Прес-релізи

Попри втому від війни та зростання економічних занепокоєнь, українці зберігають демократичну орієнтацію, високий рівень довіри до ключових безпекових інституцій та підтримку європейського курсу. Про це свідчить опитування Соціологічної групи "Рейтинг" для Westminster Foundation for Democracy (січень 2026).

Дослідження охопило теми демократичної стійкості українського суспільства в умовах війни, довіри до державних та громадських інституцій, підтримки європейської та євроатлантичної інтеграції, ставлення до виборів під час воєнного стану, оцінки ефективності державного управління, ролі ветеранів у суспільно-політичному житті, а також впливу війни й економічних труднощів на суспільні настрої.

Ключові знахідки:

• Українці зберігають чіткий проєвропейський курс: більшість підтримує вступ до ЄС та НАТО, а також готова підтримувати складні реформи, пов’язані з євроінтеграцією, навіть попри можливе тимчасове погіршення рівня життя.
• Найвищу довіру суспільства мають безпекові та громадські інституції - насамперед ЗСУ, волонтерські ініціативи та ветеранські спільноти.
• Попри підтримку демократії як моделі розвитку держави, українці обережно ставляться до проведення національних виборів під час війни, хоча місцеві вибори сприймаються дещо позитивніше.
• У суспільстві зростає запит на ефективність державного управління, прозорість та підзвітність влади. Більшість критично оцінює ефективність використання державних коштів.
• Війна суттєво впливає на суспільні настрої: українці говорять про втому, економічні труднощі та психологічне виснаження, однак це не трансформується у відмову від демократичного курсу держави.
• Молодь демонструє більш відкриті погляди на політичну участь та модернізацію демократичних процесів — зокрема частіше підтримує проведення виборів під час війни та позитивніше ставиться до електронного голосування.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Як відрізняються гендерні стереотипи в Україні та країнах ЄС? Про це дізнайтеся в другому випуску серії досліджень "Спільні контури".

Нагадуємо, що "Спільні контури" - це опитування про Україну в європейському контексті, де ми віддзеркалюємо запитання та співставляємо дані власних опитувань українців з даними інших опитувань у країнах ЄС, країнах-кандидатах й інших країнах Європи. У цьому випуску порівнюємо дані власного дослідження з даними Eurobarometer – серії офіційних опитувань ЄС від Європейської Комісії та Європейського Парламенту.

Примітка: дані Eurobarometer належать безпосередньо ЄС, і ми дякуємо за відкритий доступ до них.

Ключові знахідки

‍Ми запропонували респондентам висловитися стосовно п'яти тверджень про чоловіків і жінок з опитування Eurobarometer.

"Найважливіша роль жінки — піклуватися про дім і родину"

• ‍З цим поглядом згодні 66% опитаних українців, третина — не згодна.
• Погляди українців у цьому контексті збігаються з загальним трендом у Східній Європі, але українці цю тезу підтримують менше, ніж, наприклад, респонденти в Словаччині (75%), Болгарії (74%), Угорщині (71%).
• З іншого боку, українці помітно більше погоджуються з цим стереотипом, ніж громадяни країн ЄС у середньому (42%).

"Загалом, сімейне життя страждає, коли мати працює повний робочий день"

• ‍Тезу підтримує більшість респондентів в Україні (59%), але більше як третина (38%) – проти.
• Загалом це випадок, де серед країн Європи радше вирізняються держави півночі – там стереотип підтримують значно менше. Натомість у середньому в ЄС цю ідею найчастіше все ж підтримують (51%)
• Тож у цілому погляди українців у цьому контексті співставні з середнім показником ЄС.

"Найважливіша роль чоловіка — заробляти гроші"

• ‍Щодо цього твердження думка респондентів в Україні доволі розділена: погоджується понад половина (58%), 40% – не підтримують.
• За цим уявленням українське суспільство наближене до суспільств Румунії (60% згодні) та країн Балтії (Латвія — 60%, Литва — 57%, Естонія — 55%).
• У середньому в 27 країнах ЄС цю тезу підтримують 42%, тобто Україна виглядає більш консервативною. 

"Жінки недостатньо амбітні, щоб обіймати вищі керівні посади в організації"

• З цим стереотипом щодо кар’єри не погоджується абсолютна більшість українців (81%).
• Насправді, за рівнем незгоди з цим твердженням Україна переважає середній показник країн ЄС і практично всі країни Східної Європи. Для порівняння: у Польщі незгоду висловлюють 56%, а в Угорщині — 61%.
• Фактично, це випадок, де українці ще більше відмовляються від стереотипів, ніж у середньому громадяни ЄС (там не згодні з тезою 74%). 

"Загалом, чоловіки за своєю природою менш компетентні, ніж жінки, у виконанні домашніх обов'язків"

• ‍Тут оцінки українців діляться приблизно навпіл: 49% – підтримують, 48% – не підтримують.
• Респонденти в Україні рідше схильні до цього стереотипу, ніж сусіди в Угорщині (84% підтримують), Польщі (64%), Словаччині (63%), а також, наприклад, ніж респонденти в Італії (63%) чи Болгарії (61%).
• Загалом же розподіл думок в Україні майже збігається з середнім показником ЄС. Хіба що в середньому в країнах ЄС трохи менше людей, які цілком погоджуються зі стереотипом (15% порівняно з 20% в Україні).

‍

Резюме: Східноєвропейський тренд і відмова оцінювати професійні якості людини за статтю

1. Українці переважно не підтримують твердження про те, що чоловіки або жінки є менш здібними до виконання якихось завдань (жінки – професійних, а чоловіки – побутових). Це незгода з думкою, що особисті якості людини залежать від статі.
2. Натомість респонденти в Україні схильні підтримувати модель більш традиційного розподілу ролей: чоловік – заробляє, жінка – піклується про дім і родину. 
3. Менш консервативні погляди мають молодші респонденти віком 18–35, особливо жінки.
4. Загалом, погляди українців щодо зазначених гендерних питань є більш консервативними, ніж у країнах Центральної, Північної, Західної та Південної Європи. 
5. Україна відтворює загальні тренди країн Східної Європи, хоча подекуди українці навіть менш схильні до гендерних стереотипів, ніж суспільства держав-сусідів (наприклад, твердження щодо недостатньої амбітності жінок для роботи на високих посадах українці відштовхують значно більше, ніж респонденти в Польщі чи Угорщині).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Якої самореалізації хочуть молоді українці? У яких сферах вони хочуть працювати, як розставляють пріоритети?

Восени 2025 Rating Group (Соціологічна група "Рейтинг") розпитала про це понад 2 тисячі українців віком 14-35 років в Україні та 600 представників української молоді в країнах Європейського Союзу. Нижче пропонуємо ключові результати кількісного етапу в контексті професійної самореалізації.

Ці знахідки є частиною великого комбінованого дослідження "Вплив війни на молодь в Україні 2025", що проводилося Rating Group за ініціативи Міністерства молоді та спорту України й підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН, UNDP) в Україні та Уряду Данії. Дослідницький проєкт демонструє те, як почувається та як змінюється українська молодь під час повномасштабної війни.

Пріоритети молоді в наступні 5 років

Фінансова незалежність і самореалізація - ключові особисті цілі молодих українців на 5 років

• Головними особистими цілями молодих українців є фінансова незалежність (57% удома та 64% за кордоном) і самореалізація (46% і 56%). Про фінансову незалежність в Україні більшою мірою кажуть респонденти віком 14-19.
• Молодь в Україні частіше хоче займатися власною справою (29% порівняно з 19% серед молодих українців у ЄС) і придбати житло (27% порівняно з 19%).
• Закономірно, що створити сім'ю в найближчі п'ять років частіше планують респонденти 20–24 років (37%) та 25–29 років (30%).
• Українська молодь за кордоном також часто каже про ціль закріпитися за кордоном (33%), і це ж перегукується з завершенням або продовженням освіти (28%).

‍Де вони хочуть працювати?

Власний бізнес, IT, творчі професії, юриспруденція - найпопулярніші напрями кар'єри для українською молоді

• Дві третини опитаних молодих людей в Україні хочуть працювати в приватному секторі. Натомість кожен п'ятий респондент каже про державний сектор, а 8% - про громадський.
• На прохання обрати три найбажаніші професії молоді люди в Україні найчастіше називали роль підприємця (30%).
• Популярними серед молодих українців удома є також професії спеціаліста/ки з програмного забезпечення (17%), дизайнера/ки (18%), юриста/ки (15%), творчі професії (14%) чи менеджера/ки в комерційній фірмі (13%). Військова служба як професія приваблює 12% опитаних.
• Молодь за кордоном помітно частіше обирає професії: підприємець (38%), спеціаліст/ка програмного забезпечення і  комп’ютерної техніки (28%) і творчі професії (27%).
• Водночас, чверть респондентів за кордоном (27%) позначили варіант "іншої професії" (для порівняння - в Україні таких 7%).

‍Навички, які хоче розвинути молодь

Молодь в Україні частіше фокусується на цифровій грамотності, а українська молодь у ЄС - на soft skills, стресостійкості, підприємницьких навичках

Ми попросили респондентів позначити з переліку до п'яти навичок і вмінь, які вони хотіли б розвинути для досягнення своїх планів на майбутнє.

• Серед молоді в Україні найбільший попит на розвиток стресостійкості та комп’ютерної грамотності (їх позначила більш як третина). Близько чверті опитаних в Україні зазначили про важливість навичок креативності та підприємництва, а також критичного мислення.
• Молодь за кордоном загалом обирає більше опцій у цьому запитанні. Відносно більшу увагу вона приділяє навичкам стресостійкості (44% проти 36% в Україні), підприємницьким навичкам (37% проти 23% в Україні), продуктивності (33% проти 11%), а також комунікативності, гнучкості, лідерству і соціальній включеності.
• Загалом молодь за кордоном більш орієнтована на «м’які» навички (soft skills) адаптації та соціальної взаємодії, тоді як молодь в Україні відносно частіше фокусуються на цифрових компетенціях (35% порівняно з 25% за кордоном).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) запускає спеціальний дослідницький проєкт «Спільні контури». Це опитування про Україну в європейському контексті, де ми віддзеркалюємо запитання та співставляємо дані власних опитувань українців з даними інших опитувань у країнах ЄС, країнах-кандидатах й інших країнах Європи.

У першому випуску "Спільних контурів" дізнайтеся про те, як українці ставляться до Європейського Союзу в порівнянні з іншими країнами Європи. Цього разу ми порівнюємо дані власного дослідження з даними Eurobarometer – серії офіційних опитувань ЄС від Європейської Комісії та Європейського Парламенту.

Примітка: дані Eurobarometer належать безпосередньо ЄС, і ми дякуємо за відкритий доступ до них.

Довіра до ЄС як інституції

Більшість українців довіряють ЄС як інституції, показник довіри є навіть дещо більшим, ніж у деяких країнах ЄС

• Більшість українців довіряють ЄС як інституції (53%), натомість 41% не довіряють, а ще 6% - вагаються.
• ‍В Україні відсоток довіри до інституції ЄС є дещо вищим, ніж в середньому в самих країнах ЄС (48%).
• Зокрема, українці висловлюють більше довіри до ЄС, ніж громадяни низки держав Західної, Центральної та Південної Європи (Франція, Кіпр, Греція, Словенія, Бельгія, Чехія, Болгарія).
• Серед країн-кандидатів схожий рівень довіри до ЄС мають у Молдові (55%), а також Боснії і Герцеговині (56%).

Бачення майбутнього ЄС

В умовах війни українцям притаманний стриманий оптимізм щодо майбутнього ЄС і трохи більше скепсису, ніж в інших країнах-кандидатах

• Більш як половина респондентів в Україні оптимістично налаштовані стосовно майбутнього Європейського Союзу (54%). Утім третина респондентів (35%) має песимістичний погляд, а ще 12% - вагаються.
• У середньому в країнах ЄС 59% респондентів налаштовані оптимістично, песимістично - 38%. З точки зору балансу між позитивним і негативним баченням, Україна доволі близька до загальноєвропейського тренду.
• Водночас, в Україні доволі високий відсоток відповіді "не знаю", якщо порівнювати з більшістю країн Європи (там ця частка здебільшого коливається між 1-5%).
• Серед країн-кандидатів на членство в ЄС Україна має відносно більш стримане бачення. Наприклад, наші сусіди в Молдові мають 64% оптимістичних поглядів.

Емоційне сприйняття ЄС

Українці поділяють загальноєвропейський тренд позитивно-нейтральних почуттів щодо ЄС

• Відносна більшість українців мають нейтральні почуття щодо ЄС (46%), а 40% - позитивні. Про негативне сприйняття зазначає кожен 10-й респондент.
• У країнах ЄС у середньому 38% мають нейтральні відчуття, 42% - позитивні, а 19% - негативні. Тобто в Україні більше нейтрального сприйняття, але й помітно менше виражено негативних відчуттів до ЄС, ніж в багатьох країнах-членах.
• У цілому за загальним балансом позитивного та негативного сприйняття українці входять у загальноєвропейський тренд.
• Порівнюючи з не-членами ЄС, в Україні сприйняття Євросоюзу позитивніше, ніж, наприклад, у Сербії (34%), Грузії (36%) чи Великій Британії (37% позитиву, але й 20% негативу).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

21 лютого – 3 березня 2026 Соціологічна група Рейтинг (Rating Group) провела опитування мешканців Закарпатської області щодо бачення загальної ситуації в області та окремих питань економічного розвитку.

Оцінка загальної ситуації

• Думки щодо стану справ в Закарпатській області розділилися: 45% кажуть, що справи рухаються в правильному напрямку, 42% – що в неправильному, а ще 13% – вагаються.
• Так само різняться думки щодо економічного зростання регіону: половина респондентів не помічає покращення, натомість 45% вважають, що покращення є, а 5% – вагаються.
• Більш оптимістично щодо загальної ситуації економічного зростання регіону налаштована молодь віком 18-35, більш забезпечені категорії населення, частіше мешканці Ужгорода.

Ставлення до ініціатив з релокації до Закарпаття

• Абсолютна більшість респондентів позитивно ставиться до ініціатив з релокування інфраструктури з інших регіонів до Закарпаття для її забезпечення.
• Так, переміщення закладів вищої освіти до Закарпатської області підтримують 74% опитаних. Ще 18% ставляться нейтрально, а негативно – 6%.
• До переміщення підприємств до області добре ставляться 68%, ще 18% – нейтрально. а негативно – 9%.

Ставлення до деяких економічних ініціатив

• Будівництво вітрових електростанцій у горах для генерації електроенергії в регіоні також підтримує більшість респондентів (68%), проти – 24%. Ініціатива є більш популярною серед мешканців сіл та інших міст, менше підтримується – в Ужгороді.
• Більшість також підтримує будівництво гідроелектростанцій на річках (63%), натомість проти цього виступає кожен четвертий респондент (29%).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Чи помічають українці нерівність між чоловіками та жінками? Які гендерні стереотипи все ще поширені, а які – вже віджили своє? Чи є українці сьогодні прихильниками традиційного розподілу гендерних ролей у сім’ї, парі? 

Урешті, як у цьому контексті змінилося українське суспільство за останні 10+ років?

Щоби дізнатися це, наприкінці лютого 2026 Rating Group і дослідницька лабораторія Rating Lab опитали українців щодо питань гендерної (не)рівності, стереотипів і бачення стосунків в сімʼї та парі. Результати показуються в динаміці, для цього ми порівнюємо дані з аналогічними дослідженнями, які ми проводили у 2015 і 2021 роках.

"Наше дослідження в динаміці свідчить про поступову трансформацію гендерних уявлень в Україні: гендерна рівність відчувається більше, традиційні стереотипи слабшають, а партнерські моделі стають більш прийнятними, особливо серед молоді, яка є більш прогресивною та егалітарною" - підсумовує Маріанна Ткалич, CEO Rating Lab, проф., доктор психологічних наук

Сприйняття нерівності

Більшість вважає нерівність рідкісним явищем в Україні, але особливих змін за останні 10+ років опитування не зафіксувало.  

• 60% респондентів кажуть, що нерівність між чоловіками й жінками – це загалом рідкісне явище в Україні. Протилежної думки – третина респондентів, ще 7% – вагаються.
• Значних коливань у сприйнятті цього питання за останнє десятиліття ми не фіксуємо. 
• Проте, песимізм помітно виріс у молодих чоловіків віком 18-35. Якщо в 2021 році про розповсюдженість нерівності казали 30%, то нині – 41%.
• Натомість серед жінок 18-35 навпаки зріс оптимізм: у 2021 році 42% респонденток з цієї категорії вважали, що нерівність є розповсюдженою, а зараз – близько третини.

Гендерні стереотипи

В українському суспільстві поступово зменшуються упередження щодо чоловіків і жінок. Молодь більше відмовляється від усталених стереотипів.

Ми запропонували респондентам висловити згоду/незгоду стосовно гендерних стереотипів, які були раніше широко розповсюджені.

Більшість респондентів відкидає майже всі ці стереотипи. Виняток – уявлення, що чоловік має повністю забезпечувати свою сім’ю (підтримують 69%).

У динаміці ж бачимо, що за останні п’ять років усі ці стереотипи стали менш поширеними. Особливо стрімко зменшилася підтримка тез, що успішна кар’єра важливіша чоловікам і що жінка має слухатися чоловіка.

“Чоловік має повністю забезпечувати свою сім’ю”

• Це єдиний стереотип, з яким погоджується більшість – наскрізно в усіх статево-вікових категоріях.
• Відносно менше з цим згодні молоді жінки (60% порівняно з 66% серед старших жінок і 72-74% серед чоловіків загалом).
• Підтримка цієї ідеї поступово зменшується з роками: якщо в 2015 середній індекс за шкалою від 1 («зовсім не погоджуюся») до 4 («цілком погоджуюся») становив 3,3, то зараз – 2,9.

“Головне покликання жінки – народити дітей", “Успішна кар’єра важливіша чоловіку, ніж жінці”

• Більшість ці стереотипи не підтримує. Проти першого – 57%, проти другого – 65%. ‍
• У цьому контексті особливо вирізняється молодь – як чоловіки, так і жінки. Наприклад, тезу про те, що народження дитини є головним покликанням жінки, не підтримують 75% молодих чоловіків і 85% молодих жінок віком 18-35.
• Для порівняння: більшість жінок (54%) і чоловіків (59%) віком 51+ таки підтримують цю ідею. 

“Для чоловіків секс важливіший ніж для жінок”

• У цьому питанні думки респондентів розподілилися більш рівномірно. Більшість не підтримує цю тезу (52%), але все ж значна частина погоджується (40%). Ще 9% вагаються.
• Тут знову ж таки вирізняється молодь: стереотип не підтримують дві третини чоловіків віком 18-35 і 60% жінок цієї ж вікової категорії.

“Жінка повинна слухатися чоловіка", “Жінка несе відповідальність за небажану вагітність більше, ніж чоловік”

• Ці стереотипи не підтримують 69% респондентів.
• Динаміка щодо цих питань також стрімка. Наприклад, якщо в 2015 році показник, що жінка має слухатися чоловіка, складав 2,8 балів, то у 2026 – 2,0 бали.
• Також у 2015 році показник тези “Жінка несе відповідальність за небажану вагітність більше, ніж чоловік” був 2,4, а зараз – 2,0.

Ролі в сім’ї, парі

В українських сімʼях і парах частково залишається традиційний розподіл ролей, коли жінки готують (60%) і беруть на себе хатні справи (48%), а чоловіки – більше заробляють (68%)

Про розподіл ролей ми розпитали в українців, які мають або раніше мали пару.

• ‍Найчастіше порівну розподіляється розпоряджання бюджетом (61%), ініціювання сексуальних стосунків (56%), керування родиною (55%), обов’язки з виховання дітей (48%) й організація відпочинку (46%).
• Водночас, якщо порівнювати, хто все ж таки більш відповідальний – чоловік чи жінка, – то на жінок відносно більше покладають приготування їжі, хатні справи, виховання дітей, організацію сімейного відпочинку, розпорядження сімейним бюджетом. На чоловіків відносно більше покладають, окрім заробітку, головування в родині, ініціювання сексуальних стосунків.
• У динаміці бачимо, що приготування їжі, виховання дітей і головування в сім’ї – це ролі, які поступово рухаються до партнерського формату, тобто поділу порівну. Утім, роль заробітку і надалі делегується більшою мірою чоловікам.
• Молодь значно менш схильна підтримувати традиційні моделі, натомість їм більше до вподоби егалітарний (рівний) розподіл ролей. Винятком є знову ж таки питання заробітку. На чоловіків це покладають 80% самих чоловіків віком 18-35, серед жінок цього віку такої думки дотримуються 74%.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Більшість українців не святкуватимуть 8 березня у 2026 році, популярність свята знизилася

Як свідчать дані нового всеукраїнського опитування Rating Group, цього року святкувати 8 березня висловили намір 45% респондентів. Натомість понад половина опитаних (52%) кажуть, що не будуть відзначати.

Для порівняння: п'ять років тому (у лютому 2021) 8 березня відзначала абсолютна більшість - 68%.

‍Популярність 8 березня знизилася наскрізно серед різних соціально-демографічних категорій населення.

Відносно частіше про святкування кажуть респонденти зі Сходу (61%) і Півдня (51%), а також чоловіки середньої вікової категорії 36-50 років (58%). Водночас, жінки цієї ж вікової категорії зазначають про святкування рідше (42%).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Більшість українців виступає проти блокування Telegram в Україні, але підтримує активніший контроль з боку правоохоронних органів

Про це свідчать результати нового всеукраїнського опитування Соціологічної групи Рейтинг (Rating Group).

Нещодавно в публічному просторі поновилася дискусія щодо блокування (обмеження) роботи месенджера Telegram. Тож наприкінці лютого 2026 Rating Group запитала в українців, що вони думають з цього приводу.

Користування Telegram

• Загалом 67% українців є більш-менш активними користувачами Telegram.
• Частіше ним користуються молодші респонденти, мешканці Києва й обласних центрів, громадяни з вищим рівнем доходів.

‍Оцінка безпечності месенджера

‍Більшість не бачить загрози для себе особисто, але відносно частіше визнають про ризики для національної безпеки

• Абсолютна більшість респондентів (72%) вважає, що Telegram ніяк не впливає на їхню особисту безпеку. Лише 8% вважають, що користування месенджером негативно впливає на особисту безпеку, а 15% - що позитивно.
• Щодо впливу на національну безпеку думки респондентів розходяться. Близько третини висловлюють думку, що ніякого впливу нема, а ще чверть вагається з відповіддю.
• Водночас, кожен 4-й респондент (28%) вважає, що Telegram негативно впливає на національну безпеку.

Ставлення до обмеження Telegram

• 76% респондентів виступають проти повного блокування Telegram в Україні. Натомість підтримують таку ідею 16%.
• З іншого боку, більшість опитаних підтримують посилення контролю правоохоронних органів над месенджером, а 41% проти цього.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Українці здебільшого вважають переїзд громадян за кордон проблемою для країни, а от до приїзду іноземців ставляться відносно позитивно

У випуску №3 дослідження End of Year Survey розповідаємо більше про те, як українці ставляться до міграції, і порівнюємо це з суспільними поглядами в інших країнах Європи.

End of Year Survey (EoY) - це глобальне щорічне опитування міжнародної соціологічної асоціації Gallup International про майбутнє, щастя й очікування населення різних країн. У 2025 році опитано 64,097 респондентів у 61 країні світу. В Україні опитування EoY вже третій рік поспіль проводить Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group).

Ставлення до виїзду з країни

• Абсолютна більшість українців (63%) вважають, що переїзд громадян за кордон шкодить Україні, тоді як лише 11% бачать у цьому користь.
• Відносно менш критично налаштовані молодші респонденти віком 18-35.
• Загалом Україна входить до топ-10 країн Європи з найбільш негативним сприйняттям еміграції.

Ставлення до приїзду людей з інших країн

Українці помірно позитивно ставляться до приїзду людей з інших країн

• Найчастіше (37%) респонденти вважають, що це приносить Україні користь, тоді як 27% говорять про шкоду. Також значна частина (28%) займає нейтральну позицію.
• Більш позитивне ставлення мають молодші респонденти, молоді жінки - ще частіше (59%), ніж молоді чоловіки (41%). Серед регіонів найбільш позитивним ставленням вирізняється Київ - там 50% говорять про користь від імміграції до України.
• Ставлення українців до імміграції є співставним або навіть дещо позитивнішим, ніж у багатьох інших країнах Європи.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

У серпні 2025 року Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) опитала 2000 молодих українців та українок, щоб зрозуміти їх потреби та настрої. Дослідження проведене за ініціативи Міністерства молоді та спорту України.

Настрої молоді: обережний оптимізм

Попри складні обставини війни, більшість української молоді демонструє помірно оптимістичні настрої щодо майбутнього країни.

• 52% молодих людей відчувають оптимізм щодо майбутнього України, а 41% мають песимістичні настрої.
• Щодо особистого життя: близько трьох чвертей молоді задоволені своїм життям.
• 38% вважають, що економічне становище їхньої сім’ї залишиться без змін, третина очікує покращення, а 19% прогнозують погіршення.
• При цьому 43% зазначають, що за останній рік економічна ситуація його родини не змінилася, тоді як близько 40% відчули її погіршення.

Найбільші загрози: економіка та безпека

Серед ключових ризиків для країни, які хвилюють молодь найбільше:

• зростання цін та інфляція (41%)
• економічна криза (37%)
• посилення обстрілів (32%)
• подальша окупація територій (27%)
• конфлікти в суспільстві (21%)

Цінності та пріоритети

• У системі особистих пріоритетів молоді найчастіше згадуються: здоров’я (59%), діти (33%), щаслива родина (32%), відчуття безпеки та впевненості у майбутньому (29%).
• Коли молодь говорить про найважливіші пріоритети сьогодні, домінують питання війни та майбутнього держави: перемога України у війні (44%), родина та близькі (41%), відновлення України (39%), власне здоров’я (37%).

Проблеми молодих сімей

На думку респондентів, молоді сім’ї сьогодні стикаються передусім з такими труднощами:

• фінансові проблеми (76%)
• психологічний стрес (39%)
• відсутність доступного житла (33%)
• труднощі з працевлаштуванням (30%).

Молодіжна політика: ключові очікування

• Найбільш актуальними напрямами державної молодіжної політики респонденти називають освіту та професійне навчання (47%), психологічну підтримку (33%), розвиток кар’єри та працевлаштування (26%), забезпечення житлом (19%).
• Водночас молодь вважає, що державній політиці бракує насамперед фінансування (53%), реальних можливостей для самореалізації (43%), залучення молоді до ухвалення рішень (33%).

Геополітичні орієнтації

• 74% підтримують вступ України до ЄС
• 71% підтримують вступ до НАТО

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

На початку лютого 2025 Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) дізналася про те, як українці сприймають сервіси поштових посилок і міжнародної пошти, як ними користуються та що думають про можливе підвищення податків на міжнародні посилки.

Головне

• Абсолютна більшість респондентів (82%) не підтримує введення ПДВ 20% на усі міжнародні посилки.
• Приблизно половина українців активно користуються посилками по Україні, а міжнародні посилки за останній рік отримувала третина.
• Дві третини українців відзначають важливість міжнародних посилок під час війни.

Користування сервісами посилок

• Майже третина українців (29%) за останній рік отримувала міжнародні посилки. Здебільшого (68%) вартість посилки складала до 50 євро, і це найчастіший варіант як серед заможніших громадян, так і громадян з меншим рівнем забезпеченості.
• Водночас, близько половини українців активно користуються послугами поштової доставки посилок в межах України, тобто отримують або передають посилки принаймні раз на кілька місяців. З них більш як третина робить це кілька разів на місяць.
• Серед тих, хто отримував товари з-за кордону, майже третина (29%) замовляла товари, які були важливими для подолання наслідків енергетичної кризи.
• Загалом найпопулярнішими товарами, які отримували через міжнародну пошту, є одяг і взуття (45%), а також павербанки, акумулятори, зарядні пристрої (26%).

Оцінка важливості міжнародних посилок

• Більшість українців відзначають важливість міжнародних поштових посилок під час війни (64%), зокрема чверть вважає їх критично важливими.
• Абсолютна більшість переконана, що подорожчання міжнародних посилок може негативно впливати на волонтерську діяльність й оборону (79%).
• Ще більше українці переконані, що на ці сфери можуть негативно вплинути затримки міжнародних посилок (85%).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Як українське суспільство ставиться до Папи Римського Лева XIV? Розповідаємо в випуску №2.2 дослідження End of Year Survey.

End of Year Survey (EoY) - це глобальне щорічне опитування міжнародної соціологічної асоціації Gallup International про майбутнє, щастя й очікування населення різних країн. У 2025 році опитано 64,097 респондентів у 61 країні світу. В Україні опитування EoY вже третій рік поспіль проводить Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group).

Ключові знахідки

• Позитивно до Папи ставляться 56% респондентів в Україні. Це більше, ніж в середньому в 58 країнах світу (49%).
• Зокрема, в Україні 11% респондентів сприймають Лева XIV дуже позитивно й 45% - скоріше позитивно. Ще 22% мають до нього негативне ставлення, а 23% - вагаються. Тобто загалом ідеться про помірно позитивне ставлення.
• Тепліше ставлення до Папи Лева XIV у західних областях України (67% мають добре ставлення)
• ‍Найкраще до Папи ставляться в Кенії, Хорватії, Азербайджані, Перу, Еквадорі, Угорщині, Словацькій Республіці, Португалії, Ірландії, Польщі.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

У випуску №2.1 дослідження End of Year Survey розбираємо, що українці розповіли про ставлення до очільників США, Китаю та росії в кінці 2025 року.

End of Year Survey (EoY) - це глобальне щорічне опитування міжнародної соціологічної асоціації Gallup International про майбутнє, щастя й очікування населення різних країн. У 2025 році опитано 64,097 респондентів у 61 країні світу. В Україні опитування EoY вже третій рік поспіль проводить Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group).

Президент США Дональд Трамп

• ‍До президента США Дональда Трампа українці ставляться помірно негативно.
• Найчастіше (47%) респонденти мають до президента США скоріше негативне ставлення, ще 25% ставляться дуже негативно. Загалом позитивне ставлення - у 22%.
• Відносно краще ставлення до Трампа мають молоді чоловіки 18-35 років (35%).

Президент КНР Сі Цзіньпін

• До президента КНР Сі Цзіньпіна в Україні переважає негативне ставлення.
• 80% українців ставляться до лідера Китаю негативно (40% - дуже негативно, 40% - скоріше негативно).
• Кожен десятий респондент має позитивне ставлення, а ще кожен десятий вагається.

‍Президент росії владімір путін

• До очільника рф владміра путіна українське суспільство ставиться вкрай негативно.
• Загалом негативно до очільника росії ставляться 99% респондентів в Україні.
• У світі він сприймається також переважно негативно - так думають у середньому близько двох третин респондентів у 58 країнах. Найбільш негативно путіна оцінюють у країнах Північної Європи, Естонії, Республіці Корея (Південній Кореї), Нідерландах, Польщі, Японії, Іспанії.
• Позитивніше ставлення до путіна мають респонденти в Сербії, Індії, Азербайджані, Південній Африці, Таїланді, Вірменії, Кенії, Мексиці, Малайзії, Еквадорі.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

End of Year Survey (EoY) - це глобальне щорічне опитування міжнародної соціологічної асоціації Gallup International про майбутнє, щастя й очікування населення різних країн. У 2025 році опитано 59 636 респондентів у 60 країнах світу. В Україні опитування EoY вже третій рік поспіль проводить Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group).

Це перший випуск публікації з серії EoY. Його тема - загальні очікування українців від наступного року. Для цього в листопаді 2025 ми запитали 1000 громадян про їхнє бачення загальної ситуації, очікування щодо економічного розвитку та миру в світі.

Загальні очікування щодо 2026 року

Відносна більшість українців загалом оптимістично дивляться на 2026 рік. Але тенденція - на зниження позитивних настроїв і збільшення скепсису щодо змін.

• У 2023 році половина (51%) українців вважала, що наступний рік буде кращим, а зараз таку думку мають 39%. Тим не менш, це все ще відносно частіший погляд на ситуацію.
• ‍Відсоток тих, хто вважає, що нічого не зміниться, складає 27% (порівняно з 20% у 2024 році). Також практично не змінилася частка "песимістів": як і в 2024 році, зараз кожен четвертий респондент вважає, що наступний рік буде гіршим.
• Більш оптимістично на ситуацію дивляться мешканці сіл, а також старші люди віком 51+. Натомість найбільше песимізму - серед молодших чоловіків, особливо віком 18-35.
• Загалом у Західній і Східній Європі переважають настрої стагнації та погіршення. На цьому тлі українці є радше оптимістами.

Економічні очікування

Як і рік тому, українці готуються до економічних труднощів. Це вписується в загальноєвропейський і світовий тренд економічного песимізму

• Уявлення про економічні перспективи майже не змінилися за рік: близько двох третин респондентів вважають, що 2026 буде роком економічних труднощів, кожен десятий очікує, що буде процвітання, а кожен п'ятий - що нічого не зміниться. У 2023 частка економічного песимізму була дещо нижчою (52%), але ось уже другий рік тримається на рівні 63-64%.
• ‍Трохи оптимістичніше економічні очікування мають мешканці Заходу, сіл. І знову ж таки більш негативне бачення мають молоді чоловіки.
• Загалом економічний песимізм є глобальним трендом, особливо в Західній і Східній Європі. У свою чергу, Україна входить у топ-5 країн з найбільшим економічним песимізмом разом з Бельгією, Францією, Латвією та Німеччиною.

‍Очікування щодо миру в світі

У суспільстві зростають сподівання на мир у світі

• Сценарії щодо миру в світі розбилися приблизно порівну: одна третина українців вважає, що рік буде мирнішим, друга - що таким самим, третя - що більш неспокійним.
• Однак бачимо тенденцію зростання надії на мирніший світ: якщо зараз таке уявлення має третина українців, то ще в листопаді 2023 було 26%.
• ‍В абсолютній більшості країн, де проводилося опитування, домінує переживання, що світ буде більш неспокійним. Наприклад, у Західній Європі так вважають 55%, а в Східній - 42%. Таким чином, українці мають дещо більше сподівань на покращення безпекової ситуації в світі.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) і Міжнародна організація з міграції (МОМ Україна) / Internetional Organization of Migration (IOM Ukraine) опублікували результати спільного дослідження соціальні послуги для ветеранів в Україні. Дослідження проводилося за підтримки Європейського Союзу та в співпраці з Міністерством у справах ветеранів України.

Завдання дослідження - визначити чинники, які сприяють або перешкоджають соціальній інтеграції ветеранів війни, а також дізнатися оцінку взаємодії з системою отримання соціальних послуг, зокрема через ЦНАП як індикаторів стану впровадження Стратегії ветеранської політики в Україні.

Опитування охопило ветеранів війни різних демографічних груп, у тому числі осіб з інвалідністю, а також працівників ЦНАП з усіх регіонів України, підконтрольних Уряду. Крім того, було проведено глибинні інтерв’ю з ветеранами війни, фахівцями з супроводу, представниками громадських організацій та лідерами думок, діяльність яких безпосередньо пов’язана з формуванням ветеранської політики. Отримані дані дозволяють проаналізувати, наскільки чинна інфраструктура, механізми надання послуг і державні гарантії відповідають цілям Стратегії ветеранської політики.

Ключові знахідки

Основні труднощі при поверненні ветеранів війни до цивільного життя пов’язані з нерозумінням суспільства, складнощами з оформленням соціальних виплат, працевлаштуванням та доступом до медичної й психологічної підтримки.

• Стан впровадження державної політики у сфері ветеранських пільг та послуг загалом оцінюється низько через бюрократію, недостатнє фінансування та слабку координацію між органами влади.
• Медичні послуги, зокрема первинна допомога, отримують позитивні оцінки, а психологічна підтримка та соціальні сервіси, зокрема допомога сім’ям і розвиток ветеранського бізнесу, залишаються слабкими.
• Ветерани війни активно користуються послугами ЦНАПів, відзначаючи професійність працівників, але бюрократичні процедури та складність документів ускладнюють доступ до пільг.
• Житлові програми та юридична підтримка обмежені ресурсами та складністю процедур, що потребує їхнього спрощення та уніфікації.
• Попри це, спостерігається позитивна динаміка у доступності медичних послуг, розвитку ветеранських хабів, програм реабілітації та грантових ініціатив.
• Основні запити ветеранів війни стосуються медичної допомоги, психологічної підтримки, житлового забезпечення, правової допомоги та можливостей працевлаштування і навчання.
• Рекомендовано спростити систему пільг, автоматизувати процеси, підвищити компетентність і емпатію працівників, а також змістити фокус з виплат на розвиток ініціатив та самореалізацію ветеранів війни.
• У перспективі очікується покращення доступності та якості послуг, розширення житлових і соціальних програм та інтеграція всіх сервісів для ветеранів війни в одному середовищі.
• Важливим фактором ефективності впровадження ветеранської політики є активна участь самих ветеранів війни у спільнотах і громадських ініціативах, що сприяє їхній соціальній інтеграції та розвитку потенціалу

‍

Автори звіту: Любомир Мисів, Наталія Халімоненко, Роман Борисов, Анна Константінова

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) опитала 240 Захисників і Захисниць України в рамках дослідження "Проблеми ветеранів війни в Україні". Опитування проводилося з ініціативи Українського ветеранського фонду Міністерства в справах ветеранів України та є частиною проєкту "Портрет ветерана 2025".

Так команда дослідників дізналася про основні виклики в житті ветеранів при поверненні до цивільного простору, їхні потреби й уявлення про ефективність програм підтримки.

Виклики в цивільному житті

Третина українських ветеранів відчуває, що сьогодні суспільство не поважає їх

• Водночас, 60% опитаних ветеранів відповіли, що суспільство все ж поважає ветеранів. Також більшість респондентів (58%) вважає, що суспільство не поінформоване про потреби та проблеми ветеранів у цивільному житті.
• Психоемоційна нестабільність (84%), зловживання алкоголем чи наркотиками (79%), нерозуміння суспільства (76%), проблеми з фізичним здоров’ям та труднощі з отриманням медичної допомоги (75%), відсутність роботи (73%), відсутність інклюзивного простору та адаптованого робочого місця для осіб з інвалідністю (72%), конфлікти у сім’ї, родині (71%) – негативні явища, які, на думку ветеранів, можуть імовірно виникнути в їхньому житті після повернення з війни.
• Про невідповідність військового досвіду для цивільного життя говорили 60%, проблеми з оформленням соціальних пільг – 58%, ризик порушення законів, участь в злочинності – 51%, самогубства – 48%.

Забезпеченість потреб ветеранів

Ми попросили ветеранів оцінити, наскільки забезпечені різні їхні потреби за 5-бальною шкалою (1 – зовсім не забезпечено, 5 - повністю забезпечено). Респонденти також могли вказати, що такої потреби в узагалі них нема.

• Найкраще оцінюють можливість пільгового проїзду (4,3 бала у середньому).
• Умовно середні оцінки отримали медичне забезпечення (3,3), фізична реабілітація та/або протезування (3,3), працевлаштування (3,2), психологічна підтримка (3,1), освітні потреби/перекваліфікація (3,1 бала), інформаційно-консультаційна підтримка (3,1), розвиток власної справи/бізнесу (3,0) і матеріальна підтримка родини (3,0).
• Найгірше опитані оцінили юридичну підтримку (2,7) та забезпеченість житлом (2,6).

Яка підтримка потрібна ветеранам?

Матеріальна (50%) та медична (43%) підтримка – основні запити ветеранів.

• Близько чверті опитаних позначили психологічну підтримку (28%) і допомогу з житлом (26%), кожен п’ятий (22%) - юридичну підтримку.
• Лише кожен десятий зазначив, що не потребує жодної підтримки сьогодні.

Користування пільгами та програмами підтримки

• Найчастіше ветерани користуються субсидіями на оплату комунальних послуг (69%), безоплатним проїзд (52%), медичним обслуговуванням (41%), пенсією (33%).
• Про грошову допомогу згадували 21%,  психологічну реабілітацію – 14%, пільги на навчання – 12%, освітні послуги та пільги – 10%.
• Лише 8% опитаних зазначили, що не користуюся жодними із згаданих пільг, чи програм.

Ефективність програм підтримки ветеранів

• Оцінки щодо загальної ефективності державних ветеранських програм розділилися: 51% вважають, що вони є ефективними, а 40% опитаних ставлять їх ефективність під сумнів.
• Державні програми з реабілітації та протезування для осіб з інвалідністю ефективними вважають 59% опитаних, 27% опитаних мають протилежну думку, а 15% не змогли оцінити.
• Оцінки щодо доступності (інклюзивності) для осіб з інвалідністю громадського простору також розділилися: 47% вважають, що вони є цілком або скоріше доступними, 47% опитаних ставлять їх доступність під сумнів, ще 7% – не змогли оцінити.
• Натомість ефективність програм неурядових організацій (громадські організації, благодійні фонди, волонтерські об’єднання) з підтримки ветеранів та ветеранок оцінюється респондентами значно краще. 75% опитаних вважають їх цілком або скоріше ефективними, 17% – протилежної думки.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Наскільки українці толерантні до людей з інвалідністю? Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) і Project HOPE Ukraine з'ясували це в в межах проєкту Rehab4U.

Для цього Rating Group провела опитування дорослого населення в шістьох областях України (Дніпропетровська, Житомирська, Івано-Франківська, Одеська, Рівненська, Черкаська).

Рівень упередженості

Індекс стигматизації становить 30 балів, тобто в шести українських регіонах зафіксовано помірний рівень упередженості щодо людей з інвалідністю

Цей помірний рівень стигматизації формується передусім через співчуття-милосердя та сприйняття людей з інвалідністю як тягаря. Тож існує ризик патерналістського ставлення: люди з інвалідністю сприймаються як об'єкти допомоги, а не повноцінні суб'єкти.

Видимість людей з інвалідністю

• 70% респондентів бачать людей з інвалідністю часто або щодня.
• Серед тих, хто бачить людей з інвалідністю, найбільше це відбувається на вулицях (82%), у магазинах (59%), транспорті (48%).

Декларативна толерантність VS приховані упередження

• Близько 90% респондентів декларують готовність прийняти людей з інвалідністю як сусідів, друзів, знайомих, 86% – як колег, 75% – як партнерів.
• Водночас поширена думка про нейтральне ставлення до людей з інвалідністю в українському суспільстві загалом. Така розбіжність може свідчити про латентні упередження, які маскуються соціально бажаними відповідями.
• Емоційне сприйняття ветеранів з інвалідністю є інакшим, ніж цивільних з інвалідністю: до перших відчувають вдячність (64%), співчуття (47%), гордість (37%), до других – насамперед співчуття (73%), а також жаль (36%), сум і печаль.

Cтруктурні бар'єри та відповідальність

• Ми попросили респондентів оцінити різні можливості в Україні загалом і конкретно для людей з інвалідністю за шкалою від 1 (немає жодних можливостей) до 5 ( є всі можливості) і розрахували середнє значення. Це дозволяє порівняти стан справ для різних категорій громадян.
• Найбільші відмінності є в оцінці можливостей займатися спортом (4,0 в Україні загалом і 3,4 для людей з інвалідністю), проводити дозвілля (3,8 в Україні і 3,5 для людей з інвалідністю) і знайти роботу (3,1 і 2,5).
• Ми також попросили оцінити стан певних ініціатив/сфер інфраструктури в населеному пункті респондента за шкалою від 1 (жахливо) до 5 (відмінно) і розрахували середні бали.
• Особливо критичною є ситуація з транспортом для людей з кріслами колісними й адаптованістю сайтів органів влади для незрячих – респонденти оцінили ці сфери на 2 бали з 5.
• Передусім респонденти вважають, що питаннями людей з інвалідністю має займатися місцева влада (83%). Також відповідальність часто покладають на центральну владу (39%).

Як покарання та жорсткі виховні методи впливають на стрес дитини та її емоційний зв'язок з батьками? Наскільки прийнятними батьки вважають такі методи? Чи успадковується насилля крізь покоління? Про це дивіться в шостому матеріалі з дослідження “Зміни в ментальному здоров’ї та благополуччі дітей” від Rating Group/Rating Lab.

Нагадуємо, що жовтні 2025 Rating Group/Rating Lab опитали понад 1.5 тисячі підлітків віком 10-18 років і їхніх батьків за унікальною технологією сімейних досліджень Family 360°. У кожній публікації ми розповідаємо про ментальне здоров’я підлітків і різні аспекти їхнього життя: гаджети та ШІ, розпізнавання емоцій батьками, мрії, домашні обов'язки та стрес, виховання і покарання в родині, булінг. Попередні результати досліджень з серії можна подивитися за посиланням.

Ми також підготували повний звіт дослідження “Зміни в ментальному здоров’ї та благополуччі дітей”. Він докріплений до матеріалу, а також доступний за посиланням.

Припустимість жорстких виховних практик

Ми запитали в батьків дітей віком 10-18: якщо дитина поводиться неналежним чином, наскільки допустимі певні виховні дії?

• Найбільше батьки не схвалюють фізичні покарання (89% вважають недопустимим),  ігнорування (87%), вживання неприємних слів у розмові (79%). Тут є майже повний консенсус.
• Можливість пригрозити суворим покаранням схвалює майже третина батьків (30%), 55% – проти, 16% – вагаються.
• Забирати телефон, гаджети вважають допустимим більш як третина (36%) батьків, недопустимим – 50%, ще 15% вагаються.
• Щодо підвищення голосу, крику думки батьків розділилися більш рівномірно: 35% – за, 42% – проти, 23% вагаються. 

Чи успадковуються жорсткі виховні дії та насилля?

Ми також запитали батьків підлітків: як їх самих у дитинстві виховували їхні батьки? Так ми хотіли зрозуміти, чи впливає досвід, пережитий у дитинстві, на розуміння “меж допустимого” в виховних діях щодо власних дітей.

Чим частіше до батьків у їхньому дитинстві застосовували певні виховні практики й покарання, тим більш допустимими вони їх вважають.

• Особливо це стосується крику та погроз. Серед тих батьків, які в дитинстві часто стикалися з криком, майже половина (48%) вважає, що це допустимий метод. Тоді як серед тих, на кого в дитинстві кричали рідко або ніколи не кричали, допустимим цей метод вважають 14%.
• Також серед тих, кому часто погрожували суворим покаранням, 46% вважають це прийнятним.

Також ми попросили дітей (підлітків 10-18 років) розповісти, як реагують батьки на їхню неналежну поведінку.

• Найменш поширені практики – це легкі фізичні покарання й ігнорування. Про те, що батьки відносно часто користуються такими методами, згадали 5% і 7% дітей відповідно.
• Кожна шоста дитина відносно часто стикається з неприємними словами в розмові, погрозами суворим покаранням і вилученням гаджетів.
• Підвищення голосу – найпоширеніша практика з переліку. З нею стикаються відносно часто близько третини дітей (34%). 

Водночас, існує тривожна тенденція: жорсткі практики виховання, покарання та насилля в родині успадковуються крізь покоління

Як уже зазначали, чим частіше батьки відчували на собі певні виховні дії в дитинстві, тим більше прийнятними вони вважають такі методи. А далі працює прямий зв’язок між сприйняттям і діями на практиці: чим більш прийнятна практика (з точки зору батьків), тим імовірніше вони можуть застосувати це щодо своєї дитини. Іншими словами, батьки, на яких у дитинстві кричали, з більшою ймовірністю будуть кричати на власних дітей. Це підтверджують відповіді самих дітей.

51% батьків, які вважають крик радше прийнятним, таки підвищують голос на своїх дітей. Це також робить понад третина (37%) батьків, які “вагаються” щодо припустимості крику. Крім того, 42% батьків, які вважають допустимим вживання неприємних слів, вживають їх у розмові з власними дітьми.

Як такі методи впливають на дітей?

Жорсткі виховні дії та покарання шкодять психологічному стану дитини

Чим частіше до дітей застосовують жорсткі методи виховання, тим більший в них стрес. Наприклад, майже дві третини дітей, яких карають фізично (62%) або яким кажуть неприємні слова в розмові (63%), мають значний (умовно “червоний”) рівень стресу. Такий же рівень стресу має більш як половина дітей, яких часто ігнорують (58%), яким погрожують суворим покаранням (57% або на яких часто кричать (55%). У цих дітей “червоний” рівень стресу трапляється вдвічі-втричі частіші, ніж в однолітків, яких ніколи не карають у такі способи. 

Жорсткі виховні дії та покарання руйнують емоційний зв’язок дитини з батьками

Чим частіше батьки використовують жорсткі виховні практики, тим слабший зв’язок з батьками відчуває дитина. Наприклад, міцний зв’язок з батьками відчуває всього трохи більше половини (55%) дітей, на яких батьки часто кричать. Натомість серед їхніх однолітків, на  яких батьки ніколи не кричать, міцний зв’язок відчувають майже 80%.

‍

Про технологію Family 360°

Не варто робити висновки про дітей-підлітків, не запитавши їхньої думки. Тому команда Rating Group започаткувала технологію Family 360° для сімейних опитувань, де в центрі – дитина, яка проходить власне опитування, а також опитування проходять батьки, члени родини, в окремих випадках – вчителі, лікарі, психологи тощо. Співставлення відповідей дітей і їхніх батьків дає змогу зрозуміти взаємозв’язки та зміни в родині. Раніше ми успішно використали цей підхід разом із партнерами з UNICEF, KSE, Ти Як?, коли досліджували мінну просвіту, ментальне здоров’я, освіту та профорієнтацію.

Про дослідження

Вперше тематику ментального здоров’я у площині “батьки-діти” ми досліджували в жовтні 2024 року. Цього року ми вирішили продовжити, розширивши тематику, і використати техніку лонгітюдного дослідження, щоби краще розуміти динаміку. У жовтні 2025 це опитування охопило понад 1,5 тисячі дітей/підлітків віком 10-18 та їхніх батьків.

‍Авторки ідеї цього дослідження: Світлана Ройз, дитяча та сімейна психологиня, мама двох дітей; Маріанна Ткалич, CEO Rating Lab, доктор психологічних наук, мама Маші (17 років); Тетяна Скрипченко, заступниця директора Rating Group, мама Соломії (8 місяців).

Команда Rating Group дякує експертці Катерині Тімакіній (клінічна психологиня, менеджерка в сфері психічного здоровʼя, магістр психології) за участь у методологічній розробці блоку про виховання та покарання.

Майже дві третини підлітків віком 10-18 років стикалися хоча б з одним проявом булінгу за останні пів року. Діти, які часто стикалися з булінгом, мають вдвічі вищий рівень стресу - дані Rating Group/Rating Lab

Булінг — це не “дитяча сварка”, не “норма розвитку” в підлітковому віці. Це форма насильства, що впливає на психологічне благополуччя не лише жертви булінгу, а й усієї школи, спортивної секції, будь-якої підліткової спільноти. Наслідки булінгу можуть бути серйозними й довготривалими, торкаючись ментального здоров’я, соціального розвитку та навіть фізичної безпеки підлітків.

20 листопада - в річницю ухвалення Конвенції ООН про права дитини - світ відзначає День захисту дітей. До цієї дати команда Rating Group/Rating Lab підготувала п'ятий матеріал з дослідження “Зміни в ментальному здоров’ї та благополуччі дітей”. Тож нижче дізнайтеся:

• Наскільки поширені різні форми булінгу серед підлітків?
• Як булінг пов'язаний з відносинами дітей і батьків?
• Який вплив тут мають вчителі?
• Як допомогти запобігати булінгу?

Нагадуємо, що жовтні 2025 Rating Group/Rating Lab опитали понад 1.5 тисячі підлітків віком 10-18 років і їхніх батьків за унікальною технологією сімейних досліджень Family 360°. У кожній публікації ми розповідаємо про ментальне здоров’я підлітків і різні аспекти їхнього життя: гаджети та ШІ, розпізнавання емоцій батьками, мрії, домашні обов'язки та стрес, виховання і покарання в родині, булінг. Попередні результати досліджень з серії можна подивитися за посиланням.

Форми булінгу: як саме цькують підлітків?

Кожен підліток може стикатися з кількома видами цькування водночас. Зазвичай булінг – це не якась одна дія, а цілий комплекс образливої та/або насильницької поведінки.

• Ігнорування: з ним стикалася більшість підлітків (61%) за останні пів року. Цей вид булінгу також не варто недооцінювати: систематичне ігнорування може спричинити те, що в психології називають "травмою розвитку", яка в подальшому бути сигналом щодо деяких психічних розладів.
• Практично половина підлітків (49%) також відчуває на собі насмішки, знущання.
• Близько третини (30%) стикаються з погрозами та залякуванням.
• Також кожен четвертий підліток є жертвою фізичного насилля, тобто коли навмисне б’ють, штовхають, щипають, роблять боляче (28%), і знущання в інтернеті (27%), тобто кібербулінгу.

Батьки недооцінюють масштаби булінгу щодо своїх же дітей

Найбільше це стосується погроз, залякування та кібербулінгу: щонайменше половина батьків, чиї діти стикалися з булінгом, не знають про це. 

Хто стикається з булінгом більше?

• Хлопці частіше, ніж дівчата, стикаються з булінгом. 
• Винятком є ігнорування, яке поширене серед дівчат і хлопців приблизно однаково. 
• Підлітки, які мають друзів, стикаються з булінгом рідше. Особливо це стосується ігнорування, насмішок і кібербулінгу.

Що булінг робить з дитиною?

Погрози й залякування найбільше викликають стрес

Булінг створює додаткові виклики для стосунків дітей і батьків

Діти, які стикаються з булінгом, рідше говорять з батьками про свої переживання. Ми не можемо стверджувати, чи це діти закриваються від батьків, чи навпаки – батьки не готові обговорювати цю тему. Це потребує додаткових досліджень. Разом з тим, дані показали, що:

• 60% дітей, які не зазнавали булінгу, часто обговорюють з батьками свої почуття. А от серед тих, хто були об’єктами булінгу – таких менше половини (46%).
• Найчастіше замовчуються теми ігнорування, погроз і знущання в інтернеті. 
• Діти, які стикалися з булінгом, відчувають значно слабший емоційний зв’язок з батьками. Передусім ідеться знову ж таки про ігнорування та погрози.

Раніше ми довели, що частота спілкування з батьками впливає на рівень стресу. Тобто діти, які закриваються, недоотримують теплого, щирого контакту з батьками, який допомагає боротися зі стресом.

Булінг породжує страх булінгу

Діти фактично бояться повторного цькування.

• Більш як третина (36%) підлітків, які вже відчували на собі булінг, прямо зізнаються в страху опинитися в ситуації цькування. 
• Серед дітей, які не стикалися з булінгом, ця частка помітно менше – 22%. 
• Загалом дівчата переживають щодо булінгу більше, ніж хлопці: 40% дівчат і 24% хлопців бояться потрапити в такі обставини.

Як булінг впливає на поведінку в таких ситуаціях?

Ми запропонували підліткам уявити ситуацію: “На перерві група дітей насміхається з іншої дитини, дражнить її. Твої дії?”. 

• 40% покликали б дорослого/вчителя.
• 30% сказали б дітям зупинитися.
• Близько 10% просто подивилися б і пішли далі або навіть сміялися б разом з іншими.
• Важливо, що кожен шостий підліток не зміг відповісти.

Варто зауважити, що підлітки, які стикалися з булінгом, менше готові кликати дорослих (вчителя):

• Лише 38% серед них готові покликати вчителя, натомість до цього готова майже половина (47%) підлітків, які не стикалися з булінгом. 
• Старші підлітки віком 14-18 загалом не так схильні кликати на допомогу вчителя (28% проти 33%).
• Серед молодших – 47% проти 66%.

Водночас, підлітки, які опинилися в ситуації булінгу, вдвічі частіше уникають відповіді на це запитання (16% порівняно з 8% серед однолітків, які не стикалися з булінгом).

Яка роль вчителів?

Те, як вчителі реагують у школах дійсно є дуже важливим у контексті запобігання булінгу.

• У школах, де вчителі часто готові втручатися  в ситуації можливого булінгу, булінг трапляється рідше.
• У свою чергу, підлітки в цих школах більш готові кликати дорослих/вчителів на допомогу.

Підсумки: що допомагає запобігати булінгу?

Булінг не є неминучим. Він з’являється там, де бракує уваги, підтримки, поваги та чітких правил. Але зникає там, де є друзі, близькі, відповідальні дорослі поряд і відповідальність загалом. То що допоможе дітям протистояти булінгу?

• Довірливі стосунки та комунікація з близькими.
• Культура взаємоповаги.
• Несприйняття цькування інших, готовність втрутитися та розголос. Це стосується як дітей, так і дорослих, вчителів.

Створюючи для дітей такі умови, ми не просто запобігаємо булінгу — ми формуємо спільноти, у яких вони можуть почуватися у безпеці.

‍

Про технологію Family 360°

Не варто робити висновки про дітей-підлітків, не запитавши їхньої думки. Тому команда Rating Group започаткувала технологію Family 360° для сімейних опитувань, де в центрі – дитина, яка проходить власне опитування, а також опитування проходять батьки, члени родини, в окремих випадках – вчителі, лікарі, психологи тощо. Співставлення відповідей дітей і їхніх батьків дає змогу зрозуміти взаємозв’язки та зміни в родині. Раніше ми успішно використали цей підхід разом із партнерами з UNICEF, KSE, Ти Як?, коли досліджували мінну просвіту, ментальне здоров’я, освіту та профорієнтацію.

Про дослідження

Вперше тематику ментального здоров’я у площині “батьки-діти” ми досліджували в жовтні 2024 року. Цього року ми вирішили продовжити, розширивши тематику, і використати техніку лонгітюдного дослідження, щоби краще розуміти динаміку. У жовтні 2025 це опитування охопило понад 1,5 тисячі дітей/підлітків віком 10-18 та їхніх батьків.

‍Авторки ідеї цього дослідження: Світлана Ройз, дитяча та сімейна психологиня, мама двох дітей; Маріанна Ткалич, CEO Rating Lab, доктор психологічних наук, мама Маші (17 років); Тетяна Скрипченко, заступниця директора Rating Group, мама Соломії (8 місяців).

Четвертий прес-реліз дослідження “Зміни в ментальному здоров’ї та благополуччі дітей” присвячений домашнім обов'язкам. Наскільки українські підлітки завантажені хатніми справами та як це впливає на їхній психологічний стан?

У жовтні 2025 Rating Group/Rating Lab опитали понад 1.5 тисячі підлітків віком 10-18 років і їхніх батьків за унікальною технологією сімейних досліджень Family 360°. У кожній публікації ми розповідаємо про ментальне здоров’я підлітків і різні аспекти їхнього життя: гаджети та ШІ, розпізнавання емоцій батьками, мрії, домашні обов'язки та стрес, виховання і покарання в родині, булінг.

Наскільки діти завантажені домашніми обов’язками?

• 56% підлітків віком 10-18 р. часто прибирають, миють посуд, перуть. Ще 21% роблять це час від часу, а 23% рідко чи практично ніколи.
• Часто готують їжу трохи більше третини підлітків (36%). Натомість 22% долучаються до цього помірно, а 42% – рідко готують. 
• Дещо більше підлітки займаються доглядом за домашніми улюбленцями (тут і далі в цьому контексті подається відсоток серед тих дітей, у чиїх родинах є домашні улюбленці): 57% роблять це часто, 21% – з середньо частотою, 22% – рідко.

Проте, важливо тут придивитися ще й до “крайніх” категорій:

• 13% підлітків постійно завантажені прибиранням, миттям посуду й пранням;
• 5% підлітків постійно займаються приготуванням їжі;
• 18% постійно доглядають за домашніми улюбленцями.

Роль гендерних стереотипів: дівчата навантажені помітно сильніше за хлопців

• Абсолютна більшість дівчат (65%) часто займається прибиранням, натомість серед хлопців таких лише половина (47%). А серед дівчат віком 14-18 – взагалі 75% часто займаються прибиранням.
• Також 44% дівчат часто залучені до приготування їжі. Натомість серед хлопців часто готують 28%. Водночас, молодші дівчатам віком 10-13 навантажені приготуванням їжі так, як старші хлопці віком 14-18 (в обох категоріях часто готує понад третина підлітків).
• Навіть за домашніми улюбленцями дівчата доглядають більше: це часто роблять 61% дівчат і 52% хлопців.

Чи шкодять домашні обов’язки дітям?

Загалом хатні обов’язки – це добре. Це є елементом формування дисципліни, самостійності, вміння досягати успіху (“був брудний посуд, помив – немає” – це наочний приклад перших досягнень), вміння підтримувати чистоту. 

Насправді, діти, які взагалі ніколи не долучаються до хатніх обов’язків, мають нижчу стресостійкість.

Наприклад, серед тих, хто ніколи не займається приготуванням їжі, гарну стресостійкість (резильєнтність) має 61%. Натомість серед підлітків, які готують помірно часто, таких близько 75-77%.

Але перевантажувати дитину – теж шкідливо для її ментального стану. Особливо сильно це шкодить дівчатам, бо вони ще більш навантажені домашніми обов’язками.

Серед тих підлітків, які постійно займаються прибиранням, миттям посуду, пранням, майже половина (47%) має значний рівень стресу. Серед їхніх однолітків, які менш завантажені прибиранням, таких помітно менше – 35%.

Загалом, кращим для ментального стану дитини є пошук “золотої середини” щодо хатніх обов’язків. Якщо підліток час від часу залучається, наприклад, до прибирання чи готування їжі, це може бути добрим рішенням. Головне – не покладати на дитину всі домашні обов’язки в надмірному обсязі та не забирати в неї час на хобі, спілкування з друзями, дитинство.

‍

Про технологію Family 360°

Не варто робити висновки про дітей-підлітків, не запитавши їхньої думки. Тому команда Rating Group започаткувала технологію Family 360° для сімейних опитувань, де в центрі – дитина, яка проходить власне опитування, а також опитування проходять батьки, члени родини, в окремих випадках – вчителі, лікарі, психологи тощо. Співставлення відповідей дітей і їхніх батьків дає змогу зрозуміти взаємозв’язки та зміни в родині. Раніше ми успішно використали цей підхід разом із партнерами з UNICEF, KSE, Ти Як?, коли досліджували мінну просвіту, ментальне здоров’я, освіту та профорієнтацію.

Про дослідження

Вперше тематику ментального здоров’я у площині “батьки-діти” ми досліджували в жовтні 2024 року. Цього року ми вирішили продовжити, розширивши тематику, і використати техніку лонгітюдного дослідження, щоби краще розуміти динаміку. У жовтні 2025 це опитування охопило понад 1,5 тисячі дітей/підлітків віком 10-18 та їхніх батьків.

‍Авторки ідеї цього дослідження: Світлана Ройз, дитяча та сімейна психологиня, мама двох дітей; Маріанна Ткалич, CEO Rating Lab, доктор психологічних наук, мама Маші (17 років); Тетяна Скрипченко, заступниця директора Rating Group, мама Соломії (8 місяців).