Прес-релізи

•    Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 6-22 червня 2020 року серед мешканців Львівської області, продемонстрували, що респонденти краще оцінюють місцевий стан справ, аніж загальну ситуацію в області, чи країні. Так, лише 14% вважають, що країна рухається у правильному напрямку, 71% – протилежної думки. 24% оцінюють стан справ у області як правильний, 55% – як неправильний. Натомість 40% мешканців області вважають, що справи у їхніх населених пунктах йдуть правильно, 46% – протилежної думки.

•    Військовий конфлікт на сході країни (59%) та відсутність роботи, безробіття (47%)  очолюють рейтинг проблем загальнодержавного значення серед опитаних. Хоча близько 30% також називали проблемами низький дохід, корупцію та епідемію коронавірусу. Особисто для себе опитані вважають проблемами разом з військовим конфліктом (35%) та безробіттям (30%) також низький рівень зарплат та пенсій (37%). Неякісна медицина, корупція та епідемія турбують кожного п’ятого. Безробіття та низький дохід як проблеми гостріше відчуваються для жителів менших населених пунктів.

•    Серед найактуальніших проблем саме свого регіону опитані найчастіше називали проблеми з працевлаштуванням (43%) і неякісне медичне обслуговування (37%). Третина визначила як проблеми поганий стан доріг, бідність, ще чверть – занепад промисловості, алкоголізм, розкрадання земель, кожен п’ятий – занепад сільського господарства.

•    Серед національних політиків жоден не має позитивного балансу довіри. Відносно більше мешканці області довіряють П.Порошенку: 37% – довіряють, 54% – не довіряють. 32% довіряють А.Гриценку, 46% - не довіряють. В.Зеленському довіряють 29% і 59% відповідно, майже стільки ж довіряють С.Вакарчуку – 28%  та 51%. О.Тягнибоку довіряють 19% і 66%. Лише 19% довіряють І.Смешку, водночас ще 24% його не знають та 42% - йому не довіряють. Найбільше не довіряють опитані Ю.Тимошенко (16% - довіряють, 75% - ні); О.Ляшку (18% та 71% відповідно), та Ю.Бойку (5% та 69% , не знають його – 17%). У динаміці дещо зросла довіра до П.Порошенка, до інших суттєво не змінилась.

•    Лідером у рейтингу політичних сил до Верховної Ради є партія «Європейська солідарність», яку готові підтримати 29,2% тих, хто визначився і має намір взяти участь у виборах. 17,1% могли б проголосувати за партію «Слуга народу». Також 9,2% підтримали б партію «Батьківщина» та 9,1% - «Голос». Ще 7,2% підтримали б партію «Громадянська позиція», 6,0% – партію «Свобода», 4,4% партію «Сила і честь», 3,8% – за партію «Самопоміч», 3,4% – за Радикальну партію Ляшка. Рейтинг інших політичних сил – менше 3%. Тих, хто не визначився – близько 16%.

•    У рейтингу до Львівської обласної ради так само лідирує партія «Європейська солідарність», яку готові підтримати 26,7% тих, хто визначився і має намір взяти участь у виборах. 13,1% могли б проголосувати  за партію «Слуга народу». Також 9,2% підтримали б партію «Голос», 8,9% - партію «Батьківщина». Водночас 8,2% проголосували б на місцевих виборах за партію «Самопоміч», 7,8% – за партію «Свобода», 7,6% – за партію «Громадянська позиція». За Радикальну партію Ляшка проголосували б 3,5%, партію «Сила і честь» - 3,2%. Рейтинг інших політичних сил – менше 3%. Близько 17% не визначились з вибором.


Аудиторія: мешканці населення Львівської області віком від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод опитування: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%.  Терміни проведення дослідження: 6-22 червня 2020 р.

•    За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 24-28 червня 2020 року, 22% опитаних оцінюють напрям руху країни як правильний, 63% – як неправильний, ще 15% не змогли відповісти. За останній місяць спостерігається падіння позитивних оцінок стану справ у країні з 32 до 22%.

•    Дві третини опитаних відмітили погіршення економічного становища України за останні півроку, майже чверть вважають, що воно не змінилося, 9% - покращилося. Про погіршення економічного становища власної сім’ї зазначила половина опитаних, майже 40% говорили про відсутність змін, 9% – побачили покращення. В найближчі півроку близько 40% очікують погіршення економічного становища країни, 31% - відсутності змін, 17% - покращення.

•    53% вважають, що економічна криза восени цього року може відбутися через некомпетентність влади. 32% вважають, що причиною може стати коронавірус, лише 6% вважають, що може стати війна на Донбасі.

•    Серед емоцій, які найкраще відображають стан, найбільшими виявилися розчарування (41%) і надія (30%). Далі йдуть – сум (15%), страх, злість, розгубленість, зацікавлення (по 11%), радість і байдужість (по 9%), здивування (7%).

•    Діяльністю Президента Зеленського задоволені 36%, не задоволені – 52%. Роботою Голови Верховної ради України Разумкова задоволені 21%, не задоволені – 51%, не змогли оцінити його роботу 28%. Роботою Парламенту і Уряду задоволені значно менше. Лише 9% позитивно оцінили діяльність Верховної ради, 76% – негативно. 9% висловили задоволеність діяльністю очільника Уряду Шмигаля (56% – невдоволені, 36% – не змогли оцінити). Лише 8% задоволені роботою Кабміну, 71% – не задоволені, кожен п’ятий не відповів на це питання.

•    Парламентський рейтинг очолює партія «Слуга народу», яку готові підтримати 29,3% серед тих, хто буде голосувати та визначився із вибором. За партію «Опозиційна платформа – За життя» – 15,3%, «Європейська солідарність» – 13,6%, «Батьківщина» – 10,7%. «Сила і честь» та партію Шарія – по 3,7%, Радикальна партія – 3,5%, «Голос» – 3%, «Свобода» – 2,5%, «Українську стратегія» – 2,2%. Близько 20% не визначилися з партійними вподобаннями.

•    Якби найближчим часом відбулися вибори Президента, то 34,6% тих, хто визначився і має намір прийти на вибори, проголосували б за В.Зеленського. 11,4% підтримали б П.Порошенка, 11,2% - Ю.Бойка, 7,2% - Ю.Тимошенко, 6,7% - І.Смешка. Підтримка інших кандидатів нижче 4%. Ще близько 15% - не визначилися.


Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Вибіркова сукупність:  2000 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,2%. Терміни проведення: 24-28 червня 2020 року
 

•    Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 20-28 червня 2020 року серед мешканців Маріуполя, продемонстрували, що жителі міста значно краще оцінюють місцевий стан справ, аніж загальну ситуацію в країні. Так, лише 16% вважають, що країна рухається у правильному напрямку, 63% – протилежної думки. Натомість 53% оцінюють стан справ у місті як правильний, 28% – як неправильний. При цьому за останній рік оцінки стану справ по країні дещо погіршилися, стосовно міста – покращилися.

•    53% опитаних висловили однозначну готовність взяти участь у місцевих виборах, якщо б вони відбулися найближчим часом. Серед політичних сил лідером є партія «Блок Бойченка», за яку б віддали голоси 39,2% тих, хто визначився та має намір голосувати. За партію «Опозиційна платформа – За життя» проголосували б 26,7%, партію «Слуга народу» – 9,7%, партію Шарія – 7,4%, партію «Опозиційний блок» – 5,9%. Рейтинг інших політичних сил – менше 3%. Не визначилися близько 10% опитаних.

•    Серед кандидатів на мера лідером у рейтингу є Вадим Бойченко, якого готові підтримати 77,9% тих, хто визначився та має намір взяти участь у виборах. Рейтинг інших кандидатів значно нижчий. Так, за Ю.Тернавського могли б проголосувати 5,5%, М.Бородіна – 4,7%, Ю.Хотлубея – 3,1%, В.Аброськіна – 2,2%, М.Ткача – 1% виборців. Рейтинг інших кандидатів – менше 1%. Тих, хто не визначився – 12-13%.

•    Оновлення парків та скверів (60%), якість громадського транспорту (51%) – сфери, з якими на думку опитаних пов’язані найбільші успіхи діючого мера. 37% вважають успіхом оновлення тротуарів та прибудинкових територій, 32% – якість доріг, 26% – вирішення проблеми збору та утилізації сміття, 22% – вуличне освітлення.

•    Серед проблем житлово-комунального господарства містян найбільше турбують питання водопостачання (30%), якості обслуговування будинків (28%), міжбудинкових під’їзних доріг (23%), стану ліфтів (20%), електропостачання (19%).

•    Відносна більшість мешканців міста, за умови вибору, хотіли б працювати на державній службі (14%). Кожен десятий має бажання працевлаштуватися у сфері торгівлі, металургії, туризму, будівництва та ремонту, по 5-7% – в сферах громадського харчування, освіти, послуг, медицини, індустрії розваг, IT-сфері, фермерстві. Відносно частіше у сфері державної служби висловлювали бажання отримати роботу молодші респонденти (18-35 років). Також представники цієї категорії частіше обирали такі сфери як громадське харчування, послуг, індустрію розваг та інформаційні технології. Попри це, такі сфери працевлаштування як торгівля, туризм та будівництво і ремонт обирали разом із молоддю і особи середньої вікової категорії.

•    Половина опитаних вважають, що достатнім рівнем місячної зарплати для життя в Маріуполі є більше 15 тисяч гривень. Третина вважають, що достатньо від 10 до 15 тисяч гривень. 16% – не проти отримувати менше 10 тисяч гривень. Останніх більше серед найстарших, бідніших та тих, хто не працює.

•    38% зазначили, що хотіли б займатися підприємництвом. 8% заявили, що вже мають власну справу. Натомість половина опитаних не висловили такого бажання. Останніх найбільше серед найстарших. Натомість серед молодого покоління дві третини готові займатися власним бізнесом.

•    42% особисто, або ж їхні близькі та родичі зверталися до центрів первинної медико-санітарної допомоги (амбулаторії, поліклініки) за останній рік. Серед них найкраще оцінили територіальне розташування медичних закладів. Також добрі оцінки респонденти надали за ставлення медперсоналу до пацієнтів, стан приміщень, компетентність лікарів. Дещо гірше оцінили тривалість очікування лікарів та ефективність лікування.

•    Третина опитаних особисто, або ж їхні близькі та родичі зверталися за останній час до стаціонарних лікарень протягом останнього року. Серед них найкраще ставлення до пацієнтів лікарів. Також добрі оцінки респонденти надали за ставлення молодшого медперсоналу (санітари) до пацієнтів та компетентність лікарів. Дещо гірше оцінили ефективність лікування та стан приміщень.


Аудиторія: мешканці м.Маріуполь від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком та статтю. Вибіркова сукупність: 800 респондентів. Метод опитування: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 3,5%.  Терміни проведення дослідження: 20-28 червня 2020 р.

•    Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 1-14 червня 2020 року серед мешканців Кіровоградської області, продемонстрували, що респонденти значно краще оцінюють місцевий стан справ, аніж загальну ситуацію в області, чи країні. Так, лише 22% вважають, що країна рухається у правильному напрямку, 59% – протилежної думки. 25% оцінюють стан справ у області як правильний, 51% – як неправильний. Натомість 38% мешканців області вважають, що справи у їхніх населених пунктах йдуть правильно, 48% – протилежної думки. За останні півтора року оцінки стану справ на всіх рівнях дещо покращилися.

•    Серед місцевих політиків найкраще опитані ставляться до С.Ларіна: 25% – позитивно, лише 13% негативно, 25% – нейтрально, 37% – не знають його. До А.Райковича позитивно ставляться 21%, негативно – 10%, нейтрально – 15%, не знають його – 54%. До С.Кузьменка позитивно ставляться 19%, негативно – 8%, нейтрально – 19%, не знають його – 55%. До О.Чорноіваненка позитивно ставляться 10% негативно – 6%, нейтрально – 15%, не знають його – 69%. Інших політиків не знають більше 70% опитаних.

•    44% позитивно оцінюють діяльність Президента Зеленського,  44% – негативно. Роботою Прем’єр-міністра Д.Шмигаля задоволені лише 15%, не задоволені – 48%, не змогли оцінити – 37%. Верховною радою задоволені лише 13%, не задоволені – 73%. Роботу Кіровоградської облдержадміністрації та обласної  ради не змогли оцінити більше третини опитаних. Задоволені діяльністю цих інституцій по 22-24%, не задоволені – близько 40%.

•    Підтримка культурних заходів – сфера, якою відносно більше задоволені респонденти (41% – задоволені, 47% – не задоволені). Стосовно інших сфер опитані частіше давали негативні відгуки. Так, розвитком сільського господарства не задоволені 59%, задоволені – 31%. Шкільною освітою не задоволені 52%, задоволені – 29%. Станом доріг, безпекою життя, екологією, соціальним захистом, підтримкою молоді не задоволені близько двох третин опитаних. Розвитком промисловості, медициною та боротьбою з корупцією на місцевому рівні не задоволені більше 70%.

•    Відсутність роботи, безробіття (52%) та військовий конфлікт на сході країни (50%) очолюють рейтинг проблем загальнодержавного значення серед опитаних. Неможливість отримати якісне медичне обслуговування, низький рівень зарплат та пенсій, хабарництво і корупція у владі турбують чверть респондентів.

•    Рейтинг особистих проблем очолюють низький рівень зарплат і пенсій (35%) та безробіття (33%). Військовий конфлікт на сході та неможливість отримати якісне медичне обслуговування, вважають проблемами особистого значення близько чверті респондентів. Підвищення тарифів на комунальні послуги турбує особисто кожного п’ятого.

•    Лідерами у партійному рейтингу до обласної ради є партія «Слуга народу», яку готові підтримати 31,1% тих, хто визначився і має намір взяти участь у виборах. 13,4% могли б проголосувати  за партію «Опозиційна платформа – За життя», 12,2% – партію «Батьківщина», 7,0% – партію «Європейська солідарність», 5,8% – за партію, яку б очолили С.Кузьменко та А.Райкович, 5,8% – за Радикальну партію Ляшка, 3,8% – за партію «Українська стратегія», 2,9% – партію Шарія, 2,1% – партію «Сила і честь». Рейтинг інших політичних сил – менше 2%. Тих, хто не визначився, – близько чверті.


Аудиторія: мешканці населення Кіровоградської області віком від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод опитування: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%.  Терміни проведення дослідження: 1-14 червня 2020 р.

•    Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 1-14 червня 2020 року серед мешканців Олександрії, продемонстрували, що жителі міста значно краще оцінюють місцевий стан справ, аніж загальну ситуацію в області, чи країні. Так, лише 13% вважають, що країна рухається у правильному напрямку, 65% – протилежної думки. 17% оцінюють стан справ у місті як правильний, 46% – як неправильний. Натомість 41% мешканців міста вважають, що справи у ньому йдуть правильно, 43% – протилежної думки.

•    Серед місцевих політиків найкраще містяни ставляться до С.Кузьменка: 60% – позитивно, лише 5% негативно, 20% – нейтрально. До С.Ларіна позитивно ставляться 18%, негативно – 13%, нейтрально – 22%, не знають його – 48%. Інших політиків не знають більше 80% опитаних.

•    38% позитивно оцінюють діяльність Президента Зеленського,  47% – негативно. Роботою Прем’єр-міністра Д.Шмигаля задоволені – лише 8%, не задоволені – 52%, не змогли оцінити – 40%. Верховною радою задоволені лише 8%, не задоволені – 74%. Роботу Кіровоградської облдержадміністрації та обласної  ради не змогли оцінити більше половини опитаних. Задоволені діяльністю цих інституцій по 17%, не задоволені – близько третини.

•    Відсутність роботи, безробіття (61%) та військовий конфлікт на сході країни (47%) очолюють рейтинг проблем загальнодержавного значення серед жителів міста. Неможливість отримати якісне медичне обслуговування та низький рівень зарплат та пенсій турбують чверть містян. Хабарництво і корупція у владі, зростання злочинності вважає загальнонаціональними проблемами кожен п’ятий.

•    Рейтинг особистих проблем очолює безробіття (43%). Військовий конфлікт на сході, низький рівень зарплат та пенсій вважають проблемами особистого значення близько третини респондентів. Неможливість отримати якісне медичне обслуговування турбує особисто кожного четвертого, підвищення тарифів на комунальні послуги – кожного п’ятого.

•    Роботою міського голови задоволені 60% опитаних, не задоволені – 29%. Міською радою задоволені – 39%, не задоволені – 33%. Громадським транспортом міста задоволені 45% респондентів, не задоволені – 32%, роботою освітніх закладів – 35% та 37% відповідно (не змогли оцінити цю сферу 29%). Роботою комунальних підприємств (ЖЕКи, благоустрій міста, освітлення, і т.п.) задоволені – 31%, не задоволені – 55%, поліцією задоволені – 24%, не задоволені – 49%, медичними закладами – 19% та 68% відповідно.

•    Вартість комунальних послуг (46%) та наркоманія і алкоголізм (38%) очолюють рейтинг проблем, які найбільше турбують містян. Чверть опитаних стурбовані наявністю безпритульних тварин на вулицях, кожен п’ятий – корупцією у міській владі та низьким фаховим рівнем медиків, 18% – утилізацією та збіром сміття.

•    Якість доріг (44%) та вуличне освітлення (38%) – сфери, з якими, на думку опитаних, пов’язані найбільші успіхи діючого мера. 27% вважають успіхом оновлення парків та скверів, 23% – вирішення проблеми утилізації та збору сміття.

•    Створення робочих місць (43%) та покращення роботи медичних закладів (33%), на думку опитаних, мають стати пріоритетними завдання міської влади. Кожен п’ятий респондент очікує від муніципалітету боротьби з наркоманією та алкоголізмом, покращення якості житлово-комунальних послуг та боротьби з корупцією, 18%  – кращого соціального захисту малозабезпечених. По 15%-16% – кращої роботи освітніх закладів, залучення інвестицій у місто та покращення якості доріг.

•    Серед кандидатів на міського голову лідерами у рейтингу є Сергій Кузьменко, якого готові підтримати 35,1% тих, хто визначився і має намір взяти участь у виборах, та Степан Цапюк, за якого могли б проголосувати 32,9% таких опитаних. 6,4% могли б підтримати В.Дожджаніка, 6,2% – С.Коваленка, 4,1% – Ю.Шклярука. Рейтинг інших кандидатів – менше 3%. Тих, хто не визначився, – близько 13%.

•    Моделювання другого туру мерських виборів показало, що за умови виходу до нього двох лідерів рейтингу С.Цапюка та С.Кузьменка, перемогу отримав би останній з результатом 48% проти 33%.


Аудиторія: мешканці м.Олександрія від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком та статтю. Вибіркова сукупність: 592 респонденти. Метод опитування: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 4,0%.  Терміни проведення дослідження: 1-14 червня 2020 р.

•    Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 1-14 червня 2020 року серед мешканців Кропивницького, продемонстрували, що жителі міста значно краще оцінюють місцевий стан справ, аніж загальну ситуацію в області, чи країні. Так, лише 22% вважають, що країна рухається у правильному напрямку, 63% – протилежної думки. 29% оцінюють стан справ у місті як правильний, 50% – як неправильний. Натомість 43% мешканців міста вважають, що справи у ньому йдуть правильно, стільки ж – протилежної думки.

•    Серед місцевих політиків найкраще містяни ставляться до А.Райковича: 49% – позитивно, 23% – нейтрально, 19% – негативно. До С.Ларіна позитивно ставляться 36%, негативно – 18%, нейтрально – 25%, не знають його – 21%. До С.Кузьменка позитивно ставляться 17%, негативно – 8%, нейтрально – 24%, не знають його – 51%. До О.Чорноіваненка позитивно ставляться 13%, негативно – 10%, нейтрально – 21%, не знають його – 58%. До А.Ніколаєнка позитивно ставляться 11%, негативно – 13%, нейтрально – 18%, не знають його – 59%. До А.Балоня позитивно ставляться 6%, негативно – 6%, нейтрально – 18%, не знають його – 70%.

•    42% позитивно оцінюють діяльність Президента Зеленського,  46% – негативно. Роботою Прем’єр-міністра Д.Шмигаля задоволені – 16%, не задоволені – 47%, не змогли оцінити – 37%. Верховною радою задоволені лише 14%, не задоволені – 65%. Роботу Кіровоградської облдержадміністрації та обласної  ради не змогли оцінити близько третини опитаних. Задоволені діяльністю цих інституцій по 32-33%, не задоволені – 36-38%.

•    Військовий конфлікт на Сході країни (52%) та відсутність роботи, безробіття (44%) очолюють рейтинг проблем загальнодержавного значення серед жителів міста. Низький рівень зарплат та пенсій, неможливість отримати якісне медичне обслуговування та хабарництво і корупція у владі турбують третину містян. Підвищення тарифів на комунальні послуги, недостатній рівень соціального захисту та зростання злочинності вважають загальнонаціональними проблемами від 12% до 14% опитаних.

•    Натомість рейтинг особистих проблем очолює низький рівень зарплат та пенсій – 40%. Підвищення тарифів на комунальні послуги, неможливість отримати якісне медичне обслуговування та військовий конфлікт на Сході вважають проблемами особистого значення близько третини респондентів. Відсутність роботи, хабарництво та корупція у владі, а також підвищення цін на основні товари турбують особисто близько 20% опитаних.

•    Роботою міського голови задоволені 55% опитаних, не задоволені – 30%. Міською радою задоволені – 38%, не задоволені – 41%. Громадським транспортом міста задоволені 61% респондентів, не задоволені – 29%, роботою освітніх закладів – 38% та 37% відповідно (не змогли оцінити цю сферу 26%). Роботою поліції задоволені – 32%, не задоволені – 49%, комунальними підприємствами (ЖЕКи, благоустрій міста, освітлення, і т.п.) задоволені – 26%, не задоволені – 65%, медичними закладами – 19% та 73% відповідно.

•    51% опитаних вважають, що за час каденції діючого мера ситуація в місті у цілому покращилася. Лише 7% побачили погіршення. 34% вважають, що вона не змінилася. 53% опитаних зазначили, що міський голова ефективно реагує на загрозу коронавірусу у місті. 19% – протилежної думки. Про ефективну реакцію на пандемію з боку міських медичних закладів та правоохоронних органів говорили близько 40% опитаних.

•    Вартість комунальних послуг (44%) та наркоманія і алкоголізм (39%) очолюють рейтинг проблем, які найбільше турбують містян. Третина опитаних турбується через безпритульних тварин на вулицях та корупцію у міській владі, чверть – через поганий стан доріг міста або ж утилізацію та збір сміття.

•    Якість громадського транспорту (43%), якість доріг (34%) та вуличне освітлення (24%) – сфери, з якими на думку опитаних пов’язані найбільші успіхи діючого мера. 18% вважають успіхом оновлення парків та скверів,  14% – ремонт тротуарів та прибудинкових територій, 12% – вирішення проблеми заторів на вулицях міста.

•    Покращення роботи медичних закладів  (42%) та створення робочих місць (34%) на думку опитаних мають стати пріоритетними завдання міської влади. Чверть респондентів очікують від муніципалітету покращення якості доріг, житлово-комунальних послуг, роботи освітніх закладів, боротьби з корупцією та кращого соціального захисту малозабезпечених.

•    Серед кандидатів на мера лідером у рейтингу є Андрій Райкович, якого готові підтримати 38,7% тих, хто визначився і має намір взяти участь у виборах. 18,8% могли б підтримати А.Стрижакова, 12,0% – А.Ларіна, 5,2% –  О.Цертія, 4,1% – О.Горбунова. Рейтинг інших кандидатів – менше 3%. Тих, хто не визначився, – 14-15%.

•    Моделювання другого туру мерських виборів показало, що за умови виходу до нього А.Райковича та інших потенційних кандидатів, діючий мер отримав би перемогу. У парі з А.Стрижаковим з результатом – 45% проти 30%, у парі з О.Горбуновим – 52% проти 14%. Водночас слід враховувати, що до від чверті до третини опитаних ще не визначилися з вибором або ж не хочуть брати участь у голосуванні у зазначених комбінаціях другого туру мерських виборів.

•    Оцінка шансів різних кандидатів продемонструвала, що 53% респондентів обираючи мера міста могли б підтримати діючого міського голову. Кандидата самовисуванця могли б підтримати 37% опитаних, не підтримали б – 36%. Кандидата, висунутого місцевою партією, могли б підтримати 35%, не підтримали б – 37%, кандидата висунутого партією «Слуга народу» могли б підтримати 31%, не підтримали б – 52% опитаних.

Аудиторія: мешканці м.Кропивницький від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком та статтю. Вибіркова сукупність: 747 респондентів. Метод опитування: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 3,6%.  Терміни проведення дослідження: 1-14 червня 2020 р.
 

•    Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 29 травня – 2 червня 2020 серед мешканців Одеси, продемонстрували, що жителі міста значно краще оцінюють місцевий стан справ, аніж загальну ситуацію в країні. Так, лише 29% вважають, що країна рухається у правильному напрямку, 59% – протилежної думки. 49% оцінюють стан справ у місті як правильний, 41% – як неправильний.

•    Одесити більше задоволені діяльністю місцевої влади, аніж центральної. 56% опитаних задоволені діяльністю міського голови Г.Труханова, 31% – не задоволені. 44% сказали, що задоволені роботою Президента В.Зеленського, 48% – дали протилежні оцінки.

•    Серед місцевих політиків найкраще одесити ставляться до Г.Труханова: 60% – позитивно, 28% – негативно, 11% – не змогли оцінити. До С.Ківалова позитивно ставляться 36%, негативно – 41%, не знають його – 10%, не змогли оцінити – 13%. До М.Саакашвілі позитивно ставляться 28%, негативно – 51%, не могли оцінити – 17%, не знають його – лише 5%. До М.Скорика позитивно ставляться 27%, негативно – 23%, не знають його – 38%, вагалися з відповіддю – 12%. До С.Гриневецького позитивно ставляться 26%, негативно – 17%, не знають його – 43%, не оцінили – 14%. До Е.Гурвіца позитивно ставляться 25%, негативно – 46%, не знають його – 16%, вагалися з оцінкою – 14%.  До Д.Співака позитивно ставляться 21%, негативно – 13%, не знають його – 54%, вагалися з оцінкою – 12%.  До А.Ківана позитивно ставляться 17%, негативно – 32%, не знають його – 36%, не оцінили взагалі – 15%.  До А.Кіссе позитивно ставляться 13%, негативно – 24%, не знають його – 48%, вагалися з оцінкою – 14%.  Інших політиків не знають більше 70% опитаних.

•    Серед кандидатів на мера лідером у рейтингу є Г.Труханов, якого готові підтримати 48,7% тих, хто визначився і має намір взяти участь у виборах. 13,7% могли б підтримати М.Саакашвілі, 8,5% – С.Ківалова, 7,0% –  О.Леонова, 5,3% – Д.Співака, 5,1% – Т.Плачкову, 4,1% – Е.Гурвіца. Рейтинг інших кандидатів – менше 3%.

•    Моделювання другого туру мерських виборів показало, що за умови виходу до нього Г.Труханова та будь-якого з інших потенційних кандидатів, діючий мер отримав би перемогу. У парі з О.Леоновим з результатом – 60% проти 18%, у парі з Т.Плачковою – 61% проти 14%, з М.Саакашвілі – 59% проти 22%, з Д.Співаком – 57% проти 17%. Водночас слід враховувати, що до чверті опитаних ще не визначилися з вибором або ж не хочуть брати участь у голосуванні у зазначених комбінаціях другого туру мерських виборів.

•    59% опитаних вважають, що нова міська рада Одеси повинна складатися з досвідчених депутатів, господарників. Водночас 23% хочуть щоб до влади прийшли нові обличчя. Запит на останніх вищий серед молодших та більш заможних опитаних.

•    52% респондентів обираючи мера міста скоріше підтримають кандидата, який пропонував би вирішувати поточні проблеми міста, 33% готові натомість проголосувати за того, хто пропонуватиме стратегію розвитку Одеси. Останніх більше серед заможних опитаних. 57% очікують від кандидата в мери в першу чергу опіки про соціально-незахищених, з іншого боку 26% – хочуть сприяння розвитку бізнесу. Останній запит вищий серед представників вікової групи 30-49 років та респондентів з середніми та високими статками.

•    56% опитаних зазначили, що, як правило, отримують інформацію про події у місті з новинних інтернет сайтів. По 44% – з телебачення та соціальних мереж. 26% – з груп і каналів у месенджерах. 20% – від близьких та знайомих. Лише 11% – з газет, 9% – з радіо. Інтернет ресурсами та соціальними мережами частіше користуються опитані молодшої та середньої вікових груп – телебаченням, газетами, і радіо – старші.  При цьому не менше 40% останніх читають інтернет-сайти, чверть – користуються соціальними мережами.


Аудиторія: мешканці м.Одеса від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком та статтю. Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Метод опитування: CATI (computer-assisted telephone interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,8%.
Терміни проведення дослідження: 29 травня – 2 червня 2020 р.

•    За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 12-13 травня 2020 року, третина населення оцінюють напрям руху країни як правильний, а половина – як неправильний, ще 17% не змогли відповісти. Більш позитивно оцінюють ситуацію молоді респонденти, прихильники президента Зеленського та партії «Слуга народу».

•    35% вважають, що ситуація із коронавірусом в Україні на сьогодні покращується, стільки ж вважають, що вона не змінюється і 17% бачать погіршення ситуації. За останні 2 тижні, кількість тих, хто говорить про погіршення ситуації з коронавірусом, зменшилась майже втричі (з 44% до 17%).

•    Рейтинг довіри серед політиків очолює В.Зеленський, якому довіряють 57% громадян, і не довіряють – 37%. Більше третини опитаних не змогли оцінити свій рівень довіри до політиків Д,Разумкова та Д.Шмигаля. Загалом Д.Разумкову довіряють 25%, не довіряють – 33%, чинному Прем’єру довіряють лише 14%, а 39% - не довіряють. До усіх інших політиків помітно переважає недовіра, при цьому Ю.Бойку довіряють 25%, не довіряють – 57%, С.Вакарчуку – 24% і 61% відповідно, Ю.Тимошенко – 22% і 72%, П.Порошенку – 20% і 76%.

•    Парламентський рейтинг очолює партія «Слуга народу», яку готові підтримати 34% серед тих, хто буде голосувати та визначився із вибором. За партію «Опозиційна платформа – За життя» – 15,1%, «Європейська солідарність» – 14,0%, «Батьківщина» – 9,2%, «Сила і честь» - 4,7% та «Радикальну партію» - 4,0%. Приблизно по 3% готові підтримати партію Шарія, Українську стратегію Гройсмана, Свободу і Голос.

•    Якби найближчим часом відбулися вибори Президента, то 39,3% проголосували б за В.Зеленського (серед тих, хто голосуватиме та визначився з вибором). 13,9% підтримали б Ю.Бойка, 13,3% - П.Порошенка, 8,6% - Ю.Тимошенко, 5,9% - І.Смешка. Підтримка інших кандидатів нижче 5%. Ще близько 8% - не визначилися. Майже як і рік тому, якби у другий тур сьогодні вийшли В.Зеленський та П.Порошенко, то 75% серед виборців підтримали б чинного Президента, а 25% – проголосували за П.Порошенка. Подібні результати були б і у випадку виходу до другого туру Ю.Бойка та Ю.Тимошенко. 

•    Загалом, серед усіх президентів незалежної України, 20% вважають найкращим  Л.Кучму. 16% відповіли, що найкращим президентом є В.Зеленський, 13% вважають, що найкращим був Л.Кравчук, 12% - П.Порошенко, 9% - В.Янукович та лише 6% - В.Ющенко. Водночас, 14% відповіли, що жоден з них не був найкращим, ще 10% - не змогли відповісти. Частіше Л.Кучму та В.Януковича обирали мешканці південно-східних областей, П.Порошенка – мешканці західно-центральних регіонів. В.Зеленського частіше обирали молодші опитані, а Л.Кравчука -  старші.

•    Відносно частіше як епоху розвитку в Україні опитані охарактеризували часи правління президентів Л.Кучми та В.Зеленського. Як застій – роки правління В.Ющенка, занепад – період президенства В.Януковича та П.Порошенка. Оцінки за цією шкалою мають свої чіткі регіональні відмінності. Так, мешканці Сходу та Півдня частіше давали негативні оцінки, говорячи про роки правління президентів В.Ющенка та П.Порошенка. Натомість мешканці Заходу та Центру частіше оцінювали як занепад часи правління В.Януковича.

•    Третина опитаних оцінюють перший рік правління президента Зеленського на відмінно або добре, майже 40% – задовільно, близько третини – незадовільно або жахливо. Відносно гірші оцінки президенту Зеленському дали респонденти Сходу, мешканці міст, старші опитані, виборці П.Порошенка та Ю.Бойка. Водночас, молодь, мешканці Півдня, Центру та Заходу дали відносно кращі оцінки.

•    Звільнення полонених і заручників, а також боротьба із коронавірусом – сфери, в яких опитані поставили найкращі оцінки за перший рік президента Зеленського.

•    Відносно середні оцінки отримали такі сфери як об’єднання країни, міжнародна політика, зміцнення обороноздатності, соціальний захист населення, оновлення кадрів у владі, реформування освіти.

•    Водночас, найгірше опитані оцінили зменшення впливу олігархів на політику, земельну та медичну реформи, боротьбу із корупцією, економічний розвиток та припинення вогню на Донбасі. Найчастіше погані оцінки у різних сферах давали симпатики Ю.Бойка та П.Порошенка. Попри це у таких сферах як боротьба з корупцією, медична та земельні реформи та зменшення впливу олігархів на політику негативні оцінки дали також не менше третини прихильників діючого Глави держави. 


Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (computer-assisted telephone interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність:  3000 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 1,8%. Терміни проведення: 12-13 травня 2020 року

•    За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 24-25 квітня 2020 року, 68% часто слідкують за новинами про коронавірус, 19% роблять це інколи, 9% - рідко. 5% взагалі не цікавляться такими новинами. Частіше відслідковують новини про коронавірус люди старшого віку, жінки та бідніші опитані.

•    43% опитаних українців вважають, що ситуація з коронавірусом в Україні погіршується, 33% - що не змінюється. Лише 15% вважають, що вона покращується. Чим частіше люди слідкують за новинами, тим більша у них впевненість, що ситуація з коронавірусом погіршується.

•    61% опитаних оцінюють заходи, запроваджені владою щодо боротьби з коронавірусом, як оптимальні. 14% вважають їх надто жорсткими, 16% – надто м’якими. За останні два тижні показники не змінилися, водночас, за місяць кількість респондентів, які вважають дії влади м’якими зменшилась майже вдвічі. Відносно частіше як жорсткі обмежувальні заходи оцінювали мешканці Сходу, чоловіки та молодші опитані та ті, хто менше, або ж взагалі не цікавиться новинами про коронавірус.

•    Попри карантин, 29% опитаних зазначили, що виходять з дому декілька разів на день, 23% – один раз на день. Водночас 37% заявили, що виходять лише раз на кілька днів, 11% – взагалі намагаються не виходити. За останні два тижні помітно зросла кількість тих, хто виходить з дому частіше, зокрема кількість респондентів, які виходять кілька разів на день зросла з 19 до 29%. Частіше перебувають вдома жінки, найстарші та найбідніші опитані. Водночас, чим менше респонденти дивляться новини, тим частіше виходять з дому під час карантину.

•    49% зазначили, що якість державних медичних послуг за останні два роки скоріше погіршилася. 33% вважають, що вона лишилася на такому ж рівні. Лише 12% побачили покращення. В динаміці за останній рік зросла кількість тих, хто фіксує погіршення в сфері медичних послуг (з 37% до 49%). Частіше про погіршення зазначали мешканці Півдня і Сходу, старші і бідніші опитані, а також жінки.

•    43% зазначили, що якість державних медичних послуг за останні 6 місяців лишилася на такому ж рівні. 33% вважають, що вона скоріше погіршилася. 11% – скоріше покращилася. В динаміці зменшилася кількість тих, хто давав позитивні оцінки якості медичних послуг за півроку.

•    Серед керівників медичної галузі Головному санітарному лікарю України Віктору Ляшку довіряють 41%, не довіряють 31% (19% не знають такого). Діючому Міністру охорони здоров’я Максиму Степанову довіряють – 25%, не довіряють – 26% (38% не знають такого). Якщо говорити про екс-очільників Міністерства охорони здоров’я, то станом на сьогодні  Уляні Супрун довіряють 19%, не довіряють – 63% (не знають – 13%), Іллі Ємцю довіряють – 16%, не довіряють – 33% (не знають – 41%), Зоряні Скалецькій довіряють 13%, не довіряють – 39% (не знають такої – 41%).

•    Три чверті опитаних планують бути вдома на травневі вихідні. 17% мають намір зайнятися домашнім господарством, 8% хочуть відвідати рідних, близьких, 5% – провести час з друзями, чи знайомими, 1% – поїхати в подорож країною. Про бажання зайнятися домашнім господарством відносно частіше говорили мешканці Заходу та Центру, жителі сіл. Відвідати рідних та близьких більше хочуть молодші, чоловіки та більш забезпечені респонденти.


Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (computer-assisted telephone interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність:  1200 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,8%.
Терміни проведення: 24-25 квітня 2020 року

•    Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 13-21 березня 2020 року серед мешканців Рівного, продемонстрували, що 32% опитаних оцінюють напрям справ у місті як правильний, 44% – як неправильний. Гірше оцінюють напрям в Україні: 27% – як правильний, 51% – неправильний. У динаміці у порівнянні з післявиборчим періодом песимістичні настрої щодо розвитку країни та міста посилилися. Оптимізм переважає у молодшого та більш заможного населення. Щодо розвитку країни відносно краще його оцінюють виборці партії «Слуга народу», найгірше - партій «Європейська солідарність» та «Опозиційна платформа – За життя». Щодо стану місцевих справ оптимістів відносно більше серед виборців партій «Слуга народу» та «Європейська солідарність», песимістів – серед симпатиків партій «Свобода», «Батьківщина» та «Опозиційна платформа».

•    Роботою міського голови Рівного задоволені майже 40% опитаних, не задоволені – 48%, міської ради – 36% і 44% відповідно. Найкраще оцінили роботу громадського транспорту міста - 62% задоволені, 30% - не задоволені. Освітніми закладами задоволені майже половина опитаних, 27% - не задоволені, роботою комунальних служб – 41% і 51% відповідно, медичних закладів – 36% і 52%.

•    66% зазначили про однозначну готовність взяти участь у можливих виборах до Верховної Ради. Лідером електоральних симпатій є партія «Слуга народу», за яку б проголосували б 36,1% тих, хто визначився та має намір голосувати. Європейську солідарність підтримали б 14,7%, Опозиційну платформу – 8,2%, Силу і честь – 6,5%, Свободу – 6,0%, Батьківщину – 5,8%, Голос – 4,5%. Рейтинг інших партій менше 4%. Водночас не визначилися з вибором – майже чверть опитаних.

•    Серед респондентів спостерігається високий запит на кандидата у мери зі значним досвідом муніципального управління. 80% хотіли б щоб мер був швидше господарником, а не політиком.

•    Виборці швидше надають перевагу кандидату – сильній особистості, незалежно від партійних вподобань. Партійна франшиза однозначно важлива лише кожному п’ятому виборцю.

•    44% на цей момент швидше проголосують за кандидата, який підтримує курс Президента Зеленського, 24% – за опозиціонера. Останні найбільше зосереджені серед прихильників партій «Європейська солідарність» та «Свобода».

•    Жителі міста вважають, що пріоритетом влади в першу чергу повинні бути медичні заклади (44%), і також якість ЖКГ (35%). Ще по 27% обирали важливими сферами створення робочих місць і якість доріг, 20-22% - освітні заклади і боротьбу з корупцією. 14-17% – соціальний захист малозабезпечених, збір та утилізацію сміття, якість громадського транспорту та залучення інвестицій у місто.

•    Найважливішою проблемою для країни опитані вважають військовий конфлікт на Сході. Водночас у рейтингу особистих проблем для мешканців міста в першу чергу важливим є проблема низького заробітку, вже потім проблеми військового конфлікту і підвищення комунальних тарифів.

•    Найбільшою проблемою міста мешканці назвали вартість комунальних послуг (52%). Ще близько 27% визнали проблемою поганий стан доріг, корупцію у владі, алкоголізм і наркоманію, 23% - збір сміття, близько 15-17% обрали проблемами безпритульних тварин на вулицях і низький фаховий рівень медиків. Загалом соціально-економічні проблеми (низькі зарплати і пенсії, підвищення тарифів) гостріше відчуваються для старших й менш забезпечених.

•    54% вважають реальною загрозу коронавірусу особисто для себе і своєї сім’ї. 39% опитаних вважають, що він їм не загрожує. Страх вірусу більше присутній у жінок і старших респондентів. Також трохи частіше про загрозу зазначали особи, які мають маленьких дітей.

Аудиторія: мешканці м. Рівне від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю. Вибіркова сукупність: 800 респондентів. Метод опитування: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження не більше 3,5%. Терміни проведення: 13-21 березня 2020 р. Опитування проведено на замовлення Інформаційного агентства "Західний аргумент"

•    Результати опитування проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» повторно зафіксували наявність в респондентів ознак депресії, тривожності, паніки, втоми і розладів сну. Порівнюючи результати опитування з попередніми двома хвилями (І хвиля – 27-28.03, ІІ хвиля – 3-4.04) помітно незначне зростання депресії та падіння тривожності. Рівні паніки, втоми та розладів сну залишилися на тому ж рівні.

•    Підвищення рівня депресії ймовірно пов’язане із фізичними обмеженнями (малорухливість, менша активність) та відсутністю достатньої кількості зовнішніх подразників: нових вражень, подій, інтенсивності взаємодії з іншими. Життя на карантині – це часто “день бабака”, – монотонна одноманітність, яка призводить до зниження настрою, млявості. До того ж депресія міцно пов’язана із втомою (чим вищий рівень втоми, тим вищий – депресії) та розладами сну (так само). Виявлена тривожність є ситуативною (виникає в наслідок дії незвичних стресових факторів середовища), на відміну від особистісної, яка є константною психологічною властивістю індивідів. Падіння такої тривожності вірогідно пов’язане із адаптацією до нових умов, зниженням відчуття невизначеності. Карантин перестав бути незнайомим явищем, а саме такі явища змушують людину тривожитися. Рівень паніки в цілому від початку карантину залишався на дуже помірних рівнях, а зараз її зростання видається вже малоймовірним, оскільки цей стан виникає у відповідь на реальну або вдавану серйозну загрозу, пов’язана із сильними негативними переживаннями щодо незвичної ситуації. До того ж паніка у психологічно здорової людини – це короткочасний стан – від декількох хвилин до декількох днів, які вже минули від початку карантину.

•    Вік. У динаміці помітне зростання розладів сну у представників середніх вікових груп (30-49 років) та втоми у респондентів передпенсійного віку (50-59 років). Попри це серед останніх фіксується зниження рівня тривоги. Така ж тенденція є і серед найстарших. 

•    Гендер. Жінки надалі демонструють вищий рівень усіх емоційних показників, аніж чоловіки. У динаміці за цей час у жінок помітне зниження рівня тривоги, - вони краще адаптувалися та призвичаїлися до змін. У чоловіків фіксується зростання показників депресії та розладу сну, які міцно пов’язані між собою. 

•    Зайнятість. Серед тих, хто має роботу помітні нижчі показники розладів сну та депресії, аніж у тих, хто працює хоча б віддалено. Робота допомагає урізноманітнити життя на карантині, частково зберегти активність, спілкування та взаємодію, відволіктися від негативних думок та мати більш усталений розпорядок дня. Попри це в усіх категоріях практично однакові індекси втоми. Також серед тих, хто працює у віддаленому режимі рівень тривоги та паніки вищий, аніж в тих, хто ходить на роботу, оскільки працювати віддалено – це незвична ситуація, яка потребувала адаптації, до цих пір багато процесів ще не налагоджені, є частина завдань, які загалом неможливо зробити віддалено, або якість виконання яких знижена. Ті, хто мають можливість ходити на роботу, зберегли більшу частину свого звичайного життя та робочої взаємодії, ніж ті, хто працює віддалено.

•    Локус контролю. Ставлення до життєвих обставин та контролю за ними має значний вплив на формування психоемоційного стану. Інтернали, які беруть відповідальність за успіхи та невдачі, події у житті на себе, почуваються значно краще – в них нижчий рівень за всіма показниками, а особливо – за рівнем депресії. В екстерналів, які відповідальність за своє життя віддають зовнішнім факторам, навпаки – рівні психоемоційної напруги достатньо високі.

•    Атмосфера у сім’ї є важливим фактором впливу на психоемоційний стан опитуваних. Напруженість у родинних відносинах відносно частіше спостерігається у віковій групі 30-39 років,  в яких зазвичай є діти дошкільного або молодшого шкільного віку, що створює додаткову напругу та навантаження – як саме організувати життя сімей з дітьми на карантині – їм вдається це важче. Натомість найбільш спокійними є представники старшого віку.

•    Серед тих, хто характеризував сімейні відносини як спокійні, рівень негативних емоцій та станів значно нижчий, ніж у інших. Сім’я у цьому випадку виступає ресурсом підтримки у ситуації карантину і допомагає знизити напругу та стрес. Психоемоційний стан тих, хто вважає, що його взаємовідносини у сім’ї мають різний характер, схожий до тих, хто не має взагалі відносин. Винятком є рівень тривоги, який у сімейних є вищим. Серед тих, хто не перебуває у відносинах, тривожність на такому ж рівні, як у тих, хто вважає свої відносини спокійними.

•    Важливо наголосити, що серед тих, хто перебуває у напружених стосунках, рівень негативних психоемоційних станів дуже високий. У їхньому випадку сім’я навпаки є додатковим подразником та стресором, не створює підтримки, відчуття захищеності. До того ж на карантині, мало можливостей проводити менше часу в родині із напруженими стосунками – перебування всіх разом тривалий час є додатковим фактором погіршення і без того конфліктної атмосфери. Можна припустити, що саме ця група у пост-карантинні часи є групою ризику щодо зростання кількості розлучень.


Вибіркова сукупність: ІІІ хвиля (10-12.04.2020)  – 1627 респонденти віком від 18 років і старше. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 4%. Інтернет опитування методом Computer-Assisted Self Interviewing (CASI) здійснено на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Проект виконаний у співпраці з Національною дослідницькою мережею “POLLARIS".
 

•    Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 13-16 квітня 2020 року серед мешканців Тернополя, продемонстрували, що 49% опитаних бачать реальною загрозу коронавірусу особисто для себе та для їхніх родин, 45% – протилежної думки.

•    55% зазначили, що мали роботу до запровадження карантину. Серед них, 21% зазначили, що продовжують працювати в звичному режимі після запровадження обмежень. 17% – працюють дистанційно, 15% – знаходяться у відпустці за власним бажанням і лише 2% – втратили роботу.

•    Попри карантин, 13% опитаних зазначили, що виходять з дому декілька разів на день, 30% – один раз на день. Водночас 48% заявили, що виходять лише раз на кілька днів, 8% – взагалі намагають не виходити. Частіше про високий рівень обмежень виходу з дому зазначали жінки та найстарші опитані.

•    69% зазначили, що мають захисні маски в достатній кількості, 27% – мають але недостатньо, 4% – не мають взагалі. Серед тих, хто має маски в достатній кількості абсолютна більшість одягають їх часто, коли виходять на вулицю (близько 90%).

•    97% підтримують запровадження вимоги обов’язкового носіння маски в громадських місцях. 74% – не заперечують щодо обмежень на відвідування парків, лісосмуг, прибережних зон на час карантину, 21% – проти. Останніх дещо більше серед молодших опитаних та чоловіків.

•    67% опитаних вважають запроваджені владою заходи щодо боротьби з коронавірусом оптимальними. 20% стверджують, що вони є занадто м’якими. Лише 7% переконані, що заходи є надто жорсткими.

•    51% опитаних вважають реакцію президента В.Зеленського на загрозу розповсюдження коронавірусу в Україні ефективною, 27% – дають протилежні оцінки. Стосовно Міністерства охорони здоров’я, – 45% вважають дії відомства ефективними, 33% – неефективними, 22% – не змогли відповісти. Щодо Міністерства внутрішніх справ, то 44% вважають дії цієї інституції ефективними, 30% – неефективними, 26% – не змогли оцінити. Ефективність дій Прем’єр-міністра Д.Шмигаля опитаним було оцінити дещо важче: 43% не відповіли на це питання, 33% – оцінили його дії як ефективні, 25% – як неефективні.

•    Дії міського голови Тернополя С.Надала стосовно реагування на загрозу коронавірусу 78% опитаних вважають ефективними, лише 10% – протилежної думки. Діяльність медичних закладів міста 48% вважають ефективними, 16% - протилежної думки, 36% – не змогли оцінити. Половина опитаних вагалася із відповідями при оцінці ефективності роботи голови Тернопільської ОДА В.Труша стосовно боротьби з загрозою коронавірусу. 32% вважають її ефективною, 19% – неефективною.

•    Лідерами електоральних симпатій на виборах до міської ради є партії ВО «Свобода» (22,9% тих, хто визначився і має намір взяти участь у виборах), Європейська солідарність (21,7%) та Слуга народу (21,3%). 9,3% проголосували б за партію «Батьківщина», 5,9% – за партію «Голос», 4,1% – партію «Громадянська позиція». Рейтинг інших політичних сил – менше 3%. Не визначилися із вибором близько 40% опитаних.

•    Лідером серед кандидатів на посаду міського голови Тернополя є Сергій Надал. Його за умови проведення виборів найближчим часом підтримали б близько 70% тих, хто визначився із вибором та має намір взяти участь у голосуванні. За С.Барну проголосували б 5,9% таких опитаних, А.Богданця – 5,5%, П.Ландяка – 4,8%. Рейтинги інших кандидатів – менше 4%. Не визначилися з вибором – близько 20% опитаних.

•    Моделювання другого туру виборів міського голови дало наступні результати: за умови виходу до нього С.Надала та інших кандидатів від політичних партій діючий мер впевнено переміг би за усіх варіантів комбінацій. Так, у парі з С.Барною С.Надала готові підтримати 68% опитаних, за кандидата від партії «Європейська солідарність» – 9%. У парі з А.Богданцем («Слуга народу») – 67% проти 9%, у парі з Б.Бричем («Батьківщина») – 71% проти 4% на користь очільника Тернополя.


Аудиторія: мешканці Тернополя від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю. Вибіркова сукупність: 800 респондентів. Метод опитування: CATI (computer-assisted telephone interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження не більше 3,5%. Терміни проведення: 13-16 квітня 2020 р.

Опитування було проведено Соціологічною групою «Рейтинг» від імені Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту.

Це щорічне опитування дає всесторонній аналіз ставлення громадян до органів місцевого самоврядування та надання комунальних послуг.
Опитування проводилось у 24 обласних центрах України, що не перебувають під контролем російських чи проросійських сил, включаючи Маріуполь та Сєвєродонецьк на Донбасі. Опитування проведено на основі вибірки, яка включала 19200 респондентів.
Статистична похибка для кожного міста не перевищує ±3,5%. Досяжність респондентів у середньому склала 63,9%.

Шосте всеукраїнське муніципальне опитування from Ratinggroup

•    Результати опитувань, проведених Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 10-12 квітня 2020 року, продемонстрували, що 51% опитаних вважають, що економічне становище їхньої сім’ї погіршилося за останні півроку. 42% – вважають, що воно не змінилося, 6% – побачили покращення. При цьому оцінюючи  зміни в фінансовій ситуації у близькій перспективі, 61% зазначили про погіршення протягом останнього місця, 35% сказали, що не відчули змін, лише 3% – говорили про покращення. Більш песимістичними в своїх оцінках були старші та бідніші респонденти.

•    Говорячи про економічні перспективи країни в найближчі півроку, 68% вважають, що ситуація погіршиться, 13% – не зміниться, 9% – передбачають покращення.

•    55% опитаних вважають реагування Президента Зеленського на загрозу коронавірусу в Україні ефективним, 31% – протилежної думки. Стосовно Міністерства охорони здоров’я, то 41% опитаних вважають дії відомства ефективними, 44% – неефективними. Щодо Міністерства внутрішніх справ, то 39% вважають дії цієї інституції ефективними, 35% – неефективними, 25% – не змогли оцінити. Щодо ефективності дій Прем’єр-міністра Д.Шмигаля, то 43% опитаних було важко відповісти на це питання. 28% – оцінили його дії як ефективні, 29% – як неефективні. За останні два тижня оцінки ефективності дій стосовно реакції на загрозу коронавірусу Глави держави не змінились, МОЗу та МВС – зросли.

•    61% опитаних вважають запроваджені владою заходи щодо боротьби з коронавірусом оптимальними. 17% стверджують, що вони є занадто м’якими. 15% переконані, що заходи є надто жорсткими. За останні два тижні зменшилася кількість тих, хто вважає заходи надто м’якими (з 28 до 17%), водночас зросла кількість тих, хто вважає їх надто жорсткими (з 7 до 15%).

•    Майже 70% вважають запроваджений карантин ефективним, чверть – дають протилежні оцінки.

•    54% респондентів позитивно оцінюють проект дистанційної освіти, ініційований Президентом, для учнів шкіл на час карантину. 17% – дають нейтральні оцінки, 16% – негативні. Лише 9% нічого про це не знають, 4% – не змогли відповісти. Відносно краще оцінюють цю ініціативу мешканці Центру, старші та більш забезпечені опитані. Серед прихильників політичних сил найбільше тих, хто критикує цей проект, серед симпатиків партії Шарія, Радикальної партії, партій «Опозиційна платформа – За життя» та «Європейська солідарність».

•    Більше половини опитаних заявили, що обмежили вихід з дому у зв’язку з карантином. Третина зазначили що дотримують часткових обмежень. Лише кожен десятий зазначив, що не дотримується карантину. За останні два тижні показники не змінилися. Частіше про повне самообмеження зазначали мешканці Заходу та Центру, жінки та представники найстаршої вікової групи.

•    Попри карантин, 19% опитаних зазначили, що виходять з дому декілька разів на день, 29% – один раз на день. Водночас 42% заявили, що виходять лише раз на кілька днів, 10% – взагалі намагають не виходити. За останні два тижні показники не змінилися. Частіше про високий рівень обмежень виходу з дому зазначали жінки, найстарші та найбідніші опитані.

•    Серед тих, хто мав роботу до запровадження карантину, 40% зазначили, що продовжують працювати в звичному режимі після запровадження обмежень. 23% – працюють дистанційно, 11% – пішли у відпустку, 18% – перебувають у відпустці за власним бажанням і 8% – втратили роботу.

•    55% опитаних зазначили, що їхніх заощаджень, за умови припинення отримання доходів, вистачить менше аніж на місяць. 17% зазначили, що їм вистарчить збережень на термін до 2-ох місяців, 8% – до 3-ох місяців. 9% – до півроку і більше. Водночас, 82% заявили, що почали економити кошти під час карантину, 16% – зазначили, що не роблять цього. Останніх більше серед чоловіків та більш забезпечених громадян.

•    Відносна більшість (37%) заявили, що у випадку втрати джерела доходів, швидше за все шукатимуть роботи чи підробіток, 15% намагатимуться позичити в близьких та рідних, 10% зазначили, що вийдуть на акції протесту, чи бунти, 4% – готові взяти позику фінансових установах. 14% – дали інші відповіді, 16% заявили, що у них не може виникнути ситуації втрати доходів, 13% – не змогли зазначити, як діятимуть у такій ситуації. Пошуком роботи чи підробітку за умови втрати джерела доходів більше займатимуться чоловіки, молодші та більш забезпечені респонденти, готові вийти на протести – старші та бідніші.

•    27% опитаних готові взяти участь у заходах з охорони громадського порядку на волонтерських засадах спільно з патрулями Національної гвардії або поліції, водночас, 69%– не готові.

•    70% підтримують можливе рішення щодо продовження карантинних заходів у разі загострення ситуації з поширенням коронавірусу до червня цього року. 23% – проти цього. Останніх більше серед мешканців Півдня, бідніших респондентів, прихильників партій Шарія, «Опозиційна платформа – За життя», «Батьківщина».

•    80% опитаних підтримують можливе посилення карантинних заходів на час Великодніх свят, 75%  – на час травневих свят. Стосовно обмежень під час Великодня більше тих, хто  проти цієї ініціативи, серед віруючих УПЦ (МП) та атеїстів.

•    За останні два тижні значно зменшилася кількість тих, хто виступає за запровадження штрафів для людей за порушення умов карантину (з 75% до 55%).  Жорсткіші заходи щодо порушників карантину, аж до позбавлення волі, підтримують лише 25% опитаних.

•    56% опитаних підтримують ідею перенесення місцевих виборів, які мали відбутися в жовтні 2020 року на грудень. 23% – проти такої ініціативи, 21% – не змогли відповісти. 43% не проти перенесення виборів до місцевих рад на весну наступного року, третина – проти. 24% – не змогли відповісти. Відносно більше противників перенесення термінів голосування серед симпатиків партій Шарія та «Опозиційна платформа – За життя».

•    Лідером електоральних симпатій на виборах до Верховної ради є партія «Слуга народу», яку готові підтримати 38,1% тих, хто має намір голосувати та визначився із вибором. 15,4% таких опитаних готові підтримати партію «Європейська солідарність», 14,1% – партію «Опозиційна платформа – За життя», 9,1% – партію «Батьківщина». Рейтинг інших політичних сил – нижче 4%. Тих, хто не визначився із вибором, – близько 20%.

•    40% опитаних зазначили, що знають про те, що нещодавно Верховна рада проголосувала за закон про заборону повернення націоналізованих банків їх попереднім власникам, 27% щось чули про це, 31% – нічого про це не знають. Половина опитаних підтримують цей закон, 17% – проти, 32% – не змогли оцінити. Найбільше прихильників цих змін серед найстарших опитаних, симпатиків партій «Європейська солідарність» та «Голос».

•    Опитані частіше слідкують за новинами про ситуацію про коронавірус, аніж за новинами про політику (72% проти 43%).

•    85% зазначили, що не планують йти на Великдень до церкви (ще у березні ц.р. на початку карантину таких було лише 21%). Мають намір піти на Богослужіння – 4%, просто посвятити Пасхальний кошик – 7% (у березні ц.р. – 39% та 35% відповідно). Найбільше тих, хто хоче взяти безпосередню особисту участь у Великодніх літургіях та посвятах пасок, серед мешканців Заходу, селян, віруючих УПЦ (МП) та УГКЦ.

•    64% планують дивитися онлайн-трансляції Богослужінь на Великдень, 31% – не планують. Відносно більше тих, хто має намір переглядати служби, серед мешканців Заходу, селян, найстарших опитаних, жінок, віруючих УГКЦ.

•    Дві третини опитаних відповідальність на запровадження додаткових карантинних заходів на час Великодніх свят покладають на органи влади (38% – на місцеву владу, 34% – на центральну). Лише 11% вважають, що посиленнями обмежень повинні займатися представники церков.

•    55% опитаних не мають наміру піти на кладовища на поминальні дні. Водночас, 8% – хочуть піти в день, коли церква даватиме там службу, а 32% зазначили, що підуть на кладовища не на свята, а в інші дні, коли там не буде людей. Найбільше останніх серед найстарших опитаних, мешканців Заходу та Півдня, селян, чоловіків, віруючих УПЦ (МП) та УГКЦ.


Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (computer-assisted telephone interviews -телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність:  2000 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,2%.
Терміни проведення: 10-12 квітня 2020 року

23 березня 2020 року на сайті електронних петицій до Президента України було зареєстровано петицію "Повернути Уляну Супрун на посаду Міністра охорони здоров'я України", яка вже зібрала необхідну кількість підписів. Отож ми вирішили дізнатися думку українців з цього приводу. За результатами опитування проведеного 12-13 квітня Соціологічною групою Рейтинг, 63% - не підтримують повернення Уляни Супрун на посаду Міністра охорони здоров'я України, 14% - підтримують, ще близько чверті не змогли відповісти на це запитання. 

Відносно більшою підтримкою така ініціатива користується у західних областях (21% - за, 49% - проти). У центральних регіонах підтримують 14%, а 65% - проти. Найменше підтримують у південних (11% - за, 73% - проти), і у східних регіонах(8% - за, і 62% - проти). Найбільше проти ідеї повернення на посаду люди старшого віку, - серед них більше 70% не підтримують це. 

Вибіркова сукупність: 940 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 4%.  Інтернет опитування методом Computer-Assisted Self Interviewing (CASI) здійснено на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів.Терміни проведення: 12-13 квітня 2020 року.

•    Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 4-7 квітня 2020 року серед мешканців Києва, продемонстрували, що 53% опитаних бачать реальною загрозу коронавірусу для себе та своєї сім’ї. 40% – протилежної думки. 

•    59% зазначили, що мали роботу до запровадження карантину. З них 21% зазначили, що продовжують працювати в звичному режимі після запровадження обмежень. 22% – працюють дистанційно, 13% – знаходяться у відпустці за власним бажанням і лише 3% – втратили роботу.

•    92% підтримують запровадження вимоги обов’язкового носіння маски в громадських місцях. 71% – підтримують рішення міської влади Києва про закриття метро на час карантину (21% – проти), 65% – не заперечують щодо обмежень на відвідування парків, лісосмуг, прибережних зон на час карантину (31% – проти).

•    59% опитаних вважають дії міського голови Києва В.Кличка стосовно реагування на загрозу коронавірусу ефективними, 26% – протилежної думки. Щодо медичних закладів Києва – 35% вважають дії відомства ефективними, 29% – неефективними, 35% – не змогли відповісти.

•    Реакцію президента В.Зеленського на загрозу розповсюдження коронавірусу в Україні 47% опитаних вважають ефективною, 35% – дають протилежні оцінки. Стосовно Міністерства охорони здоров’я, – 38% вважають дії відомства ефективними, 42% – неефективними, 20% – не змогли відповісти. Щодо Міністерства внутрішніх справ, то 38% вважають дії цієї інституції ефективними, 35% – неефективними, 27% – не змогли оцінити. Щодо ефективності дій Прем’єр-міністра Д.Шмигаля, то 40% опитаних було важко відповісти на це питання. 28% – оцінили його дії як ефективні, 32% – як неефективні.

•    Діяльністю міського голови Києва Кличка задоволені 54%, не задоволені – 32%, не змогли відповісти – 14%. Роботою столичної міської ради задоволені 35%, не задоволені – 35%, не змогли оцінити – 28%.

•    43% опитаних скоріше задоволені діяльністю Президента Зеленського, 44% – дали протилежні оцінки. Діяльністю Прем’єр-міністра Шмигаля задоволені – 21%, не задоволені – 37%. При цьому 43% поки не змогли дати оцінок його роботи. Діяльністю Верховної ради України задоволені 18%, не задоволені – 63%, не змогли оцінити – 19%. 

•    46% вважають, що ситуація в Києві за часів мерства В.Кличка покращилася, 32% стверджують, що вона не змінилася. Лише 14% побачили погіршення за цей період.

•    Лідером серед кандидатів на посаду міського голови Києва є Віталій Кличко. Його за умови проведення виборів найближчим часом підтримали б 38,7% тих, хто визначився із вибором та має намір взяти участь у голосуванні. С.Притулу підтримали б 9,1% таких опитаних, С.Ткаченка – 8,8%, А.Пальчевського – 8,2%, О.Омельченка – 6,4%, О.Попова – 5,2%, Б.Березу – 4,4%. Рейтинги інших кандидатів – менше 4%. Не визначилися з вибором – близько чверті опитаних.

•    Моделювання другого туру виборів міського голови дало наступні результати: за умови виходу до нього В.Кличка та інших рейтингових кандидатів діючий мер переміг би за усіх варіантів комбінацій. Так, у парі з О.Ткаченком В.Кличка готові підтримати 47% опитаних, за кандидата від партії «Слуга народу» –18%. У парі з С.Притулою – 48% проти 20%, у парі з А.Пальчевським – 49% проти 19% на користь очільника Києва.

•    Лідером електоральних симпатій на виборах до міської ради є партія «Слуга народу». Її підтримують 22,3% тих, хто визначився і має намір взяти участь у виборах. 18,6% таких опитаних проголосували б за партію «Європейська солідарність», 13,5% – за партію «УДАР», 9,4% – партію «Батьківщина», 7,2% – партію «Опозиційна платформа – За життя», 5,9% – партію «Голос», 3,8% – партію Шарія, 3,2% – партію «Сила і честь». Рейтинг інших політичних сил – менше 3%. Не визначилися із вибором близько чверті опитаних.


Аудиторія: мешканці Києва від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод опитування: CATI (computer-assisted telephone interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження не більше 2,2%. Терміни проведення: 4-7 квітня 2020 р.

•    Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 3-7 квітня 2020 року серед мешканців Чернігова, продемонстрували, що абсолютна більшість опитаних (83%) бачать реальною загрозу розповсюдження коронавірусу в Україні.

•    59% респондентів бачать реальною загрозу поширення коронавірусу у Чернігові, 27% – не бачать. 44% – вважають реальною загрозу коронавірусу особисто для себе та для їхніх родин, 45% – протилежної думки.

•    59% зазначили, що мали роботу до запровадження карантину. Серед них, 28% зазначили, що продовжують працювати в звичному режимі після запровадження обмежень. 16% – працюють дистанційно, 13% – знаходяться у відпустці за власним бажанням і лише 2% – втратили роботу.

•    Попри карантин, 20% опитаних зазначили, що виходять з дому декілька разів на день, 32% – один раз на день. Водночас 42% заявили, що виходять лише раз на кілька днів, 6% – взагалі намагають не виходити. Частіше про високий рівень обмежень виходу з дому зазначали жінки та найстарші опитані.

•    53% зазначили, що мають захисні маски в достатній кількості, 40% – мають але недостатньо, 7% – не мають взагалі. Серед тих, хто має маски в достатній кількості, – 70% одягають їх часто, 19% – інколи, 11% – не одягають взагалі. Серед тих, то має їх недостатньо, – 58% одягають їх часто, 29% – інколи, 14% – не користуються. Частіше захисні засоби  використовують жінки, молодші та найстарші респонденти.

•    91% підтримують запровадження вимоги обов’язкового носіння маски в громадських місцях. 82% – підтримують рішення Уряду про продовження карантину до 24 квітня (14% – проти), 70% – не заперечують щодо обмежень на відвідування парків, лісосмуг, прибережних зон на час карантину (26% – проти).

•    58% опитаних вважають запроваджені владою заходи щодо боротьби з коронавірусом оптимальними. 21% стверджують, що вони є занадто м’якими. 12% переконані, що заходи є надто жорсткими.

•    47% опитаних вважають реакцію президента В.Зеленського на загрозу розповсюдження коронавірусу в Україні ефективною, 30% – дають протилежні оцінки. Щодо ефективності дій Прем’єр-міністра Д.Шмигаля, то 48% опитаних було важко відповісти на це питання. 28% – оцінили його дії як ефективні, 26% – як неефективні. Щодо Міністерства внутрішніх справ, то 35% вважають дії цієї інституції ефективними, 26% – неефективними, 38% – не змогли оцінити. Стосовно Міністерства охорони здоров’я, – 33% вважають дії відомства ефективними, 41% – неефективними, 26% – не змогли відповісти.

•    Дії міського голови Чернігова В.Атрошенка стосовно реагування на загрозу коронавірусу 73% опитаних вважають ефективними, лише 10% – протилежної думки.

•    73% опитаних зазначили, що нічого не знають про діяльність народного депутата, обраного від їхнього виборчого округу. Задоволені його роботою – 13%, не задоволені – 10%.

•    Лідером електоральних симпатій на виборах до міської ради є партія В.Атрошенка «Рідний дім». Її підтримують 40,3% тих, хто визначився і має намір взяти участь у виборах. 19% таких опитаних проголосували б за партію «Слуга народу», по 8,6% – партії «Батьківщина» та «Європейська солідарність», 7,8% – партію «Опозиційна платформа – За життя». Рейтинг інших політичних сил – менше 4%. Не визначилися із вибором близько 40% опитаних.

•    Абсолютним лідером серед кандидатів на посаду міського голови Чернігова є Владислав Атрошенко. Його за умови проведення виборів найближчим часом підтримали б більше 90% тих, хто визначився із вибором та має намір взяти участь у голосуванні. Рейтинги інших кандидатів – менше 2%. Не визначилися з вибором – близько 15% опитаних.


Аудиторія: мешканці м.Чернігів від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю. Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Метод опитування: CATI (computer-assisted telephone interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження не більше 3,1%. Терміни проведення: 3-7 квітня 2020 р.

•    Результати опитування проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» зафіксували наявність в респондентів ознак депресії, тривожності, паніки, втоми і розладів сну. Порівнюючи результати опитувань двох хвиль (І хвиля – 27-28.03, ІІ хвиля – 3-4.04) помітно незначне зростання тривожності, втоми і безсоння. Рівень депресії та паніки залишилися на тому ж рівні.

•    В цілому, рівень негативних емоційних станів українців під час карантину та їх динаміка поки що не викликає занепокоєння. Не виявлено суттєвого зростання, розлади з клінічною картиною (паніка, депресія) залишилися на початковому рівні.

•    Вік: Рівень тривожності є відносно високим серед усіх вікових груп, окрім найстаршої. У старшому віці (50+) менше депресивних настроїв.  Натомість серед представників старшої та найстаршої вікових груп частіше спостерігаються розлади сну. Зростання негативних емоційних станів зафіксовано у представників вікових категорій 18-29 і 30-39 років. Отже, у наймолодших в актуальній ситуації з’являються ознаки депресії Серед інших – зміни несуттєві, серед найстарших взагалі фіксується зниження рівня паніки.

•    Вікові відмінності у психоемоційних станах, вірогідно, пов’язані із зміною стилів життя. Молодь більше проявляє депресивних станів через різку зміну стилю життя, примусове звуження соціального кола, зниження активності, кількості вражень та подій. В той час як  у віці 50+ стиль життя стає з кожним роком все більш карантинним (більше часу проводять дома, менше соціальне коло взаємодії, вихід на пенсію та ін.), тому крім розладів сну, які є нормативними в цьому віці, інші негативні стани старші переживають краще і краще адаптуються до ситуації (знижується паніка).

•    Гендер: Жінки демонструють вищий рівень усіх емоційних  показників, аніж чоловіки. Попри це у динаміці за цей час у жінок суттєвих зрушень не зафіксовано. Натомість зросли показники у представників чоловічої статі, особливо щодо тривоги та розладів сну. Визначені гендерні відмінності відповідають нормі – у жінок типово вищий рівень рефлексії щодо власних емоційних станів та ширший спектр прояву на поведінковому рівні, бо жінкам “можна” відповідно до гендерних норм бути емоційними. Чоловікам – не відчувати та приховувати емоції. Однак, чоловіки через свої поведінкові стилі, гірше адаптуються до стресорів і довго придушувати власні негативні переживання не здатні, тому, вірогідно, рівень не зростає,  а проявляється в свідомості чоловіків.


•    Респонденти переважно часто комунікують зі своїми близькими та друзями. Так, 27% постійно проводять час або спілкуються з родичами, 51% - роблять це часто, 10% - іноді, 11% - рідко, 1% - ніколи. Відносно менше зі своїми родичами спілкуються чоловіки та люди старшого віку. 15% постійно проводять час або спілкуються з друзями/колегами, 43% - роблять це часто, 21% - іноді, 19% - рідко, 2% - ніколи. Частіше зі своїми друзями/колегами спілкуються чоловіки та представники вікової категорії 40-49 років.

•    За допомогою до психологів звертаються вкрай мало: 91% не роблять цього ніколи, 5% - звертаються рідко, 3% - іноді. Лише близько 2% опитаних роблять це часто або постійно. Також переважна більшість не звертається за допомогою до цілителів або екстрасенсів. Попри це допомоги у них шукають дещо частіше аніж у психологів. Так, 88% ніколи не звертаються до них за порадою, 7% - звертаються рідко, 4% - іноді, і 2% - часто або постійно. Дещо частіше до психолога звертаються люди молодшого віку, а до цілителів – старшого, до обох цих категорій дещо частіше звертаються жінки.

•    Для українців в цілому, попри зростання кількості звернень до психологів останніх років, все ще незвичним залишається звернення до спеціаліста у разі психологічних проблем, порушень взаємодії з іншими. Так само, до речі, це стосується звернень до лікаря до появи серйозних симптомів. Попит на психологічну допомогу виховується психологічною просвітою та зростанням рівня психологічної культури, які ще на низькому рівні в нашому суспільстві,  і якщо молодь більш прогресивна в свої поглядах, то старші групи віддають перевагу цілителям.


•    Рівень довіри. 54% вважають, що з людьми треба бути дуже обережними. 30% натомість вважають, що більшості людям можна довіряти. 16% - не змогли відповісти. У питанні суспільної довіри спостерігається чітка вікова та статева залежність – чим молодші респонденти, тим більше вони схильні недовіряти оточуючим. Чоловіки обережніше ставляться до інших людей, аніж жінки. Довіра до людей як універсальна базова цінність опинилася за межами психологічної норми. В нормі ми апріорі вважаємо, що людям в принципі можна довіряти – це дозволяє нам будувати міцні соціальні зв’язки не лише  з близьким колом, а  і  в широкому соціальному колі. Це основа громадянського суспільства, рівня відповідальності та взаємодопомоги. Такий рівень недовіри формує як власний життєвий досвід, так і соціальні процеси в цілому. До того ж, недовіра до людей в цілому потребує набагато більше психологічних зусиль, ніж базове припущення, що людям довіряти можна – і це призводить до суттєвих відмінностей  у психологічних станах тих, хто довіряє (краще почуваються) і тих, хто не довіряє (гірше почуваються).

•    Більшість населення вважають себе скоріше щасливими, аніж нещасливими: дуже щасливими себе вважають 19% населення (цей показник зменшився: у 2018 -  36%), швидше щасливими – 57%, не дуже щасливими – 16% і лише 2% - абсолютно нещасливі. Чим молодший вік – тим щасливішими себе відчувають опитані.

•    70% вважають, що щастя людини залежить в першу чергу від внутрішнього стану людини. Водночас, 21% переконані, що чи щаслива людина чи ні – це залежить від зовнішніх обставин. Жінки більше схильні вважати, що щастя – це в першу чергу результат внутрішнього стану людини. Взагалі чим більш щаслива людина – тим більше вона погоджується з такою ж думкою. Не менше третини нещасливих респондентів переконані, що щастя залежить від зовнішніх обставин.

•    Відчуття щастя обернено впливає на відчуття негативних емоцій: чим щасливіша людина, ти менше у неї виражені показники депресивного, тривожного стану, розладу сну, паніки і втоми. Люди, які вважають себе нещасливими - найбільше відчувають усі ці негативні емоції (а найбільш виражена різниця – у показнику відчуття депресії). Так само з оцінкою джерела щастя: люди, які вважають, що щастя залежить від зовнішніх обставин, -  більше відчувають негативні емоції, а ті, хто вважає, що щастя – це внутрішній стан людини, - менше відчувають такі емоції.


•    На негативні відчуття також значно впливає міжособистісна комунікація: чим менше опитані проводять часу або спілкуються зі своїми близькими (друзі, родина) – тим більше у них виражені негативні психоемоційні стани. Наприклад, усі показники (тривоги, втоми, безсоння, депресії, паніки) є найвищими у тих, хто спілкується зі своїми родичами рідко.

•    Подібним є також співвідношення суспільної довіри і психоемоційних станів: ті, хто більше схильні довіряти оточуючим – мають помітно нижчі показники негативних емоцій ніж ті, хто ставиться до людей з обережністю й недовірою.

•    Отже, опитані в цілому почуваються достатньо щасливими. Відповідно до результатів дослідження, відчуттю щастя допомагають інтернальний локус контролю (моє життя, настрій, емоції та поведінка в першу чергу залежать від мене – я несу відповідальність за свої стани), міцні міжособистісні зв’язки та інтенсивність спілкування (з рідними, друзями), взаємодопомога та базова довіра до людей. Якщо з рівнем базової довіри так швидко не впоратися, то все інше – це те, завдяки чому можна залишатися емоційно стабільним під час карантину та витримати його без серйозних психологічних наслідків для особистості.


Вибіркова сукупність: І хвиля (27-28.03 2020) – 1660 респондентів, ІІ хвиля (3-4.04.2020) – 1700 респондентів віком від 18 років і старше. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 4%. Інтернет опитування методом Computer-Assisted Self Interviewing (CASI) здійснено на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів.
Проект виконаний у співпраці з Національною дослідницькою мережею “POLLARIS"

•    Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» 1-2 квітня, продемонстрували, що за період карантину серед опитаних значно зросла частота перегляду новин (майже половина з них стала слідкувати за ним частіше).

•    Третина опитаних зазначили, що стали частіше дивитися фільми та серіали, прибирати вдома, готувати їжу. Близько чверті зазначили, що збільшили час на заняття саморозвитком, спілкування з рідними та близькими, сон, їжу та прослуховування музики. Кожен п’ятий став частіше займаються своїм хобі, читати книги або ж займаються спортом.

•    Попри це карантин значно вплинув на прогулянки на свіжому повітрі – майже половина зазначили, що роблять зараз це рідше, ніж зазвичай. Також обмеження суттєво позначилися на спілкуванні з друзями: близько 40% заявили, що говорять з ними не так часто як до карантину. Кожен п’ятий змушений був обмежити спілкування з рідними та близькими та заняття спортом.

•    У гендерному розрізі спостерігаються певні відмінності у моделях поведінки на карантині. Так, слідкують за новинами та готують їжу дещо частіше жінки. Чоловіки частіше стали займатися спортом, більше часу, ніж зазвичай, тратять на сон, алкоголь і секс. Особливо ті чоловіки, які зараз на карантині і не ходять на роботу.

•    У віковому розрізі представники наймолодшої вікової категорії (18-29 років) частіше інших переглядають фільми, займаються саморозвитком, спортом, власним хобі, спілкуються з друзями та близькими, сплять, їдять, слухають музику, займаються сексом. Внаслідок карантину готуванням їжі стали частіше займатися не старші люди, а представники наймолодшої та молодої вікових груп (до 40 років). І навіть чоловіки це роблять значно активніше, ніж зазвичай як це було до карантину. Цікаво, що представники вікової групи до 40 років частіше за інших зазначали про свої обмеження, щодо прогулянок на свіжому повітрі, аніж  інші.

•    Цікавий аналіз зміни поведінки респондентів в залежності від їх занятості на карантині. Так, респонденти, які не ходять на роботу (не працюють або працюють віддалено) значно більше часу почали приділяти сну, приготуванню та вживанню їжі, спорту, хобі, спілкуванню з близькими, навчанню та саморозвитку, книгам, фільмам та серіалам. Навіть, ті хто ходить на роботу, почали значно більше дивитися фільмів, слідкувати за новинами, збільшили час на сон і їжу (хоча і менше за тих респондентів, які сидять на карантині). Занятість практично не позначилась на частоті сексуальних контактів.

•    Аналіз даних дозволив групувати відповіді респондентів за 5-та різними моделями поведінки на карантині. Запропоноване групування зроблено методом факторного аналізу. Отже, перша група більше часу намагається присвятити саморозвитку (спорт, хобі, читання, навчання). Представники другої групи частіше почали відпочивати (переглядати фільми, серіали, їсти, спати, слухати музику). Окрема група на карантині (ми назвали її «гедонізм») більше часу витрачає на покупки речей та їжі онлайн, вживання алкоголю та секс. Представники інших двох груп присвячують більше часу спілкуванню, або ж заняттю домашніми справами.

•    Серед базових емоцій опитані найчастіше відчувають радість та зацікавленість/хвилювання. Менш виражені – здивування, гнів, сум та страх. Ще менш виражені – відраза, почуття провини, сором і байдужість. Емоції – це актуальний фон нашого настрою та психологічного самопочуття. Тому дослідження емоцій – це те, що відбувається з людиною зараз, на відміну від почуттів, які зазвичай довготривалі та стабільні і не змінюються суттєво під впливам настрою. Емоції ситуативні, ними легше керувати та змінювати власний емоційний фон за допомогою простих речей.

•    Вік. Представники наймолодшої вікової групи (18-29 років) частіше за інших відчувають радість та байдужість. Молоді (30-39 років) – гнів. Опитані середнього віку частіше відчувають здивування. Цікаво, що найстарші рідше за інших відчувають байдужість неприязнь, та здивування. Традиційно  в старшому віці людина більш турбується про інших – дітей, онуків, про свій фізичний стан, здоров’я – переживає через це. Крім того, попереднє дослідження Рейтингу показало, що зараз українці переживають за здоров’я близьких значно більше, ніж за своє власне. Водночас, в старшому віці частіше спостерігається сум/печаль. Цікавим є також те, що старша група менше відчуває страх, незважаючи на те, що саме вони – група ризику сьогодні.

•    Гендер. Жінки частіше за чоловіків відчувають радість, здивування, зацікавленість/хвилювання, почуття провини та сум. Чоловіки – байдужість, неприязнь/відразу та гнів. Отже, чоловічий спектр емоцій знаходиться на негативному полюсі. Жіночий – двополюсний. Це традиційний гендерний розподіл емоційного спектру. До того ж жінки більш емоційні, ніж чоловіки (не в переживаннях, а в проявах та поведінці, бо культура дозволяє проявляти емоції жінці, а чоловіку – приховувати емоції, виключення – емоції, що підтверджують маскулінність (мужність). Чоловіки нібито менше відчувають страх, ніж жінки, але за нормами чоловічих гендерних ролей вони і не мають на це право, а повинні бути сміливими та відважними, отже, чоловіки рідко зізнаються в емоції страху. Жіноче почуття провини – “щось я роблю не так”, “я  в чомусь винна” – це сформовані еволюційно культурою почуття, бо жінки часто “винні”  і їх поведінка, рід занять, вчинки частіше піддаються осуду (і самоосуду) за невідповідність жіночим гендерним ролям і статусам.

•    Спостерігаються цікаві залежності між зміною у частоті виконання справ під час карантину та емоційним станом. Отже, наша діяльність здатна керувати емоційними станами, так само, як  і емоційні стани викликають зміни у діяльності та поведінці. Окрім цього, емоційний фон залежить також від фізичного стану людини та фізичних параметрів середовища (комфортна температура у приміщенні або вулиці, сонце, свіже повітря, достатня дистанція  з іншими людьми, власна територія, - все це дозволяє зберігати психологічні межі особистості, почуватися краще, бути у гарному гуморі).

•    Так, ті, хто частіше почав дивитися новини останнім часом, частіше за інших зазначали, що відчувають страх та здивування – це не дивно, бо новини подають інформацію та факти так, щоб “продати” нам емоції і “прив’язати” до перегляду. “Прив’язати” до негативних емоцій завжди легше, ніж до позитивних, вони краще відчуваються, рефлексуються (людина думає про них та помічає їх) і запам’ятовуються. Негативні емоції – це найбільші руйнівні стресори людського життя. 

•    Ті, хто більше вживає алкоголю, частіше відчувають страх, неприязнь, гнів, здивування та сум, отже, алкоголь не допомагає покращити емоційний стан, а навпаки, занурює людину в деструктивні переживання.

•    Ті, хто став рідше спілкуватися з друзями та близькими, частіше відчувають сум та гнів. Натомість, хто частіше спілкується з друзями, частіше інших відчувають радість. Соціальна ізоляція – це незвичний і некомфортний для індивіда стан, люди – соціальні створіння, які прагнуть афіліації (бути разом з іншими, відчувати приналежність) та соціальної фасилітації (потребують “підсилення” від інших людей, які виступають мотиваторами діяльності та поведінки).

•    Натомість ті, хто став частіше займатися сексом та робити онлайн-покупки, більше за інших відчувають здивування та радість і значно менше – сум. Також, спостерігається тенденція, що серед тих, хто став рідше займатися спортом, власним хобі чи просто слухати музику, частіше інших мають негативні емоції: сум, гнів та страх.

•    Ті, хто став більше спати, більше відчувають байдужість, відразу і гнів. Свідомість людини намагається вберегти її від стресу, отже, сон “виключає” на певний проміжок часу переживання, але не допомагає подолати їх тільки одним сном.

•    Ті, хто став більше бувати на свіжому повітрі, частіше відчувають радість (тут спрацьовують фізичні параметри середовища, які здатні покращити емоційний фон), але водночас в них підвищене почуття провини (що пов’язане з карантинними обмеженнями).

•    Ми можемо змінювати власний емоційний фон за допомогою простих речей, наприклад, менше дивитися новин, щоб менше тривожитися і відчувати страх; більше спілкуватися з рідними та друзями, щоб відчувати радість та не сумувати. Займатися конструктивною діяльністю задля покращення емоційного фону: секс, хобі, спорт, свіже повітря, улюблена музика. Та уникати деструктивної поведінки, щоб не занурювати себе в негативні переживання: занадто багато алкоголю, сну, новин, самотності (відсутності спілкування).


Вибіркова сукупність: 1300 респондентів віком від 18 років і старше. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 4%. Терміни проведення: 1-2 квітня 2020 року. Інтернет опитування методом Computer-Assisted Self Interviewing (CASI) здійснено на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів.
Проект виконаний у співпраці з Національною дослідницькою мережею “POLLARIS"

•    Результати опитувань, проведених Соціологічною групою «Рейтинг» (I хвиля: 25-27 березня, ІІ хвиля: 28-30 березня), продемонстрували, що абсолютна більшість респондентів бачать реальною загрозу розповсюдження коронавірусу в Україні. У порівнянні з початком карантину, кількість тих, хто бачить  загрозу зросла (з 73% до 87%).

•    51% опитаних вважають реальною загрозу коронавірусу особисто для себе та для їхніх родин. 41% – протилежної думки. За останні два тижні у цьому питанні думки респондентів майже не змінилися. Відносно частіше про загрозу говорили мешканці західних та центральних регіонів країни та містяни.

•    Оцінюючи рівень захворюваності на коронавірус в Україні за 5-ти бальною шкалою, 28% опитаних оцінили його як дуже високий або ж високий, 34% - середній, 32% – як низький або ж мінімальний. Частіше про високий рівень захворюваності говорили мешканці Півдня, містяни, та представники старшої вікової категорії.

•    Оцінюючи ситуацію з захворюваністю у своєму регіоні, респонденти вважають її менш загрозливою, аніж по країні загалом. Так, лише 13% опитаних зазначили, що рівень захворюваності у їхній місцевості є високим, 65% вважають його низьким, або ж мінімальним. Остання думка переважає серед жителів східних областей та селян.

•    Щодо можливого введення надзвичайного стану в Україні думки респондентів розділилися: 49% – підтримали б таку ініціативу, 43% – ні.

•    При цьому, 83% підтримують можливу заборону на проведення масових заходів, страйків, мітингів в умовах надзвичайного стану в країні. 71% – не заперечують проти можливого обмеження в’їзду та виїзду в окремі міста та області. 65% – можливого обмеження руху транспортних засобів та їх огляд, 58% – можливого оголошення комендантської години в містах. Водночас, стосовно можливого надання державі права примусово вилучати майно у юридичних та фізичних осіб в умовах надзвичайного стану абсолютна більшість (80%) проти таких заходів. Лише 14% – підтримують.

•    74% вважають, що потрібно запровадити штрафи для людей за порушення карантину. 19% – проти такої ініціативи.

•    58% опитаних вважають запроваджені владою заходи щодо боротьби з коронавірусом оптимальними. 28% взагалі стверджують, що вони є занадто м’якими. Лише 6% переконані, що заходи є надто жорсткими.

•    34% вважають, що влада повинна повертати усіх громадян додому після закриття кордону, 24% вважають, що потрібно повертати, але вибірково. 34% взагалі вважають, що взагалі не потрібно нікого повертати після закриття кордону.

•    53% переконані, що влада, подаючи інформацію про поширення коронавірусу, применшує ситуацію. 21% вважають, що ця інформація є об’єктивною, 11% переконані, що в цій інформації є перебільшення.

•    Оцінюючи інформацію, яку подають українські засоби масової інформації, 38% вважають, що вони ситуацію применшують, 23% вважають, що подання новин є об’єктивним, 19% – думають, що інформацію перебільшують. 21% – не змогли відповісти на це питання.

•    56% опитаних вважають реакцію президента В.Зеленського на загрозу розповсюдження коронавірусу в Україні ефективною, 30% – дають протилежні оцінки. Стосовно Міністерства охорони здоров’я, то 38% опитаних вважають дії відомства ефективними, 46% – неефективними. Щодо Міністерства внутрішніх справ, то 37% вважають дії цієї інституції ефективними, 33% – неефективними, 30% – не змогли оцінити. Щодо ефективності дій Прем’єр-міністра Д.Шмигаля, то 44% опитаних було важко відповісти на це питання. 30% – оцінили його дії як ефективні, 26% – як неефективні. За останні два тижня оцінки ефективності дій зазначених інституцій стосовно реакції на загрозу коронавірусу зросли.

•    Майже 70% вважають запроваджений карантин ефективним, чверть дає протилежні оцінки. Дещо частіше неефективними вважають карантинні заходи мешканці Півдня та Сходу, молодші опитані та чоловіки. При цьому, майже 80% опитаних підтримують рішення Уряду про продовження карантину до 24 квітня 2020 року.

•    Дві третини зазначили, що мали роботу до запровадження карантину. Серед них, 35% зазначили, що продовжують працювати в звичному режимі після запровадження обмежень. 29% – працюють дистанційно, 32% – знаходяться у відпустці за власним бажанням і лише 4% – втратили роботу.

•    Більше половини опитаних заявили, що обмежили вихід з дому у зв’язку з карантином. Третина зазначили, що дотримуються часткових обмежень. Лише кожен десятий зазначив, що не дотримується карантину. Частіше про повне самообмеження зазначали мешканці Центру, жінки та представники найстаршої вікової групи.

•    Попри карантин, 18% опитаних зазначили, що виходять з дому декілька разів на день, 31% – один раз на день. Водночас 43% заявили, що виходять лише раз на кілька днів, 7% – взагалі намагаються не виходити. Частіше про високий рівень обмежень виходу з дому зазначали мешканці міст, жінки та найстарші опитані.

•    Головною причиною виходу на вулицю опитані зазначили похід в магазин за продуктами (73%). 28% – виходять через необхідність роботи, стільки ж – через похід в аптеку. По 5-7% зазначили, що виходять на вулицю щоби прогулятися з дітьми, заради занять спортом, прогулянок з домашніми тваринами. По 3-4% виходять через зустрічі з друзями та знайомими, або задля візиту до лікаря.

•    52% заявили, що готові залишатися вдома, не виходячи на вулицю більше 5-ти днів, за умови запровадження заборони на вихід з дому. 12% – заявили, що можуть побути вдома 4-5 днів, 20% – 2-3 дні, 10% – не більше одного дня. Найбільше останніх серед чоловіків, бідніших та заможних респондентів. Цікаво, що серед останньої категорії також найбільше тих, хто готовий бути на домашньому карантині більше 5-ти днів.

•    Майже 60% опитаних зазначили, що їхніх заощаджень, за умови припинення отримання доходів, вистачить менше аніж на місяць. 16% зазначили, що їм вистачить збережень на термін до 2-ох місяців, 7% – до 3-ох місяців. 6% – до півроку, 3% – до року і більше.

•    42% зазначили, що мають захисні маски в достатній кількості, 39% – мають але недостатньо, 19% – не мають взагалі. 57% заявили, що мають вдома дезінфікуючі засоби в достатній кількості, 29% – мають, але недостатньо, 14% – не мають. Захисні рукавиці в достатній кількості мають 40% респондентів, в недостатній – 23%, не мають взагалі – 37%. Частіше захисні та дезінфікуючі засоби  використовують мешканці західних та центральних регіонів, містяни, жінки та молодші респонденти. Ті, що їх мають в достатній кількості, користуються ними частіше.

•    Три чверті опитаних хвилюються через те, що хтось з їхнім близьких захворіє коронавірусом, водночас, про своє власне здоров’я хвилюються менше (58%), а 42% – не хвилюються.

•    Майже 80% переживають, що в Україні наступить затяжна економічна криза. Більше двох третин схвильовані через те, що не зможуть купити необхідних ліків. Майже половина переживають через те, що не зможуть купити необхідних продуктів (52% – не переживають). Лише 25% схвильовані через те, що доведеться скасувати важливі події чи поїздки, водночас три чверті – не хвилюються через це.

•    44% оцінили свій емоційний стан за останній тиждень як спокійний, 23% – як напружений. Вищий рівень тривожності фіксується серед жінок та старшого населення. 80% опитаних оцінюють протягом останнього тижня відносини з людьми, з яким проживають, як спокійні, лише 8% – як напружені.


Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення
Вибіркова сукупність:  I хвиля 1000 респондентів (25-27 березня 2020 р.), ІІ хвиля 1000 респондентів (28-30 березня 2020 р.). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 4%. Метод опитування: CATI (computer-assisted telephone interviews -телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів.