Прес-релізи

Згідно з результатами дослідження Соціологічної групи «Рейтинг», майже 60% опитаних підтримують думку, що деякі професії є суто «чоловічими», а деякі – «жіночими». Не згодні з цим – 36%, ще 5% – не визначились.

Респондентам було запропоновано оцінити кому більше підходять ряд типових професій: чоловікам, жінкам чи однаково як одним, так і другим.

На думку опитаних, такі професії як «міліціонер», «політик», «бізнесмен», «науковець» більше притаманні чоловікам, ніж жінкам. Натомість такі професії як «продавець» чи «секретар» – більше притаманні жінкам. Водночас, «менеджер», «журналіст» чи «лікар» однаково притаманні як чоловікам, так і жінкам.

Так, 56% жінок та 63% чоловіків погодилися, що професія «міліціонер» притаманна більше чоловікам. Водночас, 56% жінок та 64% чоловіків погодилися, що професія «секретар» притаманна більше жінкам, так само 34% жінок і 43% чоловіків погодилися, що «продавець» – більше жіноча професія.

В решті випадків відповіді респондентів не були такими категоричними. 30% чоловіків та 22% жінок погодились, що «політик» – це більше чоловіча справа, разом з тим, майже 70% перших і 80% других переконані, що ця професія однаково підходить як чоловікам, так і жінкам.

25% чоловіків та 19% жінок погодились, що «бізнесмен» – це більше чоловіча справа, разом з тим, майже 70% перших і 80% других переконані, що ця професія однаково підходить як чоловікам, так і жінкам.

21% чоловіків та лише 13% жінок погодились, що «науковець» – це більше чоловіча справа, разом з тим, майже 80% жінок і чоловіків погодилися, що ця професія однаково підходить як чоловікам, так і жінкам.

Від 80% до 90% чоловіків та жінок вважають, що такі професії як «менеджер», «журналіст» чи «лікар» однаково притаманні як чоловікам, так і жінкам.

У 14% опитаних жінок та 8% – чоловіків виникало бажання опанувати професію, котра вважається притаманною представникам протилежної статі. Частіше серед молоді і людей з вищим рівнем освіти. Не виникало такого бажання у 80% жінок та майже 90% чоловіків.

Майже кожна десята опитана жінка отримувала відмову у працевлаштуванні через стать. Такі відповіді частіше давали респонденти середнього віку з високим рівнем освіти. Разом з тим 6% чоловіків також отримували відмову у працевлаштуванні через стать.

29% опитаних підтримують заборону на вказування статі кандидатів в оголошеннях (рекламі) про вакансії, стільки ж (28%) – не підтримують.  Разом з тим, в основній масі – людям або байдуже (33%) або вони не визначились з цього приводу (10%).

Найбільш байдужі до цього питання люди старшого віку. Найбільше підтримують заборону на вказування статі кандидатів в оголошеннях (рекламі) про вакансії люди з вищим рівнем освіти. Жінки і чоловіки однаково ставляться до цього питання. Хіба, що жінки, які отримували відмову у працевлаштуванні через стать набагато більше підтримують цю норму, ніж решта.

Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face). Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,2%, для значень близьких до 30% - не більше 2%, для значень близьких до 10% - не більше 1,3%, для значень близьких до 5% - не більше 1%. Терміни проведення дослідження: 22 – 28 лютого 2013 р.

Розподіл областей:

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька  

Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська

Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська

Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь

Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська

Донбас: Донецька, Луганська

 Соціологічна група «Рейтинг» продовжує спеціальний проект «Народний ТОП», який складається з серії досліджень визначення кращих з кращих.

Особливість методики полягає у тому, що респонденти не отримують жодних списків чи підказок, люди висловлюють свою думку виключно за допомогою відкритих питань, називаючи власні варіанти. У квітні ми представляємо випуск «Країна, де хотілось би народитися».

Згідно з результатами дослідження майже половина опитаних (48%), якби мали можливість обрати країну, де народитися, обрали б Україну. 9% опитаних обрали б Росію, 5% – Німеччину, 4% – США, по 2% – Великобританію, Італію, Швейцарію, Францію, по 1% – Польщу, Канаду, Швецію, Білорусь. Разом з тим, 2% – обрали б СРСР, близько 4% – інші країни.

16% опитаних не змогли відповісти на запитання.

Загалом 15% опитаних, якби мали можливість обрати країну, де народитися, обрали б країни Євросоюзу, ще 4% – США. Натомість Росію, Білорусь, Казахстан – близько 10%, ще 2% – обрали б СРСР.

Росію найчастіше обирали на Донбасі (18%), Півдні (13%) та Сході (13%) країни. Німеччину, США, Італію, Великобританію – на Заході і Півночі країни. Разом з тим, в Центрі країни найчастіше обирали Україну.

Чим молодші респонденти, тим менше серед них тих, хто хотів би народитися в Україні: лише 40% молоді обрали б Україну, водночас серед старших людей таких у 1,5 рази більше. Кожен десятий молодий українець хотів би народитися в США, трохи менше – в Німеччині та Великобританії. Жінки більш прив’язані до України, ніж чоловіки. Останні частіше обирали Росію, Німеччину та США.

Цікаво, що кожен десятий виборець КПУ хотів би народитися в СРСР. Кожен шостий виборець Партії регіонів та КПУ хотів би народитися в Росії. Натомість кожен шостий виборець УДАРУ обрав би Німеччину. Найбільш відданими країні виявились виборці Батьківщини та Свободи – майже 60% з них, якби мали можливість обрати країну, де народитися, обрали б Україну. 

Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face). Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,2%, для значень близьких до 30% - не більше 2%, для значень близьких до 10% - не більше 1,3%, для значень близьких до 5% - не більше 1%. Терміни проведення дослідження: 22 – 28 лютого 2013 р.

Розподіл областей:

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька

Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська

Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська

Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь

Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська

Донбас: Донецька, Луганська

Зовнішня політика

Згідно з результатами опитування групи «Рейтинг» та КМІС, проведеного у лютому–березні 2013 року, 58% жителів Одеської області, обираючи між підписанням договору про асоціацію з подальшим вступом до Європейського Союзу або ж повноправною участю в Митному союзі та Єдиному економічному просторі з Росією, Білоруссю і Казахстаном, обирають Митний союз і ЄЕП, а 25% віддають перевагу договору про асоціацію та подальшому вступу до ЄС. 18% – не визначилися.

56% жителів Одеської області хотіли б, щоб Україна не ставала членом Європейського Союзу і мала з Росією відкриті кордони – без віз і митниць, а з Європейським Союзом закриті кордони – з візами і митницями; 27% – щоб Україна підписала договір про політичну асоціацію і Зону вільної торгівлі та, ставши членом Європейського Союзу, мала з Росією закриті кордони – з візами і митницями та водночас відкриті кордони і безвізовий режим з країнами Європейського Союзу. 17% вагалися з відповіддю на це запитання.

68% опитаних хотіли б, щоб Україна і Росія були незалежними, але дружніми державами з відкритими кордонами, без віз і митниць. 11% вважають, що відносини України і Росії мають бути такими ж, як з іншими державами, із закритими кордонами, візами, митницями. При цьому 19% респондентів вважають, що Україна і Росія мають об’єднатися в одну державу. Ще 2% – не визначилися.

Жителі області більш оптимістично оцінюють перспективи продажу продукції української промисловості та сільського господарства у разі, якщо Україна стане повноправним членом Митного союзу та ЄЕП (56%), ніж у разі вступу нашої країни до ЄС (22%). При цьому 23% – не знають, як краще.

Подібним чином опитані оцінили можливості громадян України знайти хорошу роботу: 49% респондентів вважають, що з працевлаштуванням буде краще за умови вступу України до ЄЕП, і 25% – за умови вступу України до ЄС. 26% – не визначилися з думкою з цього питання.

Подвійне громадянство

58% жителів Одеської області тією чи іншою мірою згодні з тим, що Україні потрібно запровадити можливість подвійного громадянства з іншими країнами, 21% – не підтримують цю ідею. 15% – настільки ж згодні, наскільки й не згодні з цією ідеєю, а 6% – не визначилися.

Якби подвійне громадянство в Україні було дозволене, то 31% жителів Одеси хотіли б, зберігаючи українське, отримати також і російське громадянство. 7% – громадянство Німеччини, 4% – США, 3% – Італії або Канади. При цьому менше третини опитаних жителів області не хотіли б отримувати друге громадянство (27%).

53% респондентів хотіли б отримати російське громадянство при збереженні українського (26,3% упевнені, що хотіли б, 26,4% – скоріше хотіли б). 39% жителів Одеської області не хотіли б отримувати російське громадянство при збереженні українського (23,3% точно не хотіли б, 15,2% – скоріше не хотіли б). 9% опитаних не визначилися з думкою з цього питання.

Кількість тих, хто хотів би отримати громадянство однієї з країн Європейського Союзу при збереженні українського, менша, ніж тих, хто хотів би отримати російське, – 44% (17,7% упевнені, що хотіли б, 24,8% – скоріше хотіли б). Стільки ж респондентів (44%) не хотіли б отримувати громадянство однієї з країн Європейського Союзу при збереженні українського (26,5% точно не хотіли б, 17% – скоріше не хотіли б). 14% опитаних не визначилися з думкою з цього питання.

Прогнози

Третина жителів Одеської області (33%) вважають, що у разі, якщо Україна опиниться у складному становищі, яке потребуватиме значної безповоротної фінансової допомоги, насамперед підтримку Україні надасть Росія. 10% думають, що це буде Європейський Союз, 5% – що Міжнародний валютний фонд, 4% – міжнародні гуманітарні організації, наприклад ООН. 35% респондентів вважають, що ніхто не прийде на допомогу Україні, 9% вагалися з відповіддю.

36% учасників дослідження вважають, що Україну колись приймуть до Європейського Союзу (9% упевнені, що приймуть, 26% думають, що скоріше приймуть). Тих, хто дотримується думки, що Україна ніколи не стане членом ЄС, більше – 50% (20% упевнені, що Україну ніколи не приймуть до ЄС, 30% обрали відповідь «скоріше не приймуть»). 15% опитаних не змогли визначитися з відповіддю.

Статус російської мови

52% жителів Одеської області дотримуються думки, що російська мова має бути другою державною на всій території України. 42% вважають, що російську мову слід зробити регіональною мовою в тих місцевостях, де цього бажає більшість населення. 5% респондентів вважають, що російську мову потрібно виключити з офіційного спілкування на всій території України. Близько 2% вагалися з відповіддю або відмовилися відповідати на це запитання.

Державний устрій

40% опитаних висловилися за те, що Україні більше підходить федеративний державний устрій, 38% – що унітарний. 22% не мають сформованої думки з цього питання.

Земельна реформа

72% жителів Одеської області знають, що влада готується провести земельну реформу, внаслідок якої буде дозволено вільно продавати і купувати землю. При цьому 65% жителів Одеської області негативно ставляться до цієї реформи (39% – негативно і 26% – скоріше негативно), і 21% – позитивно (8% – позитивно і 14% – скоріше позитивно). 14% – не визначилися.

Більшість опитаних (52%) підтримують лише довгострокову оренду земель сільськогосподарського призначення. 28% – могли б дозволити вільну купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення, але лише громадянам України, і лише 6% – іноземцям. 15% учасників дослідження – не визначилися.

Ставлення до референдумів

73% опитаних в області підтримують ідею значну частину важливих питань як на місцевому, так і на загальноукраїнському рівні вирішувати за допомогою референдумів, 16% – не підтримують цю пропозицію. 12% – не визначилися.

Більшість опитаних жителів Одеської області згодні з тим, що громадяни повинні мати можливість за допомогою місцевого референдуму відправляти у відставку голову обласної адміністрації або голову районної адміністрації (73%), відправляти у відставку мера і призначати нові вибори (75%), розпускати обласні, міські, районні, селищні, сільські ради і призначати вибори (70%), відправляти у відставку сільського голову (73%).

Також більшість респондентів згодні з тим, що громадяни України повинні мати можливість за допомогою загальнонаціонального референдуму вирішувати питання про вступ України до військових, політичних або економічних союзів (72%), розпускати Верховну Раду (67%), ухвалювати Конституцію та вносити до неї зміни (71%), відправляти у відставку Уряд (66%).

Користування інтернетом

Кожен другий житель Одеської області (51%) має доступ до інтернету вдома, на роботі, у місці навчання або з мобільного пристрою. Майже всі ці люди (49% жителів області) мають досвід користування інтернетом. Місячна аудиторія інтернету становить 47% жителів Одеської області (користувалися хоча б раз протягом 30 днів до дослідження), тижнева – 44%, добова – 35%.

По 32% респондентів в Одеській області протягом місяця до дослідження користувалися такими соціальними мережами, як «Вконтакте» та «Одноклассники». Кожен десятий (11%) опитаний користувався Facebook, 3% – Twitter, 2% – LiveJournal.

Опитування проводилося групою «Рейтинг» та Київським міжнародним інститутом соціології з 23 лютого по 14 березня 2013 року. Польовий етап тривав з 27 лютого по 10 березня 2013 року. Опитування проводилося в Одеській області (у 46 населених пунктах), загалом було опитано 1030 респондентів. Вибірка дослідження багатоступенева, випадкова. Похибка вибірки з імовірністю 0,95 не перевищує 3,1% (без урахування дизайн-ефекту). Метод збору даних – особисте (face-to-face) інтерв’ю за місцем проживання респондентів.

 Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», абсолютна більшість опитаних киян (78%) не підтримують ініціативу винести всі супермаркети та гіпермаркети за межі міста не менше ніж на 5 км. Позитивно ставляться – лише 14%. Разом з тим для 5% – це байдуже, а 3% – не визначилися з цього приводу.

Характерно, що чим молодше респонденти, чим вища у них освіта, тим менше вони підтримують ініціативу винести гіпермаркети за межі міста. Зокрема, ідею не підтримують понад 80% молоді.

Жінки також менше підтримують ідею, ніж чоловіки.

Аудиторія дослідження: населення Києва віком від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: 1060 респондентів. Метод дослідження: телефонне опитування, вибірка репрезентативна за віком, статтю та районами Києва. Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 3,1%, для значень близьких до 30% - не більше 2,8%, для значень близьких до 10% - не більше 2%. Терміни проведення дослідження: 25 лютого – 6 березня 2013 р.

 Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», більшість опитаних киян (58%) не підтримують ідею заборонити продаж секонд-хенду, підтримують – лише 20%. Разом з тим для 18% – це байдуже, а 4% – не визначилися з цього приводу.

Що цікаво, чим молодше респонденти, чим вища у них освіта, тим менше вони підтримують ідею заборонити продаж секонд-хенду. Так, ідею не підтримують майже 70% молоді, тоді як серед пенсіонерів таких трохи більше половини.

 Жінки також менше підтримують ідею, ніж чоловіки. 

Аудиторія дослідження: населення Києва віком від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: 1060 респондентів. Метод дослідження: телефонне опитування, вибірка репрезентативна за віком, статтю та районами Києва. Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 3,1%, для значень близьких до 30% - не більше 2,8%, для значень близьких до 10% - не більше 2%. Терміни проведення дослідження: 25 лютого – 6 березня 2013 р.

 Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», понад половина киян підтримують ідею висунення єдиного кандидата від опозиції на виборах мера Києва, не підтримують – лише 15%. Разом з тим для 18% - це байдуже, а 14% - не визначилися з цього приводу.

Ідею позитивно сприймають понад 70% прихильників як В.Кличка, так і А.Гриценка, А.Іллєнка, П.Порошенка та О.Кужель, а також половина з тих, хто не визначився з вибором кандидата. 

Лише прихильники О.Попова та Партії регіонів скептично оцінюють ініціативу.

Аудиторія дослідження: населення Києва віком від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: 1060 респондентів. Метод дослідження: телефонне опитування, вибірка репрезентативна за віком, статтю та районами Києва. Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 3,1%, для значень близьких до 30% - не більше 2,8%, для значень близьких до 10% - не більше 2%. Терміни проведення дослідження: 25 лютого – 6 березня 2013 р.

 Згідно з результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», якби вибори мера Києва відбувалися на початку березня 2013 року, то участь у них однозначно взяли б близько 55% виборців.

Так, якби вибори мера Києва відбувались на початку березня 2013 року 31%, серед тих, хто має наміри брати участь у виборах, підтримали б Віталія Кличка, 20,3% – Олександра Попова, майже 7% – Петра Порошенка.

Приблизно по 4% виборців підтримали б Андрія Іллєнка та Олександру Кужель, близько 2% – Анатолія Гриценка. Понад 1% – Олега Ляшка, Олександра Омельченка та Миколу Катеринчука. Ще близько 3% проголосували б за інших кандидатів, чверть – не визначилися з вибором.

Спостерігаються чіткі тенденції: чим молодше респонденти, тим частіше вони підтримують Віталія Кличка, чим старші – Олександра Попова та Петра Порошенка.

Якби вибори мера Києва відбувалися у два тури і до другого туру вийшли Олександр Попов та Віталій Кличко, то 26,5% опитаних (серед тих, які мають намір голосувати) підтримали б чинного керівника міста, 60,4% – лідера партії УДАР, 13,1% – не визначились.

Якби вибори мера Києва відбувалися у два тури і до другого туру вийшли Олександр Попов та Петро Порошенко, то 36,6% опитаних підтримали б чинного керівника міста, 41,5% – Петра Порошенка, 21,9% – не визначились.

Якби вибори мера Києва відбувалися у два тури і до другого туру вийшли Олександр Попов та Микола Катеринчук, то 41,2% опитаних підтримали б чинного керівника міста, 35% – лідера Європейської партії, 23,9% – не визначились.

Цікаво, що 35% опитаних киян хотіли б бачити Віталія Кличка мером Києва і майже стільки ж (37%) – лідером фракції УДАР у Верховній Раді. Разом з тим 15% – не хотіли б бачити ні тим, ні тим, а 13% – не визначилися з відповіддю.

Характерно, що дві третини виборців самого В.Кличка хотіли би бачити його саме мером Києва і лише кожен п’ятий – лідером фракції УДАР у Верховній Раді. Серед прихильників О.Кужель половина – за мерство Кличка, половина – за парламент. Прихильники решти кандидатів воліли б бачити В.Кличка переважно в парламенті. 

Аудиторія дослідження: населення Києва віком від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: 1060 респондентів. Метод дослідження: телефонне опитування, вибірка репрезентативна за віком, статтю та районами Києва. Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95):для значень близьких до 50% похибка становить не більше 3,1%, для значень близьких до 30% - не більше 2,8%, для значень близьких до 10% - не більше 2%. Терміни проведення дослідження: 25 лютого – 6 березня 2013 р.

 Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», абсолютна більшість опитаних (81%) підтримує прийняття Закону України Про відкликання депутатів. Не підтримують лише 13%, не визначилися з цього приводу – 6%.

Ініціатива популярна в усіх регіонах та серед виборців різних партій. Хіба що дещо менша підтримка на Донбасі та серед виборців Партії регіонів, серед яких найбільше невизначених з даного питання.

На думку більшості опитаних (61%), депутата повинен відкликати виборець. 14% опитаних вважать, що це повинен робити виборець, але за ініціативи партії,  стільки ж – що це прерогатива виключно партії, яка висувала кандидата. Ще 12% вважають, що це повинен робити суд, при цьому 7% вважають, що суд це має робити одноосібно, а 5% – за ініціативи парламентської більшості.

Крім того, 5% опитаних вважають, що відкликати депутата повинен лише парламент, а ще 5% – Президент. Не визначились з цього питання 10%.

Як із попереднього питання,  думки респондентів, опитаних в різних регіонах і серед прихильників різних партій, майже збігаються.

Понад половина опитаних вважає, що депутата потрібно відкликати за корупційні діяння, стільки ж – за недотримання виборчих обіцянок. Майже 40% вважають, що депутата необхідно відкликати за зраду державним iнтересам i невиконання своїх зобов'язань, якi проголошуються у присязi.

Третина – за систематичну вiдсутнiсть на пленарних засiданнях та засiданнях комітетів, стільки ж – за невиконання своїх публiчних обiцянок щодо пiдтримки тiєї чи iншої ідеології. 26% опитаних переконані, що дупутата потрібно відкликати у випадку переходу до іншої фракції,  22% – за неособисте голосування. Не визначилися з даного питання лише 4% опитаних.

Відкликання депутатів за корупційні діяння найбільше підтримують прихильники КПУ та УДАРу, за невиконання своїх публiчних обiцянок щодо пiдтримки тiєї чи iншої ідеології – прихильники Партії регіонів, за перехід в іншу фракцію – прихильники Батьківщини та Свободи. Найбільш суворо карати за систематичну  вiдсутнiсть на пленарних засiданнях та засiданнях комітетів пропонують прихильники КПУ.  

Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face). Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,2%, для значень близьких до 30% - не більше 2%, для значень близьких до 10% - не більше 1,3%, для значень близьких до 5% - не більше 1%. Терміни проведення дослідження: 22 – 28 лютого 2013 р.

Розподіл областей:

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька  

Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська

Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська

Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь

Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська

Донбас: Донецька, Луганська

 Згідно з дослідженням Соціологічної групи «Рейтинг», для абсолютної більшості опитаних (71%) 8 березня – це гарний привід зробити приємне близьким жінкам. Водночас для 11% свято 8 березня символізує боротьбу жінок за свої права, для 9% - це політичне свято з радянського минулого, а для 6% – це просто звичайний день.

Чим молодші респонденти, тим частіше вони асоціюють свято 8 березня з гарним приводом зробити приємне близьким жінкам, водночас чим старші респонденти, тим частіше вони називають 8 березня політичним святом з радянського минулого.

Лише для 7% чоловіків 8 березня символізує боротьбу жінок за свої права, тоді як серед жінок – таких вдвічі більше.

Одружені чи неодружені однаково ставляться до свята.

Найбільше тих, хто символізує 8 березня з боротьбою жінок за свої права серед виборців КПУ, а тих, хто вважає його звичайним днем – серед прихильників Свободи.

Для порівняння ми запропонували респондентам оцінити ставлення до 23 лютого.

Отже, лише для 41% опитаних 23 лютого – це гарний привід зробити приємне близьким чоловікам (так частіше вважають жінки). Для 39% – це свято чоловіків, які мають чи мали відношення до армії (так частіше вважають самі чоловіки). При цьому лише 12% вважають його політичним святом з радянського минулого, а 7% – звичайним днем.

Отже, більшість, так чи інакше, сприймає 23 лютого як свято. Чим молодші респонденти, тим частіше вони асоціюють 23 лютого з гарним приводом зробити приємне близьким чоловікам, водночас чим старші респонденти, тим частіше вони називають 23 лютого  святом чоловіків, які мають чи мали відношення до армії або політичним святом з радянського минулого.

Найбільше тих, хто символізує 23 лютого зі святом чоловіків, які мають чи мали відношення до армії, серед прихильників КПУ, тих, хто вважає його звичайним днем – серед прихильників Свободи та Батьківщини.

Таким чином спостерігаємо тенденції, коли молодь все частіше «виводить» 8 березня та 23 лютого поза політику, свята «обростають» новими асоціаціями і традиціями, а політична складова «вимивається».

Варто зазначити, що на 8 березня та 23 лютого подарунки дарують частіше, ніж на День Валентина (14 лютого), яке залишається більш молодіжним святом. Так, майже 40% чоловіків і жінок отримали подарунки на День Валентина цього року,  при цьому  подарунок на 23 лютого отримали 70% чоловіків і ті ж 70% жінок очікують свій подарунок на 8 березня.

Проте, як і минулого року, ми спостерігаємо дещо цікаве та нелогічне у питанні «жіночі-чоловічі» свята. Так, цього 23 лютого кількість чоловіків, що отримали подарунок, є більшою, ніж жінок, що їх дарували. Можливо по цій загадковій причині J ми спостерігаємо ще одну цікаву тенденцію. Кількість чоловіків, що планують дарувати подарунок на 8 березня є більшою за кількість жінок, які очікують отримати подарунок.

У соціологів з’явилось нове важливе питання для дослідження: чи то жінки недооцінюють чоловіків, чи то чоловіки дещо перебільшують свої «подарункові» наміри? А може є інші, «треті» причини… ми це обов’язково з’ясуємо!  А поки що, будемо вірити у те, що чоловіки зможуть приємно вразити жінок на свято і підняти свої рейтинги, чого і всім бажаємо!

Зі святом Вас, наші найкращі жінки планети!

Нехай весна цвіте в душі!!!

Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face). Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,2%, для значень близьких до 30% - не більше 2%, для значень близьких до 10% - не більше 1,3%, для значень близьких до 5% - не більше 1%. Терміни проведення дослідження: 22 – 28 лютого 2013 р.

Розподіл областей:

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька  

Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська 

Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська 

Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь 

Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська 

Донбас: Донецька, Луганська

 Згідно з результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», якби вибори Президента України відбувалися наприкінці лютого 2013 року, то участь у них взяли б близько 70% виборців.

Зокрема, В.Януковича підтримали б 25,1% опитаних (серед тих, хто взяв би учать у виборах), 15,1% – В.Кличка, 13,9% – Ю.Тимошенко, 7,9% – О.Тягнибока, 7,7% – П.Симоненка, 7,4% – А.Яценюка. Решту політиків підтримують значно менше: 1,7% – А.Гриценка, 1,5% – С.Тігіпка, 1,2% – П.Порошенка, 1,1% – Н.Королевську, решту політиків – 4%, не визначилися – 11,1%, «проти всіх» – 2,3%.

У разі якщо Ю.Тимошенко не братиме участь у виборах трійка лідерів виглядає наступним чином: В.Януковича підтримали б 25,1% опитаних, 16,8% – В.Кличка, 15,1% – А.Яценюка. Крім того, 8,9% підтримали б О.Тягнибока, 7,7% – П.Симоненка, 2,2% – А.Гриценка, 1,7% – С.Тігіпка, 1,4% – П.Порошенка, 1,4% – Н.Королевську, решту політиків – понад 4%, не визначилися – 12,6%, «проти всіх» – 2,3%.

Важливо додати, що майже 60% виборців Ю.Тимошенко (якщо остання не братиме участі у виборах) готові проголосувати у І турі виборів за А.Яценюка, кожен десятий підтримав би В.Кличка, стільки ж – О.Тягнибока, кожен шостий – не визначився або «проти всіх».

Таким чином, якби вибори Президента України відбувалися наприкінці лютого 2013 року, то у другому турі В.Януковичу протистояв би В.Кличко або А.Яценюк (Ю.Тимошенко).

Зважаючи на те, що сукупно опозиційні сили мають вищу підтримку у суспільстві, В.Янукович ризикує програти ІІ тур президентських виборців практично кожному з лідерів опозиційних партій, представлених у парламенті. При цьому шанси В.Кличка є наразі найвищими, високими є шанси на перемогу у А.Яценюка та Ю.Тимошенко, трохи нижчими – у О.Тягнибока.

Так, якби вибори Президента України відбулися наприкінці лютого 2013 і до другого туру вийшли В.Янукович і В.Кличко, то 30,2% опитаних (серед тих, які мають намір голосувати) підтримали б чинного Президента, 49% – лідера партії УДАР, 11,6% – не підтримали б жодного і 9,2% – не визначились.

Якби до другого туру вийшли В.Янукович і А.Яценюк, то 33% опитаних підтримали б чинного главу держави, 40% – лідера партії Батьківщини, 18,4% – не підтримали б жодного і 8,6% – не визначились щодо свого вибору.

Якби до другого туру вийшли В.Янукович і Ю.Тимошенко, то 33,2% опитаних підтримали б чинного Президента, 36,4% – екс-прем’єра та лідера партії Батьківщини, 22,4% – не підтримали б жодного і 8% – не визначились.

Якби до другого туру вийшли В.Янукович і О.Тягнибок, то 33,5% опитаних підтримали б чинного главу держави, 32,3% – лідера Свободи, 23,4% – не підтримали б жодного і 10,8% – не визначились щодо свого вибору.

Варто додати, що за рік у «рейтингах другого туру» суттєво додали В.Кличко (з 37 до 49%) та О.Тягнибок (з 24 до 32%). Також додав і А.Яценюк (з 38 до 40%). З іншого боку додав і чинний Президент, проте цей приріст не такий відчутний.

Не дивлячись на те, що у президентському рейтингу А.Яценюк поступається Ю.Тимошенко майже вдвічі, у другому турі його готові підтримати більше виборців, ніж Ю.Тимошенко. Виборці В.Кличка менш схильні підтримувати А.Яценюка та Ю.Тимошенко у другому турі, ніж навпаки. Так само, виборці А.Яценюка менш схильні підтримувати О. Тягнибока. Цікаво, що виборці А.Яценюка також менш схильні підтримувати і Ю.Тимошенко. Разом з тим, якщо до другого туру вийде А.Яценюк, його підтримають майже 90% прихильників Ю.Тимошенко, 75% – В.Кличка, 60% – О.Тягнибока.

Прихильники П.Симоненка та С.Тігіпка швидше голосуватимуть за В.Януковича, а А.Гриценка та П.Порошенка – проти.

Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face). Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,2%, для значень близьких до 30% - не більше 2%, для значень близьких до 10% - не більше 1,3%, для значень близьких до 5% - не більше 1%. Терміни проведення дослідження: 22 – 28 лютого 2013 р.

Розподіл областей:

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька  

Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська

Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська

Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь

Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська

Донбас: Донецька, Луганська

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», якби вибори до Верховної Ради України відбувалися наприкінці лютого 2013 року, то участь у них взяли б близько двох третин виборців.

Найвищий рівень мобілізації фіксується на Заході, найнижчий – на Донбасі та Півдні країни, де участь у виборах підтвердили лише близько половини виборців.

РЕЗУЛЬТАТИ:

Якби вибори до Верховної Ради України відбувалися наприкінці лютого 2013 року, то перемогу здобула б Партія регіонів. Так, 24,9% опитаних (серед тих, хто взяв би учать у виборах) проголосували б за Партію регіонів, 19,3% – за Батьківщину, 18,1% – за УДАР, 11,9% – за Свободу, 8,7% – за Комуністичну партію. Ще 1,2% виборців підтримали б партію Н.Королевської «Україна – Вперед!», менше 1% – Радикальну партію Олега Ляшка та «Нашу Україну». Решту партій – 2,7%, не визначились з вибором – 11,8%.

Для коректного порівняння показників партій з результатами виборів, було проведено перерозподіл «невизначених».

В результаті отримуємо: якби вибори до Верховної Ради України відбувалися наприкінці лютого 2013 року, то за Партію регіонів проголосували б 28,2% виборців, за Батьківщину – 22%, за партію УДАР – 20,4%, за Свободу – 13,5%, за КПУ – 10%. Інші партії – близько 6%.

Отже, порівняно з результатами парламентських виборів спостерігаються тенденції:
 

• Сукупна підтримка опозиційних партій (Батьківщини, УДАРу і Свободи) збільшилась з 50 до 56%, водночас сукупна підтримка партій, які формують більшість у парламенті (Партії регіонів та КПУ), зменшилась з 43 до 38%.
• «Нові» парламентські партії (УДАР і Свобода) додали в підтримці, «старі» (Батьківщина, Партія регіонів та КПУ) – втратили.
• Партія регіонів залишається одноосібним лідером симпатій виборців Донбасу, Півдня та Сходу країни. У свою чергу Батьківщина на Заході ділить першість зі Свободою та УДАРом, в Центрі та Півночі – з УДАРом.
• УДАР продовжує підтримувати переважно молодь, КПУ – старші люди. Найбільш освічений електорат у Свободи та УДАРу, найменш – у КПУ. Також в електораті Свободи та УДАРу найбільше працюючих, а в електораті КПУ домінують пенсіонери.
• Батьківщину більше підтримують в селах, Партію регіонів та КПУ – в містах.
• Як і на виборах УДАР і Свободу більше підтримують чоловіки, Батьківщину, Партію регіонів та КПУ – жінки.

Виборці Свободи і Батьківщини переважно україномовні. Цікаво, за останні півроку частка україномовних в електораті Свободи зменшилась з 75 до 68%, водночас зросла кількість тих, які спілкуються вдома обома мовами або російською. В структурі прихильників КПУ і Партії регіонів понад половина російськомовні, чверть розмовляють вдома обома мовами, ще чверть – українською. Цікаво, серед виборців УДАРу половина розмовляють вдома українською, половина – російською або обома. Серед «невизначених» більше російськомовних, що логічно, оскільки найбільше «невизначених» фіксується на Півдні, Сході та Донбасі. 

Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face). Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,2%, для значень близьких до 30% - не більше 2%, для значень близьких до 10% - не більше 1,3%, для значень близьких до 5% - не більше 1%. Терміни проведення дослідження: 22 – 28 лютого 2013 р.

Розподіл областей:
Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька
Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська
Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська
Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь

Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська

Донбас: Донецька, Луганська

Згідно з результатами дослідження Соціологічної групи "Рейтинг", проведеного в грудні 2012 року, 50% жителів Миколаївської області обираючи між підписанням договору про асоціацію і подальшим вступом до Європейського Союзу або ж повноправною участю в Митному Союзі та Єдиному Економічному Просторі з Росією, Білоруссю і Казахстаном, вибирають Митний Союз і ЄЕП, а 34% віддають перевагу договору про асоціацію і подальшому вступу до ЄС. 16% - не визначилися.

54% опитаних хотіли б, що б Україна і Росія були незалежними, але дружніми державами, з відкритими кордонами, без віз і митниць. 34% вважають, що відносини України і Росії повинні бути такими ж, як з іншими державами, із закритими кордонами, візами, митницями. При цьому 7% респондентів вважають, що Україна і Росія повинні об'єднатися в одну державу. Ще 5% - не визначилися.

Жителі області більш оптимістично оцінюють перспективи продажу продукції української промисловості та сільського господарства, у разі якщо Україна стане повноправним членом Митного Союзу та ЄЕП (51%), ніж у при вступі нашої країни до ЄС (29%). При цьому 21% - не знають як краще.

Трохи інакше опитані оцінили можливості українських громадян знайти хорошу роботу - 46% опитаних вважають, що з працевлаштуванням буде краще, за умови вступу України до ЄЕП і 30% - за умови, що Україна вступить до ЄС. 24% - не визначились з цього питання.

53% опитаних в тій чи іншій мірі згодні, що Україні потрібно ввести можливість подвійного громадянства з іншими країнами, 28% - не підтримують цю ідею. 13% - наскільки згодні, настільки й не згодні з цією ідеєю, а 7% - не визначилися.

Якби подвійне громадянство в Україні було дозволено, то 28% жителів Миколаївщини хотіли б при збереженні українського отримати ще й російське громадянство. 7% - громадянство Німеччини, 3% - США, 3% - Італії, по 2% - Канади. При цьому більше третини опитаних жителів області не хотіли б отримати друге громадянство (36%).

82% опитаних знають, що влада готується провести земельну реформу, в результаті якої буде дозволено вільно продавати і купувати землю. При цьому 81% мешканців Миколаївської області в тій чи іншій мірі негативно ставляться до цієї реформи, і лише 7% - позитивно. 11% - не визначилися.

Більшість опитаних (68%) підтримують тільки довгострокову оренду земель сільськогосподарського призначення. Кожен десятий (10%) - могли б дозволити вільну купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення, але тільки громадянам України і тільки 1% - іноземцям. Кожен п’ятий (21%) - не визначилися з цього питання.

63% опитаних в області підтримують ідею значну частину важливих питань, як на місцевому, так і на всеукраїнському рівні, вирішувати за допомогою референдумів, 26% - не підтримують цю пропозицію. 11% - не визначилися.

Більшість опитаних жителів Миколаївської області згодні з тим, що у громадян повинна бути можливість за допомогою місцевого референдуму відправляти у відставку голову обласної адміністрації або голову райадміністрації (66%), відправляти у відставку мера і призначати нові вибори (66%), розпускати обласні, міські, районні, селищні, сільські ради і призначати вибори (61%), відправляти у відставку сільського голову (60%).

Також більшість респондентів згодні з тим, що у громадян України повинна бути можливість за допомогою всенародного референдуму вирішувати питання про вступ України в військові, політичні або економічні союзи (69%), розпускати Верховну Раду (761%), приймати Конституцію та вносити до неї зміни (60%), відправляти у відставку Уряд (60%), Президента (56%).

Аудиторія дослідження: населення Миколаївської області у віці від 18 років і старше. Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Тип вибірки: квотна (тип поселення, стать, вік). Територія дослідження: охоплені всі адміністративні райони Миколаївської області: 19 районів, 4 міста обласного підпорядкування та обласний центр (всього - 36 населених пунктів). Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв'ю згідно з опитувальником (face to face). Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,8%, для значень близьких до 30% - не більше 2,5%, для значень близьких до 10% - не більше 1,7%. Терміни проведення дослідження: 30 листопада - 11 грудня 2012

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», 52% опитаних українців підтримують приєднання України до Європейського Союзу. Не підтримують – 34%. Ще 14% – не визначились.

Варто зазначити, що протягом 2012 року кількість прихильників євроінтеграції є стабільною, що дещо менше, ніж у 2010-2011, проте більше, ніж у 2009 роках. Незважаючи на це, кількість «твердих» прихильників євроінтеграції зростає щороку: якщо у 2010-2011 роках однозначно підтримували вступ України до ЄС близько чверті українців, то у 2012 – щонайменше третина.

Найбільшими прихильниками вступу України до ЄС є молодь – майже дві третини опитаних у віці 18-29 років підтримують ініціативу, а не підтримують лише чверть. Найбільш песимістично ставляться до ініціативи старші люди – 38% підтримують і 43% не підтримують. Серед найбільших прихильників євроінтеграції мешканці Заходу (77%), дещо менше Центру (64%), Півночі (54%) та Сходу (51%). Водночас близько половини опитаних на Півдні та Донбасі не підтримують ініціативу.

Разом з тим 41% опитаних підтримують утворення єдиної держави  у складі України, Росії, Білорусі. Не підтримують – 44%. Ще 15% - не визначились.

Якщо протягом 2010-2011 років кількість прихильників спільної держави стабільно перевищувала кількість противників, то вже у 2012 році спостерігаються зворотні тенденції.

Утворення спільної держави з Росією найбільше підтримують старші люди (53%), найменше – молодь (32%), більше у містах, ніж в селах. Стабільно найбільшу підтримку ініціатива має на Півдні (64%), Донбасі (57%) та на Сході (54%) країни. Водночас понад половина мешканців Центральної та Північної України та понад 80% Західної не підтримують утворення єдиної держави  у складі України, Росії, Білорусі.

Цікаво, що щонайменше чверть опитаних, які підтримують утворення єдиної держави з Росією та Білоруссю, одночасно підтримують і приєднання України до ЄС.

Враховуючи такі особливості відповідей, респондентам було задане пряме запитання. Отже, на думку опитаних для України підписання Угоди про Зону вільної торгівлі з Євросоюзом більш вигідне (40%), ніж вступ до Митного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном (37%). 23% – не змогли визначитися. 

Протягом останнього року кількість прихильників підписання Угоди про Зону вільної торгівлі з Євросоюзом майже не змінилася, натомість незначно, але зросла кількість тих, які вважають Митний союз більш вигідним для країни (з 34 до 37%).

В результаті Захід, Північ і Центр України більше підтримують Угоду з Євросоюзом. Донбас, Південь і Схід – вступ до Митного союзу. Також на Сході відносно більше невизначених з даного питання. Молодь, люди з вищою освітою традиційно більше підтримують  підписання Угоди про Зону вільної торгівлі з Євросоюзом, старші – вступ до Митного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном.

41% респондентів підтримують надання російській мові статусу державної. Водночас понад половина (51%) виступають проти цього.  Ще 8% - не визначились.

Слід зазначити, що протягом останніх двох років кількість противників та прихильників двомовності майже рівні. Проте, у 2012 році рівень підтримки надання російській мові статусу державної різко зменшився, особливо протягом другої половини 2012 року. Якщо говорити про більш довгу динаміку, то з 2009-2010 років рівень підтримки ініціативи зменшився з 52-54% до 41%, натомість кількість противників зросла з 40-41% до 51%.

Серед найбільших прихильників двомовності мешканці Донбасу (75%), Півдня (72%) та Сходу (53%). Водночас майже 70% мешканців Центральної та Північної України та майже 90% Західної – не підтримують ініціативу. Надання російській мові статусу державної більше підтримують старші люди, найменше – молодь, більше у містах, ніж в селах.

Можна припустити, що нещодавнє підсилення на законодавчому рівні статусу російської мови на окремих територіях, в цілому сприяло погіршенню ставлення до ідеї надання російській мові статусу державної загалом в країні.

Адже, згідно з результатами аналогічного дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у липні 2012 року, майже 80% опитаних не мали протягом останнього року жодних проблем з використанням рідної мови. На думку 37% опитаних більшого захисту на законодавчому рівні в Україні потребує українська мова, вдвічі менше (18%) – вважають, що більшого захисту потребує російська. Водночас 34% вважають, що обидві мови достатньо захищені на законодавчому рівні.

Лише 19% опитаних українців підтримують вступ України в НАТО, при цьому майже дві третини не підтримують. Варто відмітити, що рівень підтримки вступу України до НАТО протягом 2012 року залишався стабільним, проте якщо взяти більш довгу динаміку, то він дещо погіршився – з 24-26% у 2010 році до 19% у 2012 році.

Яскраво вираженою підтримка приєднання України до Північноатлантичного Альянсу  є лише на Заході країни (близько половини опитаних). Ставлення до НАТО серед  молоді дещо краще, ніж серед людей середнього та старшого віку.

Чверть  опитаних підтримують ідею визнати ОУН-УПА учасниками боротьби за державну Незалежність України, 51% опитаних – не підтримують. Ще 26% не визначились з цього питання. Порівняно з 2010 роком кількість прихильників ідеї зросла з 20 до 23%, а противників зменшилася з 61 до 51%. Також зросла кількість невизначених з даного питання.

Ідея знаходить підтримку у понад 60% мешканців Західної України та близько чверті мешканців Центральної та Північної України. Натомість понад половина мешканців Сходу, майже 70% Донбасу і Півдня не підтримують ідею визнати ОУН-УПА учасниками боротьби за державну Незалежність України. Ідею більше підтримують в селах, ніж в містах. Найбільша кількість невизначених у даному питанні серед молоді, серед старших людей найбільший рівень непідтримки.

Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші

Вибіркова сукупність: 2000 респондентів

Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face)

Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,2%, для значень близьких до 30% - не більше 2%, для значень близьких до 10% - не більше 1,3%, для значень близьких до 5% - не більше 1%

Терміни проведення дослідження: 25 вересня – 5 жовтня 2012 р.

Розподіл областей:

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька  

Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська

Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська

Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь

Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська

Донбас: Донецька, Луганська

Згідно з результатами опитування Соціологічної групи "Рейтинг", проведеного в грудні 2012 року, 80% мешканців Дніпропетровської області знають, хто зараз є головою обласної державної адміністрації. При цьому 3% вважають, що знають, хто губернатор, але при опитуванні назвали іншу людину. Практично кожен п'ятий (17%) не знає або не пам'ятає прізвище губернатора.

Відносна більшість опитаних не змогли оцінити діяльність губернатора - дали оцінку «ні добре, ні погано» (42%). Разом з тим, практично стільки ж жителів Дніпропетровської області (40%) оцінюють діяльність свого губернатора позитивно (7% - дуже добре і 33% - швидше добре). Кожен десятий оцінив його роботу негативно або не визначився з оцінкою.

При цьому майже половина опитаних (48%) вважають, що ситуація в області з моменту призначення нинішнього голови обласної державної адміністрації покращилася (7% - сильно і 41% дещо покращилася). А кожен третій вважає що призначення нинішнього губернатора ніяк не вплинуло на ситуацію в області (36%). Ще 5% вказали на погіршення ситуації в області, а кожен десятий не зміг визначитися з відповіддю на питання.

Якби у жителів області була можливість обирати голову Облдержадміністрації, то майже кожен другий проголосував би за діючого губернатора (47%). 6% - за іншого кандидата, 14% - не брали б участі у таких виборах. Разом з тим, кожен третій (32,3%) не зміг визначитися зі своїм вибором.

 

Аудиторія дослідження: населення Дніпропетровської області у віці від 18 років і старше. Вибіркова сукупність: 1200 респондентів.Тип вибірки: квотна (тип поселення, стать, вік).Територія дослідження: охоплені всі адміністративні райони Дніпропетровської області: 22 райони, 11 міст обласного підпорядкування та обласний центр (всього - 34 населених пункти). Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв'ю згідно з опитувальником (face to face). Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,8%, для значень близьких до 30% - не більше 2,5%, для значень близьких до 10% - не більше 1,7%. Терміни проведення дослідження: 30 листопада - 10 грудня 2012
 

Згідно з результатами дослідження Соціологічної групи "Рейтинг", проведеного в грудні 2012 року, 45% мешканців Дніпропетровської області, вважають, що Україна повинна в своєму розвитку орієнтуватися на співробітництво з Росією і входження в Митний Союз і ЄЕП з Росією, Білоруссю, Казахстаном та іншими країнами. При цьому 28% опитаних вважають, що Україна у своєму розвитку повинна орієнтуватися на вступ до Європейського союзу, а 19% жителів області виступають за збереження повної незалежності у прийнятті політичних та економічних рішень, без входження ні в ЄС, ні в ЄЕП. Ще 8% - не визначились щодо цього питання.

У питанні вибору між підписанням договору про асоціацію і подальшим вступом до Європейського Союзу або ж повноправною участю в Митному Союзі та Єдиному Економічному Просторі з Росією, Білоруссю і Казахстаном, 57% жителів Дніпропетровської області вибирають Митний Союз і ЄЕП, а 31% віддають перевагу договору про асоціацію і подальшому вступу до ЄС. 12% - не визначилися.

70% опитаних хотіли б, що б Україна і Росія були незалежними, але дружніми державами, з відкритими кордонами, без віз і митниць. 13% вважають, що відносини України і Росії повинні бути такими ж, як з іншими державами, із закритими кордонами, візами, митницями. При цьому 13% респондентів вважають, що Україна і Росія повинні об'єднатися в одну державу. Ще 5% - не визначилися.

Жителі області більш оптимістично оцінюють перспективи продажу продукції української промисловості та сільського господарства, у разі якщо Україна стане повноправним членом Митного Союзу та ЄЕП (50%), ніж у при вступі нашої країни до ЄС (28%). При цьому 23% - не знають як краще.

Трохи інакше опитані оцінили можливості українських громадян знайти хорошу роботу - 44% опитаних вважають, що з працевлаштуванням буде краще, за умови вступу України до ЄЕП і 32% - за умови, що Україна вступить до ЄС. 24% - не визначились з цього питання.

60% опитаних в тій чи іншій мірі згодні, що Україні потрібно ввести можливість подвійного громадянства з іншими країнами, 23% - не підтримують цю ідею. 10% - наскільки згодні, настільки й не згодні з цією ідеєю, а 7% - не визначилися.

Якби подвійне громадянство в Україні було дозволено, то 30% жителів Дніпропетровщини хотіли б при збереженні українського отримати ще й російське громадянство. 10% - громадянство Німеччини, 5% - США, 3% - Канади, по 2% - Італії, Ізраїлю та Польщі. При цьому третина опитаних жителів області не хотіли б отримати друге громадянство (30%).

83% опитаних знають, що влада готується провести земельну реформу, в результаті якої буде дозволено вільно продавати і купувати землю. При цьому 70% мешканців Дніпропетровської області в тій чи іншій мірі негативно ставляться до цієї реформи, і лише 20% - позитивно. 10% - не визначилися.

Більшість опитаних (61%) підтримують тільки довгострокову оренду земель сільськогосподарського призначення. Чверть (25%) - могли б дозволити вільну купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення, але тільки громадянам України і менше 3% - іноземцям. 11% - не визначилися з цього питання.

72% опитаних в області підтримують ідею значну частину важливих питань, як на місцевому, так і на всеукраїнському рівні, вирішувати за допомогою референдумів, 17% - не підтримують цю пропозицію. 11% - не визначилися.

Більшість опитаних жителів Дніпропетровської області згодні з тим, що у громадян повинна бути можливість за допомогою місцевого референдуму відправляти у відставку мера і призначати нові вибори (74%), відправляти у відставку голову обласної адміністрації або голову райадміністрації (71%), сільського голову (71%), розпускати обласні, міські, районні, селищні, сільські ради і призначати вибори (67%).

Також більшість респондентів згодні з тим, що у громадян України повинна бути можливість за допомогою всенародного референдуму розпускати Верховну Раду (72%), відправляти у відставку Уряд (68%), Президента (67%), вирішувати питання про вступ України в військові, політичні або економічні союзи (70%), приймати Конституцію та вносити до неї зміни (65%).

 

 

 

Аудиторія дослідження: населення Дніпропетровської області у віці від 18 років і старше

Вибіркова сукупність: 1200 респондентів

Тип вибірки: квотна (тип поселення, стать, вік)

Територія дослідження: охоплені всі адміністративні райони Дніпропетровської області: 22 райони, 11 міст обласного підпорядкування та обласний центр (всього - 34 населених пункти)

Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв'ю згідно з опитувальником (face to face).Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,8%, для значень близьких до 30% - не більше 2,5%, для значень близьких до 10% - не більше 1,7%.Терміни проведення дослідження: 30 листопада - 10 грудня 2012
 

Згідно зведених результатів досліджень, проведених Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 2010-2012 років, більшість українців погоджуються з твердженням, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом Українського народу. Так, у жовтні 2012 року 59% опитаних погодилися з цим твердженням, натомість не погодились 22%. Не визначились з цього питання 19% опитаних.
Слід окремо звернути увагу на коливання громадської думки у ставленні до цього питання. Так, у березні 2010 року з тезою про геноцид погодились 61% опитаних, у січні 2011 року їх кількість зменшилась до 53%, а вже у квітні 2011 року кількість тих, хто визнає Голодомор геноцидом зросла до 58%. Протягом цього року підтримка даної тези становила майже 60%.
При цьому кількість противників визнання Голодомору геноцидом протягом 2011-2012 років зменшилася на третину – з 34 до 22%.
Тезу про геноцид поділяють близько 80% мешканців Заходу, Центру та Півночі, а також більше половини Півдня, третина – на Сході та кожен четвертий мешканець Донбасу.
З тезою погоджуються усі без винятку вікові категорії населення, при цьому найбільше невизначених - серед молоді (чверть). Мешканці сіл більше згодні з тезою про геноцид, аніж мешканці міст (64% проти 57%).


Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші.Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face)
Дослідження проводилися:
У березні 2010 року, опитано 2000 респондентів, похибка не більше 2,2%
У січні 2011 року, опитано 4000 респондентів, похибка не більше 1,5%
У квітні 2011 року, опитано 2000 респондентів, похибка не більше 2,2%
У лютому 2012 року, опитано 4000 респондентів, похибка не більше 1,5%
У жовтні 2012 року, опитано 2000 респондентів, похибка не більше 2,2%
Розподіл областей:
Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька
Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська
Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська
Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь
Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська
Донбас: Донецька, Луганська
 

28 жовтня 2012 року, на замовлення 5 каналу, Соціологічною групою «Рейтинг» проведено екзит-пол «УКРАЇНА-2012». Опитування відбулося на виході з 350 виборчих дільниць. Кількість опитаних становить 23 800 респондентів. Похибка для значень, близьких до 10%, становить не більше 1%, для значень близьких до 20-30% – не більше 1,5-2%.

Згідно з результатами екзит-полу Партію регіонів підтримали майже 29% опитаних, Батьківщину – близько 24%, УДАР – близько 14%, КПУ – близько 13%, Свободу – понад 12%.

Відхилення, вище рівня граничної статистичної похибки, зафіксовані лише відносно Свободи (-2,2), яка за даними ЦВК набрала менше, ніж за результатами екзит-полу (10,4 проти 12,6%). У свою чергу за даними ЦВК результати Партії регіонів (+1,3%) та Батьківщини (+1,6%) виявилися вищими, ніж за даними екзит-полу групи «Рейтинг».

Характерно, що усі екзит-поли, які відбувалися 28 жовтня 2012 року, дали Свободі більше, ніж ЦВК, натомість Батьківщині і КПУ – менше. Щодо Партії регіонів результати екзит-полів показали різні тенденції – частина компаній показали результати нижчі за ЦВК, частина – навпаки – вищі.

Згідно з офіційними даними ЦВК, відрив Партії регіонів від Батьківщини становить 4,5%. Найближчими до цього показники виявились екзит-поли Соціологічної групи «Рейтинг» (4,8%), Національного екзит-полу – Демініціативи, Центр Разумкова, КМІС (3,7%) та TNS / SOCIS (6,6%).

 

Якщо порівняти результати виборів з останніми дослідженнями Соціологічної групи «Рейтинг» (результати після розподілу невизначених) можна дійти наступних висновків:
 

•     З вересня сумарна підтримка партій чинної коаліції (Партія регіонів, КПУ) зменшилась з 44,5 до 43,2%, з початку жовтня – не змінилася (43,2% - на виборах). Водночас, сумарна підтримка опозиційних партій (Батьківщина, УДАР та Свобода) динамічно зростала: з 46,4% у вересні до 48,8% на початку жовтня і до 49,9% на виборах 28 жовтня.
•     Рейтинги партій, зафіксовані дослідженнями Соціологічної групи «Рейтинг» у вересні, практично відповідають результатам, зафіксованим ЦВК на виборах 28 жовтня. За виключенням Свободи, підтримка якої порівняно з вереснем покращилися вдвічі, а порівняно з початком жовтня – на третину. Підтримка Партії регіонів дещо знизилась (-1,5%), аналогічно Батьківщини (-1,6%), натомість показники УДАРу та КПУ практично не змінилися.
•     Разом з тим, на початку жовтня відбулись зміни: різко зросла підтримка УДАРу, який вперше вийшов на другу позицію, випередивши Батьківщину.  Також виросла підтримка КПУ з одночасним падінням рейтингів Партії регіонів. Проте пік емоційного вибору на початку жовтня, не підтвердився прагматичним вибором під час голосування 28 жовтня і партії повернулися до вересневих показників.

Демографічні особливості вибору:

Лише на Заході України молодь була активна на цих виборах, на решті територій молодь продемонструвала найменшу активність. Це прогнозували більшість соціологів, у т.ч. і група «Рейтинг», тим більше, що ці тенденції повторюються від виборів до виборів. Так, у структурі виборців молодь у віці 18-29 років становить близько чверті.  Водночас, по факту, з тих, що реально прийшли на вибори, молодь у віці 18-29 років становить лише 18%. Так само зменшилася питома вага виборців у віці 30-39 років (з 18 до 15%). Натомість відбувся перекіс у старшій групі: питома вага виборців у віці 50-59 років зросла з  17 до 21%, а виборців у віці 60 і старше – з 25 до 28%.

При більш детальному аналізі з’ясувалося, що найбільший перекіс відбувся у групах 55-64 років (в сторону збільшення) та 18-24 років (в сторону зменшення).

Наймолодший електорат у партій УДАР (32% - у віці 18-29 років або 18% - у віці 18-24%), «Україна – Вперед!» (29% - у віці 18-29 років або 17% - у віці 18-24%) та Радикальної партії Олега Ляшка (23% - у віці 18-29 років або 15% - у віці 18-24%). Партія В.Кличка лідер рейтингу у наймолодших вікових групах.

Аналіз вікової різниці між усіма виборцями і тими, хто взяв участь у голосуванні 28 жовтня свідчить про віковий перекіс, в результаті якого партія УДАР отримала на виборах на 1,5-2% менше, ніж її підтримували. Крім того, переважно лише молодь голосувала на цих виборах за Партію Зелених України, за «Зелених», «Зелену планету», «Україну майбутнього», які сумарно отримали понад 1% підтримки.

Найстарший електорат у Комуністичної партії (23% - у віці 50-59 років і 44% - у віці 60 і старше років). Переважно лише старші люди також голосували за Партію пенсіонерів України.

Крім того, значна частина старших людей у структурі прихильників Партії регіонів (21% - у віці 50-59 років і 33% - 60 і старше років) та Батьківщини (25% - у віці 50-59 років і 28% - 60 і старше років).

Партії Свобода і Наша Україна більше підтримують люди середнього віку.

Жінки переважають у структурі прихильників Партії регіонів (59%), «Україна – Вперед!» (58%) та Батьківщини (58%). Чоловіки – у структурі прихильників Свободи (56%), УДАРу (53%), Радикальної партії Олега Ляшка (53%).

У Нашої України та КПУ відносно рівна гендерна структура електорату.

Результати екзит-полу, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» на одномандатному виборчому окрузі №83 (Івано-Франківськ):

у % до всіх опитаних

Боднар Тарас Григорович

самовисування

0,7

Валентієв Валентин Володимирович

Народно-демократична партія

0,1

Гуменюк Василь Васильович

самовисування

0,5

Когут Олександр Євгенович

Партія регіонів

1,6

Міглачов Ігор Васильович

Комуністична партія України

1,3

Сич Олександр Володимирович

самовисування

3,3

Сич Олександр Максимович

політична партія Всеукраїнське об’єднання "Свобода"

59,1

Тітов Володимир Дмитрович

самовисування

0,4

Чорноус Володимир Ярославович

партія "УДАР Віталія Кличка"

9,5

Шевченко Олександр Леонідович

самовисування

22,6

Немає відповідей в анкеті

1,0

Опитування відбулося на виході з 25 виборчих дільниць. Кількість опитаних становить понад 1700 респондентів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення округу (18 років і старше). Виборчі дільниці для опитування відібрані випадковим чином із дотриманням принципу рівномірності. Респонденти на дільницях відбиралися відповідно до кроку.

Результати екзит-полу, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» на одномандатному виборчому окрузі №120 (Львівська область):

у % до всіх опитаних

Алексюк Леонід Михайлович, Комуністична партія України.

0,5

Білак Іван Іванович, Партія регіонів.

2,5

Галамай Йосиф Іванович, Народна Партія.

1,5

Денькович Іван Васильович, самовисування.

2,7

Дубневич Ярослав Васильович, самовисування.

42,0

Куп’як Іван Петрович, партія Конгрес Українських Націоналістів.

2,5

Петришин Андрій Михайлович, Партія "Громадянська солідарність".

0,4

Тиндик Андрій Богданович, партія "УДАР  Віталія Кличка"

5,5

Чорновол Тетяна Миколаївна, партія Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина".

40,6

Немає відповідей в анкеті

1,6

Опитування відбулося на виході з 30 виборчих дільниць. Кількість опитаних становить понад 2300 респондентів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення округу (18 років і старше). Виборчі дільниці для опитування відібрані випадковим чином із дотриманням принципу рівномірності. Респонденти на дільницях відбиралися відповідно до кроку.

Результати екзит-полу, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» на одномандатному виборчому окрузі №206 (Чернігівська область):

у % до всіх опитаних

Атрошенко Владислав Анатолійович, самовисування.

38,1

Атрощенко Андрій Петрович, самовисування.

1,8

Ерістова Ірина Леонідівна, Партія Наталії Королевської "Україна – Вперед!".

1,4

Кириченко Олександр Володимирович, Народна Партія.

0,5

Купрієнко Олег Васильович, Радикальна Партія Олега Ляшка.

2,2

Михеєвський Сергій Андрійович, Політична партія "Справедлива Україна".

0,2

Поліщук Володимир Андрійович, партія Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".

19,7

Попова Олена Михайлівна, партія "УДАР Віталія Кличка"

6,7

Прокопенко Станіслав Миколайович, Партія регіонів.

16,8

Прохорський Олександр Леонідович, Партія "За Права Людини".

0,3

Рябченко Валерій Миколайович, Конгрес Українських Націоналістів.

0,8

Свириденко Віталій Анатолійович, самовисування.

0,4

Сураєва Валентина Миколаївна, самовисування.

0,6

Шевцов Олег Олександрович, ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "УКРАЇНА МАЙБУТНЬОГО".

0,5

Ясочко Раїса Костянтинівна, Комуністична партія України.

8,2

Немає відповідей в анкеті

2,1

Опитування відбулося на виході з 35 виборчих дільниць. Кількість опитаних становить понад 1500 респондентів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення округу (18 років і старше). Виборчі дільниці для опитування відібрані випадковим чином із дотриманням принципу рівномірності. Респонденти на дільницях відбиралися відповідно до кроку.