Прес-релізи

Rating Group (Соціологічна група “Рейтинг”) провели унікальне крос-аудиторне дослідження про грудне вигодовування. Ми хотіли дізнатися, як українські мами, жінки, лікарі ставляться до грудного вигодовування та який досвід мають.

Для цього ми опитали три аудиторії:

• 970 мам дітей віком від 0 до 2 років (зокрема, 450 – мами дітей віком 0-6 місяців і 520 – мами дітей віком від 6 місяців до 2 років)
• 792 інших жінок (включно з жінками старших дітей, бабусями немовлят, жінками без дітей)
• 220 педіатрів і сімейних лікарів, які працюють з дітьми з народження

Авторки дослідження: Тетяна Скрипченко, заступниця директора Rating Group (мама Соломії, 1 рік); Маріанна Ткалич, CEO Rating Lab, доктор психологічних наук, (мама Маші, 17 років); Анна Махницька, консультантка з грудного вигодовування і дитячого сну, членкиня USCARA, мама 6 дітей.

Дослідження профінансовано Rating Group. 

Важливо: дослідження підготовлене в цілях відображення поглядів, оцінок, думок, досвіду громадян України. Результати дослідження не є медичними порадами.

Наскільки поширене грудне вигодовування?

Майже 60% дітей від 0 до 6 місяців перебувають на грудному вигодовуванні. Натомість 28% – мають штучне вигодовування (суміші), ще 14% – на змішаному (одночасно і суміш, і грудне вигодовування).

Примітка: досліджувався спосіб основного годування дитини, додатково виключне вигодовування (без допоювання чи прикорму) не вивчалось.

• Найнижчий відсоток ГВ – серед молодих мам 18-24 роки (45%) та жінок, які є мамами вперше (52%). Також ГВ більш поширене в селах (66%) й обласних центрах (58%), ніж у малих містах (51%). Фінансове становище родини не має зв'язку з рівнем ГВ.
• Більшість дітей, які були на змішаному годуванні до 6 місяців, після пів року повністю переходять на штучне вигодовування.
• 91% мам на ГВ годують дитину на вимогу. Серед тих, хто на змішаному, на вимогу годують 71%, хто повністю на сумішах – 59% (інші годують за графіком).
• Дітки, яких вигодовують сумішами, значно частіше користуються дурником (45% – постійно користуються), ніж ті, хто на змішаному (постійно користуються 18%) або винятково на ГВ (постійно користуються 11%).

Уявлення про годування

Ми попросили респондентів оцінити, яке годування – грудне чи штучне – краще за різними критеріями.

Серед усіх аудиторій переважає уявлення, що грудне вигодовування – дешевший, корисніший і безпечніший варіант годування, ніж суміш. 

Водночас, щодо зручності думки розділяються. Зокрема, для мам на ШВ суміші видаються зручнішим ніж грудне вигодовування.

• На якому годуванні дитина легше заспокоюється: більшість вважають, що на ГВ (68%). Виняток – мами на ШВ, які в цьому питанні частіше не бачать відмінностей між ШВ і ГВ.
• На якому годуванні дитина швидше набирає вагу: тут половина інших жінок, і навіть майже половина лікарів відповіли, що дитина може швидше набирати на суміші або що різниці між сумішшю і ГВ по набору ваги немає. Частково навіть мами на ГВ також з цим погодились.
• Коли дитина краще спить? Серед мам, які на ШВ або змішаному годуванні, половина відповіли що краще спить на суміші, інші обрали варіант, що це однаково або що вони не знають. Навіть мами на ГВ сумніваються у цьому питанні: мінімум чверть з них вважають, що на суміші дитина може краще спати, велика частина з них також не змогли відповісти.
• Якщо порівнювати зціджене грудне молоко та суміші, більшість респондентів чітко віддають перевагу саме грудному молоку як мами (77%) так і інші жінки (76%) й лікарі (99%). Водночас для мам, чия дитина на суміші, перевага зцідженого молока не очевидна, майже половина з них вважають, що суміш – кращий варіант (46%).
• На цьому тлі варіант молока з банку грудного молока виглядає для респонденток менш знайомим і зрозумілим. У цьому порівнянні суміш сприймається як більш знайома. Для мам на ГВ молоко з банку грудного молока все ж скоріше краще ніж суміш, однак для мам на змішаному – 50 на 50. А на думку мам на суміші, суміш однозначно є кращою альтернативою молоку з банку грудного молока.

Стереотипи, міфи, суспільний тиск щодо грудного вигодовування

Підтримка стереотипів

Блок тверджень про грудне вигодовування показує, що анти-ГВ-міфи не є домінантними, але помітно присутні. Лікарі переважно не погоджувались з усіма твердженнями, однак серед інших жінок багато міфів є частково поширеними.

“Якщо дитина додає мало у вазі, потрібно обов’язково догодовувати сумішшю”

Ця теза отримала найбільше згоди: біля 40% серед мам, майже 60% – серед інших жінок і близько 20% – серед лікарів.

“Якщо дитина говорить/ходить, час завершувати грудне вигодовування” 

Третина мам, майже половина інших жінок і близько 20% лікарів погодилися.

«Якщо малюк часто плаче і просить їсти, означає, що молоко мами непоживне» 

Так вважають 23% мам і майже 40% інших жінок.

«Після 1 року у грудному молоці немає користі» 

20% мам і 25% інших жінок погодилися.

«Довге грудне вигодовування робить дитину занадто розпещеною»

Погоджуються 17% мам і 25% інших жінок.

«Мама на грудному вигодовуванні повинна обов’язково дотримуватись дієти» 

Це твердження, де бачимо найбільший розрив між відповідями мам й інших жінок. Серед мам це найменш популярний міф, однак серед інших жінок майже половина у цьому впевнені.

Різниці за групами:

• Мами які на ГВ, у більшості не погодилися з жодним твердженням. Натомість жінки на змішаному чи сумішах значно частіше розділяли такі уявлення.
• Наприклад, з твердженням “якщо дитина додає мало у вазі, потрібно обов’язково догодовувати сумішшю” погоджуються 60% мам на суміші чи змішаному, тоді як серед мам на ГВ – лише 28%.
• “Якщо малюк часто плаче і просить їсти, означає що молоко мами непоживне” – також половина мам на суміші і третина мам на змішаному у цьому переконані, тоді як мами на ГВ з цим не погодились. 
• Щодо інших аудиторій жінок: загалом усі стереотипи є більш поширеними саме серед бабусь, які мають маленьких онуків й, можливо, намагаються транслювати на своїх дітей ці уявлення. Також стереотипи більш поширені серед жінок, які взагалі не мають дітей. 
• Наприклад, якщо мами не згодні що на ГВ треба дотримуватися дієти, то серед бабусь майже 50% впевнені, що дієта обов’язково має бути. Така ж частка згоди з твердженням серед жінок без дітей. Загалом серед цих двох категорій також найбільш негативне ставлення і до тривалого грудного вигодовування.

ГВ у 1-2 роки: підтримується чи засуджується?

• Серед мам, чия дитина була або є на грудному вигодовуванні після 1 року, 36% відчували суспільний осуд за це. І чим довше продовжують – тим більше осуду відчувають: наприклад, серед тих, хто продовжує годування після 1,5 року, осуду зазнавали вже більше 60%.
• Серед мешканок сіл кожна четверта мама, яка годує після року, часто стикається з осудом за тривале ГВ.
• Оцінка нормальності грудного вигодовування дитини віком 2 роки, суттєво відрізняється між аудиторіями. Для мам, які на ГВ, це скоріше нормально, особливо серед тих хто його продовжує сам, натомість для мам на змішаному і суміші – це скоріше не нормально. 
• Найгірше до годування дитини груддю в 2 роки ставляться знову ж таки бабусі немовлят та жінки без дітей.
• Серед лікарів грудне вигодовування дитини віком 2 роки вважають нормальним майже 80%. Більш позитивне ставлення – серед лікарів, які орієнтуються на міжнародні рекомендації чи проходили сертифікаційний курс по ГВ.

Ставлення до грудного вигодовування у публічних місцях

Ставлення до грудного вигодовування в публічних місцях загалом скоріше прийнятне, але з багатьма «але» – умовно, «якщо я цього не бачу».

• Інші жінки, зокрема й мами, вважають, що грудне годування у публічних місцях це нормально за тією умови, що мама “прикривається”. Мами, які самі на ГВ, дещо лояльніше до цього ставляться, але різниця невелика.
• Найбільш критично до цього ставляться бабусі та жінки без дітей.

Такі тенденції підтверджує і наш експеримент. Ми розповідали респондентами уявну ситуація про маму, якій потрібно погодувати дитину в публічному місці. Далі респондентів просили оцінити, що мама має зробити у цій ситуації: 

а) годувати дитину тут 

чи б) шукати інше місце для годування/повернутись додому?

Фактори, що варіювалися у ситуаціях: вік дитини; місце (дитячий майданчик, кав’ярня, парк, торговий центр); наявність чи відсутність накидки. 

За результатами експерименту:

• Фактор наявності накидки, якою можна “прикритись” є дуже впливовим: при її відсутності серед мам радять уявній мамі йти додому 24%, при наявності накидки – лише 9%. Серед інших жінок при відсутності згадки про накидку взагалі 42% радять йти додому, тоді як при наявності накидки вдвічі менше (23%). 
• Серед мам по локації суттєвих різниць немає, однак для інших жінок це має значення: найчастіше вони не хочуть бачити годуючу маму у кав’ярні, ресторані. Також мами доросліших дітей не дуже хочуть бачити годуючу маму на дитячому майданчику. Відносно краще ставлення – якщо це парк чи торговий центр. Водночас, якщо накидка є – вплив місця годування суттєво зменшується. 
• Вік дитини також має значення для інших жінок: наприклад одно- дворічну дитину біля 40% вважають, що мама має годувати вдома, тоді як з кількамісячним немовлям рідше «відправляють додому» (близько 20%).
• Загалом у очах суспільства найбільш «комфортна» ситуації для годування коли дитина ще маленька (3 місяці), є накидка і це, наприклад, парк.
• А найбільш стигматизована ситуація – якщо мама у кав’ярні та без накидки. Загалом навіть тут більшість самих мам готові підтримати вигодовування, але не інше населення.
• Звісно, мами з власним досвідом тривалого ГВ (особливо ті, хто зараз продовжує годувати) найменш критичні до ГВ у публічних місцях при будь-якій ситуації. 

Отож нормалізація ГВ у публічних місцях є дуже важливою, зокрема й має нормалізуватись установка, що «це нормально незалежно від місця», «накидка може бути опцією, але не вимогою», і «навіть старших дітей можна годувати грудьми поза домом без сорому».

Поєднання ГВ з активним життям

Мами переважно згодні, що грудне вигодовування можна успішно поєднувати з дозвіллям, спортом і дистанційною роботою, хоча у мам на ГВ у цьому значно більше впевненості.

• Також 40% серед мам на ГВ вважають, що годування можна поєднувати навіть з офісною роботою, але серед мам на штучному вигодовуванні так думають вдвічі менше. Мами на ГВ, які вже мають часткову чи змішану роботу, найбільше згодні, з тим що це можливо.
• В цілому рівень працевлаштування мам не залежить від того, на якому годуванні їх дитина: близько 45% опитаних мам діток 0-2 роки наразі працюють повноцінно чи частково – цей показник майже однаковий серед мам на різних видах годування. Відносно частіше мають саме офісну роботу ті мами, у яких змішане годування.
• Загалом серед жінок, які мають офісний або напівофісний режим роботи половина говорить, що у них є можливість годувати дитину на роботі (наявна кімната матері й дитини або гнучкий графік). Хоча серед мам, які на ШВ і працюють в офісі, більшість вказують, що не мають такої можливості.

‍

Досвід вигодовування

Допомога з вигодовуванням

• 65% отримали допомогу від персоналу пологового у налагодження ГВ, 27% - не отримали.
• 42% отримали консультацію стосовно грудного вигодовування поза пологовим будинком: серед них 40% – у приватного консультанта (частіше у великих містах); 35% у сімейного лікаря; 34% – радилися з родичами (частіше у селах); 18% - державною медсестрою.
• 72% відчували підтримку від близьких, рідних у процесі налагодження грудного вигодовування. Найбільш важлива для них була підтримка чоловіка – 55%, вже в другу чергу – батьків (23%), сестер (7%). 18% не відчули підтримку від рідних.

Наявність підтримки дуже важлива для налагодження грудного вигодовування

Рівень грудного вигодовування залежно від наявності підтримки:

• Серед тих, у кого було прикладання у першу годину після народження рівень грудного вигодовування 65% (порівняно з 49% серед тих, у кого не було прикладання)
• Серед тих, кому допоміг персонал у пологовому з налагодженням рівень ГВ 66% (порівняно з 54% серед тих, хто не отримав допомоги)
• Серед тих, хто відчув підтримку близьких: 67% (48% – серед тих, кому рідні не допомагали)
• Серед тих, кого найбільше підтримував чоловік: 69% (а серед тих, кого підтримували батьки – 56%)

Труднощі вигодовування

• Загалом основні проблеми пов’язані з ГВ переживали як мами, які змінили ГВ на суміш, так і мами, які продовжили ГВ. Це фізичний біль, неправильне прикладання, емоційна втома, фізичне виснаження організму.
• Мами, які перевели дитину на суміш після 1 місяця, частіше інших говорять про проблему емоційного виснаження, стресу; неможливість постійно перебувати з дитиною.
• Щодо особистого комфорту: мам, які на ГВ, найбільше хвилювало «протікання» молока (37%), незручність годувань поза домом (31%), постійне перебування з дитиною (26%).
• Також близько 20% мам хвилювало приливи молока (пітливість), незручність нічних годувань, потреба у спеціальному одязі і «дряпання» дитини під час годування.
• Дієта, зміна фігури чи чутливості грудей були для мам на ГВ менш важливими проблемами. Водночас, наприклад, тих, хто перейшов на суміш за власним бажанням питання дієти і фігури турбувало більше ніж, інших. 

Завершення годування

• Майже 60% відлучають дитину від грудного вигодовування ще до 1,5 року (серед тих, у кого дитина була на грудному вигодовуванні). Ще близько чверті відлучають у 1,5-1,11 роки. Лише 17% завершили в 2 роки чи пізніше.
• Для мам, які годували, але завершили ГВ раніше 1,5 роки, часто згадують, що нічні годування та недосипання були найбільшими труднощами ГВ. Також вони частіше інших говорять про емоційну втому від ГВ.
• Загалом причинами завершення годування раніше 2 років називають особисте бажання, особистий дискомфорт, виснаження, рідше кажуть, що дитина сама відмовилась, або що «дитина була вже занадто доросла» (переважно мова йде про дитину старше 1,5 роки).
• Для тих, хто завершив годування ще до року  – основною причиною також особистий дискомфорт, а також бажання щоб дитина незалежала від мами.

Перехід на суміш

• 42% почали годувати/догодовувати сумішшю дитину ще з перших днів у пологовому, ще 40% зробили це у перші три місяці.
• Рішення про перехід на суміш 79% назвали вимушеним, 14% - за особистим бажанням. Однак 53% прийняли рішення про перехід на суміш самостійно та лише 36% – за порадою лікаря-педіатра (ще 12% – за порадою інших). Ті, хто прийняли рішення за порадою лікаря, частіше говорять про хвилювання за вагу як причину переходу.
• Основними причинами переходу на суміш мами найчастіше називали відчуття, що дитина голодна (40%), і нестачу молока у грудях (40%). Другою чергою – проблеми з прикладанням; хвилювання через вагу дитини; емоційне виснаження, стрес. Натомість медичні протипоказання рідко є причиною переведення.
• Водночас, педіатри зазначили у відповідь на питання чому переводять мами дітей на суміш - що поруч з нестачею молока, поширеною причиною переведення є особисте бажання матері.
• Для працюючих мам, крім недостатньої лактації, також причиною переходу було неможливість постійно бути з дитиною через повернення на роботу.
• Мами, які перейшли на суміш за власним бажанням, серед причин називають особистий дискомфорт; а також емоційне виснаження, фізичну біль при прикладанні. Щодо особистого комфорту, складність годування поза домом були серед головних обмежень для них. А також відносно більше їх хвилювало протікання молока, прив’язаність до дитини та необхідність дотримання дієти.

Опитування лікарів - робота з грудним вигодовуванням

• 43% лікарів (сімейні лікарі, педіатри, які працюють з дітками з народження) часто, або дуже часто зустрічаються з із ситуаціями, коли дитина переходить на суміш у перші 6 місяців життя. Частіше про це повідомляють лікарі з державної практики.
• 21% лікарів орієнтуються на національні протоколи введення суміші, 34% - міжнародні рекомендації, 41% - приймають рішення індивідуально. Молодші лікарі, лікарі з приватних практик частіше орієнтуються на міжнародні рекомендації.
• 24% лікарів проходили сертифікаційний курс з питань лактації, 51% - короткі тренінги, 52% освоювали інформацію самостійно. Частіше повноцінні курси проходили лікарі з обласних центрів, молодші лікарі, педіатри за фахом (педіатри частіше, ніж сімейні лікарі). 
• Кожен десятий лікар вважає, що годувати грудьми дитину віком 2 роки – це ненормально. 57% вважають що це абсолютно нормально, 21% – скоріше нормально, 11% не визначились, 12% - скоріше ненормально.
• Чим більше лікарі обізнані з темою ГВ – тим позитивніше вони оцінюють годування дитини до 2 років (73% абсолютно нормально серед тих, хто проходив курс, і 47% серед тих, хто освоювали інформацію самостійно). Також лікарі, які орієнтуються на міжнародні рекомендації значно частіше вважають це абсолютно нормальним (65%) ніж лікарі, які орієнтуються на національні протоколи (44%).
• 52% опитаних лікарів радять мамам годувати годину мінімум до 2 років, (40% – до 2 років, ще 12% – до 3 років). 42% лікарів - радять годувати грудьми менше ніж 2 роки. Лікарі, які проходили сертифікаційний курс по грудному вигодовуванню, більшість радять годувати мінімум до 2 років.
• Якщо батьки думають щодо переведення на суміш, зазвичай половина опитаних лікарів наполягають на збереженні грудного вигодовування, а інша половина радить зберегти, але дають рекомендації і по суміші. Частіше наполягають на збережені старші лікарі, з більшим стажем.
• Переведення на суміш лікарі переважно рекомендують у випадку медичних протипоказів та недостатньої прибавки ваги (близько 60%). В другу чергу (близько 40%) рекомендують переведення чи докорм якщо недостатня кількість молока чи мама не може бути постійно з дитиною. Рідше - якщо є проблеми з прикладанням чи біль у грудях (10-15% рекомендують з таких причин). 
• На запитання який показник лікарі вважають недостатнім для прибавки ваги за місяць лише кілька лікарів записали, що цей показник залежить від віку, параметрів дитини (питання мало загальний характер, без уточнення віку). Більшість надали такі відповіді: 11% - 0 чи мінус (тобто відсутність прибавки); 25% - 100-250 грам; 35% - 300-450 грам; 22% - 500-600 грам; 2% вказали більше значення.

При скаргах матері на недостатню кількість молока:

• більшість лікарів (80-90%) спостерігає за прибавкою ваги дитини, розпитує про прикладання й режим годування, техніку прикладання;
• 75% також спостерігають за подальшою поведінкою дитини та частотою годувань;
• 58% оглядають маму на прийомі;
• 19% направляють маму на консультацію з лактації.

Лікарі, які проходили курси з лактацій частіше роблять огляд мами (грудей) на прийомі та направляють на консультації. Також частіше практикують огляди лікарі з більшим стажем.

Про технологію Family 360°

Команда Rating Group започаткувала технологію Family 360° для сімейних опитувань, де в центрі – дитина та її середовище, а опитування проходять батьки, члени родини, в окремих випадках – вчителі, лікарі, психологи тощо. У цьому дослідженні акцент був на опитуванні мам немовлят, а також їхнього середовища, у тому числі педіатрів. 

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

У третьому випуску "Спільних контурів" ми порівнюємо, як в Україні та ЄС сприймають гендерну (не)рівність.

Ми попросили респондентів оцінити, до кого в Україні ставляться краще в різних сферах життя: до чоловіків, до жінок чи однаково до всіх? Говоримо про:

• медичні заклади
• заклади освіти (школи, університети)
• засоби масової інформації (ЗМІ)
• робоче середовище
• рекламу
• політику

Нагадуємо, що "Спільні контури" - це опитування про Україну в європейському контексті, де ми віддзеркалюємо запитання та співставляємо дані власних опитувань українців з даними інших опитувань у країнах ЄС, країнах-кандидатах й інших країнах Європи. У цьому випуску порівнюємо дані власного дослідження з даними Eurobarometer – серії офіційних опитувань ЄС від Європейської Комісії та Європейського Парламенту.

Примітка: дані Eurobarometer належать безпосередньо ЄС, і ми дякуємо за відкритий доступ до них.

Уявлення про гендерну (не)рівність

• Найбільше рівність помітна у медичних, освітніх закладах і ЗМІ (~70% респондентів сказали, що там однакове ставлення до чоловіків і жінок).
• Також більшість вважає, що в Україні існує рівність у ставленні до чоловіків і жінок на робочому місці (62%) і в рекламі (57%).
• Натомість найбільше нерівності респонденти бачать у політиці: тут трохи більше третини кажуть про рівне ставлення, а от майже половина (47%) зазначає, що до чоловіків у політиці ставляться краще. У цьому ж контексті бачимо доволі значні розриви у відповідях самих чоловіків і жінок.

‍Якщо порівнювати оцінку респондентів щодо того, до кого в суспільстві ставляться краще, то:

• на думку респондентів, до жінок відносно краще ставляться у рекламі (26% порівняно з 5%, які сказали, що там ставляться краще до чоловіків), школах й університетах (17% і 8%), медичних закладах (14% і 10%);
• до чоловіків частіше помічають краще ставлення знову ж таки в політиці (47% зазначили, що преференції тут на користь чоловіків, і лише 6% – що на користь жінок) і, можливо, на роботі (17% і 14%).

Порівняння України з країнами ЄС

• Українці та респонденти з 27 країн ЄС поділяють значний оптимізм щодо рівності в медичних й освітніх закладах: близько 70% як в Україні, так і в середньому ЄС зазначають, що там рівне ставлення.
• Так само і в Україні, в середньому в країнах ЄС понад половина респондентів каже про рівне ставлення в рекламі.
• Водночас, українці значно більш оптимістично дивляться на рівність на роботі та в ЗМІ. Наприклад, в Україні майже дві третини респондентів стверджують, що на роботі до чоловіків і жінок ставляться однаково, натомість у країнах ЄС так вважають у середньому 40% (а половина респондентів у країнах ЄС вважає, що чоловіки на роботі мають краще ставлення). 
• Щодо політики в Україні та країнах ЄС погляди доволі подібні. І там, і там понад третина респондентів каже про рівність, але частіше все ж зазначають про перевагу чоловіків (47% в Україні та 54% у країнах ЄС).

Розбір за сферами

‍Медичні заклади

• 70% українців вважають, що тут ставлення до чоловіків і жінок однакове, 14% - зазначають про перевагу на користь жінок, 
• Чоловіки помітно частіше за жінок відзначають, що в медичних закладах краще ставлення до жінок. Про це зазначає, наприклад, кожен п'ятий чоловік віком 36-50, але серед жінок цієї вікової категорії такої думки кожна десята респондентка.
• Показники України наближені до середніх показників ЄС: частка тих, хто каже про рівне ставлення, практично збігається (близько 70%). З іншого боку, українці частіше, ніж у середньому в ЄС, кажуть про перевагу жінок (14% порівняно з 9% у ЄС) і рідше - про краще ставлення до чоловіків (10% порівняно з 19%).

Школи й університети

• Майже 70% респондентів в Україні кажуть, що в закладах освіти до чоловіків і жінок ставлення однакове. Про краще ставлення до жінок кажуть 17%, до чоловіків - 8%.
• ‍У цьому контексті жінки частіше, ніж чоловіки відповідають, що ставлення однакове. Чоловіки значно частіше, ніж жінки, кажуть про те, що в закладах освіти до жінок ставляться краще. Наприклад, серед молодих чоловіків віком 18-35 про краще ставлення до жінок в закладах освіти зазначають 29%, а в жінок цієї вікової категорії частка складає 9%. Так само про це кажуть 29% чоловіків віком 36-50 і 14% жінок цього віку.
• Показники України схожі з показниками ЄС: частка тих, хто каже про рівне ставлення практично однакова (дві третини). Але знову ж таки українці частіше говорять про краще ставлення до жінок у закладах освіти (17% порівняно з 9% у ЄС) і рідше про краще ставлення до чоловіків (8% порівняно з 20% у ЄС).

ЗМІ

• У контексті ЗМІ 68% респондентів в Україні стверджують, що ставлення до чоловіків і жінок однакове, ще 13% кажуть про позитивніше ставлення до жінок у цій сфері, а 11% - про краще ставлення до чоловіків.
• Дуже значних відмінностей у тому, як на це запитання відповідають чоловіки й жінки, практично нема. Хіба що простежуємо різницю в старшій віковій категорій (51+): чоловіки відносно частіше кажуть про краще ставлення до жінок (17% порівняно з 7% у відповідях самих жінок), а жінки - відносно частіше зазначають про краще ставлення до чоловіків (17% порівняно з 6% у відповідяї чоловіків).
• ‍Українці оцінюють ситуацію з рівністю в ЗМІ оптимістичніше, ніж у середньому респонденти в країнах ЄС. Якщо в Україні дві третини кажуть про рівне ставлення, то в країнах ЄС - 54%. Крім того, в Україні про краще ставлення до чоловіків говорять 11%, а в країнах ЄС середній показник - 31%, тобто втричі частіше.

‍На роботі

• Дві третини українців вважають, що ставлення до чоловіків і жінок на роботі однакове (62%). 17% відповіли, що до чоловіків на роботі в Україні ставляться краще, а 14% вважають, що в цій сфері ставлення краще до жінок.
• Найбільше розходження у відповідях тут у молодшій категорії респондентів (віком 18-35). Молоді чоловіки й жінки перехресно кажуть про преференції щодо одне одного. Зокрема, серед молодих чоловіків 23% вважають, що на роботі до жінок ставляться краще (такої думки 5% жінок цієї вікової категорії). Серед молодих жінок, у свою чергу, 23% стверджують про краще ставлення до чоловіків (порівняно з 12% серед молодих чоловіків).
• ‍В Україні значно більше зазначають про рівність на роботі, ніж у країнах ЄС (62% порівняно з 40%). У свою чергу, у країнах ЄС значно частіше кажуть, що в робочому середовищі є перевага на користь чоловіків (51% порівняно з 17% в Україні), і рідше стверджують про краще ставлення до жінок (6% порівняно з 14% в Україні).

‍Реклама

• ‍Щодо реклами 57% респондентів в Україні відповіли, що там то чоловіків і жінок ставляться однаково. Чверть респондентів (26%) зазначає про краще ставлення до жінок і лише 5% вважають, що в рекламі краще ставляться до чоловіків. Варто зауважити, 12% відповіли "важко відповісти".
• Найбільші різниці у відповідях фіксуємо між чоловіками й жінками вікової категорії 36-50: серед чоловіків цієї категорії 45% відповідають, що ставлення рівне, і практично стільки ж (44%) - що є краще ставлення до жінок. Натомість жінки віком 36-50 здебільшого кажуть про однакове ставлення (66%), а про позитивніше ставлення до жінок - 16%.
• У контексті реклами українців знову ж таки частіше говорять про рівне ставлення, ніж у середньому респонденти в ЄС (68% порівняно з 54%). Натомість у ЄС втричі частіше, ніж в Україні, кажуть про те, що в рекламі краще ставлення до чоловіків (31% порівняно з 11% в Україні).

Політика

• ‍Близько третини українців (37%) вважають, що в політиці ставлення до чоловіків і жінок однакове. Утім відносна більшість (47%) висловлюють думку, що в політиці краще ставляться до чоловіків. Про те, що в політиці краще ставляться до жінок, зазначають лише 6% українців, а ще 10% - вагаються.
• Хоча в інших вікових категоріях чоловіки й жінки мають більш-менш подібний розподіл відповідей, бачимо значні відмінності в відповідях молодих респондентів віком 18-35. Серед молодих жінок лише третина вважає, що в політиці однакове ставлення до чоловіків і жінок, натомість більшість (61%) каже про преференції на користь чоловіків. Молоді чоловіки ж бачать ситуацію інакше: половина (52%) каже про рівне ставлення, а 40% говорять про перевагу на користь чоловіків.
• Оцінки респондентів в Україні та ЄС з цього питання більш-менш схожі: і там, і там третина вважає, що ставлення рівне, натомість 47% в Україні та 54% в середньому в ЄС зазначають про краще ставлення до чоловіків.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Наскільки українська молодь долучається до волонтерства та громадської активності загалом? Які напрями її цікавлять найбільше та які є бар'єри для участі?

Восени 2025 Rating Group (Соціологічна група "Рейтинг") розпитала про це понад 2 тисячі українців віком 14-35 років в Україні (а також 600 представників української молоді в країнах Європейського Союзу). Нижче - ключові знахідки в контексті громадянської участі молоді в Україні.

Ці знахідки є частиною великого комбінованого дослідження "Вплив війни на молодь в Україні 2025", що проводилося Rating Group за ініціативи Міністерства молоді та спорту України й підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН, UNDP) в Україні та Уряду Данії. Дослідницький проєкт демонструє те, як почувається та як змінюється українська молодь під час повномасштабної війни.

Рівень залученості до волонтерства

• Більше як половина молоді в Україні має досвід волонтерської діяльності під час повномасштабного вторгнення (53%): 27% займалися волонтерством ще до повномасштабного вторгнення і продовжили після нього, тоді як 26% долучилися саме після 24 лютого 2022 року.
• Найчастіше молодь в Україні, яка займалася волонтерством, долучається з власної ініціативи (55%), через близьких, друзів і знайомих (42%) або через освітній заклад (11%).
• Ми також запитали молодих людей, які не займаються волонтерством, про бар'єри для участі. Найчастіше в переліку позначають брак вільного часу (56%), навичок і досвіду (24%), інформації (14%), інтересу чи мотивації (13%), а подекуди й недовіру до ініціатив (8%).

Рівень залученості до громадської активності

• Абсолютна більшість молоді в Україні (близько 80%) довіряє громадським і волонтерським асоціаціям. Водночас, показник особистої участі в інституціях громадянського суспільства ділиться приблизно навпіл: 48% молоді прямо зауважили, що за останні за останні 12 місяців на момент опитування не брали участі.
• 21% молоді брали участь у шкільному або студентському самоврядуванні, 13–15% – у спортивних або волонтерських організаціях, близько 10% – у діяльності освітніх, культурних, наукових чи благодійних організацій.
• 8% молодих людей зауважили, що найбільше хотіли б працювати саме в громадському секторі.
• Три чверті молодих респондентів (77%) готові долучатися до процесів відновлення в громаді. Утім більш як половина (54%) не відчуває можливість особисто впливати на зміни в громаді, відчувають - 44%.
• Найчастіше молоді люди, які не відчувають важелів впливу на життя громади, пояснюють це недостатніми знаннями й досвідом (33%), уявленням, що їхня думка нічого не змінить (30%), нерозумінням, як вони можуть впливати (30%), відсутністю видимих прикладів позитивних змін (16%), недовірою до процесів прийняття рішень (14%).

Молодіжні центри

• Відносна більшість молодих людей в Україні зазначає, що в їхній громаді є молодіжний центр (45%), натомість третина стверджує, що такого центру в громаді нема, а ще 19% відповіли "важко відповісти".
• Серед тих молодих людей, які зазначили про наявність молодіжного центру в громаді, 17% відвідують центри раз на місяць або частіше.
• Загалом практично половина молоді відвідує молодіжні центри хоча б інколи.

Напрями діяльності, що цікавлять молодь

• Найбільший інтерес серед молоді викликають формати участі, пов’язані з розвитком та отриманням нового досвіду: наприклад, стажування (27%) й молодіжні обмінах в межах України (25%).
• Крім того, 20% молоді цікавлять арт- та культурні проєкти, 18% – публічні заходи (фестивалі, форуми), 18 - освітні заходи (тренінги тощо), 16% - дискусійні клуби та дебати.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Попри втому від війни та зростання економічних занепокоєнь, українці зберігають демократичну орієнтацію, високий рівень довіри до ключових безпекових інституцій та підтримку європейського курсу. Про це свідчить опитування Соціологічної групи "Рейтинг" для Westminster Foundation for Democracy (січень 2026).

Дослідження охопило теми демократичної стійкості українського суспільства в умовах війни, довіри до державних та громадських інституцій, підтримки європейської та євроатлантичної інтеграції, ставлення до виборів під час воєнного стану, оцінки ефективності державного управління, ролі ветеранів у суспільно-політичному житті, а також впливу війни й економічних труднощів на суспільні настрої.

Ключові знахідки:

• Українці зберігають чіткий проєвропейський курс: більшість підтримує вступ до ЄС та НАТО, а також готова підтримувати складні реформи, пов’язані з євроінтеграцією, навіть попри можливе тимчасове погіршення рівня життя.
• Найвищу довіру суспільства мають безпекові та громадські інституції - насамперед ЗСУ, волонтерські ініціативи та ветеранські спільноти.
• Попри підтримку демократії як моделі розвитку держави, українці обережно ставляться до проведення національних виборів під час війни, хоча місцеві вибори сприймаються дещо позитивніше.
• У суспільстві зростає запит на ефективність державного управління, прозорість та підзвітність влади. Більшість критично оцінює ефективність використання державних коштів.
• Війна суттєво впливає на суспільні настрої: українці говорять про втому, економічні труднощі та психологічне виснаження, однак це не трансформується у відмову від демократичного курсу держави.
• Молодь демонструє більш відкриті погляди на політичну участь та модернізацію демократичних процесів — зокрема частіше підтримує проведення виборів під час війни та позитивніше ставиться до електронного голосування.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Як відрізняються гендерні стереотипи в Україні та країнах ЄС? Про це дізнайтеся в другому випуску серії досліджень "Спільні контури".

Нагадуємо, що "Спільні контури" - це опитування про Україну в європейському контексті, де ми віддзеркалюємо запитання та співставляємо дані власних опитувань українців з даними інших опитувань у країнах ЄС, країнах-кандидатах й інших країнах Європи. У цьому випуску порівнюємо дані власного дослідження з даними Eurobarometer – серії офіційних опитувань ЄС від Європейської Комісії та Європейського Парламенту.

Примітка: дані Eurobarometer належать безпосередньо ЄС, і ми дякуємо за відкритий доступ до них.

Ключові знахідки

‍Ми запропонували респондентам висловитися стосовно п'яти тверджень про чоловіків і жінок з опитування Eurobarometer.

"Найважливіша роль жінки — піклуватися про дім і родину"

• ‍З цим поглядом згодні 66% опитаних українців, третина — не згодна.
• Погляди українців у цьому контексті збігаються з загальним трендом у Східній Європі, але українці цю тезу підтримують менше, ніж, наприклад, респонденти в Словаччині (75%), Болгарії (74%), Угорщині (71%).
• З іншого боку, українці помітно більше погоджуються з цим стереотипом, ніж громадяни країн ЄС у середньому (42%).

"Загалом, сімейне життя страждає, коли мати працює повний робочий день"

• ‍Тезу підтримує більшість респондентів в Україні (59%), але більше як третина (38%) – проти.
• Загалом це випадок, де серед країн Європи радше вирізняються держави півночі – там стереотип підтримують значно менше. Натомість у середньому в ЄС цю ідею найчастіше все ж підтримують (51%)
• Тож у цілому погляди українців у цьому контексті співставні з середнім показником ЄС.

"Найважливіша роль чоловіка — заробляти гроші"

• ‍Щодо цього твердження думка респондентів в Україні доволі розділена: погоджується понад половина (58%), 40% – не підтримують.
• За цим уявленням українське суспільство наближене до суспільств Румунії (60% згодні) та країн Балтії (Латвія — 60%, Литва — 57%, Естонія — 55%).
• У середньому в 27 країнах ЄС цю тезу підтримують 42%, тобто Україна виглядає більш консервативною. 

"Жінки недостатньо амбітні, щоб обіймати вищі керівні посади в організації"

• З цим стереотипом щодо кар’єри не погоджується абсолютна більшість українців (81%).
• Насправді, за рівнем незгоди з цим твердженням Україна переважає середній показник країн ЄС і практично всі країни Східної Європи. Для порівняння: у Польщі незгоду висловлюють 56%, а в Угорщині — 61%.
• Фактично, це випадок, де українці ще більше відмовляються від стереотипів, ніж у середньому громадяни ЄС (там не згодні з тезою 74%). 

"Загалом, чоловіки за своєю природою менш компетентні, ніж жінки, у виконанні домашніх обов'язків"

• ‍Тут оцінки українців діляться приблизно навпіл: 49% – підтримують, 48% – не підтримують.
• Респонденти в Україні рідше схильні до цього стереотипу, ніж сусіди в Угорщині (84% підтримують), Польщі (64%), Словаччині (63%), а також, наприклад, ніж респонденти в Італії (63%) чи Болгарії (61%).
• Загалом же розподіл думок в Україні майже збігається з середнім показником ЄС. Хіба що в середньому в країнах ЄС трохи менше людей, які цілком погоджуються зі стереотипом (15% порівняно з 20% в Україні).

‍

Резюме: Східноєвропейський тренд і відмова оцінювати професійні якості людини за статтю

1. Українці переважно не підтримують твердження про те, що чоловіки або жінки є менш здібними до виконання якихось завдань (жінки – професійних, а чоловіки – побутових). Це незгода з думкою, що особисті якості людини залежать від статі.
2. Натомість респонденти в Україні схильні підтримувати модель більш традиційного розподілу ролей: чоловік – заробляє, жінка – піклується про дім і родину. 
3. Менш консервативні погляди мають молодші респонденти віком 18–35, особливо жінки.
4. Загалом, погляди українців щодо зазначених гендерних питань є більш консервативними, ніж у країнах Центральної, Північної, Західної та Південної Європи. 
5. Україна відтворює загальні тренди країн Східної Європи, хоча подекуди українці навіть менш схильні до гендерних стереотипів, ніж суспільства держав-сусідів (наприклад, твердження щодо недостатньої амбітності жінок для роботи на високих посадах українці відштовхують значно більше, ніж респонденти в Польщі чи Угорщині).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Якої самореалізації хочуть молоді українці? У яких сферах вони хочуть працювати, як розставляють пріоритети?

Восени 2025 Rating Group (Соціологічна група "Рейтинг") розпитала про це понад 2 тисячі українців віком 14-35 років в Україні та 600 представників української молоді в країнах Європейського Союзу. Нижче пропонуємо ключові результати кількісного етапу в контексті професійної самореалізації.

Ці знахідки є частиною великого комбінованого дослідження "Вплив війни на молодь в Україні 2025", що проводилося Rating Group за ініціативи Міністерства молоді та спорту України й підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН, UNDP) в Україні та Уряду Данії. Дослідницький проєкт демонструє те, як почувається та як змінюється українська молодь під час повномасштабної війни.

Пріоритети молоді в наступні 5 років

Фінансова незалежність і самореалізація - ключові особисті цілі молодих українців на 5 років

• Головними особистими цілями молодих українців є фінансова незалежність (57% удома та 64% за кордоном) і самореалізація (46% і 56%). Про фінансову незалежність в Україні більшою мірою кажуть респонденти віком 14-19.
• Молодь в Україні частіше хоче займатися власною справою (29% порівняно з 19% серед молодих українців у ЄС) і придбати житло (27% порівняно з 19%).
• Закономірно, що створити сім'ю в найближчі п'ять років частіше планують респонденти 20–24 років (37%) та 25–29 років (30%).
• Українська молодь за кордоном також часто каже про ціль закріпитися за кордоном (33%), і це ж перегукується з завершенням або продовженням освіти (28%).

‍Де вони хочуть працювати?

Власний бізнес, IT, творчі професії, юриспруденція - найпопулярніші напрями кар'єри для українською молоді

• Дві третини опитаних молодих людей в Україні хочуть працювати в приватному секторі. Натомість кожен п'ятий респондент каже про державний сектор, а 8% - про громадський.
• На прохання обрати три найбажаніші професії молоді люди в Україні найчастіше називали роль підприємця (30%).
• Популярними серед молодих українців удома є також професії спеціаліста/ки з програмного забезпечення (17%), дизайнера/ки (18%), юриста/ки (15%), творчі професії (14%) чи менеджера/ки в комерційній фірмі (13%). Військова служба як професія приваблює 12% опитаних.
• Молодь за кордоном помітно частіше обирає професії: підприємець (38%), спеціаліст/ка програмного забезпечення і  комп’ютерної техніки (28%) і творчі професії (27%).
• Водночас, чверть респондентів за кордоном (27%) позначили варіант "іншої професії" (для порівняння - в Україні таких 7%).

‍Навички, які хоче розвинути молодь

Молодь в Україні частіше фокусується на цифровій грамотності, а українська молодь у ЄС - на soft skills, стресостійкості, підприємницьких навичках

Ми попросили респондентів позначити з переліку до п'яти навичок і вмінь, які вони хотіли б розвинути для досягнення своїх планів на майбутнє.

• Серед молоді в Україні найбільший попит на розвиток стресостійкості та комп’ютерної грамотності (їх позначила більш як третина). Близько чверті опитаних в Україні зазначили про важливість навичок креативності та підприємництва, а також критичного мислення.
• Молодь за кордоном загалом обирає більше опцій у цьому запитанні. Відносно більшу увагу вона приділяє навичкам стресостійкості (44% проти 36% в Україні), підприємницьким навичкам (37% проти 23% в Україні), продуктивності (33% проти 11%), а також комунікативності, гнучкості, лідерству і соціальній включеності.
• Загалом молодь за кордоном більш орієнтована на «м’які» навички (soft skills) адаптації та соціальної взаємодії, тоді як молодь в Україні відносно частіше фокусуються на цифрових компетенціях (35% порівняно з 25% за кордоном).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) запускає спеціальний дослідницький проєкт «Спільні контури». Це опитування про Україну в європейському контексті, де ми віддзеркалюємо запитання та співставляємо дані власних опитувань українців з даними інших опитувань у країнах ЄС, країнах-кандидатах й інших країнах Європи.

У першому випуску "Спільних контурів" дізнайтеся про те, як українці ставляться до Європейського Союзу в порівнянні з іншими країнами Європи. Цього разу ми порівнюємо дані власного дослідження з даними Eurobarometer – серії офіційних опитувань ЄС від Європейської Комісії та Європейського Парламенту.

Примітка: дані Eurobarometer належать безпосередньо ЄС, і ми дякуємо за відкритий доступ до них.

Довіра до ЄС як інституції

Більшість українців довіряють ЄС як інституції, показник довіри є навіть дещо більшим, ніж у деяких країнах ЄС

• Більшість українців довіряють ЄС як інституції (53%), натомість 41% не довіряють, а ще 6% - вагаються.
• ‍В Україні відсоток довіри до інституції ЄС є дещо вищим, ніж в середньому в самих країнах ЄС (48%).
• Зокрема, українці висловлюють більше довіри до ЄС, ніж громадяни низки держав Західної, Центральної та Південної Європи (Франція, Кіпр, Греція, Словенія, Бельгія, Чехія, Болгарія).
• Серед країн-кандидатів схожий рівень довіри до ЄС мають у Молдові (55%), а також Боснії і Герцеговині (56%).

Бачення майбутнього ЄС

В умовах війни українцям притаманний стриманий оптимізм щодо майбутнього ЄС і трохи більше скепсису, ніж в інших країнах-кандидатах

• Більш як половина респондентів в Україні оптимістично налаштовані стосовно майбутнього Європейського Союзу (54%). Утім третина респондентів (35%) має песимістичний погляд, а ще 12% - вагаються.
• У середньому в країнах ЄС 59% респондентів налаштовані оптимістично, песимістично - 38%. З точки зору балансу між позитивним і негативним баченням, Україна доволі близька до загальноєвропейського тренду.
• Водночас, в Україні доволі високий відсоток відповіді "не знаю", якщо порівнювати з більшістю країн Європи (там ця частка здебільшого коливається між 1-5%).
• Серед країн-кандидатів на членство в ЄС Україна має відносно більш стримане бачення. Наприклад, наші сусіди в Молдові мають 64% оптимістичних поглядів.

Емоційне сприйняття ЄС

Українці поділяють загальноєвропейський тренд позитивно-нейтральних почуттів щодо ЄС

• Відносна більшість українців мають нейтральні почуття щодо ЄС (46%), а 40% - позитивні. Про негативне сприйняття зазначає кожен 10-й респондент.
• У країнах ЄС у середньому 38% мають нейтральні відчуття, 42% - позитивні, а 19% - негативні. Тобто в Україні більше нейтрального сприйняття, але й помітно менше виражено негативних відчуттів до ЄС, ніж в багатьох країнах-членах.
• У цілому за загальним балансом позитивного та негативного сприйняття українці входять у загальноєвропейський тренд.
• Порівнюючи з не-членами ЄС, в Україні сприйняття Євросоюзу позитивніше, ніж, наприклад, у Сербії (34%), Грузії (36%) чи Великій Британії (37% позитиву, але й 20% негативу).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

21 лютого – 3 березня 2026 Соціологічна група Рейтинг (Rating Group) провела опитування мешканців Закарпатської області щодо бачення загальної ситуації в області та окремих питань економічного розвитку.

Оцінка загальної ситуації

• Думки щодо стану справ в Закарпатській області розділилися: 45% кажуть, що справи рухаються в правильному напрямку, 42% – що в неправильному, а ще 13% – вагаються.
• Так само різняться думки щодо економічного зростання регіону: половина респондентів не помічає покращення, натомість 45% вважають, що покращення є, а 5% – вагаються.
• Більш оптимістично щодо загальної ситуації економічного зростання регіону налаштована молодь віком 18-35, більш забезпечені категорії населення, частіше мешканці Ужгорода.

Ставлення до ініціатив з релокації до Закарпаття

• Абсолютна більшість респондентів позитивно ставиться до ініціатив з релокування інфраструктури з інших регіонів до Закарпаття для її забезпечення.
• Так, переміщення закладів вищої освіти до Закарпатської області підтримують 74% опитаних. Ще 18% ставляться нейтрально, а негативно – 6%.
• До переміщення підприємств до області добре ставляться 68%, ще 18% – нейтрально. а негативно – 9%.

Ставлення до деяких економічних ініціатив

• Будівництво вітрових електростанцій у горах для генерації електроенергії в регіоні також підтримує більшість респондентів (68%), проти – 24%. Ініціатива є більш популярною серед мешканців сіл та інших міст, менше підтримується – в Ужгороді.
• Більшість також підтримує будівництво гідроелектростанцій на річках (63%), натомість проти цього виступає кожен четвертий респондент (29%).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Чи помічають українці нерівність між чоловіками та жінками? Які гендерні стереотипи все ще поширені, а які – вже віджили своє? Чи є українці сьогодні прихильниками традиційного розподілу гендерних ролей у сім’ї, парі? 

Урешті, як у цьому контексті змінилося українське суспільство за останні 10+ років?

Щоби дізнатися це, наприкінці лютого 2026 Rating Group і дослідницька лабораторія Rating Lab опитали українців щодо питань гендерної (не)рівності, стереотипів і бачення стосунків в сімʼї та парі. Результати показуються в динаміці, для цього ми порівнюємо дані з аналогічними дослідженнями, які ми проводили у 2015 і 2021 роках.

"Наше дослідження в динаміці свідчить про поступову трансформацію гендерних уявлень в Україні: гендерна рівність відчувається більше, традиційні стереотипи слабшають, а партнерські моделі стають більш прийнятними, особливо серед молоді, яка є більш прогресивною та егалітарною" - підсумовує Маріанна Ткалич, CEO Rating Lab, проф., доктор психологічних наук

Сприйняття нерівності

Більшість вважає нерівність рідкісним явищем в Україні, але особливих змін за останні 10+ років опитування не зафіксувало.  

• 60% респондентів кажуть, що нерівність між чоловіками й жінками – це загалом рідкісне явище в Україні. Протилежної думки – третина респондентів, ще 7% – вагаються.
• Значних коливань у сприйнятті цього питання за останнє десятиліття ми не фіксуємо. 
• Проте, песимізм помітно виріс у молодих чоловіків віком 18-35. Якщо в 2021 році про розповсюдженість нерівності казали 30%, то нині – 41%.
• Натомість серед жінок 18-35 навпаки зріс оптимізм: у 2021 році 42% респонденток з цієї категорії вважали, що нерівність є розповсюдженою, а зараз – близько третини.

Гендерні стереотипи

В українському суспільстві поступово зменшуються упередження щодо чоловіків і жінок. Молодь більше відмовляється від усталених стереотипів.

Ми запропонували респондентам висловити згоду/незгоду стосовно гендерних стереотипів, які були раніше широко розповсюджені.

Більшість респондентів відкидає майже всі ці стереотипи. Виняток – уявлення, що чоловік має повністю забезпечувати свою сім’ю (підтримують 69%).

У динаміці ж бачимо, що за останні п’ять років усі ці стереотипи стали менш поширеними. Особливо стрімко зменшилася підтримка тез, що успішна кар’єра важливіша чоловікам і що жінка має слухатися чоловіка.

“Чоловік має повністю забезпечувати свою сім’ю”

• Це єдиний стереотип, з яким погоджується більшість – наскрізно в усіх статево-вікових категоріях.
• Відносно менше з цим згодні молоді жінки (60% порівняно з 66% серед старших жінок і 72-74% серед чоловіків загалом).
• Підтримка цієї ідеї поступово зменшується з роками: якщо в 2015 середній індекс за шкалою від 1 («зовсім не погоджуюся») до 4 («цілком погоджуюся») становив 3,3, то зараз – 2,9.

“Головне покликання жінки – народити дітей", “Успішна кар’єра важливіша чоловіку, ніж жінці”

• Більшість ці стереотипи не підтримує. Проти першого – 57%, проти другого – 65%. ‍
• У цьому контексті особливо вирізняється молодь – як чоловіки, так і жінки. Наприклад, тезу про те, що народження дитини є головним покликанням жінки, не підтримують 75% молодих чоловіків і 85% молодих жінок віком 18-35.
• Для порівняння: більшість жінок (54%) і чоловіків (59%) віком 51+ таки підтримують цю ідею. 

“Для чоловіків секс важливіший ніж для жінок”

• У цьому питанні думки респондентів розподілилися більш рівномірно. Більшість не підтримує цю тезу (52%), але все ж значна частина погоджується (40%). Ще 9% вагаються.
• Тут знову ж таки вирізняється молодь: стереотип не підтримують дві третини чоловіків віком 18-35 і 60% жінок цієї ж вікової категорії.

“Жінка повинна слухатися чоловіка", “Жінка несе відповідальність за небажану вагітність більше, ніж чоловік”

• Ці стереотипи не підтримують 69% респондентів.
• Динаміка щодо цих питань також стрімка. Наприклад, якщо в 2015 році показник, що жінка має слухатися чоловіка, складав 2,8 балів, то у 2026 – 2,0 бали.
• Також у 2015 році показник тези “Жінка несе відповідальність за небажану вагітність більше, ніж чоловік” був 2,4, а зараз – 2,0.

Ролі в сім’ї, парі

В українських сімʼях і парах частково залишається традиційний розподіл ролей, коли жінки готують (60%) і беруть на себе хатні справи (48%), а чоловіки – більше заробляють (68%)

Про розподіл ролей ми розпитали в українців, які мають або раніше мали пару.

• ‍Найчастіше порівну розподіляється розпоряджання бюджетом (61%), ініціювання сексуальних стосунків (56%), керування родиною (55%), обов’язки з виховання дітей (48%) й організація відпочинку (46%).
• Водночас, якщо порівнювати, хто все ж таки більш відповідальний – чоловік чи жінка, – то на жінок відносно більше покладають приготування їжі, хатні справи, виховання дітей, організацію сімейного відпочинку, розпорядження сімейним бюджетом. На чоловіків відносно більше покладають, окрім заробітку, головування в родині, ініціювання сексуальних стосунків.
• У динаміці бачимо, що приготування їжі, виховання дітей і головування в сім’ї – це ролі, які поступово рухаються до партнерського формату, тобто поділу порівну. Утім, роль заробітку і надалі делегується більшою мірою чоловікам.
• Молодь значно менш схильна підтримувати традиційні моделі, натомість їм більше до вподоби егалітарний (рівний) розподіл ролей. Винятком є знову ж таки питання заробітку. На чоловіків це покладають 80% самих чоловіків віком 18-35, серед жінок цього віку такої думки дотримуються 74%.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Більшість українців не святкуватимуть 8 березня у 2026 році, популярність свята знизилася

Як свідчать дані нового всеукраїнського опитування Rating Group, цього року святкувати 8 березня висловили намір 45% респондентів. Натомість понад половина опитаних (52%) кажуть, що не будуть відзначати.

Для порівняння: п'ять років тому (у лютому 2021) 8 березня відзначала абсолютна більшість - 68%.

‍Популярність 8 березня знизилася наскрізно серед різних соціально-демографічних категорій населення.

Відносно частіше про святкування кажуть респонденти зі Сходу (61%) і Півдня (51%), а також чоловіки середньої вікової категорії 36-50 років (58%). Водночас, жінки цієї ж вікової категорії зазначають про святкування рідше (42%).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Більшість українців виступає проти блокування Telegram в Україні, але підтримує активніший контроль з боку правоохоронних органів

Про це свідчать результати нового всеукраїнського опитування Соціологічної групи Рейтинг (Rating Group).

Нещодавно в публічному просторі поновилася дискусія щодо блокування (обмеження) роботи месенджера Telegram. Тож наприкінці лютого 2026 Rating Group запитала в українців, що вони думають з цього приводу.

Користування Telegram

• Загалом 67% українців є більш-менш активними користувачами Telegram.
• Частіше ним користуються молодші респонденти, мешканці Києва й обласних центрів, громадяни з вищим рівнем доходів.

‍Оцінка безпечності месенджера

‍Більшість не бачить загрози для себе особисто, але відносно частіше визнають про ризики для національної безпеки

• Абсолютна більшість респондентів (72%) вважає, що Telegram ніяк не впливає на їхню особисту безпеку. Лише 8% вважають, що користування месенджером негативно впливає на особисту безпеку, а 15% - що позитивно.
• Щодо впливу на національну безпеку думки респондентів розходяться. Близько третини висловлюють думку, що ніякого впливу нема, а ще чверть вагається з відповіддю.
• Водночас, кожен 4-й респондент (28%) вважає, що Telegram негативно впливає на національну безпеку.

Ставлення до обмеження Telegram

• 76% респондентів виступають проти повного блокування Telegram в Україні. Натомість підтримують таку ідею 16%.
• З іншого боку, більшість опитаних підтримують посилення контролю правоохоронних органів над месенджером, а 41% проти цього.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Українці здебільшого вважають переїзд громадян за кордон проблемою для країни, а от до приїзду іноземців ставляться відносно позитивно

У випуску №3 дослідження End of Year Survey розповідаємо більше про те, як українці ставляться до міграції, і порівнюємо це з суспільними поглядами в інших країнах Європи.

End of Year Survey (EoY) - це глобальне щорічне опитування міжнародної соціологічної асоціації Gallup International про майбутнє, щастя й очікування населення різних країн. У 2025 році опитано 64,097 респондентів у 61 країні світу. В Україні опитування EoY вже третій рік поспіль проводить Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group).

Ставлення до виїзду з країни

• Абсолютна більшість українців (63%) вважають, що переїзд громадян за кордон шкодить Україні, тоді як лише 11% бачать у цьому користь.
• Відносно менш критично налаштовані молодші респонденти віком 18-35.
• Загалом Україна входить до топ-10 країн Європи з найбільш негативним сприйняттям еміграції.

Ставлення до приїзду людей з інших країн

Українці помірно позитивно ставляться до приїзду людей з інших країн

• Найчастіше (37%) респонденти вважають, що це приносить Україні користь, тоді як 27% говорять про шкоду. Також значна частина (28%) займає нейтральну позицію.
• Більш позитивне ставлення мають молодші респонденти, молоді жінки - ще частіше (59%), ніж молоді чоловіки (41%). Серед регіонів найбільш позитивним ставленням вирізняється Київ - там 50% говорять про користь від імміграції до України.
• Ставлення українців до імміграції є співставним або навіть дещо позитивнішим, ніж у багатьох інших країнах Європи.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

У серпні 2025 року Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) опитала 2000 молодих українців та українок, щоб зрозуміти їх потреби та настрої. Дослідження проведене за ініціативи Міністерства молоді та спорту України.

Настрої молоді: обережний оптимізм

Попри складні обставини війни, більшість української молоді демонструє помірно оптимістичні настрої щодо майбутнього країни.

• 52% молодих людей відчувають оптимізм щодо майбутнього України, а 41% мають песимістичні настрої.
• Щодо особистого життя: близько трьох чвертей молоді задоволені своїм життям.
• 38% вважають, що економічне становище їхньої сім’ї залишиться без змін, третина очікує покращення, а 19% прогнозують погіршення.
• При цьому 43% зазначають, що за останній рік економічна ситуація його родини не змінилася, тоді як близько 40% відчули її погіршення.

Найбільші загрози: економіка та безпека

Серед ключових ризиків для країни, які хвилюють молодь найбільше:

• зростання цін та інфляція (41%)
• економічна криза (37%)
• посилення обстрілів (32%)
• подальша окупація територій (27%)
• конфлікти в суспільстві (21%)

Цінності та пріоритети

• У системі особистих пріоритетів молоді найчастіше згадуються: здоров’я (59%), діти (33%), щаслива родина (32%), відчуття безпеки та впевненості у майбутньому (29%).
• Коли молодь говорить про найважливіші пріоритети сьогодні, домінують питання війни та майбутнього держави: перемога України у війні (44%), родина та близькі (41%), відновлення України (39%), власне здоров’я (37%).

Проблеми молодих сімей

На думку респондентів, молоді сім’ї сьогодні стикаються передусім з такими труднощами:

• фінансові проблеми (76%)
• психологічний стрес (39%)
• відсутність доступного житла (33%)
• труднощі з працевлаштуванням (30%).

Молодіжна політика: ключові очікування

• Найбільш актуальними напрямами державної молодіжної політики респонденти називають освіту та професійне навчання (47%), психологічну підтримку (33%), розвиток кар’єри та працевлаштування (26%), забезпечення житлом (19%).
• Водночас молодь вважає, що державній політиці бракує насамперед фінансування (53%), реальних можливостей для самореалізації (43%), залучення молоді до ухвалення рішень (33%).

Геополітичні орієнтації

• 74% підтримують вступ України до ЄС
• 71% підтримують вступ до НАТО

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Health Tracker survey (Опитування "Трекер здоров'я") – оновлений моніторинг потреб дорослого населення України у сфері охорони здоров’я. Це дослідження продовжує започатковану у 2022 співпрацю Rating Group та Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ, WHO), започатковану у 2022 році. Перша хвиля Health Tracker проведена у листопаді – грудні 2025 року.

З 2022 року Rating Group та ВООЗ регулярно досліджують, як повномасштабна війна впливає на доступ українців до медичних послуг, ліків і стан здоров’я населення. Health Tracker є розвитком попереднього моніторингу "Оцінювання потреб дорослого населення України у сфері охорони здоров’я": це серійне кількісне дослідження з модульною анкетою, що дає змогу відстежувати зміни у сфері охорони здоров’я в умовах тривалої війни. Аналіз проводить ВООЗ на основі даних опитування від Rating Group.

Стан здоров’я та вплив війни

• 50% респондентів зазначили, що їхній стан здоров’я погіршився порівняно з минулим роком, 41% не помітили змін, 9% повідомили про покращення.
• Серед тих, хто повідомив про погіршення здоров’я, найчастіше згадували проблеми опорно-рухової системи – 76%, розлади сну – 71%, погіршення зору або слуху – 65%, неврологічні розлади – 59%, ослаблення імунної системи – 57%, серцево-судинні захворювання – 55%, проблеми психічного здоров’я – 54%.
• ВПО частіше, ніж люди, які проживають у своїх громадах, повідомляли про погіршення психічного здоров’я – 63% проти 53%, а також про стоматологічні проблеми – 59% проти 50%.
• У найбільш постраждалих регіонах погіршення психічного здоров’я фіксувалося частіше, ніж в інших частинах України: 62% проти 52%. Погіршення доступу до медичних послуг у цих регіонах також згадували частіше – 29% проти 20%.

Сімейний лікар і первинна допомога

• 68% респондентів відвідували сімейного лікаря протягом останніх 12 місяців. Найчастіше останній візит був пов’язаний із новою або гострою проблемою зі здоров’ям – 52%, адміністративними питаннями – 50%, плановим оглядом – 45%, контролем хронічного стану – 42%.
• Серед респондентів, які мають підписану декларацію, 85% задоволені своїм сімейним лікарем.
• Майже дві третини (62%) тих, хто відвідував сімейного лікаря, записувалися на конкретну дату й час. Із них 29% були прийняті того ж дня, 50% – протягом одного-двох днів. Водночас 30% тих, хто мав запис, усе одно чекали в черзі в закладі.
• Абсолютна більшість респондентів (81%), які потребували послуг первинної медичної допомоги, зверталися за ними.
• Серед тих, хто звертався, 66% стикалися з проблемами доступу. Найчастіше йшлося про вартість ліків – 45%, вартість лікування – 27%, час, потрібний для доступу до послуг – 22%, витрати на транспорт – 18%.

Спеціалізована, серцево-судинна та хірургічна допомога

Спеціалізовані медичні послуги сприймаються як якісні, але фінансово обтяжливі

• 34% респондентів або членів їхніх домогосподарств потребували спеціалізованої медичної допомоги за останні три місяці. Серед них 83% зверталися за такою допомогою, 67% отримали всі необхідні послуги, 27% – лише частково, 5% не змогли їх отримати.
• Задоволеність спеціалізованою допомогою загалом є високою – 70%. Найкраще оцінювали ставлення медичного персоналу – 83% і місце отримання послуг – 81%. Найнижче – вартість послуг: позитивно її оцінили 48%.
• 22% респондентів або членів їхніх домогосподарств потребували допомоги у зв’язку із серцево-судинними захворюваннями. Серед тих, хто звертався за такою допомогою, 72% стикалися щонайменше з однією проблемою доступу.
• Найчастіші бар’єри доступу до серцево-судинної медицини – вартість ліків – 54%, вартість лікування чи консультацій – 29%, витрати на транспорт – 22%, час, потрібний для доступу до послуг – 21%.
• 9% респондентів або членів їхніх домогосподарств потребували хірургічної допомоги. Серед тих, хто звертався по таку допомогу, 66% повідомили про проблеми доступу. У прифронтових регіонах такі проблеми фіксували частіше, ніж в інших частинах країни: 83% проти 62%.

Ліки та антибіотики

Доступ до ліків залишається одним із найчутливіших компонентів медичної допомоги: головними бар’єрами є фінансова доступність ліків, фактична доступність аптек і безпекова ситуація в прифронтових громадах.

• 70% респондентів повідомили, що потребували ліків. Серед них 89% стикалися з проблемами при отриманні ліків, а 10% не змогли отримати потрібні препарати.
• Найпоширеніша проблема – зростання цін на ліки: її назвали 81% серед тих, хто потребував препаратів. 34% повідомили, що їм не вистачало коштів на купівлю ліків, 22% – що потрібних препаратів не було в аптеці, 20% – що поблизу не було аптеки.
• У прифронтових регіонах бар’єри доступу до ліків виражені сильніше. Тут частіше повідомляли про фінансові обмеження – 43% проти 32% в інших частинах країни, безпекові ризики – 21% проти 5%.
• 34% респондентів використовували антибіотики протягом останніх трьох місяців. 67% отримували їх за медичним рецептом, 36% – в аптеці без рецепта, 30% використовували залишки з попереднього курсу лікування.

Витрати та відкладене лікування

Фінансовий і психосоціальний тиск обмежує доступ до медичної допомоги навіть тоді, коли послуги формально залишаються доступними.

• 30% респондентів повідомили, що протягом останнього місяця мали витрати, пов’язані з медичними послугами або ліками.
• Більш як третина респондентів (36%) відкладали звернення по медичну допомогу. 19% зазначили, що були настільки засмучені або стурбовані, що не могли виконувати звичні щоденні справи.
• Серед респондентів, які мають власний дохід, 33% повідомили, що витрати на медичні послуги та ліки становили менше 10% доходу домогосподарства, 28% – від 10% до 25%, 14% – від 26% до 50%.

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

На початку лютого 2025 Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) дізналася про те, як українці сприймають сервіси поштових посилок і міжнародної пошти, як ними користуються та що думають про можливе підвищення податків на міжнародні посилки.

Головне

• Абсолютна більшість респондентів (82%) не підтримує введення ПДВ 20% на усі міжнародні посилки.
• Приблизно половина українців активно користуються посилками по Україні, а міжнародні посилки за останній рік отримувала третина.
• Дві третини українців відзначають важливість міжнародних посилок під час війни.

Користування сервісами посилок

• Майже третина українців (29%) за останній рік отримувала міжнародні посилки. Здебільшого (68%) вартість посилки складала до 50 євро, і це найчастіший варіант як серед заможніших громадян, так і громадян з меншим рівнем забезпеченості.
• Водночас, близько половини українців активно користуються послугами поштової доставки посилок в межах України, тобто отримують або передають посилки принаймні раз на кілька місяців. З них більш як третина робить це кілька разів на місяць.
• Серед тих, хто отримував товари з-за кордону, майже третина (29%) замовляла товари, які були важливими для подолання наслідків енергетичної кризи.
• Загалом найпопулярнішими товарами, які отримували через міжнародну пошту, є одяг і взуття (45%), а також павербанки, акумулятори, зарядні пристрої (26%).

Оцінка важливості міжнародних посилок

• Більшість українців відзначають важливість міжнародних поштових посилок під час війни (64%), зокрема чверть вважає їх критично важливими.
• Абсолютна більшість переконана, що подорожчання міжнародних посилок може негативно впливати на волонтерську діяльність й оборону (79%).
• Ще більше українці переконані, що на ці сфери можуть негативно вплинути затримки міжнародних посилок (85%).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Як українське суспільство ставиться до Папи Римського Лева XIV? Розповідаємо в випуску №2.2 дослідження End of Year Survey.

End of Year Survey (EoY) - це глобальне щорічне опитування міжнародної соціологічної асоціації Gallup International про майбутнє, щастя й очікування населення різних країн. У 2025 році опитано 64,097 респондентів у 61 країні світу. В Україні опитування EoY вже третій рік поспіль проводить Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group).

Ключові знахідки

• Позитивно до Папи ставляться 56% респондентів в Україні. Це більше, ніж в середньому в 58 країнах світу (49%).
• Зокрема, в Україні 11% респондентів сприймають Лева XIV дуже позитивно й 45% - скоріше позитивно. Ще 22% мають до нього негативне ставлення, а 23% - вагаються. Тобто загалом ідеться про помірно позитивне ставлення.
• Тепліше ставлення до Папи Лева XIV у західних областях України (67% мають добре ставлення)
• ‍Найкраще до Папи ставляться в Кенії, Хорватії, Азербайджані, Перу, Еквадорі, Угорщині, Словацькій Республіці, Португалії, Ірландії, Польщі.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

У випуску №2.1 дослідження End of Year Survey розбираємо, що українці розповіли про ставлення до очільників США, Китаю та росії в кінці 2025 року.

End of Year Survey (EoY) - це глобальне щорічне опитування міжнародної соціологічної асоціації Gallup International про майбутнє, щастя й очікування населення різних країн. У 2025 році опитано 64,097 респондентів у 61 країні світу. В Україні опитування EoY вже третій рік поспіль проводить Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group).

Президент США Дональд Трамп

• ‍До президента США Дональда Трампа українці ставляться помірно негативно.
• Найчастіше (47%) респонденти мають до президента США скоріше негативне ставлення, ще 25% ставляться дуже негативно. Загалом позитивне ставлення - у 22%.
• Відносно краще ставлення до Трампа мають молоді чоловіки 18-35 років (35%).

Президент КНР Сі Цзіньпін

• До президента КНР Сі Цзіньпіна в Україні переважає негативне ставлення.
• 80% українців ставляться до лідера Китаю негативно (40% - дуже негативно, 40% - скоріше негативно).
• Кожен десятий респондент має позитивне ставлення, а ще кожен десятий вагається.

‍Президент росії владімір путін

• До очільника рф владміра путіна українське суспільство ставиться вкрай негативно.
• Загалом негативно до очільника росії ставляться 99% респондентів в Україні.
• У світі він сприймається також переважно негативно - так думають у середньому близько двох третин респондентів у 58 країнах. Найбільш негативно путіна оцінюють у країнах Північної Європи, Естонії, Республіці Корея (Південній Кореї), Нідерландах, Польщі, Японії, Іспанії.
• Позитивніше ставлення до путіна мають респонденти в Сербії, Індії, Азербайджані, Південній Африці, Таїланді, Вірменії, Кенії, Мексиці, Малайзії, Еквадорі.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

End of Year Survey (EoY) - це глобальне щорічне опитування міжнародної соціологічної асоціації Gallup International про майбутнє, щастя й очікування населення різних країн. У 2025 році опитано 59 636 респондентів у 60 країнах світу. В Україні опитування EoY вже третій рік поспіль проводить Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group).

Це перший випуск публікації з серії EoY. Його тема - загальні очікування українців від наступного року. Для цього в листопаді 2025 ми запитали 1000 громадян про їхнє бачення загальної ситуації, очікування щодо економічного розвитку та миру в світі.

Загальні очікування щодо 2026 року

Відносна більшість українців загалом оптимістично дивляться на 2026 рік. Але тенденція - на зниження позитивних настроїв і збільшення скепсису щодо змін.

• У 2023 році половина (51%) українців вважала, що наступний рік буде кращим, а зараз таку думку мають 39%. Тим не менш, це все ще відносно частіший погляд на ситуацію.
• ‍Відсоток тих, хто вважає, що нічого не зміниться, складає 27% (порівняно з 20% у 2024 році). Також практично не змінилася частка "песимістів": як і в 2024 році, зараз кожен четвертий респондент вважає, що наступний рік буде гіршим.
• Більш оптимістично на ситуацію дивляться мешканці сіл, а також старші люди віком 51+. Натомість найбільше песимізму - серед молодших чоловіків, особливо віком 18-35.
• Загалом у Західній і Східній Європі переважають настрої стагнації та погіршення. На цьому тлі українці є радше оптимістами.

Економічні очікування

Як і рік тому, українці готуються до економічних труднощів. Це вписується в загальноєвропейський і світовий тренд економічного песимізму

• Уявлення про економічні перспективи майже не змінилися за рік: близько двох третин респондентів вважають, що 2026 буде роком економічних труднощів, кожен десятий очікує, що буде процвітання, а кожен п'ятий - що нічого не зміниться. У 2023 частка економічного песимізму була дещо нижчою (52%), але ось уже другий рік тримається на рівні 63-64%.
• ‍Трохи оптимістичніше економічні очікування мають мешканці Заходу, сіл. І знову ж таки більш негативне бачення мають молоді чоловіки.
• Загалом економічний песимізм є глобальним трендом, особливо в Західній і Східній Європі. У свою чергу, Україна входить у топ-5 країн з найбільшим економічним песимізмом разом з Бельгією, Францією, Латвією та Німеччиною.

‍Очікування щодо миру в світі

У суспільстві зростають сподівання на мир у світі

• Сценарії щодо миру в світі розбилися приблизно порівну: одна третина українців вважає, що рік буде мирнішим, друга - що таким самим, третя - що більш неспокійним.
• Однак бачимо тенденцію зростання надії на мирніший світ: якщо зараз таке уявлення має третина українців, то ще в листопаді 2023 було 26%.
• ‍В абсолютній більшості країн, де проводилося опитування, домінує переживання, що світ буде більш неспокійним. Наприклад, у Західній Європі так вважають 55%, а в Східній - 42%. Таким чином, українці мають дещо більше сподівань на покращення безпекової ситуації в світі.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) і Міжнародна організація з міграції (МОМ Україна) / Internetional Organization of Migration (IOM Ukraine) опублікували результати спільного дослідження соціальні послуги для ветеранів в Україні. Дослідження проводилося за підтримки Європейського Союзу та в співпраці з Міністерством у справах ветеранів України.

Завдання дослідження - визначити чинники, які сприяють або перешкоджають соціальній інтеграції ветеранів війни, а також дізнатися оцінку взаємодії з системою отримання соціальних послуг, зокрема через ЦНАП як індикаторів стану впровадження Стратегії ветеранської політики в Україні.

Опитування охопило ветеранів війни різних демографічних груп, у тому числі осіб з інвалідністю, а також працівників ЦНАП з усіх регіонів України, підконтрольних Уряду. Крім того, було проведено глибинні інтерв’ю з ветеранами війни, фахівцями з супроводу, представниками громадських організацій та лідерами думок, діяльність яких безпосередньо пов’язана з формуванням ветеранської політики. Отримані дані дозволяють проаналізувати, наскільки чинна інфраструктура, механізми надання послуг і державні гарантії відповідають цілям Стратегії ветеранської політики.

Ключові знахідки

Основні труднощі при поверненні ветеранів війни до цивільного життя пов’язані з нерозумінням суспільства, складнощами з оформленням соціальних виплат, працевлаштуванням та доступом до медичної й психологічної підтримки.

• Стан впровадження державної політики у сфері ветеранських пільг та послуг загалом оцінюється низько через бюрократію, недостатнє фінансування та слабку координацію між органами влади.
• Медичні послуги, зокрема первинна допомога, отримують позитивні оцінки, а психологічна підтримка та соціальні сервіси, зокрема допомога сім’ям і розвиток ветеранського бізнесу, залишаються слабкими.
• Ветерани війни активно користуються послугами ЦНАПів, відзначаючи професійність працівників, але бюрократичні процедури та складність документів ускладнюють доступ до пільг.
• Житлові програми та юридична підтримка обмежені ресурсами та складністю процедур, що потребує їхнього спрощення та уніфікації.
• Попри це, спостерігається позитивна динаміка у доступності медичних послуг, розвитку ветеранських хабів, програм реабілітації та грантових ініціатив.
• Основні запити ветеранів війни стосуються медичної допомоги, психологічної підтримки, житлового забезпечення, правової допомоги та можливостей працевлаштування і навчання.
• Рекомендовано спростити систему пільг, автоматизувати процеси, підвищити компетентність і емпатію працівників, а також змістити фокус з виплат на розвиток ініціатив та самореалізацію ветеранів війни.
• У перспективі очікується покращення доступності та якості послуг, розширення житлових і соціальних програм та інтеграція всіх сервісів для ветеранів війни в одному середовищі.
• Важливим фактором ефективності впровадження ветеранської політики є активна участь самих ветеранів війни у спільнотах і громадських ініціативах, що сприяє їхній соціальній інтеграції та розвитку потенціалу

‍

Автори звіту: Любомир Мисів, Наталія Халімоненко, Роман Борисов, Анна Константінова

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) опитала 240 Захисників і Захисниць України в рамках дослідження "Проблеми ветеранів війни в Україні". Опитування проводилося з ініціативи Українського ветеранського фонду Міністерства в справах ветеранів України та є частиною проєкту "Портрет ветерана 2025".

Так команда дослідників дізналася про основні виклики в житті ветеранів при поверненні до цивільного простору, їхні потреби й уявлення про ефективність програм підтримки.

Виклики в цивільному житті

Третина українських ветеранів відчуває, що сьогодні суспільство не поважає їх

• Водночас, 60% опитаних ветеранів відповіли, що суспільство все ж поважає ветеранів. Також більшість респондентів (58%) вважає, що суспільство не поінформоване про потреби та проблеми ветеранів у цивільному житті.
• Психоемоційна нестабільність (84%), зловживання алкоголем чи наркотиками (79%), нерозуміння суспільства (76%), проблеми з фізичним здоров’ям та труднощі з отриманням медичної допомоги (75%), відсутність роботи (73%), відсутність інклюзивного простору та адаптованого робочого місця для осіб з інвалідністю (72%), конфлікти у сім’ї, родині (71%) – негативні явища, які, на думку ветеранів, можуть імовірно виникнути в їхньому житті після повернення з війни.
• Про невідповідність військового досвіду для цивільного життя говорили 60%, проблеми з оформленням соціальних пільг – 58%, ризик порушення законів, участь в злочинності – 51%, самогубства – 48%.

Забезпеченість потреб ветеранів

Ми попросили ветеранів оцінити, наскільки забезпечені різні їхні потреби за 5-бальною шкалою (1 – зовсім не забезпечено, 5 - повністю забезпечено). Респонденти також могли вказати, що такої потреби в узагалі них нема.

• Найкраще оцінюють можливість пільгового проїзду (4,3 бала у середньому).
• Умовно середні оцінки отримали медичне забезпечення (3,3), фізична реабілітація та/або протезування (3,3), працевлаштування (3,2), психологічна підтримка (3,1), освітні потреби/перекваліфікація (3,1 бала), інформаційно-консультаційна підтримка (3,1), розвиток власної справи/бізнесу (3,0) і матеріальна підтримка родини (3,0).
• Найгірше опитані оцінили юридичну підтримку (2,7) та забезпеченість житлом (2,6).

Яка підтримка потрібна ветеранам?

Матеріальна (50%) та медична (43%) підтримка – основні запити ветеранів.

• Близько чверті опитаних позначили психологічну підтримку (28%) і допомогу з житлом (26%), кожен п’ятий (22%) - юридичну підтримку.
• Лише кожен десятий зазначив, що не потребує жодної підтримки сьогодні.

Користування пільгами та програмами підтримки

• Найчастіше ветерани користуються субсидіями на оплату комунальних послуг (69%), безоплатним проїзд (52%), медичним обслуговуванням (41%), пенсією (33%).
• Про грошову допомогу згадували 21%,  психологічну реабілітацію – 14%, пільги на навчання – 12%, освітні послуги та пільги – 10%.
• Лише 8% опитаних зазначили, що не користуюся жодними із згаданих пільг, чи програм.

Ефективність програм підтримки ветеранів

• Оцінки щодо загальної ефективності державних ветеранських програм розділилися: 51% вважають, що вони є ефективними, а 40% опитаних ставлять їх ефективність під сумнів.
• Державні програми з реабілітації та протезування для осіб з інвалідністю ефективними вважають 59% опитаних, 27% опитаних мають протилежну думку, а 15% не змогли оцінити.
• Оцінки щодо доступності (інклюзивності) для осіб з інвалідністю громадського простору також розділилися: 47% вважають, що вони є цілком або скоріше доступними, 47% опитаних ставлять їх доступність під сумнів, ще 7% – не змогли оцінити.
• Натомість ефективність програм неурядових організацій (громадські організації, благодійні фонди, волонтерські об’єднання) з підтримки ветеранів та ветеранок оцінюється респондентами значно краще. 75% опитаних вважають їх цілком або скоріше ефективними, 17% – протилежної думки.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.