Новини та прес-релізи

Наскільки українська молодь долучається до волонтерства та громадської активності загалом? Які напрями її цікавлять найбільше та які є бар'єри для участі?

Восени 2025 Rating Group (Соціологічна група "Рейтинг") розпитала про це понад 2 тисячі українців віком 14-35 років в Україні (а також 600 представників української молоді в країнах Європейського Союзу). Нижче - ключові знахідки в контексті громадянської участі молоді в Україні.

Ці знахідки є частиною великого комбінованого дослідження "Вплив війни на молодь в Україні 2025", що проводилося Rating Group за ініціативи Міністерства молоді та спорту України й підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН, UNDP) в Україні та Уряду Данії. Дослідницький проєкт демонструє те, як почувається та як змінюється українська молодь під час повномасштабної війни.

Рівень залученості до волонтерства

• Більше як половина молоді в Україні має досвід волонтерської діяльності під час повномасштабного вторгнення (53%): 27% займалися волонтерством ще до повномасштабного вторгнення і продовжили після нього, тоді як 26% долучилися саме після 24 лютого 2022 року.
• Найчастіше молодь в Україні, яка займалася волонтерством, долучається з власної ініціативи (55%), через близьких, друзів і знайомих (42%) або через освітній заклад (11%).
• Ми також запитали молодих людей, які не займаються волонтерством, про бар'єри для участі. Найчастіше в переліку позначають брак вільного часу (56%), навичок і досвіду (24%), інформації (14%), інтересу чи мотивації (13%), а подекуди й недовіру до ініціатив (8%).

Рівень залученості до громадської активності

• Абсолютна більшість молоді в Україні (близько 80%) довіряє громадським і волонтерським асоціаціям. Водночас, показник особистої участі в інституціях громадянського суспільства ділиться приблизно навпіл: 48% молоді прямо зауважили, що за останні за останні 12 місяців на момент опитування не брали участі.
• 21% молоді брали участь у шкільному або студентському самоврядуванні, 13–15% – у спортивних або волонтерських організаціях, близько 10% – у діяльності освітніх, культурних, наукових чи благодійних організацій.
• 8% молодих людей зауважили, що найбільше хотіли б працювати саме в громадському секторі.
• Три чверті молодих респондентів (77%) готові долучатися до процесів відновлення в громаді. Утім більш як половина (54%) не відчуває можливість особисто впливати на зміни в громаді, відчувають - 44%.
• Найчастіше молоді люди, які не відчувають важелів впливу на життя громади, пояснюють це недостатніми знаннями й досвідом (33%), уявленням, що їхня думка нічого не змінить (30%), нерозумінням, як вони можуть впливати (30%), відсутністю видимих прикладів позитивних змін (16%), недовірою до процесів прийняття рішень (14%).

Молодіжні центри

• Відносна більшість молодих людей в Україні зазначає, що в їхній громаді є молодіжний центр (45%), натомість третина стверджує, що такого центру в громаді нема, а ще 19% відповіли "важко відповісти".
• Серед тих молодих людей, які зазначили про наявність молодіжного центру в громаді, 17% відвідують центри раз на місяць або частіше.
• Загалом практично половина молоді відвідує молодіжні центри хоча б інколи.

Напрями діяльності, що цікавлять молодь

• Найбільший інтерес серед молоді викликають формати участі, пов’язані з розвитком та отриманням нового досвіду: наприклад, стажування (27%) й молодіжні обмінах в межах України (25%).
• Крім того, 20% молоді цікавлять арт- та культурні проєкти, 18% – публічні заходи (фестивалі, форуми), 18 - освітні заходи (тренінги тощо), 16% - дискусійні клуби та дебати.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Як відрізняються гендерні стереотипи в Україні та країнах ЄС? Про це дізнайтеся в другому випуску серії досліджень "Спільні контури".

Нагадуємо, що "Спільні контури" - це опитування про Україну в європейському контексті, де ми віддзеркалюємо запитання та співставляємо дані власних опитувань українців з даними інших опитувань у країнах ЄС, країнах-кандидатах й інших країнах Європи. У цьому випуску порівнюємо дані власного дослідження з даними Eurobarometer – серії офіційних опитувань ЄС від Європейської Комісії та Європейського Парламенту.

Примітка: дані Eurobarometer належать безпосередньо ЄС, і ми дякуємо за відкритий доступ до них.

Ключові знахідки

‍Ми запропонували респондентам висловитися стосовно п'яти тверджень про чоловіків і жінок з опитування Eurobarometer.

"Найважливіша роль жінки — піклуватися про дім і родину"

• ‍З цим поглядом згодні 66% опитаних українців, третина — не згодна.
• Погляди українців у цьому контексті збігаються з загальним трендом у Східній Європі, але українці цю тезу підтримують менше, ніж, наприклад, респонденти в Словаччині (75%), Болгарії (74%), Угорщині (71%).
• З іншого боку, українці помітно більше погоджуються з цим стереотипом, ніж громадяни країн ЄС у середньому (42%).

"Загалом, сімейне життя страждає, коли мати працює повний робочий день"

• ‍Тезу підтримує більшість респондентів в Україні (59%), але більше як третина (38%) – проти.
• Загалом це випадок, де серед країн Європи радше вирізняються держави півночі – там стереотип підтримують значно менше. Натомість у середньому в ЄС цю ідею найчастіше все ж підтримують (51%)
• Тож у цілому погляди українців у цьому контексті співставні з середнім показником ЄС.

"Найважливіша роль чоловіка — заробляти гроші"

• ‍Щодо цього твердження думка респондентів в Україні доволі розділена: погоджується понад половина (58%), 40% – не підтримують.
• За цим уявленням українське суспільство наближене до суспільств Румунії (60% згодні) та країн Балтії (Латвія — 60%, Литва — 57%, Естонія — 55%).
• У середньому в 27 країнах ЄС цю тезу підтримують 42%, тобто Україна виглядає більш консервативною. 

"Жінки недостатньо амбітні, щоб обіймати вищі керівні посади в організації"

• З цим стереотипом щодо кар’єри не погоджується абсолютна більшість українців (81%).
• Насправді, за рівнем незгоди з цим твердженням Україна переважає середній показник країн ЄС і практично всі країни Східної Європи. Для порівняння: у Польщі незгоду висловлюють 56%, а в Угорщині — 61%.
• Фактично, це випадок, де українці ще більше відмовляються від стереотипів, ніж у середньому громадяни ЄС (там не згодні з тезою 74%). 

"Загалом, чоловіки за своєю природою менш компетентні, ніж жінки, у виконанні домашніх обов'язків"

• ‍Тут оцінки українців діляться приблизно навпіл: 49% – підтримують, 48% – не підтримують.
• Респонденти в Україні рідше схильні до цього стереотипу, ніж сусіди в Угорщині (84% підтримують), Польщі (64%), Словаччині (63%), а також, наприклад, ніж респонденти в Італії (63%) чи Болгарії (61%).
• Загалом же розподіл думок в Україні майже збігається з середнім показником ЄС. Хіба що в середньому в країнах ЄС трохи менше людей, які цілком погоджуються зі стереотипом (15% порівняно з 20% в Україні).

‍

Резюме: Східноєвропейський тренд і відмова оцінювати професійні якості людини за статтю

1. Українці переважно не підтримують твердження про те, що чоловіки або жінки є менш здібними до виконання якихось завдань (жінки – професійних, а чоловіки – побутових). Це незгода з думкою, що особисті якості людини залежать від статі.
2. Натомість респонденти в Україні схильні підтримувати модель більш традиційного розподілу ролей: чоловік – заробляє, жінка – піклується про дім і родину. 
3. Менш консервативні погляди мають молодші респонденти віком 18–35, особливо жінки.
4. Загалом, погляди українців щодо зазначених гендерних питань є більш консервативними, ніж у країнах Центральної, Північної, Західної та Південної Європи. 
5. Україна відтворює загальні тренди країн Східної Європи, хоча подекуди українці навіть менш схильні до гендерних стереотипів, ніж суспільства держав-сусідів (наприклад, твердження щодо недостатньої амбітності жінок для роботи на високих посадах українці відштовхують значно більше, ніж респонденти в Польщі чи Угорщині).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Якої самореалізації хочуть молоді українці? У яких сферах вони хочуть працювати, як розставляють пріоритети?

Восени 2025 Rating Group (Соціологічна група "Рейтинг") розпитала про це понад 2 тисячі українців віком 14-35 років в Україні та 600 представників української молоді в країнах Європейського Союзу. Нижче пропонуємо ключові результати кількісного етапу в контексті професійної самореалізації.

Ці знахідки є частиною великого комбінованого дослідження "Вплив війни на молодь в Україні 2025", що проводилося Rating Group за ініціативи Міністерства молоді та спорту України й підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН, UNDP) в Україні та Уряду Данії. Дослідницький проєкт демонструє те, як почувається та як змінюється українська молодь під час повномасштабної війни.

Пріоритети молоді в наступні 5 років

Фінансова незалежність і самореалізація - ключові особисті цілі молодих українців на 5 років

• Головними особистими цілями молодих українців є фінансова незалежність (57% удома та 64% за кордоном) і самореалізація (46% і 56%). Про фінансову незалежність в Україні більшою мірою кажуть респонденти віком 14-19.
• Молодь в Україні частіше хоче займатися власною справою (29% порівняно з 19% серед молодих українців у ЄС) і придбати житло (27% порівняно з 19%).
• Закономірно, що створити сім'ю в найближчі п'ять років частіше планують респонденти 20–24 років (37%) та 25–29 років (30%).
• Українська молодь за кордоном також часто каже про ціль закріпитися за кордоном (33%), і це ж перегукується з завершенням або продовженням освіти (28%).

‍Де вони хочуть працювати?

Власний бізнес, IT, творчі професії, юриспруденція - найпопулярніші напрями кар'єри для українською молоді

• Дві третини опитаних молодих людей в Україні хочуть працювати в приватному секторі. Натомість кожен п'ятий респондент каже про державний сектор, а 8% - про громадський.
• На прохання обрати три найбажаніші професії молоді люди в Україні найчастіше називали роль підприємця (30%).
• Популярними серед молодих українців удома є також професії спеціаліста/ки з програмного забезпечення (17%), дизайнера/ки (18%), юриста/ки (15%), творчі професії (14%) чи менеджера/ки в комерційній фірмі (13%). Військова служба як професія приваблює 12% опитаних.
• Молодь за кордоном помітно частіше обирає професії: підприємець (38%), спеціаліст/ка програмного забезпечення і  комп’ютерної техніки (28%) і творчі професії (27%).
• Водночас, чверть респондентів за кордоном (27%) позначили варіант "іншої професії" (для порівняння - в Україні таких 7%).

‍Навички, які хоче розвинути молодь

Молодь в Україні частіше фокусується на цифровій грамотності, а українська молодь у ЄС - на soft skills, стресостійкості, підприємницьких навичках

Ми попросили респондентів позначити з переліку до п'яти навичок і вмінь, які вони хотіли б розвинути для досягнення своїх планів на майбутнє.

• Серед молоді в Україні найбільший попит на розвиток стресостійкості та комп’ютерної грамотності (їх позначила більш як третина). Близько чверті опитаних в Україні зазначили про важливість навичок креативності та підприємництва, а також критичного мислення.
• Молодь за кордоном загалом обирає більше опцій у цьому запитанні. Відносно більшу увагу вона приділяє навичкам стресостійкості (44% проти 36% в Україні), підприємницьким навичкам (37% проти 23% в Україні), продуктивності (33% проти 11%), а також комунікативності, гнучкості, лідерству і соціальній включеності.
• Загалом молодь за кордоном більш орієнтована на «м’які» навички (soft skills) адаптації та соціальної взаємодії, тоді як молодь в Україні відносно частіше фокусуються на цифрових компетенціях (35% порівняно з 25% за кордоном).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

17 березня 2026 у Києві презентували дослідження "Вплив війни на молодь в Україні 2025".

Цьогорічну хвилю опитування провела Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) за ініціативи Міністерства молоді та спорту України й підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН, UNDP) в Україні та Уряду Данії. Дослідницький проєкт демонструє те, як почувається та як змінюється українська молодь під час повномасштабної війни.

У рамках дослідження було опитано понад 2 тисячі респондентів віком 14–35 років в Україні та 600 у країнах ЄС. Як свідчать результати, які презентував співзасновник і CEO Rating Group Олексій Антипович, українська молодь зберігає оптимізм, незважаючи на обставини. Так, 78% молоді в Україні та 59% за кордоном відповіли, що вірять у своє майбутнє. Олексій Антипович коментує:

Коли мене запитують, "Що би ти досліджував далі?", я кажу, що досліджувати потрібно майбутнє. А молодь - це і є майбутнє нашої держави"

‍Під час презентації учасники обговорили зокрема:

• вплив війни не ментальне здоров'я молоді;
• уявлення молоді про свою роль у розвитку й відбудові України;
• пріоритетів молодих людей;
• ‍оцінку соціально-економічних можливостей для молоді.

Учасники події також відзначили важливість таких досліджень для формування доказової державної молодіжної політики на основі ральних даних. Олена Урсу, керівниця групи проєктів з демократичного врядування ПРООН в Україні, зауважує:

"Молоді люди демонструють значну стійкість і готовність брати участь у відновленні України. [...] Водночас результати дослідження показують, що молодь потребує додаткової підтримки. Саме тому важливо, щоб рішення у сфері молодіжної політики ухвалювалися на основі даних, які дозволять молоді повноцінно реалізувати свій потенціал і відігравати активну роль у розвитку та відновленні України"

Схожу думку висловлює Уляна Токарєва, заступниця Міністра молоді та спорту України:

"Нам важливо говорити про реальність, яка вона є, говорити мовою фактів та мовою досліджень, які можуть вплинути на ті рішення, які ми приймаємо і на національному  і на локальному рівнях. Міністерство молоді та спорту України завжди відкрито до співпраці та до побудови нових партнерств, для формування таких рішень, які вже сьогодні можуть відповідати на запити молоді"

Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) запускає спеціальний дослідницький проєкт "Спільні контури" – опитування про Україну в європейському контексті.

Мета проєкту – допомогти українській громадськості, експертам, партнерам побачити спільні соціокультурні й політичні контури України та ЄС. Це означає підтримати усвідомлену євроінтеграцію, зрозуміти сильні сторони України, але водночас і виклики.

Для цього ми віддзеркалюємо запитання та співставляємо дані власних опитувань українців з даними інших опитувань у країнах ЄС і країнах-кандидатах до ЄС.

"Україна – це важлива частина загального європейського пазлу. Треба розуміти, хто ми в цьому пазлі, які наші унікальні якості, як ми з країнами ЄС, Європи можемо підсилювати одне одного. Це водночас і про нашу самобутність, і про спільності з іншими країнами", – коментує Гліб Кузьменко, експерт з досліджень і керівник відділу комунікацій Rating Group

Перший випуск "Спільних контурів" уже опублікований на сайті Rating Group. У ньому йдеться про те, як українці ставляться до Європейського Союзу та наскільки це відрізняється від поглядів громадян інших країн Європи.

Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) запускає спеціальний дослідницький проєкт «Спільні контури». Це опитування про Україну в європейському контексті, де ми віддзеркалюємо запитання та співставляємо дані власних опитувань українців з даними інших опитувань у країнах ЄС, країнах-кандидатах й інших країнах Європи.

У першому випуску "Спільних контурів" дізнайтеся про те, як українці ставляться до Європейського Союзу в порівнянні з іншими країнами Європи. Цього разу ми порівнюємо дані власного дослідження з даними Eurobarometer – серії офіційних опитувань ЄС від Європейської Комісії та Європейського Парламенту.

Примітка: дані Eurobarometer належать безпосередньо ЄС, і ми дякуємо за відкритий доступ до них.

Довіра до ЄС як інституції

Більшість українців довіряють ЄС як інституції, показник довіри є навіть дещо більшим, ніж у деяких країнах ЄС

• Більшість українців довіряють ЄС як інституції (53%), натомість 41% не довіряють, а ще 6% - вагаються.
• ‍В Україні відсоток довіри до інституції ЄС є дещо вищим, ніж в середньому в самих країнах ЄС (48%).
• Зокрема, українці висловлюють більше довіри до ЄС, ніж громадяни низки держав Західної, Центральної та Південної Європи (Франція, Кіпр, Греція, Словенія, Бельгія, Чехія, Болгарія).
• Серед країн-кандидатів схожий рівень довіри до ЄС мають у Молдові (55%), а також Боснії і Герцеговині (56%).

Бачення майбутнього ЄС

В умовах війни українцям притаманний стриманий оптимізм щодо майбутнього ЄС і трохи більше скепсису, ніж в інших країнах-кандидатах

• Більш як половина респондентів в Україні оптимістично налаштовані стосовно майбутнього Європейського Союзу (54%). Утім третина респондентів (35%) має песимістичний погляд, а ще 12% - вагаються.
• У середньому в країнах ЄС 59% респондентів налаштовані оптимістично, песимістично - 38%. З точки зору балансу між позитивним і негативним баченням, Україна доволі близька до загальноєвропейського тренду.
• Водночас, в Україні доволі високий відсоток відповіді "не знаю", якщо порівнювати з більшістю країн Європи (там ця частка здебільшого коливається між 1-5%).
• Серед країн-кандидатів на членство в ЄС Україна має відносно більш стримане бачення. Наприклад, наші сусіди в Молдові мають 64% оптимістичних поглядів.

Емоційне сприйняття ЄС

Українці поділяють загальноєвропейський тренд позитивно-нейтральних почуттів щодо ЄС

• Відносна більшість українців мають нейтральні почуття щодо ЄС (46%), а 40% - позитивні. Про негативне сприйняття зазначає кожен 10-й респондент.
• У країнах ЄС у середньому 38% мають нейтральні відчуття, 42% - позитивні, а 19% - негативні. Тобто в Україні більше нейтрального сприйняття, але й помітно менше виражено негативних відчуттів до ЄС, ніж в багатьох країнах-членах.
• У цілому за загальним балансом позитивного та негативного сприйняття українці входять у загальноєвропейський тренд.
• Порівнюючи з не-членами ЄС, в Україні сприйняття Євросоюзу позитивніше, ніж, наприклад, у Сербії (34%), Грузії (36%) чи Великій Британії (37% позитиву, але й 20% негативу).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

21 лютого – 3 березня 2026 Соціологічна група Рейтинг (Rating Group) провела опитування мешканців Закарпатської області щодо бачення загальної ситуації в області та окремих питань економічного розвитку.

Оцінка загальної ситуації

• Думки щодо стану справ в Закарпатській області розділилися: 45% кажуть, що справи рухаються в правильному напрямку, 42% – що в неправильному, а ще 13% – вагаються.
• Так само різняться думки щодо економічного зростання регіону: половина респондентів не помічає покращення, натомість 45% вважають, що покращення є, а 5% – вагаються.
• Більш оптимістично щодо загальної ситуації економічного зростання регіону налаштована молодь віком 18-35, більш забезпечені категорії населення, частіше мешканці Ужгорода.

Ставлення до ініціатив з релокації до Закарпаття

• Абсолютна більшість респондентів позитивно ставиться до ініціатив з релокування інфраструктури з інших регіонів до Закарпаття для її забезпечення.
• Так, переміщення закладів вищої освіти до Закарпатської області підтримують 74% опитаних. Ще 18% ставляться нейтрально, а негативно – 6%.
• До переміщення підприємств до області добре ставляться 68%, ще 18% – нейтрально. а негативно – 9%.

Ставлення до деяких економічних ініціатив

• Будівництво вітрових електростанцій у горах для генерації електроенергії в регіоні також підтримує більшість респондентів (68%), проти – 24%. Ініціатива є більш популярною серед мешканців сіл та інших міст, менше підтримується – в Ужгороді.
• Більшість також підтримує будівництво гідроелектростанцій на річках (63%), натомість проти цього виступає кожен четвертий респондент (29%).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Чи помічають українці нерівність між чоловіками та жінками? Які гендерні стереотипи все ще поширені, а які – вже віджили своє? Чи є українці сьогодні прихильниками традиційного розподілу гендерних ролей у сім’ї, парі? 

Урешті, як у цьому контексті змінилося українське суспільство за останні 10+ років?

Щоби дізнатися це, наприкінці лютого 2026 Rating Group і дослідницька лабораторія Rating Lab опитали українців щодо питань гендерної (не)рівності, стереотипів і бачення стосунків в сімʼї та парі. Результати показуються в динаміці, для цього ми порівнюємо дані з аналогічними дослідженнями, які ми проводили у 2015 і 2021 роках.

"Наше дослідження в динаміці свідчить про поступову трансформацію гендерних уявлень в Україні: гендерна рівність відчувається більше, традиційні стереотипи слабшають, а партнерські моделі стають більш прийнятними, особливо серед молоді, яка є більш прогресивною та егалітарною" - підсумовує Маріанна Ткалич, CEO Rating Lab, проф., доктор психологічних наук

Сприйняття нерівності

Більшість вважає нерівність рідкісним явищем в Україні, але особливих змін за останні 10+ років опитування не зафіксувало.  

• 60% респондентів кажуть, що нерівність між чоловіками й жінками – це загалом рідкісне явище в Україні. Протилежної думки – третина респондентів, ще 7% – вагаються.
• Значних коливань у сприйнятті цього питання за останнє десятиліття ми не фіксуємо. 
• Проте, песимізм помітно виріс у молодих чоловіків віком 18-35. Якщо в 2021 році про розповсюдженість нерівності казали 30%, то нині – 41%.
• Натомість серед жінок 18-35 навпаки зріс оптимізм: у 2021 році 42% респонденток з цієї категорії вважали, що нерівність є розповсюдженою, а зараз – близько третини.

Гендерні стереотипи

В українському суспільстві поступово зменшуються упередження щодо чоловіків і жінок. Молодь більше відмовляється від усталених стереотипів.

Ми запропонували респондентам висловити згоду/незгоду стосовно гендерних стереотипів, які були раніше широко розповсюджені.

Більшість респондентів відкидає майже всі ці стереотипи. Виняток – уявлення, що чоловік має повністю забезпечувати свою сім’ю (підтримують 69%).

У динаміці ж бачимо, що за останні п’ять років усі ці стереотипи стали менш поширеними. Особливо стрімко зменшилася підтримка тез, що успішна кар’єра важливіша чоловікам і що жінка має слухатися чоловіка.

“Чоловік має повністю забезпечувати свою сім’ю”

• Це єдиний стереотип, з яким погоджується більшість – наскрізно в усіх статево-вікових категоріях.
• Відносно менше з цим згодні молоді жінки (60% порівняно з 66% серед старших жінок і 72-74% серед чоловіків загалом).
• Підтримка цієї ідеї поступово зменшується з роками: якщо в 2015 середній індекс за шкалою від 1 («зовсім не погоджуюся») до 4 («цілком погоджуюся») становив 3,3, то зараз – 2,9.

“Головне покликання жінки – народити дітей", “Успішна кар’єра важливіша чоловіку, ніж жінці”

• Більшість ці стереотипи не підтримує. Проти першого – 57%, проти другого – 65%. ‍
• У цьому контексті особливо вирізняється молодь – як чоловіки, так і жінки. Наприклад, тезу про те, що народження дитини є головним покликанням жінки, не підтримують 75% молодих чоловіків і 85% молодих жінок віком 18-35.
• Для порівняння: більшість жінок (54%) і чоловіків (59%) віком 51+ таки підтримують цю ідею. 

“Для чоловіків секс важливіший ніж для жінок”

• У цьому питанні думки респондентів розподілилися більш рівномірно. Більшість не підтримує цю тезу (52%), але все ж значна частина погоджується (40%). Ще 9% вагаються.
• Тут знову ж таки вирізняється молодь: стереотип не підтримують дві третини чоловіків віком 18-35 і 60% жінок цієї ж вікової категорії.

“Жінка повинна слухатися чоловіка", “Жінка несе відповідальність за небажану вагітність більше, ніж чоловік”

• Ці стереотипи не підтримують 69% респондентів.
• Динаміка щодо цих питань також стрімка. Наприклад, якщо в 2015 році показник, що жінка має слухатися чоловіка, складав 2,8 балів, то у 2026 – 2,0 бали.
• Також у 2015 році показник тези “Жінка несе відповідальність за небажану вагітність більше, ніж чоловік” був 2,4, а зараз – 2,0.

Ролі в сім’ї, парі

В українських сімʼях і парах частково залишається традиційний розподіл ролей, коли жінки готують (60%) і беруть на себе хатні справи (48%), а чоловіки – більше заробляють (68%)

Про розподіл ролей ми розпитали в українців, які мають або раніше мали пару.

• ‍Найчастіше порівну розподіляється розпоряджання бюджетом (61%), ініціювання сексуальних стосунків (56%), керування родиною (55%), обов’язки з виховання дітей (48%) й організація відпочинку (46%).
• Водночас, якщо порівнювати, хто все ж таки більш відповідальний – чоловік чи жінка, – то на жінок відносно більше покладають приготування їжі, хатні справи, виховання дітей, організацію сімейного відпочинку, розпорядження сімейним бюджетом. На чоловіків відносно більше покладають, окрім заробітку, головування в родині, ініціювання сексуальних стосунків.
• У динаміці бачимо, що приготування їжі, виховання дітей і головування в сім’ї – це ролі, які поступово рухаються до партнерського формату, тобто поділу порівну. Утім, роль заробітку і надалі делегується більшою мірою чоловікам.
• Молодь значно менш схильна підтримувати традиційні моделі, натомість їм більше до вподоби егалітарний (рівний) розподіл ролей. Винятком є знову ж таки питання заробітку. На чоловіків це покладають 80% самих чоловіків віком 18-35, серед жінок цього віку такої думки дотримуються 74%.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Сьогодні нашій лабораторії соціальних досліджень Rating Lab виповнюється 5 років! 🎂

Коли ти науковець, часом хочеться вийти за межі академічної бульбашки.А коли працюєш у практичній соціології, часом хочеш зрозуміти світ глибше.

Тому в 2021 році засновник Rating Group Ігор Тищенко та професор, доктор психологічних наук Маріанна Ткалич заснували дослідницьку лабораторію, яка буде поєднувати "найкраще з двох світів" і підсилить українську науку:

💙 швидкість і ресурси практичних соціологічних досліджень Rating Group

💙 академічну глибину й експертизу соціальних наук.

Rating Lab стала драйвером цілої серії сміливих соціальних досліджень і розробок:

• Унікальна технологією сімейних досліджень Family 360°, де порівнюються відповіді дитини та батьків
• Комплексне дослідження добробуту та ментального здоров'я підлітків і їхніх батьків - за участі провідної дитячої та сімейної психологині Світлана Ройз
• Унікальне дослідження мінної безпеки серед підлітків і їхніх батьків для UNICEF Ukraine, результати якого були враховані під час розробки просвітньої реклами від ДСНС України та розробників S.T.A.L.K.E.R. 2
• "Mind Frames" - дослідження ментального здоров'я та резильєнтності підлітків, батьків і молоді з UNICEF і Ти Як?
• Рейтинг регіонів за індексом місцевого благополуччя 2023 і 2024
• Дослідження сприйняття гендерних стереотипів і моделей сім'ї, яке вийде вже зовсім скоро

А ще - пара унікальних розробок щодо сегментації аудиторій українського суспільства, про які ми поки що не розповідаємо публічно. Часто найцікавіше, звісно, лишається за кадром.

Сьогодні ми пишаємося цією командою та синергією Academia x Business!Вітаємо колег і дякуємо всім, хто з нами!

Більшість українців не святкуватимуть 8 березня у 2026 році, популярність свята знизилася

Як свідчать дані нового всеукраїнського опитування Rating Group, цього року святкувати 8 березня висловили намір 45% респондентів. Натомість понад половина опитаних (52%) кажуть, що не будуть відзначати.

Для порівняння: п'ять років тому (у лютому 2021) 8 березня відзначала абсолютна більшість - 68%.

‍Популярність 8 березня знизилася наскрізно серед різних соціально-демографічних категорій населення.

Відносно частіше про святкування кажуть респонденти зі Сходу (61%) і Півдня (51%), а також чоловіки середньої вікової категорії 36-50 років (58%). Водночас, жінки цієї ж вікової категорії зазначають про святкування рідше (42%).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Більшість українців виступає проти блокування Telegram в Україні, але підтримує активніший контроль з боку правоохоронних органів

Про це свідчать результати нового всеукраїнського опитування Соціологічної групи Рейтинг (Rating Group).

Нещодавно в публічному просторі поновилася дискусія щодо блокування (обмеження) роботи месенджера Telegram. Тож наприкінці лютого 2026 Rating Group запитала в українців, що вони думають з цього приводу.

Користування Telegram

• Загалом 67% українців є більш-менш активними користувачами Telegram.
• Частіше ним користуються молодші респонденти, мешканці Києва й обласних центрів, громадяни з вищим рівнем доходів.

‍Оцінка безпечності месенджера

‍Більшість не бачить загрози для себе особисто, але відносно частіше визнають про ризики для національної безпеки

• Абсолютна більшість респондентів (72%) вважає, що Telegram ніяк не впливає на їхню особисту безпеку. Лише 8% вважають, що користування месенджером негативно впливає на особисту безпеку, а 15% - що позитивно.
• Щодо впливу на національну безпеку думки респондентів розходяться. Близько третини висловлюють думку, що ніякого впливу нема, а ще чверть вагається з відповіддю.
• Водночас, кожен 4-й респондент (28%) вважає, що Telegram негативно впливає на національну безпеку.

Ставлення до обмеження Telegram

• 76% респондентів виступають проти повного блокування Telegram в Україні. Натомість підтримують таку ідею 16%.
• З іншого боку, більшість опитаних підтримують посилення контролю правоохоронних органів над месенджером, а 41% проти цього.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Українці здебільшого вважають переїзд громадян за кордон проблемою для країни, а от до приїзду іноземців ставляться відносно позитивно

У випуску №3 дослідження End of Year Survey розповідаємо більше про те, як українці ставляться до міграції, і порівнюємо це з суспільними поглядами в інших країнах Європи.

End of Year Survey (EoY) - це глобальне щорічне опитування міжнародної соціологічної асоціації Gallup International про майбутнє, щастя й очікування населення різних країн. У 2025 році опитано 64,097 респондентів у 61 країні світу. В Україні опитування EoY вже третій рік поспіль проводить Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group).

Ставлення до виїзду з країни

• Абсолютна більшість українців (63%) вважають, що переїзд громадян за кордон шкодить Україні, тоді як лише 11% бачать у цьому користь.
• Відносно менш критично налаштовані молодші респонденти віком 18-35.
• Загалом Україна входить до топ-10 країн Європи з найбільш негативним сприйняттям еміграції.

Ставлення до приїзду людей з інших країн

Українці помірно позитивно ставляться до приїзду людей з інших країн

• Найчастіше (37%) респонденти вважають, що це приносить Україні користь, тоді як 27% говорять про шкоду. Також значна частина (28%) займає нейтральну позицію.
• Більш позитивне ставлення мають молодші респонденти, молоді жінки - ще частіше (59%), ніж молоді чоловіки (41%). Серед регіонів найбільш позитивним ставленням вирізняється Київ - там 50% говорять про користь від імміграції до України.
• Ставлення українців до імміграції є співставним або навіть дещо позитивнішим, ніж у багатьох інших країнах Європи.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

На початку лютого 2025 Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) дізналася про те, як українці сприймають сервіси поштових посилок і міжнародної пошти, як ними користуються та що думають про можливе підвищення податків на міжнародні посилки.

Головне

• Абсолютна більшість респондентів (82%) не підтримує введення ПДВ 20% на усі міжнародні посилки.
• Приблизно половина українців активно користуються посилками по Україні, а міжнародні посилки за останній рік отримувала третина.
• Дві третини українців відзначають важливість міжнародних посилок під час війни.

Користування сервісами посилок

• Майже третина українців (29%) за останній рік отримувала міжнародні посилки. Здебільшого (68%) вартість посилки складала до 50 євро, і це найчастіший варіант як серед заможніших громадян, так і громадян з меншим рівнем забезпеченості.
• Водночас, близько половини українців активно користуються послугами поштової доставки посилок в межах України, тобто отримують або передають посилки принаймні раз на кілька місяців. З них більш як третина робить це кілька разів на місяць.
• Серед тих, хто отримував товари з-за кордону, майже третина (29%) замовляла товари, які були важливими для подолання наслідків енергетичної кризи.
• Загалом найпопулярнішими товарами, які отримували через міжнародну пошту, є одяг і взуття (45%), а також павербанки, акумулятори, зарядні пристрої (26%).

Оцінка важливості міжнародних посилок

• Більшість українців відзначають важливість міжнародних поштових посилок під час війни (64%), зокрема чверть вважає їх критично важливими.
• Абсолютна більшість переконана, що подорожчання міжнародних посилок може негативно впливати на волонтерську діяльність й оборону (79%).
• Ще більше українці переконані, що на ці сфери можуть негативно вплинути затримки міжнародних посилок (85%).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Як українське суспільство ставиться до Папи Римського Лева XIV? Розповідаємо в випуску №2.2 дослідження End of Year Survey.

End of Year Survey (EoY) - це глобальне щорічне опитування міжнародної соціологічної асоціації Gallup International про майбутнє, щастя й очікування населення різних країн. У 2025 році опитано 64,097 респондентів у 61 країні світу. В Україні опитування EoY вже третій рік поспіль проводить Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group).

Ключові знахідки

• Позитивно до Папи ставляться 56% респондентів в Україні. Це більше, ніж в середньому в 58 країнах світу (49%).
• Зокрема, в Україні 11% респондентів сприймають Лева XIV дуже позитивно й 45% - скоріше позитивно. Ще 22% мають до нього негативне ставлення, а 23% - вагаються. Тобто загалом ідеться про помірно позитивне ставлення.
• Тепліше ставлення до Папи Лева XIV у західних областях України (67% мають добре ставлення)
• ‍Найкраще до Папи ставляться в Кенії, Хорватії, Азербайджані, Перу, Еквадорі, Угорщині, Словацькій Республіці, Португалії, Ірландії, Польщі.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

У випуску №2.1 дослідження End of Year Survey розбираємо, що українці розповіли про ставлення до очільників США, Китаю та росії в кінці 2025 року.

End of Year Survey (EoY) - це глобальне щорічне опитування міжнародної соціологічної асоціації Gallup International про майбутнє, щастя й очікування населення різних країн. У 2025 році опитано 64,097 респондентів у 61 країні світу. В Україні опитування EoY вже третій рік поспіль проводить Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group).

Президент США Дональд Трамп

• ‍До президента США Дональда Трампа українці ставляться помірно негативно.
• Найчастіше (47%) респонденти мають до президента США скоріше негативне ставлення, ще 25% ставляться дуже негативно. Загалом позитивне ставлення - у 22%.
• Відносно краще ставлення до Трампа мають молоді чоловіки 18-35 років (35%).

Президент КНР Сі Цзіньпін

• До президента КНР Сі Цзіньпіна в Україні переважає негативне ставлення.
• 80% українців ставляться до лідера Китаю негативно (40% - дуже негативно, 40% - скоріше негативно).
• Кожен десятий респондент має позитивне ставлення, а ще кожен десятий вагається.

‍Президент росії владімір путін

• До очільника рф владміра путіна українське суспільство ставиться вкрай негативно.
• Загалом негативно до очільника росії ставляться 99% респондентів в Україні.
• У світі він сприймається також переважно негативно - так думають у середньому близько двох третин респондентів у 58 країнах. Найбільш негативно путіна оцінюють у країнах Північної Європи, Естонії, Республіці Корея (Південній Кореї), Нідерландах, Польщі, Японії, Іспанії.
• Позитивніше ставлення до путіна мають респонденти в Сербії, Індії, Азербайджані, Південній Африці, Таїланді, Вірменії, Кенії, Мексиці, Малайзії, Еквадорі.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) опублікувала перші результати опитування End of Year Survey 2025 у рамках глобального проєкту Gallup International!

End of Year Survey (EoY) - це глобальне щорічне опитування міжнародної соціологічної асоціації Gallup International про майбутнє, щастя й очікування населення різних країн. У 2025 році опитано 59 636 респондентів у 60 країнах світу. В Україні End of Year Survey вже третій рік поспіль проводить Rating Group.

Для цього в листопаді 2025 команда запитала 1000 громадян про їхнє бачення загальної ситуації, очікування щодо економічного розвитку, миру в світі, нагальних питань і тенденцій.

Чому це важливо?

Проведення EoY означає представлення України в престижних міжнародних дослідженнях. Gallup International Association була заснована в 1947 році Джорджем Геллапом, одним з батьків сучасних наукових опитувань громадської думки, й об'єднує поважні дослідницькі організації з усього світу.

У свою чергу, "End of Year" - флагманське щорічне дослідження Асоціації. Це одне з найбільших міжнародно скоординованих досліджень громадських настроїв у світі.

Коли будуть публікації?

За традицією, міжнародні дані EoY розбиваються на декілька тематичних блоків і виходять поступово протягом року.

Перший випуск уже з серії EoY уже вийшов. Його тема - загальні очікування українців від наступного року.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

End of Year Survey (EoY) - це глобальне щорічне опитування міжнародної соціологічної асоціації Gallup International про майбутнє, щастя й очікування населення різних країн. У 2025 році опитано 59 636 респондентів у 60 країнах світу. В Україні опитування EoY вже третій рік поспіль проводить Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group).

Це перший випуск публікації з серії EoY. Його тема - загальні очікування українців від наступного року. Для цього в листопаді 2025 ми запитали 1000 громадян про їхнє бачення загальної ситуації, очікування щодо економічного розвитку та миру в світі.

Загальні очікування щодо 2026 року

Відносна більшість українців загалом оптимістично дивляться на 2026 рік. Але тенденція - на зниження позитивних настроїв і збільшення скепсису щодо змін.

• У 2023 році половина (51%) українців вважала, що наступний рік буде кращим, а зараз таку думку мають 39%. Тим не менш, це все ще відносно частіший погляд на ситуацію.
• ‍Відсоток тих, хто вважає, що нічого не зміниться, складає 27% (порівняно з 20% у 2024 році). Також практично не змінилася частка "песимістів": як і в 2024 році, зараз кожен четвертий респондент вважає, що наступний рік буде гіршим.
• Більш оптимістично на ситуацію дивляться мешканці сіл, а також старші люди віком 51+. Натомість найбільше песимізму - серед молодших чоловіків, особливо віком 18-35.
• Загалом у Західній і Східній Європі переважають настрої стагнації та погіршення. На цьому тлі українці є радше оптимістами.

Економічні очікування

Як і рік тому, українці готуються до економічних труднощів. Це вписується в загальноєвропейський і світовий тренд економічного песимізму

• Уявлення про економічні перспективи майже не змінилися за рік: близько двох третин респондентів вважають, що 2026 буде роком економічних труднощів, кожен десятий очікує, що буде процвітання, а кожен п'ятий - що нічого не зміниться. У 2023 частка економічного песимізму була дещо нижчою (52%), але ось уже другий рік тримається на рівні 63-64%.
• ‍Трохи оптимістичніше економічні очікування мають мешканці Заходу, сіл. І знову ж таки більш негативне бачення мають молоді чоловіки.
• Загалом економічний песимізм є глобальним трендом, особливо в Західній і Східній Європі. У свою чергу, Україна входить у топ-5 країн з найбільшим економічним песимізмом разом з Бельгією, Францією, Латвією та Німеччиною.

‍Очікування щодо миру в світі

У суспільстві зростають сподівання на мир у світі

• Сценарії щодо миру в світі розбилися приблизно порівну: одна третина українців вважає, що рік буде мирнішим, друга - що таким самим, третя - що більш неспокійним.
• Однак бачимо тенденцію зростання надії на мирніший світ: якщо зараз таке уявлення має третина українців, то ще в листопаді 2023 було 26%.
• ‍В абсолютній більшості країн, де проводилося опитування, домінує переживання, що світ буде більш неспокійним. Наприклад, у Західній Європі так вважають 55%, а в Східній - 42%. Таким чином, українці мають дещо більше сподівань на покращення безпекової ситуації в світі.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) і Міжнародна організація з міграції (МОМ Україна) / Internetional Organization of Migration (IOM Ukraine) опублікували результати спільного дослідження соціальні послуги для ветеранів в Україні. Дослідження проводилося за підтримки Європейського Союзу та в співпраці з Міністерством у справах ветеранів України.

Завдання дослідження - визначити чинники, які сприяють або перешкоджають соціальній інтеграції ветеранів війни, а також дізнатися оцінку взаємодії з системою отримання соціальних послуг, зокрема через ЦНАП як індикаторів стану впровадження Стратегії ветеранської політики в Україні.

Опитування охопило ветеранів війни різних демографічних груп, у тому числі осіб з інвалідністю, а також працівників ЦНАП з усіх регіонів України, підконтрольних Уряду. Крім того, було проведено глибинні інтерв’ю з ветеранами війни, фахівцями з супроводу, представниками громадських організацій та лідерами думок, діяльність яких безпосередньо пов’язана з формуванням ветеранської політики. Отримані дані дозволяють проаналізувати, наскільки чинна інфраструктура, механізми надання послуг і державні гарантії відповідають цілям Стратегії ветеранської політики.

Ключові знахідки

Основні труднощі при поверненні ветеранів війни до цивільного життя пов’язані з нерозумінням суспільства, складнощами з оформленням соціальних виплат, працевлаштуванням та доступом до медичної й психологічної підтримки.

• Стан впровадження державної політики у сфері ветеранських пільг та послуг загалом оцінюється низько через бюрократію, недостатнє фінансування та слабку координацію між органами влади.
• Медичні послуги, зокрема первинна допомога, отримують позитивні оцінки, а психологічна підтримка та соціальні сервіси, зокрема допомога сім’ям і розвиток ветеранського бізнесу, залишаються слабкими.
• Ветерани війни активно користуються послугами ЦНАПів, відзначаючи професійність працівників, але бюрократичні процедури та складність документів ускладнюють доступ до пільг.
• Житлові програми та юридична підтримка обмежені ресурсами та складністю процедур, що потребує їхнього спрощення та уніфікації.
• Попри це, спостерігається позитивна динаміка у доступності медичних послуг, розвитку ветеранських хабів, програм реабілітації та грантових ініціатив.
• Основні запити ветеранів війни стосуються медичної допомоги, психологічної підтримки, житлового забезпечення, правової допомоги та можливостей працевлаштування і навчання.
• Рекомендовано спростити систему пільг, автоматизувати процеси, підвищити компетентність і емпатію працівників, а також змістити фокус з виплат на розвиток ініціатив та самореалізацію ветеранів війни.
• У перспективі очікується покращення доступності та якості послуг, розширення житлових і соціальних програм та інтеграція всіх сервісів для ветеранів війни в одному середовищі.
• Важливим фактором ефективності впровадження ветеранської політики є активна участь самих ветеранів війни у спільнотах і громадських ініціативах, що сприяє їхній соціальній інтеграції та розвитку потенціалу

‍

Автори звіту: Любомир Мисів, Наталія Халімоненко, Роман Борисов, Анна Константінова

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) продовжує досліджувати ветеранську тематику та сприяти доказовій державній політиці у ветеранській сфері.

23 грудня 2025 разом з Українським ветеранський фонд Міністерства ветеранів України ми презентували результати нового спільного спільного дослідження "Проблеми ветеранів війни в Україні" (частина проєкту "Портрет ветерана 2025"). Це продовження нашої історії ефективної співпраці з УВФ, яка триває з 2022 року.

У грудні дослідники Rating Group опитали 240 Захисників і Захисниць України їхні потреби, програми підтримки та виклики. Як розповів CEO компанії Олексій Антипович під час презентації, найбільший запит українські ветерани мають на матеріальну та медичну підтримку. За даними опитування, їх позначили 50% і 43% ветеранів відповідно.

Водночас, третина ветеранів відчувають, що суспільство не надає ветеранам належної поваги, а значна частина також сумнівається в ефективності державної підтримки. Тож Олексій Антипович наголошує:

"Наші Захисники та Захисниці - люди, які ризикують своїм життям і здоров'я заради всіх, і важливо, щоби з боку суспільства відчувалася вдячність. Такі дослідження допомагають нам зрозуміти, яку підтримку реально очікують ветерани. Наприклад, часто українці думають, що ветеранам передусім потрібна безкоштовна психологічна допомога. І беззаперечно, ментальне здоров'я - це вкрай важливо. Але наше опитування показує, що у ветеранів також є величезний запит на матеріальну підтримку різного формату"

Міністерка у справах ветеранів України Наталія Калмикова відзначила важливість соціологічних досліджень у формуванні державної ветеранської політики, оскільки вони показують реальні потреби ветеранів і ветеранок.

"Зокрема, через [...] Український ветеранський фонд Мінветеранів ми реалізуємо [ветеранську] політику — підтримуємо ветеранський бізнес і громадські ініціативи,  а також проводимо системні дослідження. Надалі ми посилюватимемо цю роботу, розширюючи інструменти підтримки та спираючись на дані й реальні потреби ветеранів і ветеранок", — Міністерка у справах ветеранів України Наталія Калмикова про дослідження Rating Group/УВФ

​​Це підтвердила й Каріна Дорошенко, виконавча директорка УВФ:

"Саме на основі досліджень ми формуємо нашу роботу. Зокрема, в 2025 році в межах програми “Варто” Український ветеранський фонд підтримав 336 проєктів [...] Для нас важливо, щоб кожна цифра в нашому звіті відповідала реальним потребам ветеранів і ветеранок", - виконавча директорка УВФ Каріна Дорошенко про дослідження Rating Group/УВФ

Команда Rating Group дякує за співпрацю партнерам з Українського ветеранського фонду і Міністерства в справах ветеранів і можливість допомагати висвітлювати потреби Захисників і Захисниць.

‍

Результати дослідження доступні за посиланням.

Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) опитала 240 Захисників і Захисниць України в рамках дослідження "Проблеми ветеранів війни в Україні". Опитування проводилося з ініціативи Українського ветеранського фонду Міністерства в справах ветеранів України та є частиною проєкту "Портрет ветерана 2025".

Так команда дослідників дізналася про основні виклики в житті ветеранів при поверненні до цивільного простору, їхні потреби й уявлення про ефективність програм підтримки.

Виклики в цивільному житті

Третина українських ветеранів відчуває, що сьогодні суспільство не поважає їх

• Водночас, 60% опитаних ветеранів відповіли, що суспільство все ж поважає ветеранів. Також більшість респондентів (58%) вважає, що суспільство не поінформоване про потреби та проблеми ветеранів у цивільному житті.
• Психоемоційна нестабільність (84%), зловживання алкоголем чи наркотиками (79%), нерозуміння суспільства (76%), проблеми з фізичним здоров’ям та труднощі з отриманням медичної допомоги (75%), відсутність роботи (73%), відсутність інклюзивного простору та адаптованого робочого місця для осіб з інвалідністю (72%), конфлікти у сім’ї, родині (71%) – негативні явища, які, на думку ветеранів, можуть імовірно виникнути в їхньому житті після повернення з війни.
• Про невідповідність військового досвіду для цивільного життя говорили 60%, проблеми з оформленням соціальних пільг – 58%, ризик порушення законів, участь в злочинності – 51%, самогубства – 48%.

Забезпеченість потреб ветеранів

Ми попросили ветеранів оцінити, наскільки забезпечені різні їхні потреби за 5-бальною шкалою (1 – зовсім не забезпечено, 5 - повністю забезпечено). Респонденти також могли вказати, що такої потреби в узагалі них нема.

• Найкраще оцінюють можливість пільгового проїзду (4,3 бала у середньому).
• Умовно середні оцінки отримали медичне забезпечення (3,3), фізична реабілітація та/або протезування (3,3), працевлаштування (3,2), психологічна підтримка (3,1), освітні потреби/перекваліфікація (3,1 бала), інформаційно-консультаційна підтримка (3,1), розвиток власної справи/бізнесу (3,0) і матеріальна підтримка родини (3,0).
• Найгірше опитані оцінили юридичну підтримку (2,7) та забезпеченість житлом (2,6).

Яка підтримка потрібна ветеранам?

Матеріальна (50%) та медична (43%) підтримка – основні запити ветеранів.

• Близько чверті опитаних позначили психологічну підтримку (28%) і допомогу з житлом (26%), кожен п’ятий (22%) - юридичну підтримку.
• Лише кожен десятий зазначив, що не потребує жодної підтримки сьогодні.

Користування пільгами та програмами підтримки

• Найчастіше ветерани користуються субсидіями на оплату комунальних послуг (69%), безоплатним проїзд (52%), медичним обслуговуванням (41%), пенсією (33%).
• Про грошову допомогу згадували 21%,  психологічну реабілітацію – 14%, пільги на навчання – 12%, освітні послуги та пільги – 10%.
• Лише 8% опитаних зазначили, що не користуюся жодними із згаданих пільг, чи програм.

Ефективність програм підтримки ветеранів

• Оцінки щодо загальної ефективності державних ветеранських програм розділилися: 51% вважають, що вони є ефективними, а 40% опитаних ставлять їх ефективність під сумнів.
• Державні програми з реабілітації та протезування для осіб з інвалідністю ефективними вважають 59% опитаних, 27% опитаних мають протилежну думку, а 15% не змогли оцінити.
• Оцінки щодо доступності (інклюзивності) для осіб з інвалідністю громадського простору також розділилися: 47% вважають, що вони є цілком або скоріше доступними, 47% опитаних ставлять їх доступність під сумнів, ще 7% – не змогли оцінити.
• Натомість ефективність програм неурядових організацій (громадські організації, благодійні фонди, волонтерські об’єднання) з підтримки ветеранів та ветеранок оцінюється респондентами значно краще. 75% опитаних вважають їх цілком або скоріше ефективними, 17% – протилежної думки.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.