Новини та прес-релізи

  • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» на початку листопада показали, що у парламентському рейтингу лідером є партія «Слуга народу», яку готову підтримати 22,7% тих, хто має намір голосувати і визначився з вибором. За партію «Опозиційну платформа – За життя» готові віддати голоси 17,1%, партію «Європейська солідарність» – 15,4%, «Батьківщина» - 8,0%, «За майбутнє» – 4,5%, партію «Сила і честь» – 4,3%, Радикальну партію Ляшка – 4,3%, УДАР Віталія Кличка – 3,7%, «Голос» – 3,6%, партію «Свобода» – 3,5%, партію Шарія – 3,4%, партію «Українська стратегія Гройсмана» – 3,1%. Рейтинг інших політичних сил – менше 3%. 

• Партія «Слуга народу» зберігає сильні позиції в південних регіонах. «Опозиційна платформа – За життя» має перевагу у південно-східних, «Батьківщина» – центрально-західних, «Європейська солідарність» у західних та у Києві, «За майбутнє» – у західних. 

• За партії «Опозиційна платформа – За життя», «Європейська солідарність», «Голос» та партію Шарія частіше голосують мешканці міст. Водночас, партії «Батьківщина», «За майбутнє», Радикальна партія Ляшка мають вищу підтримку серед мешканців сільських територій. У партії «Слуга народу» електорат відносно рівномірно розподілений за типом поселення. 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%. Терміни проведення: 2-3 листопада 2020 р.

 • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» на початку листопада показали, що у парламентському рейтингу лідером є партія «Слуга народу», яку готову підтримати 22,7% тих, хто має намір голосувати і визначився з вибором. За партію «Опозиційну платформа – За життя» готові віддати голоси 17,1%, партію «Європейська солідарність» – 15,4%, «Батьківщина» - 8,0%, «За майбутнє» – 4,5%, партію «Сила і честь» – 4,3%, Радикальну партію Ляшка – 4,3%, УДАР Віталія Кличка – 3,7%, «Голос» – 3,6%, партію «Свобода» – 3,5%, партію Шарія – 3,4%, партію «Українська стратегія Гройсмана» – 3,1%. Рейтинг інших політичних сил – менше 3%. 

• Партія «Слуга народу» зберігає сильні позиції в південних регіонах. «Опозиційна платформа – За життя» має перевагу у південно-східних, «Батьківщина» – центрально-західних, «Європейська солідарність» у західних та у Києві, «За майбутнє» – у західних. 

• За партії «Опозиційна платформа – За життя», «Європейська солідарність», «Голос» та партію Шарія частіше голосують мешканці міст. Водночас, партії «Батьківщина», «За майбутнє», Радикальна партія Ляшка мають вищу підтримку серед мешканців сільських територій. У партії «Слуга народу» електорат відносно рівномірно розподілений за типом поселення. 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%. Терміни проведення: 2-3 листопада 2020 р.

 • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» показали, що 80% учасників опитування переконані, що видача фіскального чеку захищає права споживача. 16% – іншої думки. Останніх відносно більше серед підприємців. 

• 48% опитаних переконані: гарантувати безпеку та якість при покупці товарів та послуг в Україні повинен в першу чергу підприємець, що продає товар, чи надає послуги. 44% натомість вважають, що це мають бути державні органи з захисту прав споживачів. Останніх відносно більше серед старших та бідніших категорій опитаних. 

• 53% вважають, що розширення кількості галузей, які мають обов’язково видавати фіскальні чеки призведе до наведення порядку в збиранні податків, 33% натомість вважають, що це ускладнить ведення бізнесу. Останніх найбільше серед тих, хто має власну справу (55%). 

• Переважна більшість споживачів не готова купувати товари групи ризику без отримання фіскального чеку (більше 60%). Особливо це стосується складних побутових приладів та електроніки, де тих, хто не готовий купувати їх без чеку більше 80%. Також більше 70% не підтримують ініціативу відміну фіскальних чеків при покупці ризикових видів товарів. 

• Майже 70% не готові звертатися зі скаргою до Державної податкової служби, у випадку якщо продавець не видав фіскальний чек на товар, та отримати грошову винагороду у розмірі 100% вартості товару. 28% зазначили, що могли б так вчинити у випадку неотримання чеку. У порівнянні із минулим роком кількість останніх респондентів дещо збільшилася (у жовтні 2019 – 20%). Відносна більшість опитаних, що могли б звернутися в фіскальні органи з такою скаргою, спостерігається серед молодших опитаних, тих, хто висловили бажання мати власну справу, але ще її не мають, та не стикалися за останній рік з ситуацією невидачі чеку. 

• 66% підтримують законотворчі ініціативи влади, що викорінюють схеми ухилення бізнесу від сплати податків. Чверть – проти таких нововведень. Останніх відносно більше серед тих, хто має власну справу, або ж хоче її відкрити (близько третини). 

• 51% вважають, що розширення застосування касових апаратів (РРО) – це скоріше наведення порядку у сфері сплати податків. Натомість 37% переконані, що це швидше утиски малого підприємництва. Особливо ця думка поширена серед тих, хто має власну справу (63%).

• Дві третини погоджуються із твердженням, що посилення контролю за дiяльнiстю  бiзнесу з боку держави покращує якiсть товарiв та послуг. Третина – протилежної думки. Близько половини (54%) згодні, що якiснi товари та послуги можуть надавати тiльки тi продавцi, якi чесно сплачують податки. 

• Переважна кількість опитаних (від 55% до 60%) підтримують наступні ініціативи: створення додатку на зразок Приват24 чи Монобанк, який дозволить пiдприємцям видавати касовi чеки в електронному форматi, можливiсть отримувати електронний чек замiсть паперового при здiйсненнi покупок, розширення сфери застосування касових апаратiв (РРО) – 56%, повернення коштiв покупцю (кешбек) у розмiрi 100%, якщо продавець не видав фiскальний чек на това (55%)р. Проти таких нововведень кожен третій-п’ятий опитаний. Запровадження великих штрафiв для бiзнесу, якщо товар буде продаватись без чеку, підтримала відносна більшість опитаних українців (47%), але й значна частина проти такого нововведення (37%). Особливо критично це сприймається серед підприємців. 

• Опитані не сприйняли  такі ініціативи влади, як додаткові податки при покупцi смартфонiв, телевiзорiв, планшетiв з метою пiдвищення вiдрахування авторам пiсень, музики, фiльмiв та iншої iнтелектуальної продукцiї та запровадження одноразового декларування (за ставкою 9-10%) громадянами наявного у них майна та коштiв, з якого не сплачено податки. (близько 50-60%).

• Одним із головних мотивів при покупці товарів груп ризику (ліків та медпрепаратів, складних побутових приладів, електроніки та автозапчастин) є вартість товару. Особливо чутливим – при придбанні медикаментів. Для автозапчастин та електротехніки вагомими також є можливість гарантійної підтримки та повернення товару. Для останньої групи товарів певне значення при покупці також відіграє відомість/марка магазину. 

• 47% опитаних здійснювали покупки товарів та послуг у вітчизняних компаній в Інтернеті за останній рік. 53% не мали такого досвіду. Серед інформації, якою найчастіше цікавилися ті, хто робив онлайн-покупки, був номер телефону (78%). Половина опитаних цікавилися адресою підприємства (фактичною та юридичною), юридичною назвою, наявністю ліцензії, адресою електронної пошти. Попри це для близько 40% таких споживачів згадана інформація не була цікавою. Найменше споживачі  цікавилися формою підприємницької діяльності продавця та його ідентифікаційним номером/кодом ЄДРПОУ, що ідентифікує підприємця як субєкта підприємницької діяльності При цьому 54 % підтверджують тезу, що можливiсть отримання повної iнформацiї про продавця є гарантiєю високої якостi товарiв та послуг.

• 14% зазначили, що мають встановлений додаток «ДІЯ» на своєму смартфоні. Ще 11% хотіли б планують встановити. 51% не мають, і не планують встановлювати, 24% не мають смартфонів. Серед тих, хто має додаток, або ж хоче його встановити, 68% не проти мати у застосунку сторінку «Споживач+» із електронними чеками, гарантіями на товар та списком продавців, що мають ідентифікацію як суб’єкти господарської діяльності та не приховують її при зверненні споживачів за поверненням/обміном/гарантійнім ремонтом товару.

• Більшість (54%) не підтримують запровадження загального декларування доходів для всіх категорій громадян з обов’язковою подачею щорічної податкової декларації. 38% – підтримують таку ініціативу. Відносно більше їх серед мешканців Заходу, молодших опитаних та більш забезпечених респондентів. 

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%. Терміни проведення: 29 жовтня - 2 листопада 2020 р.

•    Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», показали, що оцінюючи зміни у сфері боротьби з корупцією протягом останнього року, 47% опитаних не побачили зрушень, 34% – вважають, що ситуація погіршилася, 14% – побачили позитивні зміни. Індекс змін у сфері боротьби з корупцією значно вищий, ніж у 2018 році, але дещо погіршився порівняно з 2019.

•    39% опитаних добре обізнані щодо рішення Конституційного суду, яким скасували електронне декларування та систему доступу до інформації про активи та доходи високопосадовців, 36% – щось чули про це, водночас, 25% – вперше чують. Найбільш обізнані люди старшого віку і мешканці столиці.

•    Лише 11% опитаних позитивно ставляться до рішення Конституційного суду, 25% - нейтрально, водночас більшість (59%) – негативно. При цьому, серед респондентів, які добре знайомі зі змістом рішення, негатив до нього становить 83%. Найбільш негативно до рішення Конституційного суду ставляться люди старшого віку, мешканці столиці, Західної і Центральної України, прихильники Європейської солідарності, Голосу і партії Сила і честь.

•    Більшість опитаних (60%) не довіряють Конституційному суду. При цьому серед респондентів, які добре знайомі зі змістом рішення про скасування електронного декларування для високопосадовців, недовіра до інституції становить майже 80%. Найбільш не довіряють Конституційному суду прихильники Європейської солідарності, Голосу, Батьківщини, партій Шарія, Сила і честь та Слуги народу.

•    Майже 60% опитаних підтримують проект закону президента, яким пропонується припинити повноваження діючого складу Конституційного Суду. 27% – не підтримують, 16% – не визначились.

•    Більшість (55%) опитаних негативно ставляться до можливого скасування безвізу з Європейським союзом, лише 11% – позитивно і 31% – нейтрально. Найбільш негативно ставляться до можливого скасування безвізу молодь, мешканці столиці та Заходу, прихильники Європейської солідарності, Свободи, Голосу і партії Слуга народу.

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing -телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,2%
Терміни проведення: 2-3 листопада 2020 р.
 

•    Згідно з результатами Електорально-поведінкового дослідження Соціологічної групи Рейтинг в день виборів (25 жовтня) більш активними на місцевих виборах 2020 були старші виборці – 56% з тих, хто прийшли на вибори, були люди старше 50 років, при тому, що в загальній структурі виборців їх частка становить 45%.

•    Водночас, молодь була менш активною – лише 11% з тих, хто прийшли на вибори, були люди у віці 18-29 років, при тому, що в загальній структурі виборців їх частка становить 18%.

•    Найбільший перекіс у бік старшого електорату відбувся здебільшого у містах, частіше серед чоловіків. У регіональному розрізі – частіше на Сході і Півдні країни, де частка виборців старше 50 років становила 60%.

•    Аналіз відповідей респондентів, які не голосували 25 жовтня показав, що серед жінок найпоширенішою причиною не йти голосувати були стан здоров’я і загроза коронавірусу, натомість, у чоловіків – це зайнятість в день виборів, відсутність інтересу до виборів і їх результатів.

•    У віковому розрізі для старших респондентів основною причиною не йти на вибори була стан здоров’я, натомість, для молоді – це зайнятість в день виборів і проживання не за місцем реєстрації (особливо актуально для Києва). Для людей середнього віку – додалась ще загроза коронавірусу.

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибіркова сукупність: 8747 респондентів, які ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ВИБОРАХ, на виході з 140 виборчих дільниць, відібраних випадковим чином із дотриманням принципу рівномірності. Для випадкового відбору респондентів була застосована методика сталого кроку. Помилка репрезентативності: не більше 1,4%

Выборочная совокупность: 8747 респондентов, принявших участие в выборах

•    За даними електорально-поведінкового дослідження Соціологічної групи Рейтинг в день виборів 25 жовтня 2020 року, серед тих, хто голосував на місцевих виборах 40% відповіли, що їм було складно розібратися з бюлетенями: 13% дуже складно і 27% трохи складно. Водночас 35% виборців сказали, що це було зробити досить легко, і 25% - що дуже легко.

•    Серед тих, хто голосував більшість вважають, що місцеві вибори важливі для країни (79%). Водночас серед тих, хто на вибори не ходив - так вважають лише половина. Так само виборці оптимістичніше налаштовані щодо майбутнього ніж ті, хто не голосував: 47% виборців вважають, що ситуація у їхньому місті/селі в результаті цих виборів покращиться, 38% вважають, що не зміниться, а серед неголосуючих лише 20% вважають, що ситуація покращиться, водночас більшість (58%) – що не зміниться, 13% - що погіршиться.

•    Також серед тих, хто не ходив на вибори відносна більшість відчуває розчарування щодо ситуації в країні – це 63%, а 32% серед них відчувають надію. Ті, хто голосував, неоднозначно відповідають на питання: 44% відчувають надію, 51% - розчарування щодо країни.

•    Загалом серед усіх емоцій у голосуючих переважає надія (51%) та зацікавлення (24%), водночас, у тих, хто не голосував – розчарування (35%).

•    Серед дільниць, які охопило дослідження групи «Рейтинг», на 69% дільниць проводилось опитування Президента. На тих дільницях, де опитування Президента не проводилось - більшість відповіла, що  взяли б участь у ньому, якби воно проводилось (67%).  Загалом в опитуванні Президента найбільше брали участь виборці партії «Слуга народу» (63% - брали, 37% - ні), а найменше виборці партії «Європейська солідарність» (27% - брали участь, 73% - ні).

•    На п’ять запитань від Президента респонденти дали наступні відповіді:

•    Право України на використання гарантій безпеки визначених Будапештським меморандумом  підтримують 78% тих, хто брав участь у виборах і в опитуванні, 10% - не підтримують, 12% - не змогли відповісти. Водночас, серед тих, хто брав участь у виборах, але не брали участь в опитуванні Президента – 56% підтримують її, 13% - не підтримують, 31% - не змогли відповісти.

•    Легалізацію канабісу в медичних цілях для полегшення болю важкохворих  підтримують 70% тих, хто брав участь у виборах і в опитуванні, 24% - не підтримують.  Серед тих, хто брав участь у виборах, але не брали участь в опитуванні Президента – 52% підтримують її, 28% - не підтримують, 20% - не змогли відповісти.

•    Ідею довічного ув’язнення за корупцію в особливо великих розмірах підтримують 81% тих, хто брав участь у виборах і в опитуванні, 16% - не підтримують. Серед тих, хто брав участь у виборах, але не брали участь в опитуванні Президента – 63% підтримують її, 21% - не підтримують, 16% - не визначилися.

•    Ідею створення вільної економічної зони на території Донецької і Луганської областей підтримують 45% тих, хто брав участь у виборах і в опитуванні, 43% - не підтримують, 12% - не визначилися. Серед тих, хто брав участь у виборах, але не брали участь в опитуванні Президента – 33% підтримують її, 39% - не підтримують, 28% - не визначилися.

•    Ідею скорочення кількості народних депутатів до 300 підтримують 95% тих, хто брав участь у виборах і в опитуванні, 4% - не підтримують. Серед тих, хто брав участь у виборах,  але не брали участь в опитуванні Президента – 81% підтримують її, 7% - не підтримують, 13% - не визначилися.

•    Право України на використання гарантій безпеки визначених Будапештським меморандумом  підтримують 78% тих, хто брав участь у виборах і в опитуванні, 10% - не підтримують, 12% - не змогли відповісти. Серед тих, хто брав участь у виборах, але не брали участь в опитуванні – 56% підтримують її, 13% - не підтримують, 31% - не змогли відповісти.

•    20% з тих, хто не голосував на виборах головною причиною назвали стан здоров’я, 19% - через те, що не проживають за місцем прописки, 15% - зайняті в день виборів, 14% - не знали, за кого голосувати. Для 12% - вибори нецікаві, 10% - через епідемію коронавірусу. У 4% немає виборів у їхньому місті/селі, ще 4% - відсутні у списках.

•    Якби була можливість голосувати електронно, з дому, то 46% з тих, не голосував на місцевих виборах, таки проголосували б сьогодні, 13% - 50/50, 14% - можливо і 25% - не голосували б.


Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибіркова сукупність: 9947 респондентів:
у т.ч. 1200 респондентів методом опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів – опитування тих, хто НЕ ГОЛОСУВАВ на виборах.
Помилка репрезентативності: не більше 2,8%

у т.ч. 8747 респондентів, які ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ВИБОРАХ, на виході з 140 виборчих дільниць, відібраних випадковим чином із дотриманням принципу рівномірності. Для випадкового відбору респондентів була застосована методика сталого кроку.
Помилка репрезентативності: не більше 1,4%

•    Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» 20-21 жовтня,зафіксували поступове зростання інтересу до опитування Президента. Так, 70%респондентів знають, що президент Зеленський оголосив проведення всенародного опитування у день виборів 25 жовтня (35% заявили, що добре знають про це, 35% – щось чули). 29% нічого про це не знають. Відносно вищий рівень обізнаності про президентську ініціативу фіксується серед мешканців обласних центрів та Києва, старшого населення, виборців партії «Сила і честь», «Європейської солідарності», партії Шарія та «Свободи».

•    43% опитаних позитивно ставляться до ідеї Президента провести всенародне опитування у день виборів. 30% – нейтрально і 25% – негативно. Відносно гірше ставляться до цієї ідеї мешканці Києва та Галичини, старші опитані, виборці партії «Європейська солідарність». Позитивно цю ініціативу сприймають молодші опитані та симпатики партії «Слуга народу».

•    63% респондентів вважають ініціативу Президентазаконною.23% – протилежної думки. Лишеприхильники «Європейської солідарності» у своїй більшості вважають опитування президента незаконним. Виборці інших партій у своїй відносній більшості вважають опитування законним.

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 4000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing, телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 1.5%. Терміни проведення: 20-21  жовтня 2020 р.

•    Згідно з результатами опитування Соціологічної групи «Рейтинг» 76% респондентів помітили покращення стану доріг та збільшення їх ремонту протягом останнього року (у 2017 році таких було 62%, 2018 – 61%). 23% протилежної думки. Оцінюючи покращення стану доріг на різних рівнях 67% опитаних помітили покращення на дорогах міжобласного сполучення, 63% – у своєму районі, 62% – у своєму населеному пункті.

•    Серед респондентів, які помітили покращення стану доріг, 46% опитаних вважають, що найбільша заслуга у цьому місцевої влади, 29% вважають, що це заслуга Президента, лише 3% – Прем’єр-міністра, 2% – Верховної Ради. За останні три роки значно зросла кількість тих, хто вважає, що покращення доріг – заслуга Президента.
•    Якщо у 2017-2018 роках хороші дороги вважались заслугою місцевої влади і Прем’єра, то у 2020 – місцевої влади і Президента.

•    56% опитаних вважають, що за Зеленського ремонтують доріг більше, ніж за Порошенка (13%).18% вважають, що будувалось однаково. Оцінюючи сферу будівництва соціальної інфраструктури 27% вважають, що її більше будують за Зеленського, 27% – за обох, 17% – за Порошенка.

•    Порівнюючи всіх президентів, 41% вважають, що найбільше дороги ремонтувати за Зеленського. 15% – вважають, що це було в часи каденції Президента Порошенка, 11% – Януковича, 8% – Кучми, 3% – Ющенка і 2% – Кравчука. 17% - не змогли визначитися з цього питання.



Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 3000 респондентів. Метод опитування: CATI (computer-assistedtelephoneinterviews -телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 1,8%. Терміни проведення: 8-10 жовтня 2020 р.

Выборочная совокупность: 3000 респондентов

 • Результати опитування Соціологічної групи Рейтинг (16-19 жовтня) зафіксували поступове зростання позитивних очікувань від виборів на місцевому рівні з початку дослідження (початок вересня 2020). Сьогодні 34% опитаних вважають, що ситуація внаслідок виборів у їхньому місті/селі покращиться. 52% вважають, що нічого не зміниться. Лише 6% вважають, що вона погіршиться. Зростання оптимізму фіксується у всіх вікових категоріях. 

• Про свою участь у місцевих виборах заявили 61% опитаних. 18% вагаються (50/50), ще 7% – можливо візьмуть участь, 13% – малоймовірно.  Поступово зростає виборча мобілізація у молодшій та середній вікових категоріях. 

• У разі загострення ситуації з коронавірусом готовність взяти участь у виборах підтвердили 51%, 21% вагаються (50/50), 9% – можливо прийдуть на дільниці, 17% – малоймовірно. За останні два тижні зросла кількість тих, хто готовий прийти на дільниці навіть у разі  загострення епідемії. 

• 58% опитаних зазначили, що вже визначилися, за кого голосувати, 40% – не визначилися. Серед тих, хто зазначив, що обов’язково прийде на дільниці, визначених – 73%. Відносно вищий рівень визначеності – серед найстарших. 

• За результатами агрегованого рейтингу партій на місцевих виборах умовний 5% бар’єр долають п’ять партій: «Слуга народу» 16,7% тих, хто визначився і має однозначний намір прийти на вибори, «Опозиційна платформа – За життя» – 13,5%, «Європейська солідарність» – 13,2%, «Батьківщина» – 8,6% та «За майбутнє» – 7,4%. 

• Партію «Наш край» підтримують 4,0%. Радикальну партію Олега Ляшка – 3,3%, УДАР Віталія Кличка – 2,7%, ВО «Свобода» – 2,3%, партію Шарія – 1,9%, «Пропозиція» – 1,6%, «Голос» – 1,4%, «Сила і честь» –  1,2%, «Перемога Пальчевського» – 0,9%. Сумарний рейтинг інших партій (переважно місцевих), які беруть участь у місцевих виборах та були включені у список для дослідження, – 21,3%. 

• 48% вважають, що на місцевих виборах будуть незначні фальсифікації. 28% – переконані, що вони будуть значними. 16% – вважають, що їх не буде. За останні місяць зросла кількість тих, хто очікує значних фальсифікацій. 

• 62% респондентів негативно ставляться до ситуації, коли під час виборів деякі політики та партії допомагають виборцям матеріально (роздають пайки, гроші, кошти на ремонт і лікування). 19% ставляться нейтрально, 15% – позитивно. Попри це, лише 6% стикалися з спробами підкупу особисто, 11% знають про це від родичів та знайомих. 81% – не мали такого досвіду під час цієї виборчої кампанії. 

• 57% чули про рекомендації Уряду голосувати на виборах особистою ручкою. 42% – не чули. Лише третина знають про рекомендацію не брати з собою на дільниці дітей. 65% – не знають. Більше останніх серед тих, хто має дітей до 16 років. Попри це 87% підтримують таку рекомендацію, лише 10% – протилежної думки. 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 5000 респондентів. Метод опитування: CATI (computer-assisted telephone interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера, на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження: не більше 1,4%. Терміни проведення: 16-19 жовтня 2020 р.

 • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 17-19 жовтня серед мешканців Чернівців показали, що містяни однаково песимістично оцінюють ситуацію в місті та в країні. Так, 70% вважають, що справи в державі розвиваються у неправильному напрямку, 19% – у правильному. Стосовно міста 17% вважають, що справи рухаються у правильному напрямку, 76% – у неправильному. 

• 69% відповіли, що обов’язково візьмуть участь у місцевих виборах, ще 13% - вагаються, чи брати участь, 3% - можливо візьмуть участь, 15% - малоймовірно, що голосуватимуть. Мобілізація виборців відносно вища серед старшого населення.

• У рейтингу до міської ради Чернівців лідирує партія «Єдина альтернатива» з рейтингом 18,9% серед тих, хто буде голосувати та визначився із вибором. Далі – партія «Команда Михайлішина», яку готові підтримати 16,7%, «Слуга народу» – з показником 12,2%, «Європейська солідарність» – 9,0%, «Пропозиція» – 9,0%, партія Чернівчан – 4,7%, «За майбутнє» – 4,5%, «Батьківщина» – 4,4%, «Опозиційна платформа – За життя» – 4,0%. Рейтинг інших партій – менше 4%. Не визначилися – близько 17%. 

• Серед кандидатів у мери лідером є Віталій Михайлішин: 28,9% серед тих, хто голосуватиме та визначився із вибором. 24,8% готові підтримати Романа Клічука, 17,3% - Олексія Каспрука, 8,6% - Віталія Другановського, 4,0% – Василя Максимюка. Рейтинги інших кандидатів – менше 4%. Не визначились, за кого голосуватимуть, – близько 13% опитаних.

• 35,0% вірять у те, що новим мером Чернівців стане Роман Клічук. 32,4% – вважають, що ним стане Віталій Михайлішин, 17,9% – Олексій Каспрук, 10,0% – Віталій Другановський. В перемогу інших кандидатів вірять менше 1%.

• Моделювання другого туру мерських виборів показало, що за умови виходу до нього Р.Клічука та інших потенційних кандидатів, кандидат від партії «Єдина альтернатива» отримав би перемогу. У парі з О.Каспруком з результатом – 47% проти 29%, у парі з В.Другановським – 43% проти 19%, у парі з В.Михайлішиним – 42% проти 36%. У парі О.Каспрук проти В.Михайлішина останній би переміг з результатом 42% проти 35%. 

Аудиторія: мешканці м.Чернівці  від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю.    Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Метод опитування: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,8%.  Терміни проведення: 17-19 жовтня 2020 р. Замовник дослідження: PGR Consulting Group LLC

 • Результати опитування Соціологічної групи Рейтинг (16-19 жовтня) зафіксували поступове зростання позитивних очікувань від виборів на місцевому рівні з початку дослідження (початок вересня 2020). Сьогодні 34% опитаних вважають, що ситуація внаслідок виборів у їхньому місті/селі покращиться. 52% вважають, що нічого не зміниться. Лише 6% вважають, що вона погіршиться. Зростання оптимізму фіксується у всіх вікових категоріях. 

• Про свою участь у місцевих виборах заявили 61% опитаних. 18% вагаються (50/50), ще 7% – можливо візьмуть участь, 13% – малоймовірно.  Поступово зростає виборча мобілізація у молодшій та середній вікових категоріях. 

• У разі загострення ситуації з коронавірусом готовність взяти участь у виборах підтвердили 51%, 21% вагаються (50/50), 9% – можливо прийдуть на дільниці, 17% – малоймовірно. За останні два тижні зросла кількість тих, хто готовий прийти на дільниці навіть у разі  загострення епідемії. 

• 58% опитаних зазначили, що вже визначилися, за кого голосувати, 40% – не визначилися. Серед тих, хто зазначив, що обов’язково прийде на дільниці, визначених – 73%. Відносно вищий рівень визначеності – серед найстарших. 

• За результатами агрегованого рейтингу партій на місцевих виборах умовний 5% бар’єр долають п’ять партій: «Слуга народу» 16,7% тих, хто визначився і має однозначний намір прийти на вибори, «Опозиційна платформа – За життя» – 13,5%, «Європейська солідарність» – 13,2%, «Батьківщина» – 8,6% та «За майбутнє» – 7,4%. 

• Партію «Наш край» підтримують 4,0%. Радикальну партію Олега Ляшка – 3,3%, УДАР Віталія Кличка – 2,7%, ВО «Свобода» – 2,3%, партію Шарія – 1,9%, «Пропозиція» – 1,6%, «Голос» – 1,4%, «Сила і честь» –  1,2%, «Перемога Пальчевського» – 0,9%. Сумарний рейтинг інших партій (переважно місцевих), які беруть участь у місцевих виборах та були включені у список для дослідження, – 21,3%. 

• 48% вважають, що на місцевих виборах будуть незначні фальсифікації. 28% – переконані, що вони будуть значними. 16% – вважають, що їх не буде. За останні місяць зросла кількість тих, хто очікує значних фальсифікацій. 

• 62% респондентів негативно ставляться до ситуації, коли під час виборів деякі політики та партії допомагають виборцям матеріально (роздають пайки, гроші, кошти на ремонт і лікування). 19% ставляться нейтрально, 15% – позитивно. Попри це, лише 6% стикалися з спробами підкупу особисто, 11% знають про це від родичів та знайомих. 81% – не мали такого досвіду під час цієї виборчої кампанії. 

• 57% чули про рекомендації Уряду голосувати на виборах особистою ручкою. 42% – не чули. Лише третина знають про рекомендацію не брати з собою на дільниці дітей. 65% – не знають. Більше останніх серед тих, хто має дітей до 16 років. Попри це 87% підтримують таку рекомендацію, лише 10% – протилежної думки. 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 5000 респондентів. Метод опитування: CATI (computer-assisted telephone interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера, на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження: не більше 1,4%. Терміни проведення: 16-19 жовтня 2020 р.

•    Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 9-14 жовтня серед мешканців Одеси показали, що одесити відносно краще оцінюють ситуацію в місті, аніж в країні. Так, 75% вважають, що стан справ в державі розвивається у неправильному напрямку, лише 12% – у правильному. Стосовно міста 28% вважають, що справи рухаються у правильному напрямку, 57% – у неправильному.

•    Роботою Президента В.Зеленського задоволені 21%, незадоволені – 67%. Роботою мера Одеси Г.Труханова задоволені більше половини опитаних (53%), незадоволені – 33%. Майже 60% опитаних не проти, щоб Г.Труханов став мером ще раз, 37% вважають, що місту потрібен новий мер.

•    61% відповіли, що обов’язково візьмуть участь у місцевих виборах, ще 18% - вагаються, чи брати участь, 5% - можливо візьмуть участь, 15% - малоймовірно, що голосуватимуть. Мобілізація виборців відносно вища серед старшого населення.

•    У рейтингу до міської ради Одеси лідирує партія «Довіряй ділам» з рейтингом 36,2% серед тих, хто буде голосувати та визначився із вибором. Далі – партія «Опозиційна платформа – За життя», яку готові підтримати 19,4%, «Слуга народу» – з показником 12,3%, «Європейська солідарність» – 7,2%, Українська морська партія С.Ківалова - 6,3%, партія Шарія – 5,9%. Рейтинг інших партій – менше 3%. Не визначилися – 14%.

•    Обираючи політичну силу на виборах в міську раду 25% скоріше підтримають відому національну партію, натомість 61% скоріше підтримають місцеву партію, навіть якщо вона буде балотуватися лише у місті чи області.

•    Серед кандидатів у мери лідером є Геннадій Труханов: 50,1% серед тих, хто голосуватиме та визначився із вибором. 10,6% готові підтримати Миколу Скорика, 8,8% - Олега Філімонова, 7,9% - Сергія Ківалова, 5,9% - Петра Обухова, 4,4% - Едуарда Гурвіца, 3,2% - Євгена Червоненка. Рейтинги інших кандидатів – менше 2%. Не визначились, за кого голосуватимуть, – близько 14% опитаних.
•    Моделювання другого туру мерських виборів показало, що за умови виходу до нього Г.Труханова та інших потенційних кандидатів, діючий мер отримав би перемогу. У парі з Е.Гурвіцом з результатом – 68% проти 14%, у парі з С.Ківаловим – 62% проти 16%, у парі з П.Обуховим – 65% проти 12%, у парі з М.Скориком – 59% проти 18%, у парі з О.Філімоновим – 64% проти 17%.

Аудиторія: мешканці м.Одеса  від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю.    Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Метод опитування: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,8%.  Терміни проведення: 9-14 жовтня 2020 р.

•    Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 2-9 жовтня серед мешканців Харківської області показали, що 56% обов’язково візьмуть участь у місцевих виборах, ще 20% - вагаються, чи брати участь, 9% - можливо візьмуть участь, 15% - малоймовірно, що голосуватимуть. Мобілізація виборців відносно вища серед старшого населення, жінок і мешканців Харкова.

•    У рейтингу до Харківської обласної ради лідирує партія «Блок Кернеса - Успішний Харків» з рейтингом 45,7% серед тих, хто буде голосувати та визначився із вибором. Далі – партія «Блок Світличної Разом!», яку готові підтримати 19,6%, «Опозиційна платформа – За життя» - з показником 13,7%, «Слуга народу» – 7,4%, «Європейська солідарність» – 4,2%, партія Шарія – 3,7%. Рейтинг інших партій – менше 2%. Не визначилися – близько 11%.

Аудиторія: мешканці Харківської області  від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю.    Вибіркова сукупність: 2000 респондентів, у т.ч. обласний центр – 1024 респондентів. Метод опитування: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2% - для області, не більше 3,1% - для обласного центру.  Терміни проведення: 2-9 жовтня 2020 р.
 

 • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 16-18 жовтня серед мешканців Олександрії показали, що мешканці міста відносно краще оцінюють місцеву ситуацію, аніж по країні. Так, 76% вважають, що стан справ в державі розвивається у неправильному напрямку, лише 15% – у правильному. Стосовно міста 39% вважають, що справи рухаються у правильному напрямку, 48% – у неправильному. Динаміка загальних настроїв у місті має негативну тенденцію. 

• 68% відповіли, що обов’язково візьмуть участь у місцевих виборах, ще 14% - вагаються, чи брати участь, 4% - можливо візьмуть участь, 13% - малоймовірно, що голосуватимуть. Мобілізація виборців відносно вища серед старшого населення.

• Моделювання ситуації із можливим загостренням епідеміологічної ситуації в місті дещо зменшує загальну мобілізацію виборців. У цьому випадку 61% відповіли, що обов’язково візьмуть участь у місцевих виборах, ще 16% - вагаються, чи брати участь, 5% - можливо візьмуть участь, 16% - малоймовірно, що голосуватимуть. Попри це старші опитані все одно висловлюють найбільше бажання взяти прийти на дільниці. 

• У рейтингу до міської ради Олександрії лідирує партія «Пропозиція» з рейтингом 29,3% серед тих, хто буде голосувати та визначився із вибором. Далі – партія «Опозиційна платформа – За життя», яку готові підтримати 17,9%, «Європейська солідарність» – 10,4%, «Батьківщина» –  8,4%, «Слуга народу» – 8,3%, «Сила людей» – 6,3%, Радикальна партія Ляшка – 5,6%. Рейтинг інших партій – менше 4%. Не визначилися – 19-20%. 

• Серед кандидатів у мери лідером є Сергій Кузьменко: 61,4% серед тих, хто голосуватиме та визначився із вибором. 36,9% готові підтримати Степана Цапюка, 0,9% - Володимира Трофименка. Не визначились, за кого голосуватимуть, – близько 10% опитаних.

• 85% опитаних зазначили, що упевнені у виборі кандидата у мери. Відносно більше впевнені С.Кузьменка (88%). 

Аудиторія: мешканці м.Олександрія  від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю.    Вибіркова сукупність: 800  респондентів. Метод опитування: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 3,5%.  Терміни проведення: 16-18 жовтня 2020 р.

 • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» 14-16 жовтня показали, що 60% знають, що президент Зеленський оголосив проведення всенародного опитування у день виборів 25 жовтня (25% заявили, що добре знають про це, 35% – щось чули). 40% нічого про це не знають. Відносно вищий рівень обізнаності про президентську ініціативу серед мешканців міст та старшого населення. Під час проведення опитування спостерігалося поступове зростання кількості тих, хто чув про цю ініціативу. 

• 42% опитаних позитивно ставляться до ідеї президента провести всенародне опитування у день виборів. 33% – нейтрально і 22% – негативно. Відносно краще підтримують цю ідею мешканці південно-східних регіонів країни, жителі сіл на малих міст, виборці партії «Слуга народу». Негативно настроєні до цієї ініціативи найстарші опитані та виборці партії «Європейська солідарність». 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 5000 респондентів. Метод опитування: CATI (computer-assisted telephone interviews -телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 1.4%. Терміни проведення: 14-16 жовтня 2020 р.

 • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 3-10 жовтня серед мешканців Кропивницького показали, що 67% відповіли, що обов’язково візьмуть участь у місцевих виборах, ще 22% - вагаються, чи брати участь, 10% - малоймовірно, що голосуватимуть. Мобілізація виборців відносно вища серед старшого населення та жінок.

• У рейтингу до міської ради Кропивницького лідирує партія «Пропозиція» з рейтингом 26,9% серед тих, хто буде голосувати та визначився із вибором. Далі – партія «Перспектива міста», яку готові підтримати 18,8%, «Слуга народу» – з показником 11,4%, «Опозиційна платформа – За життя» – 9,7%, «Європейська солідарність» – 8,4%, «Батьківщина» – 7,0%, «За майбутнє» – 4,4%, «Рідне місто» – 4,3%. Рейтинг інших партій – менше 3%. Не визначилися – близько 11%. 

• Серед кандидатів у мери лідером є Андрій Райкович: 49,2% серед тих, хто голосуватиме та визначився із вибором. 24,9% готові підтримати Артема Стрижакова, 8,0% – Анатолія Ларіна, 6,9% - Ольгу Ковальову-Алокілі, 4,4%  – Олександра Цертія. Рейтинги інших кандидатів – менше 3%. Не визначились, за кого голосуватимуть, – близько 12% опитаних.

• Моделювання другого туру мерських виборів показало, що за умови виходу до нього А.Райковича та інших потенційних кандидатів, діючий мер отримав би перемогу. У парі з А.Стрижаковим з результатом – 56% проти 33%, у парі з А.Ларіним – 65% проти 18%, у парі з О.Ковальовою-Алокілі – 66% проти 17%. 

Аудиторія: мешканці м.Кропивницький  від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю.    Вибіркова сукупність: 1103 респонденти. Метод опитування: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 3,0%.  Терміни проведення: 3-10 жовтня 2020 р.

• Згідно з результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», 85% опитаних вважають себе патріотами своєї країни, 12% – протилежної думки. Патріотично настроєних громадян приблизно однаково у всіх регіонах країни, та відносно більше серед старших респондентів. 

• 69% опитаних позитивно ставляться до встановлення 14 жовтня державного свята Дня захисника України, 23% – нейтрально і лише 5% – негативно. Найкраще цей свято сприймається мешканцями Заходу та Центру. Близько 60% респондентів Сходу та Півдня позитивно ставляться до свята, третина – нейтрально і лише 6-7% негативно. 

• 59% опитаних висловили готовність у випадку виникнення відповідної загрози відстоювати територіальну цілісність України зі зброєю в руках (у 2019 таких респондентів було 56%, 2017% – 54%, 2012 – 33%). Відносно більше таких серед чоловіків, респондентів середнього віку та серед людей з відносно вищими доходами. 

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод опитування: CATI (computer-assistedtelephoneinterviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера, на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%. Терміни проведення: 10-12 жовтня 2020 р.

 • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 8-9 жовтня серед мешканців Кривого Рогу показали, що 72% відповіли, що обов’язково візьмуть участь у місцевих виборах, ще близько 20% - вагаються, чи брати участь, 8% - малоймовірно, що голосуватимуть. Мобілізація виборців вища серед старшого населення.

• У рейтингу до міської ради Кривого Рогу лідирує партія Блок Вілкула «Українська перспектива» з рейтингом 33,8% серед тих, хто буде голосувати та визначився із вибором. Далі – партія «Слуга народу», яку готові підтримати 23,2%, «Опозиційна платформа – За життя» з показником 10,3%, партія  Шарія – 8,2%, «Європейська солідарність» – 7,3%, «Сила людей» – 6,1%, «Батьківщина» – 4,7%, «Пропозиція» – 4,2%. Рейтинг інших партій – менше 2%. Не визначилися – близько 23%. 

• Серед кандидатів у мери лідером є Юрій Вілкул: 40,8% серед тих, хто голосуватиме та визначився із вибором. 29,0% готові підтримати Дмитра Шевчика, 10,1% – Костянтина Павлова, 7,2% - Юрія Ярового, 5,5% – Юрія Милобога. Рейтинги інших кандидатів – менше 4%. Не визначились, за кого голосуватимуть, близько 20% опитаних.

•    Результати IV хвилі опитування Соціологічної групи Рейтинг (4-7 жовтня) зафіксували зростання обізнаності громадян щодо місцевих виборів.

•    58% опитаних знають, що вибори відбудуться 25 жовтня, ще 14% відповіли, що вони пройдуть цього місяця, 2% назвали інший місяць і число. Водночас, 26% взагалі не знають, або ж вагались із відповіддю. У середині вересня лише третина знали точну дату місцевих виборів.

•    20% зазначили, що знають за якою системою пройдуть місцеві вибори (у вересні таких було 13%). 26% визнали свою часткову обізнаність стосовно цього питання. Водночас, більше половини (55%) нічого по це невідомо.

•    За останні чотири роки зросла переконаність у важливості власного голосу на виборах. Так, у 2016-17 рр. близько половини опитаних говорили, що їхній голос нічого не вирішує. Цього року таких – третина. Більше половини переконані у зворотному. Найбільше останніх серед мешканців Києва, Галичини, молодших опитаних та тих, хто заявив про свою обов’язкову участь у виборах.

•    Для третини опитаних на місцевих виборах важливіше, в першу чергу, хто стане міським/сільським головою – майже втричі менше (13%) – які партії пройдуть до місцевих рад. Поряд з цим 35% зазначили що їм однаково важливо, хто буде головою і які політичні сили прийдуть до влади.

•    81% опитаних зазначили, що обираючи, за кого голосувати на місцевих виборах, вони приймають рішення самостійно. Поряд з цим, 15% – частіше радяться із близькими, родичами. Найбільше останніх серед наймолодших і одночасно серед найстарших опитаних, мешканців сіл, жінок та на Західній Україні.

•    37% заявили, що часто слідкують за місцевою політикою та рішеннями місцевої влади, 31% – роблять це інколи, 20% – рідко, 8% – взагалі не цікавляться цими питаннями.

•    27% обговорюють питання місцевих виборів з членами родини, близькими, чи колегами. 32% роблять це інколи, 23% – рідко, 14% – взагалі про це не говорять. Більше тих, хто обговорює місцеві вибори зі своїми близькими, серед старших респондентів.

•    Про свою участь у місцевих виборах заявили 58% опитаних. 21% вагаються (50/50), ще 8% – можливо візьмуть участь, 13% – малоймовірно.  У разі загострення ситуації з коронавірусом готовність взяти участь у виборах підтвердили 46%, 23% вагаються (50/50), 9% – можливо прийдуть на дільниці, 21% – малоймовірно. За останній тиждень тенденції стосовно декларованої явки практично не змінилися.

•    Відповідно до інформації територіальних виборчих комісій, в IV хвилі опитування були внесені корективи до списків партій, які висунули своїх кандидатів до обласних рад. Сукупно в рейтинг потрапило 77 різних партій, з яких переважна більшість – місцеві партії, що балотуються в одну, або кілька обласних рад.

•    За результатами агрегованого рейтингу партій на місцевих виборах станом на 7 жовтня умовний 5% бар’єр долають п’ять партій: «Слуга народу» 17,2% тих, хто визначився і має намір прийти на вибори, «Опозиційна платформа – За життя» – 12,6%, «Європейська солідарність» – 11,7%, «Батьківщина» – 7,5% та «За майбутнє» – 7,2%. Практично всі ці партії за останній тиждень покращили свій результат.

•    Партію «Наш край» підтримують 4,0%. Радикальну партію Олега Ляшка – 3,9%, УДАР Віталія Кличка – 3,0%, партію Шарія – 2,6%, ВО «Свобода» – 2,4%, партії «Голос», «Перемога Пальчевського», «Сила і честь» – по 1,6%, партію «Пропозиція» – близько 1%. Сумарний рейтинг інших партій (переважно місцевих), які беруть участь у місцевих виборах та були включені у список для дослідження, – 22,2%.

Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 5000 респондентів. Метод опитування: CATI (computer-assisted telephone interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера, на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження: не більше 1,4%.
Терміни проведення: 4-7 жовтня 2020 р.

 • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 26-28 вересня серед мешканців Олександрії показали, що жителі міста значно краще оцінюють місцевий стан справ, аніж загальну ситуацію в країні. Так, лише 15% вважають, що країна рухається у правильному напрямку, 74% – протилежної думки. Натомість 46% мешканців міста вважають, що справи у ньому йдуть правильно, 43% – протилежної думки.

• 64% опитаних хочуть змін у місті (40% поступових, 24% – швидких). 32% – за стабільність.  

• 45% очікують покращення після місцевих виборів 25 жовтня. 37% переконані, що нічого не зміниться, лише 3% очікують погіршення.  

• 74% відповіли, що обов’язково візьмуть участь у місцевих виборах, ще 12% - вагаються (50/50), 3% – можливо візьмуть участь, 10% - малоймовірно, що голосуватимуть. Відносно вищий рівень передвиборчої мобілізації серед старшої категорії населення.  

• Серед кандидатів у мери лідером є Сергій Кузьменко: 58,5% серед тих, хто голосуватиме та визначився із вибором. 38,2% готові підтримати Степана Цапюка. 1,6% підтримують Володимира Трофименка. Не визначились за кого голосуватимуть близько 9% опитаних. 

Аудиторія: мешканці Олександрії  від 18 років і старші . Вибірка репрезентативна за віком, статтю.  Вибіркова сукупність: 800 респондентів. Метод опитування: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 3,5%. Терміни проведення: 26-28 вересня 2020 р.