Новини та прес-релізи

20–22 липня 2025 року Rating Group провели опитування про національну ідентичність, уявлення щодо держави та стійкість українців.

‍Самоідентифікація

• Абсолютна більшість українців (94%) відчувають себе громадянином України.
• За час повномасштабної війни самоідентифікація українців ще більше змістилася у бік країни загалом: люди асоціюють себе скоріше з Україною загалом, ніж зі своїм регіоном (77%).
• Більше половини (52%) вважають себе європейцями та лише 8% вважають себе радянською людиною.

‍Незалежність і майбутнє України

• 95% українців проголосували б «за» незалежність, якби сьогодні стояв такий вибір. У 2012 році таких було лише 62%.
• Перемога у війні залишається ключовою умовою збереження незалежності (57%). Далі йдуть боротьба з корупцією (35%) і єдність суспільства (30%).
• Скепсис щодо відновлення дружніх відносин з росіянами посилюється: 61% вважають це неможливим (проти 42% на початку повномасштабного вторгнення).

У вересні 2024 Rating Group запитали українців про європейську інтеграцію та дотичні питання: повоєнну відбудова, довкілля й енергетику. Дані були зібрані для дослідження DiXi Group і Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля».

Що дізналися наші партнери з даних від Rating Group:

• В українців є значний запит на інформацію про вступ до ЄС, особливо про можливий вплив реформ на громадян і потенційні вигоди від вступу.
• Найважливішими принципами відбудови міст і житла респонденти вважають безпеку, наявність укриттів (58%), енергоефективність й екологічність (55%).
• Незважаючи на війну, українців відзначають важливість охорона довкілля (96% респондентів). Відновлення природи (лісів, заповідників) є вкрай важливим напрямком повоєнної відбудови (98%).
• Більшість українців також вважають, що вони можуть особисто відігравати роль у захисті довкілля (75%). Українці також готові брати участь в конкретних екологічних ініціативах: висаджування рослин, допомога тваринам, поширення інформації про екологічні проблеми, та прибирання сміття у зелених зонах.
• Менше 6% українців беруть участь у державних програмах енергоефективності. Це вказує на те, охоплення таких програм, імовірно, потрібно розширювати.

Повний звіт дослідження дивіться в докріпленому файлі та на сайті DiXi Group.

Дослідження проводилося за фінансової підтримки Європейського Союзу у межах проєкту «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу» і Центра ліберальної сучасності (Zentrum Liberale Moderne) у межах проєкту “Україна в Європі – німецько-український парламентський діалог, посилення компетенції по Україні в Німеччині та просування європейської інтеграції України”. Проєкт реалізувався консорціумом громадських організацій: “ДІКСІ ГРУП” (координатор), Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля», Асоціація “Енергоефективні міста України”, “Українська академія лідерства”, “Жіночий енергетичний клуб України”, “ДЗИГА”, “ПЛАТО”.

Громадянська мережа ОПОРА представила результати дослідження про соціальну згуртованість українців в умовах війни. Для цього у квітні 2025 Rating Group опитали понад 2 тисячі респондентів в Україні та ще близько 400 українців за кордоном.

Що дізналася ОПОРА з даних від Rating Group:

• Абсолютна більшість українців (84% усередині країни та 78 % за кордоном) пишаються тим, що вони є громадянами України.
• Також близько 87% опитаних в Україні та 76% за кордоном почуваються емоційно прив'язаними до України.
• 75 % українців у межах країни та 71% поза нею вважають, що люди в Україні мають багато спільного.
• 81% респондентів в Україні та 77 % за її межами відчувають довіру від оточення.
• З іншого боку, лише 21 % в Україні та 18% за кордоном довіряють більшості людей.

Звіт дослідження доступний у докріпленому файлі та на сайті Громадянської мережі ОПОРА.

Дані від Rating Group - в основі нового дослідження про батьківство від UNICEF! У травні 2025 ми розпитали про батьківство українців, які планують мати дітей, вагітних жінок і батьків дітей віком 0–6 років. Опитування проведене у співпраці з Advanter Group і за підтримки Центру соціальних змін та поведінкової економіки.

Як розповідають наші партнери в UNICEF, з результатів опитування вони дізналися таке:

• 21% респондентів планують народження дитини найближчим часом, ще 26% відкладають це рішення до завершення війни.
• 89% українських батьків усвідомлюють важливість емоційного зв’язку з дитиною для її психологічної безпеки.
• Водночас, 67% батьків не мають доступу до базових ресурсів для підтримки у вихованні дітей. Тільки 20% хоча б раз відвідували спеціалізований курс для батьків.
• 86% респондентів вважають необхідним запустити Національної програми підтримки батьківства

Оригінальний прес-реліз дивіться також на сайті UNICEF.

4-5 липня 2025 р. Rating Group розпитали українців про підтримку України з боку США; зусилля щодо досягнення миру та довіру до політиків і військово-політичного керівництва України.

Підтримка з боку США

• Українці очікують, що США не припинять постачання зброї.
• Водночас, лише 11% опитаних очікують, що США постачатимуть Україні зброю у повному обсязі, натомість лише 8% не очікують жодної американської військової допомоги.
• Разом з тим, чверть очікують, що допомога буде мінімальною, а більшість (53%) – частковою, тобто збережеться.

Зусилля щодо досягнення миру

• Оцінка зусиль української переговорної групи щодо досягнення миру знизилась: у червні 48% респондентів вважали, що вона «робить усе можливе», а в липні цю думку поділяють 36%.
• Натомість більшість (60%) вважає, що Президент робить все можливе для досягнення миру.

Довіра до політиків, посадових осіб

• Найвищу довіру мають Валерій Залужний (73%), Володимир Зеленський (67%) та Кирило Буданов (56%).
• Олександру Сирському довіряють менше (41%). Денису Шмигалю – чверть опитаних.

Rating Group понад 5000 підлітків і їхніх батьків для дослідження "Індекс майбутнього: професійні очікування та розвиток підлітків в Україні"! Це проєкт наших партнерів KSE Institute і UNICEF, який виконувався за ініціативи Фундації Олени Зеленської в співпраці з гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансової підтримки чеського народу.

Rating Group зібрали дані за унікальною технологією сімейних опитувань Family 360°. Тут у центрі – дитина, яка проходить власне опитування, а також опитування проходять батьки, члени родини, в окремих випадках – вчителі, лікарі, психологи тощо. Співставлення відповідей дітей і їхніх батьків дає змогу зрозуміти взаємозв’язки та зміни в родині.

Нижче - кілька знахідок, які наші партнери виявили завдяки цим даним.

‍Бачення майбутнього

• 82% підлітків бачать своє майбутнє обнадійливим.
• Більшість (60%) також вважає обнадійливим майбутнє України.
• Водночас, кожна четверта дитина бачить своє майбутнє за кордоном. Імовірніше хотітимуть жити за кордоном хочуть ті діти, чиї батьки теж хотіли б, аби їхні діти мігрували, а також діти, які Бачать майбутнє України безнадійним (загалом чи скоріше).

‍Професійна орієнтація

• 8/10 підлітків вже замислювалися над майбутньою професією. Дещо частіше про це замислюються дівчата (85%), аніж хлопці (74%).
• Водночас, лише 30% змогли назвати конкретну професію чи вид зайнятості, якими хотіли б займатися в майбутньому.
• Найчастішими профорієнтаційними активностями є розмова з батьками (74%), пошук в Інтернеті щодо професії (56%) та щодо закладу освіти (44%), пошук грантових та інших можливостей (23%), проходження тестів (17%)
• Підлітки, з якими батьки обговорюють майбутнє, частіше задумуються про майбутню професію (83% проти 60%, з якими батьки не обговорюють ці питання)

25 червня 2025 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб представив результати Загальнонаціонального опитування щодо обізнаності споживачів фінансових послуг про систему гарантування вкладів. Вже вдруге з 2022 року дані для цього соціально-економічного дослідження зібрала Rating Group.

"Ми розуміємо, наскільки змінилася Україна з початку повномасштабного вторгнення...І важливо, що при таких колосальних змінах дані свідчать про зростання довіри до банківської системи, до Фонду гарантування вкладів" - Олексій Антипович, CEO Rating Group

За посиланнями:

• Результати дослідження
• Відеозапис конференції

24 червня 2025 р. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб представив результати нового дослідження фінансових звичок українців. Дані для цього - вже вдруге з початку повномасштабного вторгнення - зібрала Rating Group.

Навесні Rating Group опитала українців, які мають банківські рахунки та/або користуються якимись фінансовими послугами. За результатами, наші партнери дізналися, зокрема, таке:

• Довіра до банків зростає, незважаючи на повномасштабну війну (68% у 2025 р. порівняно з 56% у 2021 р.)
• При виборі банку респонденти передусім зважають на його надійність/стабільність (54%)
• Існує запит на інформацію про гарантування банківських вкладів (35%) і відшкодування вкладникам збанкрутілих банків (30%)

Прес-реліз дослідження доступний на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і в докріпленому файлі.

У межах глобального ослідження End of Year Survey від Gallup International (проводилося в кінці 2024 року) Rating Group поставила українцям запитання: чи покращує мобільний телефон якість їхнього життя?

End of Year Survey (EoY) — це глобальне щорічне опитування Gallup International про майбутнє, щастя й економічні очікування населення різних країн. У 2024 році опитано 35 882 респондентів у 35 країнах світу. В Україні опитування EoY вже вдруге проводила Rating Group.

Ключові знахідки

• Переважна більшість українців (92%) відчуває, що мобільний телефон покращує якість їхнього життя в тій чи іншій мірі.
• У світі загалом переважає думка, що мобільний телефон покращує якість життя (84%). Тобто Україна належить до країн з найбільш позитивним сприйняттям ролі мобільних телефонів.
• Серед країн, де мобільний телефон значно покращує якість життя, виділяються Китай, Малайзія, Кенія та Південна Корея.
• В Іраку, Вірменії, Японії частка людей, які бачать користь у мобільних телефонах, найменше. Тим не менш, у цих країнах більшість респондентів усе одно вважає, що мобільні телефони покращують життя.

Rating Group дізналася, як українці сприймають щастя та життя під час війни. Це частина глобального дослідження End of Year Survey від Gallup International (проводилося в кінці 2024 року).

End of Year Survey (EoY) — це глобальне щорічне опитування Gallup International про майбутнє, щастя й економічні очікування населення різних країн. У 2024 році опитано 35 882 респондентів у 35 країнах світу. В Україні опитування EoY вже вдруге проводила Rating Group.

Ключові знахідки

• За показником щастя Україна – друга з кінця серед 35 країн, які брали участь у дослідженні (остання – Індія): лише 33% українців відчувають себе щасливими. Натомість нещасливими – 28%.
• Близько 40% українців обирають варіант "посередині" між відчуттям щастя/нещастя. У контексті війни це вказує скоріше на переживання контрастних, мінливих емоцій (від піднесення до розпачу залежно від ситуації).
• І хоча понад третини респондентів багато хвилюються щодо свого життя, більшість українців (62%) усе ж сприймають життя "як воно є", адаптуючись до реалій війни.
• Відсоток відповіді "дуже хвилююся" в Україні практично збігається з середнім значенням по світу. Найбільше респондентів хвилюються в Колумбії, Аргентині, Японії, Ірані, Індії.
• Натомість у Саудівській Аравії, Китаї, Південній Кореї, Азербайджані, Індонезії, Казахстані найменша частка тих, хто дуже переживає щодо свого життя.

Дані Rating Group - в основі важливого дослідження "Що мотивує жінок залишатись в Україні?"! Це проєкт наших партнерів: Центру економічної стратегії й Інституту поведінкових досліджень при American University Kyiv.

Онлайн-опитування українських жінок в Україні та за кордоном провели 23-30 січня на платформі Rating Online. Так команда дослідження дізналася, що:

• Абсолютна більшість жінок (75%) не планує виїжджати за кордон, але відносно частіше таке бажання є в молодих жінок віком 18-29 (26%)
• Основні причини залишатися в Україні - сім'я (91%), відчуття приналежності до України (88%), власне житло/господарство (72%) і налагоджена інфраструктура
• Головні ж мотиватори виїзду - бажання кращого рівня життя (75%) і безпеки (73%)
• Українки за кордоном оцінюють усі ризики проживання в Україні набагто вище, ніж жінки в Україні
• Більше результатів дослідження - у звіті дослідження (доступний у докріпленому файлі та на сайті Центру економічної стратегії).

Дослідження виконане за підтримки Уряду Великої Британії, наданої через Міністерство закордонних справ і міжнародного розвитку Великої Британії, у рамках проекту з підтримки Уряду України у розробці та впровадженні доказових політик для подолання демографічних викликів, що втілюється UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні спільно з Міністерством соціальної політики України, у співпраці з ГО «UA Experts».

16 травня Соціологічна група Рейтинг провела загальнонаціональне опитування дорослого населення України на тему перемовин, що відбулися в Туреччині.

• За результатами, абсолютна більшість опитаних (74%) підтримують ініціативу 30-денного перемир’я без будь-яких умов.
• Більшість вважають останній візит президента Зеленського до Туреччини успішним (53%).
• Рівень довіри до президента Зеленського серед українців стабілізувався на позначці 70%, що вище, ніж на початку року (53-58%).
• Попри те, що лише чверть опитаних вважають, що переговори в Туреччині наблизять нас до миру, опитані вважають, що Україна повинна продовжувати демонструвати відкритість до переговорів, а президент Зеленський може (47%) в них брати участь, навіть за відсутності путіна.
• На думку українців, основні причини відсутності путіна на переговорах - це небажання завершувати війну (54%) і страх (22%).

6 травня 2025 вийшов звіт спільного дослідження Соціологічної групи Рейтинг, Спільноти "Сталева ластівка", Zagoriy Foundation і Простору "Гальт" на тему цивільно-військового партнерства в Україні. Команда дослідження дізналася погляди військових і цивільних українців і з'ясувала основні перспективи розвитку та бар'єри в співпраці.

Збір даних складався з декількох етапів:

Якісне опитування цивільних: фокус-групи й глибинні інтерв'ю з цивільними віком 22-55 років.

Кількісне опитування цивільних: телефонне опитування дорослого населення України (віком 18+ років).

Якісне опитування військових: глибинні інтерв'ю з військовими віком 22-55 років.

Звіт дослідження доступний у докріпленому файлі, а також на сайті Спільноти "Сталева ластівка".

Цивільні поважають ветеранів і ветеранок, але не завжди розуміють їхній досвід. Тому формуються певні позитивні й негативні стереотипи та виклики для адаптації ветеранів/ок.

Про це йдеться в спільному дослідженні "Стигматизація ветеранів і ветеранок: Ситуація в Україні та досвід США" від Український ветеранський фонд Мінветеранів, Соціологічна група Рейтинг і Syracuse University, яке презентували 17 квітня 2025 року.

Rating Group виконувала другий етап дослідження - аналіз поглядів партнерів ветеранів і ветеранок щодо їхньої стигматизації. До презентації результатів долучився й директор компанії Олексій Антипович.

Цей проєкт також продовжує нашу добру традицію співпраці з Українським ветеранським фондом, яка триває з досліджень образу ветеранства та викликів у їхньому досвіді.

Звіт дослідження дивіться за посиланням.

Дякуємо всім партнерам за співпрацю!

17 квітня 2025 року відбулася презентація дослідження “Стигматизація ветеранів і ветеранок”. Це спільний проєкт Українського ветеранського фонду Міністерства у справах ветеранів, Rating Group і Сиракузького університету.

Дослідження складалося з трьох етапів:

1. Глибинні інтервʼю з ветеранами та ветеранками про досвід стигматизації.
2. Фокус-групи та глибинні інтерв’ю з партнерами ветеранів і ветеранок, тобто аналіз спостережень близьких людей щодо стигматизації.
3. Контент-аналіз новин про події з життя ветеранів та ветеранок.

Про другий етап дослідження, який проводила команда Rating Group, читайте нижче в цьому матеріалі.

Новина про дослідження також доступна на сайті Українського ветеранського фонду.

Стигматизація ветеранів/ок: погляд близьких

• На думку близьких, ставлення суспільства до ветеранів є загалом кращим, ніж до лютого 2022 року (порівняно з досвідом ветеранів АТО, зокрема).
• Водночас, цивільні часто виявляють нерозуміння, як поводитися з військовими та ветеранами. У них є відчуття провини, жалості і страху щодо ветеранів, а також стереотипи стосовно психологічного стану.
• Викликом залишаються стереотипи щодо жінок-ветеранок та ветеранів з інвалідністю. До жінок-ветеранок виявляли недовіру через асоціацію професії військових лише з чоловіками, а те, що у війську служили жінки, сприймали як порушення гендерних ролей.
• До ветернів/ок з інвалідністю проявляють повагу, але присутня необізнаність щодо коректної з ними комунікації. Це спричиняє страх та відокремлення від них.
• Образ ветеранів і ветеранок в українських ЗМІ є позитивним. Ветерани переважно змальовуються мужніми, сильними, успішними, героїчними. Але може бути й певна нереалістичність героїзованих образів ветеранів у ЗМІ.
• У медіа деколи надмірно романтизується побут ветеранів, є зміщення фокусу уваги від проблем у житті ветеранів та ветеранок
• Потенційні небезпеки стигматизації ветеранів: втрата авторитету, потенційні конфлікти між військовими та цивільними, відчуття несправедливості з боку ветеранів.

Шведське суспільство рішуче виступає проти будь-яких поступок Росії, які могли б означати капітуляцію України в обмін на мир. Це ключовий висновок нещодавнього дослідження Gallup Nordic/Novus Group International, яке спирається на аналогічне опитування Соціологічна група Рейтинг серед українців.

«Дзеркальне» дослідження Gallup Nordic/Novus є потужним свідченням спільних цінностей України та Швеції, а також підтверджує міжнародне визнання високих стандартів української соціології. Це стало можливим зокрема завдяки плідній співпраці Tetiana Skrypchenko, заступниці директора Rating Group, і Torbjörn Sjöström, CEO Novus Group International AB, президента Gallup Nordic.

Результати дослідження у Швеції порівнюються з даними з нещодавнього релізу Rating Group.

З повним звітом дослідження можна ознайомитися на сайті Gallup Nordic або Novus Group International.

Ключові знахідки

• З 75% шведів активно підтримують Україну у війні проти російського вторгнення.
• 72% шведів, як і 81% українців, переконані: найкращий шлях до завершення війни – це компроміс за умови міжнародної підтримки.
• Лише 1% громадян Швеції підтримує сценарій, за яким Україна має погодитися з усіма вимогами агресора. 61% також вважає, що для Швеції РФ стане більшою загрозою, якщо в неї залишиться контроль над окупованими територіями в Україні.
• 70% шведів підтримують створення єдиної європейської оборонної системи
• Президент України Володимир Зеленський користується виключно високою підтримкою у Швеції (90%), натомість президент РФ Володимир Путін має майже абсолютне негативне ставлення (98%)

22-24 лютого 2025 року Соціологічна Група "Рейтинг" провела опитування українців на тему сприйняття проблематики цивільного полону. Дослідження проведене на запит ГО “НУН” у межах гранту від Проєкту ЄС "Право-Justice", що імплементується Expertise France.

Ключові знахідки

• 78% респондентів загалом добре знають або щось чули про проблему цивільного полону.
• Переважна більшість (84%) знає або щось чула про Женевські конвенції та те, що не можна брати цивільних у полон.
• 16% респондентів мають серед друзів чи знайомих тих, хто перебували або перебувають у цивільному полоні.
• Найчастіше інформація про цивільний полон, з якою стикаються респонденти, які знають про цивільний полон, стосується звільнення чи обміну полоненими (55%).
• Найбільш поширеними джерелами такої інформації є канали в месенджерах (45%) та соціальні мережі (45%), телебачення (41%) та інтернет-медіа      (35%).
• Переважна більшість респондентів покладає відповідальність за вирішення питання повернення цивільних заручників на державні органи влади.
• 14% респондентів знають громадські організації, які займаються питанням повернення цивільних заручників.

Обізнаність про проблему цивільного полону

• 27% респондентів зазначили, що добре знають про практику незаконного затримання цивільних (не військових) українців на тимчасово окупованих територіях або в росії – цивільний полон. Близько половини (51%) опитаних щось чули про це, 22% відповіли, що нічого не знають.
• Найбільш обізнані респонденти – ті, які проживають у центральних областях (33%), опитані молодшого і середнього віку (34% і 32%, відповідно), а також ВПО (38%).
• Серед тих респондентів, які знають про цивільний полон, 55% чули інформацію про звільнення чи обмін полоненими, 48% – про окремі несистемні повідомлення про існування такого явища, без конкретики, 21% - про кількість полонених цивільних українців, 17% – про діяльність чи ініціативи українських органів влади щодо цієї проблеми, 14% - про діяльність чи ініціативи міжнародних органів влади.
• 42% українців добре знають про існування Женевських конвенцій та про те, що не можна брати цивільних у полон, інші 42%  щось чули про це. Непоінформовані про це питання 15% респондентів. Найбільш обізнаними респондентами є мешканці центральних областей (46%), опитані молодшого і середнього віку (53% і 49% відповідно), чоловіки (48%), ВПО, які повернулися (47%), а також респонденти, які добре знають про явище цивільного полону (74%).
• 16% українців мають серед друзів чи знайомих тих, хто перебували чи перебувають у цивільному полоні, 83% не мають таких друзів чи знайомих. Частіше такі друзі чи знайомі є у ВПО (25%).

Джерела інформації про цивільний полон

• Серед найбільш поширених джерел інформації про обміни полоненими респонденти частіше називають канали в месенджерах Telegram або Viber (45%), соціальні мережі (Facebook, Instagram, Youtube та інші) (45%), телебачення (41%) та інтернет-медіа (35%).
• Серед інших джерел опитані згадують близьких та знайомих (17%), радіо (12%), а також особистий досвід (4%).
• Загальна тенденція відповідей на це питання серед різних соціально-демографічних груп зберігається. Водночас, у західних областях респонденти частіше дізнаються про обміни полоненими через соціальні мережі, в інших областях України – через канали в месенджерах Telegram або Viber. Молодь частіше за інші вікові групи дізнається про обміни полоненими з каналів у месенджерах Telegram або Viber, а також від близьких та знайомих, опитані старшого віку (від 51 року і старші) – з телебачення та радіо.
• Ті респонденти, які мають близьких полонених, порівняно частіше дізнаються про обміни з інтернет-медіа, від близьких, знайомих та з особистого досвіду, опитані, які не мають близьких полонених, – з телебачення.

Повернення цивільних полонених

• На думку 88% респондентів, вирішувати питання щодо повернення цивільних заручників мають державні органи влади України. Серед інших відповідей називають іноземні організації (37%), українські благодійні фонди, волонтерів (27%), сім’ї і родичів полонених (21%), органи місцевої влади (19%).
• Загальна тенденція відповідей серед різних соціально-демографічних груп зберігається – респонденти покладають відповідальність за вирішення цього питання передусім на державні органи влади. Але мешканці західних і центральних областей порівняно частіше вказують, що ці питання мають вирішувати іноземні організації і українські благодійні фонди, волонтери. Молодь порівняно частіше вважає, що питання повернення цивільних заручників мають вирішувати органи місцевої влади, опитані середнього віку – сім’ї, родичі полонених і органи місцевої влади.
• Респонденти, які мають близьких полонених, частіше за інших вважають, що вирішувати це питання мають також іноземні організації.
• 14% опитаних знають громадські організації, що займаються питанням повернення цивільних заручників, 79% не знають такі організації. Порівняно більш обізнаними є опитані, які мають близьких полонених (23%), а також молодь (19%).
• У відкритому питанні про обізнаність про такі громадські оргнаізації,      респонденти, які, взагалі щось про них знають, найчастіше згадували Червоний Хрест (32%), Повернись живим (21%), омбудсмана (7%), волонтерів (5%), ООН (5%), ГУР (4%), Фонд Золкіна (3%), Білі янголи (3%). Серед поодиноких згадок були названі 43 громадські організації.

4 березня 2025 року в Українському кризовому медіа-центрі відбулася презентація дослідження на тему правосуддя в контексті війни, проведеного Соціологічною групою “Рейтинг” 3-12 січня на замовлення Центру прав людини ZMINA. Дослідження охоплює вплив війни на українське суспільство, ставлення громадян до люстрації, збереження пам’яті про війну та державну політику відновлення.

Нижче в цьому матеріалі дивіться основні результати опитування.

Переглянути запис презентації можна за посиланням.

Втрати внаслідок війни

• Половина респондентів (50%) зазначили, що внаслідок війни відчули погіршення психоемоційного стану, 36% повідомили про погіршення стану здоров’я, 24% - про втрату доходів, 21% - загибель близької людини, 20% - про роз’єднання сім’ї.
• Серед інших втрат опитані згадували втрату роботи (17%), поранення близької людини (17%), розірвання стосунків з членами родини, близькими (15%), руйнування чи пошкодження майна (16%), вимушене переселення чи міграцію (14%), втрату бізнесу (7%). 9% вказали, що не зазнали жодної з перелічених втрат.
• Порівняно з 2023 роком збільшилась кількість тих, хто пережили загибель близької людини (з 19% до 21%) і зменшилась кількість людей, які втратили дохід (з 29% до 24%), роботу (з 22% до 17%).

Люстрація (очищення органів влади)

• Для більшості (68%) опитаних люстрація може бути використана як один з інструментів відновлення довіри до органів влади після війни, 27% не погоджуються з цією думкою.
• На думку опитаних, люстрацію як механізм обмеження доступу до державних посад для тих, хто співпрацював з окупаційною владою, потрібно застосовувати насамперед до тих осіб, хто перебували на підконтрольній Україні території та співпрацювали або підтримували рф (53%), були обрані депутатами або головами незаконно створеного органу (51%), працювали у незаконно створених окупаційних органах та адміністраціях (50%), або служили в армії, правоохоронних та судових органах на окупованих територіях (37%).
• Близько чверті (23%) опитаних добре знають про проведення люстрації в Україні у 2014-2016 рр., 44% щось чули про це, 33% нічого про це не знають. Серед тих респондентів, які знають або щось чули про проведення люстрації, 58% поставились до неї позитивно, 26% - негативно, 9% - байдуже.
• На думку 43% респондентів, відповідальним за проведення люстрації для подолання наслідків війни має бути новий спеціальний загальнодержавний орган для проведення люстрації. 19% покладають таку відповідальність на національну комісію з люстрації при Міністерстві юстиції або іншому міністерстві, 18% - на органи місцевого самоврядування, територіальні громади, 10% - на національну комісію з люстрації при Українському інституті національної пам’яті.

Відповідальність за зв'язки з РФ

• Переважна більшість (79%) респондентів вважають, що для тих, хто мав зв’язки з росією після початку агресії в 2014 році, слід заборонити будь-які посади в державних органах влади, 62%  кажуть про заборону посад в судових та правоохоронних органах, 57% - вищі політичні та військові посади. 18% респондентів зазначають, що мають бути заборонені посади в органах місцевого самоврядування та національного рівня, 3% - що не має бути ніяких заборон.
• На питання про те, чи мають бути обмежені в правах українські адвокати, які продовжили свою роботу на тимчасово окупованих територіях, більшість респондентів (73%) відповіли, що діяльність кожного адвоката має оцінюватись індивідуально, 17% - що вони мають бути позбавлені права працювати як українські адвокати, 8% - що не мають бути обмежені в правах, оскільки захищають українських громадян в окупації.
• Переважна більшість опитаних (82%) вважають, що кримінальну відповідальність мають нести лише ті адвокати, що співпрацювали з росією та окупаційними адміністраціями, в тому числі займали офіційні посади. 10% зазначили, що кримінальну відповідальність мають нести всі адвокати, які продовжили працювати на окупаційних територіях, 6% - що адвокатів за продовження роботи в окупації не має бути покарано.
• Більшість респондентів (61%) готові надавати всю відому інформацію про факти співпраці громадян України з окупаційною владою до органу, що буде проводити люстрацію. 14% готові повідомляти щодо ситуацій чи дій осіб, від яких постраждали опитані особисто або їхні близькі. 15% не готові цього робити.

Національна пам'ять і вшанування

• Дві третини опитаних (65%) вважають, що місця і заходи вшанування мають викликати вдячність і визнання героїзму, половина (50%) – пам’ять про події і повагу до загиблих. Серед інших емоцій і почуттів респонденти згадували відповідальність за майбутнє (29%), надію, що подібне не повториться (28%), відновлення справедливості (24%), скорботу і тугу за постраждалими (21%), усвідомлення історичного значення (17%).
• Дві третини (66%) опитаних вважають, що у відповідь на російську агресію варто вшановувати перш за все героїзм військових, 59% - волонтерство та порятунок цивільних. Серед інших дій та подій респонденти частіше згадували збір коштів для армії (28%), спротив цивільних, в тому числі в окупації і роботу над відновленням критичної інфраструктури під обстрілами (по 24%).
• Серед пріоритетних форм вшанування пам’яті про російсько-українську війну найчастіше згадують запровадження програм підтримки та допомоги родинам загиблих (52%) і створення документальних та художніх фільмів (48%). Окрім того багато респондентів називають створення музею, тематичних виставок (36%), започаткування Парку пам’яті (35%), встановлення монументу чи скульптури (34%), стипендії для дітей, молоді на честь полеглих (30%), запровадження загальнонаціонального уроку пам’яті (26%), створення Цифрового меморіалу, архіву (25%), створення Алеї пам’яті (24%) та навчальні курси у школах та університетах (21%).
• 64% респондентів для вшанування пам’яті про війну готові були б відвідати місця поховання загиблих, 39% - відкриття пам’ятного місця, об’єкту. Серед інших подій або місць опитані частіше згадували місця поховання чи вшанування близьких на території інших регіонів (23%), громадські заходи на знаковому місці (20%), музейні експозиції та виставки (17%).
• Більше половини респондентів (56%) вважають, що стиль надгробків, меморіальних дошок та інших пам’ятних об’єктів кожен має обирати самостійно, залежно від власних уподобань і коштів, з чим найбільше погоджуються мешканці зони бойових дій. 41% зазначають, що має бути застосований єдиний стиль.
• Рішення про заходи з вшануванням пам’яті постраждалих та учасників російсько-української війни, на думку 39% опитаних мають приймати органи місцевого самоврядування, 36% - Український інститут національної пам’яті, 32% - родичі загиблих, постраждалих. Серед інших інстанцій частіше називають Верховну Раду України (27%), Уряд чи окремі міністерства (25%), Президента України (22%), громадські і благодійні організації (19%).
• Половина респондентів (52%) зазначають, що Український інститут національної пам’яті має зосередитись на зборі інформації, дослідженні фактів про події війни. Майже третина (31%) основним завданням інституту називає поширення інформації про війну у світі, 28% - збереження інформації та перевірку фактів співпраці з окупантами, по 24% - виховання патріотизму, національної свідомості, активної громадянської позиції та протидію наслідкам російської пропаганди, 21% - розробку та реалізацію державної політики пам’яті, по 19% - ініціювання створення меморіалів, цвинтарів і пам’ятників та організацію архіву про події війни.

   
• За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою Рейтинг, серед європейських лідерів найбільш позитивним є ставлення до президента Франції Емануеля Макрона (77%), президента Польщі Анджея Дуди (72%) та до Голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн (67%). Більше половини опитаних позитивно ставляться до канцлера Німеччини Олафа Шольца, президента Туреччини Ердогана (по 57%), прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера (56%). До більшості цих лідерів спостерігається покращення ставлення, порівняно із минулорічними показниками. Для Макрона і Стармера це найвищі показники позитивного ставлення за весь час замірів.
   
• Найгірше ставляться до В.Орбана (11%), О.Лукашенка (8%) та В.Путіна (1%).
   
• Дві третини українців довірять президенту Зеленському, третина – не довіряють. З січня рівень довіри покращився з 57 до 65%. Валерію Залужному довіряють 76%, недовіряють – 16%; Сергію Притулі довіряють 34%, недовіряють – 51%; Петру Порошенку довіряють 22%, недовіряють – 76%; Дмитру Разумкову довіряють 19%, недовіряють – 41%; Юлії Тимошенко довіряють 11%, недовіряють – 86%.

   
• Результати опитування свідчать, що українці категорично не сприймають (91% - проти) переговори США і Росії щодо припинення війни без участі України, вважають, що нормалізація стосунків між цими країнами має позитив передусім для Росії і шкодить як Україні, так і Європейському Союзу. Водночас, значна частина українців (64%) підтримують прямі переговори України з РФ, і цей показник зростає в динаміці, а абсолютна більшість опитаних (81%) вважають реальним шляхом закінчення війни пошук компромісного рішення на переговорах із залученням інших країн.
   
• Крім того, більшість опитаних (83%) вважають, що Україна повинна погодитися на припинення вогню лише за умови надання гарантій безпеки.

Сьогодні Rating Group офіційно стала корпоративним членом ESOMAR - European Society of Marketing Research Professionals, однієї з найвідоміших дослідницьких асоціацій у світі.

Ми дякуємо новим партнерам за довіру і продовжуємо свою роботу відповідно до найвищих дослідницьких стандартів.

Нагадуємо, що Rating Group також є членом WAPOR, ISA, Соціологічна асоціація України (САУ).