19.11.2026
Україна і ЄС: що стоїть за підтримкою та сумнівами? Результати Rating Insight Session

22 вересня 2026 року Rating Group провела інсайт-сесію «Україна і ЄС: що стоїть за підтримкою та сумнівами» за новітнім методом Rating Insight Sessions. Це цифрова групова дискусія в живому онлайн-чаті під наглядом модератора, яка за 40 хвилин дає і цифри (закриті питання), і пояснення (відкриті питання та дослівні цитати). У сесії взяли участь 159 осіб, яким поставили 37 питань, з них 20 відкритих.
Учасників рекрутували за квотою на ставлення до вступу України до ЄС, щоб у розмові були представлені обидва табори: 116 осіб підтримують вступ, ще 43 – проти або вагаються. Тому абсолютні частки не відображають настроїв усіх українців.
Натомість цінність дослідження – у порівнянні двох груп і поясненнях, що стоять за їхніми позиціями
Контекст: що ми знаємо з попередніх досліджень?
Ці цифри показують високий рівень підтримки вступу до ЄС, але не відповідають на питання «чому»: що саме люди очікують від вступу, чого бояться і чи однаково бачать Європу ті, хто «за», і ті, хто «проти» або вагаються.
Відповіді на ці питання – у результатах інсайт-сесії, де цифри підкріплені поясненнями учасників їхніми словами.
Результати Rating Insight Session
Результати нижче демонструють позиції учасників сесії (N = 159 осіб). Важливо, що ці дані не репрезентують загальне населення Українці, а показують, як респонденти висловлюються про ті чи інші питання.
Від вступу в ЄС чекають кращого життя
Пояснюючи, чому українці підтримують вступ, учасники найчастіше говорили про краще життя. Дотримання законів і подолання корупції згадували також, але вдвічі рідше. Людям важливо бачити, що зміниться для їхньої родини: у доходах, роботі, навчанні дітей.
- Кращий рівень життя як причину підтримки назвали 33% учасників, верховенство права – 16%.
- Ще 17% пояснюють підтримку власним досвідом Європи та обізнаністю.
Прихильники вступу готові переконувати інших, але їм не завжди вистачає чіткіших аргументів
Більше 70% учасників готові переконувати інших підтримати їхню позицію щодо ЄС. Але пояснення користі часто залишаються загальними – «краще життя», «допомога», «розвиток», – а про конкретні політики чи переваги люди поінформовані мало.
- Серед прихильників вступу переконувати інших готові 88%.
- Опір щодо вступу з боку інших українців прихильники вступу пояснюють передусім необізнаністю (31%) і російською пропагандою (14%). У групі «проти та вагаються» цих мотивів не назвав жоден учасник: там говорять про недовіру до ЄС (36%) і загрозу суверенітету (17%).
В уявленні прихильників нас із європейцями найбільше об’єднують демократичні та європейські цінності
Скептики нашу схожість описують фізично або побутово («один материк, одна раса»), тоді як прихильники говорять насамперед про спільні цінності, культуру й традиції, ставлення до людини, її прав і свобод, менталітет і спосіб життя.
- Спільні цінності серед того, що нас єднає з європейцями, назвали 27% прихильників і жоден учасник групи «проти та вагаються».
- Європейську ідентичність прихильники оцінюють у середньому на 3,78 за п’ятибальною шкалою, а ті, хто проти або вагається, – на 2,14.
Ядро претензій до ЄС – не цінності, а війна
Ті, хто проти вступу або вагається, переважно говорять про недовіру до ЄС, зокрема через недостатню підтримку України у війні. Також це розчарування, зневіра у вступі й «другосортність» України, загроза втрати самостійності.
- Усередині категорії недовіри переважають не скепсис щодо ЛГБТ і не бюрократія, а слабка, повільна й половинчаста підтримка України та відчуття, що Україну використовують як щит.
- Недовіру до ЄС як причину опору називають 21% учасників, а в групі «проти та вагаються» – 36%. Ціннісні заперечення – лише 6%.
Чи складно українцям буде звикнути до правил ЄС?
У поясненнях згадують звичку обходити закони, небажання контролю та сплати податків. Але є й інша претензія: до швидких українських цифрових послуг уже звикли, а європейська бюрократія здається складнішою. Люди цінують те, що в Україні вже працює зручно.
- «Дуже складно» відповіли 47% тих, хто проти або вагається, і 16% прихильників.
- Водночас половина вважає, що європейцям буде легко звикнути до нас. Пояснюють це не спільністю цінностей, а тим, що адаптуватися доведеться саме нам, і – окремою лінією – порівнянням з іншими мігрантами: «звикли до [мігрантів з інших країн], звикнуть і до нас», «ми не [мігранти з інших регіонів]». Аргументи «складно» очолює інший менталітет і спосіб життя.
«Українці не тримаються правил – а я тримаюся»
Більшість учасників, які сказали, що українці не тримаються правил так, як у ЄС, водночас кажуть, що самі їх дотримуються. Тобто заклик «нам треба змінитися, щоб бути в ЄС» адресований не тому, хто його чує: слухач уже вважає, що змінюватися має хтось інший. І це пояснює відчуття себе європейцем.
- Правил, на думку учасників, дотримуються 38% українців і 80% громадян ЄС, а себе особисто так оцінюють 77%.
- Серед 69 учасників, які сказали, що українці правил не тримаються, 70% водночас кажуть, що самі їх дотримуються.
Зміни підтримують із застереженнями
74% готові виконати більшість або всі вимоги ЄС, але лише 35% – усі без винятку. Водночас про те, які це вимоги і що вони передбачають, учасники поінформовані мало. Серед того, чого Україна не має приймати заради вступу, найчастіше називали податки, тарифи й економічні обмеження та поступки національними інтересами. Побоювання стосуються передусім добробуту та права самим вирішувати важливі питання.
- Податки, тарифи й економічні обмеження як червону лінію називають 20% прихильників і 24% тих, хто проти або вагається; суверенітет і національні інтереси – 22% і 16%.
- Найрізкіше групи розходяться щодо політик у контексті ЛГБТ і гендерної політики (як про застереження про це кажуть 5% прихильників вступу і 20% скептиків) й умов закінчення війни (3% порівняно з 16%).
Сільське господарство й інші сектори: виграють чи програють?
Учасники називали сільське господарство і галуззю, яка виграє від вступу, і такою, що може програти. Виграш згадували частіше – як очікування нових ринків і грошей на розвиток. Інші бояться конкуренції. Щодо промисловості думки поділилися майже порівну.
- Сільське господарство й агропромисловий комплекс серед галузей, які виграють, назвали 37%, серед тих, що програють, – 20%. Промисловість – 21% і 23%.
- Назвати програші важче, ніж переможців: частка «не знаю» зростає з 10% до 26%, а в групі «проти та вагаються» сягає 38%.
Від вступу до ЄС як перевагу очікують зменшення корупції
Корупцію та беззаконня називали основною причиною затримки вступу. Водночас, частина людей очікує, що саме членство допоможе позбутися корупційних схем і захищених владою монополій. Тому «програш» тіньової та корумпованої економіки у відповідях звучить як користь для країни.
- Корупцію як причину затримки вступу називають 31% прихильників і 40% тих, хто проти або вагається.
- Тіньову економіку й корупцію частіше називають серед тих явищ, які "програють" від вступу (12%), ніж серед тих, що виграють
Більше виграє Україна, але ЄС теж отримає людей і ресурси
62% вважають, що від вступу більше виграє Україна. Але користь для ЄС описують конкретно: працівники – 23%, земля, надра й енергетика – 19%, армія та бойовий досвід – теж 19%. Одні бачать у цьому взаємну вигоду, інші бояться, що українцями й ресурсами країни скористаються. У відповідях про захист ресурсів пропонують заборони продажу іноземцям і надійні законодавчі гарантії.
- «Більше виграє ЄС» відповіли 68% тих, хто проти або вагається, і 28% прихильників.
- Робочу силу згадують обидві групи, але прихильники кажуть про «доступ до кваліфікованої робочої сили», а скептики – про «дешеву робочу силу» і «рабсилу».
- Землю серед вимог ЄС, які не варто приймати, назвали лише 4%, але коли питання поставили прямо, розгорнуті відповіді дали 114 учасників. Серед моделей захисту згадують польську й хорватську.
Менша самостійність, але більший вплив на міжнародному рівні
Більшість очікує повної або часткової втрати самостійності через вступ до ЄС, але водночас прогнозують зростання міжнародного впливу України. Тобто для них участь у спільних рішеннях може дати країні більше ваги, навіть якщо не все вона вирішуватиме повністю сама.
- 54% учасників очікують повної або часткової втрати самостійності, а 68% – зростання міжнародного впливу України.
- Навіть серед тих, хто визнав втрату самостійності, 63% очікують, що вага країни зросте.
- Серед прихильників 58% вважають, що самостійність не постраждає. У групі «проти та вагаються» повну втрату прогнозують 44%, але й там 39% очікують зростання міжнародної ваги.
Балтія – найстійкіший позитивний образ союзника, Угорщина – найнегативніший
Країни Балтії найчастіше називають серед союзників. Угорщина майже монопольно тримає позицію скептика. Але найцікавіший випадок – Польща: це країна з найбільшою сумарною присутністю в обох списках.
- Країни Балтії серед союзників назвали 42% учасників – і жодного разу серед скептиків.
- Угорщину серед скептиків назвали 58%, серед союзників – жоден учасник.
- Польщу 40% учасників називають серед скептиків і 11% – серед союзників.
Rating Group – одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.
Методологія
- Терміни проведення: 22 вересня 2026
- Метод опитування: колективна інсайт-сесія (Rating Insight Sessions) – цифрова групова дискусія в онлайн-чаті з модератором на платформі Remesh (змішаний якісно-кількісний метод, близько 40 хвилин)
- Розмір вибірки: 159 учасників
- 116 осіб, які підтримують вступ України до ЄС
- 43 особи, які проти вступу або вагаються
- Формат вибірки: рекрутинг із випадково відібраних потенційних учасників зі скринінгом за ставленням до вступу до ЄС, статтю, віком і областю; квота на ставлення до вступу. Вибірка не є репрезентативною для дорослого населення України, тому результати не переносяться на населення загалом, але демонструють основні тенденції того, як люди висловлюються та міркують щодо тих чи іншиз питань.
Примітка: інколи суми відсотків у деяких графіках можуть арифметично не дорівнювати 100% через округлення чисел (зокрема й дрібних).
Контактна форма
Обговоримо ваш дослідницький запит?
Заповніть форму нижче, і ми зв’яжемося з вами якнайшвидше

