Прес-релізи

У третій публікації про дослідження “Зміни в ментальному здоров’ї та благополуччі дітей” дізнайтеся про таке:

• Наскільки близькі українські підлітки зі своїми батьками та як це впливає на стрес дитини?
• ‍Чи добре, на думку батьків, їм вдається розпізнавати емоції дітей?
• Що допомагає формувати близькість? Спілкування й обійми.
• Скількох дітей майже ніколи або майже ніколи не обіймають батьки?

У жовтні 2025 Rating Group/Rating Lab опитали понад 1.5 тисячі підлітків віком 10-18 років і їхніх батьків за унікальною технологією сімейних досліджень Family 360°. У кожній публікації ми розповідаємо про ментальне здоров’я підлітків і різні аспекти їхнього життя: гаджети та ШІ, розпізнавання емоцій батьками, мрії, домашні обов'язки та стрес, виховання і покарання в родині, булінг.

Емоційний зв’язок з батьками і стрес

Найчастіше підлітки віком 10-18 років мають дуже сильний (40%) або сильний (30%) рівень емоційного зв’язку з батьками. Ще 18% мають помірний рівень, а 13% – слабкий зв’язок.

І чим слабший зв’язок з батьками, тим більше діти відчувають стрес

Дві третини (62%) підлітків, які мають слабкий зв’язок з батьками, мають значний рівень стресу. Серед дітей, які є дуже близькими з батьками, таких лише 25%.

Ця тенденція ще сильніша серед старших підлітків віком 14-18. У цій віковій категорії серед підлітків, які мають слабкий зв’язок з батьками, 67% переживають значний стрес.

Наскільки батьки розуміють емоції дітей?

Ми попросили батьків оцінити, як часто їм вдається розпізнати, що дитині радісно та сумно. 

• 73% батьків думають, що завжди можуть розпізнати, коли їхній дитині радісно. 
• 55% батьків також вважають, що завжди можуть зрозуміти, коли дитині сумно.

Також ми співставили це з тим, як часто діти розповідають батьками про свої почуття, переживання. Загалом близько половини підлітків часто діляться своїми переживаннями з батьками, а третина робить це рідко. Тенденція є закономірною: 

Чим більше дитина розмовляє з батьками про свої почуття, тим більш батьки впевнені в розумінні емоцій дитини

Серед батьків, яким дитина часто розповідає про свої почуття, 78% вважають, що завжди можуть розпізнати радість. Також понад 60% цих батьків думають, що завжди можуть розпізнати сум у дитини.

Спілкування, обійми – прості й важливі речі

Хто більше обіймаються та спілкуються – ті мають значно міцніший емоційний зв'язок

Половина (52%) дітей, які часто діляться з батьками своїми переживаннями, мають дуже міцний емоційний зв'язок з батьками. Серед тих, хто ділиться переживаннями рідко, таких вдвічі менше (24%). 

Обійми показують ще сильнішу тенденцію: діти, які часто обіймаються з батьками, значно частіше мають найміцніший рівень зв’язку (50%). Серед тих, кого батьки обіймають рідко чи ніколи не обіймають, лише 12% мають такий сильний зв’язок. 

Але батьківські обійми існують не для кожної дитини

Кожна десята дитина (13%) віком 10-13 ніколи не обіймається з батьками або робить це рідко. 

Серед старших підлітків 14-18 років таких 21%. 

Натомість лише 6% батьків дітей віком 10-13 років і лише 10% батьків підлітків віком 14-18 говорять, що ніколи не обіймаються зі своєю дитиною чи роблять це рідко. Такий розрив у відповідях дітей і батьків говорить про те, що деяким дітям дещо не вистачає теплих проявів від батьків. Можливо, батьки їх обіймають, але не так багато, як хотілося б.

‍

Про технологію Family 360°

Не варто робити висновки про дітей-підлітків, не запитавши їхньої думки. Тому команда Rating Group започаткувала технологію Family 360° для сімейних опитувань, де в центрі – дитина, яка проходить власне опитування, а також опитування проходять батьки, члени родини, в окремих випадках – вчителі, лікарі, психологи тощо. Співставлення відповідей дітей і їхніх батьків дає змогу зрозуміти взаємозв’язки та зміни в родині. Раніше ми успішно використали цей підхід разом із партнерами з UNICEF, KSE, Ти Як?, коли досліджували мінну просвіту, ментальне здоров’я, освіту та профорієнтацію.

Про дослідження

Вперше тематику ментального здоров’я у площині “батьки-діти” ми досліджували в жовтні 2024 року. Цього року ми вирішили продовжити, розширивши тематику, і використати техніку лонгітюдного дослідження, щоби краще розуміти динаміку. У жовтні 2025 це опитування охопило понад 1,5 тисячі дітей/підлітків віком 10-18 та їхніх батьків.

‍Авторки ідеї цього дослідження: Світлана Ройз, дитяча та сімейна психологиня, мама двох дітей; Маріанна Ткалич, CEO Rating Lab, доктор психологічних наук, мама Маші (17 років); Тетяна Скрипченко, заступниця директора Rating Group, мама Соломії (8 місяців).

Як часто підлітки консультуються з ШІ про свої емоції, почуття та хто робить це частіше? Це тема другої публікації про дослідження “Зміни в ментальному здоров’ї та благополуччі дітей”. 

У жовтні 2025 Rating Group/Rating Lab опитали понад 1.5 тисячі підлітків віком 10-18 років і їхніх батьків за унікальною технологією сімейних досліджень Family 360°. У кожній публікації ми розповідаємо про ментальне здоров’я підлітків і різні аспекти їхнього життя: гаджети та ШІ, розпізнавання емоцій батьками, мрії, домашні обов'язки та стрес, виховання і покарання в родині, булінг.

Наскільки це часте явище?

Загалом кожен 10-й підліток віком 10-18 років часто питає поради про свій емоційний стан, настрій у штучного інтелекту. Найчастіше з ШІ консультуються дівчата віком 14-18 (16%).

Фактично, кожна шоста дівчина-підліток віком 14-18 просить у ШІ поради про емоційний стан, настрій. 

У молодших дівчат 10-13 років ця частка менша – 9%. Серед хлопців до ШІ за такими порадами часто звертаються 5% молодших підлітків 10-13 років і 7% підлітків 14-18 років.

Водночас, дві третини підлітків 10-18 років ніколи не звертаються до ШІ за порадами про психологічний стан.

То підлітки розглядають ШІ як “психолога”...?

65% підлітків, які часто запитують у ШІ поради про емоційний стан, мають значний рівень стресу (підвищений або високий). Це вдвічі частіше, ніж в однолітків, які рідко питають такої поради в ШІ.

Частина дітей дійсно шукає допомогу в ШІ при певних переживаннях. Безперечно, не можна замінювати психолога чи психотерапевта консультацією зі штучним інтелектом. Але фактично частина дітей так робить (принаймні частково), і на це варто звернути увагу.

…чи компенсують нестачу розуміння від батьків? 

Підлітки, які часто звертаються до ШІ з порадами щодо емоційного стану, мають слабший емоційний зв’язок з батьками. 

Серед тих, хто часто радиться з ШІ, лише 23% мають дуже міцний зв'язок з батьками, тоді як серед тих, хто рідко звертається до ШІ, – 42% мають міцний звʼязок із батьками. Отже, дитина від ШІ хоче отримати підтримку та підказку, якої, можливо, не отримує від близьких.

‍

Про технологію Family 360°

Не варто робити висновки про дітей-підлітків, не запитавши їхньої думки. Тому команда Rating Group започаткувала технологію Family 360° для сімейних опитувань, де в центрі – дитина, яка проходить власне опитування, а також опитування проходять батьки, члени родини, в окремих випадках – вчителі, лікарі, психологи тощо. Співставлення відповідей дітей і їхніх батьків дає змогу зрозуміти взаємозв’язки та зміни в родині. Раніше ми успішно використали цей підхід разом із партнерами з UNICEF, KSE, Ти Як?, коли досліджували мінну просвіту, ментальне здоров’я, освіту та профорієнтацію.

Про дослідження

Вперше тематику ментального здоров’я у площині “батьки-діти” ми досліджували в жовтні 2024 року. Цього року ми вирішили продовжити, розширивши тематику, і використати техніку лонгітюдного дослідження, щоби краще розуміти динаміку. У жовтні 2025 це опитування охопило понад 1,5 тисячі дітей/підлітків віком 10-18 та їхніх батьків.

‍Авторки ідеї цього дослідження: Світлана Ройз, дитяча та сімейна психологиня, мама двох дітей; Маріанна Ткалич, CEO Rating Lab, доктор психологічних наук, мама Маші (17 років); Тетяна Скрипченко, заступниця директора Rating Group, мама Соломії (8 місяців).

Про технологію Family 360°

Не варто робити висновки про дітей-підлітків, не запитавши їхньої думки.

Тому команда Rating Group започаткувала технологію Family 360° для сімейних опитувань, де в центрі – дитина, яка проходить власне опитування, а також опитування проходять батьки, члени родини, в окремих випадках – вчителі, лікарі, психологи тощо. Співставлення відповідей дітей і їхніх батьків дає змогу зрозуміти взаємозв’язки та зміни в родині. Раніше ми успішно використали цей підхід разом із партнерами з UNICEF, KSE, Ти Як?, коли досліджували мінну просвіту, ментальне здоров’я, освіту та профорієнтацію.

Про дослідження

Вперше тематику ментального здоров’я у площині “батьки-діти” ми досліджували в жовтні 2024 року. Цього року ми вирішили продовжити, розширивши тематику, і використати техніку лонгітюдного дослідження, щоби краще розуміти динаміку. У жовтні 2025 це опитування охопило понад 1,5 тисячі дітей/підлітків віком 10-18 та їхніх батьків.

Авторки ідеї цього дослідження: Світлана Ройз, дитяча та сімейна психологиня, мама двох дітей; Маріанна Ткалич, CEO дослідницької лабораторії Rating Lab, доктор психологічних наук, мама Маші (17 років); Тетяна Скрипченко, заступниця директора Rating Group, мама Соломії (8 місяців).

Нижче дивіться перші інсайти з серії дослідження "Зміни в ментальному здоров’ї та благополуччі дітей".

В українських дітей зростає рівень стресу

• Восени 2024 Rating Group і UNICEF дізналися, що 27% українських дітей мають значний (високий або підвищений) рівень стресу. У жовтні 2025 ця частка складає вже 37%. 
• Особливо стрес збільшився у дівчат віком 10-13. Ми опитали понад 900 дітей з попереднього дослідження (лонгітюдне дослідження) та дізналися, що за рік в 40% дівчат цього віку посилився стрес.
• Зростання стресу в підлітків супроводжується певними (часто негативними) відчуттями. У кожної десятої дитини/підлітка, у якої виріс стрес, основним відчуттям останнім часом є розчарування. 
• Натомість діти, у яких з 2024 року зменшився стрес, частіше відчувають радість, спокій, інтерес. У них менше хвилювання, суму, розчарування. 

Як це пов’язано зі стресом батьків?

Ми дізналися, що в кожному п'ятому випадку основне відчуття дітей і батьків за останній час збігається. Найчастіше йдеться про хвилювання. 

Частина дітей переймає хвилювання від батьків, і стрес посилюється

Хвилювання є найчастішим відчуттям серед дітей із високим і підвищеним рівнем стресу. 

Що допомагає дитині долати стрес? 

Отже, як допомогти дитині подолати стрес? Результати опитування за технологією Family 360° дозволяють запропонувати декілька корисних практик. 

Будувати довірливі стосунки та більше спілкуватися.

Близько 77% дітей, які відносно частіше спілкуються з батьками й близькими про свої почуття й переживання, мають гарну стресостійкість (серед тих, хто спілкується рідко, таких трохи більше половини). Рівень стресу в дітей, які часто спілкуються з батьками, вдвічі нижчий.

Підтримувати хобі дитини або допомогти знайти улюблене заняття.

Діти, які часто займаються улюбленою справою, частіше мають низький або помірний рівень стресу (68%). Натомість серед однолітків, які мало займаються хобі, таких менше половини.

Особливо ресурсними є спільні хобі дітей і батьків

Як показало наше попереднє дослідження, 57% дітей, які мають спільне хобі з батьками, є добре адаптованими до стресу. Іншими словами, у них одночасно висока резильєнтність і низький рівень стресу. На батьків це впливає ще сильніше: 64% батьків, які мають з дітьми спільне хобі, є адаптованими до стресу.

Заохочувати дитину займатися спортом, фізичною активністю.

‍Більшість дітей, які часто займаються фізичною активністю, мають високу адаптованість до стресу (майже 60%). Серед тих, хто не займається спортом або робить це рідко, таких 38%.

Спорт і фізичні активності – надійні чинники зменшення стресу дитини

Натомість гірше, коли умовно єдиним або основним хобі дитини є проведення часу за гаджетами про гаджети та відеоіграми. За даними попереднього дослідження, найнижчі рівні резильєнтності (порівняно з однолітками, які займаються іншими хобі) мають саме діти, чиї хобі – це ігри в телефоні, комп’ютері. Також “сидіння” у телефоні є не дуже корисною реакцією на стресову подію: діти, які у відповідь на тригер, поринають у телефон чи комп’ютер, також мають низьку резильєнтність.

27-31 липня 2025 року Rating Group провела на замовлення Westminster Foundation for Democracy (WFD) загальнонаціональне опитування щодо настроїв українського суспільства в умовах війни. Дослідження було присвячене аналізу політичних орієнтацій громадян, рівня довіри до державних і суспільних інституцій та ключових лідерів, а також ідеологічних установок населення.

Окрему увагу приділено сприйняттю стану демократії під час війни, очікуванням політичного оновлення, ролі військових і ветеранів у політиці, протестним настроям, ставленню до виборів та медіаспоживанню українців.

Дані актуальні станом на липень 2025 року.

Rating Group дізналися, як часто українці п'ють алкогольні напої та як це пов'язане зі стосунками з партнером.

Це є другою частиною опитування, яке проводилося на замовлення Інституту психології та психотерапії. Першу частину - про стосунки українців з партнером, дивіться за посиланням.

Споживання алкоголю

• 44% респондентів не вживали алкоголь протягом останнього місяця жодного разу, 24% робили це один раз на місяць, 21% – кілька разів на місяць, 9% – кілька разів на тиждень, 2% – щодня чи майже щодня.
• Частіше вживають алкоголь респонденти молодшого (18–35 років) і середнього віку (36–50 років), чоловіки й опитані, які мають партнера.
• Менш забезпечені респонденти рідше вживали алкоголь.
  

Споживання разом з партнером

• Частіше респонденти вживають алкоголь окремо від партнера.
• Протягом останнього місяця жодного разу не вживали алкоголь разом з партнером 61% респондентів, ще 19% вживали один раз на місяць, 15% - кілька разів на місяць, 4% - кілька разів на тиждень.
• Спільне вживання менш поширене серед людей старшого віку (51+) й опитаних, які мають погані стосунки з партнерами.

Вплив на стосунки з партнером

• Абсолютна більшість (81%) респондентів, які мають партнера, відповіли, що вживання алкогольних напоїв не впливає на стосунки. 13% вважають, що це погіршує стосунки, 2% – що покращує.
• Про небезпеку погіршення стосунків частіше каже молодь віком 18-35 років, ті, хто мають погані стосунки з партнерами, і ті, хто не вживають алкоголь разом з партнером.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Аналітичну допомогу при підготовці прес-релізу надали Дар'я Недашківська й Анастасія Морозова (Національний університет "Києво-Могилянська академія").

У кінці липня 2025 Соціологічна група "Рейтинг" (Rating Group) поспілкувалася з українцями про стосунки з партнером. Скільки українців мають партнера/партнерку та як оцінюють ці стосунки?

Дослідження виконане на замовлення Інституту психології та психотерапії.

Статус й оцінка стосунків

• 70% опитаних українців мають партнера, 30% не мають.
• Дві третини опитаних, які мають партнера, описують свої стосунки як дуже хороші, ще 30% - як скоріше хороші.
• Молодь частіше за інші вікові групи оцінює стосунки з партнером як дуже хороші (71%). Погляди чоловіків і жінок на стан стосунків статистично не відрізняються.

‍Зміни в стосунках

• За словами третини респондентів, останнім часом їхні стосунки покращились. 60% відповіли, що стосунки не змінились, у 6% погіршились.
• Про покращення стосунків частіше говорила молодь (45%), а також респонденти, які визначають стосунки як дуже хороші (43%).

‍Спільне проведення часу

• Близько третини респондентів протягом останнього місяця кожен або майже кожен день проводили спільний час, займаючись хобі, прогулянками, читанням, переглядом фільмів тощо, не враховуючи домашні справи.
• Чверть опитаних робили це кілька разів на тиждень, 16% - кілька разів на місяць, 8% - один раз на місяць, 15% - жодного разу.
• Про майже щоденне проведення спільного часу з партнером частіше зазначали опитані старшого віку (51 років і старші) (46%), ті, хто мають дуже хороші стосунки (43%).

Як українці уявляють виклики, які виникають у житті ветеранів при поверненні до цивільного життя? Які форми підтримки вважають найважливішими?

Соціологічна група Рейтинг (Rating Group) і Консультативна місія Європейського Союзу (КМЄС) в Україні з'ясували це в рамках всеукраїнського опитування "Довіра, реформи й інтеграція в ЄС: що думають українці у 2025 році".

Виклики для ветеранів

• Найбільшими викликами, з якими стикаються ветерани при поверненні до цивільного життя, респонденти найчастіше вважають питання здоров'я: посттравматичний стрес і стресові розлади (63%), інвалідність (54%) та проблеми зі здоров'ям загалом (51%). Також 40% зазначають проблему алкоголізму, наркоманію.
• Про відсутність працевлаштування зазначають 43%.
• Натомість про відсутність доступу до освіти й навчання кажуть лише 12%

Підтримка ветеранів

• Більшість українців (62%) вважають реабілітацію найважливішою формою підтримки.
• За нею йдуть можливості працевлаштування (47%) і доступ до медичного обслуговування (43%).
• Ще 27% позначили підтримку спільнот ветеранів, 6% - освіту і навчання.

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Соціологічна група Рейтинг (Rating Group) і Консультативна місія Європейського Союзу (КМЄС) в Україні презентують результати щорічного всеукраїнського опитування громадської думки, які дають комплексне уявлення про ставлення українців до реформ, інституцій, загроз, викликів та шляху країни до членства в ЄС.

З 2015 року КМЄС в Україні ініціює проведення цього опитування, щоб забезпечити підтримку українських партнерів на основі надійних даних, що ґрунтуються на фактах. Результати 2025 року висвітлюють обнадійливі тенденції в громадській довірі до інституцій сектору цивільної безпеки, а також окреслюють чіткі виклики в сферах, що мають вирішальне значення для реформ та європейської інтеграції.

Довіра до інституцій

• Українці продовжують демонструвати високу довіру до своїх міжнародних партнерів. Зокрема, найвищий рівень підтримки мають Європейський Союз (63%), Міжнародний валютний фонд (58%), НАТО (54%) та Рада Європи (53%). Організація Об'єднаних Націй (40%) та ОБСЄ (37%) також вважаються важливими союзниками України.
• Серед державних безпекових і правозахисних інституцій найвищий рівень довіри мають Національна гвардія України (84%) та Служба безпеки України (78%). Державна прикордонна служба (62%), Центр протидії дезінформації (55%) і Національна поліція (48%) також мають значний рівень довіри.
• Молоді українці (18–29 років) виявляють особливо високу довіру до силових структур, що є відображенням їхнього безпосереднього досвіду війни та важливої ролі, яку ці інституції відіграють у захисті життя та громад. Цей показник також підкреслює, що реформи визнаються молодим поколінням, вселяючи оптимізм щодо того, що майбутні лідери України бачать цінність у побудові стійких, орієнтованих на ЄС державних інституцій навіть в умовах війни.

Ставлення до інтеграції в ЄС і реформ

• Переважна більшість (68%) українців вірить, що Україна зможе успішно впровадити необхідні реформи для вступу до ЄС. Водночас, лише 8% очікують вступу протягом одного-двох років. Найчастіше українці очікують на вступ протягом п'яти років (25%) або п'яти-десяти років (31%).
• Реформи, які громадяни оцінюють найпозитивніше, – це цифрова трансформація (70% задоволені) та прогрес у сфері ґендерної рівності (60%).
• Опитування показує, що незадоволення антикорупційними заходами зберігається: 86% респондентів висловили своє несхвалення, що робить це питання найактуальнішим викликом для реформаторської програми України.

Оцінка підтримки України з боку ЄС

• Найважливішими формами допомоги від ЄС українці бачать боротьбу з корупцією (62%), підтримку в розслідуванні воєнних злочинів (44%) і допомогу на звільнених від російської окупації територіях України (40%).
• Стратегічна комунікація була оцінена як найефективніша сфера підтримки ЄС (55%), що відображає запит громадян на точну та прозору інформацію про перебіг реформ.
• Майже половина респондентів (49%) також вважають консультації щодо вступу до ЄС ефективними.

Виклики та гібридні загрози

• Опитування вказує на занепокоєння громадськості щодо гібридних загроз з боку росії: 81% вважають, що такі загрози посилюються.
• Найбільше занепокоєння викликають онлайн-вербування російськими спецслужбами (42%), фейкові новини (32%) і кібератаки (23%).
• Дві третини українців оцінюють готовність країни до протидії гібридній війні як помірну.

Джерела інформації та дезінформація

• 51% українців продовжують покладатися на Telegram як на основне джерело інформації, при цьому YouTube (25%) та особисті соціальні мережі (22%) також відіграють значну роль.
• Джерелами дезінформації найчастіше вважаються Facebook й Instagram (58%), за ними йдуть месенджери (45%).
• Незалежні журналісти та Центр протидії дезінформації (ЦПД) залишаються найбільш авторитетними суб’єктами у викритті фейкових новин.

Адаптація ветеранів до цивільного життя

• Респонденти визначили посттравматичний стрес і стресові розлади (63%), інвалідність (54%) та проблеми зі здоров'ям (51%) як основні виклики, з якими стикаються ветерани при поверненні до цивільного життя.
• Більшість (62%) вважають реабілітацію найважливішою формою підтримки.
• За нею йдуть можливості працевлаштування (47%) і доступ до медичного обслуговування (43%).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

"Проблеми соціальної згуртованості в Україні" - нове наукове дослідження Соціологічної групи Рейтинг (Rating Group) у співпраці з Наталією Черниш, доктором соціологічних наук, професором кафедри соціології Львівського національного університету ім. Івана Франка.

‍У фокусі дослідження - самоідентифікація українців, довіра одне до одного, рівень соціальної стійкості, готовність допомагати іншим й інші індикатори соціальної згуртованості.

Самоідентифікація

• Абсолютна більшість українців (94%) відчувають себе громадянами України.
• За час повномасштабної війни самоідентифікація українців ще більше змістилася у бік країни загалом: люди асоціюють себе скоріше з Україною загалом, ніж зі своїм регіоном (77%).
• Більше половини (52%) вважають себе європейцями та лише 8% вважають себе радянською людиною.

Цінності

Коли респондентів попросили обрати до трьох найважливіших цінностей з переліку, найчастіше позначали перемогу України (62%), родину та близьких (53%), власне здоров’я (34%), незалежність української держави (26%), відновлення України (20%). Це екзистенційні цінності, цінності виживання. Ці результати співзвучні з нещодавнім дослідженням Rating Group про цінності українців.

Довіра в суспільстві

• Загальний Індекс довіри в суспільстві має середній рівень (3,0). Шкала: від 1 (мінімум довіри) до 5 (максимум).
• Найвища довіра - до близького кола (3.9), тобто рідних, друзів, мешканців міста/села. Менше довіряють суспільному колу (2.9), тобто інституціям, організаціям, владі, мешканцям України тощо, а також колу "інших людей" (2.4), тобто незнайомим людям у випадкових ситуаціях, людям інших політичних поглядів або національності.
• ‍Понад третина респондентів довіряє мешканцям України (36%, ще 42% вагаються), дещо менше - мешканцям міста/села (30%, ще 42% вагаються).
• Серед інституцій українці висловлюють найвищу довіру до волонтерських організацій (63%). Менше довіряють громадським організаціям (30%, ще 37% вагаються), місцевій (25%, ще 27% вагаються) і центральній (24%, ще 26% вагаються) владі.

Соціальний капітал і громадське життя

• В умовах повномасштабної війни в українському суспільстві виріс соціальний капітал: 86% українців надавали допомогу людям, які опинились у складній ситуації під час війни, зокрема 27% переважно допомагали людям за межами родинного кола.
• Половина респондентів налагодила і зберегла зв’язки, що виникли через об’єднання з іншими людьми для взаємопідтримки. У деяких випадках ці взаємозв’язки ставали інституціоналізованими: близько 10% респондентів є членами громадської організації, а 43% мають таких людей серед найближчого оточення (родичі, друзі).
• Серед типів громадської активності українці надають перевагу допомозі іншим. Респонденти активно допомагають ЗСУ – 70% постійно або час від часу допомагають фінансово, 44% - нефінансово (сітки, свічки, ремонт авто тощо). Також відносно поширеною є допомога біженцям, переселенцям, людям з інвалідністю (49%).
• Інші види активності не є такими поширеними: 23% беруть участь у громадських слуханнях та підписанні петицій, 20% - вирішенні спільних проблем в житті територіальної громади, 13% - у громадських акціях і мітингах.
• Більш активними є мешканці Заходу і Центру, а також більш забезпечені опитані.

Соціальна стійкість

• Українське суспільство зберігає стійкість. Індекс стійкості складає 3.6 (вище середнього рівня) за шкалою від 1 (мінімум) до 5 (максимум).
• Абсолютна більшість оптимістично оцінює як майбутнє України (76%), так і власне (72%).
• Більше 70% вважають, що можуть самостійно впоратися з проблемами, які в них виникають.
• Окрім того, високим є відчуття єдності з іншими українцями, його висловлюють майже дві третини респондентів. З місцевою громадою себе ідентифікують 53%.
• Дещо нижчими є оцінка рівня солідарності та взаємодопомоги (48%), справедливості (45%) у суспільстві та впевненість в тому, що держава у кризовій ситуації ухвалить правильне рішення (44%).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

1-23 квітня 2025 Соціологічна група «Рейтинг» (Rating Group) провела дослідження медіаспоживання українців на замовлення ГО "Львівський медіафорум" і International Media Support. Теми опитування - інформаційна поведінка, медіаспоживання, довіра до ЗМІ, боротьба з дезінформацією та вразливість до неї.

Джерела інформації

• Telegram - головний засіб отримання інформації про актуальні події для українців. Телеграм-канали постійно або часто (4-5 днів на тиждень) читає загалом понад половина опитаних (52%).
• На другому місці - YouTube (32% дивляться постійно або часто), на третьому - Facebook (28%).
• Телемарафон «Єдині новини» і чати у Viber постійно або часто переглядають 25%.
• Регулярне читання друкованих медіа — малопоширена практика: 84% ніколи не користуються газетами і журналами для отримання інформації.
• Більшість українців також ніколи не отримує інформацію з радіо (75%), регіональних медіа (69%), регіональних онлайн-медіа (67%), міжнародних онлайн-медіа (66%).

Довіра до медіа

• Українці мало довіряють медіа загалом. Але відносно більше довіри - до Telegram-каналів (29%) і Youtube-каналів (24%).
• Міжнародним й українським онлайн-медіа скоріше довіряють або довіряють 16%.
• Найбільше українці не довіряють єдиному телемарафону (39% не довіряють або скоріше не довіряють, 24% вагаються, 19% важко відповісти).

‍Як українці борються з дезінформацією

• Майже 40% респондентів ніколи не перевіряють достовірність інформації, 18% роблять це завжди. Частіше перевіряє достовірність молодь (18—29 років), респонденти з вищою освітою, а також військові і ветерани.
• 35% вважають, що їм легко або скоріше легко відрізняти правдиву інформацію від неправдивої в медіа, 28% — що їм це робити важко або скоріше важко.
• Найпоширеніші практики перевірки достовірності - це використання власної інтуїції та досвіду (34%) і порівняння з кількома авторитетними джерелами (25%).

Вразливість до дезінформації

59% українців вразливі до дезінформації, як показали результати інформаційного тесту (див. методологію).

Чим вони вирізняються:

• Значно менше підтримують вступ України до ЄС і НАТО, а також дії чинної влади.
• Рідше переглядають суспільно-політичні новини та менше довіряють медіа.
• Оцінюють власну здатність відрізнити правдиву інформацію від неправдивої так само високо, як і невразливі громадяни.
• Коли перевіряють інформацію, вони дещо частіше спираються на власний досвід та інтуїцію та рідше порівнюють інформацію з різних джерел.
• Відносно частіше це російськомовні чи двомовні респонденти, мешканці прифронтових територій, а також представники менш забезпечених і менш освічених категорій.

Дослідження Соціологічної групи Рейтинг (Rating Group) за 21-23 серпня 2025 свідчить, що українці прагнуть миру та здебільшого готові говорити про певні поступки, але тільки за умови надання надійних безпекових гарантій від партнерів.  

Бачення завершення війни

• 59% респондентів підтримують припинення бойових дій і пошук компромісу, 20% – продовження війни до повернення Донбасу і Криму, 13% – до лінії розмежування/кордонів станом на 23 лютого 2022 року.
• 82% вважають реалістичним шляхом завершення війни переговори, з яких 62% за пошук компромісу із залученням інших країн, 20% – на прямих перемовинах з рф.
• 75% вважають, що Україна повинна погодитись на припинення вогню лише за умови міжнародних гарантій безпеки.
• Серед ключових гарантій безпеки українці називають: фінансування армії та постачання зброї від партнерів (52%), зобов’язання союзників вступити у війну в разі повторного нападу (48%) та міжнародне патрулювання повітряного і морського простору (44%).
• На запитання «Що зараз найважливіше?» 58% обрали отримання гарантій фінансування західними партнерами української армії у майбутньому і постачання зброї в достатній кількості, тоді як 31% – повернення територій.
• Найчастіше респонденти вважають, що ми воюємо з росією за майбутнє наших дітей (60%) та свободу (44%).

Довіра до політиків

Рівень довіри до Валерія Залужного становить 74%, Володимиру Зеленському довіряють 68%, Кирилу Буданову – 59%.

Електоральні настрої

• У разі проведення президентських виборів найбільшу підтримку отримали б Володимир Зеленський (35% серед усіх опитаних) та Валерій Залужний (25%).
• На парламентських виборах лідирувала б умовна Партія Залужного (24%), друге місце займав би умовний Блок Зеленського (20%). Далі йдуть Європейська солідарність (7%), умовні Партія Буданова (6%) і Партія Азов (6%).

Якими є цінності українців сьогодні? До Дня Незалежності 2025 дослідники Соціологічної групи Рейтинг (Rating Group) дізналися, що для нас зараз найважливіше та як ми бачимо досягнення цих цілей.

Опитування провели за спеціальною методикою на платформі Rating Online. Це дозволяє порівняти відповіді українців удома з думками українців, які виїхали до Європи з 2022 року.

Цілі українців

Українці прагнуть миру, але не ціною свободи.

• Зараз для нас найважливішими є базові цінності, цінності виживання: безпека родини (73%), життя в мирі (62%), свобода (56%) і національна безпека (55%).
• Також українцям важливо жити в комфорті (25%), мати внутрішню гармонію (22%) і самоповагу (16%).
• Спільні цілі об’єднують українців удома й у Європі. Хоча українці, які вимушено виїхали за кордон, більше акцентують увагу на комфорті та менше на національній безпеці.

Як відрізняються цілі українців?

• Старші частіше відзначають важливість національної безпеки, а молодь більше говорить про комфортне життя, кохання, щастя.
• Ті, хто хочуть залишитися жити в Україні, частіше говорять про важливість життя в мирі, національної безпеки і мудрості, а охочі переїхати за кордон – про комфортне життя й щастя.
• Для українців, які підтримують вступ України в ЄС, важливішими є безпека родин, національна безпека та свобода. Для тих, які проти вступу, – справжня дружба, порятунок душі та мудрість.
• Українці, які не жалкують про розпад СРСР, частіше згадують національну безпеку та свободу. Ті, які жалкують, більше цінують мудрість, щастя та рівність.

Що допоможе досягти головних цілей?

Відповідальність і незалежність – дві сильні риси, які є ключем для всіх п’яти головних цілей. Але є й інші важливі інструменти для їх досягнення.

• На думку українців, для досягнення свободи потрібні незалежність, відповідальність, сміливість, чесність й інтелект.
• Безпеку родини можна досягти через відповідальність і готовність допомогти.
• Якщо хочемо жити в мирі, потрібна відповідальність і незалежність.
• Національної безпеки можна досягти завдяки відповідальності, незалежності й сміливості, а також готовності прийти на допомогу.
• Водночас, щоб мати комфортне життя, потрібні здібності й інтелект.

Як досягти інших цілей?

• Щоб досягти щастя, потрібні любов, незалежність і життєрадісність. А для внутрішньої гармонії – інтелект, чесність і любов.
• Кохання, перевірене часом, досягається через любов, чесність і відповідальність. А дружба – через чесність і готовність допомогти.
• Порятунок душі можна досягти через любов і прощення.
• Самоповага, як і рівність, будуються на чесності, незалежності і відповідальності.
• Для яскравого, насиченого життя потрібні життєрадісність, незалежність і широта поглядів.
• Відчуття досягнення досягаються через інтелект і здібності, а  суспільне визнання – через відповідальність.

Опитування Міжнародного республіканського інституту (МРІ) показало, що абсолютна більшість українців підтримують членство в ЄС та НАТО. Результати також свідчать  про визнання Сполучених Штатів як провідного постачальника міжнародної підтримки та схвалення діяльності Володимира Зеленського на рівні 65%.

Київ, Україна — Нове всеукраїнське опитування, проведене Центром аналізу та соціологічних досліджень (CISR) Міжнародного республіканського інституту (МРІ) в Україні, свідчить, що українці рішуче підтримують членство в Європейському Союзі (ЄС) та НАТО. 75% українців виступають за приєднання до ЄС, а 70% заявили, що голосували б за приєднання України до НАТО, якби референдум проводили сьогодні.

“Українці переважно прагнуть майбутнього, орієнтованого на Захід,”  — сказав Стівен Нікс, старший директор IRI у Європі та Євразії. — “Українці вважають себе європейським народом і твердо  вірять, що їхнє майбутнє в Європі”.

Коли респондентів попросили назвати країни, які надали найбільшу підтримку Україні в контексті російської військової агресії, Сполучені Штати були вказані 59% опитаних. Також 48% обрали Німеччину і 38% згадали Велику Британію.

“Українці неймовірні вдячні за допомогу,  яку надають Сполучені Штати та їх союзники та партнери з початку війни”, — сказав Нікс.

Додатково, за більш ніж три роки повномасштабного вторгнення, рейтинг схвалення Президента України Володимира Зеленського залишається високим — 65% респондентів схвально оцінюють діяльність Президента.

Дослідники з Соціологічної групи Рейтинг (Rating Group) провели національне опитування до Дня Незалежності 2025! З чим українці асоціюють незалежність і єдність? А що навпаки роз'єднує нас?

Опитування провели за спеціальною методикою на платформі Rating Online. Це дозволяє порівняти відповіді українців удома з думками українців, які виїхали до Європи з 2022 року.

Що об’єднує та роз’єднує українців

• Перемоги ЗСУ – ключовий фактор єднання сьогодні (55%). Українці гуртуються навколо Захисників і Захисниць та збереження держави.
• На другому місці – взаємодопомога (понад третина опитаних).
• Також значний потенціал для об’єднання має відбудова країни. Її позначили близько третини українців за кордоном і вдома.
• Найбільше роз’єднувати суспільство можуть взаємні звинувачення (57%), політичні конфлікти (52%) й економічна криза (37%).
• Українці в Європі відносно більше акцентують увагу на взаємних звинуваченнях (68%) і мовних питаннях (34%) як чинниках роз’єднання.

Події, символи незалежності

• Поруч із декларацією 1991 року (51%) українці згадують опір з 2022 року (51%), події АТО/ООС (42%) і Революцію Гідності (47%) як найважливіші події для формування сучасної нації. Це єдина нитка: від проголошення до утвердження незалежності.
• Українці в Європі відносно частіше згадують серед значимих подій отримання статус кандидата на членство в ЄС (22% порівняно з 15% в Україні).
• День Незалежності в українців найчастіше асоціюється з гаслом  «Слава Україні! Героям слава!»: як вдома, так і серед українців за кордоном. Також часто згадують ідеї свободи, незламності, єдності, гідності.

Вступ до ЄС і НАТО

• Більшість українців виступає за вступ до ЄС (75%) і НАТО (71%).
• Серед українці, які вимушено покинули країну з 2022 року й зараз перебувають  у Європі, ця підтримка ще сильніша (83% і 78%).

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія  зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating Call Center.

Rating Group і UNICEF Україна опублікували результати спільного масштабного дослідження про психічне здоров'я українців. "Mind frames" - це унікальний проєкт у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» (ініціатива Першої леді Олени Зеленської).

Лабораторія Rating Lab виконала дослідницьку частину - розробили спеціальну методологію, опитали близько 12 тисяч українців і дізналися про таке:

• наскільки психологічно стійкі українці;
• що допомагає їм бути адаптованими до стресу;
• як українці ставляться до психологічної підтримки.

У фокусі дослідження були одразу п'ять цільових аудиторій: батьки дітей віком 0-9; діти віком 10-17 і їхні батьки; молодь віком 18-25 й інші дорослі віком 25+. Спеціальна методологія і метод опитування дозволяє безпосередньо співставляти відповіді батьків та їхніх дітей.

Стрес і його тригери

• Майже половина українців (47%) має високий або підвищений рівень стресу. Водночас, 73% українців є загалом резильєнтними (стійкими до стресу). Це допомагає адаптуватися до постійно діючих стресових умов життя.
• Головними тригерами стресу в дорослих віком 18+ є фінансові труднощі, сирена та гучні звуки, новини та сварки з близькими (29%). Молодь 18-25 також часто згадує про відчуття ігнорування й насмішки, знущання.
• Для дітей віком 10-17 тригерами значною мірою є екзамени, контрольні й іспити, сварки з батьками/близькими, ігнорування й уникання (28%), насмішки та знущання (28%), сирена й гучні/різкі звуки.

Адаптованість до стресу

Адаптовність - це експериментальний показник про взаємодію стресу та резильєнтності. Він показує, чи ефективно людина реагує на стресові умови та ситуації.

• Менше половини українців (45%) є адаптованими до стресу, тобто мають одночасно низький стрес і високу резильєнтність.
• Ще 35% є частково адаптованими, а 20% – неадаптовані.

Батьки, діти, сім'я

• 52% тих, хто має партнера, дітей і проживають разом (тобто власну сім’ю) — адаптовані, серед них і найменше неадаптованих (18%). Серед тих, хто не мають дітей та партнера, навпаки лише 39% адаптованих і 23% неадаптованих.
• Уявлення батьків про емоції своїх дітей помітно відрізняються від саморефлексії дітей: діти набагато частіше відчувають радість, ніж про це кажуть батьки.
• Спілкування в сім'ї дуже важливе. Чим частіше діти віком 10-17 спілкуються з батьками, тим більш адаптовані діти до стресу. Батьки дуже допомагають дитині, коли при стресовій події розмовляють з нею про почуття, діляться своїм досвідом, пояснюють, що відбувається, обіймають.
• Наявність спільного хобі допомагає адаптованості як дітям, так і батькам. 57% дітей, які мають спільне хобі з батьками, є адаптованими до стресу. На батьків це впливає ще сильніше: 64% батьків зі спільним хобі з дітьми є адаптованими до стресу.

Які хобі допомагають бути стійкішими?

• Наявність хобі є важливим фактором адаптованості до стресу. Вони дозволяють«перезавантажитися», напрацювати механізми резильєнтності в відповідь на виклики життя в часи війни.
• У всіх вікових категоріях ті, хто не мають хобі, є менш адаптованими до стресу.
• Найбільш ресурсні заняття - це ті, де є фізична активність.
• Найменш ресурсні хобі - ті, що пов'язані з пристроями, гаджетами (комп’ютер,телефон). Саме при цих заняттях часто бачимо найнижчу резильєнтність.

Прихильність до психологічної допомоги

• Понад половина українців позитивно ставиться до психологічної допомоги (57%), решта 43% ставляться критично.
• Найбільш позитивне ставлення - у жінок віком 18-29.

‍

Дослідження проводилося в співпраці з Українським інститутом соціальних досліджень ім. Олександра Яременка, Інститутом поведінкових досліджень при American University Kyiv.

У межах глобального дослідження Gallup International Rating Group запитали українців: "Уявімо, у вас може бути тільки одна дитина. Ви б хотіли, щоб це був хлопчик чи дівчинка, чи стать не має значення?"

Ключові знахідки:

• Для абсолютної більшості українців (70%) стать дитини не є суттєвою. Це співзвучно з загальносвітовою тенденцією - такої ж думки в середньому 64% респондентів у 35 країнах.
• Щоби народилася дівчинка, хотіли б 14% українців, щоби хлопчик - 13%
• Індія, Філіппіни, Еквадор - країни, де найбільше чекають на хлопчиків.
• На дівчат найбільше чекають у Південній Кореї, Японії, Іспанії.

End of Year Survey (EoY) — це глобальне щорічне опитування Gallup International про майбутнє, щастя й економічні очікування населення різних країн. У 2024 році опитано 35 882 респондентів у 35 країнах світу. В Україні опитування EoY вже вдруге проводила Rating Group.

20–22 липня 2025 року Rating Group провели опитування про національну ідентичність, уявлення щодо держави та стійкість українців.

‍Самоідентифікація

• Абсолютна більшість українців (94%) відчувають себе громадянином України.
• За час повномасштабної війни самоідентифікація українців ще більше змістилася у бік країни загалом: люди асоціюють себе скоріше з Україною загалом, ніж зі своїм регіоном (77%).
• Більше половини (52%) вважають себе європейцями та лише 8% вважають себе радянською людиною.

‍Незалежність і майбутнє України

• 95% українців проголосували б «за» незалежність, якби сьогодні стояв такий вибір. У 2012 році таких було лише 62%.
• Перемога у війні залишається ключовою умовою збереження незалежності (57%). Далі йдуть боротьба з корупцією (35%) і єдність суспільства (30%).
• Скепсис щодо відновлення дружніх відносин з росіянами посилюється: 61% вважають це неможливим (проти 42% на початку повномасштабного вторгнення).

У вересні 2024 Rating Group запитали українців про європейську інтеграцію та дотичні питання: повоєнну відбудова, довкілля й енергетику. Дані були зібрані для дослідження DiXi Group і Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля».

Що дізналися наші партнери з даних від Rating Group:

• В українців є значний запит на інформацію про вступ до ЄС, особливо про можливий вплив реформ на громадян і потенційні вигоди від вступу.
• Найважливішими принципами відбудови міст і житла респонденти вважають безпеку, наявність укриттів (58%), енергоефективність й екологічність (55%).
• Незважаючи на війну, українців відзначають важливість охорона довкілля (96% респондентів). Відновлення природи (лісів, заповідників) є вкрай важливим напрямком повоєнної відбудови (98%).
• Більшість українців також вважають, що вони можуть особисто відігравати роль у захисті довкілля (75%). Українці також готові брати участь в конкретних екологічних ініціативах: висаджування рослин, допомога тваринам, поширення інформації про екологічні проблеми, та прибирання сміття у зелених зонах.
• Менше 6% українців беруть участь у державних програмах енергоефективності. Це вказує на те, охоплення таких програм, імовірно, потрібно розширювати.

Повний звіт дослідження дивіться в докріпленому файлі та на сайті DiXi Group.

Дослідження проводилося за фінансової підтримки Європейського Союзу у межах проєкту «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу» і Центра ліберальної сучасності (Zentrum Liberale Moderne) у межах проєкту “Україна в Європі – німецько-український парламентський діалог, посилення компетенції по Україні в Німеччині та просування європейської інтеграції України”. Проєкт реалізувався консорціумом громадських організацій: “ДІКСІ ГРУП” (координатор), Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля», Асоціація “Енергоефективні міста України”, “Українська академія лідерства”, “Жіночий енергетичний клуб України”, “ДЗИГА”, “ПЛАТО”.

Громадянська мережа ОПОРА представила результати дослідження про соціальну згуртованість українців в умовах війни. Для цього у квітні 2025 Rating Group опитали понад 2 тисячі респондентів в Україні та ще близько 400 українців за кордоном.

Що дізналася ОПОРА з даних від Rating Group:

• Абсолютна більшість українців (84% усередині країни та 78 % за кордоном) пишаються тим, що вони є громадянами України.
• Також близько 87% опитаних в Україні та 76% за кордоном почуваються емоційно прив'язаними до України.
• 75 % українців у межах країни та 71% поза нею вважають, що люди в Україні мають багато спільного.
• 81% респондентів в Україні та 77 % за її межами відчувають довіру від оточення.
• З іншого боку, лише 21 % в Україні та 18% за кордоном довіряють більшості людей.

Звіт дослідження доступний у докріпленому файлі та на сайті Громадянської мережі ОПОРА.

Дані від Rating Group - в основі нового дослідження про батьківство від UNICEF! У травні 2025 ми розпитали про батьківство українців, які планують мати дітей, вагітних жінок і батьків дітей віком 0–6 років. Опитування проведене у співпраці з Advanter Group і за підтримки Центру соціальних змін та поведінкової економіки.

Як розповідають наші партнери в UNICEF, з результатів опитування вони дізналися таке:

• 21% респондентів планують народження дитини найближчим часом, ще 26% відкладають це рішення до завершення війни.
• 89% українських батьків усвідомлюють важливість емоційного зв’язку з дитиною для її психологічної безпеки.
• Водночас, 67% батьків не мають доступу до базових ресурсів для підтримки у вихованні дітей. Тільки 20% хоча б раз відвідували спеціалізований курс для батьків.
• 86% респондентів вважають необхідним запустити Національної програми підтримки батьківства

Оригінальний прес-реліз дивіться також на сайті UNICEF.