Новини та прес-релізи

Згідно з результатами дослідження Соціологічної групи "Рейтинг", проведеного в грудні 2012 року, 45% мешканців Дніпропетровської області, вважають, що Україна повинна в своєму розвитку орієнтуватися на співробітництво з Росією і входження в Митний Союз і ЄЕП з Росією, Білоруссю, Казахстаном та іншими країнами. При цьому 28% опитаних вважають, що Україна у своєму розвитку повинна орієнтуватися на вступ до Європейського союзу, а 19% жителів області виступають за збереження повної незалежності у прийнятті політичних та економічних рішень, без входження ні в ЄС, ні в ЄЕП. Ще 8% - не визначились щодо цього питання.

У питанні вибору між підписанням договору про асоціацію і подальшим вступом до Європейського Союзу або ж повноправною участю в Митному Союзі та Єдиному Економічному Просторі з Росією, Білоруссю і Казахстаном, 57% жителів Дніпропетровської області вибирають Митний Союз і ЄЕП, а 31% віддають перевагу договору про асоціацію і подальшому вступу до ЄС. 12% - не визначилися.

70% опитаних хотіли б, що б Україна і Росія були незалежними, але дружніми державами, з відкритими кордонами, без віз і митниць. 13% вважають, що відносини України і Росії повинні бути такими ж, як з іншими державами, із закритими кордонами, візами, митницями. При цьому 13% респондентів вважають, що Україна і Росія повинні об'єднатися в одну державу. Ще 5% - не визначилися.

Жителі області більш оптимістично оцінюють перспективи продажу продукції української промисловості та сільського господарства, у разі якщо Україна стане повноправним членом Митного Союзу та ЄЕП (50%), ніж у при вступі нашої країни до ЄС (28%). При цьому 23% - не знають як краще.

Трохи інакше опитані оцінили можливості українських громадян знайти хорошу роботу - 44% опитаних вважають, що з працевлаштуванням буде краще, за умови вступу України до ЄЕП і 32% - за умови, що Україна вступить до ЄС. 24% - не визначились з цього питання.

60% опитаних в тій чи іншій мірі згодні, що Україні потрібно ввести можливість подвійного громадянства з іншими країнами, 23% - не підтримують цю ідею. 10% - наскільки згодні, настільки й не згодні з цією ідеєю, а 7% - не визначилися.

Якби подвійне громадянство в Україні було дозволено, то 30% жителів Дніпропетровщини хотіли б при збереженні українського отримати ще й російське громадянство. 10% - громадянство Німеччини, 5% - США, 3% - Канади, по 2% - Італії, Ізраїлю та Польщі. При цьому третина опитаних жителів області не хотіли б отримати друге громадянство (30%).

83% опитаних знають, що влада готується провести земельну реформу, в результаті якої буде дозволено вільно продавати і купувати землю. При цьому 70% мешканців Дніпропетровської області в тій чи іншій мірі негативно ставляться до цієї реформи, і лише 20% - позитивно. 10% - не визначилися.

Більшість опитаних (61%) підтримують тільки довгострокову оренду земель сільськогосподарського призначення. Чверть (25%) - могли б дозволити вільну купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення, але тільки громадянам України і менше 3% - іноземцям. 11% - не визначилися з цього питання.

72% опитаних в області підтримують ідею значну частину важливих питань, як на місцевому, так і на всеукраїнському рівні, вирішувати за допомогою референдумів, 17% - не підтримують цю пропозицію. 11% - не визначилися.

Більшість опитаних жителів Дніпропетровської області згодні з тим, що у громадян повинна бути можливість за допомогою місцевого референдуму відправляти у відставку мера і призначати нові вибори (74%), відправляти у відставку голову обласної адміністрації або голову райадміністрації (71%), сільського голову (71%), розпускати обласні, міські, районні, селищні, сільські ради і призначати вибори (67%).

Також більшість респондентів згодні з тим, що у громадян України повинна бути можливість за допомогою всенародного референдуму розпускати Верховну Раду (72%), відправляти у відставку Уряд (68%), Президента (67%), вирішувати питання про вступ України в військові, політичні або економічні союзи (70%), приймати Конституцію та вносити до неї зміни (65%).

 

 

 

Аудиторія дослідження: населення Дніпропетровської області у віці від 18 років і старше

Вибіркова сукупність: 1200 респондентів

Тип вибірки: квотна (тип поселення, стать, вік)

Територія дослідження: охоплені всі адміністративні райони Дніпропетровської області: 22 райони, 11 міст обласного підпорядкування та обласний центр (всього - 34 населених пункти)

Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв'ю згідно з опитувальником (face to face).Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,8%, для значень близьких до 30% - не більше 2,5%, для значень близьких до 10% - не більше 1,7%.Терміни проведення дослідження: 30 листопада - 10 грудня 2012
 

Згідно зведених результатів досліджень, проведених Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 2010-2012 років, більшість українців погоджуються з твердженням, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом Українського народу. Так, у жовтні 2012 року 59% опитаних погодилися з цим твердженням, натомість не погодились 22%. Не визначились з цього питання 19% опитаних.
Слід окремо звернути увагу на коливання громадської думки у ставленні до цього питання. Так, у березні 2010 року з тезою про геноцид погодились 61% опитаних, у січні 2011 року їх кількість зменшилась до 53%, а вже у квітні 2011 року кількість тих, хто визнає Голодомор геноцидом зросла до 58%. Протягом цього року підтримка даної тези становила майже 60%.
При цьому кількість противників визнання Голодомору геноцидом протягом 2011-2012 років зменшилася на третину – з 34 до 22%.
Тезу про геноцид поділяють близько 80% мешканців Заходу, Центру та Півночі, а також більше половини Півдня, третина – на Сході та кожен четвертий мешканець Донбасу.
З тезою погоджуються усі без винятку вікові категорії населення, при цьому найбільше невизначених - серед молоді (чверть). Мешканці сіл більше згодні з тезою про геноцид, аніж мешканці міст (64% проти 57%).


Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші.Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face)
Дослідження проводилися:
У березні 2010 року, опитано 2000 респондентів, похибка не більше 2,2%
У січні 2011 року, опитано 4000 респондентів, похибка не більше 1,5%
У квітні 2011 року, опитано 2000 респондентів, похибка не більше 2,2%
У лютому 2012 року, опитано 4000 респондентів, похибка не більше 1,5%
У жовтні 2012 року, опитано 2000 респондентів, похибка не більше 2,2%
Розподіл областей:
Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька
Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська
Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська
Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь
Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська
Донбас: Донецька, Луганська
 

28 жовтня 2012 року, на замовлення 5 каналу, Соціологічною групою «Рейтинг» проведено екзит-пол «УКРАЇНА-2012». Опитування відбулося на виході з 350 виборчих дільниць. Кількість опитаних становить 23 800 респондентів. Похибка для значень, близьких до 10%, становить не більше 1%, для значень близьких до 20-30% – не більше 1,5-2%.

Згідно з результатами екзит-полу Партію регіонів підтримали майже 29% опитаних, Батьківщину – близько 24%, УДАР – близько 14%, КПУ – близько 13%, Свободу – понад 12%.

Відхилення, вище рівня граничної статистичної похибки, зафіксовані лише відносно Свободи (-2,2), яка за даними ЦВК набрала менше, ніж за результатами екзит-полу (10,4 проти 12,6%). У свою чергу за даними ЦВК результати Партії регіонів (+1,3%) та Батьківщини (+1,6%) виявилися вищими, ніж за даними екзит-полу групи «Рейтинг».

Характерно, що усі екзит-поли, які відбувалися 28 жовтня 2012 року, дали Свободі більше, ніж ЦВК, натомість Батьківщині і КПУ – менше. Щодо Партії регіонів результати екзит-полів показали різні тенденції – частина компаній показали результати нижчі за ЦВК, частина – навпаки – вищі.

Згідно з офіційними даними ЦВК, відрив Партії регіонів від Батьківщини становить 4,5%. Найближчими до цього показники виявились екзит-поли Соціологічної групи «Рейтинг» (4,8%), Національного екзит-полу – Демініціативи, Центр Разумкова, КМІС (3,7%) та TNS / SOCIS (6,6%).

 

Якщо порівняти результати виборів з останніми дослідженнями Соціологічної групи «Рейтинг» (результати після розподілу невизначених) можна дійти наступних висновків:
 

•     З вересня сумарна підтримка партій чинної коаліції (Партія регіонів, КПУ) зменшилась з 44,5 до 43,2%, з початку жовтня – не змінилася (43,2% - на виборах). Водночас, сумарна підтримка опозиційних партій (Батьківщина, УДАР та Свобода) динамічно зростала: з 46,4% у вересні до 48,8% на початку жовтня і до 49,9% на виборах 28 жовтня.
•     Рейтинги партій, зафіксовані дослідженнями Соціологічної групи «Рейтинг» у вересні, практично відповідають результатам, зафіксованим ЦВК на виборах 28 жовтня. За виключенням Свободи, підтримка якої порівняно з вереснем покращилися вдвічі, а порівняно з початком жовтня – на третину. Підтримка Партії регіонів дещо знизилась (-1,5%), аналогічно Батьківщини (-1,6%), натомість показники УДАРу та КПУ практично не змінилися.
•     Разом з тим, на початку жовтня відбулись зміни: різко зросла підтримка УДАРу, який вперше вийшов на другу позицію, випередивши Батьківщину.  Також виросла підтримка КПУ з одночасним падінням рейтингів Партії регіонів. Проте пік емоційного вибору на початку жовтня, не підтвердився прагматичним вибором під час голосування 28 жовтня і партії повернулися до вересневих показників.

Демографічні особливості вибору:

Лише на Заході України молодь була активна на цих виборах, на решті територій молодь продемонструвала найменшу активність. Це прогнозували більшість соціологів, у т.ч. і група «Рейтинг», тим більше, що ці тенденції повторюються від виборів до виборів. Так, у структурі виборців молодь у віці 18-29 років становить близько чверті.  Водночас, по факту, з тих, що реально прийшли на вибори, молодь у віці 18-29 років становить лише 18%. Так само зменшилася питома вага виборців у віці 30-39 років (з 18 до 15%). Натомість відбувся перекіс у старшій групі: питома вага виборців у віці 50-59 років зросла з  17 до 21%, а виборців у віці 60 і старше – з 25 до 28%.

При більш детальному аналізі з’ясувалося, що найбільший перекіс відбувся у групах 55-64 років (в сторону збільшення) та 18-24 років (в сторону зменшення).

Наймолодший електорат у партій УДАР (32% - у віці 18-29 років або 18% - у віці 18-24%), «Україна – Вперед!» (29% - у віці 18-29 років або 17% - у віці 18-24%) та Радикальної партії Олега Ляшка (23% - у віці 18-29 років або 15% - у віці 18-24%). Партія В.Кличка лідер рейтингу у наймолодших вікових групах.

Аналіз вікової різниці між усіма виборцями і тими, хто взяв участь у голосуванні 28 жовтня свідчить про віковий перекіс, в результаті якого партія УДАР отримала на виборах на 1,5-2% менше, ніж її підтримували. Крім того, переважно лише молодь голосувала на цих виборах за Партію Зелених України, за «Зелених», «Зелену планету», «Україну майбутнього», які сумарно отримали понад 1% підтримки.

Найстарший електорат у Комуністичної партії (23% - у віці 50-59 років і 44% - у віці 60 і старше років). Переважно лише старші люди також голосували за Партію пенсіонерів України.

Крім того, значна частина старших людей у структурі прихильників Партії регіонів (21% - у віці 50-59 років і 33% - 60 і старше років) та Батьківщини (25% - у віці 50-59 років і 28% - 60 і старше років).

Партії Свобода і Наша Україна більше підтримують люди середнього віку.

Жінки переважають у структурі прихильників Партії регіонів (59%), «Україна – Вперед!» (58%) та Батьківщини (58%). Чоловіки – у структурі прихильників Свободи (56%), УДАРу (53%), Радикальної партії Олега Ляшка (53%).

У Нашої України та КПУ відносно рівна гендерна структура електорату.

Результати екзит-полу, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» на одномандатному виборчому окрузі №83 (Івано-Франківськ):

у % до всіх опитаних

Боднар Тарас Григорович

самовисування

0,7

Валентієв Валентин Володимирович

Народно-демократична партія

0,1

Гуменюк Василь Васильович

самовисування

0,5

Когут Олександр Євгенович

Партія регіонів

1,6

Міглачов Ігор Васильович

Комуністична партія України

1,3

Сич Олександр Володимирович

самовисування

3,3

Сич Олександр Максимович

політична партія Всеукраїнське об’єднання "Свобода"

59,1

Тітов Володимир Дмитрович

самовисування

0,4

Чорноус Володимир Ярославович

партія "УДАР Віталія Кличка"

9,5

Шевченко Олександр Леонідович

самовисування

22,6

Немає відповідей в анкеті

1,0

Опитування відбулося на виході з 25 виборчих дільниць. Кількість опитаних становить понад 1700 респондентів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення округу (18 років і старше). Виборчі дільниці для опитування відібрані випадковим чином із дотриманням принципу рівномірності. Респонденти на дільницях відбиралися відповідно до кроку.

Результати екзит-полу, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» на одномандатному виборчому окрузі №120 (Львівська область):

у % до всіх опитаних

Алексюк Леонід Михайлович, Комуністична партія України.

0,5

Білак Іван Іванович, Партія регіонів.

2,5

Галамай Йосиф Іванович, Народна Партія.

1,5

Денькович Іван Васильович, самовисування.

2,7

Дубневич Ярослав Васильович, самовисування.

42,0

Куп’як Іван Петрович, партія Конгрес Українських Націоналістів.

2,5

Петришин Андрій Михайлович, Партія "Громадянська солідарність".

0,4

Тиндик Андрій Богданович, партія "УДАР  Віталія Кличка"

5,5

Чорновол Тетяна Миколаївна, партія Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина".

40,6

Немає відповідей в анкеті

1,6

Опитування відбулося на виході з 30 виборчих дільниць. Кількість опитаних становить понад 2300 респондентів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення округу (18 років і старше). Виборчі дільниці для опитування відібрані випадковим чином із дотриманням принципу рівномірності. Респонденти на дільницях відбиралися відповідно до кроку.

Результати екзит-полу, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» на одномандатному виборчому окрузі №206 (Чернігівська область):

у % до всіх опитаних

Атрошенко Владислав Анатолійович, самовисування.

38,1

Атрощенко Андрій Петрович, самовисування.

1,8

Ерістова Ірина Леонідівна, Партія Наталії Королевської "Україна – Вперед!".

1,4

Кириченко Олександр Володимирович, Народна Партія.

0,5

Купрієнко Олег Васильович, Радикальна Партія Олега Ляшка.

2,2

Михеєвський Сергій Андрійович, Політична партія "Справедлива Україна".

0,2

Поліщук Володимир Андрійович, партія Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".

19,7

Попова Олена Михайлівна, партія "УДАР Віталія Кличка"

6,7

Прокопенко Станіслав Миколайович, Партія регіонів.

16,8

Прохорський Олександр Леонідович, Партія "За Права Людини".

0,3

Рябченко Валерій Миколайович, Конгрес Українських Націоналістів.

0,8

Свириденко Віталій Анатолійович, самовисування.

0,4

Сураєва Валентина Миколаївна, самовисування.

0,6

Шевцов Олег Олександрович, ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "УКРАЇНА МАЙБУТНЬОГО".

0,5

Ясочко Раїса Костянтинівна, Комуністична партія України.

8,2

Немає відповідей в анкеті

2,1

Опитування відбулося на виході з 35 виборчих дільниць. Кількість опитаних становить понад 1500 респондентів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення округу (18 років і старше). Виборчі дільниці для опитування відібрані випадковим чином із дотриманням принципу рівномірності. Респонденти на дільницях відбиралися відповідно до кроку.

28 жовтня 2012 року, на замовлення 5 каналу, Соціологічною групою «Рейтинг» проведено екзит-пол «УКРАЇНА-2012». Опитування відбулося на виході з 350 виборчих дільниць. Кількість опитаних становить 23 800 респондентів. Похибка для значень, близьких до 10%, становить не більше 1%, для значень близьких до 20-30% – не більше 1,5-2%.

Згідно з результатами екзит-полу Партію регіонів підтримали майже 29% опитаних, Батьківщину – близько 24%, УДАР – близько 14%, КПУ – близько 13%, Свободу – понад 12%.

Відхилення, вище рівня граничної статистичної похибки, зафіксовані лише відносно Свободи (-2,2), яка за даними ЦВК набрала менше, ніж за результатами екзит-полу (10,4 проти 12,6%). У свою чергу за даними ЦВК результати Партії регіонів (+1,3%) та Батьківщини (+1,6%) виявилися вищими, ніж за даними екзит-полу групи «Рейтинг». 

Характерно, що усі екзит-поли, які відбувалися 28 жовтня 2012 року, дали Свободі більше, ніж ЦВК, натомість Батьківщині і КПУ – менше. Щодо Партії регіонів результати екзит-полів показали різні тенденції – частина компаній показали результати нижчі за ЦВК, частина – навпаки – вищі.

Згідно з офіційними даними ЦВК, відрив Партії регіонів від Батьківщини становить 4,5%. Найближчими до цього показники виявились екзит-поли Соціологічної групи «Рейтинг» (4,8%), Національного екзит-полу – Демініціативи, Центр Разумкова, КМІС (3,7%) та TNS / SOCIS (6,6%).

Якщо порівняти результати виборів з останніми дослідженнями Соціологічної групи «Рейтинг» (результати після розподілу невизначених) можна дійти наступних висновків:

• З вересня сумарна підтримка партій чинної коаліції (Партія регіонів, КПУ) зменшилась з 44,5 до 43,2%, з початку жовтня – не змінилася (43,2% - на виборах). Водночас, сумарна підтримка опозиційних партій (Батьківщина, УДАР та Свобода) динамічно зростала: з 46,4% у вересні до 48,8% на початку жовтня і до 49,9% на виборах 28 жовтня.
• Рейтинги партій, зафіксовані дослідженнями Соціологічної групи «Рейтинг» у вересні, практично відповідають результатам, зафіксованим ЦВК на виборах 28 жовтня. За виключенням Свободи, підтримка якої порівняно з вереснем покращилися вдвічі, а порівняно з початком жовтня – на третину. Підтримка Партії регіонів дещо знизилась (-1,5%), аналогічно Батьківщини (-1,6%), натомість показники УДАРу та КПУ практично не змінилися.
• Разом з тим, на початку жовтня відбулись зміни: різко зросла підтримка УДАРу, який вперше вийшов на другу позицію, випередивши Батьківщину.  Також виросла підтримка КПУ з одночасним падінням рейтингів Партії регіонів. Проте пік емоційного вибору на початку жовтня, не підтвердився прагматичним вибором під час голосування 28 жовтня і партії повернулися до вересневих показників.

Демографічні особливості вибору:

Лише на Заході України молодь була активна на цих виборах, на решті територій молодь продемонструвала найменшу активність. Це прогнозували більшість соціологів, у т.ч. і група «Рейтинг», тим більше, що ці тенденції повторюються від виборів до виборів. Так, у структурі виборців молодь у віці 18-29 років становить близько чверті.  Водночас, по факту, з тих, що реально прийшли на вибори, молодь у віці 18-29 років становить лише 18%. Так само зменшилася питома вага виборців у віці 30-39 років (з 18 до 15%). Натомість відбувся перекіс у старшій групі: питома вага виборців у віці 50-59 років зросла з  17 до 21%, а виборців у віці 60 і старше – з 25 до 28%.

При більш детальному аналізі з’ясувалося, що найбільший перекіс відбувся у групах 55-64 років (в сторону збільшення) та 18-24 років (в сторону зменшення).

Наймолодший електорат у партій УДАР (32% - у віці 18-29 років або 18% - у віці 18-24%), «Україна – Вперед!» (29% - у віці 18-29 років або 17% - у віці 18-24%) та Радикальної партії Олега Ляшка (23% - у віці 18-29 років або 15% - у віці 18-24%). Партія В.Кличка лідер рейтингу у наймолодших вікових групах.

Аналіз вікової різниці між усіма виборцями і тими, хто взяв участь у голосуванні 28 жовтня свідчить про віковий перекіс, в результаті якого партія УДАР отримала на виборах на 1,5-2% менше, ніж її підтримували. Крім того, переважно лише молодь голосувала на цих виборах за Партію Зелених України, за «Зелених», «Зелену планету», «Україну майбутнього», які сумарно отримали понад 1% підтримки.

Найстарший електорат у Комуністичної партії (23% - у віці 50-59 років і 44% - у віці 60 і старше років). Переважно лише старші люди також голосували за Партію пенсіонерів України.

Крім того, значна частина старших людей у структурі прихильників Партії регіонів (21% - у віці 50-59 років і 33% - 60 і старше років) та Батьківщини (25% - у віці 50-59 років і 28% - 60 і старше років).

Партії Свобода і Наша Україна більше підтримують люди середнього віку.

Жінки переважають у структурі прихильників Партії регіонів (59%), «Україна – Вперед!» (58%) та Батьківщини (58%). Чоловіки – у структурі прихильників Свободи (56%), УДАРу (53%), Радикальної партії Олега Ляшка (53%).

У Нашої України та КПУ відносно рівна гендерна структура електорату.

Соціологічна група «Рейтинг» на замовлення 5 каналу в день виборів до Верховної Ради України 28 жовтня 2012 року проведе екзит-пол «УКРАЇНА – 2012».

Планується провести опитування на виході з 350 виборчих дільниць. Кількість опитаних складатиме понад 20 000 респондентів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення України (18 років і старше) за регіонами і типом населених пунктів. Виборчі дільниці для опитування відібрані випадковим чином із дотриманням принципу рівномірності. Респонденти на дільницях відбираються відповідно до кроку, який є незмінним протягом усього дня виборів.

До роботи на екзит-полі «УКРАЇНА – 2012» буде залучено понад 700 інтерв’юерів, крім того, близько 100 осіб займатимуться організацією опитування, контролем, збором даних та їх обробкою.

Опитування відбуватиметься анонімно, респонденти самостійно заповнюватимуть анкети (бюлетені) і опускатимуть у спеціально виготовлені скриньки. Дослідженню підлягатиме вибір партій («За яку партію Ви щойно проголосували на виборах до Верховної Ради України?») та кілька соціально-демографічних характеристик виборців.

Результати екзит-полу будуть оприлюдненні 28 жовтня 2012 року на 5 каналі, одразу після 20.00.

Згідно з результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», лідером електоральних симпатій на окрузі #126 є ВО Батьківщина. За це політичне об’єднання у разі проведення виборів готові віддати свої голоси 39,6% опитаних, які хочуть взяти у них участь (таких по округу – 90%). За УДАР проголосувало би 27,8% респондентів, ВО Свобода – 16,9%. Рейтинг інших партій менше 1,5%. Не визначилися із вибором – 11,4% респондентів.

Рейтинг ВО Батьківщина за останні два місяці знизився на 5%. Найбільше падіння зафіксоване у Стрийському районі. У Стрию падіння склало близько 4%, в Жидачівському районі – в межах 2%.

Водночас майже на 10% зросла популярність партії УДАР. Найкраща динаміка цієї партії на Стрийщині (+10-12%). В Жидачівському районі зростання становило +6%.

Рейтинг ВО Свобода зріс майже на 4%. Ріст відбувся за рахунок відновлення позицій у Стрийському районі (+6%). У Стрию та Жидачівському районі приріст рейтингів цієї партії становив близько 3%.

Зміни у кількості тих, хто не визначився, у межах статистичної похибки.

Наймолодший електорат в УДАРу – третина молоді до 30 років. В середовищі симпатиків об’єднаної опозиції – третина пенсіонери.

Чоловіки переважають в електораті ВО Свобода та УДАРу, жінки – в Батьківщини.

Серед прихильників УДАРу та ВО Свобода кількість працюючих та непрацюючих майже однакова, серед симпатиків ВО Батьківщина переважають ті, хто не має роботи.

В електораті ВО Батьківщина майже 2/3 – сільські жителі.

РЕЙТИНГИ КАНДИДАТІВ

Лідером електоральних симпатій по мажоритарному округу є О.Канівець. За нього у разі проведення виборів найближчим часом готові проголосувати 40,5% опитаних. А.Кота мають намір підтримати 29,8% опитаних, І.Осташа – 7,8%, І.Тенюха – 3,9%. Рейтинги інших кандидатів – менше 2%. Тих, хто до цього часу не визначився з симпатіями до кандидатів-мажоритарників, – майже 15%.

О.Канівця підтримують 2/3 прихильників Батьківщини та майже половина ВО Свободи, і лише 12% ударівців.

Натомість за А.Кота мають намір проголосувати майже 3/4 симпатиків УДАРу і лише 17% прихильників ВО Свобода та 10% ВО Батьківщини.

Рівень мобілізації виборців об’єднаної опозиції та УДАРу у голосуванні за свого кандидата зріс приблизно на 15%.

О.Канівець і надалі є лідером рейтингу серед кандидатів на Стрийщині: в районі його популярність взагалі є удвічі вищою від найближчого опонента.

Окрім того, за рахунок зростання популярності - в Жидачівському районі він майже наздогнав А.Кота – лідера симпатій мешканців цього району.

Зростання рейтингу О.Канівця по округу, незважаючи на падіння рейтингу ВО Батьківщина, склало +7%. Найкраща динаміка росту по районах. Натомість у Стрию зафіксоване падіння популярності на 6%

Рейтинг А.Кота зріс на 6%, що дещо нижче динаміки зростання рейтингу політичної партії УДАР. Найбільше його популярність зростала у Стрию. Натомість у Жидачівському районі його рейтинг зазнав певних втрат (-6%).

Рейтинг І.Осташа зменшився по округу на 5%. Найбільше втрат він зазнав у Стрию (-8%).

Найбільше молоді серед прихильників А.Кота – більше половини віком до 40 років (27% – до 30 років).

Серед прихильників І.Осташа, І.Тенюха та О.Канівця – третина пенсіонери.

Жінок дещо більше серед симпатиків О.Канівця, чоловіки переважають в електораті І.Осташа.

В електоральному середовищі О.Канівця переважають сільські жителі, серед прихильників І.Осташа та І.Тенюха – міські.

 

 

Аудиторія дослідження: населення міста Стрий, Моршин та Стрийського і Жидачівського районів віком від 18 років і старші.
Вибіркова сукупність: 1500 респондентів. Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face). Помилка репрезентативності дослідження (для округу загалом): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,5%, для значень близьких до 30% - не більше 2,2%, для значень близьких до 10% - не більше 1,5%. Терміни проведення дослідження: 5  – 15 жовтня 2012 р.

Згідно з результатами дослідження Соціологічної групи «Рейтинг», лідерами електоральних симпатій серед політичних сил в окрузі є ВО Батьківщина, яке мають намір підтримати 29,3% опитаних, що висловили бажання взяти участь у голосуванні (88% по округу), та партія УДАР з результатом 27,0%. За ВО Свобода мають намір проголосувати 23,9% респондентів. Рейтинги інших партій значно нижчі: Партію регіонів підтримують 2,8%, Нашу Україну – 1,4%, партію «Україна – Вперед!» – 1,4%, КПУ – 0,5%. Тих, хто ще не визначився, – 1,1%.
У порівнянні з минулим місяцем рейтинг ВО Батьківщина дещо знизився – на 3%. У свою чергу значно виросли показники УДАРу на 11%. Рейтинг ВО Свобода – без змін.

Кількість тих, хто не може визначитися з вибором зменшилася на 6%.

Найбільша частка молоді серед прихильників УДАРу – 35%. Натомість найбільше старших (від 50 років) серед симпатиків Батьківщини – 47%. Серед прихильників Партії регіонів найбільше тих, хто має вищу освіту – 44%.

Чоловіків більше серед виборців УДАРу, жінки значно переважають в електораті Батьківщини.


СТАВЛЕННЯ ДО МІСЦЕВИХ ПОЛІТИКІВ

Б.Дубневича знають 88% опитаних. Ю.Михальчишина – 75%, Т.Мандзюка – лише 39%.

Лідерами рейтингу позитивного ставлення є Ю.Михальчишин та Б.Дубневич. Добре відгукуються про них 35-36% опитаних. Про Т.Мандзюка позитивної думки лише 15%.

Чверть опитаних негативної думки про Б.Дубневича. У свою чергу,  погано думають про його опонентів від 6 до 9%  респондентів.

Ю.Михальчишин однозначний фаворит у рейтингу позитивного ставлення серед прихильників ВО Свобода – 72%. Доброї думки про нього також третина виборців УДАРу та Батьківщини, кожен п’ятий з тих, хто не визначився з вибором партії.

До Д.Дубневича позитивно ставляться половина опитаних, які підтримують ВО Батьківщина, 43% симпатиків Партії регіонів, третини ударівців, свободівців та «невизначених».

Про Т.Мандзюка позитивної думки переважно лише прихильники УДАРу.


РЕЙТИНГИ КАНДИДАТІВ

Лідерами електоральних симпатій серед кандидатів по мажоритарному округу є Б.Дубневич (31,3%) та Ю.Михальчишин (30,2%).

Т.Мандзюка готові підтримати 12,9%. Рейтинги інших кандидатів не перевищують 1,5%. Тих, хто ще не визначився з вибором кандидата, – 22,5%.
У порівнянні з минулим опитуванням є певні відмінності у рейтингах кандидатів. Так, рейтинг Б.Дубневича практично залишився без змін, водночас у Ю.Михальчишина – пониження на 5%, натомість виросла популярність Т.Мандзюка (майже на 5%). Також спостерігається незначне зменшення кількості тих, хто не визначився за вибором.

Б.Дубневича підтримують 46% прихильників ВО Батьківщина, 35% – Партії регіонів, 28% – УДАРу, 18% – ВО Свобода та чверть тих, хто не визначився з вибором політичної сили.

Ю.Михальчишина підтримують 2/3 симпатиків ВО Свобода, чверть Батьківщини, 14% – УДАРу та 12% «невизначених».

Т.Мандзюка підтримують 40% прихильників УДАРу. В інших електоральних середовищах його підтримка незначна.

Наймолодший електорат у Т.Мандзюка – 33% молоді, найбільше старших серед прихильників Ю.Михальчишина – половина віком від 50 років і старше.

Серед симпатиків Я.Дубневича лише чверть мають вищу освіту, тоді як в Ю.Михальчишина таких 34%, а Т.Мандзюка – 43%.

Жінки переважають серед прихильників Б.Дубневича, чоловіків дещо більше в електораті Т.Мандзюка.

 

Аудиторія дослідження: населення Пустомитівського, частини Личаківського та Шевченківського районів міста Львова від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: 1800 респондентів. Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face). Помилка репрезентативності дослідження (для округу загалом): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,4%, для значень близьких до 30% - не більше 2,2%, для значень близьких до 10% - не більше 1,5%. Терміни проведення дослідження: 29 вересня – 9 жовтня 2012 р. 

Згідно з результатами дослідження Соціологічної групи «Рейтинг», лідерами у рейтингу політичних сил по 115-му виборчому округу міста Львова є партія УДАР, за яку мають намір проголосувати 29,6% опитаних та ВО Батьківщина, яке підтримують 27,6%. Дані приведені серед тих, хто висловив бажання взяти участь у виборах, – таких по округу 82%. Значну підтримку також має ВО Свобода – 18,2%. Рейтинги інших партій значно нижчі – близько 3% респондентів мають намір віддати свій голос за Нашу Україну, Партію регіонів або партію «Україна – Вперед!». Інші політичні сили підтримують не більше 1% опитаних. Тих, хто не визначився, – 14,1%.
За останній місяць майже на 10% зросла популярність партії УДАР, що дозволило їй захопити лідерські позиції у рейтингу. Популярність ВО Батьківщина впала на 6%, та ВО Свобода – на 3%. Суттєвих змін в рейтингах інших партій та кількості «не визначених» не спостерігається.

Найбільша кількість молоді серед прихильників УДАРу. Натомість більше половини прихильників Батьківщини – особи віком старше 50 років. Серед виборців ВО Свобода старших – понад 40%.

Більше половини прихильників УДАРу та ВО Свобода мають вищу освіту. Серед виборців Батьківщини таких – третина, а 40% прихильників цієї політичної сили мають середню спеціальну освіту.  В електоральному середовищі Батьківщини – 2/3 жінки. Серед прихильників УДАРу жінок 56%, у ВО Свобода – представників обох статей порівну.

СТАВЛЕННЯ ДО МІСЦЕВИХ ПОЛІТИКІВ

Політики, прізвища яких називалися в анкеті, є досить відомими особами  в окрузі: Д.Добродомова знають 78% опитаних, Р.Федишина – 71%, М.Хміля – 68%.

Рейтинг позитивного ставлення очолює Д.Добродомов, доброї думки про нього – 47% опитаних (чверть кажуть, що вони однозначно позитивно ставляться до нього).

М.Хміль викликає позитивні емоції у 35% респондентів, Р.Федишин – у 27% (8% негативної думки про нього).

Д.Добродомов у цьому рейтингу є фаворитом серед прихильників УДАРу – 3/4 з них позитивно ставляться до цього політика. Серед симпатиків ВО Батьківщина та ВО Свобода таких по 48%.

До М.Хміля позитивно ставляться 2/3 прихильників ВО Батьківщина, половина з ВО Свобода та лише 28% з УДАРу.

Про Р.Федишина доброї думки 35% прихильників ВО Батьківщина, 29% – УДАРу та 28% ВО Свобода.


РЕЙТИНГИ КАНДИДАТІВ

Серед кандидатів на окрузі залишаються й надалі два лідери електоральних симпатій. Водночас на фоні зростання рейтингу партії УДАР Д.Добродомов з результатом 32,6% очолив рейтинг. М.Хміль, але вже на фоні падіння рейтингів Батьківщини, з результатом 27%  опустився на другу сходинку. Р.Федишина підтримують – 9,8%. Інші кандидати практично не мають шансів втрутитися у боротьбу за перемогу. Не визначилася зі своїми симпатіями чверть респондентів.
Д.Добродомов мобілізує на свою підтримку 71% прихильників УДАРу, по 17-18% симпатиків об’єднаної опозиції та Свободи, 15% тих, хто не визначився з вибором політичної сили.

М.Хміля підтримують 58% прихильників Батьківщини, 44% – ВО Свобода і лише 4% – УДАРу.

За Р.Федишина має намір проголосувати майже кожен десятий прихильник найпопулярніших партій.

Рейтинг Д.Добродомова за останній місяць зріс на 4%, у М.Хміля зниження на межі статистичної похибки. Водночас популярність Р.Федишина зросла втричі.

Спостерігається поступове зниження кількості тих, хто не визначився з вибором кандидата, – з 33,3% до 24,1%.

Наймолодший електорат у Р.Федишина – третина віком до 30 років, найбільше старших серед симпатиків М.Хміля – половина старше 50 років.

Найбільша частка осіб з вищою освітою серед прихильників Д.Добродомова та тих, хто не визначився з симпатіями до кандидатів.

Жінки переважають серед прихильників Р.Федишина та Д.Добродомова, у середовищі прихильників М.Хміля – гендерний паритет.

 

Аудиторія дослідження: населення Сихівського та частини Личаківського районів міста Львова від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face). Помилка репрезентативності дослідження (для округу загалом): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 3,5%, для значень близьких до 30% - не більше 3,2%, для значень близьких до 10% - не більше 2,1%. Терміни проведення дослідження: 27 вересня – 8 жовтня 2012 р. 

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», якби вибори до Верховної Ради України відбувалися на початку жовтня 2012 року, то 50% опитаних однозначно взяли б у них участь, ще 31% – скоріше взяли б участь. Найвищий рівень мобілізації фіксується в Центрі, на Сході та Заході країни. Серед прихильників партій найбільшу готовність брати участь у виборах висловили симпатики Партії регіонів та Свободи. Найнижча готовність – серед «невизначених» та прихильників партії Н.Королевської «Україна – Вперед!».

РЕЗУЛЬТАТИ:

Якби вибори до Верховної Ради України відбувалися на початку жовтня 2012 року перемогу здобула б Партія регіонів, яку підтримують 23% опитаних, які мають намір брати участь у виборах. Приблизно рівна кількість виборців підтримують партію УДАР (17,9%) та Батьківщину (16,5%).

12,8% виборців проголосували б за Комуністичну партію, 6% – за Свободу. Ще 3,1% підтримали б партію Н.Королевської «Україна – Вперед!». Близько 1% виборців підтримали б Нашу Україну. Решту партій – понад 2%, не визначились – 17,2%.
ТЕНДЕНЦІЇ:

• За останній місяць дещо зменшилась підтримка Партії регіонів (з 26 до 23%), натомість виросла у КПУ (з 11 до 13%). Партія регіонів має найбільшу підтримку на Донбасі (майже 50%) та Півдні - майже 40%), КПУ  - на Півдні та Сході. Цікаво, що за останній місяць практично не змінився президентський рейтинг В.Януковича (25%).
• Найбільше додала в рейтингах партія УДАР (з 12 до 18%), паралельно зменшилась підтримка Батьківщини (з 23 до 17%).
• Варто відзначити, що УДАР одночасно зі збільшенням рейтингів на Заході і в Центрі, розширив підтримку на Сході, Півдні та Донбасі. Батьківщина, попри значні втрати, зберігає лідерство на Заході, проте в Центрі та на Півночі її наздогнав УДАР і навіть подекуди випередив у рейтингах.
• Додала також і Свобода, в результаті чого партія долає прохідний бар’єр з результатом 6%. Партія додала на Заході і Півночі, зокрема, у Києві.

Варто зазначити, що сукупно партії УДАР, Батьківщина та Свобода підтримують понад 40% виборців, Партію регіонів та КПУ – 36%. Враховуючи, що всі зазначені партії станом на початок жовтня долають прохідний бар’єр, проопозиційні партії отримали б 119 мандантів у новій Верховній Раді, а партії, які сьогодні є учасниками коаліції – 106.

Варто відзначити також тенденцію, що протягом останніх кількох місяців сумарна підтримка провладних і проопозиційних партій майже не змінюється, зміни відбуваються лише всередині групи. Так, одночасно з падінням підтримки Батьківщини, виросли рейтинги УДАРу і Свободи. Аналогічно, падіння рейтингів Партії регіонів супроводжувалося зростанням підтримки комуністів. Разом з тим, якщо брати довший період, то на тлі стабільної сумарної підтримки проопозиціних сил (близько 40%), рейтинги провладних партій укріпилися (з 25-28% на початку року до 36% у жовтні).

Понад 50% опитаних приймаючи рішення, за яку партію голосувати на парламентських виборах 2012 року, швидше голосуватимуть проти курсу Президента В.Януковича, чверть – на підтримку курсу Президента і ще чверть – не визначилися. Цікаво, що ці показники не змінні протягом усього останнього року. Проти курсу Президента мають намір голосувати понад половина прихильників КПУ та майже 40% «невизначених».

Попри це, лише 37% опитаних вірять, що після виборів 2012 року парламентську більшість сформують опозиційні до Президента України політичні сили, стільки ж (36%) – вірять, що більшість сформують пропрезидентські партії.

Стабільним залишається число «невизначених» (17%). Найбільше їх на Сході, Центрі, Півночі та Півдні країни. Донбас поступово мобілізується, в першу чергу, на користь Партії регіонів.

Варто зазначити, що близько 13% «невизначених» вважають, що саме УДАР має найбільше шансів поборотися за їх вибір, 12% - Партія регіонів, 9% - Батьківщина, 7% - КПУ. Водночас половина «невизначених» не бачать поки жодної партії, яка може боротися за їх голос.

Разом з тим, 22% «невизначених» не підтримають за жодних обставин Партію регіонів, 19% - Нашу Україну, 18% - КПУ, 17% - Батьківщину, по 13% - Радикальну партію О.Ляшка та Свободу, 9% - партію «Україна – Вперед!». Лише 3% «невизначених» не підтримають за жодних обставин партію УДАР. Разом з тим, майже половина «невизначених» не мають антипатій до жодної з партій.

Майже 40% виборців вже зробили свій остаточний вибір, ще 27% - вважають, що їх вибір швидше за все не зміниться.

Натомість майже чверть допускають, що їх вибір може змінитися. Найбільш впевнені у своєму виборі мешканці Донбасу, Сходу та Півдня.

Серед виборців найбільш впевнені у своєму виборі прихильники Партії регіонів, Свободи, Батьківщини та КПУ, натомість менше впевнені прихильники УДАРу та партії Н.Королевської «Україна – Вперед!», майже 30% з яких допускають, що можуть змінити симпатії.

Цікавим було дослідити вплив на симпатії виборців відсутності у списках Батьківщини Ю.Тимошенко. Отже, чверть опитаних швидше за все проголосували б партію Батьківщина якби Ю.Тимошенко була на свободі і очолила список партії, що значно більше, ніж сьогоднішній рейтинг партії.

Цікаво, що за таких умов лише близько 3% прихильників об’єднаної опозиції передумали б голосувати за партію, натомість могли б проголосували б Батьківщину третина прихильників Свободи, понад чверть прихильників УДАРу та партії «Україна – Вперед!», а також кожен десятий «невизначений».

Варто додати, що кожен десятий виборець Ю.Тимошенко підтримує на парламентських виборах партію УДАР і тільки 2% виборців В.Кличка – підтримують Батьківщину.

56% опитаних очікують, що у результатi виборiв Верховної Ради 28 жовтня 2012 року відбудуться змiни на краще, не очікують змін на краще  – 34%. Варто додати, що два роки тому позитивних змін у результаті місцевих виборів 2010 очікували  49%.

52% опитаних очікують, що у результатi виборiв Верховної Ради 28 жовтня 2012 року суттєво оновиться депутатський корпус, не очікують – 35%. Варто додати, що два роки тому аналогічних змін у результаті місцевих виборів 2010 очікували 41%.

37% опитаних очікують, що у результатi виборiв Верховної Ради 28 жовтня 2012 року депутати стануть бiльш пiдзвiтнi виборцям, не очікують – 48%. Варто додати, що два роки тому аналогічних змін у результаті місцевих виборів 2010 очікували 29%.

Найбільші очікування та надії покладають на вибори мешканці Півночі та Заходу країни.

Разом з тим, 36% очікують значних фальсифікацій на виборах до Верховної Ради, які істотно впливатимуть на результати. Ще 29% - очікують незначних фальсифікацій, які загалом не впливатимуть на результати волевиявлення. Лише 17% не очікують фальсифікацій на виборах.

Варто додати, що два роки тому значних фальсифікацій на місцевих виборах 2010 очікували 31%, незначних – 29%.

Найбільше бояться фальсифікацій виборці Батьківщини та Свободи, найменше – Партії регіонів. Відповідно, більше половини з тих, хто очікують фальсифікацій на виборах, переконані, що найбільше вдаватиметься до них саме Партія регіонів. У питанні значна емоційна складова: половина виборців Партії регіонів очікують фальсифікацій від Батьківщини, водночас 84% виборців самої Батьківщини – від Партії регіонів.

Лише чверть опитах готові брати участь в акціях протесту, якщо на виборах Верховної Ради 28 жовтня 2012 року відбудуться значні фальсифікації (з них однозначно готові – лише 6%). Водночас майже 70% до таких дій не готові.

Майже половина виборців Свободи і Батьківщини, близько 40% - партії «Україна – Вперед!» та третина УДАРу готові до таких акцій протесту.

 

Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face). Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,2%, для значень близьких до 30% - не більше 2%, для значень близьких до 10% - не більше 1,3%, для значень близьких до 5% - не більше 1%. Терміни проведення дослідження: 25 вересня – 5 жовтня 2012 р.

Розподіл областей:

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька 

Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська

Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська

Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь

Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська

Донбас: Донецька, Луганська

Згідно з результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», лідером електоральних симпатій по окрузі #121 (Дрогобич) є партія Батьківщина, за яку готові проголосувати 41,5% опитаних, які мають намір взяти у них участь (таких – 85%).

УДАР підтримують 21,3%, майже стільки ж – Свободу (20,9%).

Рейтинги інших партій суттєво нижчі. Так, за Нашу Україну та Партію регіонів готові голосувати близько 2%. Кожен десятий ще не визначився з симпатіями до політичних сил на виборах.

 
 

ВО Батьківщина має більшу підтримку в селах (45%), ніж в містах (40%). Також в селах більшу підтримку має Наша Україна. Свободу і УДАР навпаки більше підтримують в містах.

УДАР значно більше підтримує молодь, Батьківщину – старші виборці. У Свободи досить рівна структура електорату за віком. Також старших людей більше серед «невизначених».

Серед прихильників УДАРу і Свободи більше працюючих і людей з вищою освітою. УДАР і Свободу більше підтримують чоловіки, Батьківщину – жінки.


РЕЙТИНГИ КАНДИДАТІВ

Лідером електоральних симпатій по округу серед кандидатів є Р.Ілик. За нього готові проголосувати у разі проведення виборів найближчим часом 31,5% респондентів, що висловили бажання взяти у них участь.

За М.Задорожного готові віддати свої голоси 12,6%, О.Старовойта – 8,9%, І.Куруса – 8,1%. Близько 4% готові підтримати В.Возняка. Інших кандидатів підтримали б понад 12%. Не визначилися з вибором – близько 22%.

 


Р.Ілик мобілізує на свою підтримку 60% прихильників Батьківщини, майже 30% – свободівців. Майже стільки ж прихильників Свободи (чверть) підтримують М.Задорожного.

Водночас прихильників УДАРу ці кандидати майже не цікавлять – майже 40% з них готові проголосувати за О.Старовойта, чверть – не визначилися і лише по 7% - Р.Ілика та М.Задорожного.

О.Старовойта та В.Возняка більше підтримує молодь, також чверть виборців у віці до 29 років серед «невизначених». Р.Ілика та М.Задорожного більше підтримують старші люди.

Чоловіки більше підтримують О.Старовойта та В.Возняка, жінки – кандидата від Батьківщини Р.Ілика.

Серед прихильників Р.Ілика переважають непрацюючі, так само як і серед прихильників О.Старовойта. У першому випадку через значну  кількість  серед прихильників старших людей і жінок, у другому випадку – через значну частину молоді.

Серед прихильників І.Куруса, В.Возняка переважають працюючі.

 

Аудиторія дослідження: населення Дрогобицького району віком від 18 років і старші (міста Дрогобич, Трускавець, Борислав, Стебник та села району). Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face). Помилка репрезентативності дослідження (для округу загалом): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 3,1%, для значень близьких до 30% - не більше 2,8%, для значень близьких до 10% - не більше 1,9%. Терміни проведення дослідження: 27 вересня – 4 жовтня 2012 р.

Згідно з результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», однозначним лідером електоральних симпатій по багатомандатному виборчому округу #125 є ВО Батьківщина. За це політичне об’єднання у разі проведення виборів найближчим часом готові проголосувати 42,2% опитаних, які мають намір взяти у них участь (загалом таких – 88%).

ВО Свобода підтримують 18,8%, УДАР – 17,8%. Рейтинги інших партій суттєво нижчі. Так, за Нашу Україну мають намір проголосувати 2,8%, партію «Україна – Вперед!» – 2,1%, Партію регіонів – 1,5%, КПУ – 0,6%. Інші партії підтримують загалом 3,2%. Кожен дев’ятий ще не визначився з симпатіями до політичних сил на виборах.

 

Серед всіх опитаних

Серед тих, хто має намір взяти участь у виборах

Батькiвщина

38,1

42,2

Свобода

17,0

18,8

УДАР

16,4

17,8

Наша Україна

2,6

2,8

Україна - Вперед!

2,0

2,1

Партiя регiонiв

1,4

1,5

КПУ

0,7

0,6

Iнша партiя

2,8

3,2

Не братиму участi

7,2

--

Важко вiдповiсти

11,9

11,0

 

У розрізі районів ВО Батьківщина є лідером на усіх територіях округу. Найбільша підтримка у неї в Старосамбірському районі (49%), найменша – в Сколівському та Турківському районах (37-38%). Рейтинг ВО Свобода найвищий в Самборі та на Сколівщині, дещо нижчий – в інших двох районах округу (17-18%). 19-20% опитаних в Самборі, Сколівському районі, а також на Турківщині підтримують УДАР (тут ця партія займає другу сходинку рейтингу). Натомість в Старосамбірському районі підтримка партії В.Кличка дещо нижча – 15,0%.

На Сколівщині та Турківщині 5-6% підтримують Нашу Україну.

Суттєвих відмінностей в рівні визначеності респондентів у розрізі територій не спостерігається.

Третина електорату УДАРу – молоді особи віком до 30 років. Натомість прихильники Батьківщини та Свободи переважно люди старше 50 років.

Найбільше тих, у кого вища освіта, знову ж таки серед прихильників партії В.Кличка, найменше – Батьківщини. У структурі симпатиків Батьківщини помітна перевага жінок над чоловіками, натомість в структурі інших партій спостерігається гендерний паритет.

42% симпатиків УДАРу проживають у містах. Електорат інших прохідних партій не менше ніж на 2/3 сільський.

РЕЙТИНГИ КАНДИДАТІВ

Лідером електоральних симпатій по округу серед кандидатів-мажоритарників є А.Лопушанський. За нього готові проголосувати у разі проведення виборів найближчим часом 31,2% респондентів, що висловили бажання взяти у них участь.

За М.Гичку готові віддати свої голоси 17,9%, А.Тягнибока – 15,4%, І.Пукшина – 13,9%. Рейтинги інших кандидатів значно нижчі: Д.Щикітку підтримують 4,8%, А.Дейнеку – 3,3%, в інших – менше 1%.

Тих, хто ще не визначився з вибором, – 11,0%.


А.Лопушанський мобілізує на свою підтримку 38% прихильників Батьківщини, третину свободівців, чверть ударівців та 16% тих, хто не визначився з вибором партій.

За М.Гичку готові віддати свої голоси кожен п’ятий виборець Батьківщини та УДАРу, 17% «не визначених» по партіях та лише 8% свободівців. А.Тягнибока переважно підтримують прихильники  ВО Свобода (49%) та кожен десятий симпатик Батьківщини. В ударівців цей кандидат не користується великою підтримкою.

І.Пукшин мобілізує на свою підтримку 17% прихильників Батьківщини, 16% «невизначених», 13% симпатиків УДАРу. Серед свободівців його підтримка мізерна.

Д.Щикітка користується підтримкою лише п’ятої частини симпатиків УДАРу.

Найвищий рівень підтримки А.Лопушанського у Старосамбірському районі – 36%, найнижчий – у Сколівському (25%).

Рейтинг М.Гички високий лише у Старосамбірському районі. Тут за нього готові проголосувати 31% опитаних. В  інших районах його популярність менша: зокрема, в Самборі його підтримують 13%, Сколівському та Турківському районах за нього – по 9%.

А.Тягнибока найбільше підтримують в Самборі – 26% та Сколівському районі – 21%. В інших районах рівень його підтримки нижчий – 10-11%.

Рейтинг І.Пукшина високий лише в Турківському районі, тут за нього – 32%. На інших територіях його готові підтримати від 5% (м.Самбір) до 13% (Сколівський район).

У структурі виборців А.Лопушанського майже третина складають особи віком до 30 років, водночас чверть його електорату – пенсіонери. Найстарший електорат в А.Тягнибока – третина пенсіонери.

Чоловіків найбільше в електоральному середовищі А.Тягнибока, жінок – у М.Гички.

Також в електораті представника ВО Свобода найбільше тих, хто має роботу (48%). Натомість найбільше безробітних – в І.Пукшина (2/3 електорату).

Електорат А.Тягнибока та Д.Щикітки наполовину «міський». Натомість в інших кандидатів він переважно «сільський» (в І.Пукшина – на 80%).

 

Аудиторія дослідження: населення Сколівського, Старосамбірського, Турківського районів та м.Самбір віком від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: 1600 респондентів. Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face). Помилка репрезентативності дослідження (для округу загалом): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,4%, для значень близьких до 30% - не більше 2,2%, для значень близьких до 10% - не більше 1,5%. Терміни проведення дослідження: 7-20 вересня 2012 р.

Згідно з результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», однозначним лідером електоральних симпатій по багатомандатному виборчому округу #126 (Стрий) є ВО Батьківщина. За це політичне об’єднання у разі проведення виборів готові віддати свої голоси 44,4% опитаних, які хочуть взяти у них участь (таких по округу – 89%).

За УДАР проголосували б 18,6% респондентів, ВО Свобода – 13,1%. Наша Україна набрала би 2,9% голосів, Партія регіонів – 2,8%, «Україна – Вперед!» – 2,1%. Рейтинг інших партій менше 2%. Не визначилися із вибором – 13,4% респондентів.

 
Батьківщина очолює рейтинг політичних партій на всіх територіях округу. Водночас кількість її прихильників суттєво відрізняється в залежності від району. Так, у Стрийському районі її підтримують 52%, Жидачівському – 42%, а у Стрию – лише 39%. У Стрию найбільше тих, хто ще не визначився з вибором (20%).

УДАР найбільше підтримують у Жидачівському районі – 24% опитаних. У Стрийському районі за цю силу готові проголосувати 17%, в Стрию – 14%. В останньому ця партія посідає третю сходинку рейтингу, поступаючись ВО Свобода, яку тут готові підтримати 15%. Висока підтримка Свободи спостерігається у Жидачівському районі (15%), Водночас в Стрийському районі її популярність помітно менша – 9%.

У Жидачівському районі також ще користується відносно більшою підтримкою Наша Україна (5%).

Наймолодший електорат традиційно в УДАРу (третина виборців віком до 30 років). Натомість третина прихильників Батьківщини та Свободи – пенсіонери. В останньої найбільше симпатиків з вищою освітою. Чоловіків найбільше серед прихильників ВО Свобода, жінок – Батьківщини. В останньої електорат переважно проживає в селах. Половина виборців УДАРу припадає на Жидачівський район.

Також там спостерігається висока концентрація симпатиків ВО Свобода. Натомість прихильників Батьківщини помітно більше у Стрийському районі.


РЕЙТИНГИ КАНДИДАТІВ

О.Канівець лідер рейтингу по мажоритарному округу. За нього готові проголосувати 32,8% опитаних серед тих, хто має намір брати участь у виборах.

За А.Кота – 24,0%, І.Осташа – 13,2%, І.Тенюха – 4,6%, С.Канівця – 3,7%. Рейтинги інших політиків менше 2%. Тих, хто ще не визначився з симпатіями до кандидатів – 17,7%.

 
А.Кота готові підтримати майже 2/3 симпатиків УДАРУ по округу. У свою чергу, О.Канівця на момент вересня підтримують трохи менше половини симпатиків Батьківщини. 15% прихильників цієї партії готові проголосувати за А.Кота, 13% – І.Осташа. Саме останній може найбільше розмивати голоси виборців Батьківщини.

Водночас непоганий ресурс підтримки в О.Канівця серед свободівців – кожен третій з них готовий віддати свій голос за нього. Кожен п’ятий симпатик ВО Свобода проголосував би за двох інших кандидатів. Серед «невизначених» чверть підтримують О.Канівця, кожен десятий – І.Осташа чи А.Кота.

У розрізі територій у О.Канівця найвищий рейтинг у Стрию – 42% та Стрийському районі – 34%. На Жидачівщині його підтримка дещо менша – 25%.

А.Кіт однозначний лідер електоральних симпатій на Жидачівщині (45%). На Стрийщині його підтримка суттєво менша: в районі за нього проголосували б 15%, в Стрию – 7%

І.Осташа найкраще підтримують в Стрию (21%). На Стрийщині за нього готові проголосувати 15%, на Жидачівщині – лише 6%.

Найбільше тих, хто ще не визначився на Стрийщині – 18-21% опитаних. В Жидачівськомй районі таких дещо менше – 15%.

Чверть електорату О.Канівця та А.Кота становлять молоді люди до 30 років. Водночас в останнього чверть симпатиків – пенсіонери, в О.Канівця таких – кожен п’ятий.

Серед прихильників І.Тенюха і І.Осташа переважають чоловіки, у О.Канівця – жінки.

Серед прихильників О.Канівця найбільша частка працюючих (65%), найменше таких в електораті А.Кота (41%).

Найбільше прихильників, що проживають у містах, в електораті І.Осташа, найменше – А.Кота. 3/4 прихильників останнього проживають на Жидачівщині.

 

Аудиторія дослідження: населення міста Стрий, Моршин та Стрийського і Жидачівського районів віком від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: 1500 респондентів. Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face). Помилка репрезентативності дослідження (для округу загалом): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,5%, для значень близьких до 30% - не більше 2,2%, для значень близьких до 10% - не більше 1,5%.Терміни проведення дослідження: 25 серпня – 4 вересня 2012 р. 

Згідно з результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», однозначним лідером електоральних симпатій по багатомандатному виборчому округу #122 є ВО Батьківщина. За це політичне утворення у разі проведення виборів готові віддати свої голоси 43,3% опитаних, які хочуть взяти у них участь (таких по округу понад 90%).

За УДАР проголосувало би 20,8% респондентів, ВО Свобода – 18,0%. Наша Україна набрала би 3,3% голосів, «Україна – Вперед!» – 1,3%, Партія регіонів – 1,2%. Рейтинг інших партій менше 1%. Не визначилися із вибором – 10,4% респондентів.
У розрізі територій є певні відмінності у популярності політичних сил. Так, рейтинг Батьківщини вищий на Яворівщині (48%), аніж на Жовківщині (38%).

У ВО Свобода рейтинг вищий на третину у Жовківському районі (21%), аніж у Яворівському районі (14%). Натомість в останньому районі популярніший УДАР (23% проти 19%). Суттєвих відмінностей у рейтингах інших політичних сил по районах немає.

Рівень невизначеності вищий на Жовківщині (14% проти 7%).

Найбільша частка молодих виборців серед прихильників УДАРу (40% віком до 30 років). Відповідно й осіб з вищою освітою у цьому електоральному середовищі також більше (35%). Жінки переважають серед симпатиків Батьківщини, чоловіки – УДАРу. В електоратах усіх найпопулярніших партій переважають сільські жителі, найбільше таких – серед прихильників Батьківщини.


РЕЙТИНГИ КАНДИДАТІВ

Лідером електоральних симпатій по мажоритарному округу є Т.Козак. За нього у разі проведення виборів найближчим часом готові віддати свій голос 47% виборців. В.Пазиняка мають намір підтримати 26,8%. Рейтинги інших політиків значно нижчі. Так, за І.Самардака – 3,4% опитаних, Г.Бабія – 1,7%, І.Козака – 1,4%. Не визначилися з вибором кандидата 17% опитаних.
Т.Козак мобілізує на свою підтримку 58% прихильників УДАРу, 47% симпатиків ВО Батьківщина, 37% виборців ВО Свобода та 39% тих, хто не визначився з вибором партій.

В.Пазиняка підтримують 40% прихильників Свободи та 35%  – Батьківщини. Серед симпатиків УДАРу прихильників цього кандидата лише 10%.

І Самардака підтримують лише 15% виборців УДАРу.

У розрізі районів популярність кандидатів дещо різниться від загальноокружного рейтингу. Так, популярність Т.Козака вища у Жовківському районі (55%). У Яворівському його готові підтримати 40% опитаних. Конкуренцію тут Т.Козаку складає В.Пазиняк, рейтинг якого 34%. Водночас у Жовківському районі кількість прихильників В.Пазиняка значно менша – 19%.

І.Самардака підтримують по районах однаково 3-4% (3-5% резерву).

Кількість тих, хто не визначився, не сильно різниться у різних місцевостях і становить 16-18%.

Найбільше молоді серед симпатиків І.Самардака (39%). Чверть виборців В.Пазиняка та кожен п’ятий у Т.Козака – пенсіонери.

У середовищі прихильників кандидата від УДАРу переважають чоловіки. Серед прихильників Т.Козака та В.Пазиняка гендерний розподіл не різниться від загальної  демографії – 45% чоловіків та 55% жінок.

 

Аудиторія дослідження: населення Жовківського та Яворівського районів району віком від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face). Помилка репрезентативності дослідження (для округу загалом): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,8%, для значень близьких до 30% - не більше 2,6%, для значень близьких до 10% - не більше 1,7%. Терміни проведення дослідження: 24 вересня – 4 жовтня 2012 р.

Згідно з результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», лідером електоральних симпатій по багатомандатному виборчому округу #124 є ВО Батьківщина. Це політичне об’єднання у разі проведення виборів найближчим часом, готові підтримати 47,0% респондентів, які мають намір взяти у них участь (таких по округу – 84%).

За УДАР готові віддати свої голоси 20,3%, ВО Свобода – 19,0%. Рейтинги інших партій значно менші: Партія регіонів – 2,1%, Наша Україна – 2,0%, партія «Україна – Вперед!» – 1,7%, КПУ – 0,7%. Інші парті готові підтримати 1,1% опитаних. Не визначилися з симпатіями до політичних сил – 6,2%.

У розрізі територій, незважаючи на те, що трійка лідерів є незмінною, все ж таки помітні деякі відмінності. Зокрема, рейтинг ВО Батьківщина в районах на 1/5 вищий, аніж у Червонограді (52% проти 39%).

Окрім того у Червонограді УДАР користується значно сильнішою підтримкою. Тут за нього готові віддати свої голоси чверть респондентів, натомість по районах рейтинг УДАРу  – 17%.

Рейтинг Свободи майже не залежить від території і коливається в межах 18-20%. Близько 4% опитаних Червонограда підтримують Партію регіонів, в селах – значно менше (1%). Кількість тих, хто ще не визначився, не залежить від районів.

Наймолодший електорат в УДАРу – половина віком до 40 років. В об’єднаної опозиції – майже половина старші за 50 років.

Чоловіків більше серед симпатиків партії В.Кличка, жінок – в Батьківщини. Також серед прихильників УДАРу більше тих, хто має роботу. 2/3 тих, хто за Батьківщину, – не працюють.

70% симпатиків УДАРу та 62% Свободи проживають у містах, в Батьківщини кількість міських та сільських прихильників приблизно однакова.

РЕЙТИНГИ КАНДИДАТІВ

Лідером електоральних симпатій по мажоритарному округу є С.Курпіль, якого у разі проведення виборів найближчим часом мають намір підтримати 30,4% опитаних, що висловили бажання взяти у них участь.

За М.Криштопу – 21,0% опитаних, В.В’язівського – 12,5%, А.Сенюка – 7,0%. Рейтинги інших кандидатів – менше 2%. Тих, хто ще не визначився, – 22,7%.

С.Курпіль мобілізує на свою підтримку майже половину прихильників Батьківщини та чверть – Свободи.

Натомість симпатики УДАРу підтримують його значно менше – лише 9%.

Найближчий конкурент С.Курпіля М.Криштопа мобілізує на свою підтримку чверть прихильників партії УДАР, кожного п’ятого з невизначених з політичними силами та 16% прихильників Свободи. А.Сенюк популярний лише серед третини прихильників УДАРу.

У розрізі територій рейтинги кандидатів виглядають наступним чином. Підтримка С.Курпіля дещо вища в районах (33%), в Червонограді готових проголосувати за нього 26%.

М.Криштопу підтримують більше у місті (25%), в районах його популярність менша (18% рейтингу).

В.В’язівського однаково підтримують 12-13% опитаних.

А.Сенюка готові підтримати 10% респондентів з Червонограда та лише 5% опитаних районах .

Наймолодший електорат в А.Сенюка – третина віком до 30 років, найстарший в С.Курпіля та М.Криштопи – близько 40% особи віком старше 50 років. Третина прихильників висуванця від УДАРу мають вищу освіту, натомість серед симпатиків М.Криштопи значно переважають ті, хто має загальну або спеціальну середню освіту.

Чоловіків більше в структурі електорату А.Сенюка, жінок найбільше в С.Курпіля. Половина електорату останнього проживає в селах, натомість в інших рейтингових кандидатів 2/3 прихильників переважно з міст.

 
Аудиторія дослідження: населення м. Червоноград, Сокальського та частини Кам’янка-Бузького районів віком від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: 1000 респондентів.Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face). Помилка репрезентативності дослідження (для округу загалом): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 3,1%, для значень близьких до 30% - не більше 2,8%, для значень близьких до 10% - не більше 1,9%. Терміни проведення дослідження:  7 – 20 вересня 2012 р.

Згідно з результатами дослідження Соціологічної групи «Рейтинг» українці задоволені тим, що ЄВРО-2012 відбувалось саме в Україні, вони високо оцінили якість організації Чемпіонату і бачать, передусім, іміджеві здобутки для країни. Разом з тим українці визнають, що ЄВРО було Україні «не по кишені», до того ж під час його організації відбувались масові розкрадання бюджетних коштів.

Отже, 21% опитаних вважають, що організація та проведення в Україні Чемпіонату ЄВРО-2012 пройшли на високому рівні, ще 54% - на нормальному рівні, хоча могло бути і краще. Лише 8% опитаних оцінили організацію та проведення ЄВРО в країні на низькому рівні.

77% питаних вважають, що іноземні вболівальники мали бути задоволеними своїм перебуванням в Україні під час ЄВРО-2012. Лише 8% - протилежної думки.

Найбільш позитивно оцінили якість організації та проведення ЄВРО мешканці Сходу країни, більше молодь, частіше чоловіки. Менш позитивно – Заходу і Півдня.

78% опитаних переконані, що ЄВРО дало можливість Україні з кращого боку показати себе Європі, протилежної думки – лише 10%. Тезу однаково підтримали як мешканці Заходу, так і Сходу.

Разом з тим майже стільки ж (75%) згодні з тим, що проведення Чемпіонату було занадто «дорогим задоволенням» для країни. Цікаво, що цю тезу також майже однаково підтримали як мешканці Заходу, так і Сходу, найбільше – прихильники Батьківщини та КПУ.

Майже 60% опитаних вважають, що проведення ЄВРО-2012 в Україні дало поштовх до розвитку держави, не згодні – чверть. Ця думка більш популярна серед прихильників Партії регіонів та «невизначених». Проте, цікаво, що на Заході тезу поділяють більше опитаних, ніж на Сході і тим більше Півдні.

Водночас майже 70% опитаних вважають, що при підготовці Чемпіонату в Україні  було масштабне розкрадання державних коштів, не згодні з цим – лише 7%. Теза найбільш популярна на Заході, Центрі і Півдні країни, найменше – на Сході. Так вважають близько половини прихильників Партії регіонів, близько 70% прихильників КПУ, Свободи та УДАРу і понад 80% – Батьківщини.

Незважаючи на все це, 73% опитаних (і найбільше – на Заході та серед прихильників УДАРу) переконані, що дуже добре, що Чемпіонат пройшов саме в Україні. А тезу про те, що Україна повинна була відмовитись від проведення Чемпіонату розділяють лише 16% і найбільше – в Центрі та серед прихильників Свободи та КПУ.

 

ОЦІНКИ ЄВРО З ТОЧКИ ЗОРУ САМОГО ФУТБОЛУ

Майже 30% опитаних слідкували за більшістю матчів Чемпіонату, починаючи з групових турнірів і до фіналу, ще 20% - слідкували лише за матчами чвертьфіналу, півфіналу та самим фіналом і кожен десятий – лише за фіналом. Таким чином, загалом в тій чи іншій мірі спостерігали за матчами ЄВРО-2012 майже 60% українців.

Варто додати, що згідно з дослідженням Соціологічної групи «Рейтинг», проведеним напередодні ЄВРО (у травні), слідкувати за матчами Чемпіонату мали намір майже половина українців, що вже було більше, ніж Мундіаль-2010, який зацікавив менше 40% українців. Таким чином, під час самого Чемпіонату інтерес до ЄВРО тільки зріс (з 50 до 60%) і відбулося це через збільшення аудиторії саме останніх матчів. Збільшення аудиторії відбулося у всіх вікових групах, також до аудиторії суттєво додались жінки. Виникла певна «мода» на ЄВРО.

Майже половина (48%) задоволені грою української збірної на ЄВРО-2012, хоча однозначно задоволених виявилося лише 12%. Серед активних вболівальників задоволені грою збірної дві третини, однозначно  задоволені – чверть.

Однозначно тут присутні і емоційні оцінки, оскільки понад половина опитаних, які слідкували лише за матчами чвертьфіналу, півфіналу та фіналом (де збірна України вже не грала) також висловили задоволення грою нашої збірної. Можна припустити, що на такі оцінки вплинув загальний позитивний настрій від самого ЄВРО-2012 як явища.

Не задоволених грою збірної виявилося чверть (серед активних вболівальників – майже 30%).

Чемпіонат значно підвищив інтерес в країні до футболу – порівняно з 2009 роком кількість опитаних, які вважають себе футбольними вболівальниками зросла з 33 до 48%. Це явище швидше за все ситуативне, оскільки кількість фанатів не змінилася (6%), дещо зросла кількість опитаних, які вважають себе активними вболівальниками (з 10 до 14%) і значно зросла кількість так званих неактивних вболівальників (з 18 до 29%).

Кожна п’ята жінка віднесла себе до неактивних вболівальників (активних – лише 7%). Третина чоловіків віднесли себе до активних вболівальників, майже 40% – до неактивних.

Найактивнішими вболівальниками залишаються молодь, мешканці міст. На Заході значно більше переймаються футболом, ніж на Півдні. Спостерігаємо пряму залежність: регіон, який не приймав матчі ЄВРО, найменше поповнив лави українських футбольних вболівальників.

Найменше футбольних вболівальників серед прихильників КПУ (переважають старші люди), партії «Україна – Вперед!» (переважають жінки) та серед «невизначених». Більше футболом цікавляться прихильники УДАРу, Партії регіонів та Батьківщини.

 
Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face). Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,8%, для значень близьких до 30% - не більше 2,6%, для значень близьких до 10% - не більше 1,7%. Терміни проведення дослідження: 1 – 11 вересня 2012 р.

Через обмеження вибірки до 1200 респондентів додатковий розподіл на Донбас і Північ не проводився, відповідно макрорегіони були ущільнені до чотирьох:

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька 

Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Черкаська, м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська

Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Запорізька, Миколаївська, м. Севастополь

Схід: Дніпропетровська, Харківська, Донецька, Луганська

На думку більшості українців, образу «СПРАВЖНЬОГО ЧОЛОВІКА» найбільше відповідають брати Клички та Володимир Путін, менше – Віктор Янукович, Арсеній Яценюк та футболіст Андрій Шевченко.

Разом з тим, образу «СПРАВЖНЯ ЖІНКА», на думку опитаних, найбільше відповідають Юлія Тимошенко та Софія Ротару, менше – Ані Лорак, Ангела Меркель, Алла Пугачова та Маргарет Тетчер.

Соціологічна група «Рейтинг» продовжує спеціальний проект «Народний ТОП», який складається з серії досліджень визначення кращих з кращих. Особливість методики полягає у тому, що респонденти не отримують жодних списків чи підказок, люди виражають свою думку виключно за допомогою відкритих питань, називаючи три власні варіанти. У жовтні ми представляємо випуск «Справжні чоловіки та жінки».

Так, згідно з результатами дослідження, більшість опитаних українців назвали б «справжнім чоловіком» серед відомих сьогодні в Україні або за кордоном людей Віталія Кличка (30,1%), а також його брата Володимира Кличка (9,9%) та Президента Росії Володимира Путіна (9,5%).

Дещо менше назвали Президента України Віктора Януковича (6,3%), лідера опозиції Арсенія Яценюка (5,3%), футболіста Андрія Шевченка (5,1%).

Також до першої десятки увійшли українські політики Сергій Тігіпко (2,9%) та Олег Тягнибок (2,6%), а також Президенти Білорусі Александр Лукашенка (2,5%) та США Барак Обама (2,4%).

До ТОП-25 також увійшли: Анатолій Гриценко (2%), Петро Симоненко (2%), Микола Катеринчук (1,9%), Юрій Луценко (1,7%), Михайло Поплавський (1,7%), Дмитро Медведєв (1,7%), Василь Вірастюк (1,6%), Петро Порошенко (1,6%), Богдан Ступка (1,4%), Микола Азаров (1,3%), Ринат Ахметов (1,3%), Володимир Литвин (1,1%), Йосип Кобзон (1%), Олег Блохін (1%), Віктор Ющенко (1%).

Також до 50 кращих (з результатом 0,4-0,9%) увійшли Савік Шустер, Юрій Гагарін, Арнольд Шварценеггер, Володимир Зеленський, Тарас Шевченко, Сергій Бубка, В'ячеслав Чорновіл, Віктор Пінчук, Влад Яма, Олександр Пономарьов, Володимир Жириновський, Сергій Соболєв, Микола Басков, Ігор Кондратюк, Стас Михайлов, Святослав Вакарчук, Лев Лещенко, Валерій Меладзе, Павло Зібров, Георгій Жуков, Максим Галкін, Брюс Вілліс, Григорій Лепс, Бред Пітт, Ніколя Саркозі.

Всього опитаними були названі 323 чоловіка. Разом з тим близько 32% опитаних не змогли відповісти на питання.

 
Згідно з результатами дослідження, більшість опитаних українців назвали б «справжньою жінкою» серед відомих сьогодні в Україні або за кордоном людей екс-прем’єр-міністра Юлію Тимошенко (24%), а також співачку Софію Ротару (10,4%).

Дещо менше назвали співачку Ані Лорак (6,2%), федерального канцлера Німеччини Ангелу Меркель (5,2%), співачку Аллу Пугачову (4,2%) та колишнього прем’єр-міністра Великої Британії Маргарет Тетчер (4,2%).

Також до першої десятки увійшли українські політики Наталія Королевська (3,4%), Таїсія Повалій (3,2%), Анна Герман (2,5%) та Оксана Марченко (2,3%).

До ТОП-25 також увійшли: Інна Богословська (1,9%), Яна Клочкова (1,7%), Руслана Лижичко (1,7%), Валентина Терешкова (1,6%), Наталя Могилевська (1,6%), Анжеліна Джолі (1,5%), Олександра Кужель (1,5%), Ірина Геращенко (1,4%), Тіна Кароль (1,4%), Ніна Матвієнко (1,2%), Наталія Вітренко (1,1%), Ірина Білик (1,1%), Ольга Сумська (1 %), Оксана Білозір (0,9%), Раїса Богатирьова (0,9%).

Також до 50 кращих (з результатом 0,3-0,9%) увійшли Лілія Подкопаєва, Алла Мазур, Ірина Алегрова, Мадонна, Єлизавета ІІ, Хілларі Клінтон, Світлана Лобода, Ірина Акімова, Едіта П'єха, Ліна Костенко, Ада Роговцева, Ніна Карпачова, Віра Брєжнєва, Руслана Писанка, Наталія Корольова, Вітні Х'юстон, Лоліта Мілявська, Людмила Зикіна, Леся Українка, Надія Кадишева, Настя Каменських, Євгенія Тимошенко, Валерія, Тамара Гвердцителі, Надія Бабкіна.

Всього опитаними були названі 248 жінок. Разом з тим близько 37% опитаних не змогли відповісти на питання.

 
Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face). Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,8%, для значень близьких до 30% - не більше 2,6%, для значень близьких до 10% - не більше 1,7%. Терміни проведення дослідження: 1 – 11 вересня 2012 р.

Через обмеження вибірки до 1200 респондентів додатковий розподіл на Донбас і Північ не проводився, відповідно макрорегіони були ущільнені до чотирьох:

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька 

Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Черкаська, м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська

Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Запорізька, Миколаївська, м. Севастополь

Схід: Дніпропетровська, Харківська, Донецька, Луганська

Згідно з результатами дослідження  Соціологічної групи «Рейтинг», проведеного у вересні 2012 року 2/3 опитаних задоволені діяльністю міського голови Львова А.Садового: 12% – цілком задоволені ще 48% – швидше задоволені, аніж не задоволені.

У порівнянні з травнем рівень задоволеності діяльністю мера Львова зріс з 54% до 60%. Відповідно знизився рівень незадоволених його роботою: з 38% у травні до 29% у вересні.

Зростає незадоволення діяльністю голови Львівської ОДА М.Костюка. У порівнянні з минулим дослідженням кількість незадоволених зросла з 47% до 51%. Задоволених його роботою лише 13%.

Більше половини опитаних не змогли надати оцінку діяльності голови Львівської обласної ради. У порівнянні з травнем рівень незадоволення його діяльністю знизився з 41% до 34%. Водночас зменшилася і кількість тих, хто позитивно відгукується про його роботу – з 20% до 15%.

У розрізі прихильників партій роботою міського голови А.Садового задоволені 2/3 прихильників «прохідних» опозиційних партій та трохи більше половини симпатиків Партії регіонів, а також тих, хто не визначився з вибором. Діяльністю голови обласної ради задоволені чверть симпатиків ВО Свобода, та стільки ж Партії регіонів, кожен шостий прихильник Батьківщини, кожен десятий УДАРу та тих, хто ще не визначився.

Діяльністю голови Львівської ОДА М.Костюка задоволені третина прихильників Партії регіонів, 12-13% симпатиків «прохідних» опозиційних політичних сил та кожен десятий з «невизначених».

 

Аудиторія дослідження: населення міста Львова віком від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: 2200 респондентів. Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face). Помилка репрезентативності: для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,1%, для значень близьких до 25% - не більше 1,8%, для значень близьких до 10% - не більше 1,3%. Терміни проведення: 1 – 12 вересня 2012 р.