших ЦОВВ, ОДА, обласних рад, Київської міської ради

Загальні оцінки

• Корупція, особливо політична, вважається серйозним викликом для України, проте експерти загалом зберігають оптимізм щодо її подолання.
• Політична корупція є найбільш критичною проблемою: 87% експертів оцінюють її як серйозну. Корупцію в бізнесі так оцінюють 76%, тоді як побутову – 43%.
• Близько двох третин експертів (65%) вважають корупцію в Україні поширеною. Індекс сприйняття корупції становить 3,9 бала з 5 можливих і не змінився порівняно з 2023 роком.
• 41% експертів не бачать змін у рівні корупції за останній рік, 33% говорять про її зростання, 21% – про зниження.
• В очікуваннях переважає оптимізм: понад половина експертів (53%) очікує зниження рівня корупції у майбутньому, тоді як 30% прогнозують її зростання.

Найбільш і найменш корумповані сфери

Експерти називають найбільш корумпованими (за шкалою 1–5, де «1» – корупція відсутня, «5» – «дуже поширена»):

• митну сферу (4,4)
• будівництво та інфраструктуру (4,3)
• сектор безпеки та оборони (4,2)

Натомість найнижчий рівень корупції, за оцінками експертів, спостерігається у сферах зовнішніх відносин, цифровізації та статистики.

Оцінка антикорупційної політики

Ефективність державної антикорупційної політики оцінюється стримано.

Найчастіше (45%) експерти кажуть, що вона інколи ефективна, а інколи – ні. Ще 28% вважають її ефективною, тоді як 23% – неефективною.

Інтегральна оцінка ефективності становить 3,1 бала з 5 можливих (у 2023 році – 3,0). Це середнє арифметичне оцінок за шкалою, де 1 означає «зовсім не ефективна», а 5 — «дуже ефективна».

Пріоритети антикорупційної політики

Найефективнішими напрямками антикорупційної політики експерти вважають:

• автоматизацію процедур державних послуг і регулювання бізнесу (51%)
• забезпечення невідворотності покарання (49%)
• реформування правосуддя (37%)
• формування суспільної нетерпимості до корупції, утвердження культури доброчесності та поваги до верховенства права (36%)

Оцінка антикорупційних інституцій

Більшість експертів вважають діяльність National Anti-Corruption Bureau of Ukraine, Specialized Anti-Corruption Prosecutor's Office, High Anti-Corruption Court та National Agency on Corruption Prevention ефективною та переважно незалежною.

Ці інституції залишаються лідерами за середньою оцінкою ефективності (1 – «зовсім неефективна», 5 — «дуже ефективна»):

• НАБУ (3,8)
• САП (3,8)
• ВАКС (3,6)
• НАЗК (3,5)

Понад половина експертів оцінюють діяльність цих органів як ефективну та вважають їх переважно незалежними. Водночас інші державні інституції, зокрема правоохоронні органи, отримують значно нижчі оцінки.

Хто відповідальний за подолання корупції?

Експерти найчастіше покладають відповідальність на такі інституції (можна було обрати до трьох):

• НАБУ (45%)
• НАЗК (39%)
• Verkhovna Rada of Ukraine (34%)
• Office of the President of Ukraine (30%)

Порівняно з 2023 роком дещо посилилося сприйняття ролі антикорупційних органів, тоді як оцінка ролі Президента та його Офісу зменшилася (з 43% до 30%).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка працює на ринку з 2008 року. Компанія зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних досліджень в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група «Рейтинг», дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Темою випуску №4 дослідження End of Year Survey є те, як українці сприймають демографічну ситуацію в країні:

• як оцінюють демографічну ситуацію в країні загалом;
• скільки дітей, на їхню думку, має бути в сім'ї.

Дані порівнюємо з суспільними поглядами в інших країнах Європи.

End of Year Survey (EoY) - це глобальне щорічне опитування міжнародної соціологічної асоціації Gallup International про майбутнє, щастя й очікування населення різних країн. У 2025 році опитано понад 60 тисяч респондентів у 61 країні світу. В Україні опитування EoY вже третій рік поспіль проводить Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group).

‍

Оцінка демографічної ситуації

Україна - на другому місці у Європі за занепокоєнням щодо повільного зростання населення

• Абсолютна більшість українців (88%) вважають, що чисельність населення країни зростає недостатньо швидко. Лише 5% оцінюють темпи як оптимальні, а 1% — як надто високі.
• За часткою відповідей щодо занадто повільного зростання населення Україна поділяє друге місце у світі з Латвією (там такої думки так само 88%). Ще більша частка занепокоєння в цьому контексті - у Греції.

Скільки дітей має бути в сім'ї?

Українці найбільше схвалюють моделі сім'ї, коли є 2-3 дитини чи більше. Це перегукується з загальним занепокоєнням щодо чисельності населення.

• Більшість українців вважають найкращою модель сім’ї з двома дітьми (53%), ще 37% вважають, що варто мати трьох і більше дітей. Частка тих, хто каже про одну дитину або каже, що в ідеалі можна взагалі не мати дітей ("childfree"), є низькою (6% та 1% відповідно).
• У всіх соціально-демографічних категоріях переважає думка, що найкраще мати двох дітей. Про те, що варто мати трьох і більше дітей відносно частіше говорять старші респонденти віком 51+, мешканці Заходу (45%) і Центру (40%) країни, а також у селах (46%).
• Серед молоді віком 18-35 особливо підтримується модель сім'ї з двома дітьми (60% у відповідях як чоловіків, так і жінок).
• Молоді чоловіки хочуть більше дітей, ніж жінки. Третина молодих чоловіків (35%) висловлює думку, що варто мати трьох і більше дітей, а серед молодих жінок ця частка складає 20%. Зі свого боку, молоді жінки частіше за молодих чоловіків підтримують варіант, коли є одна дитина (18% порівняно з 3%). Такої значної різниці між чоловіками й жінками не спостерігаємо в інших вікових категоріях.
• Загалом погляди українців співставні з середньою світовою тенденцією (54% - за модель сім'ї з двома дітьми, 27% - з трьома та більше).
• Крім того, Україна входить до топ-10 країн Європи за частотою обрання варіанту щодо 3+ дітей (до цього ж переліку входять, наприклад, Вірменія, Грузія, Молдова, Естонія, Латвія). Це знову ж таки індикатор того, що українців значно турбує демографічна ситуація.

Примітка: це запитання демонструє погляди респондентів, але не вказує на фактичне число дітей в їхній сім'ї

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Rating Group (Соціологічна група “Рейтинг”) провели унікальне крос-аудиторне дослідження про грудне вигодовування. Ми хотіли дізнатися, як українські мами, жінки, лікарі ставляться до грудного вигодовування та який досвід мають.

Для цього ми опитали три аудиторії:

• 970 мам дітей віком від 0 до 2 років (зокрема, 450 – мами дітей віком 0-6 місяців і 520 – мами дітей віком від 6 місяців до 2 років)
• 792 інших жінок (включно з жінками старших дітей, бабусями немовлят, жінками без дітей)
• 220 педіатрів і сімейних лікарів, які працюють з дітьми з народження

Авторки дослідження: Тетяна Скрипченко, заступниця директора Rating Group (мама Соломії, 1 рік); Маріанна Ткалич, CEO Rating Lab, доктор психологічних наук, (мама Маші, 17 років); Анна Махницька, консультантка з грудного вигодовування і дитячого сну, членкиня USCARA, мама 6 дітей.

Дослідження профінансовано Rating Group. 

Важливо: дослідження підготовлене в цілях відображення поглядів, оцінок, думок, досвіду громадян України. Результати дослідження не є медичними порадами.

Наскільки поширене грудне вигодовування?

Майже 60% дітей від 0 до 6 місяців перебувають на грудному вигодовуванні. Натомість 28% – мають штучне вигодовування (суміші), ще 14% – на змішаному (одночасно і суміш, і грудне вигодовування).

Примітка: досліджувався спосіб основного годування дитини, додатково виключне вигодовування (без допоювання чи прикорму) не вивчалось.

• Найнижчий відсоток ГВ – серед молодих мам 18-24 роки (45%) та жінок, які є мамами вперше (52%). Також ГВ більш поширене в селах (66%) й обласних центрах (58%), ніж у малих містах (51%). Фінансове становище родини не має зв'язку з рівнем ГВ.
• Більшість дітей, які були на змішаному годуванні до 6 місяців, після пів року повністю переходять на штучне вигодовування.
• 91% мам на ГВ годують дитину на вимогу. Серед тих, хто на змішаному, на вимогу годують 71%, хто повністю на сумішах – 59% (інші годують за графіком).
• Дітки, яких вигодовують сумішами, значно частіше користуються дурником (45% – постійно користуються), ніж ті, хто на змішаному (постійно користуються 18%) або винятково на ГВ (постійно користуються 11%).

Уявлення про годування

Ми попросили респондентів оцінити, яке годування – грудне чи штучне – краще за різними критеріями.

Серед усіх аудиторій переважає уявлення, що грудне вигодовування – дешевший, корисніший і безпечніший варіант годування, ніж суміш. 

Водночас, щодо зручності думки розділяються. Зокрема, для мам на ШВ суміші видаються зручнішим ніж грудне вигодовування.

• На якому годуванні дитина легше заспокоюється: більшість вважають, що на ГВ (68%). Виняток – мами на ШВ, які в цьому питанні частіше не бачать відмінностей між ШВ і ГВ.
• На якому годуванні дитина швидше набирає вагу: тут половина інших жінок, і навіть майже половина лікарів відповіли, що дитина може швидше набирати на суміші або що різниці між сумішшю і ГВ по набору ваги немає. Частково навіть мами на ГВ також з цим погодились.
• Коли дитина краще спить? Серед мам, які на ШВ або змішаному годуванні, половина відповіли що краще спить на суміші, інші обрали варіант, що це однаково або що вони не знають. Навіть мами на ГВ сумніваються у цьому питанні: мінімум чверть з них вважають, що на суміші дитина може краще спати, велика частина з них також не змогли відповісти.
• Якщо порівнювати зціджене грудне молоко та суміші, більшість респондентів чітко віддають перевагу саме грудному молоку як мами (77%) так і інші жінки (76%) й лікарі (99%). Водночас для мам, чия дитина на суміші, перевага зцідженого молока не очевидна, майже половина з них вважають, що суміш – кращий варіант (46%).
• На цьому тлі варіант молока з банку грудного молока виглядає для респонденток менш знайомим і зрозумілим. У цьому порівнянні суміш сприймається як більш знайома. Для мам на ГВ молоко з банку грудного молока все ж скоріше краще ніж суміш, однак для мам на змішаному – 50 на 50. А на думку мам на суміші, суміш однозначно є кращою альтернативою молоку з банку грудного молока.

Стереотипи, міфи, суспільний тиск щодо грудного вигодовування

Підтримка стереотипів

Блок тверджень про грудне вигодовування показує, що анти-ГВ-міфи не є домінантними, але помітно присутні. Лікарі переважно не погоджувались з усіма твердженнями, однак серед інших жінок багато міфів є частково поширеними.

“Якщо дитина додає мало у вазі, потрібно обов’язково догодовувати сумішшю”

Ця теза отримала найбільше згоди: біля 40% серед мам, майже 60% – серед інших жінок і близько 20% – серед лікарів.

“Якщо дитина говорить/ходить, час завершувати грудне вигодовування” 

Третина мам, майже половина інших жінок і близько 20% лікарів погодилися.

«Якщо малюк часто плаче і просить їсти, означає, що молоко мами непоживне» 

Так вважають 23% мам і майже 40% інших жінок.

«Після 1 року у грудному молоці немає користі» 

20% мам і 25% інших жінок погодилися.

«Довге грудне вигодовування робить дитину занадто розпещеною»

Погоджуються 17% мам і 25% інших жінок.

«Мама на грудному вигодовуванні повинна обов’язково дотримуватись дієти» 

Це твердження, де бачимо найбільший розрив між відповідями мам й інших жінок. Серед мам це найменш популярний міф, однак серед інших жінок майже половина у цьому впевнені.

Різниці за групами:

• Мами які на ГВ, у більшості не погодилися з жодним твердженням. Натомість жінки на змішаному чи сумішах значно частіше розділяли такі уявлення.
• Наприклад, з твердженням “якщо дитина додає мало у вазі, потрібно обов’язково догодовувати сумішшю” погоджуються 60% мам на суміші чи змішаному, тоді як серед мам на ГВ – лише 28%.
• “Якщо малюк часто плаче і просить їсти, означає що молоко мами непоживне” – також половина мам на суміші і третина мам на змішаному у цьому переконані, тоді як мами на ГВ з цим не погодились. 
• Щодо інших аудиторій жінок: загалом усі стереотипи є більш поширеними саме серед бабусь, які мають маленьких онуків й, можливо, намагаються транслювати на своїх дітей ці уявлення. Також стереотипи більш поширені серед жінок, які взагалі не мають дітей. 
• Наприклад, якщо мами не згодні що на ГВ треба дотримуватися дієти, то серед бабусь майже 50% впевнені, що дієта обов’язково має бути. Така ж частка згоди з твердженням серед жінок без дітей. Загалом серед цих двох категорій також найбільш негативне ставлення і до тривалого грудного вигодовування.

ГВ у 1-2 роки: підтримується чи засуджується?

• Серед мам, чия дитина була або є на грудному вигодовуванні після 1 року, 36% відчували суспільний осуд за це. І чим довше продовжують – тим більше осуду відчувають: наприклад, серед тих, хто продовжує годування після 1,5 року, осуду зазнавали вже більше 60%.
• Серед мешканок сіл кожна четверта мама, яка годує після року, часто стикається з осудом за тривале ГВ.
• Оцінка нормальності грудного вигодовування дитини віком 2 роки, суттєво відрізняється між аудиторіями. Для мам, які на ГВ, це скоріше нормально, особливо серед тих хто його продовжує сам, натомість для мам на змішаному і суміші – це скоріше не нормально. 
• Найгірше до годування дитини груддю в 2 роки ставляться знову ж таки бабусі немовлят та жінки без дітей.
• Серед лікарів грудне вигодовування дитини віком 2 роки вважають нормальним майже 80%. Більш позитивне ставлення – серед лікарів, які орієнтуються на міжнародні рекомендації чи проходили сертифікаційний курс по ГВ.

Ставлення до грудного вигодовування у публічних місцях

Ставлення до грудного вигодовування в публічних місцях загалом скоріше прийнятне, але з багатьма «але» – умовно, «якщо я цього не бачу».

• Інші жінки, зокрема й мами, вважають, що грудне годування у публічних місцях це нормально за тією умови, що мама “прикривається”. Мами, які самі на ГВ, дещо лояльніше до цього ставляться, але різниця невелика.
• Найбільш критично до цього ставляться бабусі та жінки без дітей.

Такі тенденції підтверджує і наш експеримент. Ми розповідали респондентами уявну ситуація про маму, якій потрібно погодувати дитину в публічному місці. Далі респондентів просили оцінити, що мама має зробити у цій ситуації: 

а) годувати дитину тут 

чи б) шукати інше місце для годування/повернутись додому?

Фактори, що варіювалися у ситуаціях: вік дитини; місце (дитячий майданчик, кав’ярня, парк, торговий центр); наявність чи відсутність накидки. 

За результатами експерименту:

• Фактор наявності накидки, якою можна “прикритись” є дуже впливовим: при її відсутності серед мам радять уявній мамі йти додому 24%, при наявності накидки – лише 9%. Серед інших жінок при відсутності згадки про накидку взагалі 42% радять йти додому, тоді як при наявності накидки вдвічі менше (23%). 
• Серед мам по локації суттєвих різниць немає, однак для інших жінок це має значення: найчастіше вони не хочуть бачити годуючу маму у кав’ярні, ресторані. Також мами доросліших дітей не дуже хочуть бачити годуючу маму на дитячому майданчику. Відносно краще ставлення – якщо це парк чи торговий центр. Водночас, якщо накидка є – вплив місця годування суттєво зменшується. 
• Вік дитини також має значення для інших жінок: наприклад одно- дворічну дитину біля 40% вважають, що мама має годувати вдома, тоді як з кількамісячним немовлям рідше «відправляють додому» (близько 20%).
• Загалом у очах суспільства найбільш «комфортна» ситуації для годування коли дитина ще маленька (3 місяці), є накидка і це, наприклад, парк.
• А найбільш стигматизована ситуація – якщо мама у кав’ярні та без накидки. Загалом навіть тут більшість самих мам готові підтримати вигодовування, але не інше населення.
• Звісно, мами з власним досвідом тривалого ГВ (особливо ті, хто зараз продовжує годувати) найменш критичні до ГВ у публічних місцях при будь-якій ситуації. 

Отож нормалізація ГВ у публічних місцях є дуже важливою, зокрема й має нормалізуватись установка, що «це нормально незалежно від місця», «накидка може бути опцією, але не вимогою», і «навіть старших дітей можна годувати грудьми поза домом без сорому».

Поєднання ГВ з активним життям

Мами переважно згодні, що грудне вигодовування можна успішно поєднувати з дозвіллям, спортом і дистанційною роботою, хоча у мам на ГВ у цьому значно більше впевненості.

• Також 40% серед мам на ГВ вважають, що годування можна поєднувати навіть з офісною роботою, але серед мам на штучному вигодовуванні так думають вдвічі менше. Мами на ГВ, які вже мають часткову чи змішану роботу, найбільше згодні, з тим що це можливо.
• В цілому рівень працевлаштування мам не залежить від того, на якому годуванні їх дитина: близько 45% опитаних мам діток 0-2 роки наразі працюють повноцінно чи частково – цей показник майже однаковий серед мам на різних видах годування. Відносно частіше мають саме офісну роботу ті мами, у яких змішане годування.
• Загалом серед жінок, які мають офісний або напівофісний режим роботи половина говорить, що у них є можливість годувати дитину на роботі (наявна кімната матері й дитини або гнучкий графік). Хоча серед мам, які на ШВ і працюють в офісі, більшість вказують, що не мають такої можливості.

‍

Досвід вигодовування

Допомога з вигодовуванням

• 65% отримали допомогу від персоналу пологового у налагодження ГВ, 27% - не отримали.
• 42% отримали консультацію стосовно грудного вигодовування поза пологовим будинком: серед них 40% – у приватного консультанта (частіше у великих містах); 35% у сімейного лікаря; 34% – радилися з родичами (частіше у селах); 18% - державною медсестрою.
• 72% відчували підтримку від близьких, рідних у процесі налагодження грудного вигодовування. Найбільш важлива для них була підтримка чоловіка – 55%, вже в другу чергу – батьків (23%), сестер (7%). 18% не відчули підтримку від рідних.

Наявність підтримки дуже важлива для налагодження грудного вигодовування

Рівень грудного вигодовування залежно від наявності підтримки:

• Серед тих, у кого було прикладання у першу годину після народження рівень грудного вигодовування 65% (порівняно з 49% серед тих, у кого не було прикладання)
• Серед тих, кому допоміг персонал у пологовому з налагодженням рівень ГВ 66% (порівняно з 54% серед тих, хто не отримав допомоги)
• Серед тих, хто відчув підтримку близьких: 67% (48% – серед тих, кому рідні не допомагали)
• Серед тих, кого найбільше підтримував чоловік: 69% (а серед тих, кого підтримували батьки – 56%)

Труднощі вигодовування

• Загалом основні проблеми пов’язані з ГВ переживали як мами, які змінили ГВ на суміш, так і мами, які продовжили ГВ. Це фізичний біль, неправильне прикладання, емоційна втома, фізичне виснаження організму.
• Мами, які перевели дитину на суміш після 1 місяця, частіше інших говорять про проблему емоційного виснаження, стресу; неможливість постійно перебувати з дитиною.
• Щодо особистого комфорту: мам, які на ГВ, найбільше хвилювало «протікання» молока (37%), незручність годувань поза домом (31%), постійне перебування з дитиною (26%).
• Також близько 20% мам хвилювало приливи молока (пітливість), незручність нічних годувань, потреба у спеціальному одязі і «дряпання» дитини під час годування.
• Дієта, зміна фігури чи чутливості грудей були для мам на ГВ менш важливими проблемами. Водночас, наприклад, тих, хто перейшов на суміш за власним бажанням питання дієти і фігури турбувало більше ніж, інших. 

Завершення годування

• Майже 60% відлучають дитину від грудного вигодовування ще до 1,5 року (серед тих, у кого дитина була на грудному вигодовуванні). Ще близько чверті відлучають у 1,5-1,11 роки. Лише 17% завершили в 2 роки чи пізніше.
• Для мам, які годували, але завершили ГВ раніше 1,5 роки, часто згадують, що нічні годування та недосипання були найбільшими труднощами ГВ. Також вони частіше інших говорять про емоційну втому від ГВ.
• Загалом причинами завершення годування раніше 2 років називають особисте бажання, особистий дискомфорт, виснаження, рідше кажуть, що дитина сама відмовилась, або що «дитина була вже занадто доросла» (переважно мова йде про дитину старше 1,5 роки).
• Для тих, хто завершив годування ще до року  – основною причиною також особистий дискомфорт, а також бажання щоб дитина незалежала від мами.

Перехід на суміш

• 42% почали годувати/догодовувати сумішшю дитину ще з перших днів у пологовому, ще 40% зробили це у перші три місяці.
• Рішення про перехід на суміш 79% назвали вимушеним, 14% - за особистим бажанням. Однак 53% прийняли рішення про перехід на суміш самостійно та лише 36% – за порадою лікаря-педіатра (ще 12% – за порадою інших). Ті, хто прийняли рішення за порадою лікаря, частіше говорять про хвилювання за вагу як причину переходу.
• Основними причинами переходу на суміш мами найчастіше називали відчуття, що дитина голодна (40%), і нестачу молока у грудях (40%). Другою чергою – проблеми з прикладанням; хвилювання через вагу дитини; емоційне виснаження, стрес. Натомість медичні протипоказання рідко є причиною переведення.
• Водночас, педіатри зазначили у відповідь на питання чому переводять мами дітей на суміш - що поруч з нестачею молока, поширеною причиною переведення є особисте бажання матері.
• Для працюючих мам, крім недостатньої лактації, також причиною переходу було неможливість постійно бути з дитиною через повернення на роботу.
• Мами, які перейшли на суміш за власним бажанням, серед причин називають особистий дискомфорт; а також емоційне виснаження, фізичну біль при прикладанні. Щодо особистого комфорту, складність годування поза домом були серед головних обмежень для них. А також відносно більше їх хвилювало протікання молока, прив’язаність до дитини та необхідність дотримання дієти.

Опитування лікарів - робота з грудним вигодовуванням

• 43% лікарів (сімейні лікарі, педіатри, які працюють з дітками з народження) часто, або дуже часто зустрічаються з із ситуаціями, коли дитина переходить на суміш у перші 6 місяців життя. Частіше про це повідомляють лікарі з державної практики.
• 21% лікарів орієнтуються на національні протоколи введення суміші, 34% - міжнародні рекомендації, 41% - приймають рішення індивідуально. Молодші лікарі, лікарі з приватних практик частіше орієнтуються на міжнародні рекомендації.
• 24% лікарів проходили сертифікаційний курс з питань лактації, 51% - короткі тренінги, 52% освоювали інформацію самостійно. Частіше повноцінні курси проходили лікарі з обласних центрів, молодші лікарі, педіатри за фахом (педіатри частіше, ніж сімейні лікарі). 
• Кожен десятий лікар вважає, що годувати грудьми дитину віком 2 роки – це ненормально. 57% вважають що це абсолютно нормально, 21% – скоріше нормально, 11% не визначились, 12% - скоріше ненормально.
• Чим більше лікарі обізнані з темою ГВ – тим позитивніше вони оцінюють годування дитини до 2 років (73% абсолютно нормально серед тих, хто проходив курс, і 47% серед тих, хто освоювали інформацію самостійно). Також лікарі, які орієнтуються на міжнародні рекомендації значно частіше вважають це абсолютно нормальним (65%) ніж лікарі, які орієнтуються на національні протоколи (44%).
• 52% опитаних лікарів радять мамам годувати годину мінімум до 2 років, (40% – до 2 років, ще 12% – до 3 років). 42% лікарів - радять годувати грудьми менше ніж 2 роки. Лікарі, які проходили сертифікаційний курс по грудному вигодовуванню, більшість радять годувати мінімум до 2 років.
• Якщо батьки думають щодо переведення на суміш, зазвичай половина опитаних лікарів наполягають на збереженні грудного вигодовування, а інша половина радить зберегти, але дають рекомендації і по суміші. Частіше наполягають на збережені старші лікарі, з більшим стажем.
• Переведення на суміш лікарі переважно рекомендують у випадку медичних протипоказів та недостатньої прибавки ваги (близько 60%). В другу чергу (близько 40%) рекомендують переведення чи докорм якщо недостатня кількість молока чи мама не може бути постійно з дитиною. Рідше - якщо є проблеми з прикладанням чи біль у грудях (10-15% рекомендують з таких причин). 
• На запитання який показник лікарі вважають недостатнім для прибавки ваги за місяць лише кілька лікарів записали, що цей показник залежить від віку, параметрів дитини (питання мало загальний характер, без уточнення віку). Більшість надали такі відповіді: 11% - 0 чи мінус (тобто відсутність прибавки); 25% - 100-250 грам; 35% - 300-450 грам; 22% - 500-600 грам; 2% вказали більше значення.

При скаргах матері на недостатню кількість молока:

• більшість лікарів (80-90%) спостерігає за прибавкою ваги дитини, розпитує про прикладання й режим годування, техніку прикладання;
• 75% також спостерігають за подальшою поведінкою дитини та частотою годувань;
• 58% оглядають маму на прийомі;
• 19% направляють маму на консультацію з лактації.

Лікарі, які проходили курси з лактацій частіше роблять огляд мами (грудей) на прийомі та направляють на консультації. Також частіше практикують огляди лікарі з більшим стажем.

Про технологію Family 360°

Команда Rating Group започаткувала технологію Family 360° для сімейних опитувань, де в центрі – дитина та її середовище, а опитування проходять батьки, члени родини, в окремих випадках – вчителі, лікарі, психологи тощо. У цьому дослідженні акцент був на опитуванні мам немовлят, а також їхнього середовища, у тому числі педіатрів. 

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

6 квітня 2026 року в Клубі Кабінету Міністрів України відбулося засідання Координаційної ради з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності за участі співголів. У фокусі засідання була робота з українцями за кордоном, зокрема молоддю, а також питання зміцнення української національної та громадянської ідентичності.

CEO Соціологічної групи «Рейтинг» (Rating Group) Олексій Антипович долучився до дискусії та представив результати дослідження «Вплив війни на молодь в Україні 2025». Нагадуємо, що в рамках дослідження опитала  понад 2 тисячі українців віком 14-35 років в Україні та 600 представників української молоді в країнах Європейського Союзу. Дослідження було проведене за ініціативи Міністерства молоді та спорту України й підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН, UNDP) в Україні та Уряду Данії.

• Більшість молоді зберігає оптимізм щодо майбутнього: 78% молоді в Україні та 59% за кордоном оцінюють його як обнадійливе.
• Дослідження також демонструє високий рівень громадянської залученості: 53% молоді в Україні та 51% мають досвід волонтерства.
• 77% молоді в Україні готові долучатися до відновлення у своїй громаді.

За підсумками засідання було наголошено на необхідності посилення підтримки українських громад за кордоном, розвитку молодіжних програм та створення умов для залучення молоді до відновлення України.

"54% молодих українців за кордоном відчувають самотність або нестачу спілкування. Для порівняння: серед молоді в Україні значно менше, близько 17%. Також молодь за кордоном значно частіше відчуває непевність щодо свого майбутнього. Це підтверджує критичну важливість підтримання зв'язку з нашими громадянами, які через війну були вимушені виїхати за кордон", - Олексій Антипович, CEO Rating Group

За результатами засідання, де були презентовані дані Rating Group, Координаційна рада ухвалила низку рекомендацій щодо утвердження національної ідентичності та підтримки контакту з українською молоддю за кордоном.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

У третьому випуску "Спільних контурів" ми порівнюємо, як в Україні та ЄС сприймають гендерну (не)рівність.

Ми попросили респондентів оцінити, до кого в Україні ставляться краще в різних сферах життя: до чоловіків, до жінок чи однаково до всіх? Говоримо про:

• медичні заклади
• заклади освіти (школи, університети)
• засоби масової інформації (ЗМІ)
• робоче середовище
• рекламу
• політику

Нагадуємо, що "Спільні контури" - це опитування про Україну в європейському контексті, де ми віддзеркалюємо запитання та співставляємо дані власних опитувань українців з даними інших опитувань у країнах ЄС, країнах-кандидатах й інших країнах Європи. У цьому випуску порівнюємо дані власного дослідження з даними Eurobarometer – серії офіційних опитувань ЄС від Європейської Комісії та Європейського Парламенту.

Примітка: дані Eurobarometer належать безпосередньо ЄС, і ми дякуємо за відкритий доступ до них.

Уявлення про гендерну (не)рівність

• Найбільше рівність помітна у медичних, освітніх закладах і ЗМІ (~70% респондентів сказали, що там однакове ставлення до чоловіків і жінок).
• Також більшість вважає, що в Україні існує рівність у ставленні до чоловіків і жінок на робочому місці (62%) і в рекламі (57%).
• Натомість найбільше нерівності респонденти бачать у політиці: тут трохи більше третини кажуть про рівне ставлення, а от майже половина (47%) зазначає, що до чоловіків у політиці ставляться краще. У цьому ж контексті бачимо доволі значні розриви у відповідях самих чоловіків і жінок.

‍Якщо порівнювати оцінку респондентів щодо того, до кого в суспільстві ставляться краще, то:

• на думку респондентів, до жінок відносно краще ставляться у рекламі (26% порівняно з 5%, які сказали, що там ставляться краще до чоловіків), школах й університетах (17% і 8%), медичних закладах (14% і 10%);
• до чоловіків частіше помічають краще ставлення знову ж таки в політиці (47% зазначили, що преференції тут на користь чоловіків, і лише 6% – що на користь жінок) і, можливо, на роботі (17% і 14%).

Порівняння України з країнами ЄС

• Українці та респонденти з 27 країн ЄС поділяють значний оптимізм щодо рівності в медичних й освітніх закладах: близько 70% як в Україні, так і в середньому ЄС зазначають, що там рівне ставлення.
• Так само і в Україні, в середньому в країнах ЄС понад половина респондентів каже про рівне ставлення в рекламі.
• Водночас, українці значно більш оптимістично дивляться на рівність на роботі та в ЗМІ. Наприклад, в Україні майже дві третини респондентів стверджують, що на роботі до чоловіків і жінок ставляться однаково, натомість у країнах ЄС так вважають у середньому 40% (а половина респондентів у країнах ЄС вважає, що чоловіки на роботі мають краще ставлення). 
• Щодо політики в Україні та країнах ЄС погляди доволі подібні. І там, і там понад третина респондентів каже про рівність, але частіше все ж зазначають про перевагу чоловіків (47% в Україні та 54% у країнах ЄС).

Розбір за сферами

‍Медичні заклади

• 70% українців вважають, що тут ставлення до чоловіків і жінок однакове, 14% - зазначають про перевагу на користь жінок, 
• Чоловіки помітно частіше за жінок відзначають, що в медичних закладах краще ставлення до жінок. Про це зазначає, наприклад, кожен п'ятий чоловік віком 36-50, але серед жінок цієї вікової категорії такої думки кожна десята респондентка.
• Показники України наближені до середніх показників ЄС: частка тих, хто каже про рівне ставлення, практично збігається (близько 70%). З іншого боку, українці частіше, ніж у середньому в ЄС, кажуть про перевагу жінок (14% порівняно з 9% у ЄС) і рідше - про краще ставлення до чоловіків (10% порівняно з 19%).

Школи й університети

• Майже 70% респондентів в Україні кажуть, що в закладах освіти до чоловіків і жінок ставлення однакове. Про краще ставлення до жінок кажуть 17%, до чоловіків - 8%.
• ‍У цьому контексті жінки частіше, ніж чоловіки відповідають, що ставлення однакове. Чоловіки значно частіше, ніж жінки, кажуть про те, що в закладах освіти до жінок ставляться краще. Наприклад, серед молодих чоловіків віком 18-35 про краще ставлення до жінок в закладах освіти зазначають 29%, а в жінок цієї вікової категорії частка складає 9%. Так само про це кажуть 29% чоловіків віком 36-50 і 14% жінок цього віку.
• Показники України схожі з показниками ЄС: частка тих, хто каже про рівне ставлення практично однакова (дві третини). Але знову ж таки українці частіше говорять про краще ставлення до жінок у закладах освіти (17% порівняно з 9% у ЄС) і рідше про краще ставлення до чоловіків (8% порівняно з 20% у ЄС).

ЗМІ

• У контексті ЗМІ 68% респондентів в Україні стверджують, що ставлення до чоловіків і жінок однакове, ще 13% кажуть про позитивніше ставлення до жінок у цій сфері, а 11% - про краще ставлення до чоловіків.
• Дуже значних відмінностей у тому, як на це запитання відповідають чоловіки й жінки, практично нема. Хіба що простежуємо різницю в старшій віковій категорій (51+): чоловіки відносно частіше кажуть про краще ставлення до жінок (17% порівняно з 7% у відповідях самих жінок), а жінки - відносно частіше зазначають про краще ставлення до чоловіків (17% порівняно з 6% у відповідяї чоловіків).
• ‍Українці оцінюють ситуацію з рівністю в ЗМІ оптимістичніше, ніж у середньому респонденти в країнах ЄС. Якщо в Україні дві третини кажуть про рівне ставлення, то в країнах ЄС - 54%. Крім того, в Україні про краще ставлення до чоловіків говорять 11%, а в країнах ЄС середній показник - 31%, тобто втричі частіше.

‍На роботі

• Дві третини українців вважають, що ставлення до чоловіків і жінок на роботі однакове (62%). 17% відповіли, що до чоловіків на роботі в Україні ставляться краще, а 14% вважають, що в цій сфері ставлення краще до жінок.
• Найбільше розходження у відповідях тут у молодшій категорії респондентів (віком 18-35). Молоді чоловіки й жінки перехресно кажуть про преференції щодо одне одного. Зокрема, серед молодих чоловіків 23% вважають, що на роботі до жінок ставляться краще (такої думки 5% жінок цієї вікової категорії). Серед молодих жінок, у свою чергу, 23% стверджують про краще ставлення до чоловіків (порівняно з 12% серед молодих чоловіків).
• ‍В Україні значно більше зазначають про рівність на роботі, ніж у країнах ЄС (62% порівняно з 40%). У свою чергу, у країнах ЄС значно частіше кажуть, що в робочому середовищі є перевага на користь чоловіків (51% порівняно з 17% в Україні), і рідше стверджують про краще ставлення до жінок (6% порівняно з 14% в Україні).

‍Реклама

• ‍Щодо реклами 57% респондентів в Україні відповіли, що там то чоловіків і жінок ставляться однаково. Чверть респондентів (26%) зазначає про краще ставлення до жінок і лише 5% вважають, що в рекламі краще ставляться до чоловіків. Варто зауважити, 12% відповіли "важко відповісти".
• Найбільші різниці у відповідях фіксуємо між чоловіками й жінками вікової категорії 36-50: серед чоловіків цієї категорії 45% відповідають, що ставлення рівне, і практично стільки ж (44%) - що є краще ставлення до жінок. Натомість жінки віком 36-50 здебільшого кажуть про однакове ставлення (66%), а про позитивніше ставлення до жінок - 16%.
• У контексті реклами українців знову ж таки частіше говорять про рівне ставлення, ніж у середньому респонденти в ЄС (68% порівняно з 54%). Натомість у ЄС втричі частіше, ніж в Україні, кажуть про те, що в рекламі краще ставлення до чоловіків (31% порівняно з 11% в Україні).

Політика

• ‍Близько третини українців (37%) вважають, що в політиці ставлення до чоловіків і жінок однакове. Утім відносна більшість (47%) висловлюють думку, що в політиці краще ставляться до чоловіків. Про те, що в політиці краще ставляться до жінок, зазначають лише 6% українців, а ще 10% - вагаються.
• Хоча в інших вікових категоріях чоловіки й жінки мають більш-менш подібний розподіл відповідей, бачимо значні відмінності в відповідях молодих респондентів віком 18-35. Серед молодих жінок лише третина вважає, що в політиці однакове ставлення до чоловіків і жінок, натомість більшість (61%) каже про преференції на користь чоловіків. Молоді чоловіки ж бачать ситуацію інакше: половина (52%) каже про рівне ставлення, а 40% говорять про перевагу на користь чоловіків.
• Оцінки респондентів в Україні та ЄС з цього питання більш-менш схожі: і там, і там третина вважає, що ставлення рівне, натомість 47% в Україні та 54% в середньому в ЄС зазначають про краще ставлення до чоловіків.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Наскільки українська молодь долучається до волонтерства та громадської активності загалом? Які напрями її цікавлять найбільше та які є бар'єри для участі?

Восени 2025 Rating Group (Соціологічна група "Рейтинг") розпитала про це понад 2 тисячі українців віком 14-35 років в Україні (а також 600 представників української молоді в країнах Європейського Союзу). Нижче - ключові знахідки в контексті громадянської участі молоді в Україні.

Ці знахідки є частиною великого комбінованого дослідження "Вплив війни на молодь в Україні 2025", що проводилося Rating Group за ініціативи Міністерства молоді та спорту України й підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН, UNDP) в Україні та Уряду Данії. Дослідницький проєкт демонструє те, як почувається та як змінюється українська молодь під час повномасштабної війни.

Рівень залученості до волонтерства

• Більше як половина молоді в Україні має досвід волонтерської діяльності під час повномасштабного вторгнення (53%): 27% займалися волонтерством ще до повномасштабного вторгнення і продовжили після нього, тоді як 26% долучилися саме після 24 лютого 2022 року.
• Найчастіше молодь в Україні, яка займалася волонтерством, долучається з власної ініціативи (55%), через близьких, друзів і знайомих (42%) або через освітній заклад (11%).
• Ми також запитали молодих людей, які не займаються волонтерством, про бар'єри для участі. Найчастіше в переліку позначають брак вільного часу (56%), навичок і досвіду (24%), інформації (14%), інтересу чи мотивації (13%), а подекуди й недовіру до ініціатив (8%).

Рівень залученості до громадської активності

• Абсолютна більшість молоді в Україні (близько 80%) довіряє громадським і волонтерським асоціаціям. Водночас, показник особистої участі в інституціях громадянського суспільства ділиться приблизно навпіл: 48% молоді прямо зауважили, що за останні за останні 12 місяців на момент опитування не брали участі.
• 21% молоді брали участь у шкільному або студентському самоврядуванні, 13–15% – у спортивних або волонтерських організаціях, близько 10% – у діяльності освітніх, культурних, наукових чи благодійних організацій.
• 8% молодих людей зауважили, що найбільше хотіли б працювати саме в громадському секторі.
• Три чверті молодих респондентів (77%) готові долучатися до процесів відновлення в громаді. Утім більш як половина (54%) не відчуває можливість особисто впливати на зміни в громаді, відчувають - 44%.
• Найчастіше молоді люди, які не відчувають важелів впливу на життя громади, пояснюють це недостатніми знаннями й досвідом (33%), уявленням, що їхня думка нічого не змінить (30%), нерозумінням, як вони можуть впливати (30%), відсутністю видимих прикладів позитивних змін (16%), недовірою до процесів прийняття рішень (14%).

Молодіжні центри

• Відносна більшість молодих людей в Україні зазначає, що в їхній громаді є молодіжний центр (45%), натомість третина стверджує, що такого центру в громаді нема, а ще 19% відповіли "важко відповісти".
• Серед тих молодих людей, які зазначили про наявність молодіжного центру в громаді, 17% відвідують центри раз на місяць або частіше.
• Загалом практично половина молоді відвідує молодіжні центри хоча б інколи.

Напрями діяльності, що цікавлять молодь

• Найбільший інтерес серед молоді викликають формати участі, пов’язані з розвитком та отриманням нового досвіду: наприклад, стажування (27%) й молодіжні обмінах в межах України (25%).
• Крім того, 20% молоді цікавлять арт- та культурні проєкти, 18% – публічні заходи (фестивалі, форуми), 18 - освітні заходи (тренінги тощо), 16% - дискусійні клуби та дебати.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Попри втому від війни та зростання економічних занепокоєнь, українці зберігають демократичну орієнтацію, високий рівень довіри до ключових безпекових інституцій та підтримку європейського курсу. Про це свідчить опитування Соціологічної групи "Рейтинг" для Westminster Foundation for Democracy (січень 2026).

Дослідження охопило теми демократичної стійкості українського суспільства в умовах війни, довіри до державних та громадських інституцій, підтримки європейської та євроатлантичної інтеграції, ставлення до виборів під час воєнного стану, оцінки ефективності державного управління, ролі ветеранів у суспільно-політичному житті, а також впливу війни й економічних труднощів на суспільні настрої.

Ключові знахідки:

• Українці зберігають чіткий проєвропейський курс: більшість підтримує вступ до ЄС та НАТО, а також готова підтримувати складні реформи, пов’язані з євроінтеграцією, навіть попри можливе тимчасове погіршення рівня життя.
• Найвищу довіру суспільства мають безпекові та громадські інституції - насамперед ЗСУ, волонтерські ініціативи та ветеранські спільноти.
• Попри підтримку демократії як моделі розвитку держави, українці обережно ставляться до проведення національних виборів під час війни, хоча місцеві вибори сприймаються дещо позитивніше.
• У суспільстві зростає запит на ефективність державного управління, прозорість та підзвітність влади. Більшість критично оцінює ефективність використання державних коштів.
• Війна суттєво впливає на суспільні настрої: українці говорять про втому, економічні труднощі та психологічне виснаження, однак це не трансформується у відмову від демократичного курсу держави.
• Молодь демонструє більш відкриті погляди на політичну участь та модернізацію демократичних процесів — зокрема частіше підтримує проведення виборів під час війни та позитивніше ставиться до електронного голосування.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Як відрізняються гендерні стереотипи в Україні та країнах ЄС? Про це дізнайтеся в другому випуску серії досліджень "Спільні контури".

Нагадуємо, що "Спільні контури" - це опитування про Україну в європейському контексті, де ми віддзеркалюємо запитання та співставляємо дані власних опитувань українців з даними інших опитувань у країнах ЄС, країнах-кандидатах й інших країнах Європи. У цьому випуску порівнюємо дані власного дослідження з даними Eurobarometer – серії офіційних опитувань ЄС від Європейської Комісії та Європейського Парламенту.

Примітка: дані Eurobarometer належать безпосередньо ЄС, і ми дякуємо за відкритий доступ до них.

Ключові знахідки

‍Ми запропонували респондентам висловитися стосовно п'яти тверджень про чоловіків і жінок з опитування Eurobarometer.

"Найважливіша роль жінки — піклуватися про дім і родину"

• ‍З цим поглядом згодні 66% опитаних українців, третина — не згодна.
• Погляди українців у цьому контексті збігаються з загальним трендом у Східній Європі, але українці цю тезу підтримують менше, ніж, наприклад, респонденти в Словаччині (75%), Болгарії (74%), Угорщині (71%).
• З іншого боку, українці помітно більше погоджуються з цим стереотипом, ніж громадяни країн ЄС у середньому (42%).

"Загалом, сімейне життя страждає, коли мати працює повний робочий день"

• ‍Тезу підтримує більшість респондентів в Україні (59%), але більше як третина (38%) – проти.
• Загалом це випадок, де серед країн Європи радше вирізняються держави півночі – там стереотип підтримують значно менше. Натомість у середньому в ЄС цю ідею найчастіше все ж підтримують (51%)
• Тож у цілому погляди українців у цьому контексті співставні з середнім показником ЄС.

"Найважливіша роль чоловіка — заробляти гроші"

• ‍Щодо цього твердження думка респондентів в Україні доволі розділена: погоджується понад половина (58%), 40% – не підтримують.
• За цим уявленням українське суспільство наближене до суспільств Румунії (60% згодні) та країн Балтії (Латвія — 60%, Литва — 57%, Естонія — 55%).
• У середньому в 27 країнах ЄС цю тезу підтримують 42%, тобто Україна виглядає більш консервативною. 

"Жінки недостатньо амбітні, щоб обіймати вищі керівні посади в організації"

• З цим стереотипом щодо кар’єри не погоджується абсолютна більшість українців (81%).
• Насправді, за рівнем незгоди з цим твердженням Україна переважає середній показник країн ЄС і практично всі країни Східної Європи. Для порівняння: у Польщі незгоду висловлюють 56%, а в Угорщині — 61%.
• Фактично, це випадок, де українці ще більше відмовляються від стереотипів, ніж у середньому громадяни ЄС (там не згодні з тезою 74%). 

"Загалом, чоловіки за своєю природою менш компетентні, ніж жінки, у виконанні домашніх обов'язків"

• ‍Тут оцінки українців діляться приблизно навпіл: 49% – підтримують, 48% – не підтримують.
• Респонденти в Україні рідше схильні до цього стереотипу, ніж сусіди в Угорщині (84% підтримують), Польщі (64%), Словаччині (63%), а також, наприклад, ніж респонденти в Італії (63%) чи Болгарії (61%).
• Загалом же розподіл думок в Україні майже збігається з середнім показником ЄС. Хіба що в середньому в країнах ЄС трохи менше людей, які цілком погоджуються зі стереотипом (15% порівняно з 20% в Україні).

‍

Резюме: Східноєвропейський тренд і відмова оцінювати професійні якості людини за статтю

1. Українці переважно не підтримують твердження про те, що чоловіки або жінки є менш здібними до виконання якихось завдань (жінки – професійних, а чоловіки – побутових). Це незгода з думкою, що особисті якості людини залежать від статі.
2. Натомість респонденти в Україні схильні підтримувати модель більш традиційного розподілу ролей: чоловік – заробляє, жінка – піклується про дім і родину. 
3. Менш консервативні погляди мають молодші респонденти віком 18–35, особливо жінки.
4. Загалом, погляди українців щодо зазначених гендерних питань є більш консервативними, ніж у країнах Центральної, Північної, Західної та Південної Європи. 
5. Україна відтворює загальні тренди країн Східної Європи, хоча подекуди українці навіть менш схильні до гендерних стереотипів, ніж суспільства держав-сусідів (наприклад, твердження щодо недостатньої амбітності жінок для роботи на високих посадах українці відштовхують значно більше, ніж респонденти в Польщі чи Угорщині).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Якої самореалізації хочуть молоді українці? У яких сферах вони хочуть працювати, як розставляють пріоритети?

Восени 2025 Rating Group (Соціологічна група "Рейтинг") розпитала про це понад 2 тисячі українців віком 14-35 років в Україні та 600 представників української молоді в країнах Європейського Союзу. Нижче пропонуємо ключові результати кількісного етапу в контексті професійної самореалізації.

Ці знахідки є частиною великого комбінованого дослідження "Вплив війни на молодь в Україні 2025", що проводилося Rating Group за ініціативи Міністерства молоді та спорту України й підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН, UNDP) в Україні та Уряду Данії. Дослідницький проєкт демонструє те, як почувається та як змінюється українська молодь під час повномасштабної війни.

Пріоритети молоді в наступні 5 років

Фінансова незалежність і самореалізація - ключові особисті цілі молодих українців на 5 років

• Головними особистими цілями молодих українців є фінансова незалежність (57% удома та 64% за кордоном) і самореалізація (46% і 56%). Про фінансову незалежність в Україні більшою мірою кажуть респонденти віком 14-19.
• Молодь в Україні частіше хоче займатися власною справою (29% порівняно з 19% серед молодих українців у ЄС) і придбати житло (27% порівняно з 19%).
• Закономірно, що створити сім'ю в найближчі п'ять років частіше планують респонденти 20–24 років (37%) та 25–29 років (30%).
• Українська молодь за кордоном також часто каже про ціль закріпитися за кордоном (33%), і це ж перегукується з завершенням або продовженням освіти (28%).

‍Де вони хочуть працювати?

Власний бізнес, IT, творчі професії, юриспруденція - найпопулярніші напрями кар'єри для українською молоді

• Дві третини опитаних молодих людей в Україні хочуть працювати в приватному секторі. Натомість кожен п'ятий респондент каже про державний сектор, а 8% - про громадський.
• На прохання обрати три найбажаніші професії молоді люди в Україні найчастіше називали роль підприємця (30%).
• Популярними серед молодих українців удома є також професії спеціаліста/ки з програмного забезпечення (17%), дизайнера/ки (18%), юриста/ки (15%), творчі професії (14%) чи менеджера/ки в комерційній фірмі (13%). Військова служба як професія приваблює 12% опитаних.
• Молодь за кордоном помітно частіше обирає професії: підприємець (38%), спеціаліст/ка програмного забезпечення і  комп’ютерної техніки (28%) і творчі професії (27%).
• Водночас, чверть респондентів за кордоном (27%) позначили варіант "іншої професії" (для порівняння - в Україні таких 7%).

‍Навички, які хоче розвинути молодь

Молодь в Україні частіше фокусується на цифровій грамотності, а українська молодь у ЄС - на soft skills, стресостійкості, підприємницьких навичках

Ми попросили респондентів позначити з переліку до п'яти навичок і вмінь, які вони хотіли б розвинути для досягнення своїх планів на майбутнє.

• Серед молоді в Україні найбільший попит на розвиток стресостійкості та комп’ютерної грамотності (їх позначила більш як третина). Близько чверті опитаних в Україні зазначили про важливість навичок креативності та підприємництва, а також критичного мислення.
• Молодь за кордоном загалом обирає більше опцій у цьому запитанні. Відносно більшу увагу вона приділяє навичкам стресостійкості (44% проти 36% в Україні), підприємницьким навичкам (37% проти 23% в Україні), продуктивності (33% проти 11%), а також комунікативності, гнучкості, лідерству і соціальній включеності.
• Загалом молодь за кордоном більш орієнтована на «м’які» навички (soft skills) адаптації та соціальної взаємодії, тоді як молодь в Україні відносно частіше фокусуються на цифрових компетенціях (35% порівняно з 25% за кордоном).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

17 березня 2026 у Києві презентували дослідження "Вплив війни на молодь в Україні 2025".

Цьогорічну хвилю опитування провела Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) за ініціативи Міністерства молоді та спорту України й підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН, UNDP) в Україні та Уряду Данії. Дослідницький проєкт демонструє те, як почувається та як змінюється українська молодь під час повномасштабної війни.

У рамках дослідження було опитано понад 2 тисячі респондентів віком 14–35 років в Україні та 600 у країнах ЄС. Як свідчать результати, які презентував співзасновник і CEO Rating Group Олексій Антипович, українська молодь зберігає оптимізм, незважаючи на обставини. Так, 78% молоді в Україні та 59% за кордоном відповіли, що вірять у своє майбутнє. Олексій Антипович коментує:

Коли мене запитують, "Що би ти досліджував далі?", я кажу, що досліджувати потрібно майбутнє. А молодь - це і є майбутнє нашої держави"

‍Під час презентації учасники обговорили зокрема:

• вплив війни не ментальне здоров'я молоді;
• уявлення молоді про свою роль у розвитку й відбудові України;
• пріоритетів молодих людей;
• ‍оцінку соціально-економічних можливостей для молоді.

Учасники події також відзначили важливість таких досліджень для формування доказової державної молодіжної політики на основі ральних даних. Олена Урсу, керівниця групи проєктів з демократичного врядування ПРООН в Україні, зауважує:

"Молоді люди демонструють значну стійкість і готовність брати участь у відновленні України. [...] Водночас результати дослідження показують, що молодь потребує додаткової підтримки. Саме тому важливо, щоб рішення у сфері молодіжної політики ухвалювалися на основі даних, які дозволять молоді повноцінно реалізувати свій потенціал і відігравати активну роль у розвитку та відновленні України"

Схожу думку висловлює Уляна Токарєва, заступниця Міністра молоді та спорту України:

"Нам важливо говорити про реальність, яка вона є, говорити мовою фактів та мовою досліджень, які можуть вплинути на ті рішення, які ми приймаємо і на національному  і на локальному рівнях. Міністерство молоді та спорту України завжди відкрито до співпраці та до побудови нових партнерств, для формування таких рішень, які вже сьогодні можуть відповідати на запити молоді"

Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) запускає спеціальний дослідницький проєкт "Спільні контури" – опитування про Україну в європейському контексті.

Мета проєкту – допомогти українській громадськості, експертам, партнерам побачити спільні соціокультурні й політичні контури України та ЄС. Це означає підтримати усвідомлену євроінтеграцію, зрозуміти сильні сторони України, але водночас і виклики.

Для цього ми віддзеркалюємо запитання та співставляємо дані власних опитувань українців з даними інших опитувань у країнах ЄС і країнах-кандидатах до ЄС.

"Україна – це важлива частина загального європейського пазлу. Треба розуміти, хто ми в цьому пазлі, які наші унікальні якості, як ми з країнами ЄС, Європи можемо підсилювати одне одного. Це водночас і про нашу самобутність, і про спільності з іншими країнами", – коментує Гліб Кузьменко, експерт з досліджень і керівник відділу комунікацій Rating Group

Перший випуск "Спільних контурів" уже опублікований на сайті Rating Group. У ньому йдеться про те, як українці ставляться до Європейського Союзу та наскільки це відрізняється від поглядів громадян інших країн Європи.

Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) запускає спеціальний дослідницький проєкт «Спільні контури». Це опитування про Україну в європейському контексті, де ми віддзеркалюємо запитання та співставляємо дані власних опитувань українців з даними інших опитувань у країнах ЄС, країнах-кандидатах й інших країнах Європи.

У першому випуску "Спільних контурів" дізнайтеся про те, як українці ставляться до Європейського Союзу в порівнянні з іншими країнами Європи. Цього разу ми порівнюємо дані власного дослідження з даними Eurobarometer – серії офіційних опитувань ЄС від Європейської Комісії та Європейського Парламенту.

Примітка: дані Eurobarometer належать безпосередньо ЄС, і ми дякуємо за відкритий доступ до них.

Довіра до ЄС як інституції

Більшість українців довіряють ЄС як інституції, показник довіри є навіть дещо більшим, ніж у деяких країнах ЄС

• Більшість українців довіряють ЄС як інституції (53%), натомість 41% не довіряють, а ще 6% - вагаються.
• ‍В Україні відсоток довіри до інституції ЄС є дещо вищим, ніж в середньому в самих країнах ЄС (48%).
• Зокрема, українці висловлюють більше довіри до ЄС, ніж громадяни низки держав Західної, Центральної та Південної Європи (Франція, Кіпр, Греція, Словенія, Бельгія, Чехія, Болгарія).
• Серед країн-кандидатів схожий рівень довіри до ЄС мають у Молдові (55%), а також Боснії і Герцеговині (56%).

Бачення майбутнього ЄС

В умовах війни українцям притаманний стриманий оптимізм щодо майбутнього ЄС і трохи більше скепсису, ніж в інших країнах-кандидатах

• Більш як половина респондентів в Україні оптимістично налаштовані стосовно майбутнього Європейського Союзу (54%). Утім третина респондентів (35%) має песимістичний погляд, а ще 12% - вагаються.
• У середньому в країнах ЄС 59% респондентів налаштовані оптимістично, песимістично - 38%. З точки зору балансу між позитивним і негативним баченням, Україна доволі близька до загальноєвропейського тренду.
• Водночас, в Україні доволі високий відсоток відповіді "не знаю", якщо порівнювати з більшістю країн Європи (там ця частка здебільшого коливається між 1-5%).
• Серед країн-кандидатів на членство в ЄС Україна має відносно більш стримане бачення. Наприклад, наші сусіди в Молдові мають 64% оптимістичних поглядів.

Емоційне сприйняття ЄС

Українці поділяють загальноєвропейський тренд позитивно-нейтральних почуттів щодо ЄС

• Відносна більшість українців мають нейтральні почуття щодо ЄС (46%), а 40% - позитивні. Про негативне сприйняття зазначає кожен 10-й респондент.
• У країнах ЄС у середньому 38% мають нейтральні відчуття, 42% - позитивні, а 19% - негативні. Тобто в Україні більше нейтрального сприйняття, але й помітно менше виражено негативних відчуттів до ЄС, ніж в багатьох країнах-членах.
• У цілому за загальним балансом позитивного та негативного сприйняття українці входять у загальноєвропейський тренд.
• Порівнюючи з не-членами ЄС, в Україні сприйняття Євросоюзу позитивніше, ніж, наприклад, у Сербії (34%), Грузії (36%) чи Великій Британії (37% позитиву, але й 20% негативу).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

21 лютого – 3 березня 2026 Соціологічна група Рейтинг (Rating Group) провела опитування мешканців Закарпатської області щодо бачення загальної ситуації в області та окремих питань економічного розвитку.

Оцінка загальної ситуації

• Думки щодо стану справ в Закарпатській області розділилися: 45% кажуть, що справи рухаються в правильному напрямку, 42% – що в неправильному, а ще 13% – вагаються.
• Так само різняться думки щодо економічного зростання регіону: половина респондентів не помічає покращення, натомість 45% вважають, що покращення є, а 5% – вагаються.
• Більш оптимістично щодо загальної ситуації економічного зростання регіону налаштована молодь віком 18-35, більш забезпечені категорії населення, частіше мешканці Ужгорода.

Ставлення до ініціатив з релокації до Закарпаття

• Абсолютна більшість респондентів позитивно ставиться до ініціатив з релокування інфраструктури з інших регіонів до Закарпаття для її забезпечення.
• Так, переміщення закладів вищої освіти до Закарпатської області підтримують 74% опитаних. Ще 18% ставляться нейтрально, а негативно – 6%.
• До переміщення підприємств до області добре ставляться 68%, ще 18% – нейтрально. а негативно – 9%.

Ставлення до деяких економічних ініціатив

• Будівництво вітрових електростанцій у горах для генерації електроенергії в регіоні також підтримує більшість респондентів (68%), проти – 24%. Ініціатива є більш популярною серед мешканців сіл та інших міст, менше підтримується – в Ужгороді.
• Більшість також підтримує будівництво гідроелектростанцій на річках (63%), натомість проти цього виступає кожен четвертий респондент (29%).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.