Прес-релізи

Згідно з результатами опитування Соціологічної групи «Рейтинг», якби вибори Верховної Ради відбувалися найближчим часом, то третина опитаних однозначно взяли б в них участь, а в парламент потрапили б шість партій: Батьківщина (18,3% - серед тих, хто має намір голосувати і визначився з вибором), Опозиційний блок (12,6%), Самопоміч (11,0%), Радикальна партія (11,0%), Блок Петра Порошенка «Солідарність» (9,1%), Свобода (5,6%). 

4,8% підтримали б партію Громадянська позиція, 3,1% - партію М.Саакашвілі. За партії Відродження та УКРОП проголосували б по 2% опитаних. Варто додати, що серед усіх опитаних майже кожен п’ятий не визначився з вибором партії.

Якби вибори Президента України відбувалися найближчим часом, то третина опитаних однозначно взяли б в них участь. Серед тих, хто має намір голосувати і визначився з вибором, Ю.Тимошенко підтримали б 17,7%, Ю.Бойка – 11,5%, П.Порошенка – 10,7%, О.Ляшка – 9,8%, А.Садового – 8,9%, А.Гриценка – 7,5%, Н.Савченко – 5,6%, О.Тягнибока – 4,3%. Більше 2% віддали б свої голоси за Д.Яроша та С.Тігіпка. 

Протягом 2016 року рейтинг П.Порошенка зменшився вдвічі (з 23 до 11%), натомість зросла підтримка Ю.Тимошенко (з 13 до 18%) та О.Ляшка (з 8 до 10%). Також варто додати, що за останні два місяці рейтинг Н.Савченко зменшився з 10 до 6%, натомість зріс рейтинг Ю.Тимошенко (з 15 до 18%).

Близько чверті опитаних довіряють А.Садовому (25%), А.Гриценку (23%), Н.Савченко (22%). Найбільше не довіряють А.Яценюку (90%). За два останні місяці рівень довіри до Н.Савченко погіршився вдвічі (з 41 до 22%), натомість зросла недовіра (з 41 до 63%), ще 14% не визначились з цього питання. Найбільш прихильне ставлення до Н.Савченко залишається серед мешканців Заходу та Центру, в селах і серед жінок.

15% респондентів добре поінформовані щодо резонансних політичних висловлювань Н.Савченко, 50% щось чули, 31% - не знайомі з її висловлюваннями, ще 4% - не визначилися із відповіддю. 

Серед тих, хто добре поінформований або щось чув про резонансні політичні висловлювання Надії Савченко, половина опитаних в цілому не підтримують висловлювання Н.Савченко, майже третина (36%) – підтримує, 15% – не визначилися. Здебільшого висловлювання підтримують мешканці Сходу та Півдня. 

Серед різних висловлювань Надії Савченко, найбільше респонденти підтримують тезу: «Надання Заходом Україні летальної зброї може призвести планету до третьої світової війни» (48% – підтримують, 34% - не підтримують). 

Найменше підтримали такі тези: «Треба надати амністію всім учасникам бойових дій з боку ЛНР та ДНР, крім їхніх ватажків» та «Майдан і Антимайдан стояли за одні цінностіі» (28% – підтримують, 55% - не підтримують), «Жителям України доведеться просити пробачення за загиблих синів, чоловіків, батьків на Донбасі» (33% – підтримують, 53% - не підтримують).

34% опитаних вважають, що найбільше користі для України Н.Савченко принесе в якості військового льотчика, 17% виступають за її роботу на чолі міжнародного комітету з питань визволення українських військовополонених та політв’язнів, ще 17% підтримують роботу на посаді народного депутата. 4% - за включення у політичну боротьбу за посаду Президента України, 2% - за роботу Мiнiстром оборони, 3% - Секретарем Ради національної безпеки i оборони України, інше – 9%, не визначились 13%. 

За останні два місяці збільшилася кількість прихильників думки про повернення Н.Савченко до армії як військового льотчика (з 24 до 34%). 

Натомість зменшилась кількість тих, хто вважає, що Н.Савченко буде більш корисною у разі роботи на чолi мiжнародного комiтету з питань визволення українських вiйськовополонених та полiтв'язнiв (з 20 до 17%); включення у полiтичну боротьбу за посаду Президента України (з 9 до 4%), роботи Міністром оборони (з 4 до 2%).

Серед тих, хто довіряє Н.Савченко, вбачають її найбільшу користь для України на посаді народного депутата, роботі на чолі міжнародного комітету з питань визволення українських військовополонених та політв’язнів чи у включенні у політичну боротьбу за посаду Президента. Натомість ті, хто їй не довіряє, виступають здебільшого за її повернення до армії як військового льотчика.

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%. Терміни проведення дослідження: 18-23 серпня 2016 р.

За даними дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у місті Тернополі, 74% опитаних вважають, що справи в Україні йдуть у неправильному напрямку, лише 11% вважають, що у правильному, ще 15% - вагаються - 31%. Навіть у середовищі БПП більше тих, хто вважає, що стан справ у країні йде у неправильному напрямку. Найбільше песимістів серед радикалів та свободівців. 

54% вважають, що стан справ у Тернополі йде у правильному напрямку, 22% - у неправильному, 24% - вагаються з оцінкою. 2/3 прихильників Свободи, Громадянської позиції, Батьківщини, та БПП вважають, що справи у місті рухають добре. У середовищі симпатиків Самопомочі та Радикальної партії таких половина.

37% вважають, що стан справ у області йде у правильному напрямку, 31% - у неправильному, 32% - вагаються з оцінкою. Найбільше тих, хто вважає, що стан справ добрий серед симпатиків БПП та Свободи, найменше – серед прихильників Радикальної партії.

Понад 80% опитаних задоволені роботою міського голови Тернополя С.Надала. Не задоволені – 14%. Роботою Голови ОДА С.Барни задоволені 38%, не задоволені - 35%. Водночас 27% не змогли ніяк оцінити його діяльність. Діяльністю Голови Тернопільської обласної ради В.Овчарука задоволені 19%, не задоволені - 27%. Нічого не змогли сказати про нього 55%. 

У динаміці у порівнянні з жовтнем 2015 року ситуація наступна. Задоволеність роботою С.Надала зросла на 11 в.п., Голови ОДА С.Барни – на 8%. Натомість на 9 в.п. знизився рівень позитивної оцінки роботи голови облради В.Овчарука, натомість майже втричі зросла кількість «невизначених», вочевидь, виборці мало поінформовані про діяльність голови облради і не готові оцінювати.

Найбільше задоволених діяльністю губернатора серед симпатиків БПП (66%), найменше – серед прихильників Самопомочі та Громадянської позиції (третина). 

Діяльністю В.Овчарука також найбільше задоволені симпатики БПП (34%). Найменше тих, хто задоволений знову ж таки серед прихильників Самопомочі та Громадянської позиції (16-17%). 

С.Надалом задоволена абсолютна більшість опитаних, не зважаючи на партійні вподобання.

Лідером рейтингу довіри серед національних політиків у Тернополі є Надія Савченко. Їй довіряють 57% респондентів, не довіряють - 36%. Це єдиний політик, показник довіри до якого перевищує показник  недовіри. 

О.Тягнибоку довіряють 44% опитаних, не довіряють – 51%, А.Садовому довіряють - 35%, не довіряють - 57%, М.Саакашвілі – 34% та 58% відповідно, А.Гриценку – 34% та 54%, Ю.Тимошенко – 30% та 66%, О.Ляшку 29% та 66%, А.Парубію – 26% та 67%, П.Порошенку – 20% та 77%, В.Гройсману – 17% та 77%. А.Яценюк лідер рейтингу недовіри серед тернополян.

У порівнянні з жовтнем 2015 року зросли показники довіри у О.Тягнибока (+15 в.п.), Ю.Тимошенко (+13 в.п.), О.Ляшка (+5 в.п.) та Ю.Бойка (+4 в.п.). Натомість впав показник довіри до А.Гриценка (-9 в.п.), А.Яценюка (-10 в.п.) та П.Порошенка (-14 в.п.) Показник довіри до А.Садового у порівнянні з минулим опитуванням залишився без змін.

Лідером президентського рейтингу у Тернополі є Ю.Тимошенко. За неї готові проголосувати 17% опитаних, які мають намір взяти участь у виборах. А.Гриценка підтримують 15%, О.Тягнибока – 11%, О.Ляшка - 8%, П.Порошенка – 7%, А.Садового – 6%, Д.Яроша – 5%, А.Яценюка – 2%. 12% готові проголосувати за «іншого» кандидата. Не визначилися із вибором 18%. Однозначну готовність взяти участь у виборах висловили 45% опитаних. 

Лідером партійного рейтингу у Тернополі є ВО Свобода. За неї готові віддати свої голоси 18% опитаних, які мають намір взяти участь у виборах. 16% готові підтримати Батьківщину, 10% - Самопоміч, по 8% - БПП, Громадянську позицію та Радикальну партію. Рейтинги інших партій – менше 3%. Вагаються із вибором – 12%. Однозначно готові проголосувати на виборах – 40% опитаних. 

Лідерами на виборах по мажоритарному округу міста Тернополя є С.Барна та В.Стаюра. За кожного з них готові проголосувати по 12% опитаних, які мають намір взяти участь у виборах. За В.Деревляного – 7%, П.Ландяка – 6%, В.Бліхара – 6%, Т.Пастуха – 5%, Р.Заставного, В.Лила, М.Ратушняка – по 4%. 9% респондентів підтримали б іншого кандидата, аніж представлені у списку. Не готові зробити вибір – майже 30% опитаних. 

Однозначним лідером на виборах міського голови є діючий мер Тернополя С.Надал. За нього готові віддати свої голоси 67% опитаних, які б взяли участь у голосуванні. Рейтинг інших можливих кандидатів нижче 4%. Вагаються з відповіддю 7% опитаних. Взяли б однозначно участь у виборах міського голови та міської ради майже 50% опитаних.

На виборах до міської ради лідером є ВО Свобода із рейтингом серед тих, хто готовий взяти участь у голосуванні, - 26%. За Батьківщину готові проголосувати 13%, Самопоміч – 7%, Радикальну партію - 7%, БПП – 5%, Рух за очищення – 4%. Рейтинг інших партій – менше 3%. Не визначилися зі своїм вибором – 16% опитаних. Взяли б однозначно участь у виборах міського голови та міської ради майже 50% опитаних.

Найвищий рівень позитивного ставлення серед усіх місцевих політиків до С.Надала. Його позитивно сприймають 70% опитаних, негативно 11%. Позитивний баланс оцінок мають також С.Барна, М.Головко та І.Гуда, щоправда більш як 40% мешканців Тернополя не знають останніх двох згаданих політиків.

Найгіршим є ставлення мешканців Тернополя до Р.Заставного та О.Муца - 45 та 48% відповідно негативно ставляться до цих двох політиків.

Аудиторія: мешканці Тернополя від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 450 респондентів.Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 5%. Терміни проведення дослідження: :  1-15 липня 2016 р.

Дослідження проводилося Соціологічною групою «Рейтинг» на замовлення Міжнародного Республіканського Інституту.  

Опитування проводилося по всій Україні (крім окупованих територій Криму і Донбасу) з 28 травня по 14 червня 2016 р. Всього було опитано 2,400 жителів України віком 18 років і старше, які мають право голосувати. Вибірка є репрезентативною за статтю, віком, регіоном і величиною населеного пункту. Допустима похибка не перевищує  2.0%. Коефіцієнт досяжності респондентів – 63.9%. Додатково було опитано 1185 респондентів у Дніпровській області. Допустима похибка не перевищує 2.8%. Коефіцієнт досяжності респондентів – 62.7%.

Дослідження профінансовано Урядом Канади.

 За даними дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», найвищий рівень довіри у Львівській області має Н.Савченко, А.Садовий та М.Саакашвілі. Аналогічна ситуація у Львові, де також високий рівень довіри має А.Гриценко. Найбільше не довіряють Ю. Бойку та А.Яценюку. 

За останній рік найбільше втратили у довірі А.Садовий, П.Порошенко та А.Яценюк, натомість покращилися показники Ю.Тимошенко. Загалом по області політики мають дещо вищий рівень довіри, ніж у Львові.

Якби парламентські вибори проводилися наступної неділі, то у Львівській області подолати 5% бар’єр могли би наступні партії: Самопоміч (22,8%), Батьківщина (12,6%), БПП Солідарність (9,8%), а також Громадянська позиція (6,7%), Свобода (6,1%), Радикальна партія (5,9%). За партію М.Саакашвілі «Рух за очищення» проголосували б 4,2%, Національний рух Д.Яроша 3,1%. Не визначилися – 17% опитаних. Загалом по області вищі рейтинги має Батьківщина, БПП Солідарність, Радикальна партія, натомість у місті Львові – Самопоміч, Громадянська позиція, Партія М.Саакашвілі «Рух за очищення». Молодь, респонденти з вищою освітою більше підтримують Самопоміч. Натомість чим старші респонденти, чим нижчий рівень освіти, тим більша підтримка Батьківщини.

Більше 40% опитаних підтримують перевибори Верховної Ради та призначення нових виборів Президента, стільки ж – не підтримують ці ініціативи, 15% - не визначилися. 

Найбільш позитивно ставляться до ідеї перевиборів мешканці Львова, виборці Батьківщини та Громадянської позиції. 

Якби вибори Президента України відбулися б наступної неділі, то за А.Садового віддали б свої голоси 15,9% опитаних, Ю.Тимошенко – 10,5%, П.Порошенка – 10%, А.Гриценка – 9,8%. За О.Ляшка проголосували б 5,2%, Д.Яроша – 5,1%, О.Тягнибока – 3,8%. Не визначилися – 22,6%. За останній рік зросли показники А.Садового та Ю.Тимошенко. Найбільше втратив у своєму рейтингу П.Порошенко, також дещо знизилися показники А.Гриценка.

Більше 40% опитаних задоволені діяльністю міського голови Львова А.Садового, 56% - незадоволені, не визначилися – 4%. Роботою Голови Львівської ОДА О.Синютки задоволені 21% респондентів, не задоволені – 41%, майже 40% – не визначилися із відповіддю. Кожен десятий задоволений роботою Голови Львівської обласної ради О.Ганнущина, 30% опитаних – незадоволені, майже дві третини – не визначилися. Незважаючи на те, що роботою міського голови Львова А.Садового задоволені найбільше, за останній рік зафіксовано значне зменшення  кількості прихильників його роботи (з 70 до 41%).

19% опитаних вважають, що справи в Україні йдуть у правильному напрямку, дві третини – у неправильному, 19% - не визначилися. Стан справ у Львівській області оцінюють краще: 28% вважають, що справи йдуть у правильному напрямку, 48% - у неправильному. Майже чверть – не визначилися. 

Більше половини опитаних (53%) вважають, що до пріоритетів діяльності місцевих органів влади повинна відноситися боротьба з корупцією у місцевій владі, вирішення проблеми зі сміттєзвалищами (42%), зниження рівня безробіття (40%) та стримування росту тарифів на комунальні послуги (38%). За останній рік зросла актуальність вирішення проблеми зі сміттєзвалищами, підтримка галузі охорони здоров’я, покращення екологічної ситуації у регіоні. Для Львова, порівняно з іншими містами області, більш гостро постає вирішення проблеми зі сміттєзвалищами, підтримка галузі охорони здоров’я, та боротьба зі злочинністю. Натомість в інших містах області більше хвилюють питання ремонту автодоріг та допомоги незахищеним верствам населення.

На думку 30% опитаних у Грибовицькій трагедії найбільше винна міська влада Львова, 23% звинувачують обласну владу Львівщини, 16% - центральну владу України, 4% - сільську владу Грибович, 14% - інших, 15% - не визначилися. 

85% вважають, що сміттєпереробка є найбільш прийнятним для Львова способом поводження зі сміттям, 9% - сміттєспалювання, ще 6% - не визначилися з даного питання.

90% опитаних вважають побудову сміттєпереробного заводу вирішенням проблеми зі сміттєзвалищем у Львові, 3% - переоблаштування сміттєзвалища у Грибовичах, 1% - підтримують відкриття нового сміттєзвалища поблизу Львова, 5% - не визначилися. 

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,8%. Терміни проведення дослідження: :  10-20 червня 2016 р.

 Шановні колеги! 

Запрошуємо Вас взяти участь у прес-конференції на тему: «Суспільно-політичні настрої у Львівській області». 

Учасник:

Олексій Антипович, керівник Соціологічної групи «Рейтинг».

У ході прес-конференції будуть обговорені результати спеціального дослідження з таких тем:

• Рівень довіри до національних політиків
• Президентські рейтинги
• Рейтинги партій
• Ставлення до ідеї перевиборів
• Задоволеність роботою місцевої влади
• Проблеми, які хвилюють громадян
• Грибовицька трагедія

Прес-конференція відбудеться у вівторок,  05 липня 2016 року, початок 11.00 

за адресою: проспект Т.Шевченка, 11, 2 поверх, ПРЕС-КЛУБ.

Опитування було проведене Київським міжнародним інститутом соціології (kiis.com.ua) спільного з Соціологічною групою «Рейтинг» (ratinggroup.ua) протягом квітня 2016 року. 

Практично всі жителі Кіровограда знають про те, що місто має бути перейменоване в рамках «декомунізації». Переважна більшість жителів міста (67%) не підтримують перейменування, в т.ч. 43% категорично проти цього. Лише один з чотирьох жителів (28%) схвально ставиться до цього. 

Більшість містян (57%) найбільше підтримують поточну назву «Кіровоград». Третина жителів (31%) хотіли б, щоб місто називалося «Єлисаветград».  Лише 4% підтримують назву «Кропивницький». У разі відсутності у списку пропонованих назв варіанту «Кіровоград» більшість (55%) обирають варіант «Єлисаветград». На умовно другому місці – «Кропивницький», який підтримують 8%.  

Абсолютна більшість населення (82%) не підтримують рішення Комітету Верховної Рад з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування перейменувати місто на «Кропивницький». Підтримують – 14%. Серед тих, хто негативно ставиться до рішення про перейменування на «Кропивницький», чверть готові вийти на акції протесту проти цього.

Дослідження проводилося Соціологічною групою «Рейтинг» на замовлення Міжнародного Республіканського Інституту. 

Опитування проводилося по всій Україні (крім окупованих територій Криму і Донбасу) з 18 лютого по 04 березня 2016 р. Метод опитування – особисте інтерв'ю у респондента на дому.

Всього було опитано 2,400 жителів України віком 18 років і старше, які мають право голосувати. Вибірка є репрезентативною за статтю, віком, регіоном і величиною населеного пункту. Додатково було опитано 1,000 респондентів у Миколаївській та Херсонській областях. Для побудови вибірки використовувався багатоступінчастий імовірнісний вибірковий метод, а для відбору респондента – випадковий маршрут і правило останнього дня народження.

Допустима похибка не перевищує  2.0%.

Коефіцієнт досяжності респондентів – 63.0%.

Дослідження профінансовано Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Опитування було проведено Соціологічною групою «Рейтинг» від імені Міжнародного республіканського інституту. 

Дані були зібрані у 24 містах України (Київ та усі обласні центри; у Донецькій області – Маріуполь, у Луганській – Сєвєродонецьк) 20 січня – 8 лютого 2016 року за допомогою face-to-face інтерв'ю на дому у респондентів. 

Загальна вибірка: 19,200 інтерв'ю (по 800 у кожному місті). Цільова аудиторія - постійні жителі України віком від 18 років і старше. Вибірка є репрезентативною для населення міст по віку і статі. Для забезпечення репрезентативності вибірка була розподілена у відповідності із поділом міст Центральною виборчою комісією на виборчі округи. Охоплені щонайменше 50 дільниць (50 попередньо відібраних точок) у кожному місті. Вони були обрані випадковим чином, відповідно до конкретного кроку. Для процедури відбору респондентів були використані випадковий маршрут і правило дня народження.

Для довідки: попереднє муніципальне опитування проводилось у 22 містах 2-20 березня 2015, загалом було опитано 17,600 респондентів.

Статистична похибка для кожного міста не перевищує ±3,5%.

Досяжність респондентів у середньому склала 62,8%.

Сума відсотків відповідей у графіках та діаграмах може не дорівнювати 100% через округлення.

Опитування було профінансовано Урядом Канади. 

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», 63% опитаних позитивно ставляться до Олександра Лукашенка, 58% – до Ангели Меркель. Також у 51% опитаних позитивне ставлення до Далі Грибаускайте, у 49% – до Анджея Дуди та Барака Обами. До Франсуа Олланда мають позитивне ставлення 40% опитаних, Нурсултана Назарбаєва – 37%. Найгірше ставлення до Володимира Путіна – позитивно ставляться лише 10%.
 

Рейтинг негативного ставлення очолює В.Путін (80%). Третина негативно ставляться до Б.Обами, Чверть – до Ф.Олланда, Н.Назарбаєва, А.Меркель. Кожен п'ятий негативно ставиться до О.Лукашенка, кожен шостий – до Д.Грибаускайте.
 

Жителі західного та центрального регіонів більш прихильні до А.Меркель, Б.Обами. Натомість мешканці Півдня та Сходу краще ставляться до О.Лукашенка та Н.Назарбаєва. При цьому на Півдні також позитивно ставляться до А.Меркель, Д.Грибаускайте, А.Дуди та Ф.Олланда. Відносно позитивно ставляться до В.Путіна лише на Сході, передусім, на Донбасі. 
 

У людей старшого віку спостерігається більш позитивне ставлення до О. Лукашенка, Н.Назарбаєва та В.Путіна. Водночас молодь більше підтримує А.Меркель, Б.Обаму та Ф.Олланда.
 

Чим вищий рівень освіти респондентів, чим вищий їхній матеріальний статус, тим краще серед них ставлення до А.Меркель, Д.Грибаускайте, Б.Обами, А.Дуди, Ф.Олланда. Відповідно гірше ставлення до О.Лукашенка та В.Путіна.
 

Серед прихильників вступу до Європейського Союзу та НАТО найкраще ставлення до А.Меркель, Д.Грибаускайте, Б.Обами, А.Дуди та Ф.Олланда. О.Лукашенко та Н.Назарбаєв мають найбільше симпатиків серед прибічників вступу до Митного Союзу. Цікаво, що О.Лукашенко має високий рівень підтримки як серед прибічників Євроінтеграції, так і серед прихильників Митного Союзу. 
 

За останні 4 роки рівень позитивного ставлення до В.Путіна погіршився з 53 до 10%.
 

Ставлення до А.Меркель є мінливим: наприкінці 2013 воно покращилося з 56% у 2012 до 61%, у 2014 – погіршилося до 51%, а у 2016 показник знову зріс до 57%.
 

До Б.Обами рівень позитивного ставлення впродовж 2012-2014 залишався майже незмінним, проте почав знижуватися з 54% у 2014 до 49% у 2016.
 

Найбільше збільшення позитивного ставлення фіксується до Д.Грибаускайте (з 36 до 51%) та Ф.Олланда (з 32 до 40%). При цьому варто зазначити що одночасно зросла кількість респондентів, які негативно ставляться до цих політиків: негативне ставлення зросло з 11 до 15% до Д.Грибаускайте, до Ф.Олланда – з 18 до 27%.
 

Ставлення до О.Лукашенка та Н.Назарбаєва не змінилося.

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,3%. Терміни проведення дослідження: 14-22 січня 2016 р.

 

Згідно з результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», найбільшою довірою серед чинних політиків користуються А.Садовий та М.Саакашвілі, яким довіряє кожен третій опитаний. Кожен четвертий довіряє А.Гриценку та П.Порошенку. Кожен п’ятий – Ю.Тимошенко, Р.Ахметову та О.Ляшку.

Серед «молодих та нових» політиків найбільшою довірою користуються Є.Соболєв (29%), Т.Чорновол (22%), М.Найєм (21%), А.Гопко (15%) та Д.Добродомов (13%). Решта політиків мало відомі.

Діяльністю Президента задоволені 21% опитаних, Голови ВРУ – 14%, Прем’єр-міністра – 8%. Відставку Прем’єр-міністра А.Яценюка підтримують майже 70% (таких було 60% у жовтні 2015).Так само зросла підтримка ідеї розпуску парламенту та призначення нових виборів ВРУ (з 47 до 50%), а також дострокових виборів Президента (з 43 до 48%).

11% опитаних хотіли би у 2016 році бачити прем’єр-міністром України М.Саакашвілі, 7% – Ю.Тимошенко, 6% – Ю.Бойко, 5% – А.Яценюка, 4% – А.Гриценка, по 3% – С.Тігіпка та О.Ляшка, по 2% – О.Тягнибока та Н.Яресько. Решту кандидатів підтримують 1% і менше. Чверть опитаних не хотіли би бачити прем’єр-міністром жодного з запропонованих кандидатів, а кожен шостий – не визначився з відповіддю.

Якби вибори до Верховної Ради відбувалися у січні, то в парламент потрапили б наступні партії: Блок Петра Порошенка «Солідарність» (16,3%), Опозиційний блок (13,8%), Самопоміч (13,5%), Батьківщина (12,9%), Свобода (8,3%), Радикальна партія (6,5%), та УКРОП (5,2%). Також значні шанси на подолання 5-% бар’єру мала би Громадянська позиція (3,8%). Понад 2% підтримали б партії Відродження, Наш край, Правий Сектор та Народний контроль.

Якщо б у виборах брав участь Блок Саакашвілі, то рейтинги партій виглядали б наступним чином:  Блок Петра Порошенка «Солідарність» – 14,3%, Опозиційний блок – 13,5%, Самопоміч - 11,7, Блок Саакашвілі – 11,6%, Батьківщина – 11,6%, Свобода – 6,9%, Радикальна партія – 5,5%, та УКРОП – 4,7%.

Діяльність діючої центральної влади вважають відносно більш успішною у таких сферах як забезпечення проведення місцевих виборів (43%), реформа міліції / поліції (42%), обороноздатність країни (35%) та безвізовий режим з ЄС (31%).
Крім того, є окремі успіхи в питаннях децентралізації та енергетичної незалежності країни. Разом з цим, абсолютна більшість опитаних (близько 90% і більше) практично не бачать успіхів влади у таких сферах як економічний ріст, стабільність гривні, соціальний захист населення, боротьба з корупцією, обмеження впливу олігархів на політику, охорона здоров’я, ЖКГ та реформа судової системи.

Створення в Україні Національної поліції підтримують дві третини, не підтримують – лише 16%. 5% – нічого не знають про це, 14% – не визначились зі ставленням до реформи.

44% опитаних вважають «Справу Корбана» скоріше політичним переслідуванням, чверть – дотриманням законності та встановленням справедливості.

Майже кожному п’ятому доводилось протягом останнього року особисто давати хабар чи робити подарунок для вирішення особистого питання. За три останні роки цей показник зменшився з 27 до 18%. Разом з тим, 43% вважають, що рівень корупції в їх регіоні протягом останнього року зріс (три роки тому таких було майже 50%).

На думку 54% опитаних корупція – це хвороба, яка заважає розвитку суспільства, водночас 40% вважають, що корупція – це механізм, без якого вже не може існувати українське суспільство. За три останні роки ці показники не змінилися, при цьому сприйняття корупції українцями стає іншим: якщо у 2013 році понад третина виправдовували хабар, якщо йшлося про вирішення важливого особистого питання, то у 2016 таких втричі менше (13%).

59% підтримали б на референдумі вступ України до Європейського Союзу, 22% – висловились би проти, решта – або не визначились або не брали б участі у плебісциті.

Вступ України до Митного союзу підтримали б 16%, 62% – висловились би проти, решта – або не визначились або не брали б участі у референдумі.

Вступ України до НАТО підтримали б 47%, 31% – висловились би проти, решта – або не визначились або не брали б участі у референдумі.

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,3%. Терміни проведення дослідження: 14-22 січня 2016 р.


 

Опитування було проведено у всіх регіонах України (за винятком Криму, Донецької та Луганської областей) з 19 по 30 листопада 2015 року, з додатковою вибіркою в Донбасі (території, які підконтрольні українській владі). Національне опитування проводилося за випадковою вибіркою в 1800 постійних жителів України віком від 18 років і які мають право голосу. Статистична похибка не перевищує 2,3%, а коефіцієнт досяжності становив 65,9%. Опитування на Донбасі проводилося за випадковою вибіркою в 1824 постійних жителів. Статистична похибка не перевищує 2,8%, а коефіцієнт досяжності становив 59,7%.

Опитування було проведено Соціологічною групою «Рейтинг» на замовлення Міжнародного Республіканського Інституту (IRI) за фінансування Уряду Канади.

Англомовну версію презентації можна завантажити на сайті IRI.
 

Згідно з результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», якби вибори до Верховної Ради відбувалися на початку грудня, то в парламент потрапили б наступні партії: Блок Петра Порошенка «Солідарність» (16,5%), Батьківщина (12,3%), Опозиційний блок (12,2%), Самопоміч (12,2%), Радикальна партія (7,9%), Свобода (7,8%) та УКРОП (5,1%)
Також значні шанси на подолання 5-% бар’єру мали б Громадянська позиція (4,1%), Відродження (3,6%), Наш край (3,0%).  За КПУ проголосували б 2,7% опитаних, 2,3% – Правий Сектор, 2,1% – Сильну Україну. 8,2% респондентів обрали б іншу партію.
Лідером електоральних симпатій на Заході країни є БПП Солідарність (другим йде Батьківщина, третє місце ділять Самопоміч і Свобода), у Центрі лідирує БПП «Солідарність» (другою йде Батьківщина, третьою – Свобода і Радикальна партія), на Півночі першість зберігає БПП Солідарність (друге місце має Батьківщина, третє – Самопоміч). На Півдні, Сході та Донбасі лідирує Опозиційний блок (друге місце за БПП «Солідарність». Третє місце в цих регіонах має Батьківщина (Південь), Відродження (Схід) та Самопоміч (Донбас).
Важливо, що на Півдні країни та на Донбасі зосереджена найбільша кількість тих, хто не брав би участі у виборах або не визначилися з вибором (48 і 55% відповідно).

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 3000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 1,8%. Терміни проведення дослідження: 1 - 10 грудня 2015 р.

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у грудні 2015 року, майже для половини опитаних (47%) найулюбленішим новорічним святом є Новий рік, для 41% - Різдво, ще 5% відзначили День Святого Миколая, 3% - Старий Новий рік. 2% не подобається жодне новорічне свято, не визначилися – 3%.

Новий рік значно більше люблять на Сході, Півдні і Донбасі, Різдво – переважно на Заході, в Центральному регіоні однаковою мірою люблять як Новий рік, так і Різдво.

Чим молодші респонденти та чим вищий їхній рівень освіти, тим більша їхня прихильність до Нового року. Також це свято більш улюблене серед жителів міст та російськомовних респондентів. Натомість Різдво відзначали більше серед мешканців сіл, а також україномовні респонденти.

65% опитаних українців  мають традицію дарувати подарунки на День Святого Миколая, водночас третина  - такої традиції не мають, 1% - не знають такого свята, 3% - не визначилися із відповіддю.

Чим далі на Південний Схід, тим менше дотримуються традиції дарувати подарунки на це свято. Найбільше його прихильників на Заході (94%), найменше – на Донбасі (26%). Також більшою мірою схильні підтримувати дану традицію жінки, молодь та україномовні респонденти.

46% опитаних збираються ставити вдома на Новий рік живу ялинку, 28% - штучну, 12% - обмежаться новорічною композицією. 14%  не збираються ставити ані ялинку, ані новорічну композицію. Це, переважно, люди старшого віку, а також респонденти з нижчими доходами. За останні 4 роки кількість тих, хто обирає живу або штучну ялинку, збільшилася на 2% і 5% відповідно. Натомість прихильників новорічних композицій і тих, хто відмовляється від новорічного декору, стало дещо менше.

Традиція ставити живу ялинку більш поширена на Заході, серед мешканців сіл, молоді, а також респондентів з вищими доходами. Штучні ялинки більш популярні на Донбасі та серед міських жителів.

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%. Терміни проведення дослідження: 27 листопада - 5 грудня 2015 р.
 

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у жовтні 2015 року, більшість опитаних українців (80%) погоджуються з твердженням, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом Українського народу, натомість не погодились 12% опитаних. Не визначились – 8% опитаних.

Слід відзначити, що за останні два роки значно збільшилась кількість тих, хто погоджується, що Голодомор був геноцидом (з 66% у 2013 до 80% у 2015 році). Крім того, за останній рік майже вдвічі зменшилася кількість невизначених з даного питання.
При цьому противників визнання Голодомору геноцидом протягом 2010-2015 років поменшало з 25 до 12%.

Твердження, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом Українського народу поділяють більшість опитаних мешканців усіх без виключення регіонів.  Найбільше – на Заході (98%) та Центрі (87%).

Чим молодші респонденти та чим вищий рівень їхніх доходів, тим більше серед них підтримка тези щодо визнання Голодомору геноцидом.

При цьому, серед респондентів, рідна мова яких українська, прихильників тези 90%, в той час як серед тих, хто вважає рідною російську, – 60%.

Мешканці сіл більше згодні з тезою про Голодомор-геноцид, аніж мешканці міст (84% проти 79%).
 

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення.  Вибіркова сукупність: 1800 респондентів.  Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності: не більше 2,4%. Терміни проведення дослідження: 1-6 жовтня 2015 р

Згідно з результатами останнього опитування Соціологічної групи «Рейтинг», якби вибори Президента України відбувалися на початку жовтня, то 26% виборців, які визначилися з вибором, підтримали б Петра Порошенка, 16% – Юлію Тимошенко, 12% – Юрія Бойка, 9% – Андрія Садового, 7% – Олега Ляшка, 6% – Анатолія Гриценка, понад 4% – Дмитра Яроша і Олега Тягнибока. Решта виборців підтримали б інших кандидатів.

Якби до другого туру президентських виборів вийшли Петро Порошенко і Юлія Тимошенко, то чинного Президента підтримали б 42%, лідера партії Батьківщина – 31% виборців, решта не визначились з підтримкою. Якби до другого туру президентських виборів вийшли Петро Порошенко і Андрій Садовий, то чинного Президента підтримали б 39%, лідера партії Самопоміч – 34% виборців. Якби до другого туру президентських виборів вийшли Петро Порошенко і Юрій Бойко, то чинного Президента підтримали б 54%, лідера Опозиційного блоку – 21% виборців.

Якби вибори до Верховної Ради України відбувалися на початку жовтня, то 20% виборців, які визначилися з вибором, підтримали б Блок Петра Порошенка «Солідарність», 15% – Батьківщину, 14% – Опозиційний блок, 10% – Самопоміч, близько 6% – Радикальну партію Олега Ляшка. Крім того, вагомі шанси потрапити до парламенту мають Свобода (5%), Громадянська позиція (4%), Українське об’єднання патріотів – УКРОП (4%) та Правий Сектор (4%), а також партії Відродження (3%) і НАШ КРАЙ (3%). Партії УКРОП, Відродження і НАШ КРАЙ суттєво додали в підтримці буквально останнього місяця за рахунок активізації кампанії на місцевих виборах і у разі продовження зростаючої динаміки можуть претендувати на представлення як у місцевих радах, так і у новому парламенті.

Лідерами антирейтингу є Опозиційний блок (36%), КПУ (35%). Крім того, майже чверть виборців не проголосують в жодному разі за БПП Солідарність, за Народний Фронт – кожен п’ятий, за Радикальну партію, Свободу, Батьківщину – кожен шостий. Водночас, так звані «нові» партії не мають високого антирейтингу, зокрема, УКРОП (6%), Відродження (6%), НАШ КРАЙ (5%), САМОПОМІЧ (3%).

Третина виборців цілком впевнені у своєму виборі і свій вибір вже не змінять, ще третина – достатньо впевнені, але допускають, зо можуть змінити свій вибір. Найбільш впевнені у своєму виборі виборці Комуністичної партії, Опозиційного блоку, Правого Сектору, УКРОПу і Свободи. Найменш впевнені– виборці Громадянської позиції, Нашого краю і Сильної України.

Крім рейтингів партій на парламентських виборах досліджувались також ймовірні резерви партій на місцевих виборах. Так, близько 30% опитаних допускають можливість проголосувати на місцевих виборах за Самопоміч, 25% - за БПП Солідарність, 23% - за Батьківщину, 15% - за Опозиційний Блок. Крім того, понад 10% допускають можливість проголосувати за Радикальну партію Олега Ляшка, Свободу, УКРОП і НАШ КРАЙ, при цьому ставлення до останніх двох сил в цілому менше негативне.
Протягом останніх двох місяців резерви БПП Солідарність і Опозиційного блоку не змінились, партій Самопоміч, Батьківщина, УКРОП – виросли, водночас Радикальної партії Олега Ляшка – зменшились.

Останні електоральні тенденції свідчать про ріст сукупної підтримки партій, які перебувають в опозиції до чинної влади. Так, якщо на останніх парламентських виборах партії коаліції підтримали майже 70% виборців, то сьогодні партії коаліції підтримують близько 45%, при цьому ядро коаліції – БПП і Народний Фронт – лише 21%, що логічно з огляду не те, що роботою Президента задоволені тільки 22% опитаних, Голови ВРУ В.Гройсмана – 14%, Прем'єр-міністра А.Яценюка – 10%. А незадоволені – 71%, 74% і 86% відповідно.

Інші питання
28% опитаних вважають, що краще терпіти матеріальні труднощі заради збереження в країні порядку, тоді як більшість (53%) – вважають, що краще в разі значного погіршення умов життя вийти на вулицю з протестом. Характерно, що ці показники практично відповідають тим, що були зафіксовані в грудні 2013 року (29 і 50% відповідно).
За останні півроку рівень підтримки ідеї розпуску парламенту і призначення нових виборів Верховної Ради зріс з 34 до 47%, ідеї призначення нових виборів Президента – з 31 до 43%.

Лише 12% опитаних вважають, що проголосовані нещодавно зміни до бюджету, згідно яких з 1 вересня підвищуються мінімальна зарплата та пенсія, є реальною заслугою уряду, який в умовах кризи та війни спромігся знайти необхідні кошти на підвищення соціальних стандартів. Водночас, більшість (77%) вважають, що це швидше передвиборчий пiар.

28% опитаних вважають, що затримання 17 вересня у Верховній Раді за підозрою в отриманні хабаря члена фракції Радикальної партії І.Мосійчука це скоріше дотримання законності і встановлення справедливості, тоді як 43% - що це скоріше політичні переслідування владою опозиції.

Майже 70% опитаних вважають, що події 31 серпня біля Верховної Ради, коли під час мітингу стався вибух бойової гранати, у результаті якого загинули правоохоронці, це спланована і організована кимось подія, кожен десятий вважає, що це сталося випадково, через необережність.

Чверть вважають, що за організацією вибуху гранати біля Ради стоїть партія Свобода, кожен п’ятий вважає, що російські спецслужби. Крім того, 15% вважають, що за цими подіями стоять українські радикальні націоналісті організації, 13% – Президент, 13% – Служба безпеки України, 12% – українські олігархи, 7% – міліція, 6% – учасники АТО. Що характерно: якщо виборці Опозиційного блоку, КПУ, Відродження, Сильної України винною в цих подіях бачать переважно партію Свобода та інших українських націоналістів, то виборці Свободи, Правого Сектору, а також БПП Солідарність, Батьківщини, УКРОПу, Самопомочі – російських спецслужб.
 

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 3000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 1,8%. Терміни проведення дослідження: 3-12 жовтня 2015 р.

Опитування було проведено у всіх регіонах України (за винятком Криму і Донбасу) з 7 по 21 вересня 2015 року, з додатковою вибіркою в Закарпатській області. Національне опитування проводилося за випадковою вибіркою в 1200 постійних жителів України віком від 18 років і які мають право голосу. Статистична похибка не перевищує 2,8%, а коефіцієнт досяжності становив 63,9%. Опитування в Закарпатській області проводилося за випадковою вибіркою в 633 постійних жителів. Статистична похибка не перевищує 3,9%, а коефіцієнт досяжності становив 65%.

Опитування було проведено Соціологічною групою «Рейтинг» на замовлення Міжнародного Республіканського Інституту (IRI) за фінансування Агентства США з Міжнародного Розвитку.

Презентацію англійською мовою можна завантажити на сайті IRI.
 

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», більше половини опитаних (56%) висловили чітку готовність взяти участь у місцевих виборах в м.Тернопіль.

Серед тих, хто має намір взяти участь у виборах до міської ради, 20,7% проголосували б за Свободу, 16,6% – за САМОПОМІЧ, 10,4% – за Блок Петра Порошенка «Солідарність», 6,8% – Громадянську позицію, 5,6% – Батьківщину 4,5% – Радикальну партію.
За «Українське об’єднання патріотів – «УКРОП» віддали б свій голос 3,0%, Народний Контроль – 2,8%, НРУ – 1,6%.
Іншу партію обрали б близько 4% опитаних, близько чверті – не визначилися.

Серед тих, хто має намір взяти участь у виборах міського голови, майже 60% проголосували б за С.Надала.
За Т.Пастуха віддали б свій голос 9%, П.Ландяка – 5%, М.Ратушняка – 3,3%, В.Бліхара – 2,8%, І.Вонса – 2,5%.
Іншого кандидата обрали б близько 4% опитаних, близько 15% – не визначилися.

Аудиторія: населення м.Тернопіль від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: 800 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 3,5%. Терміни проведення дослідження: 1-7 жовтня 2015р.

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у жовтні 2015 року, 41% опитаних підтримує ідею визнати ОУН-УПА учасниками боротьби за державну Незалежність України, 38% опитаних – не підтримують. 

Ще 21% не визначились з цього питання.

Протягом 2014-2015 років кількість прихильників визнання ОУН-УПА зросла з 27% до 41%, натомість противників цієї ідеї істотно поменшало (з 52 до 38%). 

Таким чином, вперше за роки дослідження даного питання кількість прихильників визнання ОУН-УПА в Україні перевищила кількість противників. 

Ідею визнати ОУН та УПА учасниками боротьби за державну Незалежність України найбільше підтримують на Заході (76%), а найменше на Півдні (27%) і Сході (23%). 

Чим молодші респонденти, чим вищий рівень освіти і доходів, тим більше вони підтримують визнання ОУН-УПА учасниками боротьби за державну Незалежність України. Також відносно більше підтримки серед чоловіків та україномовних респондентів.

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення.  Вибіркова сукупність: 1800 респондентів.  Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності: не більше 2,4%. Терміни проведення дослідження: 1-6 жовтня 2015 р.

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у жовтні 2015 року, третина (31%) опитаних жалкують про розпад у 1991 році Радянського Союзу, водночас більше половини (56%) – ні, 14% - не визначилися.

Динаміка свідчить про те, що з кожним роком зменшується кількість українців, які жалкують про розпад СРСР: якщо у 2010 році таких було 46%, то вже у 2013 – 41%, у 2014 – 33%, а у 2015 – 31%.

Майже половина мешканців Півдня (49%), 39% жителів Сходу і чверть Центру шкодують за СРСР.

Чим старші респонденти та чим менший їхній рівень освіти та доходів, тим більше вони шкодують за СРСР.  Жалкують про розпад СРСР відносно більше жінки. 

Кількість респондентів, які шкодують за СРСР серед російськомовних вдвічі вища, ніж серед україномовних. 

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1800 респондентів.  Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності: не більше 2,4%. Терміни проведення дослідження: 1-6 жовтня 2015 р.

Опитування було проведено у всіх регіонах України (за винятком Криму, Донецької та Луганської областей) з 10 по 30 липня 2015 року, з додатковою вибіркою в Одеській області. Національне опитування проводилося за випадковою вибіркою в 1200 постійних жителів України віком від 18 років і які мають право голосу. Статистична похибка не перевищує 2,8%, а коефіцієнт досяжності становив 62,8%. Опитування в Одеській області проводилося за випадковою вибіркою в 665 постійних жителів. Статистична похибка не перевищує 3,8%, а коефіцієнт досяжності становив 61,8%.

Опитування було проведено Соціологічною групою «Рейтинг» на замовлення Міжнародного Республіканського Інституту (IRI) за фінансування Агентства США з Міжнародного Розвитку.