Новини та прес-релізи

Як допомогти дітям подолати стрес? CEO дослідницької лабораторії Rating Lab і доктор психологічних наук Маріанна Ткалич у колонці для NV ділиться простими, але важливими порадами для батьків. В основі - результати дослідження "Зміни в ментальному здоров’ї та благополуччі дітей", для якого в жовтні 2025 Rating Group/Rating Lab опитали понад 1.5 тисячі підлітків віком 10-18 років і їхніх батьків за унікальною технологією сімейних досліджень Family 360°.

Нижче - декілька тез з авторської статті.

Про важливість піклування про ментальне здоров'я під час війни

"В умовах тривалої війни, соціальної нестабільності та постійних викликів тема ментального здоров’я перестала бути другорядною. Люди все частіше замислюються не лише про фізичне виживання, а й про психологічну стійкість [...] Але щоб ефективно допомагати — собі, дітям, близьким, спільноті — потрібна не інтуїція, а факти, отримані з наукових досліджень"

Про зростання стресу в підлітків

"Частка дітей (10−18 років) із високим або підвищеним рівнем стресу збільшилася з 27% (у 2024 році) до 37% (у 2025 році). Особливо зросли показники серед дівчат 10−13 років. Молодші підлітки — дуже вразлива категорія з багатьох причин: вони входять в пубертат, відбуваються гормональні зміни, психологічне дорослішання, розширюються їх соціальні можливості, разом з тим, вони ще діти, яким потрібні захист, піклування, дорослі та відповідальні люди поряд."

Про важливість спілкування

"77% дітей, які регулярно говорять із батьками про свої почуття, мають вищу стресостійкість. Рівень стресу в таких дітей удвічі нижчий, ніж у тих, хто спілкується рідко"

Про гаджети, ШІ та боротьбу зі стресом

"Гаджети є найменш корисним способом впоратися зі стресом. Тривожний факт: кожен 10-й підліток питає поради про свій стан у Штучного Інтелекту (ШІ). ШІ не замінить людського тепла; контролюйте час і зміст онлайн"

‍

Про технологію Family 360°

Не варто робити висновки про дітей-підлітків, не запитавши їхньої думки. Тому команда Rating Group започаткувала технологію Family 360° для сімейних опитувань, де в центрі – дитина, яка проходить власне опитування, а також опитування проходять батьки, члени родини, в окремих випадках – вчителі, лікарі, психологи тощо. Співставлення відповідей дітей і їхніх батьків дає змогу зрозуміти взаємозв’язки та зміни в родині. Раніше ми успішно використали цей підхід разом із партнерами з UNICEF, KSE, Ти Як?, коли досліджували мінну просвіту, ментальне здоров’я, освіту та профорієнтацію.

Про дослідження

Вперше тематику ментального здоров’я у площині “батьки-діти” ми досліджували в жовтні 2024 року. Цього року ми вирішили продовжити, розширивши тематику, і використати техніку лонгітюдного дослідження, щоби краще розуміти динаміку. У жовтні 2025 це опитування охопило понад 1,5 тисячі дітей/підлітків віком 10-18 та їхніх батьків.

‍Авторки ідеї цього дослідження: Світлана Ройз, дитяча та сімейна психологиня, мама двох дітей; Маріанна Ткалич, CEO Rating Lab, доктор психологічних наук, мама Маші (17 років); Тетяна Скрипченко, заступниця директора Rating Group, мама Соломії (8 місяців).

Четвертий прес-реліз дослідження “Зміни в ментальному здоров’ї та благополуччі дітей” присвячений домашнім обов'язкам. Наскільки українські підлітки завантажені хатніми справами та як це впливає на їхній психологічний стан?

У жовтні 2025 Rating Group/Rating Lab опитали понад 1.5 тисячі підлітків віком 10-18 років і їхніх батьків за унікальною технологією сімейних досліджень Family 360°. У кожній публікації ми розповідаємо про ментальне здоров’я підлітків і різні аспекти їхнього життя: гаджети та ШІ, розпізнавання емоцій батьками, мрії, домашні обов'язки та стрес, виховання і покарання в родині, булінг.

Наскільки діти завантажені домашніми обов’язками?

• 56% підлітків віком 10-18 р. часто прибирають, миють посуд, перуть. Ще 21% роблять це час від часу, а 23% рідко чи практично ніколи.
• Часто готують їжу трохи більше третини підлітків (36%). Натомість 22% долучаються до цього помірно, а 42% – рідко готують. 
• Дещо більше підлітки займаються доглядом за домашніми улюбленцями (тут і далі в цьому контексті подається відсоток серед тих дітей, у чиїх родинах є домашні улюбленці): 57% роблять це часто, 21% – з середньо частотою, 22% – рідко.

Проте, важливо тут придивитися ще й до “крайніх” категорій:

• 13% підлітків постійно завантажені прибиранням, миттям посуду й пранням;
• 5% підлітків постійно займаються приготуванням їжі;
• 18% постійно доглядають за домашніми улюбленцями.

Роль гендерних стереотипів: дівчата навантажені помітно сильніше за хлопців

• Абсолютна більшість дівчат (65%) часто займається прибиранням, натомість серед хлопців таких лише половина (47%). А серед дівчат віком 14-18 – взагалі 75% часто займаються прибиранням.
• Також 44% дівчат часто залучені до приготування їжі. Натомість серед хлопців часто готують 28%. Водночас, молодші дівчатам віком 10-13 навантажені приготуванням їжі так, як старші хлопці віком 14-18 (в обох категоріях часто готує понад третина підлітків).
• Навіть за домашніми улюбленцями дівчата доглядають більше: це часто роблять 61% дівчат і 52% хлопців.

Чи шкодять домашні обов’язки дітям?

Загалом хатні обов’язки – це добре. Це є елементом формування дисципліни, самостійності, вміння досягати успіху (“був брудний посуд, помив – немає” – це наочний приклад перших досягнень), вміння підтримувати чистоту. 

Насправді, діти, які взагалі ніколи не долучаються до хатніх обов’язків, мають нижчу стресостійкість.

Наприклад, серед тих, хто ніколи не займається приготуванням їжі, гарну стресостійкість (резильєнтність) має 61%. Натомість серед підлітків, які готують помірно часто, таких близько 75-77%.

Але перевантажувати дитину – теж шкідливо для її ментального стану. Особливо сильно це шкодить дівчатам, бо вони ще більш навантажені домашніми обов’язками.

Серед тих підлітків, які постійно займаються прибиранням, миттям посуду, пранням, майже половина (47%) має значний рівень стресу. Серед їхніх однолітків, які менш завантажені прибиранням, таких помітно менше – 35%.

Загалом, кращим для ментального стану дитини є пошук “золотої середини” щодо хатніх обов’язків. Якщо підліток час від часу залучається, наприклад, до прибирання чи готування їжі, це може бути добрим рішенням. Головне – не покладати на дитину всі домашні обов’язки в надмірному обсязі та не забирати в неї час на хобі, спілкування з друзями, дитинство.

‍

Про технологію Family 360°

Не варто робити висновки про дітей-підлітків, не запитавши їхньої думки. Тому команда Rating Group започаткувала технологію Family 360° для сімейних опитувань, де в центрі – дитина, яка проходить власне опитування, а також опитування проходять батьки, члени родини, в окремих випадках – вчителі, лікарі, психологи тощо. Співставлення відповідей дітей і їхніх батьків дає змогу зрозуміти взаємозв’язки та зміни в родині. Раніше ми успішно використали цей підхід разом із партнерами з UNICEF, KSE, Ти Як?, коли досліджували мінну просвіту, ментальне здоров’я, освіту та профорієнтацію.

Про дослідження

Вперше тематику ментального здоров’я у площині “батьки-діти” ми досліджували в жовтні 2024 року. Цього року ми вирішили продовжити, розширивши тематику, і використати техніку лонгітюдного дослідження, щоби краще розуміти динаміку. У жовтні 2025 це опитування охопило понад 1,5 тисячі дітей/підлітків віком 10-18 та їхніх батьків.

‍Авторки ідеї цього дослідження: Світлана Ройз, дитяча та сімейна психологиня, мама двох дітей; Маріанна Ткалич, CEO Rating Lab, доктор психологічних наук, мама Маші (17 років); Тетяна Скрипченко, заступниця директора Rating Group, мама Соломії (8 місяців).

У третій публікації про дослідження “Зміни в ментальному здоров’ї та благополуччі дітей” дізнайтеся про таке:

• Наскільки близькі українські підлітки зі своїми батьками та як це впливає на стрес дитини?
• ‍Чи добре, на думку батьків, їм вдається розпізнавати емоції дітей?
• Що допомагає формувати близькість? Спілкування й обійми.
• Скількох дітей майже ніколи або майже ніколи не обіймають батьки?

У жовтні 2025 Rating Group/Rating Lab опитали понад 1.5 тисячі підлітків віком 10-18 років і їхніх батьків за унікальною технологією сімейних досліджень Family 360°. У кожній публікації ми розповідаємо про ментальне здоров’я підлітків і різні аспекти їхнього життя: гаджети та ШІ, розпізнавання емоцій батьками, мрії, домашні обов'язки та стрес, виховання і покарання в родині, булінг.

Емоційний зв’язок з батьками і стрес

Найчастіше підлітки віком 10-18 років мають дуже сильний (40%) або сильний (30%) рівень емоційного зв’язку з батьками. Ще 18% мають помірний рівень, а 13% – слабкий зв’язок.

І чим слабший зв’язок з батьками, тим більше діти відчувають стрес

Дві третини (62%) підлітків, які мають слабкий зв’язок з батьками, мають значний рівень стресу. Серед дітей, які є дуже близькими з батьками, таких лише 25%.

Ця тенденція ще сильніша серед старших підлітків віком 14-18. У цій віковій категорії серед підлітків, які мають слабкий зв’язок з батьками, 67% переживають значний стрес.

Наскільки батьки розуміють емоції дітей?

Ми попросили батьків оцінити, як часто їм вдається розпізнати, що дитині радісно та сумно. 

• 73% батьків думають, що завжди можуть розпізнати, коли їхній дитині радісно. 
• 55% батьків також вважають, що завжди можуть зрозуміти, коли дитині сумно.

Також ми співставили це з тим, як часто діти розповідають батьками про свої почуття, переживання. Загалом близько половини підлітків часто діляться своїми переживаннями з батьками, а третина робить це рідко. Тенденція є закономірною: 

Чим більше дитина розмовляє з батьками про свої почуття, тим більш батьки впевнені в розумінні емоцій дитини

Серед батьків, яким дитина часто розповідає про свої почуття, 78% вважають, що завжди можуть розпізнати радість. Також понад 60% цих батьків думають, що завжди можуть розпізнати сум у дитини.

Спілкування, обійми – прості й важливі речі

Хто більше обіймаються та спілкуються – ті мають значно міцніший емоційний зв'язок

Половина (52%) дітей, які часто діляться з батьками своїми переживаннями, мають дуже міцний емоційний зв'язок з батьками. Серед тих, хто ділиться переживаннями рідко, таких вдвічі менше (24%). 

Обійми показують ще сильнішу тенденцію: діти, які часто обіймаються з батьками, значно частіше мають найміцніший рівень зв’язку (50%). Серед тих, кого батьки обіймають рідко чи ніколи не обіймають, лише 12% мають такий сильний зв’язок. 

Але батьківські обійми існують не для кожної дитини

Кожна десята дитина (13%) віком 10-13 ніколи не обіймається з батьками або робить це рідко. 

Серед старших підлітків 14-18 років таких 21%. 

Натомість лише 6% батьків дітей віком 10-13 років і лише 10% батьків підлітків віком 14-18 говорять, що ніколи не обіймаються зі своєю дитиною чи роблять це рідко. Такий розрив у відповідях дітей і батьків говорить про те, що деяким дітям дещо не вистачає теплих проявів від батьків. Можливо, батьки їх обіймають, але не так багато, як хотілося б.

‍

Про технологію Family 360°

Не варто робити висновки про дітей-підлітків, не запитавши їхньої думки. Тому команда Rating Group започаткувала технологію Family 360° для сімейних опитувань, де в центрі – дитина, яка проходить власне опитування, а також опитування проходять батьки, члени родини, в окремих випадках – вчителі, лікарі, психологи тощо. Співставлення відповідей дітей і їхніх батьків дає змогу зрозуміти взаємозв’язки та зміни в родині. Раніше ми успішно використали цей підхід разом із партнерами з UNICEF, KSE, Ти Як?, коли досліджували мінну просвіту, ментальне здоров’я, освіту та профорієнтацію.

Про дослідження

Вперше тематику ментального здоров’я у площині “батьки-діти” ми досліджували в жовтні 2024 року. Цього року ми вирішили продовжити, розширивши тематику, і використати техніку лонгітюдного дослідження, щоби краще розуміти динаміку. У жовтні 2025 це опитування охопило понад 1,5 тисячі дітей/підлітків віком 10-18 та їхніх батьків.

‍Авторки ідеї цього дослідження: Світлана Ройз, дитяча та сімейна психологиня, мама двох дітей; Маріанна Ткалич, CEO Rating Lab, доктор психологічних наук, мама Маші (17 років); Тетяна Скрипченко, заступниця директора Rating Group, мама Соломії (8 місяців).

Як часто підлітки консультуються з ШІ про свої емоції, почуття та хто робить це частіше? Це тема другої публікації про дослідження “Зміни в ментальному здоров’ї та благополуччі дітей”. 

У жовтні 2025 Rating Group/Rating Lab опитали понад 1.5 тисячі підлітків віком 10-18 років і їхніх батьків за унікальною технологією сімейних досліджень Family 360°. У кожній публікації ми розповідаємо про ментальне здоров’я підлітків і різні аспекти їхнього життя: гаджети та ШІ, розпізнавання емоцій батьками, мрії, домашні обов'язки та стрес, виховання і покарання в родині, булінг.

Наскільки це часте явище?

Загалом кожен 10-й підліток віком 10-18 років часто питає поради про свій емоційний стан, настрій у штучного інтелекту. Найчастіше з ШІ консультуються дівчата віком 14-18 (16%).

Фактично, кожна шоста дівчина-підліток віком 14-18 просить у ШІ поради про емоційний стан, настрій. 

У молодших дівчат 10-13 років ця частка менша – 9%. Серед хлопців до ШІ за такими порадами часто звертаються 5% молодших підлітків 10-13 років і 7% підлітків 14-18 років.

Водночас, дві третини підлітків 10-18 років ніколи не звертаються до ШІ за порадами про психологічний стан.

То підлітки розглядають ШІ як “психолога”...?

65% підлітків, які часто запитують у ШІ поради про емоційний стан, мають значний рівень стресу (підвищений або високий). Це вдвічі частіше, ніж в однолітків, які рідко питають такої поради в ШІ.

Частина дітей дійсно шукає допомогу в ШІ при певних переживаннях. Безперечно, не можна замінювати психолога чи психотерапевта консультацією зі штучним інтелектом. Але фактично частина дітей так робить (принаймні частково), і на це варто звернути увагу.

…чи компенсують нестачу розуміння від батьків? 

Підлітки, які часто звертаються до ШІ з порадами щодо емоційного стану, мають слабший емоційний зв’язок з батьками. 

Серед тих, хто часто радиться з ШІ, лише 23% мають дуже міцний зв'язок з батьками, тоді як серед тих, хто рідко звертається до ШІ, – 42% мають міцний звʼязок із батьками. Отже, дитина від ШІ хоче отримати підтримку та підказку, якої, можливо, не отримує від близьких.

‍

Про технологію Family 360°

Не варто робити висновки про дітей-підлітків, не запитавши їхньої думки. Тому команда Rating Group започаткувала технологію Family 360° для сімейних опитувань, де в центрі – дитина, яка проходить власне опитування, а також опитування проходять батьки, члени родини, в окремих випадках – вчителі, лікарі, психологи тощо. Співставлення відповідей дітей і їхніх батьків дає змогу зрозуміти взаємозв’язки та зміни в родині. Раніше ми успішно використали цей підхід разом із партнерами з UNICEF, KSE, Ти Як?, коли досліджували мінну просвіту, ментальне здоров’я, освіту та профорієнтацію.

Про дослідження

Вперше тематику ментального здоров’я у площині “батьки-діти” ми досліджували в жовтні 2024 року. Цього року ми вирішили продовжити, розширивши тематику, і використати техніку лонгітюдного дослідження, щоби краще розуміти динаміку. У жовтні 2025 це опитування охопило понад 1,5 тисячі дітей/підлітків віком 10-18 та їхніх батьків.

‍Авторки ідеї цього дослідження: Світлана Ройз, дитяча та сімейна психологиня, мама двох дітей; Маріанна Ткалич, CEO Rating Lab, доктор психологічних наук, мама Маші (17 років); Тетяна Скрипченко, заступниця директора Rating Group, мама Соломії (8 місяців).

Про технологію Family 360°

Не варто робити висновки про дітей-підлітків, не запитавши їхньої думки.

Тому команда Rating Group започаткувала технологію Family 360° для сімейних опитувань, де в центрі – дитина, яка проходить власне опитування, а також опитування проходять батьки, члени родини, в окремих випадках – вчителі, лікарі, психологи тощо. Співставлення відповідей дітей і їхніх батьків дає змогу зрозуміти взаємозв’язки та зміни в родині. Раніше ми успішно використали цей підхід разом із партнерами з UNICEF, KSE, Ти Як?, коли досліджували мінну просвіту, ментальне здоров’я, освіту та профорієнтацію.

Про дослідження

Вперше тематику ментального здоров’я у площині “батьки-діти” ми досліджували в жовтні 2024 року. Цього року ми вирішили продовжити, розширивши тематику, і використати техніку лонгітюдного дослідження, щоби краще розуміти динаміку. У жовтні 2025 це опитування охопило понад 1,5 тисячі дітей/підлітків віком 10-18 та їхніх батьків.

Авторки ідеї цього дослідження: Світлана Ройз, дитяча та сімейна психологиня, мама двох дітей; Маріанна Ткалич, CEO дослідницької лабораторії Rating Lab, доктор психологічних наук, мама Маші (17 років); Тетяна Скрипченко, заступниця директора Rating Group, мама Соломії (8 місяців).

Нижче дивіться перші інсайти з серії дослідження "Зміни в ментальному здоров’ї та благополуччі дітей".

В українських дітей зростає рівень стресу

• Восени 2024 Rating Group і UNICEF дізналися, що 27% українських дітей мають значний (високий або підвищений) рівень стресу. У жовтні 2025 ця частка складає вже 37%. 
• Особливо стрес збільшився у дівчат віком 10-13. Ми опитали понад 900 дітей з попереднього дослідження (лонгітюдне дослідження) та дізналися, що за рік в 40% дівчат цього віку посилився стрес.
• Зростання стресу в підлітків супроводжується певними (часто негативними) відчуттями. У кожної десятої дитини/підлітка, у якої виріс стрес, основним відчуттям останнім часом є розчарування. 
• Натомість діти, у яких з 2024 року зменшився стрес, частіше відчувають радість, спокій, інтерес. У них менше хвилювання, суму, розчарування. 

Як це пов’язано зі стресом батьків?

Ми дізналися, що в кожному п'ятому випадку основне відчуття дітей і батьків за останній час збігається. Найчастіше йдеться про хвилювання. 

Частина дітей переймає хвилювання від батьків, і стрес посилюється

Хвилювання є найчастішим відчуттям серед дітей із високим і підвищеним рівнем стресу. 

Що допомагає дитині долати стрес? 

Отже, як допомогти дитині подолати стрес? Результати опитування за технологією Family 360° дозволяють запропонувати декілька корисних практик. 

Будувати довірливі стосунки та більше спілкуватися.

Близько 77% дітей, які відносно частіше спілкуються з батьками й близькими про свої почуття й переживання, мають гарну стресостійкість (серед тих, хто спілкується рідко, таких трохи більше половини). Рівень стресу в дітей, які часто спілкуються з батьками, вдвічі нижчий.

Підтримувати хобі дитини або допомогти знайти улюблене заняття.

Діти, які часто займаються улюбленою справою, частіше мають низький або помірний рівень стресу (68%). Натомість серед однолітків, які мало займаються хобі, таких менше половини.

Особливо ресурсними є спільні хобі дітей і батьків

Як показало наше попереднє дослідження, 57% дітей, які мають спільне хобі з батьками, є добре адаптованими до стресу. Іншими словами, у них одночасно висока резильєнтність і низький рівень стресу. На батьків це впливає ще сильніше: 64% батьків, які мають з дітьми спільне хобі, є адаптованими до стресу.

Заохочувати дитину займатися спортом, фізичною активністю.

‍Більшість дітей, які часто займаються фізичною активністю, мають високу адаптованість до стресу (майже 60%). Серед тих, хто не займається спортом або робить це рідко, таких 38%.

Спорт і фізичні активності – надійні чинники зменшення стресу дитини

Натомість гірше, коли умовно єдиним або основним хобі дитини є проведення часу за гаджетами про гаджети та відеоіграми. За даними попереднього дослідження, найнижчі рівні резильєнтності (порівняно з однолітками, які займаються іншими хобі) мають саме діти, чиї хобі – це ігри в телефоні, комп’ютері. Також “сидіння” у телефоні є не дуже корисною реакцією на стресову подію: діти, які у відповідь на тригер, поринають у телефон чи комп’ютер, також мають низьку резильєнтність.

27-31 липня 2025 року Rating Group провела на замовлення Westminster Foundation for Democracy (WFD) загальнонаціональне опитування щодо настроїв українського суспільства в умовах війни. Дослідження було присвячене аналізу політичних орієнтацій громадян, рівня довіри до державних і суспільних інституцій та ключових лідерів, а також ідеологічних установок населення.

Окрему увагу приділено сприйняттю стану демократії під час війни, очікуванням політичного оновлення, ролі військових і ветеранів у політиці, протестним настроям, ставленню до виборів та медіаспоживанню українців.

Дані актуальні станом на липень 2025 року.

Rating Group дізналися, як часто українці п'ють алкогольні напої та як це пов'язане зі стосунками з партнером.

Це є другою частиною опитування, яке проводилося на замовлення Інституту психології та психотерапії. Першу частину - про стосунки українців з партнером, дивіться за посиланням.

Споживання алкоголю

• 44% респондентів не вживали алкоголь протягом останнього місяця жодного разу, 24% робили це один раз на місяць, 21% – кілька разів на місяць, 9% – кілька разів на тиждень, 2% – щодня чи майже щодня.
• Частіше вживають алкоголь респонденти молодшого (18–35 років) і середнього віку (36–50 років), чоловіки й опитані, які мають партнера.
• Менш забезпечені респонденти рідше вживали алкоголь.
  

Споживання разом з партнером

• Частіше респонденти вживають алкоголь окремо від партнера.
• Протягом останнього місяця жодного разу не вживали алкоголь разом з партнером 61% респондентів, ще 19% вживали один раз на місяць, 15% - кілька разів на місяць, 4% - кілька разів на тиждень.
• Спільне вживання менш поширене серед людей старшого віку (51+) й опитаних, які мають погані стосунки з партнерами.

Вплив на стосунки з партнером

• Абсолютна більшість (81%) респондентів, які мають партнера, відповіли, що вживання алкогольних напоїв не впливає на стосунки. 13% вважають, що це погіршує стосунки, 2% – що покращує.
• Про небезпеку погіршення стосунків частіше каже молодь віком 18-35 років, ті, хто мають погані стосунки з партнерами, і ті, хто не вживають алкоголь разом з партнером.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Аналітичну допомогу при підготовці прес-релізу надали Дар'я Недашківська й Анастасія Морозова (Національний університет "Києво-Могилянська академія").

У кінці липня 2025 Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) поспілкувалася з українцями про стосунки з партнером. Скільки українців мають партнера/партнерку та як оцінюють ці стосунки?

Дослідження виконане на замовлення Інституту психології та психотерапії.

Статус й оцінка стосунків

• 70% опитаних українців мають партнера, 30% не мають.
• Дві третини опитаних, які мають партнера, описують свої стосунки як дуже хороші, ще 30% - як скоріше хороші.
• Молодь частіше за інші вікові групи оцінює стосунки з партнером як дуже хороші (71%). Погляди чоловіків і жінок на стан стосунків статистично не відрізняються.

‍Зміни в стосунках

• За словами третини респондентів, останнім часом їхні стосунки покращились. 60% відповіли, що стосунки не змінились, у 6% погіршились.
• Про покращення стосунків частіше говорила молодь (45%), а також респонденти, які визначають стосунки як дуже хороші (43%).

‍Спільне проведення часу

• Близько третини респондентів протягом останнього місяця кожен або майже кожен день проводили спільний час, займаючись хобі, прогулянками, читанням, переглядом фільмів тощо, не враховуючи домашні справи.
• Чверть опитаних робили це кілька разів на тиждень, 16% - кілька разів на місяць, 8% - один раз на місяць, 15% - жодного разу.
• Про майже щоденне проведення спільного часу з партнером частіше зазначали опитані старшого віку (51 років і старші) (46%), ті, хто мають дуже хороші стосунки (43%).

29 вересня 2025 CEO Rating Group Олексій Антипович долучився до круглого столу “Формування національної стійкості: роль місцевого самоврядування” (організатори - Інститут міста й Національна платформа стійкості та згуртованості, модератор - Олег Саакян) в рамках Ukrainian Resilience Week. Ukrainian Resilience Week - це щорічна подія, де місцеве самоврядування, експерти та міжнародні партнери збираються для посилення стійкості українських міст.

На даних Rating Group Олексій Антипович поділився розумінням того, що допомагає українцям зберігати стійкість. В основі - дані наукового дослідження "Проблеми соціальної згуртованості в Україні", яку Соціологічна група Рейтинг (Rating Group) провела в співпраці з доктором соціологічних наук Наталією Черниш. Його результати CEO Rating Group Олексій Антипович коментує так:

"Індекс резильєнтності зараз складає 3.6 з 5 можливих балів, тобто це вище середнього рівня. І так, звичайно, наше суспільство щодня стикається з дуже серйозними викликами для стійкості та єдності. Але українці зберігають стійкість, і є дуже позитивні індикатори: абсолютна більшість респондентів відчуває єдність з іншими громадянами, своєю громадою й оптимістично дивиться на майбутнє України. І ця стійкість проявляється в конкретних діях: понад 70% допомагають ЗСУ фінансово, а ще приблизно половина опитаних допомагає біженцям, переселенцям, людям з інвалідністю"

Rating Group системно досліджує питання соціальної стійкості, згуртованості та благополуччя. Більше на цю тематику дивіться в таких матеріалах:

• Проблеми соціальної згуртованості в Україні
• Доповідь заступниці директор Rating Group Тетяни Скрипченко "Сприяння резильєнтності та соціальній згуртованості в умовах окупації"
• ‍Рейтинг регіонів за індексом місцевого благополуччя 2024 від Rating Lab

Як українці уявляють виклики, які виникають у житті ветеранів при поверненні до цивільного життя? Які форми підтримки вважають найважливішими?

Соціологічна група Рейтинг (Rating Group) і Консультативна місія Європейського Союзу (КМЄС) в Україні з'ясували це в рамках всеукраїнського опитування "Довіра, реформи й інтеграція в ЄС: що думають українці у 2025 році".

Виклики для ветеранів

• Найбільшими викликами, з якими стикаються ветерани при поверненні до цивільного життя, респонденти найчастіше вважають питання здоров'я: посттравматичний стрес і стресові розлади (63%), інвалідність (54%) та проблеми зі здоров'ям загалом (51%). Також 40% зазначають проблему алкоголізму, наркоманію.
• Про відсутність працевлаштування зазначають 43%.
• Натомість про відсутність доступу до освіти й навчання кажуть лише 12%

Підтримка ветеранів

• Більшість українців (62%) вважають реабілітацію найважливішою формою підтримки.
• За нею йдуть можливості працевлаштування (47%) і доступ до медичного обслуговування (43%).
• Ще 27% позначили підтримку спільнот ветеранів, 6% - освіту і навчання.

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Соціологічна група Рейтинг (Rating Group) і Консультативна місія ЄС (КМЄС) в Україні представили результати нового дослідження "Довіра, реформи й інтеграція в ЄС: що думають українці у 2025 році". Це продовження традиції щорічного всеукраїнського опитування громадської думки, яке дає комплексне уявлення про ставлення українців до реформ, інституцій, загроз, викликів та шляху країни до членства в ЄС.

Подія відбулася 25 вересня 2025 в Українському кризовому медіа-центрі за участі таких спікерів:

• Рольф Холмбо, Голова КМЄС в Україні
• Гедимінас Навіцкас, Заступник Голови Представництва ЄС в Україні
• Катерина Павліченко, заступниця Міністра внутрішніх справ України
• Олексій Антипович, CEO Rating Group

Як показують результати дослідження, українці продовжують демонструвати високу довіру до своїх міжнародних партнерів, зокрема найвищий рівень довіри має Європейський Союз (63%), Міжнародний валютний фонд (58%), НАТО (54%) і Рада Європи (53%). Переважна більшість (68%) українців також вірить, що Україна зможе успішно впровадити необхідні реформи для вступу до ЄС.

Учасники дискусії відзначили важливість опитування, яке ініціюється КМЄС ще з 2015 року. CEO Rating Group Олексій Антипович згадав, що це вже друге таке дослідження з початку повномасштабної війни, яке Rating Group проводить для КМЄС.

"Дуже важливо, що це дослідження демонструє динаміку. Найкраще дивитися соціологію саме в динаміці - тоді ти розумієш, куди рухається суспільство та країна", - Олексій Антипович, CEO Rating Group

Спікери поміркували над тим, що моніторинг суспільних настроїв є важливим ще й для побудови ефективної комунікації між європейськими інституціями й українським суспільством.

Результати цього опитування дуже важливі. Воно може допомогти нам зрозуміти, що думає суспільство, які є побоювання, кому люди довіряють і як ставляться до реформ. Європейські інституції, як Консультативна місія ЄС, несуть відповідальність і перед людьми в Україні. Результати дослідження можуть підказати нам, як краще комунікувати, вести діалог", - Рольф Холмбо, Голова КМЄС в Україні

Така комунікація має допомагати зокрема й кращій обізнаності українців про систему ЄС, законодавства, правила та повсякденні умови. Це допоможе українцям реалістичніше дивитися на євроінтеграцію:

"З початку повномасштабного вторгнення українці почали усвідомлювати, що Європа - це не тільки те, де "трава зеленіша" й "небо чистіше". Це ще й правила, закони, відсутність корупції тощо. Через війну ми вже всі себе усвідомили українцями, усвідомили цінність власної держави. А надалі в нас ще й буде рости відчуття європейськості. І в чомусь ми навіть станемо тверезіше дивитися на вступ до ЄС", - Олексій Антипович, CEO Rating Group

‍

Дивіться більше:

• Прес-реліз дослідження
• ‍Відеозапис презентації

Соціологічна група Рейтинг (Rating Group) і Консультативна місія Європейського Союзу (КМЄС) в Україні презентують результати щорічного всеукраїнського опитування громадської думки, які дають комплексне уявлення про ставлення українців до реформ, інституцій, загроз, викликів та шляху країни до членства в ЄС.

З 2015 року КМЄС в Україні ініціює проведення цього опитування, щоб забезпечити підтримку українських партнерів на основі надійних даних, що ґрунтуються на фактах. Результати 2025 року висвітлюють обнадійливі тенденції в громадській довірі до інституцій сектору цивільної безпеки, а також окреслюють чіткі виклики в сферах, що мають вирішальне значення для реформ та європейської інтеграції.

Довіра до інституцій

• Українці продовжують демонструвати високу довіру до своїх міжнародних партнерів. Зокрема, найвищий рівень підтримки мають Європейський Союз (63%), Міжнародний валютний фонд (58%), НАТО (54%) та Рада Європи (53%). Організація Об'єднаних Націй (40%) та ОБСЄ (37%) також вважаються важливими союзниками України.
• Серед державних безпекових і правозахисних інституцій найвищий рівень довіри мають Національна гвардія України (84%) та Служба безпеки України (78%). Державна прикордонна служба (62%), Центр протидії дезінформації (55%) і Національна поліція (48%) також мають значний рівень довіри.
• Молоді українці (18–29 років) виявляють особливо високу довіру до силових структур, що є відображенням їхнього безпосереднього досвіду війни та важливої ролі, яку ці інституції відіграють у захисті життя та громад. Цей показник також підкреслює, що реформи визнаються молодим поколінням, вселяючи оптимізм щодо того, що майбутні лідери України бачать цінність у побудові стійких, орієнтованих на ЄС державних інституцій навіть в умовах війни.

Ставлення до інтеграції в ЄС і реформ

• Переважна більшість (68%) українців вірить, що Україна зможе успішно впровадити необхідні реформи для вступу до ЄС. Водночас, лише 8% очікують вступу протягом одного-двох років. Найчастіше українці очікують на вступ протягом п'яти років (25%) або п'яти-десяти років (31%).
• Реформи, які громадяни оцінюють найпозитивніше, – це цифрова трансформація (70% задоволені) та прогрес у сфері ґендерної рівності (60%).
• Опитування показує, що незадоволення антикорупційними заходами зберігається: 86% респондентів висловили своє несхвалення, що робить це питання найактуальнішим викликом для реформаторської програми України.

Оцінка підтримки України з боку ЄС

• Найважливішими формами допомоги від ЄС українці бачать боротьбу з корупцією (62%), підтримку в розслідуванні воєнних злочинів (44%) і допомогу на звільнених від російської окупації територіях України (40%).
• Стратегічна комунікація була оцінена як найефективніша сфера підтримки ЄС (55%), що відображає запит громадян на точну та прозору інформацію про перебіг реформ.
• Майже половина респондентів (49%) також вважають консультації щодо вступу до ЄС ефективними.

Виклики та гібридні загрози

• Опитування вказує на занепокоєння громадськості щодо гібридних загроз з боку росії: 81% вважають, що такі загрози посилюються.
• Найбільше занепокоєння викликають онлайн-вербування російськими спецслужбами (42%), фейкові новини (32%) і кібератаки (23%).
• Дві третини українців оцінюють готовність країни до протидії гібридній війні як помірну.

Джерела інформації та дезінформація

• 51% українців продовжують покладатися на Telegram як на основне джерело інформації, при цьому YouTube (25%) та особисті соціальні мережі (22%) також відіграють значну роль.
• Джерелами дезінформації найчастіше вважаються Facebook й Instagram (58%), за ними йдуть месенджери (45%).
• Незалежні журналісти та Центр протидії дезінформації (ЦПД) залишаються найбільш авторитетними суб’єктами у викритті фейкових новин.

Адаптація ветеранів до цивільного життя

• Респонденти визначили посттравматичний стрес і стресові розлади (63%), інвалідність (54%) та проблеми зі здоров'ям (51%) як основні виклики, з якими стикаються ветерани при поверненні до цивільного життя.
• Більшість (62%) вважають реабілітацію найважливішою формою підтримки.
• За нею йдуть можливості працевлаштування (47%) і доступ до медичного обслуговування (43%).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Заступниця директора Rating Group Тетяна Скрипченко взяла участь у міжнародній науковій конференції про соціальні виклики Російсько-української війни від дослідницького центру Konflikt und Kooperation im östlichen Europa (Німеччина).

У доповіді "Сприяння резильєнтності та соціальній згуртованості в умовах окупації" Тетяна Скрипченко розповідає про те, як українцям вдається зберігати резильєнтність (соціальну стійкість), як гуртуються громади та які висновки варто зробити для подальшого зміцнення українського суспільства. В основі доповіді - дані з досліджень Rating Group.

Нижче пропонуємо кілька ключових тез доповіді. Повний звіт "Emancipatory Dimensions of In:Security – Strategies of Coping with War Challenges in Ukraine" дивіться в докріпленому файлі.

Про важливість соціальної резильєнтності

"Зусилля з розвитку резильєнтності - це не лише про виживання, але й про опір і наснаження. Резильєнтність допомагає Україні протистояти російським спробам взяти Україну під контроль, як на лінії фронту, так і в суспільстві. Резильєнтність громад, зокрема, відіграє важливу роль у встановленні емансипаційних практик, сприянні відчуттю власної агентності та безпеки, а також відкиданні нав'язаних наративів. Зосереджуючись як на національній єдності, так і на місцевій підтримці, Україна може забезпечити те, щоб резильєнтність діяла як опорою проти зовнішніх загроз та небезпеки"

‍Про способи гуртування спільнот

Як посилити згуртованість спільнот? На основі досліджень Rating Group і Rating Lab Тетяна Скрипченко зазначає про важливе розуміння, що рівень стійкості різниться в залежності від групи. Наприклад, стійкість нижча серед менш заможного населення та жінок різного віку. Низька стійкість у цих групах може призвести до більшого стресу, довгострокових психологічних проблем, меншої соціальної участі та вищих ризиків, що посилює нерівність.

Також на основі дослідження Rating Group і Transatlantic Dialogue Center (2024) Тетяна Скрипченко згадує методи, як-от, наприклад, залучення місцевих жителів до проектів, спрямованих на підтримку українських захисників; відродження національних звичаїв тощо.

Про досвід громад, які були в окупації

"Респонденти відзначили посилення відчуття національної та регіональної ідентичності, і багато хто з них стверджував, що завдяки війні вони стали "більш українцями". Вкрай важливо враховувати цей досвід та створювати інституції для збереження пам’яті про досвід воєнних часів та окупації. Регіональні ініціативи щодо подолання колективної травми слід розширити до національного рівня, щоб сприяти єдності та підтримувати стійкість"

У згаданих інсайтах Тетяна Скрипченко посилається на публікацію "Сприяння єднанню. Рекомендації для формування національної стратегії реінтеграції на основі досвіду Харківської та Херсонської областей" (2024) за авторством Rating Group і Transatlantic Dialogue Center.

Нагадуємо, що команда Rating Group нещодавно випустила ще одне дослідження про резильєнтність і згуртованість українського суспільства за участю професора соціології Наталії Черниш.

Соціологічна група Рейтинг (Rating Group) випустила дослідження "Проблеми соціальної згуртованості в Україні". Це спільне наукове дослідження з Наталією Черниш, доктором соціологічних наук, професором кафедри соціології Львівського національного університету ім. Івана Франка.

Команда дослідження з'ясувала, наскільки українці стійкі, згуртовані, наскільки ми довіряємо одне одному та чи готові допомагати іншим.

"Ми хотіли з'ясувати реальний стан національної стійкості українського суспільства і визначити його за допомогою мови цифр. Влітку 2025 р. індекс національної стійкості становив 3.6 з 5 можливих. Деяке його пониження зумовлене тривалою війною, а також просіданням довіри до влади. Водночас, фіксуємо зростання міцності та ролі соціальних зв'язків. Це дуже важливо для відбиття російської агресії, надії на остаточну перемогу та повоєнне оновлення", - Наталія Черниш, доктор соціологічних наук, професор

Як зазначає Роман Борисов, керівник відділу аналітики департаменту стратегічних досліджень Rating Group:

"З початком повномасштабного вторгнення громадянська ідентичність закріпилася на першому місці, помітно обійшовши регіональну, наприклад. Вона стала ключовим фактором єднання, що за тривалістю своєї дії вже перевищила типову протяжність ефекту «rally ‘round the flag» (гуртування навколо прапора). Що стосується маркерів стійкості суспільства, то ними насамперед є довіра в суспільстві та безпосередні прояви соціального капіталу: досвід допомоги іншим, волонтерство, взаємопідтримки, участь у громадських організаціях"

Роман Борисов також відзначає важливість синергії між дослідницької агенцією та науковцями:

"Цей проєкт є чудовим прикладом плідної взаємодії між Rating Group як дослідницькою агенцією та науковцями з академічного світу. Окреме задоволення надає співпраця з грандами української науки, зокрема Наталією Йосипівною Черниш, яка стояла біля витоків сучасної української соціології. Її глибокі знання, прозорливість, щирий ентузіазм надають натхнення, спонукають переосмислювати підходи та відкривати нові перспективи розвитку соціології"

Більше про згуртованість українців і довіру в суспільстві дивіться в прес-релізі дослідження.

"Проблеми соціальної згуртованості в Україні" - нове наукове дослідження Соціологічної групи Рейтинг (Rating Group) у співпраці з Наталією Черниш, доктором соціологічних наук, професором кафедри соціології Львівського національного університету ім. Івана Франка.

‍У фокусі дослідження - самоідентифікація українців, довіра одне до одного, рівень соціальної стійкості, готовність допомагати іншим й інші індикатори соціальної згуртованості.

Самоідентифікація

• Абсолютна більшість українців (94%) відчувають себе громадянами України.
• За час повномасштабної війни самоідентифікація українців ще більше змістилася у бік країни загалом: люди асоціюють себе скоріше з Україною загалом, ніж зі своїм регіоном (77%).
• Більше половини (52%) вважають себе європейцями та лише 8% вважають себе радянською людиною.

Цінності

Коли респондентів попросили обрати до трьох найважливіших цінностей з переліку, найчастіше позначали перемогу України (62%), родину та близьких (53%), власне здоров’я (34%), незалежність української держави (26%), відновлення України (20%). Це екзистенційні цінності, цінності виживання. Ці результати співзвучні з нещодавнім дослідженням Rating Group про цінності українців.

Довіра в суспільстві

• Загальний Індекс довіри в суспільстві має середній рівень (3,0). Шкала: від 1 (мінімум довіри) до 5 (максимум).
• Найвища довіра - до близького кола (3.9), тобто рідних, друзів, мешканців міста/села. Менше довіряють суспільному колу (2.9), тобто інституціям, організаціям, владі, мешканцям України тощо, а також колу "інших людей" (2.4), тобто незнайомим людям у випадкових ситуаціях, людям інших політичних поглядів або національності.
• ‍Понад третина респондентів довіряє мешканцям України (36%, ще 42% вагаються), дещо менше - мешканцям міста/села (30%, ще 42% вагаються).
• Серед інституцій українці висловлюють найвищу довіру до волонтерських організацій (63%). Менше довіряють громадським організаціям (30%, ще 37% вагаються), місцевій (25%, ще 27% вагаються) і центральній (24%, ще 26% вагаються) владі.

Соціальний капітал і громадське життя

• В умовах повномасштабної війни в українському суспільстві виріс соціальний капітал: 86% українців надавали допомогу людям, які опинились у складній ситуації під час війни, зокрема 27% переважно допомагали людям за межами родинного кола.
• Половина респондентів налагодила і зберегла зв’язки, що виникли через об’єднання з іншими людьми для взаємопідтримки. У деяких випадках ці взаємозв’язки ставали інституціоналізованими: близько 10% респондентів є членами громадської організації, а 43% мають таких людей серед найближчого оточення (родичі, друзі).
• Серед типів громадської активності українці надають перевагу допомозі іншим. Респонденти активно допомагають ЗСУ – 70% постійно або час від часу допомагають фінансово, 44% - нефінансово (сітки, свічки, ремонт авто тощо). Також відносно поширеною є допомога біженцям, переселенцям, людям з інвалідністю (49%).
• Інші види активності не є такими поширеними: 23% беруть участь у громадських слуханнях та підписанні петицій, 20% - вирішенні спільних проблем в житті територіальної громади, 13% - у громадських акціях і мітингах.
• Більш активними є мешканці Заходу і Центру, а також більш забезпечені опитані.

Соціальна стійкість

• Українське суспільство зберігає стійкість. Індекс стійкості складає 3.6 (вище середнього рівня) за шкалою від 1 (мінімум) до 5 (максимум).
• Абсолютна більшість оптимістично оцінює як майбутнє України (76%), так і власне (72%).
• Більше 70% вважають, що можуть самостійно впоратися з проблемами, які в них виникають.
• Окрім того, високим є відчуття єдності з іншими українцями, його висловлюють майже дві третини респондентів. З місцевою громадою себе ідентифікують 53%.
• Дещо нижчими є оцінка рівня солідарності та взаємодопомоги (48%), справедливості (45%) у суспільстві та впевненість в тому, що держава у кризовій ситуації ухвалить правильне рішення (44%).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Інсайти Rating Group - в основі ефективної реклами про мінну безпеку!

ДСНС України та GSC Game World (творці серії Stalker) випустили відео, де головний герой Stalker 2 Скіф демонструє основи мінної безпеки. Як кажуть у ДСНС, відео враховує результати дослідження мінної безпеки серед українських підлітків від Rating Group і UNICEF (2024). Дослідницьку частину виконувала лабораторія Rating Lab: тоді команда розробила авторський тест на мінну безпеку й опитала понад 25 тисяч українських підлітків і їхніх батьків.

"Бути сміливим, сталкере, - це бути обачним" (з відео ДСНС/S.T.A.L.K.E.R.)

За результатами дослідження, хлопці віком 14-15 і 16-17 років - це найбільші групи ризику в контексті вибухонебезпечних предметів. Серед іншого це пов'язано з характерними хобі хлопців-підлітків: комп'ютерними іграми та дотичним медіаконтентом, що дещо віддаляє від уявлення про реальні ризики. ДСНС і творці Stalker 2 врахували ці дані та змогли ефективно подати інформацію про те, як зберегти життя та здоров'я дітей і не тільки.

Більше інформації:

• Відео
• Кейс дослідження мінної безпеки
• Новина на сайті ДСНС

9 вересня 2025 CEO Rating Group Олексій Антипович долучився до панельної дискусії "Нова країна" (організована LB.ua і EFI Group) про ключові соціальні, політичні й економічні виклики для України.

Спікерами заходу також були голова наглядової ради інвестиційної компанії EFI Group Ігор Ліскі, перший заступник голови Верховної Ради України, Олександр Корнієнко, пані посол України у США Ольга Стефанішина та представник ГУР МО Ілля Павленко.

Олексій Антипович прокоментував суспільні настрої щодо завершення війни. Нещодавнє дослідження Rating Group показують, що українці підтримують загальну ідею дипломатичного врегулювання, але обов'язковою умовою миру є надійні гарантії безпеки від партнерів. 82% вважають реалістичним шляхом завершення війни переговори (62% за пошук компромісу із залученням інших країн, 20% – на прямих перемовинах з рф). Водночас, 75% вважають, що Україна повинна погодитись на припинення вогню лише за умови міжнародних гарантій безпеки.

“Говорити про те, що ми втомилися чи ще щось, можна довго, але ось вам показові цифри. Найголовніше в них - нічого подібного про мир за будь-яку ціну не йдеться”, - CEO Rating Group Олексій Антипович

Більше матеріалів:

• Повна новина LB.ua
• Прес-реліз дослідження Rating Group

У п'ятницю, 5 вересня 2025, в ефірі ProUA (ведучий - Андрій Куликов) CEO Rating Group Олексій Антипович прокоментував серпневе дослідження суспільно-політичних настроїв українців від Соціологічної групи Рейтинг.

"Головною гарантією від партнерів українці бачать фінансування й озброєння ЗСУ. Тобто за свою безпеку відповідальність ми передусім беремо на себе," - Олексій Антипович, CEO Rating Group

За даними дослідження, 52% українців позначили фінансування армії та постачання зброї від партнерів як ключову гарантію. Серед інших ключових гарантій українці називають зобов’язання союзників вступити у війну в разі повторного нападу (48%) і міжнародне патрулювання повітряного і морського простору (44%).

Дивіться більше:

• Прес-реліз дослідження
• Запис ефіру

Соціологічна групи "Рейтинг" (Rating Group), Львівський медіафоруму й International Media Support (IMS) представили результати нового дослідження «Сегменти медіааудиторії в Україні». Подія відбулася 29 серпня 2025 у Київінформ пресцентрі.

Спікери заходу:

• Олексій Антипович, директор Соціологічної групи «Рейтинг» (Rating Group)
• Зураб Аласанія — медіа радник IMS (International Media Support)
• Ольга Білоусенко — керівниця дослідницького відділу ГО «Львівський медіафорум»

Дослідження показало, як розподіляються українці за своїм медіаспоживанням, яким медіа найбільше довіряють і як протидіють дезінформації.

"Дякуємо International Media Support і Львівському медіафоруму за це дослідження...Ми разом присвятили місяць розробці методології та дуже фахово підійшли до питання до дезінформації...До більш вразливої аудиторії належать 59% українців. Але найцікавіше виявилося не це: вразливі до дезінформації всі категорії споживачів (і традиційних медіа, і онлайн, і "всеїдні", і ті, хто взагалі уникають інформації", - Олексій Антипович, директор Соціологічної групи "Рейтинг"

Матеріали:

• Прес-реліз дослідження
• Відеозапис презентації

1-23 квітня 2025 Соціологічна група «Рейтинг» (Rating Group) провела дослідження медіаспоживання українців на замовлення ГО "Львівський медіафорум" і International Media Support. Теми опитування - інформаційна поведінка, медіаспоживання, довіра до ЗМІ, боротьба з дезінформацією та вразливість до неї.

Джерела інформації

• Telegram - головний засіб отримання інформації про актуальні події для українців. Телеграм-канали постійно або часто (4-5 днів на тиждень) читає загалом понад половина опитаних (52%).
• На другому місці - YouTube (32% дивляться постійно або часто), на третьому - Facebook (28%).
• Телемарафон «Єдині новини» і чати у Viber постійно або часто переглядають 25%.
• Регулярне читання друкованих медіа — малопоширена практика: 84% ніколи не користуються газетами і журналами для отримання інформації.
• Більшість українців також ніколи не отримує інформацію з радіо (75%), регіональних медіа (69%), регіональних онлайн-медіа (67%), міжнародних онлайн-медіа (66%).

Довіра до медіа

• Українці мало довіряють медіа загалом. Але відносно більше довіри - до Telegram-каналів (29%) і Youtube-каналів (24%).
• Міжнародним й українським онлайн-медіа скоріше довіряють або довіряють 16%.
• Найбільше українці не довіряють єдиному телемарафону (39% не довіряють або скоріше не довіряють, 24% вагаються, 19% важко відповісти).

‍Як українці борються з дезінформацією

• Майже 40% респондентів ніколи не перевіряють достовірність інформації, 18% роблять це завжди. Частіше перевіряє достовірність молодь (18—29 років), респонденти з вищою освітою, а також військові і ветерани.
• 35% вважають, що їм легко або скоріше легко відрізняти правдиву інформацію від неправдивої в медіа, 28% — що їм це робити важко або скоріше важко.
• Найпоширеніші практики перевірки достовірності - це використання власної інтуїції та досвіду (34%) і порівняння з кількома авторитетними джерелами (25%).

Вразливість до дезінформації

59% українців вразливі до дезінформації, як показали результати інформаційного тесту (див. методологію).

Чим вони вирізняються:

• Значно менше підтримують вступ України до ЄС і НАТО, а також дії чинної влади.
• Рідше переглядають суспільно-політичні новини та менше довіряють медіа.
• Оцінюють власну здатність відрізнити правдиву інформацію від неправдивої так само високо, як і невразливі громадяни.
• Коли перевіряють інформацію, вони дещо частіше спираються на власний досвід та інтуїцію та рідше порівнюють інформацію з різних джерел.
• Відносно частіше це російськомовні чи двомовні респонденти, мешканці прифронтових територій, а також представники менш забезпечених і менш освічених категорій.