Новини та прес-релізи

Опитування було проведено у всіх регіонах України (за винятком Криму і Донбасу) з 7 по 21 вересня 2015 року, з додатковою вибіркою в Закарпатській області. Національне опитування проводилося за випадковою вибіркою в 1200 постійних жителів України віком від 18 років і які мають право голосу. Статистична похибка не перевищує 2,8%, а коефіцієнт досяжності становив 63,9%. Опитування в Закарпатській області проводилося за випадковою вибіркою в 633 постійних жителів. Статистична похибка не перевищує 3,9%, а коефіцієнт досяжності становив 65%.

Опитування було проведено Соціологічною групою «Рейтинг» на замовлення Міжнародного Республіканського Інституту (IRI) за фінансування Агентства США з Міжнародного Розвитку.

Презентацію англійською мовою можна завантажити на сайті IRI.
 

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», більше половини опитаних (56%) висловили чітку готовність взяти участь у місцевих виборах в м.Тернопіль.

Серед тих, хто має намір взяти участь у виборах до міської ради, 20,7% проголосували б за Свободу, 16,6% – за САМОПОМІЧ, 10,4% – за Блок Петра Порошенка «Солідарність», 6,8% – Громадянську позицію, 5,6% – Батьківщину 4,5% – Радикальну партію.
За «Українське об’єднання патріотів – «УКРОП» віддали б свій голос 3,0%, Народний Контроль – 2,8%, НРУ – 1,6%.
Іншу партію обрали б близько 4% опитаних, близько чверті – не визначилися.

Серед тих, хто має намір взяти участь у виборах міського голови, майже 60% проголосували б за С.Надала.
За Т.Пастуха віддали б свій голос 9%, П.Ландяка – 5%, М.Ратушняка – 3,3%, В.Бліхара – 2,8%, І.Вонса – 2,5%.
Іншого кандидата обрали б близько 4% опитаних, близько 15% – не визначилися.

Аудиторія: населення м.Тернопіль від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: 800 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 3,5%. Терміни проведення дослідження: 1-7 жовтня 2015р.

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у жовтні 2015 року, 41% опитаних підтримує ідею визнати ОУН-УПА учасниками боротьби за державну Незалежність України, 38% опитаних – не підтримують. 

Ще 21% не визначились з цього питання.

Протягом 2014-2015 років кількість прихильників визнання ОУН-УПА зросла з 27% до 41%, натомість противників цієї ідеї істотно поменшало (з 52 до 38%). 

Таким чином, вперше за роки дослідження даного питання кількість прихильників визнання ОУН-УПА в Україні перевищила кількість противників. 

Ідею визнати ОУН та УПА учасниками боротьби за державну Незалежність України найбільше підтримують на Заході (76%), а найменше на Півдні (27%) і Сході (23%). 

Чим молодші респонденти, чим вищий рівень освіти і доходів, тим більше вони підтримують визнання ОУН-УПА учасниками боротьби за державну Незалежність України. Також відносно більше підтримки серед чоловіків та україномовних респондентів.

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення.  Вибіркова сукупність: 1800 респондентів.  Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності: не більше 2,4%. Терміни проведення дослідження: 1-6 жовтня 2015 р.

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у жовтні 2015 року, третина (31%) опитаних жалкують про розпад у 1991 році Радянського Союзу, водночас більше половини (56%) – ні, 14% - не визначилися.

Динаміка свідчить про те, що з кожним роком зменшується кількість українців, які жалкують про розпад СРСР: якщо у 2010 році таких було 46%, то вже у 2013 – 41%, у 2014 – 33%, а у 2015 – 31%.

Майже половина мешканців Півдня (49%), 39% жителів Сходу і чверть Центру шкодують за СРСР.

Чим старші респонденти та чим менший їхній рівень освіти та доходів, тим більше вони шкодують за СРСР.  Жалкують про розпад СРСР відносно більше жінки. 

Кількість респондентів, які шкодують за СРСР серед російськомовних вдвічі вища, ніж серед україномовних. 

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1800 респондентів.  Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності: не більше 2,4%. Терміни проведення дослідження: 1-6 жовтня 2015 р.

Опитування було проведено у всіх регіонах України (за винятком Криму, Донецької та Луганської областей) з 10 по 30 липня 2015 року, з додатковою вибіркою в Одеській області. Національне опитування проводилося за випадковою вибіркою в 1200 постійних жителів України віком від 18 років і які мають право голосу. Статистична похибка не перевищує 2,8%, а коефіцієнт досяжності становив 62,8%. Опитування в Одеській області проводилося за випадковою вибіркою в 665 постійних жителів. Статистична похибка не перевищує 3,8%, а коефіцієнт досяжності становив 61,8%.

Опитування було проведено Соціологічною групою «Рейтинг» на замовлення Міжнародного Республіканського Інституту (IRI) за фінансування Агентства США з Міжнародного Розвитку.

Дослідження проведено Інформаційно-аналітичним центром «RATING Pro» за результатами опитування Соціологічної групи «Рейтинг» в м.Київ. 15-21 липня 2015 опитано 1200 респондентів (особисте інтерв’ю face-to-face) від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю. Помилка: не більше 2.8%.
В рамках загального моніторингу ставлення українців до реформ, Інформаційно-аналітичний центр «RATING Pro» дослідив ставлення і очікування від нової Патрульної поліції в Києві.
 
Згідно з результатами дослідження, 82% киян підтримують створення нової Патрульної поліції у місті. Не підтримують – лише 8%.
 
69% очікують що у зв'язку зі створенням нової Патрульної поліції рівень безпеки у місті покращиться, 19% вважають, що все залишиться на колишньому рівні, 2% – погіршиться.
 
При цьому, серед тих, хто підтримує створення поліції, очікують покращення безпеки у місті 82% опитаних, а серед тих, хто не підтримує, домінує думка, що нічого не зміниться (66%).
 
42% очікують що у зв'язку зі створенням нової Патрульної поліції рівень боротьби з корупцією покращиться, 38% вважають, що все залишиться на колишньому рівні, 4% – погіршиться.
 
При цьому, серед тих, хто підтримує створення поліції, очікують покращення боротьби з корупцією 51% опитаних, а серед тих, хто не підтримує, домінує думка, що нічого не зміниться (61%).
 
На думку більшості, основна заслуга у створенні Патрульної поліції Києва належить заступнику Міністра внутрішніх справ Екі Згуладзе (39%). 14% вважають, що це заслуга Президента Петра Порошенка, 8% - Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, 6% - Мера Києва Віталія Кличка, 2% - Прем'єр-міністра Арсенія Яценюка. Третина – не визначились з відповіддю.

 

Аудиторія: мешканці одномандатного виборчого округу №205. Вибірка репрезентативна за віком та статтю. Вибіркова сукупність: 800 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face–to–face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 3,5%. Терміни проведення дослідження: 16–20 липня 2015 р.

Згідно з результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» напередодні проміжних виборів на одномандатному виборчому окрузі №205, якби у липні одночасно відбувались вибори партій до Верховної Ради, лідерами електоральних симпатій на окрузі були б Блок Петра Порошенка «Солідарність», за який готові проголосувати 31,6% серед тих, визначився з вибором і взяв би участь у голосуванні та «Українське об’єднання патріотів – «УКРОП» – 17,7%.

Крім того, 13,5% проголосували б за Об’єднання «САМОПОМIЧ», 9,2% – Радикальну партію Олега Ляшка, 7,5% – Батьківщину, 4,9% – Свободу, 4,6% – Громадянську позицію, 3,4% – Опозиційний блок, 2,7% – Правий сектор, майже 5% – інші партії.

Таким чином, рейтинги партій багато у чому відповідають рівню підтримці кандидатів, які балотувались на окрузі, особливо це стосується лідерів перегонів – Сергія Березенка та Геннадія Корбана. Відповідно їхня участь у виборах суттєво підсилила позиції партій.

Старші люди віддають частіше перевагу Блоку Петра Порошенка «Солідарність», Радикальній партії, Батьківщині, Свободі, Опозиційному блоку. Люди середнього віку – Громадянській позиції, більші молодші виборці – партії УКРОП і Правому сектору. У САМОПОМОЧі рівна підтримка серед усіх вікових груп.

Жінки частіше підтримують Блок Петра Порошенка «Солідарність», Батьківщину. Чоловіки – Радикальну партію, УКРОП, Свободу і Правий сектор.

Відносно нижчий рівень освіти мають прихильники Радикальної партії, Блоку Петра Порошенка «Солідарність», вищий рівень освіти – у партії УКРОП.

Якщо партії УКРОП, Правий сектор, Громадянську позицію підтримують більш заможні виборці, то партії Батьківщина, Блок Петра Порошенка «Солідарність», Радикальну партію, Опозиційний блок – частіше малозабезпечені.

Дослідження проведено Інформаційно-аналітичним центром «RATING Pro» за результатами національного опитування Соціологічної групи «Рейтинг». 14-22 травня 2015 опитано 2000 респондентів (особисте інтерв’ю face-to-face) від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Помилка: не більше 2,4%. Також використано результати опитувань Eurobarometer.

Інфографіку по темі дослідження можна завантажити на сайті http://ratingpro.org/

Дослідження проведено Інформаційно-аналітичним центром «RATING Pro» за результатами національного опитування Соціологічної групи «Рейтинг». 2-13 червня 2015 опитано 2000 респондентів (особисте інтерв’ю face-to-face) від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Помилка: не більше 2,4%. Також використано результати опитувань Eurobarometer, International Social Survey Programme,  муніципального опитування International Republican Institute.

Інфографіку по темі дослідження можна завантажити на сайті http://ratingpro.org/

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг»,  серед лідерів релігійних конфесій українці найбільше довіряють Патріарху Філарету (40%) та Папі Римському Франциску (35%).  Лідерами з недовіри стали Патріарх Московський Кирил (39%) та Митрополит Онуфрій (25%). Більше половини опитаних не знають Вселенського Патріарха Варфоломія Першого, Митрополита Макарія (УАПЦ), а також Архієпископа Святослава (УГКЦ).

Патріарху Філарету, Папі Римському Франциску, Архієпископу Святославу, Митрополиту Макарію більше довіряють мешканці Західного регіону, мешканці сіл, україномовні, а також респонденти з вищими доходами. 

Натомість Митрополиту Онуфрію і Патріарху Кирилу більше довіряють мешканці Півдня та Сходу, російськомовні, з нижчим рівнем освіти і доходів.

При цьому на Заході найбільшою довірою користуються Патріарх Філарет (66%), Папа Римський Франциск (62%) та Архієпископ Святослав (57%). В Центрі та на Півдні найбільше довіряють Патріарху Філарету (38 і 40% відповідно) та Папі Римському Франциску (26 і 37% відповідно).  А мешканці Сходу найбільше довіряють Патріарху Філарету (22%).

Загалом на Заході респонденти більш обізнані стосовно усіх лідерів релігійних конфесій, представлених у дослідженні, а у Центральному регіоні – найменше. На Сході найбільше тих, хто не визначився зі своїм ставленням до лідерів конфесій. Крім того, жінки та респонденти старшого віку більш обізнані і більше довіряють лідерам релігійних конфесій.

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів.
Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,4%. Терміни проведення дослідження: 3-13 червня 2015 р.

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. . Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,4%. Терміни проведення дослідження: 3-13 червня 2015 р.

Згідно з результатами опитування Соціологічної групи «Рейтинг», якби Україна могла стати членом тільки одного міжнародного економічного союзу, то на думку 51% опитаних це слід було би зробити з Європейським Союзом, 16% – з Митним союзом Росії, Білорусі і Казахстану, 14% – за інший варіант, а 20% –  не визначилися.

З вересня минулого року рівень підтримки інтеграції з Європейським Союзом зменшився з 59 до 51%, водночас, підтримка інтеграції з Митним союзом – не змінилась.

При цьому виросла кількість респондентів, які не визначились з даного питання або є прихильниками іншого варіанту економічної інтеграції.

Членство в ЄС традиційно більше підтримують на Заході (80%), близько 60% у Центрі, 40% на Півдні та близько 20% на Сході. Чим далі на Південний Схід країни, тим більше зростає підтримка Митного Союзу.

Майже 80% прихильників Народного Фронту, БПП «Солідарність», Правого Сектору, Самопомочі і Свободи підтримують членство в ЄС. Натомість майже 60% прихильників Опозиційного Блоку і КПУ – інтеграцію з Митним союзом.

Якби проводився референдум про вступ України в НАТО, то 40% проголосували б за, 32% – проти, 11% – не голосували б, а 17% – не визначилися.

Починаючи з листопада 2014, коли зафіксовано пік (51%), фіксується поступове зменшення підтримки вступу України до НАТО: до 46% у квітні 2015 та до 40% у червні, при одночасному зростанні кількості противників вступу України до НАТО (з 25 до 32%).

Вступ України до НАТО підтримали б майже 70% мешканців Заходу країни, близько половини у Центрі. Одночасно близько половини жителів Сходу і Півдня проголосували б проти вступу до НАТО.

Чим вищий рівень освіти і доходів респондентів, чим молодший їх вік, тим вище серед них підтримка вступу України до Європейського Союзу і НАТО.

Рівень підтримки євроатлантичної інтеграції серед чоловіків вищий, ніж серед жінок, особливо що стосується вступу до НАТО.

Серед респондентів, для яких рідною мовою є українська, рівень підтримки членства в ЄС і НАТО маже втричі вищий, ніж серед респондентів, рідною мовою яких є російська.

Згідно з результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», якби вибори до Верховної Ради відбувались наступної неділі, то у них взяли б участь не більше 60% опитаних, у т.ч. тільки 28% – однозначно взяли б участь у голосуванні.

Незважаючи на деяке зменшення рейтингів за останні кілька місяців, лідером симпатій залишається Блок Петра Порошенка «Солідарність», за якого віддали б свій голос 16% опитаних з тих, хто має намір голосувати. За об’єднання «Самопоміч», Опозиційний блок та Батьківщину проголосували б близько 10% респондентів. Близько 6% підтримують Радикальну партію та Громадянську позицію, близько 5% – Правий Сектор, близько 4% – Свободу, близько 3% – Народний Фронт та КПУ. Майже 7% віддали б свій голос за інші партії, а кожен п’ятий – не визначився.

Лідером електоральних симпатій на Заході країни є об’єднання «Самопоміч» (другим йде БПП «Солідарність», третє місце ділять Правий Сектор та Батьківщина), у Центрі лідирує БПП «Солідарність» (другою йде Батьківщина, третьою – Самопоміч), на Півдні та Сході країни лідирує Опозиційний блок (друге місце за БПП «Солідарність», третє – за Батьківщиною). Важливо, що на Півдні країни майже половина опитаних або не мають намірів голосувати або не визначилися з вибором, на Сході таких 60%.

Станом на початок червня демографічний портрет виборців партій виглядає наступним чином:.

• Чоловіки більше підтримують Свободу, Правий Сектор та Народний Фронт. Жінки більше симпатизують Радикальній партії, КПУ, Самопомочі, БПП «Солідарність». Найбільша частка жінок в електораті Батьківщини.
• Виборці з меншими доходами більш прихильні до КПУ, Батьківщини, Радикальної Партії та Опозиційного Блоку. Виборці із середніми доходами обирають Народний Фронт, Громадянську позицію та БПП «Солідарність». Натомість Самопоміч, Свободу, Правий Сектор підтримують люди з більш вищими доходами.
• Основу електорату Правого Сектору, Самопомочі, Народного Фронту складають люди молодшого та середнього віку. Також значний відсоток молоді серед прихильників Радикальної партії та БПП «Солідарність». Більш старші підтримують Опозиційний Блок та Батьківщину, а найстарші виборці у  Громадянської позиції та КПУ. 
• Виборці з низьким рівнем освіти більше підтримують КПУ, Радикальну партію та Батьківщину. Респонденти з вищою та середньою спеціальною освітою складають основну частку симпатиків Самопомочі, Правого Сектору, Народного Фронту.

Якби вибори Президента відбувались наступної неділі, то чверть респондентів, які мають намір голосувати, віддали б свій голос за П.Порошенка, 10% – за Ю.Тимошенко, 7% – А.Садового. За А.Гриценка та Ю.Бойка проголосували б по 6%, за О.Ляшка – 5%, Д. Яроша – 4%. Приблизно по 2% проголосували б за О.Тягнибока, Сергія Тігіпка та А.Яценюка За інших кандидатів проголосував би кожен десятий, а кожен п’ятий – не визначився.

У регіональному розподілі П.Порошенко залишається лідером симпатій в усіх регіонах країни, другою на Заході і в Центрі йде лідер Батьківщини Ю.Тимошенко, а на Півдні і Сході – кандидат від Опозиційного блоку Ю.Бойко. Чим далі від Заходу, де лідерство Порошенка є відчутним, тим меншою є різниця між першим і другим місцем президентського рейтингу.

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. 

Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,4%. Терміни проведення дослідження: 3-13 червня 2015 р.

Аудиторія: населення України від 18 років і старші.Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face).Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%.Терміни проведення дослідження: 14-24 квітня 2015 р.

Соціологічна група «Рейтинг» продовжує спеціальний проект «Народний ТОП», який складатиметься з серії досліджень визначення кращих з кращих. Особливість методики полягає у тому, що респонденти не отримують жодних списків чи підказок, люди виражають свою думку виключно за допомогою відкритих питань.

Цього разу питання звучало: «Назвіть трьох найвидатніших українців усіх часів».

Згідно з результатами дослідження, більшість опитаних назвали серед найбільш видатних українців всіх часів Тараса Шевченка (62,9%). Доповнюють четвірку лідерів Богдан Хмельницький (23,5%), Леся Українка (19,0%) та Михайло Грушевський (12,7%).

Також до першої десятки увійшли Іван Франко (9,4%), Іван Мазепа (9,3%), Степан Бандера (8,3%), В’ячеслав Чорновіл (7,6%), Григорій Сковорода (4,7%) та Ярослав Мудрий (4,4%).

Другу десятку сформували Володимир Великий (3,4%), Віталій Кличко (3,0%), Микола Гоголь (2,6%), Микола Амосов (2,2%), Леонід Кучма (1,6%), Богдан Ступка (1,6%), Леонід Кравчук (1,4%), Борис Патон (1,2%), Ліна Костенко (1,2%)  та Роман Шухевич (1,0%).

До третьої десятки увійшли Нестор Махно (1,0%), Юлія Тимошенко (1,0%), Софія Ротару (1,0%), Андрій Шевченко (1,0%), Леонід Брежнєв (1,0%), Надія Савченко (0,9%), Сергій Корольов (0,9%), Михайло Коцюбинський (0,8%), Олександр Довженко (0,8%) та Петро Порошенко (0,8%).

Всього опитаними були названі 174 персони. Разом з тим 16% опитаних не змогли назвати (згадати) жодного видатного українця.

Згідно з результатами дослідження, більшість опитаних українців (74%) відносять себе до православ’я, 8% – до греко-католизму, по 1% – до римо-католицизму і протестантських та Євангелічних церков. Просто християнами себе вважають майже 9% опитаних, не відносять себе до жодного з релігійних віросповідань 6%.

В регіональному розрізі в усіх областях найбільш поширеним є православ’я, окрім Тернопільської, Івано-Франківської та Львівської областей, де більше половини сповідують греко-католицизм. Також греко-католиками себе вважають майже 20% мешканців Закарпаття. Римо-католицизм зустрічається частіше, ніж в інших областях, також на Закарпатті (7%).

Серед тих, хто вважає себе православними, відносна більшість (38%) відносять себе до Української православної церкви Київського патріархату, 20% – до Української православної церкви Московського патріархату, 1% – до Української автокефальної православної церкви, 39% – вважають себе просто православними.

До УПЦ (КП) найчастіше відносять себе на Заході та в Центрі України, до УПЦ (МП) – на Півдні та Донбасі.  Тим не менш, навіть в південних і східних областях, крім Донбасу та Одещини, прихильників Київського Патріархату більше, ніж Московського. При цьому, чим далі на Південь і Схід, тим більше опитані схильні себе вважати просто православними і не відносити себе до жодної православної юрисдикції. Зокрема, найбільше таких у Кіровоградській, Миколаївській, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Сумській, Одеській, Донецькій та Луганській областях.

Метод збору первинної інформації — стандартизоване інтерв’ю  «face-to-face» за місцем постійного проживання респондентів. Вибірка репрезентує доросле населення за статтю, віком (від 18 років) та типом поселення. Загалом було опитано 25000 респондентів (по 1000 на область). Помилка репрезентативності: для національних показників – не більше 0,9%, для обласних – 3,1%. Терміни проведення: 1 – 17 лютого 2015р. Опитування  проводилось 4 компаніями: 

•     Центр соціальних та маркетингових досліджень SOCIS
•     Соціологічна група «Рейтинг»
•     Центр Разумкова
•     КМІС

За даними дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», більшість опитаних (71%) вважають себе щасливими (у т.ч. 28% - однозначно щасливими, а 18% – нещасливими, не визначилися – 11%. Впродовж останніх років зафіксовано незначне зниження цього показника. Найвищим він був у 2011 році (74%), а найнижчим – у 2010 (67%). Щасливішими себе вважають більш молодші респонденти, з вищим освітнім та матеріальним рівнем, а також працюючі.

На питання «Що вам приносить найбільше радості в житті?» 68% опитаних зазначили, що родина, 56% – діти,  44% – друзі. Далі у рейтингу «радостей»: гроші та отримувати подарунки (по 25%), робота та дивитися телевізор (по 24%), дарувати подарунки (23%), спілкуватися з природою (20%), музика (19%), поратися по господарству (18%), подорожі та інтернет (по 16%).

Наступні у рейтингу радості – домашні тварини (15%), книжки та їжа (по 14%), день народження (13%), секс та кіно (12%), шопінг, відпустка/канікули, молитва (церква) (по 11%). Менш поширені – співати пісні та займатися спортом (по 9%), танцювати та усамітнення (по 6%), перемоги улюбленої команди і навчання (по 5%), театр (4%), алкоголь (3%), азартні ігри (2%). Не визначилися 3%, нічого не приносить радості 4% респондентів.

Протягом останніх 5 років українцям більше радості почали приносити родина, діти, друзі, отримування та дарування подарунків, робота, музика, порання по господарству, інтернет. Також більш радісними стали шопінг, молитва (церква), театр, книжки, співання пісень та заняття спортом. Натомість все менше радості  приносять гроші, перегляд телевізора та відпустка/канікули.

Чим більше радостей має людина, тим щасливішою вона себе вважає. Проте, є речі, які однаково приносять радість як щасливим людям, так і нещасливим, а подекуди нещасливим приносять навіть більше радості, ніж щасливим – їх ми назвали «нещасливі радості». Зокрема, до них можна віднести – гроші, перегляд телевізора, порання по господарству, їжа, церква, усамітнення, алкоголь.

Для молодших респондентів більше радості приносять  друзі, гроші, отримання подарунків, музика, подорожі, інтернет, день народження, секс, кіно, шопінг, відпустка/канікули, заняття спортом, танці, перемоги улюбленої команди та навчання. Із підвищенням віку більше радості приносять перегляд телевізора, порання по господарству, молитва (церква) та співання пісень.

Чоловікам більше радості приносять друзі, гроші, робота, інтернет, секс, їжа, заняття спортом, перемоги улюбленої команди, алкоголь та азартні ігри. Для жінок – родина, діти, отримання та дарування подарунків, порання по господарству, шопінг, домашні тварини, книжки, молитва (церква), день народження, співання пісень і танці.  Якщо у «чоловічому» рейтингу радості секс знаходиться на 12-му місці, а шопінг – на 30-му, то у жінок прямо протилежно – шопінг на 12-му місці, а секс – на 25-му.

Цікавим виявився результат групування радостей. Факторний аналіз показав, що можна виділити наступні типи радостей: «матеріальні» (подарунки, шопінг, день народження, подорожі), «розважальні» (танцювати, співати пісні, театр, книжки, музика, кіно), «молодіжні» (навчання, відпустка/канікули, друзі), «нещасливі» (дивитися телевізор, їжа, гроші), «сімейні» (родина, діти), «деструктивні» (легкі наркотики, азартні ігри, алкоголь), «усамітнення» (молитва (церква), поратися по господарству, спілкуватися з природою, усамітнення), «чоловічі» (перемоги улюбленої команди, займатися спортом, робота, інтернет, секс). 

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2400 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,1%. Терміни проведення дослідження: 1 - 9 листопада 2014 р.

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2400 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,1%. Терміни проведення дослідження: 1 - 9 листопада 2014 р.

За даними дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», 29% українців у віці 18 і більше років мають одну або декілька вишиванок. Ще 37% – не мають, але не проти мати у майбутньому. Натомість третина опитаних не мають вишиванки і не збираються мати її у майбутньому.

Найбільш поширеною вишиванка є на Західній Україні – кожний другий має одну або декілька. В Центрі та столиці – має кожен третій, на Півдні і Сході – майже кожен п’ятий, на Донбасі – кожен десятий.

Вишиванка більш поширена в селах. Водночас, чим заможніші люди, чим вищий рівень їх освіти, тим частіше такі люди мають вдома вишиванку. У жінок вишиванка користується більшою популярністю, ніж у чоловіків. Понад 40% респондентів, які вважають українську рідною мовою, мають вишиванку. Натомість  серед респондентів, які рідною вважають російську, вишиванку мають лише 7%.

Близько 20% вдягають вишиванку кілька разів на місяць, натомість більшість (62%) – лише кілька разів на рік. Кожен шостий, хто має вишиванку, її не носить.

Для третини вишиванка означає вияв патріотизму, стільки ж вважає, що це демонстрація вірності традиціям. Для чверті – це святкове вбрання, для кожного п’ятого – модна сьогодні річ, кожного десятого – оберіг, елемент особистого захисту. 

Водночас, 7% вважають вишиванку звичайним одягом, 5% – ознакою радикального націоналізму, 3% – ознакою так званої шароварщини.

На селі вишиванка частіше означає вірність традиціям, для україномовних респондентів – це, передусім,  вияв патріотизму. Жінки частіше за чоловіків бачать у вишиванці оберіг та святкове вбрання, а молоді люди, окрім того, погоджуються, що вишиванка модна сьогодні річ.

Цікаво, що для людей, які мають вишиванку, але її не носять, ця річ частіше означає вірність традиціям. Для людей, які носять вишиванку, але не часто – вияв патріотизму та святкове брання, а для тих, хто носить часто – оберіг. Наявність моди на вишиванки частіше відзначають ті респонденти, які її не мають.

Згідно з результатами опитування Соціологічної групи «Рейтинг», 36% опитаних вважають, що необхідно скасувати перемир’я і завершити АТО до повного відновлення української влади на всьому Донбасі, 21% підтримують надання ширших економічних та гуманітарних повноважень регіону, ще 17% – за надання цим територіям самостійності, федеративного статусу краю, але залишити у складі України, ще 9% – за відокремлення цих територій від України. Не визначилися – 17%.

У порівнянні із опитуванням за жовтень, зросла підтримка скасування перемир’я і завершення АТО (з 22 до 36%) та зменшилася кількість невизначених з даного питання (з 27 до 17%). Найбільше скасування перемир’я і завершення АТО підтримують на Заході, відокремлення цих територій від України – на самому Донбасі.

43% респондентів позитивно ставляться до підписання перемир’я з представниками так званих ДНР та ЛНР, стільки ж (44%) – негативно. Не визначилися – 13%. Порівняно з жовтнем, зменшилася кількість прихильників підписання перемир’я (з 53 до 43%), водночас зросла кількість його противників (з 33 до 44%).

Разом з цим, більшість респондентів (71%) не підтримують ідею відокремлення територій, які контролюють ДНР і ЛНР, від України, водночас, кожен п’ятий виступає за відокремлення, кожен десятий – не визначився.

Абсолютна більшість (74%) вважають, що Україна повинна бути унітарною державою, 15% – федеративною, не визначилися – 11%.  

64% респондентів підтримують вступ України до ЄС, 17% – до Митного союзу, 19% – не визначилися.

З квітня 2014 року спостерігається збільшення прихильників вступу до ЄС (з 55 у квітні до 64%) при одночасному зменшенні прихильників МС (з 24 у квітні до 17%). Вступ до ЄС підтримують більшість опитаних на Заході, Півночі, в Центрі, на Сході та Півдні. Лише на Донбасі більшість – за вступ України до Митного союзу.

Майже половина опитаних (48%) підтримують ініціативу скасування на законодавчому рівні позаблокового статусу України, близько третини (28%) – проти цього. Ще чверть – не визначилися.

Якби сьогодні проводився референдум про вступ України до НАТО, то половина опитаних (51%) проголосували б за вступ, 25% – проти. Ще чверть – не визначилися або не брали б участі у такому референдумі.

Починаючи із квітня цього року кількість прихильників вступу до НАТО постійно збільшується. У листопаді зафіксовано найбільший рівень його підтримки (з 40 у квітні до 51%) при одночасному зменшенні противників вступу (з 46 у квітні до 25%). Найбільше вступ до НАТО підтримують мешканці Заходу, Півночі та Центру. На Сході приблизно рівна кількість прихильників і противників НАТО, на Півдні і Донбасі – більше противників.

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,8%. Терміни проведення дослідження: 6 - 13 листопада 2014 р.

Оцінка виборів

Згідно з результатами опитування Соціологічної групи «Рейтинг», більшість (56%) вважають, що парламентські вибори 26 жовтня були скоріше вільними і чесними, натомість 28% вважають, що вибори були швидше невільними і нечесними, кожен шостий – не визначився.

Важливо, що серед тих, хто брали участь у виборах, абсолютна більшість (75%) вважають їх вільними і чесними. Тоді як серед респондентів, які на виборах не голосували, більшість (60%) вважають їх швидше невільними і нечесними.

Майже 60% очікують змін на краще у результаті проведення дострокових виборів Верховної Ради (за три місяці до виборів таких було 46%). Половина вважає, що новообраний парламент буде більш ефективним, порівняно з попереднім складом Верховної Ради, третина вважає, що нічого не зміниться, і лише 7% думають, що новий парламент буде менш ефективним за попередній.

Якби вибори Верховної Ради відбувалися б наступної неділі, то 24,5% респондентів (серед тих, хто братиме в них участь і визначився з вибором) проголосували б за Народний Фронт, 23,5% – за Блок Петра Порошенка, 12,7% – за об’єднання САМОПОМІЧ, майже 9% – за Опозиційний блок, 7% – за Радикальну партію Олега Ляшка, 6,1% – за Батьківщину. Решта партій не подолали б виборчий бар’єр: Свобода – 4,4%, Комуністична партія – 3,3%, Сильна Україна – 2,7%, Правий сектор – 2,1%, Громадянська позиція – 1,7%.

Задоволеність діями влади 

Схвалюють діяльність Президента П.Порошенка 49%, не схвалюють – 42%. Діяльністю Прем’єр-міністра А.Яценюка задоволені 52% опитаних, 40% – незадоволені.  Діяльністю Голови Верховної Ради О.Турчинова задоволені 32%, 55% – незадоволені. 

У порівнянні із опитуванням за жовтень, задоволеність в оцінці діяльності Прем’єр-міністра  і  Голови Верховної Ради покращилась (з 45 до 52% і з 27 до 32% відповідно), оцінки діяльності Президента – майже не змінилися.

Формати коаліції

Серед можливих форматів коаліції найбільшою підтримкою користуються «Блок Порошенка – Народний Фронт – Самопоміч – Радикальна партія – Батьківщина» (19%) і «Блок Порошенка – Народний Фронт – Самопоміч» (17%), на третьому місці – формат «Блок Порошенка – Народний Фронт» (12%). Найменшою підтримкою користуються формати «Блок Порошенка – Народний Фронт – Самопоміч –Батьківщина» (9%) і «Блок Порошенка – Опозиційний блок» (5%). Натомість 20% опитаних не підтримують жоден з цих форматів, кожен шостий – не визначився.

Більшість з опитаних (50%) бачать Прем’єр-міністром України після виборів 26 жовтня Арсенія Яценюка (50%), значно менше – Юрія Бойка (6%), Андрія Садового (5%), Володимира Гройсмана (4%), Юлію Тимошенко (4%), Олега Ляшка (3%), Сергія Тігіпка (1%).

Головою новообраної  Верховної Ради бачать Олександра Турчинова (22%), менше – Володимира Гройсмана (9%) та Володимира Литвина (8%). Крім того, по 5% бачать головою парламенту Олега Ляшка та Юлію Тимошенко, 4% – Ю.Луценка, 3% – Юрія Бойка, 2% – Ганну Гопко.

На цих виборах ряд молодих політиків були вперше обрані депутатами Верховної Ради за списками різних партій. Серед них найбільше хотіли б бачити у новому Уряді Тетяну Чорновол (27%), Ганну Гопко (18%), Єгора Соболєва (17%) та Мустафу Найєма (12%). Крім того, по понад 8% бачать у новому Уряді  Вікторію Сюмар, понад 7% – Ігора Луценка, 6% – Сергія Лещенка, 5% – Світлану Заліщук, 5% – Оксану Сироїд, близько 3% – Андрія Лозового, Ігора Попова та Олену Шкрум, майже 2% – інших.

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,8%. Терміни проведення дослідження: 6 - 13 листопада 2014 р.

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2400 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,1%. Терміни проведення дослідження: 1 - 9 листопада 2014 р.

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у листопаді 2014 року, більшість опитаних українців (72%) погоджуються з твердженням, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом Українського народу, натомість не погодились з твердженням 15% опитаних. Не визначились з цього питання 14% опитаних.

Слід відзначити, що за останні п’ять років зафіксовано найбільший відсоток респондентів, які вважають Голодомор геноцидом. Зокрема, згідно результатів досліджень Соціологічної групи «Рейтинг» у  2010р. цей відсоток становив 61%, у 2011р. – 58%, у 2012р. – 59%, у 2013р. – 66%, у 2014р. – 72%. 

При цьому противників визнання Голодомору геноцидом протягом 2010-2013 років поменшало з 25 до 15%.

Таким чином, сьогодні твердження, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом Українського народу поділяють більшість опитаних мешканців усіх регіонів включно, з Донбасом.  Разом з тим, варто зазначити, що попередні національні дослідження з даної тематики включали Крим і частину Донбасу, які сьогодні не підконтрольні українській владі.

З тезою погоджуються усі без винятку вікові категорії населення, чим вищий рівень освіти і доходів респондентів, тим більше серед них підтримка. При цьому, якщо серед респондентів, рідна мова яких українська, прихильників тези майже 90%, то серед тих, хто вважає рідною російську – половина.

Організаторами екзит-полу є 4 партнера: Уряд Канади, Соціологічна група «Рейтинг» (Україна), «Baltic Surveys» / The Gallup Organization (Литва), за підтримки Міжнародного Республіканського Інституту (The International Republican Institute – IRI). Опитування відбулося на виході з 330 виборчих дільниць у всіх регіонах України, крім Криму. Опитано понад 25 000 респондентів.

Згідно з результатами Міжнародного екзит-полу, активність різних вікових груп на виборах 26 жовтня протягом дня суттєво відрізнялась.

Зокрема, старші виборці були значно активніші у першій половині дня, молодь та люди середнього віку – у другій половині дня та перед закриттям дільниць. Якщо станом на 10:00 старші люди (віком 50 і більше) у структурі виборців, які на цей момент проголосували, становили понад 60%, станом на 14:00 – близько 50%, то наприкінці дня – лише 25%. І навпаки, якщо станом на 10:00 виборці віком до 30 років у загальній структурі становили лише 9%, то на кінець дня – 25%. Аналогічно, якщо зранку питома вага виборців у віці 30-39 років становила лише 12%, то на в останні години голосування – майже 30%. 

Якщо говорити про весь день голосування, найактивнішими, як і на виборах 2012 року, були виборці віком 50-59 років (явка склала понад 65%). Найменш активною була молодь віком 18-24 років (на вибори прийшов лише кожен третій).

Порівняно з попередніми парламентськими виборам, активність виборців за даними ЦВК погіршилась з 58 до 52%. Порівняння результатів екзит-полів Соціологічної групи «Рейтинг» за 2012 та 2014 роки дає підстави стверджувати, що найбільші втрати активності відбулися серед наймолодшої вікової категорії (18-24 років) і серед найстарших (60 років і більше), географічно – це Південь та Схід України. Водночас, виборці середнього віку були більш активними, ніж на виборах 2012.

Варто зазначити, що молодь на цих виборах більш активно підтримувала такі партії як Правий сектор та Самопоміч. Натомість старших виборців найбільше було у структурі прихильників Комуністичної партії та Опозиційного блоку. Електорат Блоку Петра Порошенка дещо старший за електорат Народного Фронту, в результаті серед старших виборців першість отримав Блок Порошенка, серед виборців молодшого і середнього віку – Народний Фронт. 

Чоловіків виявилося більше в електоратах таких партій як Правий сектор, Свобода, Громадянська позиція, Радикальна партія Олега Ляшка, жінок – в Опозиційному блоці, Заступі, Народному Фронті, Батьківщині і Сильній Україні.

Мешканців сіл найбільше серед прихильників партії Заступ, Радикальної партії Олега Ляшка, Батьківщини та Народного Фронту. Мешканців міст – в електоратах Правого сектору, Самопомочі, Громадянської позиції, Опозиційного блоку.