Прес-релізи

Пошук прес-релізів

Thank you! Your submission has been received!

Oops! Something went wrong while submitting the form.

Рейтинг загроз: липень 2012

07.08.2012

Згідно з результатами дослідження, проведеного у липні 2012 року, п’ятірку найбільших загроз для країни формують: ріст безробіття (назвали 44% респондентів), економічний занепад країни (41%), свавілля влади (25%), деградація населення (20%) та погіршення медичного забезпечення (20%).

Далі у рейтингу загроз: екологічні катастрофи (17%), ріст злочинності (16%), знецінення гривні (15%), розкол країни (13%), можлива втрата Незалежності (11%) та масова міграція українців закордон (10%).

Менше 10% опитаних вважають, що Україні загрожує погіршення рівня освіти, демографічна криза, антиконституційний переворот, загроза громадянської війни, втрата контролю над українською ГТС. Близько 3% вважають, що Україні загрожує військова загроза з боку Росії та тероризм, 1% бояться військової загрози з боку Заходу.

Лише 3% опитаних українців не відчувають жодних з наведених загроз.

ТЕНДЕНЦІЇ:

Фіксується зменшення побоювань громадян щодо економічних загроз.
Так, порівняно з попереднім дослідженням (березень 2011 року) серед громадян України відчутно зменшилось відчуття загрози економічного занепаду (з 53 до 41%). Тенденція притаманна для усіх регіонів.
Також дещо зменшились побоювання щодо росту безробіття (з 47 до 44%), хоча в Центрі та на Донбасі відчуття загрози навпаки зросло, а також всюди, крім Заходу, зменшились страхи щодо знецінення гривні (з 23 до 15%).
Натомість зросло відчуття загрози погіршення медичного обслуговування (з 15 до 20%), особливо в Центрі, на Півдні та Донбасі. Також зросли побоювання щодо екологічних катастроф (з 13 до 17%), росту злочинності (з 13 до 16%), свавілля влади (з 23 до 25%) та деградації населення (з 18 до 20%).
За більш ніж рік майже у 1,5 рази зросли побоювання громадян щодо розколу країни (з 9 до 13%), причому як на Заході (з 8 до 18%), так і на Сході (з 5 до 13%) країни; як прихильники Об’єднаної опозиції (16%), так і КПУ (16%). Також дещо зросли побоювання щодо можливої втрати Незалежності України (з 9 до 11%) і також як на Заході (з 21 до 28%), так і на Сході (з 4 до 9%). При цьому зменшилось відчуття загрози громадянської війни і зросли – щодо антиконституційного перевороту.
Росту безробіття більше інших бояться прихильники партії «Україна – Вперед!» та «невизначені», економічно занепаду – Батьківщини та КПУ. Свавілля влади – Батьківщини та Свободи, деградації населення – Свободи і КПУ, погіршення медичного забезпечення – прихильники Партії регіонів та партії «Україна – Вперед!», екологічних катастроф – Партії регіонів, знецінення гривні та масової міграції українців за кордон – прихильники УДАРу, погіршення рівня освіти та демографічної кризи – партії «Україна – Вперед!».
Кожен тертій прихильник Свободи вважає, що Україні загрожує втрата Незалежності, кожен шостий – загроза громадянської війни та антиконституційний переворот, кожний десятий – військова загроза з боку Росії. Загрозу тероризму найбільше відчувають прихильники партії «Україна – Вперед!».
Кожен десятий прихильник Партії регіонів вважає, що Україні нічого не загрожує.

Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face). Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,2%, для значень близьких до 30% - не більше 2%, для значень близьких до 10% - не більше 1,3%, для значень близьких до 5% - не більше 1%. Терміни проведення дослідження: 14 – 27 липня 2012 р.

Розподіл областей:

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька

Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська

Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська

Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь

Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська

Донбас: Донецька, Луганська

Нове опитування IRI показує, що українців найбільше турбують безробіття та корупція

27.07.2012

IRI сьогодні оприлюднив третє у серії національних опитувань громадської думки в Україні (PDF). Опитування, проведене 11 травня – 2 червня 2012 року, є комплексним аналізом ставлення населення до поточної економічної, соціальної та політичної ситуації в Україні.

Серед результатів опитування: 14% українців вважають, що країна рухається у правильному напрямку — майже стільки ж, як і за результатами попереднього національного опитування IRI у березні 2012 року. Водночас з березня кількість тих, хто вважає, що країна рухається у неправильному напрямку, зменшилася з 73% до 66%.

Дві найважливіші проблеми, які турбують українців, — це безробіття та корупція в державних органах. Лише 19% українців вважають, що парламентські вибори у жовтні 2012 року будуть вільними та чесними. Цей показник суттєво не змінився порівняно з опитуванням IRI у листопаді 2011 року та березні 2012 року.

Випадкова вибірка становила 1200 чоловіків і жінок виборчого віку по всій території України. Аналіз дослідження здійснювався Baltic Surveys / The Gallup Organization. Польовий етап опитування проводився Соціологічною групою «Рейтинг» під наглядом IRI. Похибка репрезентативності національної вибірки не перевищує ±2,8% при рівні відповіді 48%.

ЄВРО-2012: симпатії українців

11.06.2012

Згідно з результатами дослідження Соціологічної групи «Рейтинг», ЄВРО-2012 викликає значний інтерес серед українців, практично кожен вболіватиме за національну збірну, незважаючи, що шанси її на перемогу оцінюють гірше, ніж Іспанії та Німеччини, які, на думку більшості, є фаворитами Чемпіонату.

Повний звіт Ви можете завантажити на сторінці Facebook.

Так, за розвитком подій на ЄВРО-2012 мають намір спостерігати половина дорослого населення України у віці понад 18 років. Зокрема, 31% мають намір слідкувати за більшістю матчів, починаючи з групових турнірів і до фіналу, 9% – за матчами плей-офф і фіналом, ще 9% – лише за фіналом. Разом з тим, 46% зовсім не цікавляться Чемпіонатом, 5% – ще не визначились.

В силу об’єктивних причин, ЄВРО-2012 викликає значно більший інтерес в українців, ніж минулий Чемпіонат світу з футболу. Порівняно з дослідженням Соціологічної групи «Рейтинг», Мундіаль-2010 зацікавив менше 40% українців.

Найбільший інтерес ЄВРО-2012 викликає на Заході, Донбасі, Півночі та Сході. Найменший – в Центрі та на Півдні (ці території не приймають матчів Чемпіонату).

75% українських чоловіків та менше 30% жінок будуть слідкувати за перебігом Чемпіонату, при цьому 55% чоловіків мають намір слідкувати за більшістю матчів, починаючи з групових турнірів і до фіналу. В 2010 році за матчами Чемпіонату світу слідкували майже дві третини чоловіків і майже кожна п’ята жінка. Таким чином найбільше зріс інтерес саме серед жінок.

Чим молодші респонденти, чим вищий у них рівень освіти та доходів, тим вищий у них інтерес до ЄВРО-2012. Серед користувачів інтернету вболівальників у 1,5 рази більше, ніж серед тих, хто інтернетом не користується.

Крім власне збірної України (92%), більшість вболіватимуть за збірні Росії (23%), Німеччини (15%), Англії (15%), Іспанії (15%) та Італії (12%). Також вболіватимуть за Францію (5%), Нідерланди (5%), Польщу (4%) та Португалію (4%).

Приємно констатувати, що своїх прибічників серед українців знайшла кожна збірна учасник ЄВРО-2012. Лише 3% респондентів, які слідкуватимуть за матчами Чемпіонату, чітко не визначились за кого вболівати.

За два роки українські вболівальники стали відчутно менше вболівати за Італію та Францію, на що, швидше за все, вплинув невдалий виступ цих команд на минулому Чемпіонаті світу. Разом з тим, продовжують активно вболівати за Німеччину, Англію та Іспанію – їх підтримують найактивніші прихильники футболу (ті, які слідуватимуть за всіма матчами Чемпіонату), переважно це чоловіки середнього віку, які добре розбираються у футболі.

Ватро нагадати, що збірні України та Росії не брали участі у фінальній частині минулого Чемпіонату світу з футболу.

Національну збірну найбільше підтримують на Заході, Донбасі, Півночі та в Центрі країни. Найменше – на Півдні.

За Росію вболіватимуть майже 40% на Сході, Півдні та Донбасі, вдвічі менше – в Центрі та лише 3% - на Заході. Німеччину та Іспанію більше підтримують на Півдні та Сході, Францію – на Сході, Англію – в Центрі.

Найбільші шанси на перемогу на ЄВРО-2012, на думку опитаних, мають збірні Іспанії (29%) та Німеччини (26%), а також Англії (23%) та Італії (16%).

Разом з тим, українці вірять в успіх також і національної збірної! Майже чверть опитаних вважають, що збірна України має шанси на перемогу.

Значно менше українці вірять у перемогу на Чемпіонаті Нідерландів (7%), Франції (7%), Португалії (5%) та Росії (4%).

У шанси решти команд вірять не більше 1%. Ще чверть не змогли оцінити шанси команд-учасниць.

Досвідчені вболівальники ставлять на Іспанію (32%), Німеччину (29%) та Англію (28%). На їх перемогу очікують чоловіки, які мають намір слідкувати за всіма матчами ЄВРО-2012.

А от українські жінки ставлять на збірну України, яка, на їх думку, має найбільше шансів на Чемпіонаті. Так само як і в перемогу збірної Росії вірять більше жінки.

У шанси Італії, Португалії однаково вірять як чоловіки, так і жінки.

Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face). Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,2%, для значень близьких до 30% - не більше 2%, для значень близьких до 10% - не більше 1,3%, для значень близьких до 5% - не більше 1%. Терміни проведення дослідження: 5 – 14 травня 2012 р.

Розподіл областей:

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька
Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська
Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська
Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь
Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська
Донбас: Донецька, Луганська

ЛЬВІВ напередодні ЄВРО-2012

05.06.2012

Згідно з результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», львів’яни в цілому задоволені станом підготовки свого міста до проведення Чемпіонату Європи з футболу ЄВРО-2012.

Найкращі оцінки отримала готовність самих львів’ян до прийому гостей: 5% - оцінили її на «відмінно», 47% - на «добре», ще 28% - на «задовільно». Лише 8% готовність львів’ян до прийому гостей оцінили на «незадовільно».

Якість громадського харчування львів’яни оцінили наступним чином: 5% – на «відмінно», 36% – на «добре», 25% – на «задовільно», 11% – «незадовільно». Комфортність стадіону «Арена-Львів»: 8% – на «відмінно», 32% – на «добре», 24% – на «задовільно», 8% – «незадовільно». Готовність державних органів (міліції, митниці, лікарень і т.д.): 3% – на «відмінно», 29% – на «добре», 32% – на «задовільно», 16% – «незадовільно». Комфортність умов проживання туристів у місті оцінили 3% – на «відмінно», 31% – на «добре», 29% – на «задовільно», 13% – «незадовільно».

Найбільше негативних оцінок отримали транспортне сполучення (41% оцінили на «незадовільно») та стан доріг (37% – на «незадовільно»). У свою чергу, підготовці у транспортній сфері 2% поставили «відмінно», 20% – «добре», 32% – «задовільно». Стан доріг на «відмінно» оцінили 2%, 20% – на «добре», 38% – на «задовільно».

Краще інших готовність львів’ян до прийому гостей, якість громадського харчування, умов для проживання та стадіон оцінюють мешканці Франківського району. Водночас транспортним сполученням найменше задоволені в Галицькому районі та на Сихові, найбільше задоволені – в Залізничному. Станом доріг найменше задоволені у тому ж таки Галицькому районі, найбільше – у Залізничному.

Найбільше задоволена підготовкою міста до Чемпіонату молодь, менше - особи зрілого віку, ще менше – пенсіонери. Стадіоном звісно ж більше задоволені чоловіки.

Респонденти, які задоволені роботою міської влади, краще висловлюються про готовність міста до проведення ЄВРО-2012. Натомість оцінка роботи міської влади не є ключовою у оцінках підготовки міста: незважаючи на симпатії до мерії, загалом мешканці Львова позитивно оцінюють готовність свого рідного міста до прийому гостей Чемпіонату.

За Україну на ЄВРО 2012 вболіватимуть 59% львів’ян. Та з огляду на те, що третина місцевих мешканців просто не вболівають за футбол, за національну збірну на ЄВРО 2012 вболіватиме практично кожен львівський вболівальник.

Найбільше вболівальників української збірної у Личаківському (67%) та Галицькому районах (64%), трохи менше в Сихівському та Шевченківському (по 59%), ще менше в Франківському (57%) та Залізничному районах (53%).

На другому місці за симпатіями львів’ян – Німеччина (12%), далі – Англія (9%), Іспанія (9%), Італія (7%), Польща (6%), Голландія та Португалія (по 4%), Франція (3%) та Росія (2%).

За Німеччину найбільше вболіватимуть на Сихові (20%), найменше у Личаківському районі (7%). За Іспанію та Англію найбільше вболіватимуть у Сихівському та Франківському районах.

Вірять в перемогу України лише 11% усіх опитаних. Найбільше респонденти переконані у перемозі Німеччини (21%), Іспанії (15%) та Англії (12%). Значно менше львів'яни вірять у перемогу Італії (7%), Голландії (5%), Франції (4%), Португалії (3%) та Польщі (1%).

Найбільше тих, хто вірить в перемогу української збірної у Шевченківському районі (16%), найменше – у Галицькому (6%). Водночас тут найбільше переконані у перемозі німецької збірної (27%). У перемогу Іспанії найбільше вірять на Сихові (18%) та у Галицькому районі (17%), Англії – знову ж таки у Сихівському та Залізничному районах – по 14%.

У віковому розрізі найбільше вболіває за Україну молодь (69%), хоча при цьому вони більше вірять у перемогу Німеччини та Іспанії.

Таким чином, серед тих, хто вболіває за «синьо-жовтих», лише 19% вірять в їхню перемогу у Чемпіонаті. Лідерами прогнозів серед вболівальників української команди є Німеччина (31%) та Іспанія (23%).

У середовищі тих львів’ян, які вболівають за Німеччину 2/3 повністю переконані в її перемозі на ЄВРО-2012, водночас кожен четвертий все ж таки вважає, що кубок може отримати Іспанія, а кожен п’ятий – пророкує його Англії. Серед вболівальників англійської збірної лише половина переконана в її перемозі, найбільшим конкурентом тут вважають Німеччину (37%). Натомість львів’яни, які вболівають за Іспанію на 100% переконані в її перемозі.

Аудиторія дослідження: населення міста Львова віком від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: 2200 респондентів. Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face). Помилка репрезентативності: для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,1%, для значень близьких до 25% - не більше 1,8%, для значень близьких до 10% - не більше 1,3%. Терміни проведення: 16 – 26 травня 2012 р.

Мажоритарні вибори у Львові: середина дистанції, естафета. Травень 2012

30.05.2012

Завантажити відео та звіт можливо на нашій сторінці Facebook

Згідно з результатами дослідження Соціологічної групи «Рейтинг», проведеного в травні 2012, рівень політичної активності львів’ян дещо зменшився (за останні півроку) проте й надалі залишається на відносно високому рівні: 46% – точно взяли би участь у парламентських виборах і 31% – скоріше взяли би участь у виборах, ніж ні.

Вищий рівень мобілізації виборців у Свободи, Батьківщини та Фронту змін (останні дві партії досліджувалися як єдиний список).

Якби вибори до Верховної Ради відбувались у травні 2012 року, то 33,5% львів’ян підтримали б спільний список партій Батьківщина та Фронт змін (дані приведені серед тих, хто має намір взяти участь у виборах). Друге місце посіла б Свобода (19,7%), третє – УДАР (10,7%).

Партію регіонів підтримали б 4,6% виборців, Нашу Україну – 3,2%, Громадянську позицію – 3%, партію Н.Королевської «Україна – Вперед!» – 2,4%, Європейську партію – 1,9%, КПУ – 1,6%. Інші партії підтримали б 5,7% виборців. Не визначились – 13,7%.

ТЕНДЕНЦІЇ:

У грудні минулого року Батьківщину підтримували 21% виборців, Фронт змін – 16%. Станом на травень за об’єднаний список цих партій готові проголосувати майже 34%.
Також втратила Громадянська позиція: ріст підтримки, який демонструвала партія у жовтні-листопаді минулого року (6%), зупинився у грудні (5%), а вже у травні помітні втрати (3%).
Натомість продовжує додавати УДАР: після зростання наприкінці минулого року рейтингів з 3 до 7%, у травні партія додала ще (11%).
Також покращились позиції Свободи (з 17 до 20%).
Стабільними залишаються позиції Партії регіонів (5%) та Нашої України (3%).
Найбільше довіряють львів’яни В.Кличку (57%), А.Яценюку (56%), а також Ю.Тимошенко (46%), О.Тягнибоку (42%) та А.Гриценку (35%).
Значно менше довіряють Н.Королевській (13%), В.Ющенку (12%), С.Тігіпку (12%), В.Литвину (9%), М.Азарову (8%) та В.Януковичу (6%). Вони ж є лідерами недовіри.
Так, Н.Королевській не довіряють 70%, С.Тігіпку – 81%, В.Ющенку – 82%, М.Азарову – 84%, В.Литвину – 85%, В.Януковичу – 88%.
За останні півроку суттєво покращився рівень довіри до Ю.Тимошенко (з 37 до 46%), в результаті вперше за останні три роки лідер Батьківщини має позитивний баланс довіри у Львові.
Також додали А.Яценюк (з 47% до 56%), В.Кличко (з 51 до 57%), О.Тягнибок (з 40 до 42%).

Натомість продовжується падіння довіри до В.Ющенка та В.Януковича, які демонструють найгірші показники за останні три роки.

ВИБОРИ НА МАЖОРИТАРНИХ ОКРУГАХ ЛЬВОВА

ОКРУГ #115 (Сихівський, частина Личаківського району)

Наразі в окрузі чотири лідери електоральних симпатій: Ю.Михальчишин (18,4%), Д.Добродомов (12,9%), А.Парубій (11,7%) та М.Хміль (8,5%).
Значно менше виборців, наразі, готові проголосувати за І.Рудницького (4%), О.Мацеха (1,9%), Т.Ситника (2,1%), В.Веремчука (1,9%) та В.Загорського (1,5%). Інших кандидатів підтримали б близько 9% виборців округу, не визначились з вибором 28%.

Висунення у якості єдиного кандидата від Батьківщини, Фронту змін та Свободи суттєво додає політикам. Так, підтримка Ю.Михальчишина зростає з 18 до 26%, М.Хміля – з 8 до 23%, А.Парубія – з 12 до 20%. Таким чином, усі вони майже вдвічі переважають можливого найближчого переслідувача Д.Добродомова.

Як бачимо висунення в якості «єдиного кандидата» найбільше додає М.Хмілю, рейтинг якого зростає втричі (!).

Електоральна привабливість кандидатів (резерви). За Ю.Михальчишина, при рейтингу 18%, однозначно готові голосувати 10%, можуть розглянути можливість голосування за політика – 20%. Тобто разом він має шанси збільшити підтримку до 30%.

За Д.Добродомова, при рейтингу 13%, однозначно готові голосувати 8%, можуть розглянути можливість голосування за політика – 20%. Тобто разом він має шанси збільшити підтримку до 28%.

А.Парубій має потенціал збільшити існуючий рейтинг з 12 до 25%, М.Хміль – з 8 до 20%, І.Рудницький – з 4 до 8%.

За останні півроку суттєво додали в електоральній привабливості А.Парубій та Д.Добродомов, а також представники Свободи та Фронту змін.

Виборці об’єднаного списку Батьківщини та Фронту змін найбільше можуть підтримати М.Хміля та А.Парубія, Свободи – Ю.Михальчишина, Громадянської позиції – Д.Добродомова, Нашої України – А.Парубія та Д.Добродомова, Партії регіонів – В.Загорського, УДАРу – Д.Добродомова, виборці, які не визначилися з підтримкою партій, – А.Парубія.

ОКРУГ #116 (Залізничний, частина Шевченківського району)

Як і півроку тому, лідером на окрузі залишається представник Свободи І.Фаріон (18,9%). Менше, наразі, готові підтримати В.Куйбіду (13,2%) та Я.Гінку (7,2%).

Ще менше – В.Гірняка (5%), П.Хобзея (3,5%), А.Сенишина (3%), П.Ткачука (2,6%), В.Піхоцького (1,7%) та В.Квурта (1,1%). Інших кандидатів підтримали б близько 9% виборців округу, не визначились з вибором 35%.

Висунення у якості єдиного кандидата від Батьківщини, Фронту змін та Свободи суттєво додає політикам. Так, підтримка І.Фаріон зростає з 19 до 29%, В.Куйбіди – з 13 до 20%. Таким чином, усі вони майже втричі переважають можливого найближчого переслідувача Я.Гінку.

Електоральна привабливість кандидатів (резерви). За І.Фаріон, при рейтингу 19%, однозначно готові голосувати 10%, можуть розглянути можливість голосування за політика – 16%. Тобто разом вона має шанси збільшити підтримку до 26% - рівно стільки ж було і у грудні минулого року.

За В.Куйбіду, при рейтингу 13%, однозначно готові голосувати лише 5%, можуть розглянути можливість голосування за політика – 13%. Тобто разом він має шанси збільшити підтримку до 18%.

Решта політиків мають наразі гірші шанси: Я.Гінка може збільшити підтримку з 7 до 12%, П.Хобзей – з 4 до 10%, В.Гірняк – з 5 до 8%, П.Ткачук – з 3 до 8%. За останні півроку суттєво додав в електоральній привабливості Я.Гінка.

Виборці об’єднаного списку Батьківщини та Фронту змін, а також Свободи та Громадянської позиції найбільше можуть підтримати І.Фаріон менше – В.Куйбіду. Виборці Нашої України – В.Куйбіду та П.Хобзея, Партії регіонів – В.Піхоцького, УДАРу – Я.Гінку, виборці, які не визначилися з підтримкою партій, – В.Куйбіду.

ОКРУГ #117 (Франківський та Галицький райони)

Як і півроку тому, в окрузі немає яскраво вираженого лідера, відповідно маємо тісну групу претендентів.

Наразі можна виділити двох лідерів: П.Писарчука (12,9%) та І.Васюника (12,1%), та трьох найближчих переслідувачів – Т.Стецьківа (9,1%), В.Лясковську (7,2%) та О.Юринець (5,7%).

Значно менше підтримують М.Сеника (2,7%), Т.Дяківа (1,9%), П.Костюка (2,1%) та Р.Новоженця (1,5%). Інших кандидатів підтримали б близько 10% виборців округу, не визначились з вибором 35%.

Водночас, висунення у якості єдиного кандидата від Батьківщини, Фронту змін та Свободи суттєво додає політикам і одразу виводить їх у фаворити. Так, підтримка І.Васюника зростає з 12 до 24%, Т.Стецьківа – з 9 до 23%. Таким чином, «об’єднані кандидати» майже вдвічі випереджають можливого найближчого переслідувача П.Писарчука.

Електоральна привабливість (резерви) П.Писарчука, І.Васюника та Т.Стецьківа майже рівні (можуть покращити рейтинги до 20%). Проте є і особливості: П.Писарчук має найвищий рівень відомості і разом з тим найвищий показник негативного ставлення, що суттєво обмежує можливий ріст. Т.Стецьків через більш позитивне ставлення має відповідно вищі шанси на ріст. І нарешті І.Васюник, який попри найнижчий рівень відомості має практично однакові з ними резерви, при цьому також і значно менший рівень негативного ставлення. Зазначені фактори свідчать на користь кандидата, оскільки зі збільшенням відомості і при збережені тенденцій кандидат може значно покращити свій результат. Особливо з огляду на те, що І.Васюника більше підтримують виборці об’єднаного списку Батьківщини та Фронту змін, а Т.Стецьківа – виборці Свободи.

ОКРУГ #118 (Пустомитівський район, частина Личаківського і Шевченківського районів)

Як і півроку тому, в окрузі залишається один яскраво виражений лідер – Б.Дубневич (31,8%), який майже втричі випереджає Ю.Михальчишина (11,9%) та Ю.Гудиму (8,1%).

Значно менше виборців округу наразі готові підтримати А.Парубія (4,6%), Я.Дробота (3,3%), І.Чопко (2,1%), З.Ромовську (1,7%), Л.Бойчишин (1,2%) та І.Залізного (1,2%). Інших кандидатів підтримали б близько 9%. Не визначились – 25% виборців.

Попри значну перевагу одного з кандидатів над іншими, участь у виборах «об’єднаного кандидата» може повернути певну інтригу на округ.

Так, за умови що кандидатом від Батьківщини, Фронту змін та Свободи на окрузі буде Ю.Михальчишин розрив між ним та Б.Дубневичем може скоротитися до мінімуму (27% - у Б.Дубневича та 25% - у Ю.Михальчишина).

За умови що кандидатом від Батьківщини, Фронту змін та Свободи на окрузі буде А.Парубій розрив між ним та Б.Дубневичем також може бути незначним (28% - у Б.Дубневича та 21% - А.Парубія).

Електоральна привабливість кандидатів (резерви). Б.Дубневич, є найбільш електорально привабливим кандидатом та має найбільш стійкий електорат. При рейтингу 32% за нього однозначно готові голосувати 20%, можуть розглянути можливість голосування за політика ще 16%. Тобто разом Б.Дубневич має шанси збільшити підтримку до 36%.

Потенціал Ю.Михальчишина та А.Парубія як окремих кандидатів значно скромніший – вони можуть збільшили підтримку до 20-22%. У Ю.Гудими ще скромніший – до 13%.

Першість у рейтингах Б.Дубневичу забезпечує доволі рівне позитивне ставлення серед прихильників основних опозиційних сил: він електорально привабливий кандидат для майже 40% виборців об’єднаного списку Батьківщини та Фронту змін, для майже 50% - Нашої України та УДАРу. Також його готові найбільше підтримати «невизначені». Ю.Михальчишин же опирається в основному лише на підтримку Свободи.

КРИТЕРІЇ ВИБОРУ КАНДИДАТА

Ключові риси, які, на думку опитаних, мають бути притаманні кандидату в народні депутати від округу: виконує обіцянки (52%), чесний (36%) і може принести зміни (30%).

Також він повинен турбуватися про простих людей (25%), розбиратися в економіці (25%), бути патріотом (24%), надійним (22%), мати програму розвитку регіону (21%), досвід господарської діяльності (21%), бути сильним лідером (21%), віруючою людиною (20%) та молодою, енергійною людиною (19%).

47% опитаних переконані, що кандидат у народні депутати повинен більше уваги приділяти вирішенню господарських справ безпосередньо в окрузі і лише 13% – більше уваги приділяти вирішенню державних справ. Для 35% – це жодним чином не впливає на їх вибір, 14% - не визначилися.

33% опитаних переконані, що краще коли кандидат є досвідченим політиком, аніж досвідченим бізнесменом (14%). Водночас для 36% – це жодним чином не впливає на їх вибір, 17% - не визначилися.

24% опитаних переконані, що краще коли кандидат ще не був народним депутатом, аніж вже був (15%). Водночас для 42% – це жодним чином не впливає на їх вибір, 19% - не визначилися.

45% опитаних переконані, що краще коли кандидат буде в опозиції, аніж буде підтримувати курс Президента В.Януковича (5%). Водночас 30% опитаних хотіли б бачити кандидата, який не підтримує ані владу, ані опозицію. 20% - не визначилися.

Лише 21% опитаних обов’язково підтримають кандидата від тієї ж партії, за яку голосують. Для 34% партійність кандидата буде мати значення, але далеко не основне. Водночас для 25% опитаних партійність не матиме значення – вони будуть голосувати виключно за особистість.

Ще 17% не змогли визначитися з цього приводу.

Аудиторія дослідження: населення міста Львова та Пустомитівського району віком від 18 років і старші. Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face). Вибіркова сукупність: 2400 респондентів, у т.ч.

Округ #115
Сихівський, частина Личаківського району. 600 респондентів

Округ #116
Залізничний, частина Шевченківського району. 600 респондентів

Округ #117
Франківський та Галицький райони, частина Шевченківського району. 600 респондентів

Округ #118
Пустомитівський район, частина Личаківського і Шевченківського районів. 600 респондентів

Помилка репрезентативності дослідження (загалом):

для округу на 600 респондентів – для значень близьких до 50% похибка становить не більше 4%, для значень близьких до 25% - не більше 3,5%, для значень близьких до 10% - не більше 2,4%;
для перезваженого масиву по Львову на 2200 респондентів – для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,1%, для значень близьких до 25% - не більше 1,8 %, для значень близьких до 10% - не більше 1,3%;

Терміни проведення: 16 – 26 травня 2012 р.

Видатні українці усіх часів

28.05.2012

Найвидатнішими українцями всіх часів вважаються Тарас Шевченко, Леся Українка та Богдан Хмельницький.

Соціологічна група «Рейтинг» представляє спеціальний проект «Народний ТОП», який складатиметься з серії досліджень визначення кращих з кращих. Особливість методики полягає у тому, що респонденти не отримують жодних списків чи підказок, люди виражають свою думку виключно за допомогою відкритих питань.

У травні ми представляємо випуск «Видатні українці всіх часів».

Згідно з результатами дослідження, абсолютна більшість опитаних назвали серед найбільш видатних українців всіх часів Тараса Шевченка (58,7%). Доповнюють трійку лідерів Леся Українка (22,5%) та Богдан Хмельницький (20,1%).

Також до першої десятки увійшли Iван Франко (12,7%), Вiталiй Кличко (10,8%), Михайло Грушевський (7,7%), Григорiй Сковорода (5,7%), Iван Мазепа (5,6%), Степан Бандера (4,3%) та Ярослав Мудрий (3,8%).

Другу десятку сформували Микола Амосов (3,7%), В'ячеслав Чорновiл (3,5%), Андрiй Шевченко (3%), Юлiя Тимошенко (2,8%), Володимир Кличко (2,8%), Микола Гоголь (2,4%), Сергiй Корольов (2,1%), Софiя Ротару (1,9%), Борис Патон (1,8%) та Сергiй Бубка (1,6%).

Третю десятку сформували Михайло Коцюбинський (1,6%), Лiна Костенко 1,4%), Володимир Великий (1,4%), одразу три президенти сучасної України: Вiктор Янукович (1,4%), Леонiд Кучма (1,1%) та Леонiд Кравчук (1,1%), крім того Олександр Довженко (1,1%), Валерiй Лобановський (1,1%), Богдан Ступка (0,9%) та Павло Тичина (0,9%).

Також до 50 кращих (з результатом 0,5-0,8%) увійшли Володимир Щербицький, Iван Скоропадський, Сидiр Ковпак, Тарас Бульба, Iван Котляревський, Яна Клочкова, Княгиня Ольга, Олег Блохiн, Петро Симоненко, Данило Галицький, Петро Сагайдачний, Василь Стус, Пилип Орлик, Нестор Махно, Володимир Винниченко, Роман Шухевич, Лiлiя Подкопаєва, Володимир Вернадський, Вiктор Ющенко, Iван Кожедуб, Микола Пирогов, Андрiй Шептицький.

Всього опитаними були названі 224 людини. Разом з тим близько 15% опитаних не змогли назвати (згадати) жодного видатного українця, найбільше таких виявилось на Донбасі (27%), найменше – в Центрі (9%).

Постать Тараса Шевченка однаково визнається у всіх вікових групах, як в селах, так і містах. Найчастіше називався на Заході, частіше серед жінок.

Лесю Українку частіше називали в селах, на Заході, Півночі та Сході, частіше серед жінок.

Богдана Хмельницького частіше називали в містах, частіше чоловіки. Його постать більше визнається мешканцями Центральної, Північної та Східної України, найменше – на Заході.

Івана Франка найчастіше називали на Заході, більше в селах, частіше старші люди, ніж молодь.

Вiталiя Кличка серед видатних українців бачить переважно молодь, значно частіше чоловіки, більше в селах.

Михайла Грушевського, Григорiя Сковороду та Івана Мазепу частіше називали в містах. Переважно це люди середнього та старшого віку.

Михайла Грушевського – більше в Центрі України, Григорiя Сковороду – на Півночі, Івана Мазепу – на Заході.

Степана Бандеру називали переважно на Заході України, де він входить в п’ятірку найбільш видатних українців всіх часів.

Також на Заході відносно частіше називався В'ячеслав Чорновіл. В Центрі – Юлія Тимошенко; на Півдні – Микола Амосов, Сергій Корольов, Микола Гоголь та Михайло Коцюбинський, а також Леонід Кучма та Володимир Кличко; на Сході – Ярослав Мудрий, Володимир Великий, також Софія Ротару та Валерій Лобановський; на Донбасі – Сергій Бубка; на Півночі – Борис Патон та Олександр Довженко.

Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face). Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,2%, для значень близьких до 30% - не більше 2%, для значень близьких до 10% - не більше 1,3%, для значень близьких до 5% - не більше 1%. Терміни проведення дослідження: 5 – 14 травня 2012 р.

Розподіл областей:

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька
Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська
Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська
Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь
Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська
Донбас: Донецька, Луганська

Питання мови: результати останніх досліджень 2012 року

25.05.2012

Згідно зведених результатів досліджень, проведених Соціологічною групою «Рейтинг» у 2012 році, 50% опитаних вважають рідною мовою українську, 29% - російську. При цьому 20% вважають рідною мовою в рівній мірі як українську, так російську. Ще 1% вважають рідною іншу мову.

На Заході (96%), в Центрі (75%) та на Півночі (58%) рідною вважають переважно українську мову. Водночас на Сході (36%), Півдні (56%) та Донбасі (67%) – переважно російську.

Частіше українську мову вважають рідною мешканці сіл, старші люди.

45% опитаних зазвичай розмовляють вдома українською мовою, 39% – російською і 15% – в рівній мірі українською та російською.

На Заході (91%), в Центрі (73%) та на Півночі (51%) переважно спілкуються вдома українською, на Сході (65%), Півдні (67%) та Донбасі (83%) – російською.

Українською частіше спілкуються люди середнього та старшого віку, значно більше у селах.

Таким чином, українською мовою спілкуються менше, ніж вважають її рідною. І навпаки – російською спілкуються більше, ніж вважають її рідною.

У питанні підтримки надання російській мові статусу державної – повний паритет: 46% опитаних виступають проти, стільки ж (45%) виступають за. Ще 8% - не визначились.

Слід зазначити, що протягом останніх двох років кількість противників та прихильників двомовності майже рівні. Проте, якщо порівнювати з 2009 роком, рівень підтримки надання російській мові статусу державної зменшився (з 54 до 46%), відповідно кількість противників виросла з 40 до 45%.

Серед найбільших прихильників двомовності мешканці Донбасу (84%), Сходу (71%) та Півдня (65%). Серед противників – Центру (58%), Півночі (68%) та Заходу (89%).

Переважно підтримують надання російській мові статусу державної прихильники КПУ (72%) та Партії регіонів (71%). Переважно проти – прихильники УДАРу (59%), Громадянської позиції (66%), Батьківщини (69%), Фронту змін (70%) та 100% виборців Свободи.

Незважаючи на те, що українською мовою більше спілкуються старші люди, проти двомовності виступає більше молодь.

Ще одна особливість: серед опитаних, які підтримують вступ України до Митного Союзу, переважна більшість (72%) виступає за надання російській мові статусу державної. Водночас, серед респондентів, які підтримують підписання угоди про зону вільної торгівлі з Євросоюзом, переважна більшість (72%) – проти двомовності. Як відомо, молодь також більше підтримує вступ України до Євросоюзу.

Аудиторія досліджень: населення України віком від 18 років і старші. Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face). Дослідження проводилися: у лютому 2012 року (опитано 4000 респондентів, похибка не більше 1,5%) та у березні 2012 року (1201 респондент, похибка не більше 2,8%).

Рейтинги політиків на виборах Президента: травень 2012

23.05.2012

Переглянути і завантажити весь звіт можна також на нашій сторінці Facebook.

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», якби вибори Президента України відбувалися на початку травня 2012, то лише 35% опитаних однозначно взяли б у них участь, ще 38% скоріше взяли б участь.

Якби вибори Президента України відбувалися на початку травня 2012 року, 21,9% опитаних (серед тих, хто взяв би учать у виборах) проголосували б за В.Януковича, 16% – за Ю.Тимошенко, 9,6% – за А.Яценюка, 8,8% – за В.Кличка, 6,9% – за П.Симоненка, 4,1% – за Н.Королевську, 3,6% – за О.Тягнибока, 2,7% – за А.Гриценка, 2,5% – за С.Тігіпка, 0,8% – за В.Литвина. Інших кандидатів підтримали 2,7%, не підтримали б жодного – 3,7%, не визначились – 16,8%.

ТЕНДЕНЦІЇ:

Порівняно з березнем зменшилась готовність громадян брати участь у виборах. Зокрема, число опитаних, які однозначно взяли би участь у президентських виборах, скоротилося з 45% до 35%.
За два останніх місяці найбільш відчутно знизився рейтинг Ю.Тимошенко (з 19,8 до 16%), що супроводжувалося зростанням підтримки Н.Королевської (з 1,4 до 4,1%). Остання випередила у рейтингу С.Тігіпка, О.Тягнибока та А.Гриценка.
Незначне падіння показників А.Яценюка супроводжувалось аналогічним ростом з боку В.Кличка.
Рейтинг В.Януковича за останні кілька місяців практично не змінився, проте порівняно з груднем минулого року він дещо зріс (з 18,9 до 21,9%). На тлі падіння показників лідера Батьківщини, розрив між Ю.Тимошенко і В.Януковичем виріс на користь останнього.
Стабільні позиції демонструє О.Тягнибок, рейтинг якого традиційно дещо нижче рейтингу партії Свобода. Також стабільні показники має П.Симоненко, який також поступається рейтингу Комуністичної партії.

Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face). Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,2%, для значень близьких до 30% - не більше 2%, для значень близьких до 10% - не більше 1,3%, для значень близьких до 5% - не більше 1%. Терміни проведення дослідження: 5 – 14 травня 2012 р.

Розподіл областей:

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька
Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська
Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська
Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь
Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська
Донбас: Донецька, Луганська

Рейтинги партій на виборах Верховної Ради: травень 2012

22.05.2012

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», якби вибори до Верховної Ради України відбувалися на початку травня 2012 року, то 34% опитаних однозначно взяли б у них участь, ще 34% – скоріше взяли б участь. Найвищий рівень мобілізації фіксується на Заході, найнижчий – на Півдні, Сході та Донбасі країни. Найвищий рівень мобілізації серед прихильників Батьківщини, Свободи, Партії регіонів та КПУ.

РЕЗУЛЬТАТИ:

Якби вибори до Верховної Ради України відбувалися на початку травня 2012 року перемогу здобув би спільний список партій Батьківщина та Фронт змін. Так, 25,6% опитаних (серед тих, хто взяв би учать у виборах) проголосували б за єдиний список Батьківщини та Фронту змін, 22% – за Партію регіонів, 9,2% – за партію УДАР В.Кличка, 7,6% – за Комуністичну партію, 4,4% – за Свободу. Ще 3,8% виборців підтримали б партію Н.Королевської «Україна – Вперед!», 2,4% – Громадянську позицію. Решта партій – понад 6%, не визначились – 19%.

Переглянути і завантажити весь звіт можна на нашій сторінці Facebook.
ТЕНДЕНЦІЇ:

За останні два місяці зменшилась готовність громадян брати участь у виборах. Зокрема, число опитаних, які однозначно взяли би участь у парламентських виборах, скоротилося з 45% до 34%. Також після об’єднання партій Батьківщина та Фронт змін дещо зросла кількість невизначених (з 17,7 до 19%).
Найбільших втрат зазнали партії Батьківщина та Фронт змін, сукупний рейтинг яких з лютого зменшився з 30 до 25,6%. Більші втрати відбулися по лінії Батьківщини, в першу чергу, на користь партії Н.Королевської «Україна – Вперед!», рейтинг якої зріс з 1 до 3,8%.
Рейтинг Партії регіонів за останні два місяці практично не змінився.
Також додав УДАР – з 7,2 до 9,2%, в результаті чого посів третю позицію у рейтингу. Випередивши КПУ. Позиції самих комуністів залишаються стабільними, при цьому демонструють незначні тенденції до росту.
Вже традиційну стабільність демонструє партія Свобода, рейтинг якої протягом останніх півроку не опускався нижче 4% і не виростав вище 5%.

Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face). Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,2%, для значень близьких до 30% - не більше 2%, для значень близьких до 10% - не більше 1,3%, для значень близьких до 5% - не більше 1%. Терміни проведення дослідження: 5 – 14 травня 2012 р.

Розподіл областей:

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька
Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська
Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська
Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь
Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська
Донбас: Донецька, Луганська

Соціальні ініціативи Президента: за і проти

14.05.2012

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», громадяни України в абсолютній більшості підтримують соціальні ініціативи Президента і готові суттєво покращити своє ставлення до Глави держави у разі їх успішного виконання. Проте, вірять в їх успішне виконання значно менше, при цьому більшість вважає соціальні ініціативи популізмом, на які грошей в державі немає.

Поінформованість про соціальні ініціативи Президента

58% опитаних громадян добре поінформовані про оголошені на початку березня соціальні ініціативи Президента, 23% – знають про це в загальних рисах, 10% – щось чули, але зовсім мало і 9% – взагалі нічого не знають.

Найкраще поінформовані про соціальні ініціативи Президента люди старшого віку з відносно вищим рівнем освіти, більше на Донбасі, в Центрі та на Сході країни. Цікаво, прихильники Свободи та КПУ більше поінформовані про соціальні ініціативи Президента, ніж прихильники Партії регіонів. Найменше цікавляться темою громадяни, які не визначилися з вибором та ті, які не збираються йти на вибори.

Підтримка окремих соціальних ініціатив Президента

Абсолютна більшість (від 84 до 94%) опитаних підтримують соціальні ініціативи Президента.

Так, стимулювання державою створення нових робочих місць для молоді та осіб перед-пенсійного віку підтримують 94% опитаних, у т.ч. повністю підтримують 74% і швидше підтримують – 20%.

Стабілізацію цін на ліки першої необхідності для літніх людей підтримують 93% опитаних, у т.ч. повністю підтримують 69% і швидше підтримують – 24%.

Збільшення вдвічі одноразової допомоги до Дня перемоги інвалідам війни підтримують 93% опитаних, у т.ч. повністю підтримують 66% і швидше підтримують – 27%.

Підвищення пенсій майже 9 мільйонам пенсіонерів мінімум на 100 гривень підтримують 92% опитаних, у т.ч. повністю підтримують 64% і швидше підтримують – 28%.

Виплату компенсацій за знеціненими вкладами Ощадбанку колишнього СРСР у розмірі 1000 гривень для понад 5 млн. громадян, які не отримали їх у 2008–2009 роках, підтримують 89% опитаних, у т.ч. повністю підтримують 62% і швидше підтримують – 27%.

Запровадження податку на багатство, зокрема, оподаткування квартир понад 200 кв.м., будинків понад 400 кв.м., машин з об’ємом двигуна понад 3,4 куб.м., інше, підтримують 89% опитаних, у т.ч. повністю підтримують 65% і швидше підтримують – 24%.

Запровадження для окремих категорій громадян іпотечних кредитів під 2-3% підтримують 84% опитаних, у т.ч. повністю підтримують 58% і швидше підтримують – 26%.

Соціальні ініціативи практично однаково підтримують в різних регіонах країни. Водночас, є певні відмінності у ставленні в залежності від політичних симпатій.

Так, запровадження іпотечних кредитів під 2-3% більше підтримують прихильники Партії регіонів та Фронту змін, найменше – прихильники Батьківщини.

Запровадження податку на багатство більше підтримують прихильники КПУ, найменше – Батьківщини та Свободи.

Виплату компенсацій за знеціненими вкладами Ощадбанку колишнього СРСР однаково підтримують прихильники КПУ, Свободи і Партії регіонів, а найменше – УДАРу та Фронту змін.

Стимулювання державою створення нових робочих місць для молоді та осіб перед-пенсійного віку більше підтримують прихильники КПУ, Партії регіонів та Фронту змін, а найменше – Свободи. Збільшення вдвічі одноразової допомоги до Дня перемоги інвалідам війни, стабілізацію цін на ліки для літніх людей більше підтримують прихильники КПУ.

Як бачимо найбільше сподобалися соціальні ініціативи Президента прихильникам КПУ.

Віра у виконання соціальних ініціатив Президента у 2–3 рази поступається рівню їх підтримки.

Так, найбільше опитані вірять у виконання ініціативи щодо збільшення вдвічі одноразової допомоги до Дня перемоги інвалідам війни (вірять – 52%, не вірять – 36%), а також підвищення пенсій мінімум на 100 гривень (вірять – 47%, не вірять – 42%) та виплати компенсацій за знеціненими вкладами Ощадбанку колишнього СРСР у розмірі 1000 гривень (вірять – 41%, не вірять – 47%).

Найменше вірять у виконання ініціатив зі стабілізації цін на ліки (вірять – 32%, не вірять – 56%), створення нових робочих місць (вірять – 27%, не вірять – 59%), запровадження дешевих іпотечних кредитів (вірять – 27%, не вірять – 55%) та податку на багатство (вірять – 28%, не вірять – 60%).

Найменше вірять у виконання соціальних ініціатив Президента на Заході та Донбасі. Значно більше вірять на Півдні, в Центрі та на Півночі.

Лише прихильники Партії регіонів більше вірять в реалізацію соціальних ініціатив (від 55 до 80%), ніж не вірять. Також вірять в реалізацію соціальних ініціатив прихильники КПУ (від 30% до 65% в залежності від ініціативи). Серед прихильників опозиційних партій відносно більше вірять в реалізацію ініціатив прихильники УДАРу, Свободи та Фронту змін.

Ставлення до соціальних ініціатив

35% опитаних вважають, що в державі є необхідні кошти на виконання соціальних ініціатив Президента, 47% – вважають, що коштів на них немає. Ще 18% – не змогли відповісти на це питання.

Вважають, що такі кошти в державі є, передусім, прихильники Партії регіонів, а також (дещо менше) – КПУ, Батьківщини та УДАРУ.

Цікаво, що опитані, які вважають, що необхідні кошти на соціальні ініціатив в державі є, вдвічі більше вірять в їх успішну реалізацію.

75% опитаних вважають, що соціальні ініціативи Президента Віктора Януковича це скоріше передвиборчий популізм і лише 14% – скоріше турбота про людей. Відносно більше людей, які вважають соціальні ініціативи турботою про людей, проживає на Півдні країни.

Половина прихильників Партії регіонів вважають ініціативи турботою про людей, водночас третина – передвиборчим популізмом. Прихильники решти політичних сил в переважній більшості вважають ініціативи передвиборчим популізмом, навіть прихильники КПУ, яким найбільше вони сподобалися.

Цікаво, що опитані, які вважають, що соціальні ініціативи Президента – це скоріше турбота про людей, втричі більше вірять в їх успішну реалізацію.

90% опитаних, які вважають, що необхідних коштів в державі на реалізацію соціальних ініціатив не має і 60%, які вважають, що кошти є, вважають їх передвиборчим популізмом.

Попри те, що більшість опитаних вважають соціальні ініціативи Президента передвиборчим популізмом, значна частина готова покращити своє ставлення до В.Януковича у разі їх успішної реалізації.

Так, 19% опитаних зазначили, що їх ставлення до Президента В.Януковича однозначно покращиться у випадку виконання соціальних ініціатив, ще 23% – швидше покращиться. 46% – вважають, що їх ставлення не зміниться, лише у 3% – погіршиться. Ще 9% не змогли відповісти на питання.

Таким чином, понад 40% опитаних можуть покращити своє ставлення до Глави держави у випадку додержання ним своїх соціальних обіцянок – це майже вдвічі більше сьогоднішнього рівня довіри до В.Януковича.

Найбільше готові покращити своє ставлення до В.Януковича мешканці Півдня, Сходу та Центру країни. Більше люди старшого віку, а також молодь. Швидше в містах, ніж в селах. Швидше жінки, ніж чоловіки.

Покращити своє ставлення до Президента, у випадку виконання соціальних ініціатив, готові абсолютна більшість прихильників Партії регіонів, щонайменше половина прихильників КПУ, близько 40% «невизначених» та людей, які не збираються брати участь у виборах.

Найбільш непохитними є прихильники Свободи і Громадянської позиції, хоча і серед них близько чверті можуть покращити своє ставлення до В.Януковича у випадку виконання соціальних ініціатив.

Прикметно, що серед тих, хто вважає соціальні ініціативи Президента передвиборчим популізмом, майже третина готові покращити своє ставлення до В.Януковича у випадку їх виконання. При цьому готові покращити своє ставлення до В.Януковича майже 90% опитаних, які вважають ініціативи турботою про людей.

Розподіл областей:

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька

Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська

Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська

Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь

Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська

Донбас: Донецька, Луганська

Нове опитування IRI показує, що більшість українців вважають, що країна рухається у неправильному напрямку

20.04.2012

Київ, Україна – IRI оприлюднив друге у серії національних опитувань громадської думки в Україні. Опитування, проведене 17 лютого – 7 березня 2012 року, є комплексним аналізом ставлення населення до поточної економічної, соціальної та політичної ситуації в Україні. Серед результатів опитування: 13% українців вважають, що країна рухається у правильному напрямку. Цей показник залишився незмінним порівняно з попереднім національним опитуванням IRI, проведеним у грудні 2011 року. Водночас з грудня кількість тих, хто вважає, що країна рухається у неправильному напрямку, зросла з 71% до 73%. Трьома найважливішими проблемами, які турбують українців, є безробіття, низький рівень промислового виробництва та корупція в державних органах. 74% українців не підтримують передачу частини або всієї газотранспортної системи України Росії, навіть якщо це призвело б до зниження ціни на імпортований з Росії газ.

Дані опитувань IRI використовуються для вимірювання громадської думки та допомоги політичним партнерам IRI у формуванні програм, що базуються на питаннях, найбільш важливих для українців. Випадкова вибірка становила 1201 чоловіка та жінку виборчого віку по всій території України. Аналіз дослідження здійснювався Baltic Surveys / The Gallup Organization. Польовий етап опитування проводився Соціологічною групою «Рейтинг» під наглядом IRI. Похибка репрезентативності національної вибірки не перевищує ±2,8% при рівні відповіді 56%.

Система «112» в Україні

19.04.2012

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», абсолютна більшість підтримує впровадження в Україні державної системи екстреної допомоги «112», водночас громадяни мало інформовані про те, що така система є.

Лише 8% опитаних добре поінформовані про впровадження в Україні державної системи екстреної допомоги «112», єдиного і безкоштовного телефонного номеру виклику екстрених служб, 29% – знають про це в загальних рисах, ще 26% – щось чули, але зовсім мало. Водночас 37% – взагалі нічого не знають.

Найкраще поінформовані про впровадження в Україні системи «112» мешканці Заходу, Півночі та Центру, найгірше – Донбасу і Півдня. В містах більше поінформовані, ніж в селах, чоловіки більше, ніж жінки. Чим молодші респонденти, чим вищий рівень їх освіти, тим краще вони поінформовані про впровадження в Україні системи «112».

Абсолютна більшість опитаних (72%) підтримують впровадження в Україні державної системи екстреної допомоги «112». Не підтримують – лише 10%, ще 18% – не визначилися.

Спостерігається чітка залежність: чим краще респонденти поінформовані про впровадження системи екстреної допомоги «112», тим більше вони її підтримують.

Більшість опитаних наполягають на терміновому впровадженні державної системи екстреної допомоги «112» в Україні. Так, близько половини вважають, що завершити впровадження державної системи екстреної допомоги «112» в Україні потрібно вже у 2012 році, у т.ч. 28% – терміново, ще до ЄВРО-2012, 19% – до кінця 2012 року.

Водночас 9% вважають, що роботи з впровадження системи екстреної допомоги «112» можна завершити протягом 2013-2014 років, а 17% – взагалі переконані, що це питання можна відкласти і на довше. 27% – не змогли визначитися з цього питання.

Чим краще респонденти поінформовані про систему «112» в Україні, тим більше з них наполягають на терміновості її впровадження: 90% серед тих, які добре поінформовані, вважають, що впровадження «112» повинно завершитися протягом 2012 року.

Розподіл областей:

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька

Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська

Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська

Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь

Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська

Донбас: Донецька, Луганська

Пасха і українці

11.04.2012

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», абсолютна більшість опитаних будуть святкувати цього року Великдень (Пасху), більшість підуть до церкви: хто на службу, а хто просто посвятити Пасхальний кошик. І хоча Великоднього посту дотримуються далеко не всі, розуміння його значення вже є, принаймні у тих, хто поститься.

91% опитаних знають, що свято Великодня означає Воскресіння Ісуса Христа, решта (9%) – не знає, у т.ч. 3% вважають, що це Народження Ісуса Христа, 1% - Хрещення.

Святкувати цього року Великдень збираються 96% опитаних, у т.ч. 82% - однозначно святкуватимуть, ще 14% - швидше за все.

Свято Пасхи – одне з найбільш масових в Україні і несе однозначний об'єднуючий ефект: його збираються святкувати як старші люди, так і молодь; як на Заході, так і на Сході; віруючі як Московського, так і Київського патріархатів; як прихильники Партії регіонів, так і Батьківщини.

Отже, 77% опитаних планують піти до церкви на Великдень, у т.ч. 38% - планують в першу чергу відвідати Богослужіння, а 39% - посвятити Пасхальний кошик. На Заході до церкви підуть, передусім, на Богослужіння. На Півночі і Донбасі майже однакова кількість піде як на Богослужіння, так і просто посвятити кошик. Тоді як в Центрі, на Півдні та Сході люди підуть до церкви, в першу чергу, аби посвятити Пасхальний кошик.

Відвідати Пасхальне Богослужіння в першу чергу збираються старші люди, пенсіонери, передусім мешканці сіл, більше жінки, ніж чоловіки. Переважна більшість греко-католиків, майже половина віруючих УПЦ (КП) та третина УПЦ (МП) - підуть до церкви з метою в першу чергу відвідати службу.

7% опитаних дотримують Великого посту весь період, ще 11% – лише в окремі дні. 15% - намагаються поститися, але не завжди виходить, ще 5% - хотіли би, але не дозволяє здоров’я. 60% - точно не дотримують Посту.

Найбільше дотримуються посту на Заході (15% - весь період, 28% - лише в окремі дні), відповідно це греко-католики. Найменше – на Сході. Віруючі УПЦ (КП) дещо частіше дотримуються посту, ніж віруючі УПЦ (МП).

Практично не дотримуються посту віруючі, які не відносять себе до жодної конфесії та невіруючі.

Чим старші респонденти, чим нижчий їх рівень освіти, тим більше вони дотримуються посту. Дотримуються посту переважно жінки та мешканці сіл. Також серед старших людей найбільше тих, які хотіли би дотримуватися посту, проте їм не дозволяє здоров’я.

Головною метою дотримання посту є духовне очищення (59%). Рідше люди постять з метою очищення організму (15%) або з метою схуднення (3%). Ще кожен шостий постить тому, що так прийнято.

80% респондентів, які суворо дотримуються посту, роблять це з метою духовного очищення. Тоді як, серед тих, які лише намагаються, значна частина постить, тому що так прийнято.

В період посту опитані найбільше готові відмовитися від їжі тваринного походження (70%), менше – від споживання алкоголю та цигарок (58%), розважальних заходів та святкувань (50%) та вживання нецензурних слів (40%). Практично не готові відмовитися від перегляду розважальних телепрограм (20%) та інтимних стосунків (19%).

Розподіл областей:

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька

Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська

Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська

Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь

Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська

Донбас: Донецька, Луганська

Проблеми захисту інтелектуальної власності в Україні

09.04.2012

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», тема захисту інтелектуальної власності в Україні повна протиріч.

Українці ніби і розуміють важливість права інтелектуальної власності і в той же час зовсім не готові дотримуватися його, перекладаючи усю відповідальність на владу. Пересічний українець готовий самовіддано захищати власні інтелектуальні права і з такою ж самовідданістю – порушувати інтелектуальні права інших.

Розуміння важливості захисту інтелектуальної власності

Майже 80% опитаних вважають, що право інтелектуальної власності повинно захищатися (у т.ч. 58% – повинно захищатися завжди, 21% – повинно, але не завжди). Лише 4% – протилежної думки. Ще 17% – не змогли визначитися з цього приводу.

Лише 13% опитаних вважають дії влади щодо захисту права інтелектуальної власності в Україні є ефективними і 60% – не ефективними. Ще 27% – не визначилися з оцінками.

Дотримання права інтелектуальної власності на практиці

Якщо у людини буде вибір купити копію книжки, передруковану з оригіналу, за ціною нижчою за оригінал і при цьому за якістю вона майже або взагалі не поступатиметься оригіналу, лише 13% опитаних відмовляться від дешевої копії і придбають оригінал. Водночас 32% – куплять дешеву копію, а 26% – намагатимуться отримати її виключно безкоштовно (наприклад, скачають в інтернеті). 30% опитаних не змогли визначитися, переважно це старші люди.

Якщо у людини буде вибір купити диск з музикою, кіно або комп’ютерну програму скопійовані з оригіналу, за ціною нижчою за оригінал і при цьому в якості вони майже або взагалі не поступатимуться оригіналу, лише 12% опитаних відмовляться від дешевої копії і придбають оригінал. Водночас 25% – куплять дешеву копію, а 31% – намагатимуться отримати її виключно безкоштовно (наприклад, скачають в інтернеті). 32% опитаних не змогли визначитися.

Якщо у людини буде вибір купити одяг, підроблений під відомого світового виробника, за ціною нижчою за оригінал і при цьому в якості він майже або взагалі не поступатиметься оригіналу, лише 15% опитаних відмовляться від дешевої копії і придбають оригінал. Водночас 58% – куплять дешеву копію. 28% опитаних не змогли визначитися.

Таким чином, майже 60% опитаних українців готові порушити право інтелектуальної власності у випадку придбання одягу, книжки, музики, кіно або комп’ютерною програмою.

Спостерігаються показові тенденції. Чим молодші респонденти, чим частіше вони користуються інтернетом, чим вищий рівень їхньої освіти, тим частіше вони готові відмовитися від оригіналу на користь дешевої копії або безкоштовної версії: майже 50% опитаних у віці 18–29 років намагатимуться безкоштовно скачати в інтернеті музику, кіно або комп’ютерну програму, ще чверть – купуватимуть дешеву копію і лише кожен десятий купуватиме оригінал.

Відповідальність за порушення права інтелектуальної власності

Попри те, що абсолютна більшість опитаних не готові дотримуватися права інтелектуальної власності на практиці, опосередковано більшість з них розуміють, що відповідальність за порушення цих прав повинна бути.

Респондентам було запропоновано уявити, що вони написали книжку чи музику, розробили програму або зробили якийсь винахід, а потім дізналися, що хтось використовує це безкоштовно і вони нічого з цього не отримують.

Після цього 18% опитаних погодились, що потрібно покарати цю людину і при цьому повинна бути кримінальна відповідальність, 27% вважають, що повинна бути адміністративна відповідальність (наприклад, штраф), ще 18% зазначили, що на перший раз достатньо попередження, а карати потрібно тільки коли це повториться.

Тобто, майже дві третини опитаних воліли б покарати людину, яка порушує їх право інтелектуальної власності.

Лише 18% опитаних не підтримали б покарання, у т.ч. 11% – зазначили, що нехай використовує безкоштовно, але всюди зазначає авторство, і лише 7% – будуть тільки раді, що їхнім винаходом користуються інші і плати за це не потрібно. Ще 19% опитаних не змогли визначитися з цього питання.

Посилення відповідальності більше підтримують чоловіки, люди середнього віку та середнього рівня освіти. Примітно, що користувачі інтернету також підтримали б посилення відповідальності у випадку порушення їх права інтелектуальної власності.

Весь парадокс в тому, що майже 60% респондентів, які зізнались, що купуватимуть піратські диски або намагатимуться безкоштовно отримати музику, кіно, програми з інтернету, вважають, що у випадку порушення їх права інтелектуальної власності, повинна бути відповідальність, у т.ч. і 16% – кримінальна.

Розподіл областей:

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька

Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська

Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська

Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь

Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська

Донбас: Донецька, Луганська

Протестна активність громадян: березень 2012

05.04.2012

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у березні 2012 року, фіксується незначне послаблення протестних настроїв громадян. Як і раніше, соціальні теми здатні збудити протести куди сильніше, ніж ідеологічні.

ГОТОВНІСТЬ ДО ПРОТЕСТІВ

36% опитаних громадян готові особисто відстоювати свої права та інтереси шляхом участі в акціях протесту, у т.ч. 13% – однозначно готові. Для порівняння у квітні минулого року готових особисто відстоювати свої права в акціях протесту було дещо більше – 40%, у т.ч. 17% – були однозначно готові до цього.

Разом з тим 55% - не готові брати участі у протестах (у квітні було 51%). Ще 10% - не змогли відповісти на питання.

Традиційно найвища готовність до протестів на Заході (54%). Значно менше готових до протестів на Півночі (36%), Півдні (33%), в Центрі (32%) України. Ще менше – на Донбасі (28%) та на Сході 24%).

Порівняно з квітнем минулого року рівень протестної активності громадян зріс лише на Заході та Півдні країни.

Серед виборців найвища готовність до протестів серед прихильників Свободи (65%), а також Батьківщини (52%), УДАРу (49%) та Фронту змін (48%). Найнижча – Громадянської позиції, Партії регіонів, КПУ та серед «невизначених».

Варто зазначити, що найвища готовність до протестів спостерігається серед працюючих громадян, людей з середніми доходами та середньою освітою. Спостерігається незначне послаблення протестних настроїв серед громадян з вищими доходами та з вищим рівень освіти.

Як правило, це люди широкого вікового спектру. Найпоширеніші простестні настрої серед студентів, робітників та безробітних, трохи менше серед підприємців. Це частіше чоловіки, ніж жінки, більше мешканці сіл.

ГОТОВНІСТЬ ДО ПРОТЕСТІВ ЗА ТЕМАМИ

Варто одразу наголосити, що соціальні теми здатні збурити людей на акції протесту значно більше, ніж політичні чи ідеологічні.

Отже, найбільше люди готові особисто вийти на акції протесту у випадку затримок з виплатами зарплат або пенсій (44%) та різкого підвищення цін, інфляції (43%). Водночас навіть у цих темах готових до протестів менше, ніж неготових(48%).

Дещо менше людей готових вийти на акції протесту у випадку підвищення комунальних тарифів (37% готові вийти на протести і 54% – не готові), масових переслідувань простих громадян з боку силових органів (31% готові вийти і 56% – не готові), а також фальсифікації результатів парламентських виборів (30% готові вийти і 62% – не готові), передачі української газотранспортної системи Росії (26% готові вийти і 64% – не готові), та прийняття рішення про вільний продаж сільськогосподарських земель в Україні (28% готові вийти і 65% – не готові).

Лише 20% опитаних готові вийти на акції протесту у випадку надання російській мові статусу другої державної і 72% – не готові. І навпаки лише 16% готові вийти на акції протесту у випадку заборони використання російської мови у державних органах і 75% – не готові.

За більшістю із зазначених тем мешканці Заходу країни налаштовані значно більш протестно, ніж решта регіонів. Це стосується як соціально-економічних питань, так і ідеологічних. Найбільша різниця з рештою регіонів відчутна у темах можливих фальсифікацій виборів, передачі ГТС Росії та теми визнання російської мови. Водночас відстоювати права російської мови на акціях протесту відчутно більше готові мешканці Півдня країни (навіть більше, ніж на Сході і Донбасі).

Другим регіоном за рівнем протестних настроїв є Північ.

Є й інші регіональні особливості. Так, наприклад, тема можливих переслідувань простих людей з боку силових органів може більше мобілізувати на протести мешканців Центру України, вільного продажу сільськогосподарських земель – Півдня. Підвищення комунальних тарифів – Сходу.

Як вже зазначалось, прихильники Свободи готові до протестів значно більше, від інших. Це стосується як соціально-економічних питань, так і ідеологічних. Найбільших протестів від прихильників Свободи можна очікувати у випадках затримок з виплатами заплат та пенсій, а також передачі ГТС Росії чи утисків української мови. Зрештою, прихильники Свободи готові до протестів і в інших випадках.

Також відносно легкі на підйом прихильники Батьківщини та УДАРу, особливо у випадку підвищення цін та інфляції, а також підвищення комунальних тарифів, фальсифікації виборів, можливих переслідувань простих людей з боку силових органів. Також прихильників Батьківщини може мобілізувати на протести прийняття рішення про вільний продаж сільськогосподарських земель.

Прихильників Партії регіонів знано більше вийде на протести у випадку підвищення цін та комунальних тарифів, затримок з виплатами зарплат та пенсій, ніж у випадку утисків російської мови.

Розподіл областей:

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька

Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська

Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська

Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь

Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська

Донбас: Донецька, Луганська

Рейтинги політиків на виборах Президента: березень 2012

03.04.2012

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», якби вибори Президента України відбувалися у березні 2012, то 45% опитаних однозначно взяли б у них участь, ще 32% скоріше взяли б участь.

Якби вибори Президента України відбувалися у березні 2012 року, 21,7% опитаних (серед тих, хто взяв би учать у виборах) проголосували б за В.Януковича, 19,8% – за Ю.Тимошенко, 10,8% – за А.Яценюка, 7,9% – за В.Кличка, 6,2% – за П.Симоненка, 3,8% – за С.Тігіпка, 3,6% – за О.Тягнибока, 3,1% – за А.Гриценка, 1,4% - за Н.Королевську, 1,3% - за В.Литвина, 0,7% - за В.Ющенка. Інших кандидатів підтримали 3,4%, не підтримали б жодного – 3,8%, не визначились – 12,5%.

ТЕНДЕНЦІЇ:

Порівняно з лютим, зменшилась кількість «невизначених» (з 14,1 до 12,5%) та «проти всіх» (з 6 до 3,8%).

На відміну від Ю.Тимошенко, рейтинг якої майже не змінився (19,4% - лютому проти 19,9% - у березні), рейтинг В.Януковича зріс (з 19,7 до 21,7%), що дозволило останньому збільшити відрив від лідера Батьківщини майже до 2%.

При цьому зменшився рейтинг А.Яценюка (з 12,8 до 10,8%), повторюючи динаміку рейтингу Фронту змін, та зріс рейтинг В.Кличка (з 6,5 до 7,9%).

Незначно покращилися позиції П.Симоненка, О.Тягнибока, А.Гриценка та Н.Королевської.

Незважаючи на те, що у «рейтингу І туру» В.Янукович, наразі, лідирує, в умовному протистоянні «другого туру» чинного Главу держави переграють як Ю.Тимошенко, так і А.Яценюк з В.Кличко. При цьому за останні півроку відрив на користь опозиційних кандидатів зріс. Як і півроку тому, найбільший відрив у парі з В.Януковичем демонструє А.Яценюк (незважаючи на те, що він вдвічі поступається особистим рейтингом «І туру» як В.Януковичу, так і Ю.Тимошенко).

ЯНУКОВИЧ проти ТИМОШЕНКО

Згідно з результатами дослідження Соціологічної групи «Рейтинг», якби вибори Президента України відбулися у березні 2012 року і до другого туру вийшли В.Янукович і Ю.Тимошенко, то 30% опитаних (серед тих, які мають намір взяти участь у виборах) підтримали б чинного Президента України, 36,6% – екс-прем’єра, 23,7% – не підтримали б жодного з кандидатів і 9,8% – не визначились щодо свого вибору.

Нагадаємо, що на останніх президентських виборах В.Янукович переміг у ІІ турі Ю.Тимошенко (49 проти 45%).

В.Януковича найбільше підтримують на Півдні (52%) та Донбасі (44%), дещо менше на Сході (41%). Водночас Ю.Тимошенко – на Заході (68%), в Центрі (41%) та на Півночі (46%). Серед виборців інших ймовірних кандидатів В.Януковича у протистоянні з Ю.Тимошенко найбільше готові підтримати прихильники С.Тігіпка (33%) і П.Симоненка (29%).

Лідера Батьківщини готові підтримати прихильники А.Яценюка (54%), О.Тягнибока (51%), В.Кличка (40%) та А.Гриценка (36%). Варто зазначити, що за останні півроку Ю.Тимошенко збільшила свою підтримку серед прихильників А.Яценюка, О.Тягнибока, В.Кличка, що в результаті забезпечило зростання її «рейтингу ІІ туру» з 31 до 37%.

ЯНУКОВИЧ проти ЯЦЕНЮКА

Якби вибори Президента України відбулися наприкінці березня 2012 року і до другого туру вийшли В.Янукович і А.Яценюк, то 29% опитаних підтримали б чинного Президента України, 38,1% – лідера Фронту змін, 21,5% – не підтримали б жодного з кандидатів і 11,4% – не визначились щодо свого вибору.

За останні півроку А.Яценюк збільшив «рейтинг ІІ туру» з 35 до 37%, не в останню чергу через зростання його підтримки серед прихильників О.Тягнибока, Ю.Тимошенко та В.Кличка.

В.Януковича у протистоянні з А.Яценюком найбільше підтримують на Півдні (51%), Донбасі (44%) та Сході (40%). Водночас А.Яценюка – на Заході (69%), Півночі (48%) та в Центрі (37%). Серед виборців інших політиків В.Януковича найбільше готові підтримати прихильники С.Тігіпка (36%) і ця підтримка відчутно зменшилась, та П.Симоненка (29%).

ЯНУКОВИЧ проти ТЯГНИБОКА

Якби вибори Президента України відбулися наприкінці березні 2012 року і до другого туру вийшли В.Янукович і О.Тягнибок, то 31,2% опитаних підтримали б чинного Президента України, 24,4% – лідера Свободи, 31,5% – не підтримали б жодного з кандидатів і 12,9% – не визначились щодо свого вибору.

За останні півроку О.Тягнибок збільшив «рейтинг ІІ туру» з 17 до 24%. Зростання фіксується, в першу чергу, на Заході (до 61%) та Півночі (до 32%). Можна припустити, що ріст підтримки О.Тягнибока є у т.ч. наслідком об’єднавчих процесів серед опозиції, оскільки за півроку підтримка лідера Свободи у ІІ турі зросла серед прихильників Батьківщини з 30 до 48%, серед прихильників Фронту змін – з 26 до 44%.

В.Янукович має найвищий «рейтинг ІІ туру» саме у протистоянні з О.Тягнибоком. Чинного главу держави найбільше готові підтримати на Півдні (53%), Донбасі (47%) та Сході (41%). Найбільше не сприймають пару В.Янукович проти О.Тягнибока в Центрі – майже половина проти обох кандидатів. Також проти обох кандидатів мінімум третина виборців Півдня, Донбасу, Сході та Півночі

ЯНУКОВИЧ проти КЛИЧКА

Якби вибори Президента України відбулися наприкінці березні 2012 року і до другого туру вийшли В.Янукович і В.Кличко, то 28,1% опитаних підтримали б чинного Президента України, 36,6% – лідера партії УДАР, 21,4% – не підтримали б жодного з кандидатів і 13,9% – не визначились щодо свого вибору.

За останні півроку В.Кличко збільшив «рейтинг ІІ туру» з 28 до 37%. Не в останню чергу через зростання його підтримки серед прихильників О.Тягнибока, Ю.Тимошенко та А.Яценюка.

В.Януковича найбільше підтримують на Півдні (47%), Донбасі (44%) та Сході (38%). Водночас В.Кличка – на Заході (66%), Півночі (54%) та в Центрі (57%), а також на Сході (23%).

Серед виборців інших політиків В.Януковича найбільше готові підтримати прихильники С.Тігіпка (35%) та П.Симоненка (27%). В.Кличка готові підтримати прихильники О.Тягнибока (64%), Ю.Тимошенко (62%), А.Яценюка (58%) та А.Гриценка (46%), а також чверть «невизначених».

Розподіл областей:

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька

Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська

Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська

Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь

Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська

Донбас: Донецька, Луганська

Електоральні настрої Івано-Франківська: березень 2012

27.03.2012

ЗАГАЛЬНЕ СТАВЛЕННЯ ДО НАЦІОНАЛЬНИХ ПОЛІТИКІВ

Згідно з результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у березні 2012, серед національних політиків мешканці Івано-Франківська найбільше довіряють В.Кличку (64%), А.Яценюку (58%), О.Тягнибоку (51%), Ю.Тимошенко (50%) та А.Гриценку (48%).

Значно менше довіряють В.Ющенку (14%), С.Тігіпку (14%) та В.Януковичу (5%).

За рівнем повної довіри («повністю довіряють») лідирують Ю.Тимошенко (23%) та О.Тягнибок (22%).

Лідерами недовіри є В.Янукович (86%), В.Ющенко (79%), та С.Тігіпко (77%).

ВИБОРИ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ

Якби вибори до Верховної Ради України відбувалися у березні 2012 року, перемогу у Івано-Франківську здобула б партія Свобода. Близько 55% виборців однозначно взяли б участь у виборах, ще близько 30% скоріше взяли б участь, ніж ні.

Отже, Свободу на парламентських виборах готові підтримати 25,7% виборців (тих, які мають намір взяти участь у виборах), Батьківщину – 21,9%, Фронт змін – 14,5%, партію УДАР – 8,2%, Громадянську позицію – 4,8%, Партію регіонів – 3,5%, Нашу Україну – 2,6%.

Решту партій – понад 10%, не визначились – 13% виборців.

Протягом останніх півроку рейтинги лідерів – Свободи і Батьківщини не змінилися: у липні минулого року їх підтримували 26 і 22% відповідно. Водночас суттєво додав УДАР (з 3 до 8%), паралельного зменшилися рейтинги Фронту змін (з 18 до 15%) та Сильної України (з 3 до 1%), можна припускати, що саме ці партії втратили своїх виборців на користь УДАРу.

ОКРУГ

Якби вибори до Верховної Ради України за мажоритарним округом, який включає Івано-Франківськ, відбувалися у березні 2012 року, перемогу би отримав кандидат від Свободи, голова обласної ради О.Сич (30,4%). Його найближчими переслідувачами можуть бути чинний міський голова, представник Української Народної Партії В.Анушкевичус (16,1%) та представник партії УДАР Ю.Соловей (15,5%), які ділять між собою друге і третє місця.

Решту можливих кандидатів підтримали б значно менше виборців міста: І.Прокопів (8,8%), Р.Терешко (8,5%), З.Шкутяк (6%), І.Зварич (3,5%). Інших кандидатів підтримали б 4,5%, не визначилися – 6,7%.

О.Сича підтримують понад 80% прихильників Свободи, майже кожен п’ятий прихильник Батьківщини та Громадянської позиції, кожен десятий – УДАРу та Фронту змін.

Ю.Солов’я підтримують понад 70% прихильників УДАРу, майже кожен п’ятий прихильник Батьківщини та Фронту змін.

В.Анушкевичуса підтримують майже кожен п’ятий прихильник Батьківщини та Фронту змін, майже третина – Нашої України.

Водночас за можливого кандидата від Фронту змін І.Прокопіва, наразі готові проголосувати не більше половини прихильників цієї партії. За можливого кандидата від Батьківщини Р.Терешко – лише третина прихильників цієї партії.

Крім прямих рейтингів досліджувалась також електоральна привабливість ймовірних кандидатів на мажоритарному окрузі.

Так, за О.Сича однозначно можуть голосувати на виборах до ВРУ за мажоритарним округом 25% виборців, можуть розглянути можливість голосування за політика ще 31%. Тобто максимально він має шанси отримати до 56%. Ще 19% виборців позитивно ставляться до кандидата, проте цього замало щоб голосувати за нього.

За Ю.Солов’я однозначно можуть голосувати на виборах до ВРУ за мажоритарним округом 10% виборців, можуть розглянути можливість голосування за політика ще 35%. Тобто максимально він має шанси отримати до 45%. Ще 21% виборців позитивно ставляться до кандидата, проте цього замало щоб голосувати за нього.

За В.Анушкевичуса однозначно можуть голосувати на виборах до ВРУ за мажоритарним округом 12% виборців, можуть розглянути можливість голосування за політика ще 28%. Тобто максимально він має шанси отримати до 40%. Ще 22% виборців позитивно ставляться до кандидата, проте цього замало щоб голосувати за нього.

Як бачимо усі три кандидати мають значні резерви для покращення позицій, відповідно очікується доволі цікава виборча кампанія. Стартові позиції О.Сича дещо кращі, ніж у решти: кількість його «твердих» прихильників (читай – виборців Свободи) мінімум у вдвічі більша, ніж у решти.

Також хороші, хоча й відносно гіпотетичні, перспективи мають решта потенційних кандидатів.

За І.Прокопіва однозначно можуть голосувати на виборах до ВРУ за мажоритарним округом 5% виборців, можуть розглянути можливість голосування за політика ще 31%. Тобто максимально він має шанси отримати до 36%. Ще 25% виборців позитивно ставляться до кандидата, проте цього замало щоб голосувати за нього.

За З.Шкутяка однозначно можуть голосувати на виборах до ВРУ за мажоритарним округом 5% виборців, можуть розглянути можливість голосування за політика ще 20%. Тобто максимально він має шанси отримати до 25%. Ще 25% виборців позитивно ставляться до кандидата, проте цього замало щоб голосувати за нього.

За Р.Терешко однозначно можуть голосувати на виборах до ВРУ за мажоритарним округом 6% виборців, можуть розглянути можливість голосування за політика ще 14%. Тобто максимально він має шанси отримати до 20%. Ще 20% виборців позитивно ставляться до кандидата, проте цього замало щоб голосувати за нього.

І нарешті, за І.Зварича максимально можуть проголосувати до 11%. Ще 13% виборців позитивно ставляться до кандидата, проте цього замало щоб голосувати за нього.

О.Сич може мобілізувати понад 90% прихильників Свободи. Ю.Соловей – понад 80% прихильників УДАРу, І.Прокопів – до 70% прихильників Фронту змін, Р.Терешко – до 50% прихильників Батьківщини.

ДЕМОГРАФІЧНІ СТРУКТУРИ ЕЛЕКТОРАТІВ

Традиційно наймолодший електорат у партії УДАР. Також відносно молодий електорат у Батьківщини та Свободи.

Звертає на себе увагу факт нетрадиційного «омолодження» електорату Батьківщини, що може бути наслідком залучення молоді на хвилі протестних настроїв, викликаних засудженням Ю.Тимошенко. Цей вибір не можна, наразі, вважати стабільним.

Серед кандидатів – мажоритарників молодь найбільше підтримує Ю.Солов’я, В.Анушкевичуса та Р.Терешко.

Чоловіки більше підтримують Свободу, УДАР та Громадянську позицію. Жінки – Батьківщину, ПР та Фронт змін.

Відносно більше людей з вищою освітою представлені серед прихильників УДАРу та Фронту змін, а також Батьківщини та Свободи. Щодо кандидатів: серед прихильників Р.Терешко, З.Шкутяка, В.Анушкевичуса та І.Прокопіва.

Працюючих більше серед прихильників Громадянської позиції та Фронту змін. Виборці Фронту змін і Партії регіонів мають також відносно вищі доходи, відповідно це більше прихильники І.Прокопіва та І.Зварича.

КРИТЕРІЇ ВИБОРУ

Ключова риса, яка, на думку опитаних, має бути притаманною кандидату в народні депутати від округу: виконує обіцянки (58%).

Також він повинен бути здатним принести зміни (30%), мати програму розвитку регіону (22%), розбиратися в економіці (21%), мати досвід господарської діяльності (18%), бути сильним лідером (21%) і патріотом (16%).

Менш важливо для людей, аби кандидат був молодою та енергійною людиною (13%), був чесним (12%), був здатен знаходити компроміси (12%), турбувався про простих людей (10%), був надійним (11%) та віруючою людиною (10%), розбирався в юридичних питаннях (9%), говорив зрозумілими словами (8%), дбав про сімейні цінності (7%), займався благодійністю (7%), мав досвід політичної діяльності (5%), піклувався про традиції і культуру (4%) та мав досвід законотворчої діяльності (4%).

МІСЦЕВІ ПРОБЛЕМИ:

На думку мешканців міста, до актуальних проблем регіону відносяться поганий стан доріг (57%), безробіття (56%), зростання цін, інфляція (46%), та бідність (42%).

Також важливими проблемами регіону є алкоголізм та наркоманія (33%), зростання тарифів на комунальні послуги (32%), занедбана промисловість (30%), масова міграція людей за кордон (29%) та корупція у місцевій владі (29%).

Менш важливими проблемами є бездомні тварини (21%), мала увага до проблем молоді (20%), проблеми з вивозом і утилізацією сміття (19%), недостатня кількість дитячих майданчиків (19%), ріст злочинності (18%), незадовільний стан охорони здоров’я (18%), занедбане сільське господарство (15%), погана екологія (15%), тиск на малий і середній бізнес (14%) та закритість влади (13%).

Ще менш важливими проблемами є порушення демократії, прав і свобод людини (9%), неналежне водозабезпечення та водовідведення (8%), незадовільний розвиток житлового будівництва (7%), неналежний розвиток спорту, футболу (7%), погане забезпечення транспортного обслуговування (7%), незадовільний стан освіти (6%), утиски національної культури, мови (6%).

Аудиторія дослідження: населення м. Івано-Франківська віком від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: 800 респондентів. Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face). Помилка репрезентативності дослідження: для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,8%, для значень близьких до 30% - не більше 2,4%, для значень близьких до 10% - не більше 1,7%. Терміни проведення дослідження: 2-16 березня 2012 р.

Динаміка ідеологічних маркерів: лютий 2012

13.03.2012

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», 52% опитаних українців підтримують приєднання України до Європейського Союзу. Не підтримують – 34%. Ще 15% - не визначились.

Варто зазначити, що протягом останнього року кількість прихильників євроінтеграції зменшилась до рівня 2009 року. Так, у жовтні 2009 року приєднання України до Європейського Союзу підтримували 51% опитаних, у квітні 2010 року – 52%, у вересні 2010 року – 57%, у січні 2011 року – 56%, а вже у квітні 2011 року – 51% та до 52% - у лютому 2012 року. Таким чином, пік підтримки приєднання України до Європейського Союзу припав на кінець 2010 – початок 2011 року.

Серед найбільших прихильників євроінтеграції мешканці Заходу (78%), дещо менше Центру (59%) та Півночі (55%). Відповідно це понад 80% прихильників Свободи, близько 70% - Батьківщини, Фронту змін, УДАРу, Громадянської позиції, а також Сильної України. Серед найбільших противників – виборці КПУ, дві третини з яких не підтримують приєднання України до Європейського Союзу. Прихильники Партії регіонів розділилися у цьому питанні майже порівну: близько 40% підтримують євроінтеграцію, 45% - не підтримують.

Чим вище рівень освіти респондентів, чим молодші вони за віком, тим більше вони підтримують приєднання України до ЄС та менше утворення єдиної держави з Росією та Білоруссю та надання російській мові статусу другої державної.

Разом з тим 47% опитаних підтримують утворення єдиної держави у складі України, Росії, Білорусі. Не підтримують – 42%. Ще 11% - не визначились.

Важливо, що близько 30% опитаних, які підтримують утворення єдиної держави з Росією та Білоруссю, одночасно підтримують і приєднання України до ЄС.

Порівняно з квітнем минулого року кількість таких людей зменшилась на чверть (у квітні було майже 40%), що свідчить про збільшення поляризації суспільства за ідеологічними маркерами. Особливо це помітно у розрізі регіонів: «проросійський» вектор набирає популярності на Донбасі, Півдні та Сході, «прозахідний» – на Заході України. На користь цієї тези свідчить також той факт, що за більшістю маркерів зростає кількість однозначних прихильників і однозначних противників.

Враховуючи такі особливості відповідей, респондентам було задане пряме запитання. Отже, на думку опитаних для України підписання Угоди про Зону вільної торгівлі з Євросоюзом більш вигідне (39%), ніж вступ до Митного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном (36%). 26% – не змогли визначитися. Порівняно з жовтнем минулого року кількість прихильників підписання Угоди про Зону вільної торгівлі з Євросоюзом не зменшилась, натомість незначно, але зросла кількість тих, які вважають Митний союз більш вигідним для країни (з 34 до 36%).

В результаті Захід, Північ і Центр України більше підтримують Угоду з Євросоюзом. Донбас, Південь і Схід – вступ до Митного союзу. Хоча як серед прихильників Батьківщини та Фронту змін близько 20% підтримують вступ до Митного союзу, так і серед прихильників партії регіонів близько 20% підтримують Угоду з Євросоюзом. Прихильники Сильної України поділені навпіл: 40% - за Угоду з Євросоюзом, 41% - за Митний союз з Росією.

46% респондентів підтримують надання російській мові статусу державної. Майже стільки ж (45%) виступають проти цього. Ще 8% - не визначились.

Слід зазначити, що протягом останніх двох років кількість противників та прихильників двомовності майже рівні. Проте, якщо порівнювати з 2009 роком, рівень підтримки надання російській мові статус державної зменшився (у 2009 році було понад 50%).

Серед найбільших прихильників двомовності мешканці Донбасу (84%), Сходу (71%) та Півдня (65%). Відповідно прихильники КПУ (72%), Партії регіонів (71%), Народної партії (58%) та Сильної України (53%). Серед найбільших противників – виборці Свободи, 100% яких не підтримують надання російській мові статус державної.

Дещо погіршилось останнім часом ставлення громадян до вступу України в НАТО: з 26% у вересні 2010 року – до 24% – у січні 2011 року, 22% – у квітні 2011 року та до 20% – у лютому 2010 року.

Не підтримують вступ України до НАТО понад 68% опитаних. Ще 13% - не визначились.

Яскраво вираженою підтримка приєднання України до Північноатлантичного Альянсу є лише на Заході країни (близько половини опитаних). Серед прихильників партій вступ до НАТО традиційно відстоюють, передусім, прихильники Свободи та Громадянської позиції.

Тим часом, на тлі загострення газових переговорів, значно зменшилось число прибічників продовження терміну перебування Чорноморського Флоту Росії на території України до 2042 року. Так, за рік число прибічників зменшилось з 42% до 33%, одночасно зросло число противників – з 42 до 49%. 18% - не визначилися з цього питання. Ініціатива зазнала втрат не тільки в Центрі та на Півночі, а й на Сході, Півдні та Донбасі, де її підтримують не більше половини опитаних.

Останнім часом покращилось ставлення до ідеї створення тристороннього «газового» консорціуму, в якому розподілити власність на українську ГТС між Росією, ЄС та Україною. Так, протягом останнього року (з січня 2011) підтримка ініціативи зросла з 30 до 35%, одночасно скоротилося і число противників – з 42 до 37%.

Відповідно ставлення до тристороннього «газового» консорціуму наблизилося до рівня 2009 року, коли 36% підтримували, а 35% - ні.

Враховуючи неоднозначність ініціативи та складності розуміння її (майже 30% не змогли визначитися з відповіддю), респондентам було задане уточнююче питання: «Чи підтримуєте Ви ідею передати контроль над українською газотранспортною системою Росії?».

Отже, абсолютна більшість опитаних (78%) не підтримують ідею передати контроль над українською газотранспортною системою Росії. Підтримують – лише 8%. 14% опитаних не змогли визначитися зі своїм ставленням.

Більше інших передачу контролю над ГТС Росії підтримують мешканці Півдня (22%) та прихильники КПУ (17%). Водночас, не підтримують понад 70% прихильників Партії регіонів та Сильної України, понад 80% - УДАРу, майже 90% - Громадянської позиції, Батьківщини, Фронту змін та майже 100% - Свободи.

24% опитаних підтримують ідею визнати ОУН-УПА учасниками боротьби за державну Незалежність України, 57% опитаних – не підтримують. Ще 19% не визначились з цього питання.

Ставлення до цього питання до кінця не сформувалося і коливається кожного року: після того як у 2011 році рівень підтримки ідеї визнати ОУН-УПА зріс з 20 до 27%, у 2012 році він знову погіршився – до 24%, що менше, ніж минулого року, проте більше ніж позаминулого.

Ідею визнати ОУН-УПА учасниками боротьби за державну Незалежність України підтримують понад 90% прихильників Свободи, стільки ж прихильників КПУ – не підтримують.

Серед прихильників Батьківщини, Фронту змін, Громадянської позиції та УДАРу число прихильників визнання ОУН –УПА майже відповідає кількості противників.

Ідею не підтримують переважна більшість прихильників Партії регіонів (83%), Сильної України (63%), Народної партії (67%) та «проти всіх» (68%).

59% опитаних громадян погодились з твердженням, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом Українського народу. Не погодились 26%, не визначились 16%.

Слід окремо звернути увагу на коливання громадської думки у ставленні до цього питання. Так, у березні 2010 року з тезою про геноцид погодились 61% опитаних, у січні 2011 року їх кількість зменшилась до 53%, а у квітні 2011 року знову зросла до 58% і нарешті стабілізувалась на рівні 59% у лютому 2012 року.

Тезу про геноцид розділяють майже 90% мешканців Заходу, понад 70% – Півночі та Центру, а також близько 40% – Сходу та Півдня країни. Тезу поділяють майже 40% прихильників Партії регіонів та КПУ.

Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 1,5%, для значень близьких до 30% - не більше 1,3%, для значень близьких до 10% - не більше 0,9%. Терміни проведення дослідження: 10 – 24 лютого 2012 р.

Розподіл областей:

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька

Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська

Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська

Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь

Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська

Донбас: Донецька, Луганська

Окремі аспекти 8 березня: жінки VS чоловіки

06.03.2012

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», абсолютна більшість опитаних громадян не підтримують (91%) ідею скасувати свято 8 березня. Підтримують – лише 5%. Ще 4% не змогли визначитися з цього питання.

86% опитаних будуть цього року святкувати 8 березня, не будуть – 14%. Найменше збираються святкувати 8 березня старші люди та пенсіонери (72%), мешканці Західної України (74%), прихильники Свободи (74%), мешканці сіл (81%).

Одвічне питання, кого чоловіки мають вітати першою на 8 березня дало наступні результати. На думку 42% жінок і 52% чоловіків, першою на 8 березня чоловіки мають вітати дружину або кохану жінку. При цьому на думку 36% жінок і 32% чоловіків першою потрібно вітати маму, близько 2% - тещу.

Водночас на думку 18% жінок і 12% чоловіків, не має значення, кого чоловіки вітатимуть першою на свято 8 березня.

Таким чином чоловіків, які хотіли би привітати своїх дружин першими, більше, ніж жінок, які прагнуть цього самого. Отже, можемо припустити, що дружини в «ієрархії жінок» ставлять на перше місце маму, частіше, ніж самі чоловіки, яких частенько у цьому звинувачують.

Традиція вітати першою маму більш притаманна для міст, мешканців Півночі та молоді, а вітати першою дружину або кохану жінку – для мешканців Центру та Заходу, людей середнього віку.

На думку 46% жінок і 41% чоловіків, готувати сніданок 8 березня мають чоловіки. Чверть чоловіків і жінок вважають, що готувати святковий сніданок мають чоловік і жінка разом.

Водночас для майже 20% жінок і чоловіків не має значення, хто готуватиме сніданок 8 березня, а 9% жінок і 13% чоловіків вважають, що це мала б робити жінка.

36% чоловіків і лише 23% жінок вважають, що зайнятися коханням 8 березня є обов’язковим атрибутом свята.

Водночас для 41% жінок і лише для 31% чоловіків зайнятися коханням 8 березня не є обов’язковим атрибутом свята. Ще мінімум третина опитаних не визначилися з цього питання.

Таким чином, чергове дослідження Соціологічної групи «Рейтинг» підтвердило, що секс для українських чоловіків є більш важливим, ніж для жінок, особливо 8 березня! :))

Найчастіше секс як обов’язковий атрибут 8 березня відзначали опитані у віці 30-39 років (40%), у віці 16-29 років (38%) та у віці 40-49 років (30%).

Частіше інших за «обов’язковий секс» на 8 березня виступали прихильники Свободи та УДАРу, мабуть тому, що серед прихильників цих партій багато чоловіків та молоді. Рідше всіх – прихильники КПУ, Партії регіонів, Народної партії та Батьківщини, а також «проти всіх» та «невизначені».

Середня сума, на яку очікують отримати подарунок жінки на 8 березня, становить 182 грн. Максимальна сума, яку називали жінки – 4000 грн.

Водночас, середня сума, яку розраховують витратити чоловіки на подарунок коханій жінці, становить майже 290 грн., це більш ніж у півтора рази більше, ніж очікують жінки. Максимальна сума, яку називали чоловіки – 8000 грн.

21% жінок вважають, що їх чоловіки не будуть нічого купувати на це свято. При цьому лише 9% чоловіків зізналися, що нічого купувати не будуть.

Ще майже чверть опитаних жінок і чоловіків нічого не відповіли на питання.

Таким чином, або жінки дуже погано думають про своїх чоловіків і їхні очікування відверто занижені, або, навпаки – чоловіки готові більше вражати своїх жінок і рости в їхніх очах. Також ми не можемо відкидати і ту версію, що не всі подарунки чоловіків доходять до тих “адресатів”, які їх очікують :))

У будь-якому випадку, дослідження підтвердило, що чоловіки до свята готові! І це радує! Можливо і жінкам варто краще до нього підготуватися, адже у чоловіків також є власні очікування (див. вище). І тоді зменшиться кількість неочікуваних «адресатів», і тоді депутатам не доведеться турбуватись про низьку народжуваність, і свято 8 березня буде спільним святом тотальної перемоги кохання і весни, і тоді, кожна жінка отримає неочікуваний, але бажаний подарунок!

Зі святом Вас любі, кохані і бажані!!!

Аудиторія дослідження: населення України віком від 16 років і старші. Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face). Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,8%, для значень близьких до 30% - не більше 2,4%, для значень близьких до 10% - не більше 1,7%. Терміни проведення дослідження: 17 лютого – 01 лютого 2012 р.

Розподіл областей:

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька

Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська

Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська

Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь

Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська

Донбас: Донецька, Луганська

Електоральні настрої населення України: лютий 2012

05.03.2012

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», якби вибори до Верховної Ради України відбувалися у лютому 2012 року, то 42% опитаних однозначно взяли б у них участь, ще 33% скоріше взяли б участь.

Порівняно з попередніми місяцями, рівень мобілізації виборців дещо зріз. Як і у грудні минулого року, найбільш мобілізованими є виборці партій Батьківщина, Свобода та КПУ. Також найвищий рівень мобілізації на Заході, Півночі і Сході, найнижчий – в Центрі та на Півдні.

РЕЗУЛЬТАТИ:

Якби вибори до Верховної Ради України відбувалися у лютому 2012 року, 19,6% опитаних (серед тих, хто взяв би учать у виборах) проголосували б за Батьківщину, 18,2% – за Партію регіонів, 11,2% – за Фронт змін, 7% – за Комуністичну партію, 6,5% – за партію УДАР В.Кличка, 4,3% – за Свободу. Ще 2,9% виборців підтримали б Сильну Україну, 2,1% – Громадянську позицію, 1,6% – Народну партію. Решту партій підтримують менше 1% виборців, таких загалом – близько 5%.

Не підтримали б жодну з партій («проти всіх») – 7,9%, не визначились з вибором – 13,9%

У зв’язку зі змінами законодавства про вибори, категорії «проти всіх» було задано додаткове питання: «Відповідно до нового Закону, на парламентських виборах 2012 року виборці не матимуть можливості голосувати «проти всіх». Як Ви тоді проголосуєте?»

Згідно з результатами, відповіді розподілилися наступним чином: 16% «проти всіх» проголосують за конкретні партії (відносно більше за УДАР, Фронт змін та Батьківщину), 48% – не визначилися, 36% – не братимуть участі у виборах.

Таким чином відповіді «проти всіх» були перерозподілені, уточнено в бік зменшення ймовірну явку виборців, та виведені остаточні партійні рейтинги.

Відповідно, Батьківщину підтримують 20,3%, Партію регіонів – 18,8%, Фронт змін – 11,7%, КПУ – 7,2%, УДАР – 6,9%, Свободу – 4,5%, Сильну Україну – 3,1%, Громадянську позицію – 2,2%, Народну партію – 1,6%. Решту партій – понад 5%. Не визначились з вибором 18,2% виборців. Таким чином істотно зросла лише кількість невизначених (з 14 до 18%), а показники партій та їх місце у рейтингу практично не змінилися.

Якби вибори Президента України відбувалися у лютому 2012 року, 19,7% опитаних (серед тих, хто взяв би учать у виборах) проголосували б за В.Януковича, 19,4% – за Ю.Тимошенко, 12,8% – за А.Яценюка, 6,5% – за В.Кличка, 5,6% – за П.Симоненка, 3,7% – за С.Тігіпка, 3% – за О.Тягнибока, 2,7% – за А.Гриценка, 1,5% - за В.Литвина, 0,7% - за Н.Королевську, 0,6% - за В.Ющенка. Інших кандидатів підтримали майже 4%, не підтримали б жодного – 6%, не визначились – 14,1%.

ТЕНДЕНЦІЇ:

Порівняно з груднем минулого року найбільший ріст демонструє УДАР, позиції якого покращилися з 5 до 6,5%. В результаті УДАР впритул наблизився у рейтингу до КПУ (7%), а В.Кличко повернув собі четверту позицію у президентському рейтингу.

Рейтинги лідерів майже не зазнали змін: Батьківщина, як і у грудні, мінімально випереджає Партію регіонів (19,6% проти 18,2%), водночас у президентському рейтингу їх позиції зрівнялися (19,7% – у В.Януковича проти 19,4% – у Ю.Тимошенко). При цьому, якщо позиції В.Януковича дещо покращилися порівняно з груднем, то Партії регіонів – погіршилися.

Повністю стабільні рейтинги Фронту змін (11,2%) та А.Яценюка (12,8%).

А от комуністи не змогли підтвердити динамічне зростання, яке фіксувалося у грудні (понад 8%), однак і цього результату достатньо для проходження до парламенту.

Позиції Свободи не змінилися (4,4%): партія і надалі близька до подолання 5% бар’єру на виборах.

Водночас Сильна Україна (2,9%) та Громадянська позиція (2,1%) мають значно менші шанси до подолання прохідного бар’єру у чинній редакції Закону про вибори.

Усі дані приведені серед респондентів, які мають намір взяти участь у виборах.

Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: 4000 респондентів. Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face). Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 1,5%, для значень близьких до 30% - не більше 1,3%, для значень близьких до 10% - не більше 0,9%. Терміни проведення дослідження: 10 – 24 лютого 2012 р.

Розподіл областей:

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька

Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська

Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська

Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь

Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська

Донбас: Донецька, Луганська

01001, м.Київ, вул. Еспланадна, 20, офіс 301

info@ratinggroup.ua

Розсилка новин

Будьте в курсі останніх новин Rating Group

Thank you! Your submission has been received!

Oops! Something went wrong while submitting the form.

Соціальні мережі

Facebook X (Twitter)Instagram Linkedin

Terms & Policies

Політика інформованої згоди Кодекс професійної етики соціолога Протидія шахрайству

Прес-релізи

Розсилка новин

Меню

Соціальні мережі

Terms & Policies